На підставі викладених у другому розділі методологічних підвалин розроблено методичні основи експериментально-фонетичного дослідження, метою проведення якого була перевірка низки основних теоретичних положень щодо природи виникнення ФІ в мовленні білінгва, уточнення обґрунтованих у роботі теоретико-методологічних передумов емпіричного вивчення й опису особливостей її вияву на сегментному і надсегментному рівнях та експериментального встановлення сутності та частотних характеристик типових відхилень від англійської вимовної норми актуалізованих українцями висловлень.

У методиці викладено послідовність комплексного підбору експериментального матеріалу, добору дикторів і запису корпусу експериментального матеріалу, опису аудитивного й акустичного аналізу як основних складників традиційного фонетичного дослідження. У процесі добору текстів для озвучування зверталася увага на забезпечення експериментального корпусу необхідною кількістю висловлень, актуалізованих на трьох рівнях емоційно-прагматичного потенціалу (А. А. Калита): високому, середньому та низькому. Зазначеним вимогам щодо охоплення трьох рівнів актуалізації емоційно-прагматичного потенціалу в озвучених висловленнях найповніше відповідали англійські художні та публіцистичні тексти, з яких і здійснювався добір вихідних 2140 фрагментів експериментальних текстів.

Відібрані для студійного запису тексти начитувалися 107 дикторами (49 чоловіків та 58 жінок), поділеними на шість груп: 1) носії англійської мови, диктори-професіонали, які мають стандартну англійську вимову; 2) носії англійської мови, які народилися і живуть у Великій Британії, але не мають професійного досвіду озвучування текстів, чия вимова відповідає літературній нормі; 3) не носії англійської мови, українці за походженням, що тривалий час мешкають у Великій Британії; 4) носії української мови, які не менш двох років перебувають у Великій Британії; серед них випускники факультетів англійської мови та ті, хто не вивчав англійську мову як фах в Україні; 5) носії української мови, перекладачі та викладачі вищих навчальних закладів України, для яких англійська мова є фахом; 6) носії української мови, студенти, що спеціалізуються з англійської мови як з фаху.

Методика дослідження включає три етапи аудитивного аналізу дібраного матеріалу, до якого залучалися дві групи аудиторів-інформантів, носіїв англійської мови: наївних користувачів мови і філологів з досвідом аудіювання мовленнєвих текстів, та група аудиторів-фонетистів. Відібраний за результатами аудитивного аналізу матеріал піддавався акустичному аналізу за відомими методиками (В. О. Артьомов, Т. О. Бровченко, Л. П. Блохіна, Р. К. Потапова). Акустичний аналіз тональних, темпоральних і динамічних просодичних характеристик озвучених носіями англійської мови та українськими білінгвами текстів здійснювався за допомогою комп'ютерних програм SpectraLAB, WaveLAB, Cool Edit Pro, Praat, Speech Analyzer, Sound Forge. Кількісний аналіз даних дослідження проводився за наявними методиками (В.І. Перебийніс, В.В. Левицький).

Розділ 3,"Експериментальне дослідження фонетичної інтерференції в англійському мовленні українських білінгвів", містить результати емпіричної перевірки низки обґрунтованих у попередніх розділах теоретичних передумов щодо визначення специфіки вияву ФІ в англійському мовленні українських білінгвів. Викладено дані аудитивного й акустичного аналізу експериментального матеріалу. Здійснено зіставлення й узагальнення ознак фонемної й інтонаційної інтерференції в АМУ. У розділі встановлено, що основні закономірності вияву фонетичного оформлення інтерферованої системи АМУ маркуються провідними фонетичними ознаками сегментного й надсегментного рівнів.

Результати експериментального дослідження показали, що у системі англійського вокалізму ФІ спричинює: 1) порушення специфічних рис англійської артикуляційної бази, зокрема: а) недотримання плаского англійського артикуляційного укладу; б) більш просунуту наперед і вгору вимову низьких англійських голосних заднього ряду; в) просунення артикуляції англійських голосних наперед; г) більший ступінь заокруглення губ під час артикуляції лабіалізованих англійських голосних; 2) порушення у вимові англійських напружених голосних фонем; 3) заміну всіх англійських голосних фонем на схожі за звучанням звуки української мови; 4) некоректну вимову алофонів у різному фонетичному оточенні, а саме: а) недотримання правил позиційного варіювання довготи голосних; б) повнозвучну вимову ненаголошених голосних; в) просунення наперед та більший ступінь піднесення язика під час вимови алофонів англійських голосних фонем заднього ряду.

На рівні консонантизму ФІ в англійському мовленні українських білінгвів властиві такі ознаки: 1) нерозрізнення фонем /w-v/, /n-?/; 2) надмірне розмежування палаталізованих і непалаталізованих фонем, 3) надмірна диференціація англійської задньоязикової фонеми /g/, викликана наявністю двох відповідників цієї фонеми в українській мові: задньоязикової та фарингальної; 4) відхилення у вимові англійських шумних пригoлосних унаслідок недостатньої артикуляції англійських сильних/глухих та слабких/дзвінких приголосних; 5) заміна апікально-альвеолярних приголосних //t/, /d/, /s/,//z/,//n/, /l// на дорсально-дентальні; 6) заміна приголосних /T/, /D/, h/, /N/, /r/, /S/, /Z//на схожий український звук, зумовлена відмінностями у місці артикуляції цих фонем у контактуючих мовах або відсутністю в українській мові відповідників англійських фонем; 7) відсутність додаткової глоталізації у вимові англійських сильних і слабких зімкнених приголосних і африкат //p/, /b/, /t/, /d/, /k/, /g/, /tS/, /dZ/.

