Інфраструктура простого речення в сучасній українській мові

Слова автора в інфраструктурі речення виконують роль адресанта й часто - з елементами характеристики особи або сказаного нею - відтворюють певною мірою: а) жести мовця; б) міміку; в) акустико-слуховий бік мовлення; г) почуття, настрій, психологічний стан; ґ) ставлення до мовця осіб, з якими він розмовляє; д) ставлення мовця до осіб, з якими він спілкується; е) місце, час, обставини мовлення; є) фізичний стан людини та ін.

Отже, слова автора варто кваліфікувати як змістові, емоційно-оцінні, експресивні, суб'єктивно-модальні прирощення.

5. Засоби модифікаційно-супровідного рівня виступають важливою частиною речення, вони не ізольовані від нього, а тісно пов'язані з ним. Цей зв'язок не належить до жодного з традиційно відомих граматичних зв'язків, а становить особливий тип синтаксичної організації, специфіка якого випливає з дворівневої природи речення. Зв'язок одиниць інфраструктурного рівня з основним корпусом речення варто кваліфікувати як синтагматично автономну інкорпорацію, або нелінійну еластичну інкорпорацію. В основі такого зв'язку одиниць супровідного рівня лежать інформативно-змістові та суб'єктивно-модальні фактори.

6. Основним засобом зв'язку елементів інфраструктури з базовою частиною речення виступає інтонація. Інтонаційна репрезентація різних емоцій, почуттів та волі складає модальну функцію інтонації. Модальність зазвичай втілена в одну з інтонаційних схем речення й виражає одне з тих синтаксичних значень, які у своїй сукупності утворюють категорію модальності.

У мові діє багата система інтонаційних схем, що виражають сумнів, недовіру, здивування, іронію, впевненість, згоду, незгоду тощо. Те саме речення може бути подане засобами інтонації як таке, що несе найрізноманітніші, іноді прямо протилежні значення.

Суб'єктивна модальність відтворює внутрішній стан мовця, його наміри, мотиви, почуття, що зумовлює наявність неосяжної різноманітності модальних відтінків вставних слів і речень, звертань, розмірно-оцінних граматичних форм (форм пестливості й зменшеності та форм зневажливості (згрубілості) й збільшеності). Інтонація - матеріальний виразник всієї гами, всіх відтінків почуттів людської душі, тому вона (будучи основним засобом зв'язку) є і складником інфраструктури. Отже, за допомогою інтонації можна виразити найрізноманітніші модальні значення: упевненості/невпевненості, сумніву, вагання, довіри/недовіри, подиву, симпатії/антипатії, солідарності, прихильності, байдужості, поваги, співчуття, застереження, тривоги, суму, зніяковілості, передбачення, виправдання, утіхи, несподіваності, підбадьорювання, заспокоєння тощо.

Інтонаційне оформлення речень з елементами інфраструктури - вставними й вставленими словами, словосполученнями й реченнями, звертаннями, словами автора при прямій мові тощо - може передавати найрізноманітніші експресивно-емоційні відтінки почуттів: натхнення, потяг, насолоду, любов, піклування, щиросердність, розчулення, розраду, захоплення, полегшення, зачудування, іронію, кепкування, занепокоєння, докір, гіркоту, презирство, смуток, страждання, сором, приреченість, пригніченість, безвихідність, образу, роздратування, паніку, озлоблення, помсту тощо. Такі експресивно-емоційні відтінки виступають важливим складником суб'єктивної модальності та входять до одиниць інфраструктури речення як суб'єктивно-модальні та експресивні прирощення.

7. Суб'єктивна модальність - ознака не тільки речення, а й деяких слів, яким властива експресивність. Експресію в них досягнуто засобами словотвору - рядом іменникових, прикметникових, рідше - дієслівних суфіксів, які надають словам емоційного забарвлення. Суфікси -еньк-, -ятк-, -очк-, -уньк-, -ик- тощо виражають здрібнілість, пестливість з особливим відтінком інтимності, ніжності. Найпоширенішими суфіксами збільшеності-експресивності (пейоративними) є _ищ-, -иськ, -як-, -ер-, -ир-, _юк- тощо, які надають іменникам відтінку згрубілості, зневаги, вказують на великий розмір предмета, явища чи істоти. Інфраструктура слова, яка входить в інфраструктуру речення, може проникати у внутрішню семантику будь-якої повнозначної частини мови: іменника, прикметника, прислівника, дієслова, займенника, числівника й за допомогою експресивних суфіксів вносити у значення слова або зменшено-пестливі, або згрубілі емоційно-експресивні відтінки: співчуття, ніжність, ласку, іронію, злобу, яскраву й суперечливу гаму емоцій і почуттів. Усі ці відтінки виконують роль додаткових елементів, які супроводжують основну - базову - структуру речення, тому суфікси зменшеності-експресивності, збільшеності-експресивності виступають емоційно-оцінними, експресивними прирощеннями до основного змісту речення.

