Прагмалінгвістичні аспекти літературно-критичної статті сучасної німецької публіцистики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Прагмалінгвістичні аспекти літературно-критичної статті сучасної німецької публіцистики

Пєшкова Тетяна Віталіївна

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Сахарчук Людмила Іллівна, професор кафедри германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Іщенко Ніна Григорівна, завідувач кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету МОН України

кандідат філологічних наук, доцент Бочко Галина Павлівна, доцент кафедри філології Національного університету “Києво-Могилянська академія”

Провідна установа: Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича Міністерство освіти і науки України, кафедра германського, загального та порівняльного мовознавства

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д. філол. н. Неборсіна Н.П.

Анотація

Пєшкова Т.В. Прагмалінгвістичні аспекти літературно-критичної статті сучасної німецької публіцистики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню прагматичного, композиційно-структурного, когнітивного та паралінгвістичного аспектів літературно-критичної статті (ЛКС) сучасної німецької публіцистики. Розглянуто категорію оцінки та способи її прояву на прагматичному та пропозиційному рівнях. З'ясовано закономірності взаємодії композиційних та комунікативних блоків, слотів фрейма та компонентів тематичної будови, ілокуцій та пропозицій, вербальних та невербальних компонентів тексту ЛКС.

Визначено поняття літературно-критичної статті та її основні ознаки, специфіку типів аргументації оцінки, значення суб'єктивного інформаційного пласта. Макропропозицію тексту ЛКС описано за макроправилами Ван Дейка, обґрунтовано найбільшу прагматичну валентність ілокуції - констативну. Доведено вплив оцінності та похідності як основних ознак тексту ЛКС, на прагматичну стратегію, композицію, фрейм та макроілокуцію. Змодельовано дворівневий фрейм ЛКС. Описані горизонтальні пропозиційні та ілокутивні відношення, висвітлені особливості гібридності та креалізованості тексту ЛКС. Визначені основні ознаки літературно-критичної статті як гіпертексту в Інтернеті.

Ключові слова: літературно-критична стаття, похідність, оцінність, композиційний блок, комунікативний блок, дворівневий фрейм, макроілокуція, макропропозиція, паралінгвістично-активний тип тексту, гіпертекст.

Аннотация

Пешкова Т.В. Прагмалингвистические аспекты литературно-критической статьи современной немецкой публицистики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию прагматического, композиционно-структурного, когнитивного и паралингвистического аспектов текста литературно-критической статьи (ЛКС) современной немецкой публицистики. Рассмотрены категория оценки, способы её проявлений на прагматическом и пропозициональном уровнях. Установлены закономерности взаимодействий композиционных и коммуникативных блоков, слотов фрейма и компонентов тематического построения, иллокуций и пропозиций, вербальных и невербальных компонентов текста ЛКС.

Определение понятия “литературно-критическая статья” позволило установить специфику этого типа текста: публицистичность, актуальность, реинтерпретированность, информативность, оценочность.

Оценка как основная категория реинтерпретированного текста продемонстрирована на прагматическом и пропозициональном уровнях ЛКС. Пропозициональный уровень представлен объективным и субъективным информационными пластами. Объективным считается тот пласт критической информации, который несёт сообщение об оцениваемом объекте (литературное произведение) и передается узкоденотативной нейтральной лексикой или терминами. Прагматический эффект такой информации заключается в имплицитном выражении позитивной/негативной оценки. Субъективная информация это пласт критической информации комментирующего характера, в её состав входит и экспрессивная информация. Экспрессивная информация сигнализирует об эмоционально-оценочной реакции на субъективное восприятие критического объекта. На прагматическом уровне исследованы типы аргументации оценки, что дало возможность выделить их особенности. В ступенчатом типе аргументации переход от аргумента к новой оценке происходит с помощью, так называемой, ступеньки смысловой связи, линейный тип аргументации использует оценку фактов для перехода от одного аргумента к другому, в пунктирном типе аргументации факты критики резко изменяются, подтемы параллельного типа аргументации не зависят одна от другой, но служат для образования в сознании читателя ЛКС общей оценки произведения.

Композиционно-структурный аспект ЛКС включает исследование взаимодействия композиционных и коммуникативных блоков. Так, информационный КБ и оценочный КБ пронизывают всю композиционную структуру. Сюжетный КБ находится в композиционных блоках “вступление к проблеме” и “постановка проблемы”, аналитический КБ - в композиционных блоках “аргументации” и “рекомендации”. Содержательный аспект рассматривается в рамках когнитивной лингвистики с детальным анализом фрейма ЛКС. Данный фрейм представляет собой двухуровневую когнитивную структуру, слоты которой наполняются соответствующими тематическими компонентами. Доказано, что фрейм первого уровня является условием образования фрейма второго уровня, вследствие чего слоты первого уровня описывают литературное событие, а слоты второго уровня анализируют и оценивают его. В коммуникативно-прагматическом аспекте исследуются пропозициональная и иллокутивная структуры. Макропропозиция сконструирована по правилам Т.А. ван Дейка и определяет их особенности в тексте ЛКС. Правило отбора оставляет в макроструктуре I пропозиции, которые несут общее содержание текста, правило селекции выделяет в макроструктуре ІІ предикации, которые несут описание или оценку литературного произведения, правило обобщения предполагает в макроструктуре III выведение тезисов и аргументов из описаний и оценок, правило конструирования и интегрирования обобщает пропозиции в макроструктуре IV и является заключительным этапом выведения макропропозиции. Рассматриваются отношения между иллокуциями, следствием чего есть определение прагматической валентности иллокуций в тексте ЛКС. Исследование взаимоотношений между пропозициями и иллокуциями доказывает существование в тексте ЛКС 2-х типов макроиллокуции: констатива-оценки и констатива-описания.

Раскрыты особенности гибридности и креализованности ЛКС. Гибридность обусловлена сочетанием признаков рекламы и рецензии, креализованность определяется спецификой сочетания вербальных и невербальных средств. К вербальным признакам рекламы в тексте ЛКС относятся имплицитные и эксплицитные повторы, месторасположение цитат в сильных позициях, признаки слогана в заголовках, присутствие в библиографических данных информации о цене книги. Невербальные признаки рекламы проявляют себя в изменении шрифта, использовании курсива, рисунков и фотографий, цветной гаммы.