З погляду фонемного аспекту інтерференція в АМУ у вимові прuголоснux може спричинювати такі порушення: 1) палаталізацію алофонів англійських приголосних фонем; 2) відсутність палаталізації алофонів альвеолярних приголосних перед голосним заднього ряду та світлим /l/ (clear l); 3) оглушення дзвінких приголосних у кінці слова без збереження опозиції англійських приголосних за силою-слабкістю; 4) відсутність нейтралізації аспірації або зменшення її ступеня у відповідних фонетичних позиціях; 5) відсутність носового і бокового прориву у вимові проривних звуків; 6) некоректну вимову складів зі складотворним сонантом; 7) відсутність лабіалізації приголосних під впливом /w/; 8) відсутність веляризованих алофонів фонем /l/ та /n/; 9) альвеолярно-апікальну вимову /t/, /d/ замість дентально-дорсальної перед /и/, /р/, а також замість заальвеолярної перед /r/; 10) відсутність елізії /t/, /d/ як середнього компонента сполучень альвеолярних проривних; 11) відсутність у мовленні /r/, що виконує функцію зв'язки; к) наявність вставного /r/ та відсутність інтрузивного /r/.

Результати аудитивного аналізу експериментального матеріалу показали, що найтиповішим порушенням на надсегментному рівні є некоректне інтонаційне оформлення основної і другорядної інформації, що перешкоджає, а інколи й унеможливлює розуміння смислу. Причини труднощів сприйняття і декодування змісту мовлення українських білінгвів вбачаються у відсутності варіювання тональних перепадів, темпу та гучності у вираженні семантичного контрасту у висловленні та у надмірній кількості наголошених слів в інтоногрупах, що значним чином впливає на сприйняття смислу висловленого й дезорієнтує слухача.

Наведемо приклади еталонного висловлення, озвученого диктором-носієм англійської мови, та інтерферованих висловлень, реалізованих українськими білінгвами з низьким, середнім та високим ступенем ФІ:

Еталонна реалізація: _\Emma doing ^just what she _\liked; highly esteeming Miss Taylor's _\judgеment, but ^\directed ^\chiefly by her _\own.

Реалізація з низьким ступенем ФІ: _\Emma doing ^just what she _\liked; highly esteeming Miss Taylor's _\judgеment, but ^\directed ^\chiefly by her _\own.

Реалізація з середнім ступенем ФІ: _\Emma doing just what she _\liked; highly esteeming Miss Taylor's _\judgеment, but directed chiefly by her _\own.

Реалізація з високим ступенем ФІ: Emma doing just what she _\liked; highly esteeming Miss Taylor's _\judgеment, but directed chiefly by her _\own.

У наведеному прикладі-еталоні виділені ядерним наголосом слова _\Emma, _\liked, _\judgеment, _\own є ключовими словами, за допомогою яких передається стислий скомпресований смисл наведеного висловлення, який зводиться до того, що Еммі подобались свої власні судження. Ці слова й допомагають схарактеризувати головну героїню як самостійну, самодостатню особу, яка, прислухаючись до порад і суджень інших людей, керується у своїх вчинках власними поглядами на життя. При цьому ковзна шкала в останній інтоногрупі надає смислової ваги семантично навантаженим словам, які створюють імідж незалежної, автономної особистості молодої жінки. Завдяки інтонаційному вираженню семантичної структури аналізованого висловлення, воно ідентифікувалось інформантами як художній опис.

Інтонаційне оформлення інтерферованого висловлення, реалізованого диктором з низьким ступенем ФІ, наближене до еталонного висловлення і відповідає його прагматичній ціленастанові й емоційному насиченню. Висловленню, актуалізованому носієм української мови з середнім ступенем ФІ, притаманна певна невідповідність інтонаційного оформлення висловлення його прагматичній ціленастанові й емоційному навантаженню, а саме, заміна ковзної шкали ступінчастою в останній інтоногрупі, що знижує ступінь актуалізації мовцем емоційно-прагматичного потенціалу висловленого. На відміну від цього, інтонаційне оформлення наведеного інтерферованого висловлення, озвученого диктором з високим ступенем ФІ (некоректний поділ на інтоногрупи, фразове наголошення надмірної кількості слів, наявність однотипних спадних шкал) лише констатує дії персонажа, не передаючи емоційного навантаження висловлення.

