Міфологема в українській поетичній моделі світу першої третини ХХ століття (на матеріалі творів В. Свідзінського і М. Драй-Хмари)

Вивчення способів переосмислення міфологеми-образу ЗЕМЛІ свідчить, що В. Свідзінський здебільшого актуалізує архетип матері-землі як сакральної основи Всесвіту. У поетичній моделі світу М. Драй-Хмари метафорично-символічний образ землі соціалізований, вона є маркером суспільних змін, засобом передачі сакральної інформації, оживленням історичної пам'яті.

Під час дослідження встановлено подібність позицій названих авторів у переосмисленні першостихії вогню. Цей першоелемент буття здебільшого об'єктивується в астронімах і набуває символічного значення одухотвореної стихії, джерела й рушія сили, атрибута оновлення, очищення. Метафоризація відбувається завдяки перетину парадигми «вогню» з парадигмами «людина», «селянський побут», «речовина».

Здійснений аналіз дав змогу зафіксувати незначну кількість негативних конотацій міфологеми-образу ПОВІТРЯ (ВІТРУ), здебільшого в поетичній моделі світу М. Драй-Хмари. Образ вітру в обох авторів характеризується як природна стихія, що діє на що-небудь чи на кого-небудь, справляє враження на людину. Серед символічних значень продуктивними є такі: медіатор між світами, жива одухотворена стихія, спонука до оновлення і його засіб, локус життя, місце перебування душ, маркер колообігу в природі, циклічності смерті / оновлення / відродження. У річищі міфопоетичної традиції повітря наділене властивістю організовувати простір.

Єдність національного типу світовідчуття й пізнання з індивідуальним переживанням дійсності та новітніми мовно-художніми пошуками зумовили наявність метафоризованих образів душі й серця як ідіостилістичних домінант у поетичних моделях світу В. Свідзінського та М. Драй-Хмари. Механізми трансформації цих образів суголосні національній «філософії серця» (Г. Сковороди, П. Юркевича, Т. Шевченка та ін.). У більшості проаналізованих прикладів у лексемі серце актуальною залишається семема «орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань». Основою для вибудови самобутніх образів здебільшого є фразеологізми. Характерною рисою метафоризованих образів душі й серця є тенденція до матеріалізації, опредметнення духовних субстанцій.

Місце людини у світобудові визначається переважно через її переживання, що автори й засвідчили різними способами метафоризації зв'язку людини й Усесвіту. До найбільш поширених образів переживань належать самота (самотність), сум (смуток). Метафоризація почуттів у В. Свідзінського відбувається через ототожнення ліричного героя з деревом, тобто космосом, а в М. Драй-Хмари - через зіткнення ліричного героя із соціальним середовищем.

Через способи життя й характери мовно-художніх пошуків репрезентовано символи творчості, які постають у вигляді творця-деміурга (в ідіостилі М. Драй-Хмари) й людини від Творця (в ідіостилі В. Свідзінського). М. Драй-Хмара змальовує його, переважно використовуючи бібліоніми. В. Свідзінський утілює означений символ через образ саду в таких модифікаціях: Едем, спонука до життя, життєва енергія, самореалізація, оновлення.

Характерною ознакою мовотворчості символіста й неокласика є широке використання архаїзмів, водночас М. Драй-Хмара індивідуально-авторської новизни досягає через уведення в семантичний простір українського вірша геологічних термінів, бібліонімів, оригінального переосмислення онімів історичних постатей минулого.

У поетичних ідіостилях В. Свідзінського й М. Драй-Хмари унікально поєдналися специфіка національного світосприйняття та особливості художньої концептуалістики символізму й «неокласики». Мовотворчість письменників є взірцем високої художньої майстерності, мистецького використання виражального потенціалу мовних засобів, зокрема метафор і символів як експлікаторів міфологеми. Образні паралелі, розроблені поетами першої третини ХХ ст., зокрема В. Свідзінським і М. Драй-Хмарою, знайшли своє відображення в подальших мовних надбаннях українського віршування, що може стати окремим аспектом лінгвістичного дослідження. Крім того, подальший аналіз міфологем у поетичних моделях світу В. Свідзінського та М. Драй-Хмари, а також застосування опрацьованої методики до ідіостилів інших письменників першої третини ХХ ст., чиї мовно-художні пошуки вплинули на формування поетичної мови ХХ-ХХІ століть, є перспективними напрямами подальшого дослідження проблеми імплікацій міфологічного в мові й, зокрема, поетичній.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Белевцова С. О. Мовотворчість Володимира Свідзінського: перспективи і розвиток / С. О. Белевцова // Лінгвістичні дослідження : зб. наук пр. / за заг. ред. проф. Л. А. Лисиченко. - Х., 2006. - Вип. 20. - С. 90-94.

