Лексико-семантичні трансформації у військовому перекладі (на матеріалі статутних документів сухопутних військ збройних сил Франції)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.16 - Перекладознавство

Лексико-семантичні трансформації у військовому перекладі (на матеріалі статутних документів сухопутних військ збройних сил Франції)

Білан Максим Борисович

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі теорії та практики перекладу з романських мов імені М. Зерова Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Чередниченко Олександр Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з романських мов імені М. Зерова

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Кияк Тарас Романович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з німецької мови

кандидат філологічних наук Лук'янченко Мар'яна Петрівна, Дрогобицький державний педагогічний університет iменi Iвана Франка МОН України, доцент кафедри германських мов та перекладознавства

Захист відбудеться „25” листопада 2010 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал № 12.

Автореферат розісланий „19” жовтня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради канд. філол. наук Л. В. Клименко

1. Загальна характеристика роботи

семантичний військовий переклад комунікативний

На сучасному етапі інтенсифікації співробітництва між військовими інституціями України та Франції значно зросли обсяги перекладу французьких військових статутних документів. Це зумовило потребу у вивченні французьких військових текстів в оригіналі та перекладі, зокрема, необхідність дослідження трансформаційних процесів при перекладі військової документації. Дане дисертаційне дослідження присвячено вивченню особливостей застосування перекладацьких трансформацій при відтворенні французьких військових статутних документів (ВСД) українською мовою.

Теоретичною базою дослідження стали роботи як вітчизняних, так і зарубіжних учених-перекладознавців: Л. С. Бархударова, В. Г. Гака, Р. П. Зорівчак, В. І. Карабана, Т. Р. Кияка, В. Н. Коміссарова, В. В. Коптілова, Л. К. Латишева, Т. Р. Левицької, З. Д. Львовської, Р. К. Міньяр-Бєлоручева, Л. Л. Нєлюбіна, Я. І. Рецкера, О. І. Чередниченка, А. Д. Швейцера, К. Клауді, П. Ньюмарка, Ж.-П. Віне, Ж. Дарбельне та інших. Огляд наукової літератури, пов'язаної з проблематикою військового перекладу (В. В. Балабін, М. К. Гарбовський, Н. І. Климович, П. А. Матюша, Р. К. Міньяра-Бєлоручев, Л. Л. Нєлюбін, С. І. Петров, Г. М. Стрєлковський та інші), дає можливість стверджувати, що лексичні особливості перекладу французького військового статутного документа українською мовою залишилися фактично поза увагою дослідників.

Актуальність дослідження зумовлено необхідністю комплексного аналізу лексико-семантичних проблем перекладу французьких військових текстів. Йдеться, зокрема, про вивчення жанрової типології та концептуальної структури ВСД у вихідній та цільовій мовах. Існує також нагальна потреба у визначенні типів лексичних трансформацій при відтворенні французьких ВСД українською мовою.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової підтеми “Концептуальні картини романських та германських мов в контексті сучасного перекладознавства”, яка входить до комплексної наукової теми “Розвиток мов та літератур в умовах глобалізації” (код 066 БФ 044-01), що розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета дослідження полягає у виявленні типів лексико-семантичних трансформацій для відтворення українською мовою французьких текстів статутної документації. Поставлена мета передбачає такі завдання:

§ побудувати фреймову модель текстів статутних документів за допомогою контент-аналізу;

§ проаналізувати наповнення лексичними елементами концептів ВСД із погляду перекладу;

§ окреслити рівні семантичної еквівалентності при відтворенні французьких ВСД українською мовою;

§ визначити одиницю перекладу ВСД;

§ встановити типи лексико-семантичних трансформацій при перекладі ВСД сухопутних військ ЗС Франції;

§ визначити кількісні показники застосування лексико-семантичних трансформацій залежно від піджанру ВСД.

Об'єктом дослідження є тексти ВСД сухопутних військ французькою мовою, а також їхні українські переклади.

Предметом вивчення є специфіка відтворення французьких лексичних одиниць ВСД сухопутних військ українською мовою.

Мета і завдання дослідження зумовили використання таких методів аналізу, як: метод концептуального аналізу ТО і ТП з метою опису семантичної структури ВСД, методи контент-аналізу та фреймового аналізу для моделювання інформаційного наповнення концептів ВСД. Для аналізу перекладацьких трансформацій було застосовано компонентний, контекстуальний і порівняльно-зіставний аналіз.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше:

§ запропоновано фреймову структуру французьких військових текстів статутної документації та їх українських перекладів;

§ досліджено принципи досягнення еквівалентності й адекватності перекладу військових статутних текстів;

§ деталізовано типи лексичних трансформацій з урахуванням специфіки перекладу військових статутних документів;

§ виявлено найбільш і найменш уживані лексико-семантичні трансформації при перекладі військових статутних документів;

§ проаналізовано відмінності застосування перекладацьких трансформацій залежно від типу військового статутного документа та з'ясовано їх причини.

Теоретичне значення проведеного наукового дослідження полягає в подальшій розробці аспектів часткової теорії військового перекладу, порівняльної семасіології та термінознавства, зокрема у з'ясуванні принципів установлення еквівалентності й адекватності перекладу військових текстів, застосуванні перекладацьких трансформацій для подолання відмінностей мовних норм, визначенні засобів передачі лексичних одиниць оригіналу при перекладі.

Практичне значення проведеного дослідження полягає у можливості використання його результатів для подолання лексичних труднощів перекладу ВСД, а також при викладанні курсу “Теорія та практика перекладу”, у спецкурсах “Основи військового перекладу”, “Військово-технічний переклад”, “Військово-політичний переклад”, “Військово-спеціальний переклад”, при укладанні спеціальних двомовних словників.