Експериментально засвідчено, що вираження ступеня емоційно-прагматичного потенціалу озвучених українськими білінгвами фрагментів художніх та публіцистичних текстів обернено пропорційно залежить від ступеня інтерференції: чим нижчий рівень вияву ФІ, тим вищий ступінь вираження емоційно-прагматичного потенціалу реалізованого носієм української мови озвученого тексту. Відтак фрагменти текстів, реалізовані українськими білінгвами з низьким ступенем фонетичної інтерференції, були кваліфіковані як такі, у яких інтонаційне оформлення відповідає їх прагматичній ціленастанові й емоційному насиченню. Експериментальним фрагментам текстів, актуалізованими білінгвами з середнім ступенем фонетичної інтерференції, притаманна певна невідповідність інтонаційного вираження їхньої прагматичної ціленастанови й емоційного навантаження, що може пояснюватися недостатнім розумінням смислу тієї чи іншої інтонаційної групи-синтагми у висловленні. У групі інтерферованих фрагментів художніх та публіцистичних текстів, озвучених українськими білінгвами з високим ступенем фонетичної інтерференції, відзначено некоректність інтонаційного вираження смислу висловлення та передачі дикторами-українцями його прагматичної ціленастанови й емоційного насичення.

Розгляд інтонаційних параметрів інтерферованого АМУ показав доцільність аналізу залежності семантики інтерферованого висловлення від ритмічної будови висловлення з метою висвітлення особливостей їх взаємодії та впливу на реалізацію прагматичної ціленастанови та емоційного насичення висловлення, оскільки ритмічна будова мовлення дозволяє слухачеві декодувати лінгвокогнітивну структуру висловлення, яка утворюється завдяки відносній промінантності наголошених і ненаголошених складів у часі.

Порівняльний аналіз закономірностей інтонаційного оформлення еталонного й інтерферованих висловлень дозволяє стверджувати, що в інтерферованому АМУ використовується значно менша кількість інтонаційних моделей у порівнянні з мовленням носіїв англійської мови. Причому кількість інтонаційних моделей варіює залежно від ступеня ФІ: зареєстровано збільшення їх кількості в напрямку від високого до низького її ступеня. У результаті спрощення інтонаційних моделей втрачаються їх конотативні (ситуативні) значення. Інтонаційна інтерференція в англійському мовленні українських білінгвів виявляється переважно саме на рівні вираження конотативних значень інтонаційних моделей висловлення та тексту в цілому.

Виявлені таким чином закономірності найефективніше можуть бути описані на основі інтонаційних фреймів, здатних пояснити неадекватне інтонування англійських фраз, реалізованих українськими мовцями, оскільки проведений нами аналіз емпіричного матеріалу показує наявність на інтонаційному рівні мовної системи базових ядерних фреймів та їх варіативних компонентів (перед'ядерних та заядерних ділянок), сукупність яких і складає інтонаційний фрейм. Крім того, про наявність специфічних інтонаційних фреймів, властивих англійській мові, свідчить встановлена експериментально в межах шкали мелодійна варіативність.

Аудитивний аналіз основних закономірностей функціонування засобів фонетичної інтерферованої системи АМУ на інтонаційному рівні засвідчив таке.

Варіантним реалізаціям англійських висловлень, актуалізованих українцями, з низьким ступенем вияву ФІ притаманне мінімальне відхилення від інтонаційних моделей еталонних реалізацій. Типовими ознаками інтонаційного оформлення таких реалізацій є: 1) домінування рівного високого передтакту, висока частотність актуалізації рівного середнього передтакту та дещо менша рівного високого передтакту; 2) переважання середньо-підвищеної та високої зони початку і завершення інтоногруп; 3) висока рекурентність вживання спадної ступінчастої і ковзної шкал; 4) зміна тонального діапазону шкали від широкого до розширеного; 5) варіювання термінальної частини інтоногрупи у межах спадного, висхідного, рівного і спадно-висхідного тону; 6) модифікації гучності від помірної до високої з домінуванням помірної і високими показниками підвищеної; 7) зміни темпу від прискореного до сповільненого з переважанням помірного.

У варіантних реалізаціях англійських висловлень, актуалізованих українцями, з середнім ступенем вияву ФІ зареєстровано:

1) високу частотність рівного високого передтакту;

2) високі показники частоти уживаності високого тонального рівня початку інтоногруп при зниженні середнього підвищеного;

3) завершення інтоногруп в зоні середньо-підвищеного й високого тонального рівня,

4) зниження показників частоти актуалізації середнього зниженого і низького тональних рівнів завершення інтоногруп;

5) незначну рекурентність звуженого і розширеного тональних діапазонів інтоногруп;

6) домінування середнього підвищеного тонального рівня початку шкал та середньо-підвищеного рівня їх завершення;

7) переважання рівних високих шкал та висхідного термінального тону, реалізованого у середньо-зниженій зоні;

8) відсутність варіативності темпу й гучності на комунікативно вагомих ділянках висловлень;

9) підвищену гучність актуалізації упродовж усієї реалізації висловлення.

Варіантним реалізаціям англійських висловлень, актуалізованих українцями, з високим ступенем вияву ФІ властиве максимальне відхилення від еталонних інтонаційних моделей. Ознаками їхнього інтонаційного оформлення слугують:

1) некоректність синтагматичного членування висловлень на інтонаційні групи (з чотирма і більше ритмогрупами),

2) значні показники високого тонального рівня початку інтоногруп та середньо-підвищеного рівня їх завершення;

3) низький рівний та середній рівний передтакти;

4) середньо-підвищений початок і завершення шкал;

5) висока частотність рівних високих шкал та висхідного термінального тону, реалізованого у середньо-зниженій зоні;

6) відсутність варіативності темпу і гучності;

7) загальне сповільнення темпу, зумовлене великою кількістю слів у висловленні з повним наголосом, а також відсутністю редукції ненаголошеного вокалізму.

