Символи у фразеологічних системах української та російської мов: лінгвокультурологічний аспект

Специфіка вербалізації Страху, якщо зіставити її з вербалізаціями інших емоцій, полягає в тому, що реакцією на страх, за мовними картинами світу, є переміщення внутрішніх органів. Окрім концепту Страх, за моделлю з'їсти (наїстися) + символ вербалізовано низку концептів. Споживання відповідної їжі - це метафорична “причина” перебування людини в певних психічних станах. Концептосфера Страх у слов'янських мовах вербалізована через релігійні та історичні уявлення, у чому й полягає її національно-культурна специфіка (додаток Д).

Концепт Глупота вербалізується на основі метафор: дурна голова - це голова тварини (або інша частина тіла), це голова з невластивого матеріалу, це пошкоджена голова, це порожнє вмістище; у дурній голові міститься щось невластиве; <у дурній голові> чогось (когось) бракує або щось не функціонує (голова - це механізм/пристрій/бочка, у якому щось зіпсувалося/не вистачає певної деталі); Глупота - це відсутність розуму, це перебування на іншому розумі, Це мозок не на місці, удар по голові спричиняє втрату розумових здібностей (матеріал подано у додатку Ж). Частотними також є випадки приписування атрибутів байдужий, впертий, глухий, дурний тим самим об'єктам (додаток Ж). У межах концептосфери Інтелект спостерігаємо значні кількісні і якісні відмінності у фразеологізованості концептів Розум та Глупота, останній вербалізовано значно докладніше.

Особливістю концепту Досвід є вербалізація не лише ознаки досвідчений, але й назв людини, яка має досвід. Фразеологія ніби компенсує відсутність відповідних лексичних номінацій. Найчастіше як атрибути використовуються старий, стріляний, битий та тертий тощо, три останні підпорядковано метафорі досвідчений - це той, хто був об'єктом дій. У концепті Хитрість продуктивною є метафора хитрувати - це крутитися, вертітися (крутитися + як +хто + де). Цей концепт вербалізовано низкою лексичних номінацій `хитра людина', ймовірно, саме тому фразеологічні - не численні.

Концепт Упертість метафорично вербалізується через процесуальні фрейми, належні концептосферам Тварина (здебільшого свійська) та комаха, а також - через прототипні уявлення про міфічних істот (чорт, диявол, біс тощо), які містять атрибут упертий. Символізують упертість та неслухняність роги. Частотними є зоопорівняння зі значенням `упертий'. У фразеологічних системах детально вербалізовано фрейм [поводитися вперто] (відбувається інтеграція концепту Поведінка з концептом, належним іншій концептосфері). Продуктивною є й речоморфна вербалізація (зазначений атрибут приписано дерев'яним предметам з огляду на їх нерухомість/негнучкість/нечутливість, наявна метафора Впертий - це нерухомий/негнучкий/НЕЧУтЛИвиЙ). Концепт Упертість вербалізується на основі процесуального фрейму [такий, якого не здолаєш жодними діями]. Цей концепт належить до детально “опрацьованих” концептосфер у багатьох фразеологічних системах. Упертість часто пояснюється глупотою, тому залучені прототипні уявлення здебільшого одночасно містять атрибути дурний і впертий.

В основі вербалізації концепту Пиха лежить уявлення про збільшення розміру, тобто метафора пихатий - це надутий, яку втілено термінами зоонімів та назв продуктів. Цей концепт вербалізовано й через зооморфні процесуальні фрейми. Символізує пиху індик, який надувається. Пиха пов'язується з певною поставою людини. Отже, виокремлюється декілька стратегій у вербалізації концептосфери Пиха - антропоморфна, зооморфна, речоморфна.

Концепт Обман логічно пов'язаний з інтелектуальною концептосферою, у якій важливою, якщо не центральною, є метафора Знати - це Бачити (залучені метонімічні символи очі, мозок/голова). Окрім того, наявні численні вербалізації на основі метафори Обертання (крутиться голова втрачається здатність мислити). Поширеною є метафора Обманювати - це виконувати певні дії (Крутити, лити, Плести (також і Говорити дурниці - плести), свистіти, кривити, гатити, гнати тощо) (додаток З). У межах концепту Обман роль оцінного орієнтиру виконує опозиція прямий - кривий. Спостерігається динаміка символіки цього концепту. До вербалізації концепту Обман в українській, як і в російській, фразеологічній системі залучено соматизми очі, голова, мозок, зуби, ніс, губа, палець, душа, однак вони не мають символічного значення обману, яким натомість наділений дієслівний компонент, тобто йдеться про символічну дію, що сягає ритуальної, магічної, напр.: укр. замовляти зуби - рос. заговаривать зубы.

