Структурні та функціональні особливості англомовних електронних текстів

Таким чином, аналіз англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів виявив, що в семантично завершених частинахописового типу переважають прикметники й дієслова. У свою чергу,в семантично завершених частинах оповідного типу домінують дієслова. Відповідно, в семантично завершених частинах-роздумах зафіксовано прикметники, прислівники й дієприкметники.

Розділ 3. “Комунікативно-функціональні особливості англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів”. Електронний текст багатов чому змінює процеси породження й сприйняття писемного тексту, діяльність адресанта й адресата. Діяльність адресанта, який створює електронний гіпертекст, передбачає не лише оснащення певного первинного лінійного тексту розміткою, а й гіпертекстову інтерпретацію вихідної інформації. Адресант має також ураховувати, що визначальною рисою таких текстів, так само, як і писемних, є набуття адресатом уявного характеру. За таких обставин, адресант електронного тексту змушений певним чином моделювати образ свого потенційного адресата. Також, ураховуючи те, що адресат ЕТ є уявним, адресант електронного тексту змушений моделювати й специфіку своєї текстотвірної діяльності, спираючись лише на власні уявлення про можливу реакцію потенційного адресата. При віртуальній комунікації розглядуваного типу відбувається певний розрив у часі між процесом створення електронних текстів і процесом їхнього сприйняття. Цей розрив у часі унеможливлює миттєвий зворотний зв'язок між партнерами по комунікації, як це має місце в усному спілкуванні.

Не менш важливу роль у спілкуванні відіграє також й адресація/адресованість. Під адресованістю, слідом за О.П.Воробйовою, розуміємо текстову категорію, що відображає закладену в семантиці й структурі тексту його спрямованість на передбачуваного адресата комунікації, яка задає певну модель інтерпретації тексту та є семантичною базою текстової рецепції (О.П.Воробйова).

Процес сприйняття й інтерпретації англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, зокрема, наукових ЕТ зумовлений метою, з якою адресат звертається до них. Читання наукових текстів фахівцямиє невід'ємною частиною їхньої професійної діяльності. Така діяльність визначається вирішенням певних завдань (отримати інформацію про наукову концепцію того чи іншого лінгвіста, вступити з ним у полеміку, створити на базі отриманих відомостей власну наукову теорію тощо). Натомість не виключається також і можливість звернення до наукового ЕТ як до довідника.

Поширення наукової інформації у Всесвітній мережі Інтернет відбувається різними шляхами, зокрема, за допомогою розміщення на веб-сторінках наукових текстів - статей і анотацій. Електронні статті, розташовані на персональнихвеб-сторінках лінгвістів, містять констатації, твердження та припущення щодо наукових розвідок. За змістом і побудовою вони практично не відрізняютьсявід аналогічних зразків цього жанру, представлених у сучасних друкованих виданнях. Різниця полягає лише в тому, що автори веб-сторінок розміщують на них і вже надруковані власні праці, й версії статей, що лише готуються до друку та не є остаточними.

Досить часто на аналізованих веб-сторінках поряд з електронними статтями представлені й електронні анотації. Анотацію визначають як форму короткого викладу змісту книжок, статей тощо (С.І.Ожегов). Іншими словами, анотації розглядаються як самостійні тексти, отримані у результаті згортання основного тексту (І.М.Колегаєва, М.І.Кузнєцов, С.В.Подолкова, В.О.Судовцев, Т.І.Ямчинська). Основною метою електронних анотацій є передавання адресатові попередніх уявлень про незнайому публікацію й тим самим надання допомоги в пошуку необхідної інформації. Дослідивши розташовані на персональних веб-сторінках лінгвістів електронні анотації наукових монографій, статей тощо, ми виявили, що такі тексти спрямовані на повідомлення нової наукової інформації й насичені термінологічними сполученнями.

Електронні анотації мають клішовану композиційну структуру. Вони обмежуються назвою тематики або основної проблематики тексту-першоджерела та повідомляють відомості загального характеру. Композиційна подібність електронних анотацій, які містяться на персональних веб-сторінках лінгвістів, свідчить про жорстке дотримання правил їхньої побудови.

Тематичний зміст анотацій визначений завданням викладу основних аспектів вихідного наукового тексту й складається з опису основної проблематики тексту-першоджерела та короткої характеристики дослідженого матеріалу.Вихідні наукові тексти та анотації таких текстів, розташовані на персональних веб-сторінках лінгвістів, можуть містити, поряд із теоретичними положеннями,й результати експериментів, які підтверджують вірогідність отриманих автором відомостей і мають на меті переконати адресата в необхідності довіряти інформації, що повідомляється.

В організації й представленні матеріалу на персональних веб-сторінках лінгвістів дедалі важливіше місце займають графічні засоби. До них, зокрема, належать такі засоби представлення інформації, як фотографії, малюнки (аналогові іконічні засоби), а також таблиці, графіки, схеми та діаграми (логічні іконічні засоби) (Н.І.Христофорова). За способом передавання інформації виокремлені графічні засоби розподіляються на дві групи: 1) набірні; 2) зображальні. До набірних графічних засобів належать шрифт (характер, форма та кегль шрифту, його колір, особливо в контрасті з фоном), пропуски між словами, береги, декоративні елементи (лінійки, що утворюють рамки, орнаменти, прикраси, умовні позначки, що закладені в каталоги комп'ютерних шрифтів). Разом із тим, до зображальних графічних засобів належать фотографії та малюнки (Л.В.Мінаєва). Усі ці графічні засоби активно використовують сучасні лінгвісти при створенні англомовних наукових електронних текстів власних веб-сторінок з метою підвищення ефективності професійного спілкування та позитивної самопрезентації.