Матеріалом дослідження слугувала збірка документації сухопутних військ ЗС Франції та її переклад українською мовою. Під час концептуального аналізу було розглянуто 11 ВСД стратегічного рівня, 14 ВСД оперативного рівня та 29 ВСД тактичного рівня загальним обсягом 5321 сторінка. Для виявлення типових перекладацьких трансформацій було відібрано 3245 речень з ВСД стратегічного, оперативного та тактичного рівнів.

На захист виносяться такі положення:

1. Французькі ВСД є жанровим різновидом військового тексту, в якому поєднуються офіційно-діловий, науково-технічний і публіцистичний стилі, що зумовлює особливості реалізації прагматичних настанов через описову, інформативну й інструктивну функції, які мають бути відтворені в перекладі.

2. Базовими концептами, які формують семантичну структуру ВСД, є СТРАТЕГІЯ (STRATЙGIE), ОПЕРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО (ART OPЙRATIF), ТАКТИКА (TACTIQUE). Вербалізація кожного зі згаданих концептів здійснюється за допомогою чотирьох фреймів: ОБ'ЄКТ (OBJET), ЗАСІБ (INSTRUMENT), ДІЯ (ACTION), МІСЦЕ (LIEU), які визначають умови відтворення французьких ВСД українською мовою через необхідність збереження функціонально-семантичного навантаження лексичних одиниць.

3. При перекладі французьких статутних документів українською мовою семантична еквівалентність досягається переважно шляхом добору часткових відповідників у результаті експлікації компонентів значення або їх вилучення, що зумовлено структурними та жанрово-стилістичними розбіжностями мови оригіналу та мови перекладу.

4. Семантичні трансформації лексичних одиниць реалізують адаптивну стратегію перекладу на лексичному рівні за умови відсутності повних відповідників у мові перекладу. Такі трансформації залежать від піджанру військового статутного тексту і свідчать про максимальну адаптацію у ВСД стратегічного рівня та мінімальну - у ВСД тактичного рівня.

5. Відмінності мовних та мовленнєвих норм ТО та ТП на лексико-семантичному рівні долаються шляхом традиційних трансформацій (конкретизація, модуляція, генералізація, компенсація) та специфічних перетворень (термінологізація, детермінологізація, спеціалізація та деспеціалізація). Найбільш уживаними видами трансформацій при перекладі ВСД є традиційні лексико-семантичні трансформації (відсоток застосування коливається від 35,9% у ВСД стратегічного рівня до 20% у ВСД тактичного рівня).

6. Домінування описової та інформативної прагматичних настанов у текстах, які вербалізують концепт СТРАТЕГІЯ, спричинює найбільшу кількість (43,6%) трансформацій лексичних одиниць, тоді як у ВСД, пов'язаних із концептом ТАКТИКА, лексичні одиниці якого реалізують інструктивну прагматику, зафіксовано найменшу кількість (23,3%) трансформацій лексичних одиниць.

Апробація роботи. Положення дисертації обговорювалися на шести науково-практичних конференціях: зокрема на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (Київ, листопад 2005 р., 2006 р., 2007 р., 2008 р.), науковій конференції “Мови, культури і переклад у добу глобалізації” пам'яті проф. Юрія Жлуктенка (Київ, вересень 2005 р.), на VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, березень 2006 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у п'яти статтях, чотири з яких у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової та довідкової літератури і джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг роботи становить 241 сторінку, з них основного тексту - 172 сторінки. Список використаних джерел складає 328 позицій, серед яких 26 джерел довідкової літератури.

Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 61 позицію.

2. Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано вибір теми, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано основну мету та завдання, визначено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність дисертаційного дослідження.

У першому розділі “Наукові засади французько-українського перекладу військових статутних документів” на підставі аналізу літератури, пов'язаної з існуючою науковою проблематикою, робиться висновок про доцільність окремого дослідження проблем перекладу французьких військових статутних документів.

У дослідженні проаналізовано різноманітні погляди на такі перекладацькі поняття, як “еквівалентність” і “адекватність” та визначено, що еквівалентність та адекватність перекладу ВСД - це дві різні кваліфікаційні ознаки перекладу. Еквівалентність перекладу ВСД визначає відповідність підібраного еквівалента мовному знаку оригіналу, а адекватність - необхідний рівень уживання такого еквівалента. За цими ознаками можна судити про якість виконання перекладу ВСД. Для перекладу ВСД еквівалентність - це такий ступінь семантичних відношень між оригіналом і перекладом, при якому в тексті перекладу відтворюються відповідні смисли оригіналу. Чим більше елементарних смислів оригіналу вдалося відтворити в перекладі, тим вищий ступінь еквівалентності виявляється між оригіналом і перекладом.

Дослідивши питання семантичної еквівалентності оригіналів і перекладів ВСД, ми дійшли висновку, що її слід поділити на такі підрівні:

§ повна смислова еквівалентність;

§ часткова смислова еквівалентність.

За умови досягнення повної смислової еквівалентності кількість сем оригіналу відповідає кількості сем перекладу, змінюються лише мовні форми представлення сем (іменник в оригіналі може бути замінений на прикметник у перекладі і т. п.)

За часткової смислової еквівалентності кількість сем оригіналу не відповідає кількості сем у перекладі. Окремі семи оригіналу можуть бути вилучені в перекладі або, навпаки, додані семи можуть бути відсутні в оригіналі. На даному підрівні еквівалентності були виявлені такі ознаки: відсутність паралелізму синтаксичної структури при вираженні окремих сем, трансформації простих речень у складнопідрядні та складносурядні та навпаки.

Установлено, що для перекладу ВСД найпоширенішим типом семантичної еквівалентності є часткова смислова еквівалентність.

Одиницею перекладу ВСД визначено таку мовну одиницю ТО, яка зберігає своє смислове поле при вилученні її з контексту та для якої неможливо віднайти одиницю в МП, яка б відтворювала значення її складових частин.