В Интернете тексты ЛКС приобретают черты гипертекста: текст ЛКС содержит мультимедийные сегменты (компутивы), которые дают возможность изменять текст за несколько секунд. В тексте ЛКС находятся иконические, символические, графико-периграфические знаки “компутивов”. Компутивы кроме эстетической функции призваны служить осуществлению коммуникативного акта, который состоит из таких иллокуций: комиссив - директив - констатив.

Ключевые слова: литературно-критическая статья, производность, оценочность, композиционный блок, коммуникативный блок, двухуровневый фрейм, макроиллокуция, макропропозиция, паралингвистически-активный тип текста, гипертекст.

Annotation

Pyeshkova T.V. Pragmalinguistic Aspects of Literary Critical Essay in Modern German Publicism. - Manuscript.

Thesis for the Candidate degree in Philology. Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2003.

The thesis is dedicated to the study of pragmatic, compositional and structural, cognitive and paralinguistic aspects of literary critical essay (LCE) in modern German publicism. The category of evaluation and the ways of its expression on pragmatic and propositional levels were examined. The patterns of interactions between compositional and communicative blocks, slotes of frame and components of thematic composition, illocutions and propositions, verbal and non-verbal components of literary critical essay were ascertained.

The concept of literary critical essay and its main features were also determined and the types of evaluative argumentation, the meaning of subjective information layer were specified. Macroproposition of the LCE text is described according to macrorules of van Dijk, the biggest pragmatic valency of illocution - ascertaining - was substantiated. The influence of such main features of LCE text as evaluativeness and derivation on pragmatic strategy, composition, frame and macroillocution was proved. Two-level frame of LCE was modelled, horizontal propositional and illocutionary relations were described, the peculiarities of hybridity and creolization of LCE text were highlighted. The main features of literary critical essay as hypertext in the Internet were defined.

Key words: literary critical essay, derivation, evaluativeness, compositional block, two-level frame, macroillocution, macroproposition, paralinguistically active type of the text, hypertext.

1. Загальна характеристика роботи

текстоутворюючий лінгвостилістичний фрейм текст

Дисертаційна робота присвячена дослідженню прагматичних та лінгвотекстових особливостей одного із жанрів газетно-публіцистичного стилю - літературно-критичної статті (ЛКС). Цей тип тексту розглядається в контексті одного з основних напрямків сучасної лінгвістики тексту - прагмалінгвістики, теоретичні засади якого викладені в роботах вітчизняних та зарубіжних дослідників (ДемЧянков В.З., Колшанський Г.В., Мінський М., Почепцов Г.Г., Austin J.L., Dijk T.A., Searl J.R.) та їхніх послідовників. Детальний розгляд компонентів змісту тексту залучає до сфери прагмалінгвістичного аналізу багато з того, що складає предмети досліджень інших лінгвістичних дисциплін: стиль, композиційно-структурну організацію, деякі аспекти утворення та розуміння тексту, фреймову модель і т.п.; і спрямовується головним завданням - розкрити закономірності формування, створення та передачі комунікативного смислу даного типу тексту.

Звернення до матеріалу газетних текстів пояснюється тим, що саме в мові засобів масової інформації відображається найбільш активний перебіг процесів мовлення, саме тут в першу чергу здійснюються пошукові тенденції мови. Необхідність дослідження німецької літературно-критичної статті зумовлена тим, що за довготривалу історію існування німецькомовна літературно-критична стаття не отримала визначеного місця в мовознавстві: не достатньо досліджена теорія жанру, практично не вивчені її лінгвістичні та прагматичні особливості.

Актуальність теми зумовлена спрямованістю сучасної прагмалінгвістики на дослідження тексту у динаміці. Тому, дослідження комунікативного аспекту тексту - функціонального є необхідним з урахуванням факторів адресанта та адресата, взаємозв'язків мовної форми тексту та її прагматичних особливостей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах теми, що розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Основною метою дослідження є виявлення закономірностей функціонування текстоутворюючих категорій та лінгвостилістичних засобів німецької ЛКС у пресі з точки зору досягнення прогнозованого прагматичного ефекту. Досягнення поставленої мети визначає конкретні завдання дослідження:

встановити типологічні риси ЛКС у залежності від її функціонально-стильового призначення;

розглянути особливості тексту ЛКС у інтернетвиданнях;

побудувати інваріантну композиційно-структурну модель тексту ЛКС, встановити прагматичну цілеспрямованість ланок цієї моделі;

проаналізувати зв'язність “композиційних” та “комунікативних блоків” в рамках інваріантної моделі;

визначити предметно-центричний фрейм тексту ЛКС та його тематичні складники;

установити типові пропозиційні та ілокутивні відношення в тексті ЛКС;

виявити вербальні та невербальні ознаки інших жанрів у складі ЛКС та особливості їх використання.

Об'єктом дослідження є німецька літературно-критична стаття сучасних мас-медіа.

Предмет дослідження становлять особливості прагматичної, стилістичної, композиційно-структурної, когнітивної та паралінгвістичної характеристик німецької ЛКС.

Методологія та методика дослідження. Мета та завдання роботи, а також специфіка об'єкту дослідження зумовили застосування ряду методів, серед яких основним є дедуктивно-індуктивний. У роботі також використовуються описово-аналітичний метод, який передбачає безпосереднє спостереження мовних фактів в конкретних умовах мовлення на традиційному емпіричному рівні з подальшим зіставленням і узагальненням отриманих результатів; метод текстового аналізу та прагматичної інтерпретації тексту, що дозволив проаналізувати інтенційний зміст тексту ЛКС та визначити комунікативно-прагматичні особливості його складових частин; елементи кількісного аналізу результатів дослідження.

Матеріалом даного дослідження послужилили тексти німецьких літературно-критичних статей, що були взяті з “паперових” та інтернетівських сторінок газет: “Sьddeutsche Zeitung“, „Berliner Zeitung“ та журналу “Der Spiegel“. Загальний вибірковий корпус складає 1520 текстів за 1998-2002 рр.

Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що в роботі вперше були розглянуті прагмалінгвістичні особливості тексту ЛКС у світлі комунікативно-прагматичних характеристик, що дозволило дослідити текст в діалектичній єдності його форми і змісту та зробити висновок про єдність його композиційної та комунікативної структури, когнітивної й тематичної будови, вербальних та невербальних засобів, пропозиційного та ілокутивного співвідношення. Наукова новизна визначається також тим, що німецькі тексти ЛКС раніше не були об'єктом комплексного прагмалінгвістичного дослідження в цілому та дослідження в Інтернеті, зокрема.

