Вираження каузації у комунікативних ситуаціях офіційного та неофіційного спілкування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.04 - Германські мови

Вираження каузації у комунікативних ситуаціях офіційного та неофіційного спілкування

Кононова Дар'я Володимирівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Малікова Ольга Валерівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, викладач кафедри англійської філології.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Ільченко Ольга Михайлівна, Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України, завідувач кафедри іноземних мов

кандидат філологічних наук, доцент Фролова Ірина Євгенівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, викладач кафедри теорії та практики перекладу англійської мови.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к. філол. н. Л.В. Клименко.

Анотація

комунікативний мова спілкування каузація

Кононова Д.В. Вираження каузації у комунікативних ситуаціях офіційного і неофіційного спілкування (на матеріалі сучасної англійської мови). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню вираження каузації в офіційних та неофіційних комунікативних ситуаціях сучасного англомовного дискурсу. Визначено лінгвістичний статус каузації, запропонована структурна модель комунікативної ситуації каузації; виділено офіційні, неофіційні та напівофіційні ситуації каузації монологічного, діалогічного, полілогічного мовлення у різних сферах спілкування. Проведено інвентаризацію та систематизацію вербальних та невербальних маркерів каузації, досліджено їх дискурсотворчий потенціал та особливості функціонування. Виявлені найбільш ефективні засоби реалізації каузації залежно від форми і характеру комунікації. Виділено набір мовленнєвих актів і тактик, які є типовими для всіх ситуацій каузації. Досліджено вплив соціальних, гендерних, вікових факторів на вибір тактик, стратегій та мовних і позамовних засобів реалізації каузації. Розглянуто моделі мовленнєвої поведінки комунікантів в ситуації каузації, типи і роль мовних особистостей каузатора і реципієнта у забезпеченні успішної каузації та засоби запобігання комунікативних невдач.

Ключові слова: експліцитна/імпліцитна, спонтанна/підготовлена каузація, екстралінгвістичні фактори, мовленнєво-мисленнєва дія комунікантів, вербальні та невербальні маркери каузації, когезивність.

Аннотация

Кононова Д.В. Выражение каузации в коммуникативных ситуациях официального и неофициального общения (на материале современного английского языка). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию выражения каузации в официальных и неофициальных коммуникативных ситуациях современного англоязычного дискурса. Определён лингвистический статус каузации, представлена структурная модель коммуникативной ситуации каузации. Каузация - речемыслительное действие, которое способно трансформировать, корректировать и изменять картину мира коммуникантов. Каузация может быть подготовленной и спонтанной. В основе деления каузации на подготовленную и спонтанную лежит фактор спонтанности, который непосредственно влияет на выбор коммуникативных тактик и средств их реализации.

Выделены официальные, неофициальные и полуофициальные коммуникативные ситуации каузации монологической, диалогической, полилогической речи в разных сферах общения: ситуация каузации может быть кооперативной, конфликтной или кооперативно конфликтной; официальной, неофициальной и смешанной: полуофициальной| (с той или другой доминантой); конфликтной, неконфликтной или смешанной: кооперативно-неконфликтной. Анализ разных за сферой и характером коммуникации видов аргументативного дискурса (юридического, медицинского, медийного, семейного, корпоративного, рекламного, политического) позволил выделить типичные коммуникативные ситуации каузации, которые создают коммуникативный континуум каузации: осмотр пациента врачом, определение диагноза пациента, обсуждения правомерности принятых решений врачом/врачами во время лечения пациента (медицинский консилиум) и т.д. Каузация монологической речи характеризуется длительностью во времени, обширностью причин, подготовленностью и управляемостью речевыми высказываниями, их односторонним характером; каузация диалогической и полилогической речи - высоким уровнем спонтанности коммуникации, ситуативной зависимостью, сравнительно высоким уровнем спонтанности информации, реактивной ролью участников коммуникации, которая изменяется от позиции реципиента к позиции каузатора и может, оставаясь невербальной (наблюдатель), влиять на развитие диалога/полилога своим неречевым действием, большой амплитудой колебаний смысловых и формальных связей реплик, существенным значением социальных ролей участников коммуникации.

Проведена инвентаризация вербальных и невербальных маркеров каузации, исследован их дискурсообразующий потенциал, когезивность, проанализированы особенности их функционирования с учётом влияния социальных, гендерных, возрастных факторов. Рассмотрены модели речевого поведения коммуникантов в ситуации каузации, типы и роль языковых личностей каузатора и реципиента, их роль в обеспечении успешной каузации и средства предотвращения коммуникативных неудач. Социолингвистические факторы, а именно статусно-ролевые, гендерные, возрастные, типы языковых личностей каузатора и реципиента, а также личностные черты индивидов (гибкий, ригидный, промежуточный, авторитарный, демократический, авторитарно демократический) влияют на реализацию каузации и ее конечный результат: успех или неудачу. В зависимости от языковой личности каузатора, коммуникативная ситуация каузации может приобретать кооперативный или конфронтационный характер.

Успешную и полууспешную каузацию можно считать средством корректирования или изменения картины мира адресата, поскольку перлокутивным эффектом успешной каузации является изменение убеждений, взглядов, отношения адресата, следствием чего может стать изменение мировосприятия, мироощущения, мировоззрения адресата, в отличие от неуспешной каузации.

Ключевые слова: эксплицитная/имплицитная, спонтанная/подготовленная каузация, экстралингвистические факторы, речемыслительная деятельность коммуникантов, вербальные и невербальные маркеры каузации, когезивность.

Annotation

Kononova D.V. Realization of Causation in Official and Non-official Communicative Situations (based on modern English). - Manuscript.

Thesis for the Candidate of Sciences Degree in Philology. Speciality 10.02.04 - Germanic languages. - National Taras Shevchenko University of Kyiv. - Kyiv, 2010.