Проаналізувавши оригінали та переклади ВСД, ми дійшли висновку, що домінуючою одиницею перекладу ВСД є слово та словосполучення.

Дослідивши різні погляди на проблему трансформації та з огляду на завдання нашого дослідження, ми погоджуємося з думкою Л. Л. Нєлюбіна та визначаємо трансформацію як основу більшості прийомів перекладу, сутність якої полягає у зміні формальних або семантичних компонентів військового французького тексту при збереженні інформації, призначеної для передачі.

У другому розділі “Фреймові моделі військових статутних документів в оригіналі та перекладі” проаналізовано когнітивні аспекти перекладу французьких ВСД українською мовою. Будь-який текст передбачає індивідуальний підхід до розуміння, інтерпретації та перекладу. Перекладацьке наближення до тексту неможливе без дослідження його концептуального простору, або концептосфери. У процесі перекладу дві концептуальні системи - автора та перекладача - починають взаємодіяти, тому застосування концептуального аналізу і розуміння фреймової структури вихідного тексту дозволяє досягти адекватності передачі концептуальної структури вихідного повідомлення.

При перекладі текстів французьких ВСД основним завданням перекладача є досягнення еквівалентності й адекватності ТО і ТП. Як зазначає О. І. Чередниченко, “еквівалентність стосується більше семантичних параметрів, у той час, коли адекватність має функціональний характер, тому в процесі еквівалентного відтворення мовленнєвих одиниць може змінитися комунікативний вплив на адресата, і тоді переклад не буде адекватним”.

Еквівалентність зорієнтована на результат перекладу, на відповідність створюваного ТП оригіналу, в той час як адекватність має оптимальний, а не максимальний характер, тобто переклад може бути адекватним навіть тоді, коли кінцевий текст еквівалентний вихідному лише на одному з семіотичних рівнів або в одному з функціональних вимірів. Отже, еквівалентність стосується одиниць тексту, тоді як адекватність стосується всього тексту.

Очевидною передумовою досягнення адекватного перекладу є наявність референційної компетенції перекладача у сфері військової справи для того, щоб охопити макроконтекст і сприйняти семантичну структуру цілісного тексту, тобто повний обсяг текстуальної інформації, а не тільки мікроструктури тексту, його окремі фрагменти. З огляду на це, у дослідженні проведено концептуальну класифікацію французьких військових статутних документів, які поділено на три групи: документи стратегічного рівня, документи оперативного рівня, документи тактичного рівня.

Здійснений у дослідженні концептуальний аналіз ВСД дозволив виявити моделі вихідного тексту як частини національної картини світу. У результаті такого аналізу створено своєрідну віртуальну модель військового тексту, центр якої формують базові концепти. Концептуальний аналіз дозволяє перекладачеві зрозуміти ментальні та мовні особливості відправника повідомлення. Вибір концепту як одиниці доперекладацького аналізу зумовлюється лінгвокогнітивним аспектом перекладу. З метою простеження таких відмінностей у роботі було проведено концептуальний аналіз ВСД та їх українських перекладів, оскільки переклад - це система мисленнєвих операцій, що визначають розуміння та вибір мовних засобів, їх вивчення потребує звернення до методів психолінгвістики та когнітивної лінгвістики (В. Н. Коміссаров). Для здійснення адекватного перекладу необхідно вирішити проблему розуміння й інтерпретації, що стає можливим лише при моделюванні мовної картини автора повідомлення.

Незважаючи на те, що концептуальні структури ТО та ТП збігаються, їхнє мовне наповнення різне, що зумовлено структурними відмінностями МО та МП. Різниця мовного оформлення фреймів у французькій та українській мовах може бути викликана граматичними, лексичними, синтаксичними особливостями мови та відмінностями вживання мовних одиниць. Відмінності у плані мовному вираженні долаються шляхом трансформацій. Визначальну роль у трансформації вихідного смислового навантаження відіграє когнітивна система. Когнітивний етап перекладу реалізується в такій послідовності: перекладач до заданої вербальної одиниці в МО викликає відповідний ментальний образ - концепт, який, у свою чергу, актуалізується у мовленні лексичними одиницями МП.

Концепт у дослідженні визначено як одиницю ментальних ресурсів інформаційної структури ВСД, яка відображає знання та досвід людини. Інформація, закладена у ВСД, відбиває 3 ключові концепти: СТРАТЕГІЯ, ОПЕРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО, ТАКТИКА.

Для схематичного представлення концептів французьких ВСД було використане таке утворення, як фрейм. Під фреймом військового статутного документа в дослідженні розуміємо структурну одиницю об'ємного, багатокомпонентного концепту, який репрезентує собою “пакет” інформації, знання про стереотипну ситуацію, що має окрему організаційну структуру.

Схематично фрейм у дослідженні представлений у деревоподібній формі, тобто, у вигляді мережі вузлів і відношень між ними. Вузли верхнього рівня фрейму - поняття, що чітко описують конкретну ситуацію. Вузли нижнього рівня - інформація, необхідна для уточнення конкретних подій.

Концепт, як і фрейм, є одиницею структурування знання. Однак фрейм має більш чітку жорстку структуру, ніж концепт. З огляду на це, він використаний для моделювання структури концепту.

Для відтворення фреймових моделей ВСД застосовано метод контент-аналізу. Він виконаний за допомогою комп'ютерної програми-конкордансера AntConc 3.2.1. Контент-аналіз концептів статутної документації здійснено у 6 етапів: формування стоп-списку, складання частотного словника, лематизація частотного словника, аналіз лексичного складу текстів, категоризація та аналіз категорій.