У сучасній українській мові інкорпоровані елементи можуть функціонувати як 1) визначник адресата мовлення (звертання); 2) суб'єктивно-модальний модифікатор (вставні слова, словосполучення й речення); 3) актуалізатор змістового прирощення (вставлені слова, словосполучення й речення; 4) визначник адресанта мовлення (слова автора при прямій мові); 5) прирощення семантики слова (морфеми, фонеми).

Отже, дослідження засвідчило, що поглиблений аналіз елементів інфраструктури як периферійних синтаксичних одиниць сприяє більш докладному розумінню граматичної природи речення, особливостей формування його комунікативної семантики і, певною мірою, є посильним внеском у дослідження спеціального аспекту граматичної будови мови - дворівневого синтаксису.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Бондаренко О. В. Функціональна характеристика звертання в реченні і проблеми апелятивної граматики / О. В. Бондаренко // Філологічні студії: Науковий часопис. - Луцьк : Волинський академічний дім, 2004. - № 4. - С. 387-398.

2. Бондаренко О. В. Вставні слова, словосполучення, речення як елементи інфраструктури простого речення / О. В. Бондаренко // Науковий вісник ВДУ імені Лесі Українки. - 2005. - № 6. - С.189-198.

3. Бондаренко О. В. Слова автора при прямій мові як визначник адресанта та складник інфраструктури речення / О. В. Бондаренко // Науковий вісник ВДУ імені Лесі Українки. - 2006. - № 6. - С. 253-265.

4. Бондаренко О. В. Інтонація - як фактор, що формує функціональну винятковість одиниць інфраструктурного рівня / О. В. Бондаренко // Науковий вісник ВДУ імені Лесі Українки. - 2006. - № 7. - С. 267-282.

5. Бондаренко О. В. Суб'єктивна модальність як семантична величина інфраструктури речення / О. В. Бондаренко // Науковий вісник ВДУ імені Лесі Українки. - 2007. - № 9. - С. 47-52.

6. Бондаренко О. В. Зменшено-пестливі суфікси іменників як елементи інфраструктури речення на рівні слова / О. В. Бондаренко // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. наук. пр. Хмельницького національного педуніверситету. - 2007. - Ч. I, вип. 3. - С. 60-62.

7. Бондаренко О. В. Зменшено-пестливі та згрубілі суфікси прикметників як елементи інфраструктури речення на рівні слова / О. В. Бондаренко // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. пр. Харківського національного педуніверситету імені Г. С. Сковороди. - 2007. - Вип. 22. - С. 18-21.

АНОТАЦІЯ

Бондаренко О.В. Інфраструктура простого речення в сучасній українській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Волинський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню інфраструктури простого речення в сучасній українській мові. У роботі здійснено комплексний аналіз семантико-синтаксичних одиниць модифікаційно-супровідного рівня речення (звертань, вставних і вставлених слів, словосполучень, речень, слів автора при прямій мові тощо) в художньому, розмовно-побутовому, науковому, офіційно-діловому стилях. З позиції дворівневого синтаксису визначено особливості інфраструктурних елементів - різноманітність їхнього морфологічного вираження, значний діапазон лінійних параметрів: від морфеми, слова - до цілого речення й тексту. Досліджено просодичну організацію речень з інфраструктурою. Розглянуто складники інфраструктурного поля: ядро, периферію, напівпериферію інфраструктури.

Уперше в українському мовознавстві здійснена спроба розширити поняття інфраструктури речення на основі прирощення семантики слова додатковими елементами.

Ключові слова: інфраструктура, модифікаційно-супровідний рівень, семантико-синтаксичні одиниці, дворівневий синтаксис, просодична організація речення, прирощення семантики слова, інфраструктурне поле, ядро, периферія, напівпериферія інфраструктури.

речення аналіз одиниця семантичний

АННОТАЦИЯ

Бондаренко Е. В. Инфраструктура простого предложения в современном украинском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Волынский национальный университет имени Леси Украинки. - Луцк, 2010.

Диссертация посвящена исследованию инфраструктуры простого предложения в современном украинском языке. Предложение рассматривается с позиций двухуровневой структуры, то есть на уровне базово-коммуникативном (интраструктурном) и модификационно-сопроводительном (инфраструктурном). В работе осуществлён комплексный анализ семантико-синтаксических единиц модификационно-сопроводительного уровня предложения (обращений, вводных и вставных слов, словосочетаний, предложений, слов автора при прямой речи и т. д.) в художественном, разговорном, научном, официально-деловом стилях. Определены особенности элементов инфраструктуры - разнообразие их морфологического выражения, значительный диапазон линейных параметров: от морфемы, слова - до целого предложения и текста.