The dissertation is dedicated to the research of causation expression in the official and non-official communicative situations of the modern English Discourse. The linguistic status of causation is determined as a speech expression of linguistic category of causation, man's speech-cognitive activity and communicative strategy realized by means of verbal and non-verbal markers. The structural model of communicative situation of causation is offered. Official, non-official, semi-official communicative situations of causation in monologue, dialogue, polilogue speech in different spheres of intercourse are analyzed. The inventory of verbal and non-verbal markers of causation is made, their cohesive capacities are explored. The influence of social, gender and age factors is taken into account. The models communicants of verbal and non-verbal conduct in the situations of causation, types and role of linguistic personalities of causator and recipient in providing successful causation and means of communicative failures prevention are considered.

Keywords: explicit/implicit, prepared/spontaneous causation, extra linguistic factors, speech-cognitive activity, verbal and non-verbal markers of causation, cohesive.

1. Загальна характеристика роботи

У сучасному мовознавстві все більшої актуальності набувають дослідження мови у безпосередньому зв'язку з різноманітними проявами людини в процесі міжособистісного спілкування, оскільки мова є невід'ємним складником існування людини. Переорієнтація сучасного мовознавства свідчить про перехід до антропоцентричної лінгвістики з її увагою до розгляду мовних форм з урахуванням безпосереднього зв'язку з індивідуумом.

Традиційно каузативність розглядалась в мовознавстві як лінгвістична, граматична, понятійна, функціонально-семантична, універсально-мовна категорія, яка має мислиннєво-мовленнєву природу, висвітлюючись у мисленні і репрезентуючись у мові та мовленні згідно з концептуальним планом комунікативної ситуації. Дослідженню цієї категорії присвячено роботи Г.В. Колшанського, А.М. Аматова, В.П. Недялкова, А.Д. Бєлової, А. Вежбицької, Л.Н. Йорданської, І.А. Мельчук, Л.І. Каминіної та ін.

З позиції концептуально-комунікативної антропоцентричної парадигми сучасної лінгвістики категорія каузативності знаходить своє вираження у каузації, яка є різновидом мисленнєво-мовленнєвої діяльності людини, а також комунікативною стратегією, спрямованою на досягнення перлокутивного ефекту переконання. Як різновид мовленнєво-мисленнєвої дії, що пов'язана з осмисленням і презентацією концептуальної картини світу комунікантів, каузація представляє інтерес для когнітивної лінгвістики, основним постулатом якої виявляється синергія ментального та вербального просторів. Каузація, що розглядається в лінгвістиці з цих позицій, не вписується в межі логічних відношень, вона ширша за логічні правила. Каузація має подвійну природу: структура її - сфера логіки, а зміст, контекст розгортання - область риторики. Каузація в комунікативному процесі передбачає імплікацію, контекст, що залишається поза зоною впливу логіки. Поруч з логічними застосовуються також емоційно-психологічні засоби каузації, які залишаються лінгвістично недослідженими. Застосування сучасних методів дослідження у поєднанні із традиційними забезпечує комплексний підхід до вивчення каузації як концептуально-інтегрованої системи різнорівневих мовних та позамовних комунікативних засобів, що здатні виконувати одну спільну функцію - оформлювати причиново-наслідкові відношення в дискурсі. Комплексний підхід до вивчення каузації з точки зору концептуально-комунікативної парадигми дозволяє встановити лінгвістичний статус каузації, проаналізувати структурно-типологічні особливості комунікативної ситуації каузації, систематизувати та інвентаризувати вербальні та невербальні засоби реалізації каузації у мовленнєвому просторі, дослідити їх комунікативно-прагматичні та стилістичні особливості.

У комунікативному континуумі каузації можна виділити офіційні та неофіційні комунікативні ситуації монологічного, діалогічного та полілогічного мовлення, які співвідносяться з різними типами аргументативного дискурсу (політичним, корпоративним, юридичним, медичним, сімейним, медійним, рекламним) та різняться за характером і типом комунікації. Аргументація є складовою комунікативної ситуації каузації, оскільки існує діалектичний зв'язок між аргументацією та каузацію, зв'язок з логічною побудовою повідомлень, що сприяє створенню відповідного комунікативного ефекту.

Актуальність дослідження визначається посиленою увагою сучасної лінгвістики до питань забезпечення ефективності мовленнєвої діяльності, а також тим фактом, що комплексне дослідження каузації як мисленнєво-мовленнєвої дії, комунікативної стратегії та концептуально-інтегрованої системи мовних і позамовних актуалізаторів причиново-наслідкових відношень у сучасному англомовному дискурсі на засадах когнітивно-комунікативного підходу до аналізу мовленнєвих явищ раніше не здійснювалося.

Мета дослідження - дослідити особливості реалізації каузації як мисленнєво-мовленнєвої дії та комунікативної стратегії у ситуаціях офіційного та неофіційного спілкування з урахуванням екстралінгвістичних чинників.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань:

встановити співвіднесеність корелятивних понять каузативність, каузальність, причиновість; встановити лінгвістичний статус явища каузації;

інвентаризувати та дослідити особливості функціонування вербальних та невербальних маркерів каузації, дослідити їх дискурсотворчий потенціал;

визначити структурні елементи стандартної комунікативної ситуації каузації;

виділити комунікативні ситуації каузації монологічного, діалогічного, полілогічного мовлення у різних сферах офіційного та неофіційного спілкування;

визначити комунікативно-прагматичні та лінгвостилістичні особливості реалізації каузації у різних ситуаціях спілкування;

виявити вплив соціальних, гендерних, вікових факторів на вибір мовних і позамовних засобів реалізації каузації у комунікативних ситуаціях;

визначити моделі мовленнєвої поведінки комунікантів у ситуації каузації, типи і роль мовних особистостей каузатора й реципієнта в забезпеченні успішної каузації та виявити засоби запобігання комунікативних невдач;

розглянути каузацію як засіб виявлення соціолінгвістичних та психолінгвістичних особливостей комунікантів, а також як засіб корегування картини світу каузатора/реципієнта.