На захист виносяться такі положення:

1. ЛКС є реінтерпретованим типом тексту, який визначають такі типологічні риси як похідність, типові прагматичні характеристики, категорія оцінки та аргументація оцінки. Категорія оцінки проявляється на пропозиційному рівні в інформаційних пластах: об'єктивному, суб'єктивному та експресивному; на прагматичному - в типах аргументації: ступеневому, лінійному, паралельному та пунктирному.

2. Категорії когерентності та дискретності присутні на всіх рівнях тексту, що визначає аспекти дослідження: композиційно-структурний, змістовий та комунікативно-прагматичний. В композиційно-структурному аспекті вирізняються комунікативні та композиційні блоки. Змістовий аспект проявляється у взаємодії слотів фрейму ЛКС та компонентів його тематичної будови. Про присутність категорії когерентності та дискретності в комунікативно-прагматичному аспекті свідчить взаємодія пропозицій та ілокуцій.

3. Інваріантну композиційно-структурну модель тексту ЛКС утворюють комунікативні блоки: інформаційний, оціночний, сюжетний та аналітичний, і композиційні блоки: “вступ до проблеми”, “постановка проблеми”, “аргументація”, “рекомендація”, “образний орієнтир”. Комунікативні та композиційні блоки співвідносяться між собою.

4. Когнітивна структура тексту ЛКС складається з дворівневого фрейму, перший рівень якого складається з слотів ТАКІ, ХТОСЬ, ДЕЩО РОБЛЯТЬ, ТУТ, ЗАРАЗ, а другий - представлений слотами ХТОСЬ, ТАКИЙ, ДЕЩО РОБИТЬ, ЯК РОБИТЬ, ТУТ, ЗАРАЗ; та компонентів його тематичної будови: автор, твір та читач, що мають свої підтеми.

5. Комунікативно-прагматичний аспект визначає відношення пропозицій та ілокуцій, що дозволяє віднайти в кожному окремому тексті ЛКС макропропозицію та певний тип макроілокуції. Макропропозиція є результатом узагальнення пропозицій у вертикальних відношеннях. Макроілокуція - це результат вертикальних відношень ілокуцій, тип якої в тексті ЛКС залежить від процентного співвідношення пропозицій у горизонтальних відношеннях.

6. Сучасна ЛКС є паралінгвістично-активним типом тексту, до якого належать гібридний та креалізований типи текстів. Гібридний текст об'єднує ознаки різних типів тексту, креалізований текст складається з вербальної та невербальної частин.

7. ЛКС в Інтернеті є гіпертекстом, який передається за допомогою технічних засобів і утримує мультимедійні сегменти (компутиви), які дозволяють йому швидко змінюватись та утворювати комунікативний акт.

Теоретичне значення даної роботи визначається тим, що вона є конкретним внеском до розробки проблем моделювання породження текстів. У роботі визначені типологічні та структурні особливості тексту німецької ЛКС: інваріантної моделі, когнітивної структури, макроструктури, паралінгвістичних засобів при домінуючій ролі функціонально-комунікативного підходу до вивчення тексту з урахуванням дії категорії когерентності та прагматичного аспекту. Аналіз специфіки функціонування цих категорій в ЛКС сприятиме встановленню характерних рис та жанрово-прагматичної типології текстів “паперової”- та Інтернет-публіцистики й критики.

Практична цінність дисертації полягає в тому, що отримані в ній результати, теоретичні положення, висновки та ілюстративний матеріал можуть бути використані у дослідженнях жанрів критики та публіцистики, у теоретичному та практичному курсах з прагматики, лінгвістики тексту, а також при застосуванні результатів у практиці викладання німецької мови, аспектів історії німецької літературної критики та журналістики, під час написання курсових та дипломних робіт, при створенні словника основних понять журналістської критики, у рекомендаціях щодо написання літературно-критичних статей.

Апробація роботи відбувалась на науковій конференції “Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, 2000 р.), на науково-теоретичній конференції студентського складу Київського національного університету ім. Т. Шевченка (2001 р.), на 9-ій всеукраїнській науковій філологічній конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2002 р.), на V-тій Всеукраїнській науковій конференції “Нові підходи до філології у вищій школі” (Запоріжжя, 2002 р.), на науковій конференції “Мова і нація” (Київ, 2002 р.).

Публікації. Результати дисертації відображено у 5 статтях, опублікованих у фахових збірниках наукових праць України, та 3 тезах виступів на наукових конференціях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, списку умовних скорочень, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та десяти додатків. Загальний обсяг праці становить 214 сторінок, з них 164 сторінки основного тексту. Список використаних джерел містить 262 найменування праць вітчизняних і зарубіжних дослідників, список джерел ілюстративного матеріалу - 3 назви. У роботі подано 2 таблиці та 21 рисунок.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується вибір теми, актуальність, новизна та методи дослідження, теоретичне значення і практична цінність виконаного дослідження, представлено матеріал і методи дослідження, сформульовано твердження, які виносяться на захист.

У першому розділі “Комунікативно-функціональні особливості тексту літературно-критичної статті” розкрито роль прагмалінгвістики у дослідженні публіцистичного стилю, розглянуто особливості текстів засобів масової інформації взагалі та відмінності Інтернет-газет від традиційних, обґрунтовано визначення поняття “літературно-критична стаття” - критичний жанр публіцистики, що інформує про літературний твір, аналізуючи та пропагуючи його.

З'ясування змісту поняття “літературно-критична стаття” є критерієм, що дозволив встановити специфіку ЛКС, яка визначається головними функціями: інформувати, оцінити, переконати. Таким чином, до типологічних особливостей ЛКС сучасних мас медіа належать: публіцистичність (розміщені в газетах, журналах, Інтернет-виданнях), актуальність (як правило аналізуються нові літературні твори), похідність (текст про текст), інформативність, оцінність, лабіринтність (в Інтернет-виданнях).