Проведений контент-аналіз французьких ВСД дав змогу виявити чотири спільні фрейми для трьох концептів. Були виділені такі спільні фрейми: СУБ'ЄКТ (SUJET), ЗАСІБ (INSTRUMENT), ДІЯ (ACTION), МІСЦЕ (LIEU) та один фрейм ЗАКОНОДАВСТВО (LЙGISLATION), зафіксований лише в концепті СТРАТЕГІЯ.

Оскільки всі три концепти мають майже однаковий набір фреймів, у роботі на прикладі концепту СТРАТЕГІЯ проаналізовано його фрейм-структурна організація та за допомогою когнітивного етапу відтворено наповнення лексичними одиницями оригінала й активацію відповідних лексичних одиниць у перекладі.

Концепт СТРАТЕГІЯ являє собою набір знань про ситуації та об'єкти, що існують на стратегічному рівні функціонування військової структури. Використовуючи метод контент-аналізу для концепту СТРАТЕГІЯ, ми виділили такі фрейми: СУБ'ЄКТ (SUJET), ЗАСІБ (INSTRUMENT), ДІЯ (ACTION), ЗАКОНОДАВСТВО (LЙGISLATION), МІСЦЕ (LIEU). Відповідно кожний фрейм представлений у вигляді певного набору термінальних вузлів, пов'язаних один з одним відношенням частоти вживання, тобто, у вершині фрейму розташований той термінальний вузол, що є найуживанішим у відповідному фреймі. Кожний термінальний вузол пов'язаний зі слотами, розташованими також за принципом частоти використання в тексті. Кожний фрейм концепту пов'язаний один з одним взаємозв'язком, оскільки певні слоти можуть спостерігатися в різних фреймах і термінальних вузлах.

Фрейм СУБ'ЄКТ (SUJET) детермінує суб'єктів військових статутних документів. Він вербалізується в текстах французьких ВСД стратегічного рівня за допомогою таких термінальних вузлів: partie - сторона, йtat - держава, puissance - міць, держава, armйe - армія, force - сили, personnel - персонал, prisonnier - ув'язнений, organisation - організація, pays - країна. Слід зазначити, що лексичне наповнення термінальних вузлів відображає загальнодержавні принципи, активація фрейму відбувається за допомогою загальновживаних лексичних елементів.

Для вираження фрейму ЗАСІБ (INSTRUMENT) також вживається переважно загальновживана лексика: militaire - військовий, conflit - конфлікт, guerre - війна, installation - об'єкт, arme - зброя, sйcuritй - безпека, service - служба, stratйgique - стратегічний, mission - завдання, однак термінальні вузли деталізуються за допомогою лексичних елементів військової сфери ужитку.

Фрейм ДІЯ (ACTION) має відносно розгорнуту структуру та вербалізується за допомогою таких термінальних вузлів: opйration - операція, action - дія, mesure - захід, assurer - забезпечити, emploie - використання, soutien - підтримка, application - застосування, protection - захист. Найбільш уживаним виявився термінальний вузол операція. У текстовому масиві він актуалізується за допомогою словосполучень opйration multinationale - багатонаціональна операція, opйrationnelle - оперативний, conduire l'opйration - проводити операцію, l'opйration du maintien de la paix - операція з підтримки миру та l'opйration de soutien de la paix - операція з забезпечення миру.

Менш розширеними та вживаними виявилися фрейми ЗАКОНОДАВСТВО (LЙGISLATION) і МІСЦЕ (LIEU). Як уже зазначалося раніше, фрейм ЗАКОНОДАВСТВО (LЙGISLATION) зафіксований лише в концепті СТРАТЕГІЯ. Цей факт пояснюється посиланням на інші нормативно-правові акти, лексичні одиниці яких вербалізують цей фрейм.

Вербалізація фрейму МІСЦЕ (LIEU) відбувається за допомогою загальновживаних лексичних одиниць niveau - рівень, territoire - територія.

Узагальнюючи, слід зазначити, що для концепту СТРАТЕГІЯ домінантними є фрейми СУБ'ЄКТ (SUJET), ЗАСІБ (INSTRUMENT) і ДІЯ (ACTION). Ці три зазначені фрейми мають складну структуру та створюють найбільше труднощів при перекладі за рахунок використання в їхній структурі загальновживаних лексичних одиниць із широкою семантикою.

Варіативність мовного оформлення ТП зумовлюється специфікою мовленнєвих норм французької та української мов і підпорядкована встановленню відношення адекватності.

У третьому розділі “Лексико-семантичні трансформації в перекладі французьких текстів військової статутної документації” визначені шляхи подолання міжмовної асиметрії при перекладі французьких ВСД українською мовою та проведено порівняльний аналіз застосування трансформацій залежно від піджанру ВСД.

Лексико-семантичні трансформації французьких лексичних одиниць в українському перекладі виникають за відмінностей у системах МО та МП, незбігу мовних норм МО та МП, розбіжностей фонових знань носіїв МО та МП.

Усі лексичні трансформації поділені в дослідженні на дві великі групи:

§ традиційні трансформації;

§ специфічні трансформації.

До традиційних трансформацій відносимо такі лексико-семантичні перетворення: конкретизація, модуляція, генералізація та компенсація. Специфічними лексико-семантичними трансформаціями визначили термінологізацію, детермінологізацію, спеціалізацію та деспеціалізацію.

Під час аналізу конкретизації нами виділено наступні різновиди цього типу трансформацій: проста конкретизація, конкретизація з додаванням лексичних елементів (декомпресією) та конкретизація з вилученням компонентів (компресія).

Просту конкретизацію визначаємо як заміну французького слова або словосполучення широкої семантики на слово або словосполучення української мови з вужчим значенням при збереженні однакової кількості компонентів як у МО, так і в МП:

Ce document, qui s'inscrit en complйment des publications rйcentes sur la gestion de l'environnement psychologique… Цей документ, що доданий до попередніх видань, стосовно управління психологічним станом…

Конкретизація з декомпресією -- це такий трансформаційний процес, коли замість широкозначного слова оригіналу вживається словосполучення з конкретною семантикою за одночасного збільшення структурних елементів.