Методи дослідження зумовлені необхідністю вирішення поставлених у роботі завдань. Звернення до методів дискурс-аналізу є необхідним для вивчення динаміки та структури комунікативних ситуацій каузації як різновиду соціальної інтеракції. Конверсаційний аналіз дозволив дослідити комунікативно-прагматичну спрямованість офіційного та неофіційного спілкування у комунікативних ситуаціях каузації монологічного, діалогічного, полілогічного мовлення та виокремити стратегії і тактики впливу на комунікантів, систематизувати вербальні та невербальні маркери каузації. Структурно-синтаксичний та лексико-семантичний методи аналізу дозволили дослідити специфіку мовних маркерів каузації. Стилістичний аналіз використовувався для виділення стилістичних особливостей комунікативної ситуації каузації. Описовий метод вживався для теоретичного аналізу проблемних питань, а також при визначенні поняття «каузація» у сучасній лінгвістиці. За допомогою елементів соціо- та психолінгвістичного аналізу було досліджено вплив екстралінгвістичних чинників на реалізацію стратегії каузації у різних комунікативних ситуаціях, а також на мовленнєву поведінку комунікантів у ситуації каузації.

Об'єктом дослідження є каузація як мисленнєво-мовленнєва дія людини та комунікативна стратегія, яка реалізується в дискурсі за допомогою концептуально-інтегрованої системи мовних та позамовних актуалізаторів причиново-наслідкових відношень.

Предметом дослідження є лінгвостилістичні та комунікативно-прагматичні особливості реалізації каузації у комунікативних ситуаціях офіційного та неофіційного спілкування сучасного англомовного дискурсу з урахуванням впливу екстралінгвістичних чинників: гендерних, вікових, соціальних, культурних та мовної особистості каузатора й реципієнта.

Матеріалом дослідження є скрипти 300 сценаріїв англомовних (американських) фільмів 1997-2008 років (тривалістю 1.30-2.00 годин кожний). Наукова новизна дослідження визначається тим, що вперше каузація розглядається як мисленнєво-мовленнєва дія людини, яка здатна корегувати та трансформувати картину світу комунікантів, виявляти їхні соціолінгвістичні і психолінгвістичні особливості, а також як комунікативна стратегія, що реалізується у мовленні за допомогою концептуально інтегрованої системи різнорівневих вербальних та невербальних маркерів каузації. У роботі вперше виділено комунікативний континуум каузації (набір комунікативних ситуацій), здійснено аналіз лінгвостилістичних та комунікативно-прагматичних особливостей функціонування вербальних та невербальних маркерів каузації у комунікативних ситуаціях в різних сферах офіційного та неофіційного спілкування з урахуванням екстралінгвістичних факторів, культурних, мовних типів особистостей каузатора і реципієнта.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у переосмисленні аспектів традиційної граматики, зокрема мовленнєвої реалізації універсально-мовної гіперкатегорії каузативності з позиції сучасної лінгвістики. Дослідження концептуально-інтегрованої системи мовних та позамовних актуалізаторів причиново-наслідкових відношень на засадах антропоцентричної концептуально-комунікативної парадигми є внеском у подальшу розробку проблем еволюційного розвитку понятійних категорій, що сприяє глибшому розумінню питань теоретичної граматики, теорії комунікації та мовленнєвих жанрів, дискурсології, прагмалінгвістики, когнітивної прагматики.

Практична цінність дослідження визначається можливістю застосування матеріалів дисертації у нормативних курсах з теоретичної граматики, стилістики англійської мови, у спецкурсах з дискурсології, прагмалінгвістики, когнітивної лінгвістики, теорії комунікації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми «Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів» (код 01 БФ 0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України, яка розроблялася в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 3 від 30 листопада 2005 року).

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (263 джерела, із них 95 іноземними мовами), списку словників та довідкової літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг роботи становить 255 сторінки, з них основного тексту - 181 сторінка.

Апробацію основних теоретичних положень дослідження здійснено на 3 конференціях: на міжнародних наукових конференціях «Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції» (Київ, 2006), «Мова і культура» (Київ, 2008), на І Всеукраїнському науковому форумі «Сучасна англістика: стереотипність і творчість» (Харків, 2006). Основні положення й результати опубліковано в тезах та 6 статтях. Всі публікації є одноосібними та надруковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

На захист виносяться такі положення:

У сучасному англомовному дискурсі каузація реалізується за допомогою інтегрованої системи вербальних та невербальних маркерів каузації і може бути підготовленою та спонтанною. Вербальні маркери каузації - одиниці різних мовних рівнів: лексичні та синтаксичні. У корпусі невербальних маркерів каузації найактивніше вживаються акустичні, тактильно-кінестезичні та оптичні, які набувають контекстуальних значень каузативності. Взаємодія вербальних та невербальних маркерів каузації сприяє утворенню, динамічному розгортанню процесу каузації та підвищує ефективність перлокутивного ефекту каузації. Маркери каузації характеризуються дискурсотворчим потенціалом, оскільки каузативні зв'язки належать до засобів, які забезпечують когезію тексту.

До складу комунікативної ситуації каузації у сучасному англомовному дискурсі входять: каузуюча та спричинена дія, каузативні відношення; комунікативна мета каузатора/реципієнта; комунікативні тактики/прийоми; вербальні та невербальні маркери каузації; перлокутивний ефект; статусно-рольові, гендерні, вікові параметри адресантно-адресатної конфігурації; екстралінгвістичні чинники; принципи спілкування. Ситуація каузації може бути експліцитною, імпліцитною та експліцитно-імпліцитною; коопераційною, конфліктною або коопераційно-конфліктною; офіційною, неофіційною та напівофіційною. Виділяються типові комунікативні ситуації, які створюють комунікативний континуум каузації.

