Засоби та форми репрезентації зв'язності в газетному тексті

Заголовкова зв'язність неоднаково виявляє себе у виданнях різного підпорядкування. Заголовки видань, що належать державним органам влади, тяжіють до автосемантії. Адекватне та повне встановлення змісту таких заголовків не потребує звернення до інших компонентів газетного матеріалу. Актуалізатори заголовкової зв'язності тут використовують обмежено, вони представлені насамперед вербальними засобами. Натомість заголовки недержавних суспільно-політичних видань тяжіють до синсемантії. У їхньому складі вживають різноманітні актуалізатори зв'язності, експліковані як вербальними, так і паравербальними засобами.

Основними засобами репрезентації міжфразної зв'язності в українських газетних текстах є лексико-семантичні (синонімічні й антонімічні повторення, тематичні повторення, дериваційні повторення), граматичні (займенники, прислівники, сполучники, частки, контекстуальні неповні та питальні речення, називний теми, фрагментація, приєднання) і семантико-стилістичні (буквальні повторення, повторення-тропи, перифрастичні та фразеологічні повторення).

Засоби репрезентації міжфразної зв'язності в українських газетних текстах використовують з різною частотністю. Найпоширенішими є дериваційні повторення, тематичні повторення, синонімічні повторення, займенники, прислівники та питальні речення. Окреме місце посідають семантико-стилістичні репрезентанти.

Їх уживають переважно в текстах недержавних газет, надаючи їхній мові експресивно-стилістичного забарвлення. У текстах державних газет семантико-стилістичні репрезентанти зв'язності використовують обмежено, що зумовлено їхнім тяжінням до нейтрального стилю викладу.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Лазаренко С.В. Семантичні різновиди міжтекстової зв'язності газетного тексту // Східнослов'янська філологія: Зб. наук. праць. - Мовознавство. - Горлівка: ГДПІІМ, 2006. - Вип. 9. - С. 246-253.

2. Лазаренко С.В. Заголовок як репрезентант міжтекстової зв'язності в газетному тексті // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”: Зб. наук. праць. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. - Вип. ІІІ. - С. 288-291.

3. Лазаренко С.В. Міжтекстова тематична зв'язність: газета як цілісний текст // Семантика мови і тексту: Матеріали ІХ Міжнародної конференції. - Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. - С. 362-364.

4. Лазаренко С.В. Графічні актуалізатори зв'язності в заголовках газетних текстів // Діалог. Медіа-студії: Зб. наук. праць. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 4. - С.149-158.

5. Лазаренко С.В. Особливості семантико-синтаксичної організації заголовків як актуалізація когерентності в газетному тексті // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: Зб. наук. праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. - К.: ІВЦ Держкомстату України. - 2005. - Вип. 10. - С. 48-55.

6. Лазаренко С.В. Афіксальні повтори як засіб репрезентації категорії зв'язності в художньому тексті // “Я син свого народу”. Наукова спадщина Михайла Максимовича (до 200-річчя з дня народження вченого) / Відп. ред. М.Корпанюк. - К., 2005. - С. 179-189.

7. Лазаренко С.В. Особливості організації міжфразових зв'язків як репрезентанти антропологічної зв'язності в газетному тексті // Вісник Київського міжнародного університету. Журналістика. Медіа лінгвістика. Кінотелемистецтво. - К.: КиМУ, 2005. - Вип. 4. - С. 120-125.

8. Лазаренко С.В. Тавтологічний повтор як засіб вираження категорії зв'язності в художньому тексті (на матеріалі творів В.Винниченка) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - 2004. - Вип. 34. - Ч. ІІ. - С. 277-284.

9. Лазаренко С.В. Лексичні актуалізатори когерентності в заголовках газетних текстів // Культура народов Причерноморья. - 2004. - № 56. - Т.1. - С. 67-70.

10. Лазаренко С.В. Поліфункціональність лексичного повтору в художньому тексті (на матеріалі текстів творів В.Винниченка) // Вісник Харківського національного університету. Серія Філологія. - 2004. - Вип. 42. - № 632. - С. 212-216.

11. Лазаренко С.В. Структурно-семантичні моделі слів як репрезентанти текстової когезії // Загальні питання філології: Зб. наук. праць: У 2-х т. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. ІІ. - С. 15-20.

