Структурна організація складних слів (концепція "золотої" пропорції)

587 мс | 1013 мс

автогеліотерапія обчислюємо так:

П_ф = (587 мс + 1013 мс) : 1248 мс = 1600 : 1013 1,58.

Це складне слово належить до сім'ї “золотої” 1-пропорції.

Гармонійність звучання багатокомпонентних слів може змінюватися залежно від інтонації, з якою вони вимовляються. Проілюструємо ці зміни результатами фонетичного аналізу чотирикомпонентного композита-іменника

сімдесятип'ятиріччя, пор.:

1409 мс | 583 мс

сімдесятип'ятиріччя (1992 мс : 1409 мс) 1,41;

1421 мс | 575 мс

сімдесятип'ятиріччя (1996 мс : 1421 мс) 1,405;

1415 мс | 581 мс

сімдесятип'ятиріччя (1996 мс : 1415 мс) 1,41;

1210 мс | 538 мс

сімдесятип'ятиріччя (1748 мс : 1210 мс) 1,44;

1360 мс | 498 мс

сімдесятип'ятиріччя (1842 мс : 1344 мс) 1,37.

Кількісні показники П_ф першого, другого, третього та п'ятого належать до сім'ї “золотої” 3-пропорції, а четвертий показник - до сім'ї “золотої” 2-пропорції. Цілком очевидно, що навіть коли змінюється інтонація вимови багатокомпонентних слів, гармонія звучання зберігається, хоч можливі деякі зміни кількісного показника цієї гармонії.

Отже, більшість композитів є двокомпонентними, менше - трикомпонентних і зовсім мало - чотирикомпонентних. Гармонійна побудова цих одиниць виражається кількісними показниками дихотомії і сімей “золотих” р-пропорцій. Збільшення кількості компонентів у композитах спричинило те, що числові показники гармонії в них набули більших значень р. Якщо серед кількісних показників гармонії у двокомпонентних складних словах переважає класична “золота” 1-пропорція і дихотомія, то в трикомпонентних - “золоті” 1, 2 і 3-пропорції, а в чотирикомпонентних -“золоті” пропорції з р = 2, 3, 4 і більше. На фонетичному (акустичному) рівні гармонію побудови (звучання) три- і чотирикомпонентних композитів виражають кількісні показники сімей “золотих” р-пропорцій. Крім того, у чотирикомпонентних композитах наявні показники р = 2, 3, 4 і більше, а класичної “золотої” 1-пропорції також немає. За допомогою лінгво-інформаційного підходу доведено, що, по-перше, гармонійне словотворення композита з більшою кількістю компонентів вимагає введення вищого ступеня мовної надлишковості, тобто використання “золотих” р-пропорцій з більшим р; по-друге, рівень мовної надлишковості в тих самих складних одиницях на фонетичному (акустичному) рівні значно вищий, ніж на структурному.

У четвертому розділі “Особливості структурної організації юкстапозитів у концепції “золотої” пропорції” вказано на відмінності іменників-юкстапозитів і апозитивних сполучень, визначено їхній потенціал у сучасній українській мові. Проаналізувавши іменники-юкстапозити як одиниці лексичного рівня і відмежовуючи їх від синтаксичних одиниць, що виконують номінативну функцію (передусім від апозитивних сполучень), констатуємо, що статус слова іменників-юкстапозитів ґрунтується на таких їхніх структурно-семантичних ознаках:

іменники-юкстапозити є постійним номінативним знаком, для якого характерна “цілісність значення і відтворюваність”;

лексичне значення іменника-юкстапозита більшою чи меншою мірою ідіоматичне;

іменникам-юкстапозитам властиве цілісне оформлення.

Досліджено закономірності побудови юкстапозитів, виражених іменниками, прикметниками та прислівниками власне українського й іншомовного походження. Із 736 проаналізованих юкстапозитів до сім'ї дихотомії належать 263 одиниці, “золотої” 1-пропорції - 314, “золотої” 2-пропорції - 124, “золотої” 3-пропорції - 25, “золотої” 4-пропорції - 10. Отже, серед кількісних показників переважає класична “золота” 1-пропорція, друге місце посідає дихотомія; третє - “золота” 2-пропорція, четверте - інші сім'ї “золотих” p-пропорцій.