Типологічними рисами ситуацій каузації офіційного (на відміну від неофіційного) спілкування є офіційність, конвенційність, етикетність, стереотипність, підготовленість, додержання соціальних норм, принципів ввічливості, кооперації, норм літературної мови, логіки викладу. Каузації монологічного мовлення властива розгорнутість наведення причин, що зумовлена відсутністю безпосереднього зворотного зв'язку з адресатом, підготовленість і керованість мовленнєвими висловлюваннями, їх однобічним характером; каузації діалогічного та полілогічного мовлення притаманний високий рівень спонтанності комунікації, ситуативна залежність, порівняно високий рівень спонтанності інформації, реактивна реакція учасників комунікації, яка градуюється від позиції реципієнта до позиції каузатора.

У комунікативно-прагматичному аспекті каузація визначається як складний мовленнєвий акт, до складу якого входять мікроакти, які об'єднані спільною інтенцією, спрямованою на виявлення причин і наслідків дії. Типовими для всіх ситуацій каузації є мовленнєві акти: експозитиви (нагадування, підтвердження, запевнення), констативи, інтерогативи (риторичні та еко-питання), аргументативи (твердження, спростовування), експресиви. Іллокутивна сила висловлень модифікується в бік збільшення для інтенсифікації каузативного ефекту, в бік зменшення для запобігання конфронтації. Комунікативна стратегія каузації реалізується за допомогою різноманітних тактик. Використання тактик пояснення, уточнення, переконання, наведення прикладів, використання цитат, низки послідовних аргументів, посилань на авторитети, відстоювання позицій, виправдовування притаманні всім типам ситуацій каузації. Використання тактик психологічної атаки, ігнорування, психологічного домінування, перехоплення ініціативи зумовлено асиметрією статусно-рольової конфігурації ситуації каузації і більше властиве конфліктним ситуаціям каузації діалогічного мовлення неофіційного спілкування.

Когнітивний аспект каузації полягає у здійсненні взаємодії систем сприйняття, репрезентації та продукування інформації, тобто когніції. Комунікативний процес каузації передбачає наявність посилань на соціально-культурні уявлення або поняття, які віддзеркалюють інтелектуальні, духовні, емоційні та психічні здібності комунікантів і впливають на вибір тактики спілкування та мовних і позамовних засобів реалізації каузативних відношень. Каузація виступає різновидом мисленнєво-мовленнєвої дії комунікантів, яка пов'язана з осмисленням і презентацією світу адресантом-каузатором та осмисленням такої мовної картини світу адресатом-реципієнтом. У процесі каузації співрозмовники розкривають мовну особистість, демонструючи власну мовно-комунікативну компетенцію, знання, уявлення, систему цінностей, епістемічний, емоційний стан, соціальний та культурний статус. Тому каузація є засобом виявлення соціопсихологічних особливостей комунікантів та корегування або зміни картини світу адресата або адресанта.

Соціолінгвістичні чинники та тип мовної особистості каузатора/реципієнта впливають на вибір вербальних та невербальних засобів, комунікативних тактик реалізації каузації, а також на характер її розгортання та кінцевий результат: успіх або невдачу. Сфера комунікації також впливає на особливості реалізації каузації в дискурсі.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, основні завдання, об'єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи, описано методи та матеріал дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію положень дисертації та публікації.

У першому розділі дисертації - «Каузація і засоби її реалізації в сучасній англійській мові» - розглядається співвіднесеність корелятивних понять «причинність», «каузативність», «каузація» та визначається лінгвістичний статус каузації як мовленнєвого вираження понятійної категорії каузативності, тобто мисленнєво-мовленнєвої дії людини, яка здатна виражати відношення залежності між причиною та подією, виявляти соціолінгвістичні та психолінгвістичні особливості комунікантів, трансформувати, корегувати або змінювати картину світу каузатора і реципієнта, а також як комунікативну стратегію, яка в дискурсі реалізується за допомогою концептуально-інтегрованої системи вербальних та невербальних маркерів каузації. Каузація також розглядається як ознака аргументативного дискурсу. Представлені типи аргументативного дискурсу, які презентують цікавий матеріал для лінгвістичного аналізу реалізації каузації.

Корпус вербальних маркерів каузації представлений одиницями різних мовних рівнів. Лексичні маркери представлені дієсловами (compel, get, have, etc.), іменниками (cause, reason, ground, etc.), сполучниками каузативно-результативної семантики (since, for, because, as, etc.), питальними словами (why, what for, etc.): Why he did it … was because of her behavior. Деякі лексичні каузативи є словами-конверсивами, наприклад: The ruin of the empire was caused by the loss of freedom and the growth of despotism. - The loss of freedom and the growth of despotism resulted the ruin of the empire. Лексичні каузативи здатні відображати різноманітні семантичні відтінки каузативності. Синтаксичні каузативи представлені простими, складними, еліптичними реченнями, словосполученнями, прийменниковими фразами із загальним значенням умовності, іменниково-герундіальними конструкціями у сполученні з прийменником у препозиції із загальним значенням причини, дієприкметниковими, інфінітивними або іменниковими конструкціями у сполученні зі складним прийменником із загальним значенням умови: “You may come in. The condition is that you are quiet”. Найбільш активними невербальними маркерами є ті, що належать до акустичних (паузація, мовчання), тактильно-кінестезичних (потискання рук, поцілунки, дотики, поглажування, поплескування) та оптичних (міміка, жести, одяг, хода). Невербальні маркери несуть важливе комунікативне навантаження, оскільки передають величезний об'єм інформації, який сприяє ефективній реалізації каузації в офіційних і неофіційних комунікативних ситуаціях сучасного англомовного дискурсу.