Конкретизацію з компресією визначаємо як таку трансформацію вихідної одиниці, при якій з одночасним звуженням семантики вихідної лексичної одиниці відбувається зменшення кількості компонентів у трансляті порівняно з оригіналом:

…le plan fera effort sur la recherche de l'information pour… …у плані відводиться значне місце розвідці…

За результатами кількісних підрахунків, у ВСД стратегічного рівня проста конкретизація використовується при перекладі 19,97% загальної кількості слів і словосполучень. Із них на рівні словосполучень - 7,5%, а на рівні слова - 12,47% відповідно. У ВСД оперативного рівня проста конкретизація використовується при перекладі 11,8% загальної кількості слів та словосполучень. Причому 4,8% усіх випадків простої конкретизації припадає на рівень словосполучення, а на рівні слова відсоток складає 7%.

Порівняння кількісних показників застосування конкретизації з декомпресією показало, що у ВСД стратегічного рівня 2,84% загальної кількості слів та словосполучень перекладаються за допомогою цього способу перекладу, тоді як у ВСД оперативного рівня кількість слів та словосполучень, що відтворюються за допомогою конкретизації з декомпресією, складає 9,09%. Конкретизація з декомпресією найчастіше використовується у ВСД оперативного рівня, що пояснюється використанням в ТО слів і словосполучень, які позначають суто французькі військові поняття. У результаті аналізу оригіналів французьких ВСД тактичного рівня та їх перекладів було зафіксовано 2,4% слів, трансформованих за допомогою конкретизації з декомпресією. Порівняно з іншими типами ВСД це є найменшим показником.

За кількісними підрахунками, у перекладі ВСД стратегічного рівня конкретизація з компресією зустрічається менше, ніж у 1% випадків, у перекладах ВСД оперативного рівня - 1,21% слів і словосполучень та у ВСД тактичного рівня - 0,8% від загальної кількості слів і словосполучень.

Модуляція визначається як заміна французького слова або словосполучення лексичною одиницею української мови, значення якої логічно виводиться зі значення вихідної одиниці. Прийом модуляції характеризується заміною словникового відповідника контекстуальним, логічно пов'язаним із ним:

…de la coordination dans la troisiиme dimension et du soutien logistique. …координації в повітрі та матеріально-технічного забезпечення.

За кількісними підрахунками, кількість модуляцій у перекладі ВСД стратегічного рівня складає 1,5%, ВСД оперативного рівня - 0,3% і для ВСД тактичного рівня - 0,8% від загальної кількості слів і словосполучень. Незначний відсоток застосування модуляції пояснюється прагненням ВСД до максимально точної передачі реципієнту необхідних інформаційних компонентів.

Генералізація при перекладі ВСД розглядається в роботі як заміна лексичних одиниць французької мови з вужчим значенням одиницями української мови з ширшим значенням:

Il est а noter que les actions dans les champs psychologiques… Слід зазначити, що психологічні операції…

Найбільший відсоток використання генералізації виявлено у ВСД стратегічного рівня (2,7%). У перекладах ВСД документів оперативного та тактичного рівня він складає 1,4% та 1,2% відповідно. Головним чинником, що викликає застосування генералізації, є більш розвинена лексична база французьких ВСД порівняно з українськими, тобто у французьких ВСД деякі поняття більш деталізовані порівняно з їхніми українськими відповідниками.

Компенсація у перекладі ВСД розглядається як різновид трансформаційного процесу, який забезпечує передачу тих елементів МО, які не можуть бути відтворені у МП за допомогою підстановки або додаванням інших структурних елементів, що за своїм семантичним навантаженням повністю або частково відтворюють вихідну лексичну одиницю. У дослідженні виділено семантичну компенсацію та стилістичну компенсацію.

Компенсація частіше за все застосовується при перекладі ВСД оперативного рівня (8,1%). Відносно високий відсоток застосування стилістичної компенсації при перекладі ВСД стратегічного рівня порівняно з ВСД оперативного та тактичного рівнів пояснюється вживанням значної кількості лексичних одиниць із прихованим значенням, що вимагає в перекладі його розкриття іншими лексичними засобами. У ВСД оперативного рівня зростає відсоток лексичної компенсації (5,3%) та відповідно зменшується відсоток стилістичної компенсації до 2,8%. У ВСД тактичного рівня майже не зафіксовано випадків застосування стилістичної компенсації (0,6%), а частина лексичної компенсації складає 3,7%.

Термінологізація розуміється в роботі як “зсув” значення вихідної лексичної одиниці з загальновживаного прошарку до термінологічного:

La dissuasion rйpond а un besoin d'йconomie des forces et de maоtrise de la violence. Ядерне стримування має на меті економію сил і протидію будь-якій агресії.

За результатами аналізу фактологічного матеріалу доля використання термінологізації в перекладі французьких ВСД стратегічного рівня складає 3,7%, для ВСД оперативного рівня цей показник склав 2,2% та для ВСД тактичного рівня - 1,4% відповідно. Зменшення використання термінологізації від ВСД стратегічного рівня до ВСД тактичного рівня пояснюється зменшенням відсотка використання в ТО загальних слів і словосполучень, що за своєю семантикою можуть відтворюватися в ТП лише за допомогою термінологічних слів і словосполучень.