Похідність тексту ЛКС базується на коментуванні та критичній оцінці вихідного тексту. Тому текст ЛКС розглядається в роботі як ре інтерпретований тип тексту. Такий характер похідності впливає на прагматичні параметри ЛКС: 1) Адресата та адресанта, які проявляються в тому, що автор ЛКС є первинним реціпієнтом, а читач - вторинним, тобто він сприймає вихідний текст (літературний твір) через інтерпретацію та оціночні судження критика. Але, існує можливість того, що читач критичної статті стане первинним реципієнтом за умов, що комунікативна інтенція автора критичної статті буде успішною; 2) Специфіку прагматичної установки тексту ЛКС, яка визначається інтенцією адресанта, і може співвідноситися в різних текстах з інтенцією-стимулом адресата та регулюється, по-перше, параметрами жанру критичної статті як похідного типу тексту; по-друге, текстовими пресупозиціями; по-третє, окремими частинами тексту; 3) Прагматичний ефект критичної статті, який полягає в досягненні комунікативної мети і виражається у двох напрямках: а) сприйнятті вихідного тексту через вторинну комунікацію; в) перетворенні читача з вторинного реципієнта літературного твору на первинний; 4) Комунікативну стратегію, яка націлена на оцінку відправником тексту первинного тексту (літературного твору) і пов'язана з реалізацією функції впливу та утворенням у адресата оцінок адекватних намірам критика.

Реінтерпретація як основний процес відтворення вихідного тексту ЛКС впливає і на категорію оцінки. Тому, на нашу думку, було доцільно розглянути особливості цієї категорії на пропозиційному та прагматичному рівнях тексту ЛКС. Функціонуючи в якості оціночного тексту, ЛКС активізує сприйняття вихідного художнього тексту. Мовленнєва оформленість та прагматичне навантаження оцінки в критичних статтях проявляється в пропозиційних пластах: об'єктивному та суб'єктивному.

Об'єктивний інформаційний пласт несе повідомлення про об'єкт, що підпадає під критичну оцінку. Об'єктивна інформація передається шляхом використання термінів та вузько денотативних мовних засобів: Max Aub: Das magische Labyrinth. Band I.: Nichts geht mehr. Roman. Aus dem Spanischen von Albrecht Buschmann und Stefanie Gerhold. Hrsg. von Mercedes Figueras. Verlag Eichborn Berlin 1999. 336 S., 49,80 Mark. [BZ, 10.04.1999]. Об'єктивна інформація використовується як засіб непрямого спонукання у мовленнєвому акті, прагматичний ефект якої полягає у імпліцитному вираженні концепту позитивності/негативності шляхом актуалізації оціночного стереотипу.

Наявність пласта суб'єктивної інформації як доцільного способу здійснення спонукання є специфічною жанровою рисою ЛКС. Формально виражаючи ставлення мовця до критичного об'єкта, суб'єктивна інформація, по суті, маніфестує вірогідну оціночну позицію адресата. Підвидом суб'єктивного пласта є експресивний, який, у свою чергу, ділиться на експресивно-образний та експресивно-підсилюючий. Експресивна інформація сигналізує про емоційно-оціночну реакцію на суб'єктивне сприйняття критичного об'єкта, і, одночасно забезпечує передачу смислу зі збільшеною інтенсивністю. Експресивно-образна інформація впливає на реципієнта образом, а не фактом, в результаті чого відбувається актуалізація оцінки. Тут використовуються стилістичні фігури: Die Mitte der neunziger Jahre ьberhitzt gefьhrte Debatte der Nebensдchlichkeiten hat sich abgekьhlt, Chiapas ist aus den Nachrichten verschwunden, hier tobt ein Krieg niederer Intensitдt, einer der keine Toten fordert, sondern den Menschen die Luft zum Atmen, den Atem zum Sprechen nehmen will. Експресивно-підсилюючою ми вважаємо інформацію, експресія якої виникає завдяки використанню одиниць лексичної зони оцінки (термін Ніколаєвої Т.М.).

У досліджених критичних статтях категорія оцінки тісно пов'язана із категорією аргументації. Наслідком цього є поняття аргументації оцінки, яке вказує на спосіб привернення уваги до світу уявлень та цінностей адресанта. Пошук аргументу є необхідним елементом критики. Не менш важливим є розміщення аргументів стосовно один одного та відносно загального стану розвитку критичної інформації. Загальний тематичний розвиток ототожнюється в критичній статті із загальним розвитком оцінки як утіленням об'єктивного та суб'єктивного інформаційних пластів. У процесі аналізу текстів критичних статей щодо особливостей вираження та організації у них критичної інформації на прагматичному рівні, використовуючи терміни, запропоновані дослідниками В.В. Одінцовим, І.В. Шестаковою, досліджено 4 типи (способи) аргументації оцінки в текстах ЛКС: лінійний - плавний перехід від одного аргументу до іншого, залежність оцінки наступного фрагмента від попереднього; пунктирний - різка зміна інформації, що була викликана представленням аргументу про предмет мовлення; ступеневий - послідовний перехід від одного аргументу до іншого у процесі розвитку оціночної інформації; паралельний - розклад критичної інформації на ряд підтем, що не залежать одна від одної.

Особливість розглянутих текстів ЛКС, що мають ступеневий тип аргументації, полягає в тому, що перехід від аргументу до нової оцінки відбувається за допомогою так званої сходинки - смислового зв'язку.

У лінійному типі аргументації використовується послідовний перехід від одного аргументу до іншого за допомогою оцінки фактів. Оцінка в цьому типі аргументації є сполучним компонентом.

До пунктирного типу аргументації належать аргументи, що представлені інтерпретованими фактами критики і різко змінюються.

Підтеми паралельного типу аргументації співвідносяться з аргументаціями оцінки і не залежать одна від одної, але слугують для створення у свідомості читача ЛКС загальної оцінки твору.

Таким чином, прагмалінгвістична особливість критичної інформації ЛКС полягає у мовленнєвому вираженні оцінки, що закодована у пропозиційних пластах (характерними для німецької ЛКС є суб'єктивний) та у типах аргументації оцінки, що залежать від складників прагматики кожного окремого тексту.

У другому розділі “Когерентність тексту літературно-критичної статті” розглядаються три аспекти даної категорії: структурно-композиційний, змістовий та комунікативно-прагматичний.