Процесуальність концепту Покарання втілено у вербалізаціях через відповідні фрейми, які стосуються різноманітних сфер людської діяльності. Символами неприємного (болючого, пекучого), з якими асоціюється покарання, виступають імена концептосфер Вогонь (дотичними є вербалізації за “кулінарною” метафорою) та Їжа тощо. Базова метафора Спілкуватися - це давати (і брати) втілюється за структурною моделлю дати + символ покарання (биття) (додаток К).

Суперконцепт Становище складається із субконцептів (Скрутне (Безвихідне), Небезпечне, Невизначене (непевне), Смішне). Так, концепт Скрутне (Безвихідне) становище вербалізовано одиницями, які містять компоненти, об'єднані суперконцептом пастка (безвихідь - це пастка), а також безвихідь - це вогонь, знерухомлення, смерть, відчай. Вербалізація цього концепту відбувається за двома стратегіями: з позиції учасника або спостерігача. Концепт Безвихідь вербалізовано не як опис власне становища, а метонімічно, у термінах “можливих” дій у цьому становищі. У вербалізаціях концепту Небезпечне становище використовуються терміни небезпечних ситуацій, які можуть спричинити загибель людини (компоненти таких ФО - це назви знарядь убивства). Працюють також метафори перебувати у небезпечному становищі - це мати ненадійну опору (яка характерна й для вербалізації концепту Невизначене (непевне) становище); небезпечне становище - це небезпечне вмістище. Описують цей концепт зооморфні сценарні порівняння. Концепт Незручне становище вербалізовано через фрейми, пов'язані з уявленнями про обмеження руху (метафора Потрапити в незручне становище - це сісти (вскочити) кудись). Під час вербалізації концепту Смішне становище важливу роль відіграє позиція й оцінка спостерігача. Активними є метафори смішне становище - це смішне вмістище; потрапити у смішне становище - це виконувати низько оцінювану роль.

У четвертому розділі “Символічні об'єкти, ознаки, дії, числа” досліджено в зіставному аспекті явище нашарування культурної інформації у фразеологічних символах, які мають різне походження: їх джерелами є міфологія, етнокультура, християнство, література, реальні спостереження, пов'язані з довкіллям певної лінгвоспільноти. Вони є невід'ємним складником символів культури, але в межах фразеологічних систем можуть набувати специфічної навантаженості. Ядрова частина символіки компонента ФО перетинається з його символікою в інших текстах культури, але не тотожна їй. Лише певна група символів зберігає однакове значення в ритуалі, обряді, народнопісенній творчості, мистецтві. Так, роль міфологічних уявлень у формуванні символіки продемонстровано на прикладі фразеологічної символіки компонентів кінь, пес, ворон, каша.

Тваринні (зооморфні) символи, які становлять значний прошарок символіки, виявляють декілька принципів організації символічної системи. По-перше, наявна значна кількість свідчень про зооцентризм, спричинений міфічними уявленнями, які є, по-друге, одним із головних чинників формування тваринної символіки. Виокремлюється низка символів, концептуальне наповнення яких зумовлено належністю до тієї чи іншої частини світу - неба, землі, води (чи підземного світу). По-третє, у межах зоосимволіки спостерігається ще одна особливість символічної системи - залежність символіки субконцепту від символіки суперконцепту. Реконструйовано суперконцепти Тварина та Звір (додаток М), Птах, Гад, Риба, Комаха.

Загалом тваринам приписано такі основні атрибути: боязкий, голодний, здоровий, злий, лінивий, моторний, незграбний, сильний, старий, чуткий, зокрема, диким: великий, величнийрос., високий, витривалий, впертийукр., гарний, гордий, дикий, дошкульний, мокрийрос., ненажерливий, похмурийрос., мудрийукр., самотній, скупий, сліпий, сміливий, страшнийукр., сильний, стрункийрос., хитрий, шкідливийукр. тощо; домашнім: байдужий, бідний, брудний, веселийрос., вірний, впертий, гнучкийрос., дурний, живучийрос., закоханийрос., малий, мокрий, негарний, ненажерливий, нещаснийукр., норовистий, похмурийукр., п'яний, слухняний, тихий, товстий, хтивий, худий, шкідливий тощо (додаток О). Лише кінь серед домашніх тварин норовистий. Пес, якщо зважати на перелік атрибутів (вірний, голодний, злий, хитрий), займає перехідне становище між дикими й домашніми тваринами. Окреслюється низка концептосфер, вербалізованих у зоотермінах.