У другому розділі - «Комунікативно-прагматичні та лінгвостилістичні особливості реалізації каузації в офіційних і неофіційних ситуаціях спілкування» - досліджуються особливості реалізації каузації в офіційних та неофіційних комунікативних ситуаціях монологічного, діалогічного та полілогічного мовлення, які створюють комунікативний континуум каузації у різних сферах спілкування: бізнес корпоративній, юридичній, медичній, рекламній, політичній, медійній, сімейно-побутовій. Проведено актомовленнєвий та лінгвостилістичний аналіз комунікативних ситуацій каузації; виявлені найбільш ефективні засоби реалізації каузації; виділено набір мовленнєвих актів, тактик, які є типовими для всіх ситуацій каузацій; розглянуто вплив характеру та сфери комунікації на вибір засобів реалізації каузації. Проаналізована роль додержання/недодержання принципів ввічливості та кооперації у забезпеченні ефективності каузації.

Розглянемо приклад офіційної комунікативної ситуації каузації діалогічного мовлення: MIRANDA: Who are you? - ANDY: My name is Andy Barnes. I recently graduated from - [Andy hands Miranda her resume, which Miranda ignores]. [She finally looks up and gives Andy her patented once-over, top to bottom, every molecule dissected]. (…)MIRANDA: What was your major? - ANDY: English, with an emphasis in journalism. - MIRANDA: Why are you here? - ANDY: Because I think I could do a good job as your assistant and - MIRANDA (impatient): Why are you here? [Andy is so taken back by her directness she blurts the truth]. ANDY: My resume got me a meeting with Human Resources and they said it`s this or Auto Universe. [Miranda takes this in, pleased by her honesty]. MIRANDA: You don't read Runway, do you? - ANDY: No. - MIRANDA: And before today, you had never heard of me, had you? - ANDY: No. (“The Devil Wears Prada”).

Ситуація спілкування: співбесіда при прийомі на роботу. Сфера комунікації: корпоративний бізнес-дискурс. Характер спілкування: діалогічний, формальний, конфронтаційно-кооперативний, емоційно нейтральний, спонтанно-підготовлений. Тип каузативного зв'язку: експліцитно-імпліцитний, простий, неускладнений, інвертований. Стиль спілкування: офіційно-діловий. Стилістичні прийоми: синтаксичний повтор. Базова тактика реалізації каузації: питання-відповідь. Тактики комунікантів: (1) каузатора: відповідь-пояснення, відповідь-обґрунтування, відповідь-наведення аргументів, посилання на авторитет; (2) реципієнта: психологічна атака, ігнорування, психологічне домінування, зупинення на півслові, перехоплення ініціативи. Динаміка розгортання ситуації каузації: висока, поступово зростаюча через використання базової тактики питання-відповідь, а також стилістичного прийому синтаксичного повтору.

Соціолінгвістичні параметри ситуації каузації: (1) статусно-рольова конфігурація: асиметрична: начальник - потенційний підлеглий (кандидат на посаду секретаря-референта); (2) гендерна симетрія: дівчина-жінка; (3) вікова асиметрія: молода дівчина - заміжня жінка середнього віку; (4) типи мовних особистостей комунікантів: каузатор: збалансований, уважний, дружелюбний, гармонійний; реципієнт: авторитарно-агресивний, домінантний, недружелюбний, імпульсивно-конфліктний, точний. Комунікативна інтенція комунікантів: (1) каузатора: справити позитивне враження, обґрунтувати спроможність працювати на посаді, довести свою професійну відповідність даній посаді, переконати керівника у наявності відповідних знань і здібностей; (2) реципієнта: з'ясувати істинні причини бажання кандидата працювати на посаді секретаря-референта саме в даній компанії, продемонструвати недовіру, а також упереджено-негативне ставлення до кандидата на посаду, що зумовлено впевненістю керівника у невідповідності кандидата вимогам. Вербальні маркери каузації: питальні, стверджувальні речення, які вводяться питальним словом why та сполучником because; питальні розділові речення із запереченням, односкладні речення-заперечення No. Невербальні маркери каузації: оптичні: жести, міміка, проксемічні (громадська відстань між учасниками спілкування), акустичні: паузація, мовчання-ігнорування. Мовленнєві акти: експозитиви, констативи, інтерогативи, аргументативи. Максими: комуніканти додержуються максим релевантності, істини, кількості, каузатор намагається дотримуватись максими такту і скромності; реципієнт навмисно ігнорує максими принципу ввічливості. Іллокутивна сила висловлювання: зниження іллокутивної сили висловлювання відбувається за допомогою одиниць: I think, I could, they said; підвищення іллокутивної сили каузуючого висловлювання відбувається за допомогою використання синтаксичного повтору коротких запитань та розділових запитань із запереченням: Why are you here?; You don't read Runway, do you? Іллокутивна функція: кооперативно-конфліктна, оскільки інтенції комунікантів співпадають частково. Показник успішності каузації: напів-успішна, частково змінює та корегує картину світу адресата.

Наведений приклад ілюструє реалізацію каузації в офіційній комунікативній ситуації корпоративного бізнес-дискурсу, а саме в процесі співбесіди при прийомі на роботу. Вибір реципієнтом тактики психологічної атаки, ігнорування каузатора, психологічного домінування, зупинення на півслові, перехоплення ініціативи зумовлено комунікативним наміром реципієнта, асиметрією статусно-рольових та вікових параметрів ситуації спілкування, а також типом мовних особистостей комунікантів з огляду на стиль спілкування та індивідуальні риси. Каузативна ситуація розгортається досить динамічно завдяки використанню тактики питання-відповідь, що реалізується за допомогою корелятивних маркерів причиново-наслідкових відношень. Це прямий тип каузації: причина - наслідок.

З метою підкреслити асиметричність статусно-рольової конфігурації комунікантів та дистанцію між керівником і кандидатом на посаду секретаря-референта, керівник використовує поруч з вербальними невербальні елементи комунікації, а саме тактику ігнорування, незвертання уваги, жести замість слів привітання: Andy hands Miranda her resume, which Miranda ignores. Авторитарна поведінка керівника, який не хоче марнувати час на непотрібні дрібниці, психологічно подавляє кандидатку. Ознайомлення з резюме лише наприкінці розмови характеризує Міранду як самовпевненого, жорсткого керівника, який надає перевагу своїм власним спостереженням стосовно людей.