Обробка результатів інструментального аналізу підтвердила дані аудитивного і засвідчила, що типовими ознаками інваріанту інтерферованої фонетичної системи англійського мовлення українців, є: переважання високого тонального максимуму і його локалізації на першому наголошеному складі шкали в реалізаціях з низьким і середнім ступенями інтерферованості та на ядерному складоносієві у висловленнях з високим ступенем фонетичної інтерференції; підвищення тональних рівнів початку та завершення інтоногруп і термінальних тонів; зниження переважаючої частки локалізації максимуму інтенсивності на ядерному складоносієві за рахунок збільшення його показників на першому наголошеному складі шкали; звуження діапазону інтенсивності та подовження середньозвукової тривалості інтоногруп висловлень.

Найінформативнішими щодо вияву ФІ в мовленні білінгвів є тональний рівень початку й завершення інтоногрупи, тональний діапазон, інтервал, швидкість й напрямок зміни руху тону на різних ділянках інтонаційної групи, дистрибуція фразового наголосу й розподіл досліджуваних висловлень на інтоногрупи, гучність і тембр актуалізації, темп вимови, наявність/відсутність пауз, а також їх тривалість.

До найзагальніших типових ознак інтерферованої фонетичної системи АМУ слід, насамперед, віднести некоректне інтонаційне оформлення основної і другорядної інформації, що перешкоджає розумінню смислу, відсутність варіювання тональних перепадів, темпу та гучності у вираженні семантичного контрасту у висловленні та надмірну кількість наголошених слів в інтоногрупах.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми лінгвокогнітивних і комунікативних основ фонетичної інтерференції як прояву білінгвізму шляхом установлення закономірностей породження інтерферованої фонетичної системи англійського мовлення українців. Розроблена комплексна методика аналізу інтерферованого мовлення дозволила висвітлити специфіку взаємодії когнітивних інтерферуючих і мовних інтерферованих елементів у фонетичній системі англійського мовлення українських білінгвів, встановити її основні (універсальні та специфічні) ознаки на сегментному й надсегментному рівнях. Проведене дослідження інтерферованого мовлення українців дало змогу отримати нові прикладні дані для виявлення феномену фонетичної інтерференції в англійському мовленні українців, а також зробити внесок у розвиток міжмовних і міжкультурних студій в Україні.

Сформована в роботі комплексна методологічна парадигма, побудована з урахуванням взаємодії основних положень лінгвокогнітивного й комунікативного підходів, дозволяє у теоретичному й експериментальному планах розглядати фонетичну інтерференцію як складне когнітивно-дискурсивне та культурно-комунікативне явище, що виникає в іншомовному мисленні і мовленні білінгва у формі певної сукупності фонетичних ознак, ступінь вияву яких залежить від ментальних, психологічних, соціальних і культурних чинників.

Механізм виникнення фонетичної інтерференції зумовлюється проникненням одиниць фонетичного рівня первинної мови у вторинну, яке призводить до відхилення від норм їхньої актуалізації, породжуючи вимовний акцент за рахунок домінуючого впливу артикуляційних і структурних особливостей первинної мови. Вимовний акцент як результат фонетичної інтерференції виникає внаслідок несвідомого переносу білінгвом фонетичних концептів-прототипів первинної мови в структуру вторинної, а ступінь його вияву залежить не лише від відмінностей артикуляційних баз досліджуваних мов, особливостей фонетичної системи первинної мови білінгвів, а й від когнітивних чинників, таких як менталітет, знання та мовна здатність людини.

Системне узагальнення результатів експериментального дослідження показало, що породження вимовного акценту як наслідку фонетичної інтерференції на сегментному та надсегментному рівнях відбувається у екзистенціальній, ментальній і трансцендентній сферах духовного буття білінгва та ґрунтується на несвідомому перенесенні в структуру вторинної мови стійких закономірностей оформлення найтиповіших фоноконцептів-прототипів рідної мови з притаманними їм рисами національного характеру та індивідуальними особливостями їх екзистенціальної і трансцендентної сфер.

Фонетичний концепт-прототип є за своєю суттю фонетичною моделлю певного елементу мовлення, який набуває ознак специфічного, сформованого внаслідок конкретного комунікативного досвіду базового ментального утворення, що містить змістовий мінімум знання, здатний у формі звукового перцептивного образу або символу зберігатися в довгостроковій пам'яті двомовної особистості.

Відповідно до обґрунтованих у праці стохастичних моделей породження інтерферованого мовлення відхилення у вимові білінгва від структури і норм вторинної мови генеруються у конкретних сферах його духовного буття: екзистенціальній, ментальній, трансцендентній. За цих умов джерелом породження похибок, що виявляються на рівні фонемної й інтонаційної інтерференції під час продукування білінгвом висловлень вторинною мовою, слугує сфера його позасвідомого екзистенціального буття з притаманним їй емоційним типом мислення.