Символічні функції, що виокремлюються, можуть бути притаманними одному й тому ж слову-компонентові, проте у різних контекстах. З іншого боку, символи зазначених концентрів об'єднані в ієрархічний спосіб: центр - суперконцепти Звір (ядрову частину символіки становлять символи ведмідь, вовк, лис тощо), Птах, Гад. Ще однією властивістю зоосимволіки є те, що імена концептів суперкатегоріального рівня є символами, напр.: абстрактний птах - це символ волі, символічно навантажені імена таких суперконцептів, як Звір, Змій, Комаха. Описаного явища практично не спостерігаємо в межах рослинної символіки, ще менше концептів-символів суперкатегоріального рівня в артефактній символіці.

У термінах артефактів вербалізовано концепти, пов'язані із людиною (емоціями, інтелектом, діями і діяльністю тощо). Існує багато прикладів, коли сприйняття й оцінку артефактів перенесено на людину. Символічним значенням у фразеологічних системах наділено імена субконцептів концептосфер Одяг та Взуття (сорочка, чобіт (каблук)). Національно-культурна специфіка притаманна ФО, вербалізація яких відбулася на основі концептів субрівня: личак (лапоть), постоли, чобіт, черевик, валянок. А концептуалізації, базовані на архетипах, виявляють високий ступінь зіставності в досліджуваних мовах, нечастотні відмінності пояснюються “індивідуальним” розвитком мов, переосмисленням архетипів, різним ступенем “збереження” міфологічних уявлень.

Досліджено протиставні атрибути (якісні, смакові та колірні). Щодо якісних атрибутів, то особливо активною є метафора (так звана орієнтаційна), пов'язана з протиставленням верх - низ, хоча вона не має вербалізацій в ознакових термінах верхній - нижній. Розглянуто опозиції архетипні (напр., свій - чужий) і такі, що до них не належать (довгий - короткий, прозорий - непрозорий (прозорий - каламутний), легкий - важкий, м'який - твердий). Серед зазначених стала оцінність у вербалізаціях різноманітних концептосфер властива членам опозицій свій - чужий та прозорий - непрозорий (прозорий - каламутний). Однак для пар довгий - короткий, легкий - важкий, м'який - твердий характерна змінна оцінність, яка залежить від вербалізованої концептосфери.

У праці проаналізовано специфіку символіки кольороназв у фразеологічних системах. Слот [колір] наявний у прототипах усіх об'єктів, що сприймаються органами зору, саме тому колірні атрибути приписуються абстрактним сутностям, які персоніфіковано чи опредмечено. Позитивна чи негативна оцінка, створювана кольороназвами-компонентами фразеологізмів, базується не на сенсорних відчуттях, об'єктивних чи суб'єктивних, а на символіці кольору, яка формується тривалий час у межах певної культури, оскільки об'єктивно чорний чи білий як абстрактні кольори не містять жодної емотивності. Визначено прототипні еталони кольорів та концептосфери, вербалізовані у колірних термінах, досліджено їх символіку (систематизований матеріал вміщено в додатку В). Прототипом чорного може слугувати будь-що, де слот [колір] містить сталий атрибут чорний. Однак не чорний, як, напр., сукня, бо прототипне уявлення про цей об'єкт не має сталого колірного атрибута, натомість прототипний чобіт у досліджуваних лінгвокультурах - чорний. З'ясовано взаємовідношення між символами-кольороназвами та вербалізованими концептосферами (так, у термінах кольороназв вербалізовано концепти фізіологічних та емоційних станів, зокрема в термінах білого - Страх, Біль, Хвилювання, Гнів, Божевілля). Об'єкт порівняння обирається залежно від того, яку концептосферу вербалізує порівняння - Гнів, Сором тощо і як оцінюється об'єкт, до якого застосовано порівняння, - позитивно чи негативно. У ФС червоний (червоніти) пов'язується з концептами емоційних станів Гнів та Сором, є їхнім атрибутом. Також у цьому підрозділі досліджено символіку синього, блакитного, голубого, сірого кольорів у фразеологічних системах.

