Перекладацька діяльність В. Набокова

Інша причина - і головна: ми маємо справу передусім з коментарем перекладача. Кожний, хто перекладав, знає, що словник - це остання книга, до якої звертається перекладач. Набагато важливіше визначити загальний лексичний фон, обрати стиль, визначити не словникову, а точну історичну і стилістичну відповідність. У цьому сенсі вся робота професіонала над перекладами "Онегина" на доступні для перекладача мови, зазвичай виноситься за дужки. Тут вона - робота перекладача - відтворена в повній мірі, і це надзвичайно цікаво. Але не для «американськомого студента», і не для «широкого кола читачів, учнів і викладачів», яким адресують свої книги наші видавці, а іншому професіоналові - філологу і перекладачу.

Висновки

1. У цій курсовій роботі визначено, що перекладацька діяльність Володимира Володимировича Набокова унікальна тим, що він перекладав не лише європейську літературу на російську мову, а й тим, що він познайомив англомовну публіку із геніями російської літератури, зокрема переклади Пушкіна та Лермонтова; також він є автором перекладів власних творів. Переклади , зроблені В.В. Набоковим , відображають багатосторонні інтереси письменника і його дивовижний талант втілення, поринання в культури різних часів і народів.

2. Також встановлено, що В.В. Набоков протягом усього свого творчого життя неодноразово замислювався над питанням правильності перекладу, причому його погляди з роками зазнавали зазнавали суттєвих змін: письменник прийшов до переконання , що літературний твір (як прозовий , так і поетичний) слід перекладати лише «буквально», адже лише буквальна передача тексту є перекладом в істинному розумінні слова. «Буквальний переклад», на його думку, це семантично точна інтерпретація, не обов'язково лексична (що відноситься до передачі значення слова, взятого поза контекстом) або структурна (що відповідає граматичному порядку слів в тексті). В. Набоков зазначає, що переклад може бути, і часто буває, лексичним і структурним, але буквальним він стане лише при точному відтворенні контексту, коли передані найтонші нюанси і інтонації тексту оригіналу.

3. Виходячі з досліджень, наведених у роботі, я можу зробити висновок, що у своїх перекладах поем перекладач ретельним чином зберігає використання явища повтору, паралельних конструкцій, характерних для фольклору та епічної розповіді . Він приділяє велику увагу звуковому вигляду слова, для нього важливо все, що пов'язано з фонетичною своєрідністю тексту - асонанси, алітерації. В.В. Набоков не тільки передає у своїй англійській версії, фонетичні та стилістичні прийоми, що існують в російському творі, а й створює звукову перекличку між деякими словами російського тексту та їх англійськими відповідниками, що можна помітити лише зіставивши оригінал і переклад.

Для досягнення необхідного стилістичного ефекту перекладач часто використовує прийом інверсії, дуже характерний для поетичних текстів англійської мови, синтаксис якої відрізняється фіксованим порядком слів у реченні. Письменник використовує ряд архаїчних слів і виразів, а також деякі лексичні одиниці, що мають поетичні конотації .

4. У ході дослідження визначено, що для досягнення найбільш точного перекладу, необхідно бути, в першу чергу, ідеальним читачем, поєднуючи в собі якості тонкого цінителя і знавця російської літератури, терплячого і уважного дослідника, і при цьому, чудово володіючи мовою перекладу і літератури, створеній на цій мові. Такі якості поєднував у собі Набоков-перекладач. «Букваліст» Набоков навіть у своїх відступах від вихідного тексту залишається вірним оригіналу і його художній правді.

Список використаних джерел

Наукові праці

1. Вітербіцька Р.А. Інтерференція як взаємодія мовних систем в умовах двомовності і складності перекладу / Р.А. Вітербіцька - Великий Новгород. : 1999. - 170с.

2. Гачечиладзе Г. Художній переклад та літературні взаємозв'язки / Г. Гачегіладзе. - М. : Рад. письменник, 1980. - 253с.

3. Еткінд Є.Г. Поезія та переклад / Є. Г. Еткінд. - Л.: Рад. письменник, 1963. - 247с.

4. Захарова Н.В. Варіативність перекладу, як результат лінгвістичної позиції перекладача / Н.В. Захарова. - Тверь. : 2002. -113с.

5. Зінде М.М. Якість перекладу і стилістика тексту / М.М. Зінде. - Л.: Наука, 1983. - 31с.

6. Кірсанов Ю.В. Лінгвістичні проблеми перекладу / Ю.В. Кірсанов. - М., 1987. -81с.

7. Копаньов П.І. Питання методик художнього перерекладу / П. І. Копаньов. - Мінск. : 1972. - 295с.

8. Лєвін Ю.Д. Поеми Оссіана / Ю. Д. Лєвін. - Л.: Наука, 1983. - 592с.

9. Лєвін Ю.Д. Російські перекладачі XIX століття і розвиток художнього перекладу / Ю. Д. Лєвін. - Л.: Наука, 1985. - 299с.

10. Марчук Ю.Н. Методи моделювання перекладу / Ю.Н Марчук. - М.: Наука, 1985. - 199 с.

11. Нехамкін Е. Просто Набоков / Е. Нехамкін. - М. : «Вістник» №10(217), 1999. - 257с.

12. Орлов В. На пів шляху до Росії: Набоков та Пушкін / В. Орлов. - М. : Вістник, 1999. - 154с.

13. Попович А. Проблеми художнього перекладу / А. Попович. - М. : Вища школа, 1980. - 200с.

14. Теньковский С.С. Аутентичність, еквівалентність і адекватність, як критерії правильності перекладу / С.С. Теньковський. - Тамбов. : 2001. - 170с.

15. Топер П.М. Переклад в системі порівняльного літературознавства. - М.: Спадщина, 2000. - 253с.

16. Федоров А.В. Мистецтво перекладу і життя літератури / А.В Федоров. - Л.: Рад. письменник, 1983. - 352с.

17. Чуковский К.І. Мистецтво перекладу / І. К. Чуковський. - М.; Л.: Academia, 1936. - 222с.

18. Чуковский К.І. Онєгін на чужині / І. К. Чуковський. - М.; Дружба народів, 1988. - 347с.

19. Еткінд Є.Г. Поезія та переклад / Є. Г. Еткінд. - Л.: Рад. письменник, 1963. - 247с.

Джерела ілюстративного матеріалу

20. Набоков В. Коментарі до роману А.С Пушкіна «Євгений Онєгін» / Володимир Набоков. - М. : СПб., 1998. - 926с.

21. Набоков В. Слово про похід Ігорів. Переклад і коментарі / Володимир Набоков. - М. : СПб., 2004. - 67с.

Довідкова література

22. Ганич І. Д. Словник лінгвістичних термінів / І.Д Ганич. - К. : Вища школа, 1985 - 516с .

23. Даль В.І. Толковий словник живогї російської мови / І.В. Даль. - В 4-х тт. - М.: ТЕРРА, 1995. - 980с.

24. Жуков А.В. Лексико-фразеологічний словник російської мови / В.А Жуков. - М.: Астрель, 2007. - 770с.

25. Погрібний М. І. Орфоепічний словник / І. М Погрібний. -- К. : Рад. Школа, 1959 -- 603с.

Размещено на Allbest.ru