Фонетичні засоби виразності онімів у звуковому ладі поетичного твору

Розосереджені у тексті твору онімні компоненти виступають як сигнали інформації та з'єднувальні ланки, що утримують ключовий поетонім у безперервному живому звукосмисловому зв'язку з іншими складовими поетичного тексту як багаторівневої системи, чим досягається цілісність твору.

Своєрідність звукової та ритмічної впорядкованості вірша здатна передбачати появу певної пропріальної одиниці в тому або іншому місці твору, спонукати автора до вибору поетоніма з урахуванням його фонетичних властивостей.

Дослідження розкриває семантичну багатогранність поетоніма і дозволяє поглянути на звукову сторону оніма як на один із важливих чинників становлення смислової сторони твору.

Запропонована систематизація поетонімів з погляду особливостей їх звучання створює певну базу для більш детальних окремих досліджень онімів літературних творів із точки зору фонетики.

Досвід цілісного аналізу поетичного твору з урахуванням різнорівневих фонетичних взаємодій фоноеми і віршових структур, представлений у роботі, демонструє можливості глибшого вивчення звукової та структурно-семантичної організації семіотичного простору літературно-художнього твору.

Додатки до дисертації містять переклади поетичних творів, повні тексти яких проаналізовані в роботі.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1.Звук имени и “подводное течение смысла” // Филологические исследования. - Вып. 7. - Донецк: Юго-Восток, 2004. - С. 276-289.

2.Поэтоним Кармен и ассонансы лирического цикла А. Блока // Вісник Харківського національного університету: № 631, Серія ФІЛОЛОГІЯ. - Вип. 41. - Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2004. - С.168-172.

3.Фоноэма как эмический компонент семантики поэтонима // Восточноукраинский лингвистический сборник. - Вып.10. - Донецк: Юго-Восток, 2006. - С. 211-220.

4.Некоторые аспекты отражения звуковой стороны онима в поэтическом тексте (На материале “Сонетов к Орфею” Р.М. Рильке) // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць.- Вип. 4. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2004. - С.55-63.

5.Роль звуковой формы имени в поэзии // Матеріали міжрегіональної конференції молодих учених. - Горлівка: Видаництво ГДПІІМ, 2003. - С.109-111.

6.Звуковые аспекты взаимодействия онима и поэтического текста // Матеріали V Регіональної науково-практичної конференції “Мови у відкритому суспільстві”. - Чернігів: Віст-сервіс, 2004. - С.35-36.

7.Интеграция звуковой формы поэтонима в художественную структуру поэтического текста // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики”. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2005. - Т. 2. - С.258-261.

8.Реализация фонетических возможностей имени в поэтическом произведении // Материалы международной научной конференции “Ономастика в кругу гуманитарных наук”. - Екатеринбург: Изд-во Уральского ун-та, 2005. - С.170-172.

9.Об актуализации фоносемантических возможностей одного поэтонима // Тези доповідей міжнародної ономастичної конференції “Традиційне і нове у вивченні власних імен”. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2005. - С.204-206.

10.Сегментная синтагматика в ономастике художественного текста // Тези доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції “Гуманістична методологія: комп'ютерні технології у навчанні іноземних мов”. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2006. - С.61-63.

АНОТАЦІЯ

Усова Н.В. Фонетичні засоби виразності онімів у звуковому ладі поетичного твору. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.15 - загальне мовознавство. - Донецький національний університет, Донецьк, 2006.

У дисертації досліджуються властивості фонетичної й графічної сторони онімів та з'ясовуються механізми інтеграції фонетичної складової поетонімів у різні рівні поетичного контексту. Подано спробу систематизації поетонімів з погляду особливостей їх звучання. Вперше встановлено загальномовні закономірності взаємодії структурної організаціії поезій англійської, німецької, російської та української літератури і включених до них онімів. Здійснено комплексний аналіз звучання поетонімів у звуковому ладі твору з урахуванням його композиційної та образної специфіки як цілого. Доведено значущість звучання поетонімів не тількі для формотворення, але й для утворення смислу. Матеріали й результати дослідження можуть бути використані для подальшої розробки теорії поетики онімів.

Ключові слова: поетонім, поетичний контекст, інтеграція, фонетичні взаємодії, звуковий лад, звукосмисловий зв'язок.

АННОТАЦИЯ

Усова Н.В. Фонетические средства выразительности онимов в звуковом строе поэтического произведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2006.