Розглянемо приклад напівофіційної комунікативної ситуації каузації: JOE: You're the poison, Drew. You've operated behind-the-scenes to suborn the trust of a man who has stamped you with his imprimature of class and elegance and stature. I've seen all kinds and degrees of deception in my time, but Bill Parrish has been on the receiving end of machinations so Machiavellian that it has rarely been my experience to encounter. And yet he has combatted them stoically, and selflessly, without revealing my identity. Had he violated the vow of secrecy he took, his task would have been far easier, he could have turned defeat into victory, but he is too honorable a man to have done that. And now I must release him from that vow. Because of me, he has lost his work, his company, his reputation - and now he's going to tell you who I am (“Meet Joe Black”).

Ситуація спілкування: промова колеги по роботі, яка за жанровою специфікацією є коментарем до нечесних дій співакціонера. Сфера комунікації: корпоративний бізнес дискурс. Тип ситуації каузації за характером спілкування: монологічна, неформально-формальна, некооперативна, емоційно забарвлена, спонтанно-підготовлена. Тип каузативного зв'язку: експліцитний, простий, неускладнений, прямий. Стиль спілкування: неофіційно-офіційний. Стилістичні прийоми: перелічення, метафоричне порівняння. Тактики реалізації каузації: пояснення-обґрунтування через наведення причин/аргументів, висування звинувачень, визнання власної провини, лаудації, уточнення. Динаміка розгортання ситуації каузації: висока за рахунок використання базової тактики пояснення, а також стилістичного прийому перелічення. Соціолінгвістичні параметри ситуації каузації: (1) статусно-рольова конфігурація: асиметрична: колишній керівник компанії, його два співробітника та акціонери; (2) гендерна симетрія: чоловік-чоловік-чоловік-чоловіки; (3) вікова асиметрія: молоді чоловіки-літній чоловік-літні чоловіки; (4) тип мовної особистості каузатора: авторитарний, збалансований, уважний, негармонійний. Комунікативна інтенція каузатора: визнання власної провини, викриття неправоти та підлості колеги, повернення чесного імені керівника компанії. Вербальні маркери каузації: стверджувальні, складнопідрядні та складносурядні речення. Мовленнєві акти: декларативи, констативи, аргументативи, експресиви. Максими: каузатор дотримується максим принципу кооперації, зокрема, максим якості, кількості та релевантності, що підвищує ефективність комунікації і забезпечує досягнення комунікативної мети. Іллокутивна сила висловлювання: підсилення іллокутивної сили висловлювання відбувається за допомогою використання одиниць: yet, so, too, а також стилістичного прийому перелічення.

Наведений приклад ілюструє реалізацію каузації у напівофіційній комунікативній ситуації корпоративного бізнес дискурсу. Розмова відбувається між колишнім керівником компанії, Білом Перішом, Джо Блеком, людиною, яка зруйнувала кар'єру та справу всього життя Біла Періша, Дрю, а також з акціонерами цієї компанії в неофіційній обстановці: в кабінеті Біла Періша, в його домі під час святкування ювілею. Однак, насправді, в кабінеті увімкнутий гучномовець на телефоні та присутні всі акціонери, що надає промові офіційного характеру. Вибір тактик реалізації каузації зумовлено комунікативною метою каузатора, його напруженим емоційним станом, а також типом його мовної особистості. Досягненню комунікативної мети сприяє використання метафоричного порівняння, синтаксичного повтору, перелічення, а також інтенсифікаторів іллокутивної сили висловлювання. У наведеному прикладі каузальність проходить на імпліцитному та частково експліцитному рівнях. Імпліцитна каузація реалізується на рівні складних синтаксичних структур. У каузальному просторі наведеного прикладу можна виокремити аплікацію умовно-наслідкових відношень на власне причиново-наслідкові. Умовно-наслідкова бінема, яка називає причину наслідку, створює каузативно-кондиціональний сегмент. Таке переплетіння каузальних залежностей забезпечує когерентність цілого мікротексту. Вербальні маркери каузації, які мають експліцитні категоріальні ознаки власне причиново-наслідкової реляції, забезпечують експліцитне вираження каузації. Каузація, представлена імпліцитно та експліцитно, має антропоцентричну спрямованість, що знаходить вираження у використанні прономінальних форм: because of me, I must release, I've seen all kinds and degrees of deception, You're the poison, Drew. You've operated behind-the-scenes.

Проведений аналіз комунікативних ситуацій каузації дозволив виділити спільні та відмінні тактики реалізації комунікативної стратегії каузації в офіційних, неофіційних та напівофіційних комунікативних ситуаціях каузації в різних за сферою та характером комунікації аргументативних типах сучасного англомовного дискурсу. Концепт причини-наслідку є когнітивною сутністю та продуктом концептуалізації. Каузативні зв'язки існують не тільки в реальній дійсності, але і в ідеальній, до якої відноситься продукт людського мислення. Об'єднавча функція концепту каузальності, яка включає власне причину, цілі, умови, допустовість, переплітається з інтегративною функцією аргументації. Каузативні відношення пронизують мовну комунікацію, і є одним із суттєвих факторів побудови мови та підтримання цілісності відрізків тексту на рівні речення, дискурсу, гіпертексту.

У третьому розділі - «Каузація як засіб виявлення соціопсихологічних характеристик комунікантів та корегування картини світу адресата та адресанта» - каузація розглядається як різновид мовленнєво-мислиннєвої діяльності комунікантів, яка здатна виявляти соціопсихологічні особливості та корегувати або змінювати концептуальну картину світу комунікантів. Досліджується вплив соціолінгвістичних чинників на вербальну та невербальну поведінку комунікантів у ситуації каузації в різних сферах офіційного і неофіційного спілкування.