Аналіз гармонійної побудови юкстапозитів власне українського походження на фонетичному рівні проведено на основі 20 одиниць. Пор. юкстапозити:

1) сім'ї золотої” 1-пропорції:

1033мс 687мс 1220мс 760мс

батько-мати (1720мс : 1033мс 1,67), щастя-доля (1980мс : 1220мс 1,62),

580мс 1020мс

льотчик-винищувач (1600мс : 1020мс 1,57);

2) сім'ї S=3-пропорції:

720мс 620мс 540мс 662мс

купівля-продаж (1340мс : 720мс 1,86), інженер-економіст (1202мс:662мс1,82),

859мс 733мс 563мс 677мс

тишком-нишком (1592мс:859мс1,85), ледве-ледве (1240мс : 677мс 1,83);

3) сім'ї “золотої” S=4-пропорції: 726мс 780мс

ввіз-вивіз (1506мс : 726мс 1,93),

Отримані результати засвідчили, що до сім'ї класичної “золотої” 1-пропорції належать 10 юкстапозитів, 8 одиниць увійшло до складу сім'ї “золотої” S=3-пропорції, 2 - до сім'ї “золотої” S=4-пропорції.

Усі досліджені юкстапозити на фонетичному рівні виявилися такими, що звучать гармонійно, причому переважають кількісні показники сім'ї “золотої” 1-пропорції. Зовсім відсутня сім'я дихотомії. Це свідчить про те, що рівень мовної надлишковості, який вводиться в юкстапозитах власне українського походження, на фонетичному (акустичному) рівні є вищим, ніж на структурному.

У п'ятому розділі “Параметри композитів у різних терміносистемах” досліджено роль осново- та словоскладання в термінотворенні. Поява термінів складної структурної будови найбільше зумовлена потребою висловити дві ідеї в одному слові, а також прагненням конденсації - передавати одним словом досить складне наукове поняття, бажанням увійти в європейську мовну спільність, мати єдиний термінологічний фонд. Складні терміни (композити) утворюються внаслідок об'єднання в одній лексичній одиниці двох чи більше основ повнозначних слів. Вони становлять значну частину словникового запасу української літературної мови. Динаміка розвитку складних термінів породжена тим, що в міжгалузевій технічній термінології зменшується кількість складених термінів, тоді як у термінологіях окремих галузей знань, особливо в тих, що активно розвиваються, цей процес активізувався внаслідок зменшення кількості структурно простих термінів. Для всіх циклів досліджуваної термінології характерне утворення термінів-композитів. Перше місце посідають складні терміни з іншомовними компонентами. Вони становлять 1198 слів, тоді як термінів з українськими основами лише 236.

Виявлено основні типи іменникових складних термінів за структурно-морфологічними ознаками та способом сполучення основ.

Досліджено закономірності побудови термінів-композитів і термінів юкстапозитів з фізики, математики, інформатики та обчислювальної техніки власне українського й іншомовного походження. Суть основної з них полягає в тому, що ці терміни утворилися за тими самими структурними моделями, що й усі інші складні слова загальновживаної лексики. Їхні кількісні показники збігаються із показниками сімей “золотих” 1, 2, 3, 4, 5-пропорцій і дихотомії. Сучасні терміни-композити з фізики, математики, інформатики та обчислювальної техніки перебувають у певному лексико-семантичному зв'язку між собою. Це засвідчують спільні тематичні групи, виділені в досліджуваних терміносистемах. До них належать групи, що називають розділи, галузі наук, прилади, устаткування, одиниці виміру. Вони є тією базою, що поєднує складні терміни з фізики, математики, інформатики та обчислювальної техніки на семантичному рівні.

На підставі проведеного дослідження, що ґрунтується на засадах концепції “золотої” пропорції, зроблено такі основні висновки:

1. Двокомпонентні композитні іменники, прикметники, дієприкметники, прислівники і дієслова, а також юкстапозити у формі іменників, прикметників та прислівників власне українського й іншомовного походження мають гармонійну побудову. Концепція “золотої” пропорції визначає кількісні показники гармонійності структурної організації складних слів, що виявляється в упорядкуванні їхніх складників певним досконалим співвідношенням, яке відповідає поділові цілого на дві частини і є “золотою” пропорцією.