Особливістю вияву фонемної інтерференції є те, що її синтагматичний різновид зароджується у ментальній сфері підсвідомості індивіда на ґрунті емо-раціонального мислення, у той час як джерелом зародження її парадигматичного різновиду слугує трансцендентна сфера підсвідомості з відповідним механізмом раціонального мислення. На відміну від цього характерною ознакою інтонаційної інтерференції слугує зародження і синтагматичного, і парадигматичного її різновидів у трансцендентній сфері підсвідомості духовного буття мовця внаслідок зсувів механізму раціонального мислення.

Експериментально встановленими специфічними ознаками інваріанту різних ступенів фонемної інтерференції в англійському мовленні українських білінгвів, зароджуваної на ментальному і трансцендентному рівнях духовного буття мовця внаслідок складної динамічної взаємодії емо-раціонального та емоціонального мислення та актуалізованої під час вимови, є: часткова або повна відсутність англійського артикуляційного укладу в англійському мовленні українців; заміщення англійських голосних і приголосних звуків українськими; нерозрізнення комбінаторних і позиційних алофонів англійських голосних і приголосних; надання англійському звукові диференційних ознак певного українського звука; недотримання модифікацій голосних і приголосних у зв'язному англійському мовленні українців; реінтерпретація українськими мовцями англійських звуків через неузгодженість роботи мозку та органів мовлення у процесі їхньої підготовки до продукування англійських звуків; невідповідність артикуляційних жестів в англійському інтерферованому мовленні українців вимовному стандарту англійської мови; відсутність ненаголошеного вокалізму в англійській вимові українських білінгвів; поява епентичних (вставних) голосних в англійських звукокомплексах через відсутність знань українськими мовцями фонотактичних правил англійської мови.

За даними аудитивного аналізу найчастотнішими виявами інваріанту інтонаційної інтерференції в англійському мовленні українських білінгвів, зароджуваної на трансцендентному рівні духовного буття мовця на ґрунті раціонального мислення й експериментально зафіксованої під час вимови методом перцептивного аналізу, є: некоректне членування мовленнєвого потоку на інтонаційні групи (більше, ніж чотири ритмогрупи в кожній); порушення в дистрибуції фразового наголосу в інтоногрупах-синтагмах; висока рекурентність актуалізації початку й завершення інтоногруп і термінального тону в зонах середньо-підвищеного й високого тонального рівнів; відсутність модифікацій темпу і гучності для виділення комунікативних центрів англійських висловлень та маркування основної й додаткової інформації, що міститься в інтоногрупі чи висловленні; неадекватна передача смислу й емоційно-прагматичного потенціалу висловлення; загальне сповільнення темпу мовлення, зумовлене великою кількістю слів в інтоногрупі й відсутністю редукції ненаголошеного вокалізму.

Установлені експериментальним шляхом вияви фонетичної інтерференції та вимовного акценту в англійському мовленні українців дозволили виокремити такий комплекс фонетичних порушень: на сегментному рівні - порушення типового укладу артикуляційних органів в обох мовах, ігнорування особливостей вимови голосних і приголосних у різних фонетичних оточеннях, відхилення від норм і вимог коартикуляції. При цьому встановлено порушення, зафіксовані у вимові диктора на сегментному рівні у системі приголосних та голосних, з них помилки, спричинені порушеннями у роботі органів мовлення й недостатньою відпрацьованістю звука (інтерференція на алофонічному рівні), та помилки ментального рівня (інтерференція на рівні фонетичних репрезентацій). На надсегментному рівні виокремлено: некоректність членування мовленнєвого потоку на смислові групи, неадекватну дистрибуцію фразового наголосу, некоректність просодичного оформлення смислового центру інтонаційної групи-синтагми, некоректність виділення просодичними засобами найважливішого інформаційного центру у смисловій структурі тексті.

Викладені у реферованій праці теоретичні й методологічні основи дослідження фонетичної інтерференції в англійському мовленні українців на засадах лінгвокогнітивного й комунікативного підходів до розгляду цього явища відкривають значні перспективи для поглиблення теоретичних уявлень про фонетичну інтерференцію як прояв білінгвізму.

До перспективних напрямів подальшого лінгвістичного пошуку шляхів вирішення аналізованої проблеми слід віднести: з'ясування лінгвокогнітивних особливостей формування міжмовних кодових перемикань у мовленні білінгва; виявлення впливу мовної картини світу на іншомовний акцент білінгва; дослідження особливостей процесів кодування смислу в інтерферованому мовленні білінгвів; встановлення специфіки сприйняття еталонного мовлення білінгвами та інтерферованого мовлення носіями мови. Виходячи із зростаючої ролі англійської мови як засобу міжкультурного спілкування, перспективним також убачається дослідження фонетичної інтерференції з урахуванням етноспецифічного та лінгвокультурологічного аспектів.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях автора

1. Валігура О.Р. Фонетична інтерференція в англійському мовленні українських білінгвів: Монографія / О. Р. Валігура. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. - 288 с.