Проаналізовано прототипні уявлення про смак (солодкий, солоний, гіркий, кислий, прісний), а також концепти, які вербалізуються в термінах концептосфери Смак (Щастя, Горе, Задоволення, Лестощі, Неприємність (Неприємна ситуація), Приємне (Бажане, Принадне), Неприємне (Набридливе), Покарання тощо), з'ясовано символіку цієї концептосфери. Так, у термінах концепту Мед вербалізовано різноманітні концепти, що зумовлено існуванням “вищої” метафори Приємний - це Солодкий: Достаток, Задоволення, Радість, Втіха. В українській мові символом приємного є також сало, масло. Прототипи концепту Принадне належать принаймні до двох концептосфер - Солодке й Борошняне. Символи мед, патока, молоко, калач тощо об'єднані вищою метафорою принадне - це смачне. Загалом наявна метафора хороше, приємне - це солодке. Визначено прототипи гіркого смаку, які є частково асиметричними в досліджуваних мовах. Через метафору смакових відчуттів відчути - це спробувати, скуштувати чогось (переважно неприємного) описано інші, “вищі відчуття”: укр. скуштувати меду якого; сьорбнути солоного; пробувати кислиць - рос. хлебнуть горького от кого, хлебнуть порядочно всяческой полыни, хлебнуть соленого. У термінах смакових відчуттів вербалізовано концепт Покарання.

У дисертаційному дослідженні приділено увагу символіці дій та чисел. Символічними можуть бути дії, на вербальному рівні - компоненти-дієслова, символіка яких сягає міфу, ритуалу, замовляння. Базову метафору Х - це Дорога (Мандрівка) на вербальному рівні експлікують компоненти-дієслова йти (дійти, прийти), ходити (входити) тощо. Дієслова переміщення (впадати, вступати, поринати, занурюватися і т. ін.) свідчать, що певний стан - психічний чи інтелектуальний - концептуалізовано як вмістище, куди впадають, чи рідини, у які занурюються. Метафору Спілкуватися - це давати і брати вербалізують компоненти-дієслова брати/взяти і давати/дати, якщо абстрактне поняття категоризовано як предметну сутність, як-от концепт Розум. Особливо чітко значущість метафоричного принципу простежується на прикладі таких концептів, як Покарання (Бити - це годувати; бути побитим - це наїстися), Глупота. Набуття іншого соціального статусу символізує одруження. Ритуальні дії під час одруження своїм змістом подібні на ритуал поховання, це свого роду смерть в одній іпостасі й народження в іншій. Ці давні уявлення відображено в діалектній фразеології: укр. з сивим дідом повінчатись `померти'; стати зятем водяного `втопитися'. Символ перетинання шляху чи зустріч із “символічною істотою” представлений у багатьох культурах. У фразеологічних системах наявні рудименти магічних дій - махнути, плюнути, зав'язати, постукати по дереву, тримати кулаки.

У досліджуваних мовах символіці чисел властивий високий ступінь зіставності. Як правило, числа вживаються у складі фразеологізмів у підсилювальному значенні (починаючи від три). У вербалізаціях різноманітних концептів використовуються переважно непарні числа, виняток становить два, десять, дванадцять (див. концепт Глупота). Один, два, три вказують на нетривалу ознаку, щось незначне, мінімальну кількість чогось. У термінах чисел вербалізовано уявлення, які стосуються часу, простору, кількості, швидкості. Велику кількість символізують числа переважно від сто (хоча категорія багато може починатися від три). Числовим символам властива розмитість значення: той самий символ може потрапляти до “протилежних” категорій. Окрім того, основна функція компонентів-чисел - це інтенсифікація на зразок гіперболи чи літоти.

Висновки

Специфіка лінгвокультурологічного аналізу полягає у використанні парадигми методів, яку утворюють концептуальний, прототипний, етимологічний, дистрибутивний, порівняльний та зіставний аналіз, метод структурно-семантичного моделювання. Лише застосування комплексу методів дає змогу виявити культурне підґрунтя фразеологізмів та символів. Чинниками, що визначають правильність результатів дослідження, є як обсяг, так і якість проаналізованого фактичного матеріалу, який, по-перше, має охопити принаймні культурний ареал, що створить відповідне тло для зіставлення, по-друге, належати різним рівням певної мови.