2. У дослідженні гармонійної побудови складних слів на засадах “золотої” пропорції доцільним є використання лінгво-інформаційного підходу як базової форми вивчення словотвору взагалі і композитів та юкстапозитів зокрема. Суть його полягає в поєднанні традиційних лінгвістичних методів і прийомів з методами та прийомами інформаційних технологій. Лінгво-інформаційний підхід на рівні структурного аналізу ґрунтується на засадах лінгвістичної теорії словотвору та деяких положеннях теорії інформації. На фонетичному рівні зазначений підхід передбачає використання апаратних засобів як інформаційно-вимірювальної системи мовних сигналів. Порівняння кількісних показників на структурному рівні засвідчило, що домінанту двокомпонентних композитів і юкстапозитів повнозначних частин мови становлять одиниці, побудовані за сім'єю “золотої” 1-пропорції (3531 слово). Друге місце посідають складні слова із сім'ї дихотомії (2718 слів), третє - із сім'ї “золотої” 2-пропорції (1071 слово). Обсяги сімей “золотих” 3, 4, 5-пропорцій зовсім незначні (відповідно 257, 53, 7). Такий розподіл двокомпонентних складних слів є закономірним і вичерпним, тому нові складні одиниці, які з'являтимуться в мові, доповнюватимуть згадані вище сім'ї.

3. Гармонійність словотворення пов'язана з діяльністю головного мозку людини. Оскільки сама мова та її елементи є продуктом розумової діяльності мовця, то сприйняття ним гармонії на рівні абстрактного мислення відбивається на побудові складних номінацій у вигляді гармонійних пропорцій між довжиною слова та його компонентами. “Золоту” пропорцію як кількісний вияв гармонії спостережено в різних сферах, зокрема й у мовознавстві.

4. Гармонійність побудови складних слів виявляється як на структурному, так і на фонетичному рівнях (за допомогою інтонограм) шляхом оцінювання співвідношення довжини всього складного слова та його великого компонента. Композити та юкстапозити на звуковому рівні належать до сімей “золотих” р = 1, 2, 3, 4, 5-пропорцій і “золотих” S=3, 4-пропорцій. Їхньою домінантою є сім'ї “золотої” 1, 2-пропорції. Пропорції побудови деяких слів під час вимови і в їхньому писемному варіанті відрізняються, тому вони входять до складу різних сімей. Проте в значної частини слів такі пропорції збігаються, тобто вони належать до тих самих сімей, що підтверджує чітку закономірність у побудові двокомпонентних складних слів.

5. Найбільший обсяг у композитних іменниках, прикметниках, дієприкметниках, прислівниках та дієсловах мають утворення іншомовного й власне українського походження, що входять до складу сім'ї “золотої” 1-пропорції. Вони становлять відповідно 50,1% і 57 %. Друге місце за кількісним виявом належить складним одиницям, що сформували сім'ю дихотомії, причому отримані співвідношення для слів власне українського й іншомовного походження також близькі і становлять 24% та 20%. Збігаються відносні обсяги в сім'ях “золотої” 2-пропорції: 13% та 12%.

6. Гармонійну побудову три- і чотирикомпонентних складних слів репрезентують кількісні показники дихотомії і сімей “золотих” р-пропорцій. Систематизовано співвідношення розподілів дво-, три- і чотирикомпонентних одиниць. Збільшення кількості компонентів у структурі складних слів спричиняє те, що їхні числові показники набувають більших значень р. За цими показниками гармонії у двокомпонентних складних словах переважає класична “золота” 1-пропорція і дихотомія, у трикомпонентних - “золоті” 1, 2 і 3-пропорції, а в чотирикомпонентних - “золоті” пропорції з р=2, 3, 4 і більше. Композити є переважно двокомпонентними, рідше - трикомпонентними і зовсім рідко - чотирикомпонентними утвореннями.

7. На фонетичному рівні (за матеріалами інтонограм) гармонію побудови (звучання) три- і чотирикомпонентних складних слів представляють кількісні показники лише сімей “золотих” р-пропорцій. Крім того, у чотирикомпонентних словах наявні показники р = 2, 3, 4 і більше. Лінгво-інформаційний підхід засвідчив, що, по-перше, гармонійна побудова складного слова з більшою кількістю компонентів вимагає введення вищого ступеня мовної надлишковості, тобто використання “золотих” р-пропорцій з більшим р; по-друге, рівень мовної надлишковості в тих самих складних одиницях на фонетичному рівні значно вищий, ніж на структурному.