ВИСНОВКИ

Розвиток сучасних засобів комунікації сприяє виникненню нових видів спілкування. Всесвітня мережа Інтернет є принципово новим середовищем і засобом масової комунікації й інформації. Відмінна риса Інтернету полягає в нетрадиційному способі подання інформації в електронних текстах завдяки можливості її нелінійного представлення.

Нелінійність як одна з визначальних рис англомовних електронних текстів втілюється в гіпертекстовій моделі, що зазвичай використовується при побудові таких електронних текстів. Створені за гіпертекстовою моделлю електронні тексти містять у собі гіперпосилання, виділені за допомогою кольору та/або підкреслювання для полегшення їхнього візуального сприйняття. За допомогою гіперпосилань уможливлюється пошук окремих фрагментів електронних текстів.

Англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів характеризуються також незавершеністю. Вона виявляє себе в тому, що існує можливість у будь-який час внести зміни до таких текстів або взагалі вилучити їх зі сфери комунікації. В ЕТ текстові фрагменти можуть також поєднуватисяй з мультимедійними засобами (аудіо- та відеоінформацією), що кардинально змінює уявлення про текст.

Припущення про те, що зміна матеріальної маніфестації тексту спричиняє модифікації моделі побудови англомовних електронних текстів, підтверджене й висновком про інверсію в напрямку викладу матеріалу, притаманну науковим ЕТ порівняно з друкованими науковими текстами. Найважливіша за змістом інформація щодо концепції та результатів дослідження подається в сукупному стислому вигляді переважно на початку електронних текстів, розташованих на веб-сторінках лінгвістів. Зазначені модифікації є також зумовленими функціонально й кореспондують з комунікативною стратегією привернення уваги.

При аналізі структурної організації англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів нами було виділено семантично завершені частини, які ми вважаємо одиницями, що конституюють тексти, в тому числі й електронні, й які є, по суті, тематичними частинами. Кожна семантично завершена частина визначається наявністю в ній ключових номінативних одиниць.

Проведений аналіз використання ключових номінативних одиниць у семантично завершених частинах досліджуваних електронних текстів дозволяє зробити висновок про значний вплив оповіді, опису та роздуму як основних типів викладу на вживання таких одиниць в електронних текстах. Зазначені типи викладу виділено з урахуванням характеру відносин між конститутивними одиницями електронних текстів.

Проаналізувавши комунікативну діяльність кожного з учасників текстової Інтернет-комунікації, доходимо висновку, що головним завданням адресанта є, насамперед, моделювання образу потенційного адресата, а також специфіки текстотвірної діяльності. Таке моделювання спричинене не реальним, а уявним характером адресата. Разом із тим, головним комунікативним завданням адресата при сприйнятті електронного тексту, розташованого в мережі Інтернет, є перехід від пасивного до активного засвоєння наданої в тексті інформації. Цьому сприяє закладена в Інтернет-середовищі можливість інтерактивного спілкування, зокрема, з авторами наукових текстів, що в умовах функціонування традиційних писемних друкованих текстів є досить обмеженою.

Перспективними напрямами розвитку проведеного дослідження можуть бути детальний лінгвістичний аналіз й опис структурних і функціональних особливостей текстів інших форм Інтернет-комунікації, зокрема, Інтернет-форумів, Інтернет-чатів тощо, здійснені на матеріалі не лише англійської, а й інших мов,а також вивчення можливого зворотного впливу електронних текстів на друковані.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Особливості структури текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Мовні і концептуальні картини світу. - Київ: Логос, 2002. - Вип. 7. - С. 131-136.

2. Гіпертекстові ознаки персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - Київ: Видавн. центр Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2003. - Вип. 10. - С. 23-32.

3. Невербальні засоби комунікації в англомовних електронних текстах // Мовніі концептуальні картини світу. - Київ: Логос, 2004. - Вип. 10. - С. 121-134.

4. Функціональні особливості англомовних електронних наукових текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Вісник Житомирського державного університету. - Житомир: Ред.-видавн. відділ Житомирськ. держ.ун-ту, 2004. - Вип. 17. - С. 132-135.

5. Типологія англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Світова література. Лінгвістика. Перекладознавство. - Черкаси: Вид-во Черкаськ. держ. технол. ун-ту, 2005. - Число 9. - С. 176-179.

6. Стратегії і тактики створення англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Філологічні науки”. - Луганськ: Вид-во Луганськ. нац. пед. ун-ту, 2005. - Вип. 15 (95). - Ч. 2. - С. 99-109.

7. Особливості фактору адресанта в електронних текстах мережі Інтернет при науковій комунікації // Нова філологія. - Запоріжжя: Вид-во Запорізьк. держ.ун-ту. - 2002. - №1 (12). - С. 295-297.

8. Особливості фактору адресата в електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Тези 9-ої Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. - Черкаси: Вид-во Черкаськ. держ. технол. ун-ту, 2002. - С. 77-79.

9. Лексико-семантичні особливості англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Матеріали II Міжвузівської конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур”. - Донецьк: Вид-во Донецьк. нац.ун-ту, 2004. - С. 104-106.

Размещено на Allbest.ru