АНОТАЦІЯ

Лазаренко С.В. Засоби та форми репрезентації зв'язності в газетному тексті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню засобів і форм експлікації зв'язності в газетному тексті. У роботі обґрунтовано та кваліфіковано газетний текст як гіпертекстове утворення; виявлено ознаки газетного гіпертексту; установлено типологію видів реалізації зв'язності в українському газетному тексті як гіпертекстовому утворенні залежно від її спрямованості щодо тексту та його одиниць; комплексно проаналізовано засоби і форми репрезентації зв'язності на семантико-змістовому та структурно-композиційному рівнях газетного тексту; розкрито специфіку вияву зв'язності в різних українських газетних виданнях; установлено ієрархію репрезентантів зв'язності за частотністю вживання їх у газетних текстах українських видань.

Ключові слова: зв'язність, засоби зв'язності, форми зв'язності, газетний текст, газетний гіпертекст, актуалізатори зв'язності.

АННОТАЦИЯ

Лазаренко С.В. Средства и формы репрезентации связности в газетном тексте. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию средств и форм репрезентации связности в газетном тексте как гипертекстовом образовании. В работе проанализированы взгляды на гипертекст отечественных и зарубежных учёных. Несмотря на многочисленность исследований гипертекста, а также на широкое приминение гипертекстовых технологий, понятие “гипертекст” не получило однозначной трактовки. В диссертации сформулирована идея о гипертексте как совокупности семантически (тема, идея, модальность) и / или структурно (композиция, особенности синтаксической организаци) взаимосвязанных текстов, между которыми существуют разнообразные отношения, устанавливаемые реципиентом самостоятельно и в произвольной последовательности.

В диссертации выделены основные признаки гипертекста: 1) нелинейность организации; 2) вертикальная и горизонтальная связь между текстами и их компонентами; 3) разнообразие формальных и структурных связей; 4) авторская непредсказуемость установки связей между компонентами и открытость к постоянному пополнению (увеличению обьёма); 5) возможность представления в компьютерном формате. Реализация этих признаков в газетном тексте позволила квалифицировать его как гипертекстовое образование.

Гипертекстовый статус газетного текста обусловливает особый характер связности в нём. Установлено, что связность газетного текста как гипертекстового образования находит выражение в таких формах: 1) гиперсвязность - связность между текстами в пределах одного номера и целого газетного издания; 2) внутритекстовая связность - связность внутри текста между предложениями и надфразовыми единствами (межфразовая связность) и связность между заголовком и основным текстом (заголовочная связность).

Гипертекстовая связность реализуется на семантическом и структурном уровнях текста. На семантическом уровне она представлена идейной и тематической связностью. Тематическая связность реализуется в газетном тексте субъектной, объектной и антетематической связностью. На структурно-композиционном уровне гиперсвязность представлена единством оформления межфразовых связей, единством композиции и подобием заголовочной структуры.

Проанализированы вербальные и паравербальные средства репрезентации заголовочной связности. Вербальные средства представлены полисемантическими лексемами, лексическими инновациями, аббревиатурами, прецедентными феноменами, вопросительными и номинативными предложениями, фрагментированными синтаксическими конструкциями, кавычками, использованием троеточия в конце и всередине заголовка. Паравербальные средства представлены визуально-графической актуализацией семантики заголовочного компонента шрифтовым или литерным выделением и графонами.

Выявлена специфика заголовочной связности разных газетных изданий, обусловленная формой собственности газет. Заголовки изданий, принадлежащих государственным органам власти, тяготеют к автосемантии. Адекватное и полное понимание смысла таких заголовков не требует обращения к другим компонентам газетного материала (подзаголовку, лид-абзацу и основному тексту). Средства заголовочной связности представлены в основном вербальными средствами. Заголовки ж негосударственных общественно-политических изданий тяготеют к синсемантии. В их составе функционируют разнообразные средства как вербальные, так і паравербальные.

В диссертационном исследовании установлены и проанализированы такие средства репрезентации межфразовой связности: лексико-семантические (синонимические и антонимические повторы, тематические повторы, деривационные повторы), грамматические (местоимения, наречия, союзы, частицы, контекстуальные неполные и вопросительные предложения, именительный темы, фрагментация) и семантико-стилистические (буквальные повторы, повторы-тропы, перифрастические и фразеологические повторы).

Ключевые слова: связность, средства связности, формы связности, газетный текст, газетный гипертекст, актуализаторы связности.

Размещено на Allbest.ur