8. Зовнішньою ознакою фонетичної оболонки складних іменників прикладкового характеру є співмірність у кількості складів обох їхніх компонентів. За цією ознакою вони формують три основних моделі. Для композитів сучасної української мови найтиповішим є вживання в постпозиції більшого за кількістю складів компонента незалежно від його походження. Це зумовлено граматичним оформленням такого компонента і більшою складністю його лексичної семантики.

9. Постпозитивні компоненти іншомовного походження на зразок -граф, -лог, -скоп, -тека, -метр та інші кваліфікуємо як корені. Такий статус засвідчують: їхня здатність сполучатися з іншими основами, префіксами, суфіксами та флексіями; у кінцевій позиції приєднуватися до початкової основи за допомогою з'єднувальної голосної. Виступаючи в постпозиції, ці іншомовні компоненти можуть мати якусь одну із згаданих ознак або ввесь набір, що свідчить про їхнє функціонування як кореневих елементів.

Статус слова і характер номінації іменники-юкстапозити найповніше виявляють за такими ознаками слова як основної лексичної одиниці: а) постійна номінативність; б) ідіоматичність, ідентичність лексичного значення слова, його денотативність; в) цілісне оформлення слова, що забезпечує різноаспектне відтворення закладеного в ньому лексичного значення; г) наявність у компонентів юкстапозитів синонімічних слів; ґ) вживання поряд із юкстапозитами синонімів.

У сучасній термінології помітно зросла роль основоскладання. Якщо словники XIX і початку XX століття фіксують близько 10% композитних термінів, то в сучасних технічних словниках вони становлять понад 22%. Збільшення кількості композитних термінів супроводжується двома словоутворювальними процесами: перетворенням кореневих морфем в афіксоїди; б) перетворенням морфем, які раніше виконували тільки словоутворювальну функцію, у самостійні лексичні одиниці. Велику роль у поповненні термінів-композитів відіграють власне українські терміноелементи, хоч питома вага терміноелементів іншомовного походження досі є високою. Деякі давні складні слова замінили українські прості або нові складні лексеми. Проте чимало іншомовних терміноелементів набуває все більшої продуктивності, що є характерною ознакою терміноскладання в сучасній українській мові. На відміну від минулого століття, іншомовні корені тепер вільніше сполучаються з українськими.

Терміни-композити й терміни-юкстапозити з фізики, математики, інформатики та обчислювальної техніки утворилися за тими самими структурними моделями, що й відповідні типи складних слів загальновживаної лексики, бо їхні кількісні показники однакові з показниками сімей “золотих” 1, 2, 3, 4, 5-пропорцій та дихотомії.

Упродовж XIX століття відбувалася стабілізація композитів. Наявність у технічних словниках того часу складних слів-синонімів, якими позначали ті самі наукові поняття, якраз і відображала тодішній процес формування термінології. Зростання кількості складних слів-термінів сприяло поповненню групи морфем, які супроводжували утворення багатьох розгорнутих гнізд композитів. Розширювалися кількісно й самі групи термінів з тим чи іншим компонентом. Якщо в XIX столітті найбільші групи композитів мали в своєму складі в середньому 10-20 термінів, то тепер вони налічують 100-150 і навіть більше. У формуванні складних слів-термінів одні елементи, що раніше були досить поширеними (-род, -твор), згодом втратили свою продуктивність, інші (водо-, вугле-, -мір) зберігали свою словотвірну актуальність упродовж всієї історії української термінології, треті ( авто-, теле-, електро-, радіо-, авіа-, кіно-, відео та ін.) стали продуктивними тільки в останні десятиліття ХХ ст.

Сучасні терміни-композити з фізики, математики, інформатики та обчислювальної техніки перебувають у певному лексико-семантичному зв'язку між собою. Цей зв'язок засвідчують спільні тематичні групи у відповідних терміносистемах. До таких груп належать ті, що називають розділи, галузі наук, прилади, устаткування, одиниці виміру тощо. Вони є тією базою, що об'єднує композитні утворення з фізики, математики, інформатики та обчислювальної техніки на семантичному рівні.