Реконструкція низки базових концептів засвідчує інтерлінгвальність та архаїчність фразеологічних метафор і метонімій, зокрема, у межах досліджуваного культурного ареалу. Асиметричними можна вважати лише інваріанти метафор. Фразеологізації властиві такі закономірності: процес творення фразеологічних одиниць спирається на базові метафоричні/метонімічні принципи, часто з поєднанням метафори та метонімії, що зумовлено метафоричним/метонімічним підґрунтям низки символів; базовість принципів, з одного боку, випливає з їх активності, тобто наявності відповідних вербалізацій у багатьох концептосферах, а з другого - у їхніх виявах у межах тієї самої концептосфери, але на різних рівнях - лексичному і фразеологічному; кожній із базових метафор відповідає ряд мотиваційних та структурних моделей, який є відкритим; метафори пов'язані, своєю чергою, із символами, діапазон значення фразеологізму зумовлено діапазоном значення компонента-символу; та сама абстрактна сутність може одночасно концептуалізуватися за різними принципами в межах певної мови; традиції інтеграції концептів пов'язані з культурою (міфологічною, релігійною, історичною, політичною, соціальною та ін.) певного народу; культура визначає сферу людської діяльності, з якої буде запозичено вихідний концепт чи сценарій, використовувані для вербалізації.

Фразеологічна картина світу загалом антропо- (маскуліно-, *феміно-) та етноцентрична. Вона сформована не лише під впливом міфологічних уявлень, зокрема, про зооморфність богів, але й християнської моделі світу, яка є богоцентрична. Наявні певні стратегії взаємодії концептів - антропо-, зоо-, флоро-, речо-, стихієморфізм. Метричні стратегії переважно базуються на використанні термінів антропо-, зоо-, речоконцептів. Результати дослідження базових концептів підтверджують той факт, що використання тих чи інших метафоричних принципів випливає з категоризації концепту.

Дослідження фразеологізацій базовано на тому, що символ - вербальний предметний знак, утворений внаслідок операцій метонімії чи метафори, та зв'язок якого з абстрактним позначуваним є стійким у певному лінгвокультурному просторі. Символи виникають на основі прототипної інформації, низки взаємопов'язаних атрибутів чи фреймів, але в жодному разі не на основі однієї ознаки, оскільки концепт-джерело має містити й інші атрибути, які підтримують основний. Символ, наявний у складі фразеологізму, модифікує його значення. Під час метафоризації відбуваються не паралельні, а послідовні процеси: об'єкт дістає символічне позначення на основі метафори чи метонімії, а потім цей символ залучається до процесу фразеологізації, який теж може відбуватися як метафоризація. Метонімізми-символи є первинними. Їх залучено до фразеологічної метафори як готові компоненти. У процесі фразеотворення відбувається повне або часткове перенесення термінів із концепту-джерела. Символічну асиметрію мовних картин світу здебільшого можна пояснити незбігом прототипних уявлень, які розвинулися під впливом різних культурних чинників.

У результаті аналізу символів, залучених до фразеологізації базових концептів, установлено, що одним із важливих чинників використання в культурному коді імені об'єкта є його локалізація у просторі, що й визначає символічний потенціал об'єкта. На формування зооморфних символів вплинули міфічні уявлення, певним чином модифіковані під дією інших культурних чинників. Оцінність атрибутів, приписаних тваринам, значною мірою визначає належність тварин до диких чи домашніх. Іменам суперконцептів (Звір, Птах, Гад, Риба) у межах досліджуваних мовних картин світу властивий різний фразеотворчий потенціал. Натомість в артефактній символіці смислотворчим складником є уявлення про функційність речі, залученість до сценаріїв, використовуваність у тій чи іншій культурі. Усе це зумовлює специфіку прототипних уявлень про артефакт. Результати реконструювання прототипних атрибутів компонентів-артефактів свідчать про асиметрію прототипних уявлень, про специфіку символіки цієї тематичної групи. У термінах артефактів відбувається вербалізація концептів абстрактних понять, що й надає специфіки мовній картині світу, власне, уречевлює її, матеріалізує. Специфіку рослинної символіки зумовлено належністю рослини до певних міфологічно значущих елементів простору, а також її використанням під час ритуальних дій. Особливо важливу роль у міфологічній моделі простору виконує центральне дерево світу (й антисвіту), що, певна річ, вплинуло на фольклорну рослинну символіку, лише рудименти якої залишилися у фразеології. Загалом відмітна риса фразеологічних символів - це підпорядкування символіки концепту суперконцептові. Значну роль у формуванні символіки відіграє й мовна категоризація об'єкта та нагромаджений лінгвоспільнотою досвід.