У структурно-композиційному аспекті ЛКС досліджено горизонтальну та вертикальну структури, до яких входять композиційні та комунікативні блоки, що утворюють композиційну модель (Лещак О.). Дослідивши горизонтальний рівень тексту ЛКС за допомогою 5-тьох моделей, які планують хід висловлювання та утворюють каркас тексту з урахуванням ситуації спілкування і у співвідношенні з комунікативною спрямованістю висловлювання, стверджуємо, що горизонтальний рівень, не залежно від типу моделі, складається з таких композиційних блоків: “вступ до проблеми”, “постановка проблеми”, “аргументація”, “рекомендація”, “образний орієнтир”(Пронін Є.І.). “Вступ до проблеми” та “постановка проблеми” є не що інше, як спроба зацікавити читача, привернути увагу до конкретної книги; “аргументація” має переконати читача у необхідності розгляду проблеми; “рекомендація” та “образний орієнтир” націлюють читача на сприйняття тексту у визначеному світлі, тобто оцінюють, критикують, аналізують. Таким чином, прагматична установка тексту та прагматичний зміст, як прагматичні аспекти, знаходять своє втілення у комунікативній стратегії композиції ЛКС. Композиційний блок “вступ до проблеми” у досліджених ЛКС знаходиться на початку та в кінці тексту, тому таку композицію вважаємо “замкненою”. Так, наприклад у статті Петера Редера “Серце Європи” композиційний блок “вступ до проблеми” містить інформацію про книгу на початку в заголовку “Das Herz von Europa”, у підзаголовку “Norman Davies und seine hymnische Geschichte Polens” та наприкінці: NORMAN DAVIES: Im Herzen Europas. Geschichte Polens. Aus dem Englischen von Friedrich

Griese. Geleitwort von Bronislaw Geremek. C.H. Beck, Mьnchen 2000. XVII, 505 S., Abb., 48 Mark [SDZ, 18.10. 2000]

У вертикальній структурі моделі ЛКС виділяють чотири комунікативні блоки: інформаційний КБ, сюжетний КБ, оціночний КБ та аналітичний КБ (Малиновська О.Л.). Інформаційний КБ літературно-критичної статті повідомляє про літературний твір (назву твору, місце видання, автора, рік видання тощо) у горизонтальній структурі цю функцію виконують композиційні блоки “вступ до проблеми” та “постановка проблеми”. Слід зазначити, що така інформація може входити до всіх композиційних блоків. Таким чином, стверджуємо, що інформаційний блок пронизує всю горизонтальну структуру. У сюжетному КБ автор ЛКС коротко зупиняється на сюжеті літературного твору для того, щоб ознайомити читача з темою, проблематикою твору, або дає характеристику окремого персонажа твору. Сюжетний КБ міститься головним чином у “аргументації”, але нерідко можна зустріти у “вступі до проблеми” та “постановці проблеми”. В аналітичному КБ аналізуються особливості літературного твору та обґрунтовуються зроблені висновки. Аналітичний КБ зустрічається в “постановці проблеми”, а основним його місцезнаходженням є композиційні блоки “аргументація” та “рекомендація”. Оціночний КБ притаманний кожному блоку горизонтальної структури. Але характер оцінки у всіх цих блоках різний: узагальнюючий (“вступ до проблеми”, “образний орієнтир”) або конкретизуючий (“постановка проблеми”, “аргументація”, ”рекомендація”). Наприклад, у “вступі до проблеми” проявляється загальна характеристика твору (підкреслено), в “аргументації” оцінюються конкретні риси тексту:

“Вступ до проблеми”

Eifersucht auf Schienen

Zu dritt im Eisenbahnabteil: Marcus Brauns Roman "Nadiana" fдhrt im Kreis

von Jens Balzer

Nach Auskunft des jungen Schriftstellers Marcus Braun handelt es sich bei seinem neuen Roman "Nadiana" um ein Erstlingswerk. Braun behauptet, es bereits sieben Jahre vor seinem kьrzlich verlegten Buch "Delhi" begonnen zu haben; ein fast tragisch zu nennender Hang zur sprachlichen Perfektion habe eine Fertigstellung bisher verhindert. Von den 173 groЯzьgig bedruckten Seiten, die er nun endlich vorgelegt hat, lassen allerdings allenfalls die ersten dreiЯig eine nennenswerte kompositorische Anstrengung erkennen.

“Аргументація”

Wie die Eifersucht den Blick auf die Wirklichkeit stцrt, drьckt Braun in gut klingenden, angemessen elliptischen Sдtzen aus. Freilich zдhlt die Fantasie, die sich beim Bahnreisen verselbststдndigt, auch zu den einfachsten Stoffen fьrs dichterische Extemporieren. Der rasche Wechsel der Eindrьcke, der sich beim Blick aus dem Abteilfenster bietet, und die Ьberreizung, die sich aus der dauernden Nдhe zu Unbekannten ergibt: aus diesem Kontrast erwдchst auch minderen Talenten gut einmal ein literarisches Kunststьck. [BZ, 18.03.2000]

Змістовий аспект тексту ЛКС представлений когнітивною структурою. Специфіка цієї структури визначається особливостями дворівневого предметно-центричного фрейма та тематичними компонентами концептуальних вузлів фрейма.

Враховуючи теорію фреймів (Мінський М., Жаботинська С.А., Булатова А.І.) репрезентуємо семантику тексту ЛКС у вигляді предметно-центричного фрейму, слоти якого розташовуються на дворівневій позиції. Слоти ТАКІ¹, ХТОСЬ¹, ДЕЩО РОБЛЯТЬ¹, ТУТ¹, ЗАРАЗ¹ відносяться до першого рівня. Вони утримують інформацію, котра збуджує цікавість та загострює увагу на темі, змісті, головних героях, тобто коротко передають зміст літературного твору. Слот ДЕЩО РОБЛЯТЬ¹ є концептуальним вузлом, що зберігає інформацію про текстову подію як таку чи у зв'язку з певними фізичним та духовним станом головних героїв виступає як інформаційна ланка, яка пов'язує інші слоти фрейму 1-го рівня: слот ТАКІ¹ розкриває фізичні та духовні характеристики головних героїв; слот ХТОСЬ¹ називає головних героїв та описує їхню діяльність; слот ТУТ¹ та слот ЗАРАЗ¹ локалізують події в межах просторово-часових ситуацій. Слоти ХТОСЬ², ТАКИЙ², ДЕЩО РОБИТЬ², ЯК РОБИТЬ², ТУТ², ЗАРАЗ² зберігають інформацію, яка забезпечує розуміння критичного аналізу літературного твору. Виходячи з того, що літературний твір є об'єктом критики, фрейм першого рівня виступає рушійною силою для утворення фрейму другого рівня, і тому слоти 1-го рівня описують літературну подію, а слоти 2-го - аналізують та оцінюють її.