2. Валігура О.Р. Ознаки українсько-англійської просодичної інтерференції в структурі усного тексту / О. Р. Валігура // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 8: Мовознавство. - № 1. - Тернопіль: Видавничий відділ ТДПУ, 1998. - С. 77-78.

3. Valihura O.R. The role of intonational phrasing in the sense decoding of the message in a bilingual's speech / Olha Valihura // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. - № 1. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТДПУ ім. В. Гнатюка, 1999. - С. 16-19.

4. Валігура О.Р. Взаємодія тональних підсистем просодії в мовленні українсько-англійських білінгвів / О. Р. Валігура // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. - № 1. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2000. - № 1. - С. 33-36.

5. Валігура О.Р. Мовна інтерференція як соціолінгвістичний процес та принципи її класифікації / О. Р. Валігура // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. - № 2. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2002. - С. 89-92.

6. Валігура О.Р. Соціолінгвістична специфіка дослідження текстів масової комунікації / О. Р. Валігура, Л. С. Козуб // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. - Т. 8. - № 1. - С. 10-14.

7. Валігура О.Р. Базові ознаки когнітивної моделі інтерферованої фонетичної системи в англійському мовленні українців / О. Р. Валігура // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. - № 2 (14)-1 (15) 2006. - С. 93-100.

8. Валігура О.Р. Когнітивні аспекти просодичної інтерференції / О. Р. Валігура // Studia methodologica. - Вип. 17. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. - С. 83-87.

9. Валігура О.Р. Функціонально-структурні особливості інтерферованої фонетичної системи англійського мовлення українців / О. Р. Валігура // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. - № 2 (16). - С. 5-14.

10. Валігура О.Р. Білінгвізм та аспекти його дослідження / О. Р. Валігура // Studia methodologica. - Вип. 20. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. - С. 66-70.

11. Валігура О.Р. Когнітивні та комунікативно-прагматичні аспекти дослідження фонетичної інтерференції в англійському мовленні українців / О. Р. Валігура // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 9. Сучасні тенденції розвитку мов. Випуск 1. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - С. 96-102.

12. Валігура О.Р. Нейролінгвістичні аспекти усного мовлення білінгва / О. Р. Валігура // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). У 5 ч. - Вип. 75 (2). - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - С. 135-139.

13. Валігура О.Р. Фонетична інтерференція у контексті міжкультурної комунікації / О. Р. Валігура // Studia methodologica. - Вип. 23. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. - С. 10-14.

14. Валігура О.Р. Специфіка вияву фонетичної інтерференції в англійському мовленні українців / О. Р. Валігура // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки: У 5 ч. - Том 4. -Луцьк: РВВ ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. - С. 414-418.

15. Валігура О.Р. Лінгвокогнітивні ознаки та організація мовленнєвого простору двомовної особистості / О. Р. Валігура // Studia methodologica. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. - Вип. 25. - С. 263-269.

16. Валігура О.Р. Етноспецифічні ознаки вимовного акценту в інтерферованому англійському мовленні українців / О. Р. Валігура // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: всеукр. зб. наук. праць. Число 12: у 2 т. / М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - Т. ІІ. - С. 13-17.

17. Валігура О.Р. Особливості функціонування інтерферованої фонетичної системи англійського мовлення українців / О. Р. Валігура // Культура народов Причерноморья. - № 142, т. 1. - Симферополь: Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, 2008. - С. 92-94.

18. Валігура О.Р. Напрями дослідження фонетичної інтерференції / О. Р. Валігура // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Linguapax-VIII. Серія: Філологія. - Педагогіка. -Психологія. - Вип. 17. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2008 .- С. 94-100.

19. Валігура О.Р. Фреймовий підхід до породження мовлення білінгвом / О. Р. Валігура // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). У 4 ч.- Вип. 81 (1). - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - С. 365-370.

20. Валігура О.Р. Систематизація ознак мовної інтерференції / О. Р. Валігура // Нова філологія. Зб. наук. праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2009. - № 36. - С. 103-109.

21. Валігура О.Р. Провідні ознаки фонетичної інтерференції в англійському мовленні українців / О. Р. Валігура // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2009. - Т. 22 (61). - № 2.- С. 393-397.

22. Валігура О.Р. Моделювання когнітивного породження інтерферованого мовлення білінгвом / О. Р. Валігура // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 9. Сучасні тенденції розвитку мов. Випуск 3: збірник наукових праць / За ред. А. В. Корольової. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - С. 18-22.

23. Валігура О.Р. Методологічні передумови та методика експериментально-фонетичного дослідження інтерферованого мовлення білінгвів / О. Р. Валігура // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - Серія: Філологічні науки. Мовознавство. - Випуск 6. - Луцьк: РВВ ВНУ ім. Лесі Українки, 2009.- С. 86-90.

24. Valigura O. R. Prosodic Interference and English Language Teaching / Olga Valigura // Studies in Communicative Phonetics and Foreign Language Methodology. - К.: Ленвіт, 1997. - С. 153-156.

25. Valihura O. R. Intonation in teaching speech communication / Olha Valihura // Іноземні мови сьогодні і завтра: тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф., 13-14 травня 1999 р. - Тернопіль: Видавничий відділ ТДПУ, 1999. - С. 9-10.