Кольороназви у фразеологічних системах зрідка транслюють значення реального кольору, переважно ж до вербалізації залучено символічний складник концепту певного кольору. Для колірних вербалізацій характерна достатньо чітка системність, яка полягає насамперед у бінарності (світлий - темний, яскравий - тьмяний, білий - чорний, білий - червоний, червоний - чорний). Окрім того, у досліджуваних мовах вербалізаціям, у яких використано колірні уявлення, властивий високий ступінь зіставності як символічної складової, так і асоціативного поля. Поодинокі відмінності стосуються здебільшого національних символів та периферії фразеологічних концептів.

Кореляції між концептами та символами залежать передусім від того, за якими метафоричними принципами відбувається вербалізація. У залученні того чи іншого символу до вербалізації важливу роль відіграє позитивна чи негативна оцінність вербалізованого концепту. Для метафоричного (і як результату - символічного) асоціювання абстрактної сутності та конкретного об'єкта важливим є збіг їхніх топологій. Наочний приклад зіставності топологій - це використання для вербалізацій концептів, пов'язаних з людиною, термінів концептосфери Тварина (Міфічна істота).

У фразеологічному матеріалі натрапляємо на низку концептів, у термінах яких вербалізовано той чи інший концепт (чи навіть концептосферу), саме тому на вербальному рівні маємо низку символів, що позначають цей концепт.

Особливо наочно існування різних способів вербалізації демонструють порівняльні стратегії, які виявляють концепти, що типово, регулярно взаємодіють у певній мовній картині світу. Результати аналізу порівняльних стратегій засвідчують динаміку прототипних уявлень. Екзотичні прототипи можуть переходити до розряду звичних для лінгвоспільноти, збільшуючи при цьому кількість типово виокремлюваних атрибутів. Порівняльні стратегії, які в кінцевому підсумку створюють підґрунтя для метафори, є зіставними на категорійному рівні, однак специфіку створює асиметрія прототипів. Як свідчить досліджений матеріал, для ознаки існує низка прототипних референтів, що зумовлено певними причинами. По-перше, полісемією, по-друге, розмитістю, абстрактністю самої категорії ознаки, властивістю бути слотом, релевантним для багатьох інших предметних й абстрактних категорій. Символіка та оцінність ознаки випливають із символіки та оцінності референта. Важливо також брати до уваги зміну оцінності залежно від означуваної категорії. Членам опозиційних пар у межах певних концептів властива зміна оцінності. Суттєвою є також відсутність оцінності ознаки в її “прямому”, несимволічному значенні. Так, відсутність будь-якої оцінності спостерігаємо у разі, коли йдеться про реальний колір, смак, розмір тощо в абстрактному вимірі.

Симболарій певної культури - це складно побудована ієрархічна система з підсистемами, яким притаманна певна автономність, що не заперечує взаємопроникнення елементів у синхронії. Розвиток символічних підсистем (міфології, жанрів усної народної творчості, літератури) “супроводжувався” формуванням фразеологічної символіки на основі уявлень, які постачалися з них. Фразеологічні одиниці та символи-компоненти фразеологізмів, як відомо, позначають найрелевантніші для певної лінгвоспільноти концептосфери, опосередковано вказують на значущі концепти, однак переважно негативного регістру, у чому, власне, полягає фрагментарність чи вибірковість фразеології. Фразеологічній символіці властива специфічна категоризація - метафорично-символічна: однакову функцію виконують імена, які належать до різних категорій.

Відмітними рисами фразеологічної символіки є:

1) субординаційність (підпорядкування суперконцептові символіки субконцепту), опозиційність (ґрунтована на найпростішому способі класифікування світу - антиномічності);

2) синтетичність знань чи інформації, залучених до процесу фразеотворення;

3) здатність виступати в різних конфігураціях;

4) багатозначність та амбівалентність символів випливає з (2) та (3);

5) традиційність чи аналогічність, що має вияви і свідчення як в діалектній, так й у субстандартній фразеології.

Дослідження фразеологічних символів різних мов дає змогу з'ясувати специфіку мовних картин світу, що набуває особливої ваги під час укладання лінгвокультурологічних словників. З одного боку, лінгвокультурологічний аналіз створює широкі перспективи щодо дослідження різноманітних мовних явищ, як-от: фразеологізмів, символів, метафори, метонімії, полісемії, синонімії, антонімії, сполучуваності мовних одиниць тощо, а з другого - теоретичне і фактологічне підґрунтя як для укладання словників різних типів, так і викладання мов в іноземній аудиторії.

Результати дисертаційного дослідження вміщено в таких публікаціях

1. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект: Монографія. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. - 353 c.