Детермінологізація - це нівелювання термінологічного поля вихідної французької лексичної одиниці при перекладі українською мовою. Фактично йдеться про заміну термінологічної одиниці загальновживаною одиницею, яка не має термінологічних ознак:

Les buts fixйs sont alors la dйsorganisation du dispositif adverse… Головними цілями в такому випадку є руйнування бойових порядків противника…

За кількісними підрахунками, рівень використання детермінологізації коливається у межах 1%. Найбільшого поширення цей тип трансформації набув при відтворенні ВСД стратегічного рівня (1,2%), він менше застосовується у ВСД оперативного рівня (0,8%) та рідко зустрічається у ВСД тактичного рівня (0,6%). Подібні відмінності пояснюються тим фактом, що лексичні елементи МО набули специфічного термінологічного значення у французьких ВСД, а в мові перекладу неможливо знайти їх прямі термінологічні відповідники.

Трансформація французьких ВСД шляхом спеціалізації розглянута в роботі як такий трансформаційний процес, при якому значення вихідної лексичної одиниці у перекладі набуває додаткових ознак, які відсутні в оригіналі:

Pour mener ces actions, les forces conventionnelles, outre l'aptitude au combat, doivent dйtenir les aptitudes majeures que sont la mise sur pied d'une force… Для проведення військових дій, окрім бойової готовності, військові підрозділи повинні мати такі основні можливості: мобілізація підрозділу…

Кількісний аналіз застосування спеціалізації в перекладах текстів ВСД стратегічного, оперативного та тактичного рівнів показав, що найбільший відсоток його використання зафіксовано в перекладах ВСД стратегічного рівня (2,1%), а найменший відсоток застосування - у ВСД тактичного рівня (0,2%). Незначні показники застосування спеціалізації всіх трьох рівнів ВСД можна пояснити тим, що спеціалізація має контекстуальний характер.

Явище деспеціалізації прямо протилежне явищу спеціалізації за своєю сутністю і визначається як трансформаційний процес, за якого лексична одиниця МО втрачає додаткові специфічні ознаки, притаманні МО, з одночасним збереженням основного термінологічного змісту:

…en vue d'amener l'adversaire а renoncer а ses objectifs. …з метою примушення противника відмовитися від своїх цілей.

Відсоток застосування спеціалізації поступово зменшувався від стратегічного рівня до тактичного, тоді як відсоток застосування деспеціалізації збільшувався від ВСД стратегічного рівня (0,7%) до тактичного рівня (1,1%). Така тенденція пояснюється тим фактом, що у ВСД тактичного рівня збільшується вживання спеціально маркованих термінологічних одиниць, які не мають у МП відповідників із подібною семантикою.

Домінуючим видом трансформацій при перекладі ВСД усіх трьох рівнів є традиційні трансформації.

Найпоширенішим типом традиційних лексико-семантичних трансформацій виступає конкретизація. Значний відсоток використання конкретизації у ВСД стратегічного рівня був цілком передбачуваним, оскільки цей вид документа за своїми лексичними характеристиками можна віднести до загальнополітичних документів.

Модуляція та генералізація не дістали поширення в перекладах текстів всіх трьох рівнів ВСД (показники застосування коливаються в межах 3%). Поясненням такого незначного відсотка використання модуляції при перекладі ВСД може слугувати теза про те, що такий вид трансформації вимагає від перекладача проведення різного роду семантичних зсувів, що в результаті може спричинити спотворення вихідного змісту.

Найбільш уживаними серед специфічних лексико-семантичних трансформацій виявилися термінологізація та спеціалізація. Явище термінологізації при перекладі ВСД стратегічного рівня виявилося найбільш поширеним (3,7%). Домінування термінологізації можна пояснити вживанням досить великої кількості загальновживаних слів і словосполучень, які в перекладі відтворюються лише за допомогою термінологічних одиниць. Наступною за вживаністю серед специфічних лексико-семантичних трансформацій виявилась спеціалізація. Як і передбачалося, найбільше поширення вона зазнала в перекладах стратегічних ВСД (2,1%). Відносно високий відсоток використання спеціалізації можна пояснити розбіжностями семантики вихідної лексичної одиниці та одиниці МП, що призводить до додавання в трансляті додаткових уточнюючих елементів у межах термінологічної одиниці, тобто спеціалізації значення.

Детермінологізація та деспеціалізація виявилися найменш уживаними специфічними трансформаціями. Звертає на себе увагу той факт, що тенденція застосування деспеціалізації прямо протилежна іншим типам трансформацій. Мова йде про збільшення використання деспеціалізації від ВСД стратегічного рівня (0,7%) до ВСД тактичного рівня (1,1%). Таку тенденцію можна пояснити збільшенням у ТО тактичного рівня кількості термінів-понять, які не мають прямих українських відповідників з однаковим семантичним наповненням.

Висновки

У зв'язку з подальшим розвитком глобалізації, інформатизації та пожвавленням двосторонніх і багатосторонніх зв'язків між Україною та країнами-учасницями Північноатлантичного альянсу все більшого значення набуває військовий переклад. Одним із перспективних напрямів розвитку військового перекладу є опрацювання актуальних питань лексичного, граматичного та стилістичного рівнів, що становлять інтерес для перекладачів-практиків.

У дослідженні семантична еквівалентність поділена на такі підрівні: повна смислова еквівалентність та часткова смислова еквівалентність. За повної смислової еквівалентності кількість сем оригіналу відповідає кількості сем перекладу, змінюються лише мовні форми представлення сем. За часткової смислової еквівалентності кількість сем оригіналу не відповідає кількості сем у перекладі. Зіставний аналіз оригіналів ВСД та їх українських перекладів дає підстави стверджувати, що найпоширенішим типом семантичної еквівалентності є часткова смислова еквівалентність. При даному типі еквівалентності транслят відрізняється від оригіналу як за синтаксичною структурою, так і за набором сем. Даний тип еквівалентності характеризується додаванням і вилученням окремих сем, відсутністю паралелізму синтаксичної структури речень оригіналу та перекладу, трансформацією простих речень у складнопідрядні та складносурядні, перестановками, зміною порядку слів.