26. Валігура О.Р. Типологічне моделювання просодичних систем / О. Р. Валігура // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: тези міжнар. наук. конф., 24-25 листопада 2004 р. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 27.

27. Валігура О.Р. Особливості функціонування просодичної інтерференції в мовленні білінгвів / О. Р. Валігура // Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов: тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 березня 2004 р. - Тернопіль: Видавничий відділ ТНПУ, 2004. - С. 11-13.

28. Валігура О.Р. Фонетична інтерференція та навчання іншомовної вимови / О. Р. Валігура // Методика викладання іноземних мов в Україні: Що нового в ХХІ ст.?: тези міжвуз. регіон. наук.-метод. конф., 1 жовтня 2004 р. - Тернопіль: ІЕІП, 2004. - С. 17-18.

29. Валігура О.Р. Когнітивно-комунікативна парадигма як новий підхід до дослідження просодичної інтерференції / О. Р. Валігура // Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи: тези доповідей міжнар. наук. конф., 25-26 травня 2006 р. - Тернопіль: Вид-во ТДЕУ, 2006. - С. 11-12.

30. Valihura O.R. Prosodic Interference in the Cognitive Linguistics Paradigm / Olha Valihura // Digging Deeper into Call. Гуманістична методологія: Комп'ютерні технології у навчанні іноземних мов: тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф., 10-11 травня 2006 р. - Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2006. - С. 51-53.

31. Валігура О.Р. Когнітивна інтерпретація механізму фонетичної інтерференції / О. Р. Валігура // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація: VI Міжнар. наук. конф., 1 лютого 2007 р.: матеріали конф. - Харків: Константа, 2007. - C. 56-58.

32. Валігура О.Р. Когнітивна модель фонетичної системи інтерферованого англійського мовлення носіїв української мови / О. Р. Валігура // Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізаційних процесів: Міжнар. наук.-практ. конф., 30-31 жовтня 2007 р.: матеріали конф. - Тернопіль: Економічна думка, 2007. - С. 65-67.

33. Валігура О.Р. Нейропсихолінгвістичні аспекти дослідження фонетичної інтерференції в англійському мовленні українців / О. Р. Валігура // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: VIII Міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 березня 2007 р.: матеріали конф. - К.: НАУ, 2007. - С. 133-134.

34. Valihura O. R. Kinakemic and Phonemic Levels of the Interference Analysis / Olha Valihura // ХІІ Міжнар. наук.-практ. конф. асоціації викладачів англійської мови IATEFL Ukraine, 13-14 квітня 2007 р.: матеріали конф. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2007. - С. 89-90.

35. Валігура О.Р. Дослідження фонетичної інтерференції в англійському мовленні українців у контексті міжкультурної комунікації / О. Р. Валігура // Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів: наук.-практ. конф. кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету, 12 грудня 2007 р.: тези доп. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. - С. 230-232.

36. Валігура О.Р. Когнітивна природа фонологічного простору мови / О. Р. Валігура // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація: VIІ Всеукр. наук. конф., 5 лютого 2008 р.: матеріали конф. - Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. - C. 33-35.

37. Валігура О.Р. Проблеми становлення двомовної особистості / О. Р. Валігура // Актуальні проблеми філології та американські студії: ІХ Міжнар. наук.-практ. конф., 24-25 квітня 2008 р.: матеріали конф. - К.: НАУ, 2008. - С. 155-156.

38. Валігура О.Р. Мовна компетенція білінгва та її вплив на вияв фонетичної інтерференції / О. Р. Валігура // Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи: ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 24-25 квітня 2008 р.: тези доп. - Тернопіль: ТзОВ "Тернограф", 2008. - С. 6-8.

39. Валігура О.Р. Структура когнітивного контексту в фонологічній системі мови / О. Р. Валігура // MegaLing'2008: Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій: Міжнар. наук. конф., Партеніт, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 22-27 вересня 2008 р.: тези доп. - Сімферополь: Вид-во "ДИАЙПИ", 2008. - С. 40-42.

40. Валигура О. Р. Фонетическая интерференция в английской речи носителей украинского язика / О. Р. Валигура // Язык и дискурс в статике и динамике: Междунар. науч. конф., Минск 14-15 ноября 2008 г.: тезисы докл. / ред. колл. З. А. Харитончик (отв. ред.), А. М. Горлатов [и др.]. - Мн.: МГЛУ, 2008. - С. 79-80.

41. Валігура О.Р. Фонетична інтерференція та навчання англійської вимови / О. Р. Валігура // Сучасні підходи та інноваційні тенденції у викладанні іноземних мов: Міжнар. наук.-практ. конф., К., 27 лютого 2009 р.: матеріали конф. - К.: Політехніка, 2009. - С. 45-48.

Анотації

Валігура О.Р. Лінгвокогнітивні і комунікативні основи фонетичної інтерференції (експериментально-фонетичне дослідження англійського мовлення українців). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови, спеціальності 10.02.15 - загальне мовознавство. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2010.