2. Белевцова С. О. Метафорична реалізація міфологем «вода» і «земля» в поезії Володимира Свідзінського / С. О. Белевцова // Вісник Дніпропетровського університету : Науковий журнал. Серія «Мовознавство». - 2007. - Т. 1. - № 4/1. - С. 17-22.

3. Белевцова С. О. Основні одиниці когнітивної лінгвістики / С.О. Белевцова // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. пр. / за заг. ред. проф. Л. А. Лисиченко. - Х., 2009. - Вип. 28. - С. 271-274.

4. Белевцова С. О. Лінгвістичний статус міфологеми (лексикографічний аспект) / С. О. Белевцова // Studia lingvistica : зб. наук. пр. - К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2009. - Вип. 2. - С. 45-49.

5. Белевцова С. О. Метафорично-символічні переосмислення вогню в поетичній моделі світу В. Свідзінського і М. Драй-Хмари / С. О. Белевцова // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. пр. / за заг. ред. проф. Л. А. Лисиченко. - Х., 2010. - Вип. 29. - С. 82-86.

6. Белевцова С. О. Функціонування міфологем-образів на позначення транспортних засобів у поетичному ідіостилі В. Свідзінського і М. Драй-Хмари / С. О. Белевцова // Лексико-грамматические инновации в современных славянских язиках : материалы IV Международной научной конференции 9-10 апреля 2009 г. / сост. Т. С. Пристайко. - Днепропетровск : Пороги, 2009. - С. 241-242.

АНОТАЦІЯ

Белевцова С.О. Міфологема в українській поетичній моделі світу першої третини ХХ століття (на матеріалі творів В. Свідзінського і М. Драй-Хмари). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. - Харків, 2010.

Дисертацію присвячено аналізу міфологем у поетичних моделях світу В. Свідзінського й М. Драй-Хмари. Міфологеми інтерпретуються як елементи міфу, актуалізовані відповідно до світоглядно-ціннісних орієнтирів митців або культурного мегаконтексту.

У поетичних ідіостилях названих авторів унікально поєдналися елементи національного світосприйняття й символістських і неокласичних пошуків. Образні паралелі, розроблені поетами першої третини ХХ століття (зокрема В. Свідзінським і М. Драй-Хмарою), знайшли відображення в подальших надбаннях мови українського віршування.

Ключові слова: міфологема, міфологема-ідея, міфологема-образ, поетична модель світу, мовна картина світу, концепт, індивідуальний стиль, метафора, символ.

Белевцова С.А. Мифологема в украинской поэтической модели мира первой половины ХХ века (на материале произведений В. Свидзинского и М. Драй-Хмары). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды. - Харьков, 2010.

Диссертация посвящена анализу творчества В. Свидзинского и М. Драй-Хмары как представителей символизма и неоклассицизма в аспекте выявления индивидуально-авторских особенностей мировосприятия и словесно-образной его репрезентации в поэтических текстах. Творчество В. Свидзинского и М. Драй-Хмары, формировавших основы национальной культуры новой эпохи, дологое время было недоступно широким массам читателей, поэтому специфика их поэтической речи не могла быть объектом специального языковедческого анализа. Историография вопроса заставляет признать, что в отечественной лингвостилистике, лингвокультурологии практически не решенными остаются проблема идиостилистических черт поэтического творчества названных авторов. Не исследованы также вопросы языковой и художественной обусловленности их стилевых доминант художественными направлениями отечественного и европейского литературного процесса указанного периода и фольклорно-мифологической традицией украинского народа. Именно поэтому исследование было направлено на выявление особенностей созданных В. Свидзинским и М. Драй-Хмарой поэтических моделей мира, детерминированных актуализацией мифолого-архетипных ментальных структур как конституентов смыслового богатства языковых средств, использованных авторами. Такой подход дал возможность объяснить специфику функционирования языковых средств с мощным мифопоэтическим потенциалом в текстах украинских поэтов и таким образом сделать аргументированные выводы об особенностях индивидуально-авторских стилей.