Результати дослідження гармонії побудови складних слів у концепції “золотої” пропорції на структурному й особливо на фонетичному рівнях мають науково-теоретичне і прикладне значення не тільки для мовознавства, а й у розв'язанні актуальних науково-технічних завдань, зокрема в розпізнаванні мови та в автоматизованому обробленні текстів. Це актуально, тому що останнім часом набуває поширення цифровий запис текстів з голосу, що використовує комп'ютерні технології та засоби мультимедіа, з'являються системи для керування голосом різноманітних автоматів, роботів-маніпуляторів на базі комп'ютеризованих систем керування і штучного інтелекту. Отримані результати можуть прислужитися в розв'язанні й зворотного науково-технічного завдання - синтезу людського голосу для автоматизованого озвучування письмових текстів або інших інформаційних повідомлень. За допомогою комп'ютерних технологій можливе створення робота-диктора, який буде “ідеально” з погляду людини вимовляти слова, речення й тексти, зокрема використовуватиме гармонійні конструкції складних слів, чітко ставитиме логічний наголос у реченнях, виділятиме гармонійний центр тощо.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

Складні слова в українській мові: структура, семантика, концепція “золотої” пропорції. - Вінниця: Універсум, 2000.- 222 с.

Структурна та фонетична побудова складних одиниць у концепції “золотої” пропорції. - Вінниця: ВЕГА, 2001.- 284 с.

Лінгвістичне визначення композитів // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія “Філологія”. - 1999. - № 1.- С.54 - 57.

Природа утворень моделі “іменник+іменник без з'єднувального голосного”// Науковий вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія “Філологічні науки”. - 1999.- № 13. - С.15 - 19.

Методологія досліджень гармонійної побудови складних двокомпонентних слів // Система і структура східнослов'янських мов: Міжкафедр. зб. наук. пр. - К., 1999. - С.86 - 92.

Термінологія та її сучасний стан розвитку // Типологія мовних значень у діахронічному і зіставному аспектах: Зб. наук. пр. Донецького держ. ун-ту.- 1999. - Вип. 2.- С.163 - 168.

Словообразование композитов, обозначающих лекарственные растения в русском и украинском языке // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр.- Харків: ХДПУ, 1999. - Вип. 2. - С.35 - 43.

Творення композитів з театральної лексики // Зб. наук. пр. Полтавського держ. пед. ін-ту ім. В.Г. Короленка. Серія “Філологічні науки”. - 1999.- Вип. (2) 6. - С.154 - 159 (співавтор А.В. Костюк).

Статус іменників-юкстапозитів // Науковий вісник Ізмаїльського держ. пед. ін-ту .- 1999. - № 6 .- С. 3 - 9.

Звуко-складова побудова іменникових складних номінацій // Мовознавство. - 1999. - № 2 - 3. - С. 31 - 35.

Складноскладені іменники як самостійні лексико-граматичні одиниці // Записки з загальної лінгвістики: Зб. наук. пр. - Одеса: АстроПринт, 1999.- Вип. 1. - С.53 - 59.

Композитні утворення в українському мовознавстві // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2000.- № 6. - С.122 - 125.

Граматично-категоріальна сутність складних слів // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія “Філологія”. - 2000.- № 2. - С.66 - 70.

Співвідношення складних слів і словосполучень // Філологічні студії: Науковий часопис Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2000.- № 3.- С. 65 - 69.

Джерела формування української термінології // Наукові записки Він-ницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія “Філологія”. - 2001.- № 3 .- С.3 - 7.

Іменники-композити в східнослов'янських мовах. Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. пр. - К.: НПУ, 2001. - С.112 - 118.

Лінгво-інформаційний підхід як базисна форма дослідження словотвору // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ, 2001. - Вип. 7. - С. 135 - 139.

Застосування кількісних методів при вивченні композитів // Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства Одеського нац. ун-ту ім. І.І. Мечникова. - 2001.- № 5 - 6.- С.45- 49.

Лінгвальний статус постпозитивних іншомовних елементів // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія “Філологія”. - 2002. - № 4. - С. 82 - 86.