Рецензії:

1. Борзенко С., Бабаєва Л. Рецензія на монографію Олени Левченко “Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект” // Українознавець. - Львів, 2005. - Вип. 1. - С. 95.

2. Ужченко В. Д. Асоціативне поле дослідника // Лінгвістика. Зб. наук. пр. - Луганськ: ЛНПУ, 2005. - № 3 (6). - С. 261-268.

3. Редін П.О. Новий погляд на фразеологічну символіку (Олена Левченко. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект) // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. - Х.: ХНПУ, 2006. - Вип. 20. - С. 175, 176).

4. Прототипический аспект фразеологической символики // Русская филология. Украинский вестник. - Х., 1999. - № 3-4. - С. 27-32.

5. Контрастивный анализ фразеологических концептов // Русская филология. Украинский вестник. - Х., 2000. - С. 56-57.

6. Контрастивний аналіз фразеологічних символів (концепт `риба') // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. - Х., 2001. - Вип. 6. - С. 84-87.

7. Принцип зооцентризму у фразеотворенні // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. статей. - К., 2001. - Вип. 5. - С. 206-209.

8. Фразеологічна репрезентація світу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К.: КНУ, 2002. - № 7. - С. 307-315.

9. Метафоричні принципи у фразеології (Смак - концепт і метафоричний принцип) // Система і структура східнослов'янських мов. - К., 2003. - С. 212-220.

10. Вербализация фразеологических значений в терминах концепта Насекомое // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського: Зб. наук. пр. - Вінниця: Вид-во ВДПУ, 2003. - Вип. 6. - С. 68-72. (Серія “Філологія”)

11. Національно-культурна специфіка фразеологічних символів (на матеріалі творів Г. Квітки-Основ'яненка) // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. - Х.: ХНПУ, 2003. - Вип. 11. - Ч. 1. - С. 80-87.

12. Інтерлінгвальне та національне у фразеологічних прототипах Глупоти // Вісник ЛНПУ ім. Т. Шевченка. - Луганськ: Альма-матер, 2004. - № 5 (73). - С. 169-174.

13. Атрибут, прототип, стереотип у фразеологічній картині світу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - К.: КНУ, 2004. - № 10. - С. 338-346.

14. Лінгвокультурологія та її міфологеми // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. - Х.: ХНУ, 2004. - № 631. - Вип. 41. - С. 68-72. (Серія “Філологія”)

15. Вербалізація концепту Покарання (лінгвокультурологічний аспект) // Лінгвістика. - Луганськ: Альма-матер, 2004. - № 2 (3). - С. 33-41.

16. Стійкі атрибутні порівняння з компонентом-зоонімом (на матеріалі української та російської мов) // Вісник ЛПНУ ім. Т. Шевченка. - Луганськ: Альма-матер, 2004. - № 11 (79). - С. 201-208.

17. Cимболарій української фразеології // Слов'янський вісник: Зб. наук. пр. - Рівне: РІСКСУ, 2004. - Вип. 5. - С. 140-148.

18. Ключові слова російської і української мовних картин світу: міфологеми та реальність // Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства: Проблеми прикладної лінгвістики. _ 2004. - № 9. - С. 115-118.

19. Дослідження вербальних символів у лінгвокультурологічному аспекті // Культура народов Причерноморья. - Сімферополь, 2004. _ № 49. - Т. 1. - С. 27-29.

20. Фразеологічна вербалізація концептів психічних станів (концептосфера Страх) // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. статей / Відп. ред. Кочерган М. П. - К., 2005. - Вип. 7. - С. 273-279.

21. Опозиція легкий - важкий у фразеологічних системах // Ученые записки ТНУ им. В. И. Вернадского: Научный журнал. - 2005. - Т. 18 (57). - № 2. _ С. 70-74.

22. Фразеотворення: метафоризація, метонімізація, символізація? // Лінгвістика. - Луганськ: ЛНПУ, 2005. - № 2 (5). - С. 74-82.

23. Моделі зооморфної метафори у фразеології // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. - Х.: ХНПУ, 2005. - Вип. 16. - С. 139-143.

24. Специфіка вербалізації і функціонування жестових фразеологізмів // Лінгвістика. - Луганськ: ЛНПУ, 2006. - № 4 (10). - С. 56-64.

25. Стійкі порівняння (збіг та асиметрія прототипів) // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. - Х.: ХНПУ, 2006. - Вип. 20. - С. 12-17.