У дисертації запропоновано інтегративний підхід до вивчення лінгвокогнітивних і комунікативних основ фонетичної інтерференції, методологічним підґрунтям якого є когнітивно-дискурсивна парадигма лінгвістичного знання.

Фонетична інтерференція розглядається як складне когнітивне та комунікативне явище, що виникає в іншомовному мисленні і мовленні білінгва у формі певної сукупності фонетичних ознак, ступінь вияву яких залежить від ментальних, психологічних, соціальних і культурних чинників. Розроблено теоретичні засади аналізу взаємодії когнітивних інтерферуючих та мовних інтерферованих елементів у фонетичній системі англійського мовлення українців. Побудовано стохастичні моделі породження інтерферованого мовлення білінгва, описано вплив когнітивних механізмів свідомості мовця на специфіку взаємодії компонентів фонетичної системи в інтерферованому мовленні.

У дисертації виокремлено й кодифіковано основні ознаки породжуваної українцями інтерферованої фонетичної системи англійського мовлення на сегментному й надсегментному рівнях шляхом зіставного аналізу англійського вимовного еталону та інтерферованого мовлення українських білінгвів. Виявлено різновиди та ступені фонетичної інтерференції в англійському мовленні українців. Стратифіковано інваріантну модель інтерферованої фонетичної системи; на основі базових когнітивних процесів виведено її варіанти в англійському мовленні українців.

Ключові слова: фонетична інтерференція, білінгв, когнітивні механізми, когнітивні процеси, англійське мовлення українців, сегментний і надсегментний рівні мови, інтерферована фонетична система, стохастична модель породження інтерферованого мовлення, вимовний еталон.

Валигура О.Р. Лингвокогнитивные и коммуникативные основы фонетической интерференции (экспериментально-фонетическое исследование английской речи украинцев). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки, специальности 10.02.15 - общее языкознание. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2010.

В диссертации предложен интегративный подход к выявлению лингвокогнитивных и коммуникативных основ фонетической интерференции, методологической основой которого является когнитивно-дискурсивная парадигма лингвистического знания.

Фонетическая интерференция рассмотрена в работе как сложное когнитивное и коммуникативное явление, возникающее в мышлении и речи билингва в форме определенной совокупности фонетических признаков, степень проявления которых зависит от ментальных, психологических, социальных и культурных факторов.

Комплексное исследование фонетической интерференции в английской речи носителей украинского языка, основанное на взаимодействии основных положений лингвокогнитивного и коммуникативного подходов к трактованию ее сущности, позволило разработать теоретические основы изучения когнитивных интерферующих и языковых интерферированных элементов в фонетической системе английской речи украинских билингвов, обосновать стохастические модели порождения интерферированной речи, изучить и описать влияние когнитивных механизмов сознания говорящего на специфику взаимодействия компонентов фонетической системы в интерферированной речи.

В диссертации установлены основные признаки порождаемой украинскими билингвами интерферированной фонетической системы английской речи путем сопоставительного анализа английского эталонного произношения и интерферированной речи украинских билингвов. Определены разновидности и степени фонетической интерференции в английской речи украинцев.

Экспериментально установленными специфическими признаками инварианта фонетической интерференции на сегментном уровне в английской речи украинских билингвов являются: частичное или полное отсутствие английского артикуляционного уклада в английской речи украинцев; замещение английских гласных и согласных звуков украинскими; неразличение комбинаторных и позиционных аллофонов английских гласных и согласных; реинтерпретация носителями украинской речи английских звуков из-за несогласованности работы мозга и органов речи в процессе их подготовки к продуцированию английских звуков; несоответствие артикуляционных жестов в английской интерферированной речи украинцев произносительному стандарту английской речи; отсутствие безударного вокализма в английском произношении украинских билингвов; появление эпентичных (вставных) гласных в английских звукокомплексах из-за отсутствия знаний правил фонотактики английского языка.

Наиболее частотными проявлениями инварианта интонационной интерференции в английской речи украинцев являются: некорректное членение речевого потока на интоногруппы; нарушения в дистрибуции фразового ударения в интоногруппах-синтагмах; высокая реккурентность актуализации начала и завершения интоногрупп и терминального тона в зонах средне-повышенного и высокого тонального уровней; отсутствие модификаций темпа и громкости для выделения коммуникативных центров английских высказываний и маркирования основной и дополнительной информации; общее замедление темпа речи, обусловленное большим количеством слов с полным ударением в интоногруппе, а также отсутствием редукции безударного вокализма.

Системное обобщение результатов экспериментально-фонетического исследования показало, что порождение произносительного акцента как следствия фонетической интерференции на сегментном и сверхсегментном уровнях происходит в экзистенциальной, ментальной и трансцендентной сферах духовного бытия билингва и основывается на несознательном переносе в фонетическую структуру вторичного языка стойких закономерностей оформления наиболее типичных фоноконцептов-прототипов родной речи с свойственными им чертами национального характера ментальной сферы и индивидуальными особенностями функционирования их экзистенциальной и трансцендентной сфер.

Предложенный подход позволил стратифицировать инвариантную модель интерферированной фонетической системы в английской речи носителей украинского языка и ее варианты на сегментном и сверхсегментном уровнях на основе базовых когнитивных процессов.