Окказиональные имена существительные, образованные способом сложения, в поэтической речи Л.Н. Мартынова // Русская филология. Украинский вестник. - Харьков, 1998.- № 1 - 2. - С. 3 - 7.

Количественный и психолингвистический подходы при изучении композитов с интернациональными корнями // Русская филология. Украинский вестник. - Харьков, 1999.- № 3 - 4. - С.18 - 22.

Взгляды на природу сложного слова в зарубежной славистике // Русская филология. Украинский вестник. - Харьков, 1999.- №1 - 2. - С.41 - 44.

Структура композитів у концепції “золотої” пропорції // Мова та історія: Зб. наук. пр. - К., 1999.- С.15 - 18.

Количественные признаки сочетаемостных возможностей основ в сложных словах // Русское языкознание. - 1992.- Вып. 24.- С.92 - 98.

Взаємозв'язок закономірностей побудови складних слів з людським мисленням // Нові технології навчання: науково-методичний збірник.- К.: ІСДО, 1993.- Вип. 9. - С.145 - 152.

Психолінгвістичний аспект у побудові двокомпонентних складних і складених слів // Нові технології навчання: науково-методичний збірник. - К.: ІСДО, 1994. - Вип.12.- С.87 - 93.

Термин как объект исследования лингвистами // Вопросы филологии в школе и в вузе: Сб. научн. тр. Таганрогского гос. пед. ин-та.- 1999.- Ч.2. - С. 1 - 5.

Лексико-семантические особенности термина // Языковые единицы: Логика и семантика, функции и прагматика: Сб. научн. тр. Таганрогского гос. пед. ин-та. - 1999.- С. 191 - 196.

Количественные закономерности построения композитов и юкстапозитов: // Zb. Reflexie aktuбlneho vэskumu ruskйho jazyka. - Nitra. - 1999. - S. 49 - 56.

Методологічні аспекти дослідження складової структури композитів і юкстапозитів // Материалы по русско-славянскому языкознанию: Межвузов. сб. научн. тр. - Воронеж, 2000. - Вып. 25.- С. 83 - 91.

Новые методы активного обучения при изучении сложных слов. - К.,1993 / Рус. - Деп. в Укр. ИНТЭИ 30.03.93, № 711 - Ук.93.

Активизация учебного процесса при изучении сложносоставных слов. - К.,1993 / Рус. - Деп. в Укр. ИНТЭИ 30.03.93, № 712 - Ук.93.

Проблеми української науково-технічної термінології // Матеріали III Міжнар. наук. конф. “Проблеми науково-технічної термінології”. - Львів, 1994.- С.25 - 27.

Граматична, орфоепічна, словотвірна і лексична норми та їх варіанти // Матеріали республік. наук. конф. “Мовна дійсність в Україні. Проблеми, перспективи”. - Вінниця, 1994. - С.18 - 19.

Шляхи формування науково-технічної термінології // Матеріали IV Міжнар. наук. конф. “Проблеми української термінології”. - Львів, 1996.- С.15- 16.

Семантико-граматична структура складних номінацій // Тези Всеукр. наук. конф. “ Граматичні категорії української мови”. - Вінниця, 2000. - С.5 - 7.

Анотація

Азарова Л.Є. Структурна організація складних слів (концепція “золотої” пропорції).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України, Київ, 2002.

У дисертації досліджено структурну організацію складних слів сучасної української мови на засадах концепції “золотої” пропорції, яка встановлює гармонійність їхньої структурної та фонетичної (акустичної) побудови за допомогою кількісних показників, що відображають упорядкування компонентів складних одиниць певним досконалим співвідношенням, яке відповідає поділові цілого на дві частини і є “золотою” пропорцією. Розроблено основні положення теорії гармонійної побудови складних слів, що спираються на концепцію “золотої” пропорції. Визначено кількісні показники сімей p- і S-пропорцій дво- та багатокомпонентних композитів і юкстапозитів на структурному і фонетичному рівнях. Установлено особливості гармонійної побудови двокомпонентних композитних іменників, прикметників, дієприкметників, прислівників і дієслів, а також багатокомпонентних складних одиниць різної частиномовної належності власне українського й іншомовного походження.