Отже, фрейм ЛКС може бути описаний таким чином: ЯК РОБИТЬ² (оцінка літературного твору) (ТАКИЙ²) ХТОСЬ² (автор літературного твору) ДЕЩО РОБИТЬ² (пише літературний твір про (ТАКИХ¹) ДЕКОГО¹ (головні герої твору), що ДЕЩО РОБЛЯТЬ¹ (події твору) ТУТ¹, ЗАРАЗ¹)) ТУТ², ЗАРАЗ². Зміст критичної статті“Trдume in der neuen Welt” [Spiegel, 2000, www.spiegel.de] виглядає так: (ДЕЩО РОБИТЬ²) вихід в світ (ЯК РОБИТЬ²) нової, цікавої книги (ХТОСЬ²) Роберта Шнайдера (ТАКИЙ²) відомого письменника, яка розповідає про долю (ХТОСЬ¹) двох дітей (ТАКІ¹) з Ірландії, що (ДЕЩО РОБЛЯТЬ¹) потрапили до Нью-Йорка (ТУТ¹) у першій половині 20-го століття (ЗАРАЗ¹).

Когнітивна структура фрейму ЛКС є універсальною, але значення та прагматика залежать від мовних одиниць, що відрізняються в кожному тексті. Тобто, іншими словами, слоти заповнюються “змінними характеристиками” (Анохіна О.В.). Під “змінними характеристиками” слотів фрейму ЛКС ми розуміємо мовне наповнення компонентів, що організують семантику тексту, а саме компоненти тематичної будови тексту ЛКС. Дослідження когнітивної структури текстів критичних статей дає змогу виділити два основні складники тематичної будови тексту: автора та твір, тобто два об'єкти, які аналізуються в критичній статті та мають свої підтеми: автор - значення творчості автора в сучасному літературному процесі, популярність, авторський стиль; твір - жанр, проблематика твору, стиль та переклад. Слід зазначити, що тематичні складники дотримуються елементів прагматичного аспекту і це призводить до виникнення третьої групи тематичних складників - читача, що має одну підтему - приховану рекомендацію: Daran hat, wie bei Dawn Powell auch, der Schriftsteller Gore Vidal keinen geringen Anteil, der ьber Bolton klug und treffend schrieb, wer ihre drei Romane lese, "durchlebt erneut die wesentlichen Momente des amerikanischen Jahrhunderts". [Das Cocktail-Jahrhundert, BZ, 25.12.1999]

Дослідивши семантику тексту ЛКС, приходимо до висновку, що слоти фрейму ЛКС наповнюються тематичними компонентами наступним чином: ХТОСЬ², ТАКИЙ² - значення творчості автора у сучасному літературному процесі; популярність; ЯК РОБИТЬ² - особливості стилю твору; переклад; оцінка авторського стилю, визначення жанру; розкриття проблематики твору; ДЕЩО РОБИТЬ² - визначення жанру. До слотів першого рівня відноситься підтема проблематики твору.

В комунікативно-прагматичному аспекті досліджено пропозиційну та ілокутивну структури (Motsch W). Виділення двох структур - пропозиційної та ілокутивної - має швидше методологічну зумовленість, ніж онтологічну, тому що в реальності пропозиції та мовленнєві акти не відокремлюються. Кожна пропозиція пов'язана горизонтально та вертикально з багатьма іншими пропозиціями, причому ілокуції вступають відповідно у лінійні та вертикальні зв'язки. Основний принцип вертикальних відношень може бути виражений на семантичному та прагматичному рівні таким чином, що в тексті може бути виділена одна глобальна ілокуція чи одна глобальна пропозиція (макротема). Так, згідно з проведеними дослідами, макропропозиція може бути виведена за допомогою макроправил Т.А. ван Дейка (вилучення, селекція, узагальнення, конструювання та інтегрування) лабораторним шляхом. На основі проведеного аналізу текстів ЛКС за цими правилами робимо такі узагальнення: за правилом вилучення в макроструктурі І залишаються пропозиції, що несуть загальний зміст тексту, тобто елементи загального змісту; за правилом селекції в макроструктурі ІІ - предикації, що несуть в собі опис чи оцінку літературного твору; узагальнення передбачає в макроструктурі ІІІ виведення з описів чи оцінок висновків, інакше кажучи, тез чи аргументів; за правилом конструювання та інтегрування узагальнення пропозицій у вертикальних відношеннях є заключним етапом, на якому виводиться макропропозиція, що називається також і “макротемою, глобальною темою”. Макропропозиція тексту ЛКС “Das Jahrhundert der Untoten” [BZ, 24.06.2000] визначається таким чином:

Макроструктура І.

Pat Barker hat die Kriegstrilogie geschrieben.

Im ersten Band "Niemandsland" sammelt sie die Verwьstungen des Krieges in einer seiner Reflexionen.

In der schottischen Klinik ist Craiglockhart des - historisch verbьrgten Arztes W. H. R. Rivers.

In der "StraЯe der Geister" taucht Craiglockhart wieder auf: in Rivers tдglichem Kampf gegen die Vergeblichkeit.

Craiglockhart taucht aber auch wieder auf in den Gedanken und Errinerungsblitzen von Billz Prior, der uweiten Hauptfigur des Romans.

Die Struktur dieses fьr die Trilogie wesentlichen Paradoxes kьndigt Pat Barker gleich im Motto des Buches an: "schwer ist der Tritt / Der Lebenden; doch die Toten / Kehren anmutig tanzend heim."

Der Leser begleitet Prior auf einer merkwьrdig traumwandlerischen Reise voller Begegnungen mit Lebenden und Toten.

Der dritte Strang dieser Geschichte vom Sterben im Leben beschreibt Rivers' Erinnerungen an seine Zeit in Melanesien, wo dem Tцten und Kopfjagen, den Schдdelkulten als rituellem Bestandteil eines Lebensdzusammenhangs begegnet war

Wo ist die Barbarei und wo die Zivilisation? Schon die Fragestellung war zu Beginn des Jahrhunderts erschьtternd.

1995 hatte Pat Barker fьr "Ghost Road" den Booker-Preis erhalte

Erst fьnf Jahre spдter, aber zum Auftakt eines neuen Jahrhunderts, ist dieser ungewцhnliche Text zu uns gelangt, Vergegenwдrtigungen eines Schlachtfelds, von dem kaum jemand wirklich lebendig zurьckkehrt.