В диссертации определяется место мифологемы в системе других терминологических единиц, таких как концепт, этноконцепт, лингвокультурема, логоэпистема, появление и активное использование которых в современному научном лингвистическом дискурсе обусловлено смещением исследовательского интереса в направлении всестороннего осмысления языка и его средств с позиций антропоцентризма, функционализма и национально-культурной детерминированности. Мифологема трактуется как многоуровневое образование, мотивирующее необходимость изучения её в соответствии с разными типами измерения действительности. Доказана теоретическая плодотворность употребления термина «мифологема» в значении «образ, отображающий определенный фрагмент действительности сквозь призму индивидуальных мифологических представлений, которые опосредованы особенностями этнического мировосприятия или культурным мегаконтекстом и могут быть интенсионально структурированы». Такое понимание мифологемы как лингвистического объекта обусловливает ее изучение не только посредством лексико-семантического анализа соответствующих языковых единиц, но и с помощью привлечения аналитического инструментария, выработанного лингвокогнитологией, лингвокультурологией и другими отраслями языкознания, для выявления архетипных, мифологических, культурных, этноспецифических компонентов значения, имплицированных в тех или иных единицах в поэтических контекстах.

Всестороннее изучение авторских идиостилей - актуальное задание современной лингвистики - невозможно без обращения к поэтическому контексту соответствующего литературного направления. Одним из приемов идиостилистического анализа является определение системы доминант, обусловленной особенностями поэтической модели мира. Насыщение поэтического контекста большим количеством метафор и символов как экспликаторов мифологем - характерная черта идиостилей В. Свидзинского и М. Драй-Хмары как представителей соответственно символизма и неоклассицизма первой трети ХХ века.

В процессе анализа поэтических моделей мира, созданных украинскими авторами, выделена доминантная мифологема-идея ЖИЗНЬ-ДЕЯНИЕ, эксплицированная в поэтических контекстах мифологемами-образами первоэлементов бытия (ВОДА, ЗЕМЛЯ, ВОЗДУХ, ОГОНЬ) и человека. Выделенные мифологемы-образы исследуются путем выявления их смыслового потенциала, сформированного такими механизмами, как метафоризация и символизация.

Осмысление выделенных мифологем позволило утверждать, что в поэтических моделях мира В. Свидзинского и М. Драй-Хмары актуализируются как сходные смысловые пласты соответствующих мифологем, обусловленные в значительной мере существованием общего для поэтов национального, культурного, социального фонда, так и специфически-авторские, обусловленные индивидуальными психическими особенностями поэтов, принадлежностью к разным литературным течениям и др.

Выработанная на примере анализа творчества В. Свидзинского и М. Драй-Хмары методика исследования мифологем как элементов поэтических моделей мира может быть использована в дальнейшем для выявления идиостилистических особенностей поэзии других авторов.

Ключевые слова: мифологема, мифологема-идея, мифологема-образ, поэтическая модель мира, языковая картина мира, концепт, индивидуальный стиль, метафора, символ.

Belevtsova S.O. Mythologeme in the Ukrainian poetic model of the world in the first third of the twentieth century (based on the works of V. Svidzins'kyi and M. Dray-Khmara). - Manuscript.

Thesis for a degree in philology in specialty 10.02.01 - Ukrainian language. - Kharkiv National Pedagogical University named after G.S. Skovoroda. - Kharkiv, 2010.

The thesis is devoted to the mythologeme analysis in poetic models of the world in the works of V. Svidzins'kyi and M. Dray-Khmara. The mythologemes are interpreted as myth elements that are actualized accordingly to artist outlook and value orientations or to the cultural megacontext.

The elements of national outlook and the elements of symbolic and neoclassical series are combined in the idiostyles of the above mentioned authors (V. Svidzins'kyi and M. Dray-Khmara) in a unique way. Figurative parallels that were developed by the poets in the first third of the 20-th century (by V. Svidzins'kyi and M. Dray-Khmara in particular) were rejected in the following linguistic achievements of the Ukrainian verse.

Key words: myth, mythologeme, mythologeme-idea, mythologeme-image, poetic model of the world, language world picture, concept, individual style, metaphor, symbol.

Размещено на Allbest.ru