26. Національно-маркована лексика як компонент фразеологічних одиниць // Sіowo. Tekst. Czas: Materiaіy Miкdzynarodowej Konferencji Naukowej. - Szczecin, 1996. - С. 208-212.

27. Когнітивний аспект аналізу фразеологічної символіки // Sіowo. Tekst. Czas: Materiaіy Miкdzynarodowej Konferencji Naukowej. - Szczecin, 1997. - С. 241-245.

28. Концептосфера цвета во фразеологических системах близкородственных языков // Национально-культурный компонент в тексте и в языке: Материалы ІІ Международной научной конференции. Ч. 2. - Минск, 1999. - С. 12-15.

29. Особливості відтворення фразеологізмів у перекладі “Пана Тадеуша” Адама Міцкевича Максимом Рильським. // Sіowo. Tekst. Czas: Materiaіy Miкdzynarodowej Konferencji Naukowej. - Szczecin, 1999. - С. 208-212.

30. Етнічні стереотипи у публіцистичному тексті // Sіowo. Tekst. Czas: Materiaіy Miкdzynarodowej Konferencji Naukowej. - Szczecin, 2001. - С. 41-43.

31. Концептуалізація і символіка у фразеології // Sіowo. Tekst. Czas: Materiaіy Miкdzynarodowej Konferencji Naukowej. - Szczecin, 2001. - С. 216-219.

32. Концепты и символы в лингвокультурологическом аспекте // Международная научно-методическая конференция из цикла: “Новое в теории и практике описания и преподавания русского языка”. - Варшава, 2002. - С. 217-222.

33. Метафорические принципы во фразеологии // Слово. Фраза. Текст: Сб. науч. статей к 60-летию проф. М. А. Алексеенко. - М.: Азбуковник, 2002. - С. 242-249.

34. Концептосфера Упрямство во фразеологических системах // Sіowo. Tekst. Czas. Materiaіy Miкdzynarodowej Konferencji Naukowej. - Szczecin, 2005. - C. 148-154.

35. 33. Украинская концептосфера и симболарий (лингвокультурологический аспект) // Славянские языки в свете культуры. Сб. науч. статей. - М.: ООО “А Темп”, 2006. - С. 49-66.

36. Контрастивний аналіз фразеологічних символів (концепт `взуття') // Семантика мови і тексту: Зб. статей IV Міжнародної наукової конференції. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - С. 318-321.

37. Лінгвокультурологічний аналіз фразеологічної вербалізації концептів психічних станів // Мова і культура. - К., 2002. - Вип. 5. - Т. 5. - Част. 2. - С. 28-35.

38. Лінгвокультурологія та її термінна система // Проблеми української термінології. - Львів, 2003. - № 490. - С. 105-113.

39. Метафоричні принципи та інтерлінгвальне й специфічне у мовних картинах світу // Мова і культура. - К., 2003. - Вип. 6. - Т. ІІІ/1: Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. - С. 190-198.

40. Термін прототип у лінгвокультурології // Вісник: Проблеми української термінології. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2004. - № 503. - С. 58-60.

41. Опозиції світлий - темний, прозорий - непрозорий (прозорий - каламутний) у фразеологічних системах // Мова і культура. - К., 2004. - Вип. 7. - Т. 6: Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії. - С. 41-48.

42. Опозиція м'який - твердий у фразеологічних системах // Мова і культура. - К., 2005. - Вип. 8. - Т. 4. - Ч. 2: Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії. - С. 90-96.

43. Культурно значимі концепти та їх символи в сучасній публіцистиці // Русский язык и литература: Проблемы изучения и преподавания в школах и высших учебных заведениях Украины: Сб. науч. трудов. - К.: КНУ, 2005. - С. 197-202.

44. Когнитивный аспект анализа асимметрии фразеологических систем // Когнитивная лингвистика конца ХХ века: Материалы международной научной конференции. - Минск, 1997. - С. 95-97.

45. Концептуальний аналіз фразеологічної символіки // Матеріали міжнародної славістичної конференції пам'яті професора Костянтина Трофимовича. - Львів: Літопис, 1998. - т. І. - С. 373-377.

46. Фрейми і мотиваційна основа фразеологічних одиниць / Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Львів: Літопис, 1999. - С. 63-66.

47. Когнітивні аспекти досліджень специфіки фразеологічних одиниць близькоспоріднених мов // Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття: Тези Всеукраїнської наукової конференції. - Львів, 1996. - C. 152-153.

Размещено на Allbest.ru