Одиницею перекладу ВСД вважаємо таку мовну одиницю ТО, яка зберігає своє смислове поле при вилученні її з контексту та для якої неможливо віднайти одиницю у МП, що відтворювала б значення складових частин такої одиниці. Проаналізувавши оригінали та переклади ВСД сухопутних військ збройних сил Франції, ми дійшли висновку, що одиницями перекладу військового статутного тексту є мовні знаки на рівні слів і словосполучень.

Проведений контент-аналіз французьких статутних документів виявив три концепти ВСД: СТРАТЕГІЯ (STRATЙGIE), ОПЕРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО (ART OPЙRATIF), ТАКТИКА (TACTIQUE), що вербалізуються у військовому дискурсі за допомогою чотирьох спільних фреймів: СУБ'ЄКТ (SUJET), ЗАСІБ (INSTRUMENT), ДІЯ (ACTION), МІСЦЕ (LIEU) та окремого фрейму ЗАКОНОДАВСТВО (LЙGISLATION), зафіксованого лише в концепті СТРАТЕГІЯ (STRATЙGIE). Порівнюючи фреймові моделі ТО і ТП, можна зробити висновок про еквівалентність концептуальної інформації, закладеної в ТО і ТП, що свідчить про спільність концептуальної структури ВСД у французькій та українській мовах.

Подолання лексичних розбіжностей при відтворенні українською мовою французьких ВСД здійснюється за допомогою традиційних та специфічних лексико-семантичних трансформацій. До традиційних віднесено конкретизацію, модуляцію, генералізацію та компенсацію, а до специфічних - термінологізацію, детермінологізацію, спеціалізацію та деспеціалізацію.

Домінуючим видом трансформацій при перекладі ВСД усіх трьох рівнів є традиційні трансформації.

Найбільш поширеним типом традиційних лексико-семантичних трансформацій є конкретизація. Найбільш уживаними серед специфічних лексико-семантичних трансформацій виявилися термінологізація та спеціалізація.

Перспективи дослідження полягають у подальшому теоретичному й експериментальному вивченні таких аспектів перекладознавства, як дослідження відношень ТО та ТП на лексико-семантичному рівні; проведення концептуального аналізу військових текстів в оригіналах та перекладах, визначення перекладацьких стратегій, розробка французько-українських військових глосаріїв та словників.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях автора

1. Білан М. Б. Лексико-семантичні проблеми військового перекладу / М. Б. Білан. - К. : Логос, 2010. - 244 с.

2. Білан М. Б. Інформаційна структура текстів статутної документації Збройних Сил Франції / М. Б. Білан // Зб. наук. праць Військового ін-ту Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. - 2006. - Вип. 3. - С. 127-132.

3. Білан М. Б. Проблеми еквівалентності та адекватності перекладу текстів статутної документації Збройних Сил Франції / М. Б. Білан // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. - 2006. - Вип. 13. - С. 183-188.

4. Білан М. Б. Рівні семантичної еквівалентності при перекладі текстів статутної документації Збройних Сил Франції / М. Б. Білан // Мовні і концептуальні картини світу. - 2006. - Вип. 17. - С. 4-7.

5. Білан М. Б. Конкретизація при перекладі текстів статутної документації Збройних Сил Франції / М. Б. Білан // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. - 2007. - Вип.14. - С. 23-31.

6. Білан М. Б. Лексико-семантичні трансформації при перекладі військових стратегічних доктрин / М. Б. Білан // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Іноземна філологія. - 2007. - Вип. 41. - С. 39-42.

7. Білан М. Б. Термінологізація та спеціалізація при відтворенні французьких військових статутних документів українською мовою / М. Б. Білан // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : Зб. наук. пр. - 2010. - Вип. 17. - С. 55-63.

8. Білан М. Б. Основи військового перекладу (французька мова) / Білан М. Б., Ольховой І. О., Акульшин О. В. : Підручник / За заг. ред. В. В. Балабіна. -- К. : Логос, 2010. -- 613 с.

Анотація

Білан М. Б. Лексико-семантичні трансформації у військовому перекладі (на матеріалі статутних документів сухопутних військ збройних сил Франції). ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.16 ? перекладознавство. ? Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

У дисертації досліджено лексико-семантичні особливості українського перекладу військових статутних документів сухопутний військ збройних сил Франції. Когнітивний аналіз військових статутних документів дозволяє встановити ступінь еквівалентності й адекватності відтворення концептуальної, комунікативної та текстової інформації в перекладі, а також виявити основні фактори, що зумовлюють перекладацькі трансформації.

У перекладах французьких військових статутних документів українською мовою виділено традиційні та специфічні лексико-семантичні трансформації.

До традиційних трансформацій віднесено конкретизацію, модуляцію, генералізацію та компенсацію, а до специфічних - термінологізацію, детермінологізацію, спеціалізацію та деспеціалізацію.

При порівнянні оригіналів та їх перекладів з'ясовано, що серед типів перетворень переважають традиційні лексико-семантичні трансформації.

Перспективи дослідження полягають у подальшому теоретичному й експериментальному вивченні таких аспектів перекладознавства: дослідження відношень ТО та ТП на лексико-семантичному рівні, проведення концептуального аналізу військових текстів в оригіналах та перекладах, визначення перекладацьких стратегій, розробка французько-українських військових глосаріїв та словників.

Ключові слова: військовий статутний документ, військовий переклад, еквівалентність, адекватність, традиційні перекладацькі трансформації, специфічні перекладацькі трансформації.