Впервые в украинском языкознании предпринята попытка расширить понятие инфраструктуры предложения на основе приращения семантики слова дополнительными элементами - суффиксами субъективной оценки, поскольку субъективная модальность присуща не только предложению, но и отдельным словам с экспрессивной окраской. Экспрессия в них выражена суффиксами субъективной оценки имён существительных, прилагательных, реже - глагольными суффиксами. Суффиксы -еньк-, -ятк-, -очк-, -уньк-, -ик- и другие выражают уменьшительно-ласкательное значение с особенным оттенком интимности, нежности. Самые распространённые усилительно-увеличительные суффиксы: -ущ-, -ющ-, -ищ-, -як- и другие указывают на большой размер предмета или неприязненное отношение к нему. Инфраструктура слова, входящая в инфраструктуру предложения, может проникать во внутреннюю семантику какой-либо самостоятельной части речи: существительного, прилагательного, наречия, глагола, местоимения, числительного и с помощью экспрессивных суффиксов вносить в значение слова или уменьшительно-ласкательные, или усилительно-увеличительные оттенки: сочувствия, нежности, ласки, иронии, злобы, яркую и противоречивую гамму эмоций и чувств. Все эти оттенки выполняют роль дополнительных элементов, которые сопровождают основную - базовую структуру предложения, поэтому суффиксы уменьшительно-ласкательные, усилительно-увеличительные выступают эмоционально-оценочными, экспрессивными приращениями к основному смыслу предложения.

Особенное внимание уделено исследованию интонации с точки зрения двухуровневого синтаксиса, поскольку слово одновременно выражает и мысль человека, и разнообразные психические переживания, входящие в намерение сообщения. Интонация выступает материальным выражением всей гаммы, всех оттенков чувств человеческой души в процессе коммуникации. С помощью интонации можно выразить самые разнообразные модальные значения: сомнение, недоверие, удивление, уверенность/неуверенность, согласие/несогласие, солидарность, доброжелательность, безразличие, уважение, сочувствие, предупреждение, тревогу, радость, грусть, оправдание, неожиданность, подбадривание, успокоение и т. д.

В работе отмечено, что интонационное оформление предложений с элементами инфраструктуры - вводными и вставными конструкциями, обращениями, словами автора при прямой речи, суффиксами субъективной оценки может передавать также разнообразные экспресивно-эмоциональные оттенки чувств: страдание, угнетённость, безысходность, обиду, раздражение, панику, озлобление, месть и тому подобные. Такие экспрессивно-эмоциональные оттенки выступают составной частью субъективной модальности и являются единицами инфраструктуры как субъективно-модальные и экспрессивные приращения к основному смыслу предложения.

В диссертации определено понятие инфраструктурного поля, ядром которого являются вводные и вставные конструкции, обращение (не в функции подлежащего). Полупериферию инфраструктурного поля представляют интонация, обращение (в функции подлежащего), слова автора при прямой речи. Периферию составляют морфемы, фонемы.

Ключевые слова: инфраструктура, двухуровневый синтаксис, модификационно-сопроводительный уровень, просодическая организация предложения, приращение семантики слова, поле инфраструктуры, периферия, полупериферия, ядро инфраструктуры.

SUMMARY

Bondarenko O. V. The Infrastructure of Simple Sentence in Modern Ukrainian Language. - Manuscript.

Thesis for obtaining a scholarly degree of candidate of philological sciences by specialty 10.02.01. - Ukrainian Language. - Lesya Ukrainka Volyn National University. - Lutsk, 2010.

The dissertation is dedicated to the study of the simple sentence infrastructure in modern Ukrainian. The author presents an integrative analysis of semantic-syntactic units pertaining to the modifying and accompanying level of the sentence, which include addresses, parentheses, insertions, word combinations, clauses, the author's words accompanying direct speech, etc. in the bйlles-lйttres, colloquial, scientific, and formal styles. From the viewpoint of two-level syntax the thesis determines the peculiarities of infrastructural elements - the diversity of their morphological expression and a wide array of their linear parameters ranging from a morpheme or a word to a whole sentence and a text. There have been revealed various prosodic features of the sentence infrastructure organization, as well as the basic parts of the infrastructural field, such as the infrastructure core, periphery, and semi-periphery.

For the first time in the Ukrainian linguistics there has been made an attempt to expand the concept of the sentence infrastructure based on the semantic augment of words due to complementary semantic components.

Key words: infrastructure, modifying and accompanying level, semantic-syntactic units, two-level syntax, prosodic organization of sentence, infrastructural field, core, periphery, semi-periphery of infrastructure, semantic augment of a word.

Размещено на Allbest.ru