Макроструктура ІІ

Pat Barker hat die Kriegstrilogie geschrieben.

In der "StraЯe der Geister" taucht Craiglockhart wieder auf: in Rivers tдglichem Kampf gegen die Vergeblichkeit und auf in den Gedanken und Erinnerungsblitzen von Billy Prior

"schwer ist der Tritt / Der Lebenden; doch die Toten / Kehren anmutig tanzend heim."

in Melanesien, wo dem Tцten und Kopfjagen, den Schдdelkulten als rituellem Bestandteil eines Lebenszusammenhangs begegnet war.

Wo ist die Barbarei und wo die Zivilisation? Schon die Fragestellung war zu Beginn des Jahrhunderts erschьtternd.

zum Auftakt eines neuen Jahrhunderts, ist dieser ungewцhnliche Text zu uns gelangt, Vergegenwдrtigungen eines Schlachtfelds, von dem kaum jemand wirklich lebendig zurьckkehrt.

Макроструктура ІІІ

Motto der Pat Barkers Krigstrilogie: “schwer ist der Tritt / Der Lebenden; doch die Toten / Kehren anmutig tanzend heim.”

Die Barbarei und die Zivilisation? Schon die Fragestellung war zu Beginn des Jahrhunderts erschьtternd.

zum Auftakt eines neuen Jahrhunderts, ist dieser ungewцhnliche Text zu uns gelang.

Макроструктура IV

Pat Barker hat zum Auftakt eines neuen Jahrhunderts das Problem der ganzen Gesellschaft, die die seelische und kцrperliche Trauma des Kriegs bekam, angeregt. (Das Jahrhundert der Untoten).

У 96% досліджених статей макротема (макроструктура IV) спостерігається в заголовку чи підзаголовку критичної статті та несе прагматичну установку щодо розуміння подальшого тексту критичної статті.

Логічні лінійні відношення між пропозиціями на семантичному рівні зводяться до подібності, суміжності та причинно-наслідкових зв'язків. Пропозиції важливі самі собою вже тому, що вони є змістом ілокутивних актів та пропозиційних установок. Відношення між ілокуціями та пропозиціями ґрунтуються не тільки на лінійній супідрядності, але й на смисловій та функціональній підпорядкованості. Так, ми можемо впевнено стверджувати, що одна ілокуція підпорядковує собі декілька пропозицій. Так, наприклад, ілокуція констатив (твердження) підпорядковує наступні пропозиції: (Тезис) Und auch die Bemьhungen der beiden Brьder weiten den Roman aus. (Аргумент1) Der verzweifelte Andrzej verьbt ein Attentat auf eine Madonnenstatue, (послідовність)und es entwickelt sich eine Kriminalhandlung mit Erpressung und Volkszorn. (Аргумент 2)Und Aleksander glaubt der Patientin Briefe vorenthalten zu mьssen, die sie aus der Schweiz erreichen, ja, er bricht sie sogar auf, und auch wir Leser werden eingeweiht in eine geheimnisvolle Beziehung zwischen Esther und Nietzsche, der ihr ein Zarathustra-Exemplar „zur Erinnerung an den Nachmittag in Sils“ gewidmet hat. Offensichtlich verfolgt Stefan Chwin das Interesse, auch die (Метонімія) Fermente aufzuspьren, welche die Mentalitдtsgeschichte Mitteleuropas im Guten (Порівняння) wie im Schlechten geprдgt haben. (Наслідок) Dabei gelingt ihm die epische Integration dieses „Wissens“ so schwerelos, (Причина) weil er es nicht an die Beredsamkeit, sondern an die Verschwiegenheit seiner Figuren bindet oder - (Порівняння) wie hier - an den Zufall, mit dem es jemandem in die Hдnde fдllt, fьr den es gar nicht bestimmt ist. [Das Rдtsel der Дhnlichkeit, SDZ, 18.10.2000]

Дослідивши характер таких відношень у тексті ЛКС доводимо, що існування в тексті ЛКС тієї чи іншої ілокуції базується на процентному співвідношенні пропозицій. Так, переважна кількість причинно-наслідкових зв'язків свідчить про те, що макроілокуція визначається як констатив-твердження, але якщо в тексті переважають відношення подібності чи суміжності, тоді макроілокуція - констатив-опис.

У третьому розділі “Літературно-критична стаття у сучасних мас-медіа як паралінгвістично-активний тип тексту” розглянуто питання отримання текстом ЛКС ознак гібридності та креалізованості (Реформатський О.О., Анісімова О.Є.), а також ознак гіпертексту. Поєднання ознак різних типів тексту в сучасних ЛКС пов'язане з технічним прогресом у засобах масової комунікації. Отже, текст ЛКС виконує поряд з оціночною та інформуючою функціями, ще й функцію рекламування, і таким чином, є гібридним типом тексту. До вербальних ознак гібридного тексту ЛКС відносимо: імпліцитні та експліцитні повтори, місцезнаходження цитат та цікавих сюжетів з літературних творів у сильних позиціях, ознаки слогана в заголовку, присутність у тексті ЛКС бібліографічних даних - назви видавництва, назви літературного твору, ціни, року видання. Так, наприклад, у заголовку“Rot und schцn und ganz wund” [SDZ, 20.05.2000] ознаки салогану виявляють себе наступним чином: не більше семи слів, підпорядкованість ритмічній організації та використання ритмічного прийому “умовна репліка”.

До невербальних ознак гібридності в текстах німецьких ЛКС належать: поліграфічні знаки - зміна шрифтів у сильних позиціях відповідає рекламним ознакам; використання курсиву слугує своєрідним маркером розмовної мови; іконічні знаки - малюнки, фотокартки титульної сторінки та автора літературного твору; топографічні знаки - графічна форма вірша налаштовує читача на емоційність та експресивність тексту ЛКС; “графічно-ізольовані тексти”, що виконують функції подібні до топографічних знаків; використання кольорової гами.

Іконічні знаки ЛКС не є самодостатніми для розкриття змісту тексту, а використовуються як допоміжні до вербальних засобів, що дозволяє їм вносити додаткові експресивні та семантичні нюанси в його зміст. Іконічні та вербальні знаки мають свої закономірності взаємодії: повна чи часткова ідентичність вербального та зображального компонента, домінування чи підпорядкованість зображального компонента.