Аннотация

Билан М. Б. Лексико-семантические трансформации в военном переводе (на материале уставных документов сухопутных войск вооруженных сил Франции). ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.16 - переводоведение. ? Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. ? Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию лексико-семантических особенностей украинского перевода военных уставных документов (ВУД) сухопутных войск вооруженных сил Франции. Когнитивный анализ военных уставных документов позволил установить степень эквивалентности и адекватности воспроизведения концептуальной, коммуникативной и текстовой информации в переводе, а также дал возможность показать основные факторы, предопределяющие переводческие трансформации. Языковые отличия текста оригинала и текста перевода являются причинами переводческих трансформаций.

Сравнительный анализ оригиналов ВУД и их украинских переводов дает основания утверждать, что наиболее распространенным типом семантической эквивалентности выступает частичная смысловая эквивалентность. Данный тип эквивалентности характеризуется добавлением и изъятием отдельных элементов, отсутствием параллелизма синтаксической структуры предложений оригинала и перевода, трансформацией простых предложений в сложноподчиненные и сложносочиненные, перестановками, изменением порядка слов.

Единицей перевода ВУД считаем такую языковую единицу ТО, которая сохраняет свое смысловое поле при изъятии её из контекста и для которой невозможно отыскать единицу в языке перевода, что воссоздавала бы значение составных частей такой единицы. Проанализировав оригиналы и переводы ВУД сухопутных войск вооруженных сил Франции, мы пришли к выводу, что единицами перевода военного уставного текста являются слова и словосочетания.

Проведенный контент-анализ французских уставных документов дал возможность выделить три концепта ВУД: СТРАТЕГИЯ (STRATЙGIE), ОПЕРАТИВНОЕ ИСКУССТВО (ART OPЙRATIF), ТАКТИКА (TACTIQUE), которые вербализируются в военном дискурсе с помощью четыре общих фреймов: СУБЪЕКТ (SUJET), СРЕДСТВО (INSTRUMENT), ДЕЙСТВИЕ (ACTION), МЕСТО (LIEU) и одного фрейма ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО (LЙGISLATION), зафиксированного только в концепте СТРАТЕГИЯ (STRATЙGIE). Сравнивая фреймовые модели ТО и ТП, можно сделать вывод об эквивалентности концептуальной информации, заложенной в ТО и ТП. Такая эквивалентность свидетельствует об универсальности концептуальной структуры ВУД во французском и украинском языках.

Преодоление расхождений при воспроизведении на украинском языке ВУД осуществляется с помощью традиционных и специфических лексико-семантических трансформаций. К традиционным трансформациям отнесены конкретизация, модуляция, генерализация и компенсация, а к специфическим - терминологизация, детерминологизация, специализация и деспециализация. При сравнении оригиналов и их переводы выяснено, что доминирующим типом трансформаций являются традиционные лексико-семантические трансформации.

Наиболее распространенным типом традиционных лексико-семантических трансформаций является конкретизация. Значительный процент использования конкретизации при переводе ВУД стратегического уровня был целиком предвиденным, поскольку этот вид документа по своим лексическим характеристикам можно отнести к общеполитическим документам.

Наиболее употребляемыми среди специфических лексико-семантических трансформаций являются терминологизация и специализация. Явление терминологизации при переводе ВУД стратегического уровня оказалось наиболее распространенным (3,7%). Доминирование терминологизации можно объяснить употреблением довольно большого количества общеупотребительных слов и словосочетаний, которые в переводе воспроизводятся лишь с помощью терминологических единиц. Следующей по частоте употребления среди специфических лексико-семантических трансформаций оказалась специализация. Как и предполагалось, наибольшее распространение она получила в переводах стратегических ВУД (2,1%). Относительно высокий процент использования специализации можно объяснить расхождениями семантики исходной лексической единицы и единицы ПЯ, что приводит к добавлению в трансляте дополнительных уточняющих элементов в пределах терминологической единицы, т. е. специализации значения.Детерминологизация и деспециализация оказались наименее употребляемыми специфическими трансформациями. Обращает на себя внимание тот факт, что тенденция применения деспециализации прямо противоположна другим типам трансформаций. Речь идет об увеличении использования деспециализации от ВУД стратегического уровня (0,7%) до ВУД тактического уровня (1,1%). Такую тенденцию можно объяснить увеличением в ТО тактического уровня количества терминов-понятий, которые не имеют прямых украинских соответствий с одинаковым семантическим наполнением.Перспективы исследования состоят в дальнейшем теоретическом и экспериментальном изучении таких аспектов переводоведения, как исследование отношений ТО и ТП на лексико-семантическом уровне, проведение концептуального анализа военных текстов в оригиналах и переводах, определение переводческих стратегий, разработка французско-украинских военных словарей.

Ключевые слова: военный уставный документ, военный перевод, эквивалентность, адекватность, традиционные переводческие трансформации, специфические переводческие трансформации.

Resume

Bilan M. B. Lexico-semantic transformations in military translation (based on French Army regulations). ? Manuscript.

A thesis for a Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.16 ? Translation theory. ? Taras Shevchenko National University of Kyiv. - Kyiv, 2010.

Dissertation is devoted to the research of lexico-semantic features of the French Army regulation documents translation. The cognitive analysis of regulation documents provided assessment of the equivalence and adequacy degree of conceptual, communicative and text information reproduced in translation. Basic factors predetermining translation transformations were covered.

Traditional and specific lexico-semantic transformations, which occur in the translation of French Army regulation documents into Ukrainian, were selected for the research. Traditional transformations include concretization, modulation, generalization and compensation, while specific - terminologization, determinologization, specialization and despecialization.

Comparison of source and target texts revealed that traditional lexico-semantic transformations present the dominant type of transformations. The most wide-spread type of traditional lexico-semantic transformations is concretization. Terminologization and specialization have turned out to be the most frequently used transformations among the specific lexico-semantic transformations ones.

Keywords: military regulation document, military translation, equivalence, adequacy, traditional translation transformations, specific translation transformations.

Размещено на Allbest.ru