[During the following, Lynette finishes unloading the dishwasher, wipes down the counter, and begins to fold laundry. Tom is there, eating a banana]. TOM (annoyed): A dinner party? - LYNETTE: Yeah. It'll be fun. Bree's cooking. Everyone's coming. - TOM (opening briefcase): You know what, I haven't even had a chance to unpack yet, honey. I just, eh... I just need to chill for the next few days. - LYNETTE: Oh, Tom! There'll be liquor. And hors d'oeuvres. And grown-ups without children. And... and... and silverware. Remember silverware? - TOM (hands her disposable camera): Honey, could you take this in for me? - LYNETTE: Have you heard anything I just said? - TOM: Yeah, I'm sorry, I'm just... wiped out. Three cities in six days, my head is - just pounding. I'm not ready for a dinner party. - LYNETTE: I already got a sitter. - TOM: Can you cancel her? Please. Look, let's just stay in tomorrow night. We can get a bottle of wine, and rent a video, and I... I just wanna hang out with my best gal. [He kisses her]. - TOM (CONT'D): That's all. - LYNETTE (caves): I was looking so forward to a night out. - TOM: I know, sweetie. I'm sorry but... I'm beat. I mean, do you remember what it's like to work a sixty hour week? [Tom lays the banana peel into the laundry basket, then exits. Lynette just stands there, taking in the mess around her] (“Desperade Housewives”).

Подана розмова є прикладом неофіційної комунікативної ситуації сімейного дискурсу. Вона відбувається між чоловіком Томом та дружиною Лінет. В основі діалогу лежить конфліктна ситуація: дружина хоче відвідати вечірку, але її чоловік проти. Цей конфлікт є першим каузативним планом. Він підпорядковується репліці: Tom (annoyed): A dinner party? (> Everyone's coming> It'll be fun> I'm not ready for a dinner party.> Three cities in six days> my head is - just pounding. > I'm sorry but... I'm beat. I mean, do you remember what it's like to work a sixty hour week?).

Комунікативна стратегія каузації реалізується за допомогою тактик умовляння, пояснення, наведення причин, аргументів на користь відвідування вечірки. У прикладі спостерігаються гендерні особливості реалізації каузації у неофіційній комунікативній ситуації. Дружина наводить аргументи у формі простих непоширених речень: It'll be fun. Bree's cooking. Everyone's coming. Відмова чоловіка відвідати вечірку стає причиною зміни мовленнєвої тактики. Використовуючи прості непоширені речення, дружина вдається до більш ефективних засобів вираження експресії - вигук, звертання, окличне речення, риторичне запитання, повтори: Oh, Tom! …And... and... and silverware. Remember silverware? Не досягнувши бажаного результату, дружина наводить останній аргумент, виражений простим декларативним реченням, де підсилення іллокутивної сили висловлювання досягається за допомогою використання частки so: I was looking so forward to a night out.

Чоловік Лінет, Том, наводить аргументи для того, щоб відмовитись від відвідування вечірки. Комунікативна поведінка чоловіка відрізняється додержанням принципів ввічливості та кооперації. Вживання лексичної одиниці just забезпечує послаблення іллокутивної сили низки висловлювань-аргументів, які Том висуває на захист своєї позиції: I just, eh... I just need to chill… I'm sorry, I'm just... my head is - just pounding… I'm not ready… let's just stay in… I just wanna hang out… I'm sorry but. Чоловік використовує вибачення, хезитацію, пестливі звертання (honey, sweetie), які свідчать про його турботливе та ніжне ставлення до дружини. Каузативна ситуація розгортається динамічно: мова Лінет характеризується більшою експресивністю, ніж мова Тома. Дружина намагається навести якомога більше аргументів на користь відвідання вечірки. Недостатній ефект логічної каузації-пояснення, обґрунтування стає причиною застосування емоційної каузації-скарги. Каузація з боку дружини-каузатора у поданій комунікативній ситуації є неуспішною, оскільки позиція чоловіка залишилась незмінною. Гендерні, вікові, соціальні фактори суттєво впливають на реалізацію каузації у комунікативних ситуаціях офіційного і неофіційного спілкування сучасного англомовного дискурсу. Вони визначають вибір тактик реалізації комунікативної стратегії каузації та вербальних і невербальних елементів їх репрезентації в сучасному англомовному дискурсі.

Успішна каузація є засобом корегування або зміни картини світу адресата, оскільки перлокутивним ефектом успішної каузації є переконання, наслідком чого може стати зміна світосприйняття адресата. Неуспішна каузація залишає незмінною картину світу реципієнта/каузатора.

У «Висновках» узагальнено результати дослідження, окреслено перспективи подальших пошуків з обраної тематики.

Висновки

Каузація - це мисленнєво-мовленнєва дія, яка здатна виявляти соціо- та психолінгвістичні особливості, корегувати або змінювати картину світу комунікантів. Як мовленнєве вираження понятійної категорії каузативності каузація є різновидом мисленнєво-мовленнєвої дії комунікантів, яка пов'язана з презентацією світу каузатором та осмисленням мовно-концептуальної картини світу адресанта-каузатора адресатом-слухачем. Як комунікативна стратегія каузація реалізується в дискурсі за допомогою вербальних та невербальних маркерів.

Каузація може бути підготовленою (логічна послідовність наведення низки причин, примушує комунікантів зважено оцінювати докази та аргументи відповідно до критеріїв релевантності і достатності, ретельно відбирати мовні засоби реалізації каузативних зв'язків, дотримуватися принципів ввічливості та кооперації) та спонтанною (чинник спонтанності, який безпосередньо впливає на вибір комунікативних тактик та засобів їх реалізації). Каузація може мати експліцитне, імпліцитне та експліцитно-імпліцитне вираження. Комунікативна стратегія каузації може бути кооперативною, конфліктною або кооперативно-конфліктною.