ЛКС в Інтернет-виданнях досліджено як гіпертекст. Гіпертекст пропонує багаточисельні можливості для одночасного розгляду багатьох посилань. Зв'язки, що підтримує комп'ютер, виводять текст з одномірного лінійного місцезнаходження. Так, в тексті ЛКС знаходяться візуальні знаки, які дають змогу вийти з лінійної площини та детально розглянути посилання. Такі знаки називають компутивами (U. Schmitz). В досліджених текстах ЛКС компутиви вирізняються з тексту графічно та за допомогою кольору. Компутив - це завжди якась пропозиція щось зробити чи спонукання до дії (комісив), яка неодмінно призведе до появи нової інформації. Прохання надати таку інформацію у відповідь на пропозицію є директивом, і воно відбувається за умов натискання на компутив мишкою, а відповідь на прохання є констативом. Таким чином утворюється мовленнєвий акт, що складається з комісива - директива - констатива, які знаходяться по відношенню один до одного завжди саме у такому співвідношенні. Так, наприклад, після тексту ЛКС у газеті „Berliner Zeitung“ знаходяться компутиви, які пропонують зайти у Інтернет-магазин, щоб придбати книгу чи написати коментар до тієї чи іншої книги, і якщо читач ЛКС погоджується на пропозицію, то утворюється мовленнєвий акт. Таким чином, відбувається спілкування видавців книг чи літературно-критичних статей з читачами, і це збільшує прагматичний ефект.

Висновки

ЛКС у сучасних мас-медіа відноситься до аналітичного типу тексту жанру публіцистики. З іншого боку, ЛКС відноситься до типів тексту жанрів критики, і окрім інформування про виникнення деякого літературного твору в пресі, ЛКС несе функцію оцінки літературних ознак цього продукту. Це зумовлює такі її характеристики в лінгвістичному та прагматичному плані вираження як: похідність, оціночність, дворівнева фреймова структура, рекламність, креалізованість та пояснює перевагу таких типів ілокуцій як констатив-опис чи констатив-оцінка.

Похідність тексту ЛКС, тобто інтерпретація літературного твору з критичною оцінкою його художніх ознак, призводить до класифікації такого типу тексту як реінтерпретованого, що має свої прагматичні особливості. Автор виступає у ролі первинного реципієнта, а читач - вторинного реципієнта (читач прочитає літературний твір після сприйняття ЛКС). Прагматична установка виражається прагматичною стратегією на всіх рівнях мови тексту:

композиційно-структурний рівень не будується за жорсткими моделями, але прагматична стратегія кожного КБ несе в собі умову оцінювання, яка, передовсім, проявляється в організації структури композиційних блоків тексту критичної статті;

смислова структура, завдяки компоненту тематичної будови “читач”, формує ціннісні орієнтири читача ЛКС;

пропозиційний рівень утримує певну кількість того чи іншого типу ілокуцій та пропозицій, що призводить до виникнення макроілокуцій. При цьому стратегія відправника будується таким чином, щоб сприяти формуванню у одержувача тексту однозначного позитивного відношення до аналізу літературного твору.

В ЛКС, як в реінтерпретованому типі тексту, основною є категорія оцінки. Вона тісно пов'язана з категорією аргументації, тому що аргументація в логічному розвитку критичної інформації є доказом оцінки. Отже, категорія оцінки проявляється на пропозиційному рівні, де переважає суб'єктивний інформаційний пласт, та на прагматичному - в особливостях одного з чотирьох типів аргументації оцінки.

Змістовий аспект представлений когнітивною структурою у вигляді дворівневого предметно-центричного фрейма та компонентів тематичної будови, що співвідносяться з його слотами. Дворівневість фрейму також зумовлена похідним характером тексту ЛКС. Особливістю когнітивної структури ЛКС є слот ЯК РОБИТЬ², котрий наповнюється найбільшим числом компонентів тематичної будови. А це свідчить про те, що у свідомості читача ЛКС він утримується як носій інформації про оцінку художнього твору і є доказом оціночності як типологічної особливості жанру ЛКС.

Комунікативно-прагматичний аспект зумовлений існуванням в тексті ЛКС макропропозиції та макроілокуції як кінцевого результату прагматичної стратегії. Макропропозиція майже завжди присутня у заголовку та є головною тезою статті. Макроілокуція в німецьких текстах ЛКС представлена 2-ма видами: констативом-описом та констативом-оцінкою. В макроструктурі тексту ЛКС прагматичну стратегію складають лінійні відношення пропозицій та ілокуцій, і в залежності від їх співвідношення прагматична стратегія отримує описовий чи констатуючий характер.

Найбільшою прагматичною валентністю горизонтальних відношень між ілокуціями в тексті ЛКС володіє констатив, що доводить основні риси тексту ЛКС - оцінність та констативну прагматичну стратегію.

Паралінгвістична організація тексту ЛКС доводить існування ЛКС у ролі паралінгвістично-активного типу тексту. ЛКС отримує як вербальні, так і невербальні риси інших типів тексту, що підтверджує його гібридність. Тексти ЛКС є креалізованими, тому що поєднують в собі візуальні та вербальні знаки. Як змістовно значущі компоненти креалізованого текстового комплексу ЛКС, іконічні знаки виступають у ролі візуального аргументу тієї чи іншої тези, що викладена в тексті вербально, і в тій чи іншій мірі повторює подану інформацію.

В інтернетівському варіанті тексту ЛКС існують невербальні знаки, що, з одного боку, належать до паралінгвістичних, а з іншого - до гіпертексту. Такі знаки називають “компутивами”. До них належать іконічні, символічні та графічно-періграфічні знаки. Специфічними функціями компутивів в тексті ЛКС є:

1) здатність створювати комунікативний акт, що складається з таких ілокутивних типів висловлювання як: комісив - директив - констатив;

2) застосування кольору для асоціативного сприйняття тексту компутива.

Основні публікації

1. Категорія оцінки в німецьких критичних статтях на літературний твір // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. - Чернівці: Рута. - 2001. - Вип. 115. - С. 96-105.

2. Прагматичні аспекти літературно-критичної статті (за матеріалами рецензій німецької газети “Sьddeutsche Zeitung”) // Вісник Київського університету. Сер: Іноземна філологія. - 2002. - Вип. 33. - С. 114-119.