Диссертация посвящена рссмотрению фонетической структуры поэтонимов как языковых знаков и элементов художественной речи, решению проблемы значимости их звуковой и графической стороны для осуществления авторского замысла поэтического произведения.

Поэтонимы рассматриваются как специфические звукобуквенные комплексы, „эстетические знаки”, в системе единиц языка как структурной первоосновы художественного текста.

Прослеживается эволюция взглядов на трактование проблемы содержательности звуковой формы языковых знаков и определяется современное состояние вопроса.

Свойственные ономастическим единицам потенции служить фонетическим средством выразительности художественной речи „предзаданы” самой природой проприальных единиц, присутствуют в их структуре и обусловливают вариативные возможности реализации их фонетического потенциала в условиях конкретного произведения. Лингвистическая интерпретация результатов выявления и описания фонетических средств выразительности поэтонимии позволила представить систематизацию поэтонимов с точки зрения особенностей их звучания. По природе значимости звуковой формы предлагается различать 1) имена, чья звуковая форма обладает выраженной семантикой безотносительно к художественному контексту, т.е. в парадигматике и 2) имена, звучание которых приобретает значимость только внутри определённого художественного целого, т.е. в синтагматике. Онимы первого типа входят в структурно-семантическую и образную систему художественного произведения уже со своим фоносемантическим потенциалом, наличие которого обусловлено рядом приводимых далее причин.

Реализация фонетического потенциала поэтонима возможна, во-первых, в микроконтексте (под микроконтекстом имется в виду расширенный состав именной формы - двухкомпонентный (имя + имя, имя + отчество, имя + фамилия, двойная фамилия), трёхкомпонентный (имя + отчество + фамилия), а также ближайшее синтаксическое окружение). В этом случае источниками стилистически релевантных свойств поэтонимов становятся такие внутриименные фонетические взаимодействия, как инверсии имени и фамилии, различные типы повторов, паронимия и парофония, фонетические и графические зашифровки.

В макроконтексте возможны разнообразные способы актуализации художественных возможностей фонетической и графической составляющей поэтонимов (фоноэмы) в процессе интеграции их на разных уровнях поэтических структур. Способность фоноэмы к художественному преобразованию в условиях поэтического контекста определяет степень ее значимости и обусловливает особенности функционирования, взаимодействия и взаимосвязи звукобукв онимов в иерархии фонетической, ритмико-интонационной и композиционной структуры текста поэтического произведения.

Системный анализ лингвистических механизмов взаимодействия фоноэмы с особенностями внутренней организации стихотворений английской, немецкой, русской и украинской литературы позволил исследовать процессы взаимовлияния фоники поэтонима, с одной стороны, и явлений аллитерации, парономасии, рифмы, ритмизации, мелодических и других особенностей организации поэтического текста, с другой стороны.

Установлены общеязыковые закономерности взаимоотношений между фонетикой и графикой художественных текстов и включенных в них онимов. Выявлена роль звучания поэтонимов в формировании смысловых связей, а также композиционной и образной специфики художественного произведения как целого.

Отдельные положения и выводы исследования развивают теорию поэтики онима, вносят вклад в изучение онимного пространства целостного художественного произведения как его структурно-семиотического компонента.

Ключевые слова: поэтоним, поэтический контекст, интеграция, фонетические взаимодействия, звуковой строй, звукосмысловые связи.

SUMMARY

Usova N.V. Phonetic Means of Onyms Expressiveness in the Sound Substance of Poetic Texts. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology by speciality 10.02.15. - General Linguistics. - Donetsk National University, Donetsk, 2006.

The dissertation focuses on implicit characteristics of phonetic and graphic aspect of onyms and the ways of their explication. It is concerned with the integration mechanisms of poetonym phonetic constituent on different levels of the poetic context. An attempt has been made to systematize poetonyms from the point of view of the sounding. General linguistic determined principles of the structural organization interaction of onyms in English, German, Russian and Ukrainian poems have been established for the first time. The complex poetonym sounding analysis in the phonetic system of a poem has been made, on the basis of the composition and image specificity of a poetic work as a whole. It has revealed that the onym sound form is significant in the appearance of the sound-and-meaning relations in the poetic text. The paper proves that the importance of poetonym sounding is determined not only in poem formation but in its sence relevation as well. The materials and results of the investigations can be used for future working out the theory of the poetics of onyms.

Key words: poetonym, poetic context, integration mechanisms, interaction, sound substance, the sound-and-meaning relations.

Размещено на Allbest.ru