Аналіз різних за сферою і характером комунікації видів аргументативного дискурсу (юридичного, медичного, медійного, сімейного, корпоративного, рекламного, політичного) дозволив виділити типові комунікативні ситуації каузації, які створюють комунікативний континуум каузації. В корпусі комунікативних ситуацій каузації можна виділити офіційні, неофіційні та напівофіційні (з тією чи іншою домінантою) ситуації спілкування. Для всіх комунікативних ситуацій каузації (офіційних, неофіційних та напівофіційних) притаманним є вживання корелятивів why - because; if … then, а також сполучників if, when, so, for, since, therefore. Разом з тим, для офіційних ситуацій більш типовим є вживання thus, hence, from whence, whence та ін. Для неофіційних - if, so, when, that is why.

Форма комунікації впливає на особливості реалізації каузації в дискурсі. Каузація монологічного мовлення характеризується тривалістю у часі, розгорнутістю наведення причин, підготовленістю і керованістю мовленнєвими висловлюваннями, їх однобічним характером; каузація діалогічного та полілогічного мовлення - високим рівнем спонтанності комунікації, ситуативною залежністю, порівняно високим рівнем спонтанності інформації, реактивною роллю учасників комунікації, яка градується від позиції реципієнта до позиції каузатора і може, залишаючись невербалізованою (спостерігач), впливати на розвиток діалогу/полілогу своєю немовленнєвою дією, великою амплітудою коливань смислового та офіційного зв'язків реплік, суттєвим значенням соціальних ролей учасників комунікації.

В результаті актомовленнєвого аналізу було виділено набір мовленнєвих актів, що є типовими для всіх ситуацій каузації, які розглядаються: експозитиви, констативи, інтерогативи, аргументативи, експресиви. Для офіційних, неофіційних та напівофіційних комунікативних ситуацій каузації характерне вживання таких різновидів експозитивів як нагадування, підтвердження, підкреслення, запевнення, а також таких констативів як попередження та ствердження. В офіційних комунікативних ситуаціях каузації вживаються експозитивні мовленнєві жанри: доповідь, донос, повідомлення, об'ява, свідчення, надання інструкції, та інтерогативи, які переважно виражені риторичними питаннями. У неофіційних комунікативних ситуаціях переважно вживаються еко-питання, які реалізують тактику перепитування.

Лексичний та синтаксичний повтор, порівняння, метафори, гумор, іронія, сарказм є найбільш ефективними стилістичними засобами оформлення причиново-наслідкових відношень, які використовуються у всіх зазначених типах комунікативних ситуацій каузації. Проте існують відмінності, зумовлені характером комунікації та екстралінгвістичними чинниками, зокрема, статусно-рольовими: наприклад, іронію та сарказм вживають особи, які за соціальними та статусними показниками знаходяться на вищій ступені ієрархічних сходів по відношенню до тих, хто знаходяться нижче: керівники-підлеглі та ін. Оптичні, тактильно-кінестезичні, акустичні та проксемічні невербальні маркери активно використовуються у всіх типах ситуацій, що сприяє їх утворенню, динамічному розвитку та посиленню перлокутивного ефекту каузації.

Соціолінгвістичні чинники (статусно-рольові, гендерні, вікові), типи мовних особистостей каузатора та реципієнта, їх особистісні риси (гнучкий, ригідний, проміжний, авторитарний, демократичний, авторитарно-демократичний) впливають на реалізацію каузації та її кінцевий результат: успіх або невдачу. Мовна та позамовна поведінка чоловіків відрізняється від поведінки жінок. Відхилення від логіки в процесі оформлення причиново-наслідкових відношень під впливом емоцій, вживання поширених, розгорнутих речень, які містять повтори, формули ввічливості, компліменти стосовно зовнішнього вигляду, прикрас, одягу тощо, є більш типовим для мовної поведінки жінок. Чоловіки, навпаки, виявляють здатність логічно і послідовно мислити і викладати свої аргументи, докази, пояснення, залишаючись стриманими та виваженими навіть у важких психологічних ситуаціях, вживаючи прості синтаксичні структури, які відрізняються інформативністю і позбавленістю зайвих елементів.

Мовна та позамовна поведінка літніх людей характеризується посиланням на життєвий досвід людини, людства в цілому, апелюванням до загальнолюдських чеснот, цінностей. Молоді притаманне вживання максималістських тверджень, конфліктність, підвищена емоційність, ігнорування аргументів дорослих та відстоювання своєї точки зору. Для дітей характерним є використанням простої лексики та синтаксичних конструкцій для вираження каузативних відношень, що зумовлене простим та категоричним ставленням дитини до подій, які відбуваються навколо. Соціальний статус людини також впливає на вербальну та невербальну поведінку учасників комунікативної ситуації каузації. Мовна та позамовна поведінка комунікантів вищого соціального статусу за їх співрозмовників характеризується авторитарністю, психологічним домінуванням, тоді як учасників, які є рівними за соціальним статусом, відрізняється готовністю піти на поступки, вмінням вислухати один одного, використанням неофіційної, розмовної лексики, категоричністю, додержанням принципів ввічливості та кооперації у разі неконфліктної ситуації каузації або недодержанням цих принципів у конфліктній ситуації каузації, використанням офіційної лексики.

Мовна особистість каузатора та реципієнта впливає на формування та динаміку розгортання каузативної ситуації. Залежно від мовної особистості каузатора, комунікативна ситуація каузації може набувати кооперативного або конфронтаційного характеру, що здатне забезпечити успішність каузації або призвести до комунікативної невдачі. Успішну та напівуспішну каузацію можна вважати засобом корегування або зміни картини світу адресата, оскільки перлокутивним ефектом успішної каузації є зміна переконань, поглядів, ставлення адресата, наслідком чого може стати зміна світогляду адресата, на відміну від неуспішної каузації.

Основні публікації

1. Кононова Д.В. Гендерний аспект реалізації каузації у неформальних комунікативних ситуаціях сучасного англомовного дискурсу / Д.В. Кононова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: [зб. наук. праць]. - К.: Логос, 2007. - Вип. 12. - С. 203-209.