Проаналізовано звуко-складову побудову композитів. Виокремлено диференційні ознаки юкстапозитів у формі іменників, прикметників і прислівників, визначено принципи їхньої побудови на обох рівнях. Окреслено параметри складних слів у різних терміносистемах. Виявлено специфіку побудови термінів-композитів і термінів юкстапозитів з математики, фізики, інформатики та обчислювальної техніки різного походження.

Ключові слова: сім'я “золотої” пропорції, числа Фібоначчі, числа Люка, структурний та фонетичний рівень, композит, юкстапозит, лінгво-інформаційний підхід, p- і S-пропорції.

Аннотация

Азарова Л.Е. Структурная организация сложных слов (концепция “золотой” пропорции).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 2002.

В диссертации впервые в украинистике осуществлено комплексное исследование структурной организации сложных слов на основе концепции “золотой” пропорции, устанавливающей гармоничность их структурного и фонетического (акустического) построения с помощью количественных показателей, отображающих упорядочение компонентов сложных единиц определенным совершенным соотношениям, которое отвечает делению целого на две части и является “золотой” пропорцией. Разработаны основные положения теории гармонического построения сложных слов, опирающиеся на концепцию “золотой” пропорции.

Предложена методология исследования построения многокомпонентных сложных слов в концепции “золотой” пропорции с помощью лингво-информационного подхода, суть которого заключается в использовании как лингвистических методов и приемов, так и некоторых положений теории информации современных компьютерных технологий, благодаря которым осуществлено исследование закономерностей гармонического построения композитов и юкстапозитов на структурном и фонетическом (акустическом) уровнях. Установлены особенности гармонического построения двухкомпонентных композитных существительных, прилагательных, причастий, наречий и глаголов, а также многокомпонентных сложных единиц, относящихся к разным частям речи.

Систематизированы количественные показатели гармонии с помощью семейств “золотых” p- и S-пропорций, а также p-чисел Фибоначчи, которые используются при анализе закономерностей построения сложных слов.

Введено понятие языковой избыточности сложных слов, уровень которой определяется параметрами p и S. Показано, что гармоническое построение многокомпонентных сложных слов, в частности трех- и четырехкомпонентных, на структурном уровне также выражается количественным показателем дихотомии и семей “золотой” p-пропорции. Установлено, что увеличение числа компонентов приводит к тому, что количественные показатели гармонии этих сложных единиц имеют бульшее значение p. Если среди количественных показателей гармонии в двухкомпонентных сложных словах преобладает классическая “золотая” 1-пропорция и дихотомия, то в трехкомпонентных - “золотые” 1, 2, 3-пропорции, а в четырехкомпонентных - “золотые” 2, 3, 4-пропорции и другие.

Дальнейшее развитие получила классификация композитных существительных по характеру отношений производящих основ. Выделены восемь основных типов композитных существительных, которые в свою очередь делятся на подтипы.

Впервые сделана попытка проанализировать звуко-слоговую структуру сложных существительных на основе модели “золотой” пропорции. Установлено, что для композитов современного украинского языка наиболее типичным является употребление в постпозиции бульшего по количеству слогов компонента. Это обусловлено грамматической оформленностью такого компонента и большей сложностью его лексической семантики.

Выделены дифференцированные признаки юкстапозитов имен существительных, прилагательных и наречий, определены принципы их построения на структурном и фонетическом (акустическом) уровнях.

Рассмотрена роль осново- и словосложения в разных терминосистемах. Установлены закономерности построения физических, математических терминов-композитов и терминов-юкстапозитов, а также терминов из информатики и вычислительной техники. Определены лексико-семантические связи терминов-композитов. Доказано, что эти термины образуются по той же самой структурной модели, что и композиты и юкстапозиты общеупотребительной лексики, потому что количественные показатели исследованных терминов соотвествуют показаниям “золотых” 1, 2, 3, 4, 5 - пропорции и дихотомии.

Высказано предположение, что композитный термин лучше, чем простой (однокорневой), удовлетворяет одному из основных требований, предъявляемых к термину: однозначному отношению между понятием и фиксирующим его словом, так как термины-композиты по сравнению с простыми - гораздо чаще однозначны. Следует также отметить, что так называемая “эмоциональность” технических терминов меньше всего касается терминов-композитов. Одним из их преимуществ является и то, что все сложные слова образуются из компонентов, значение которых может оставаться стабильным на протяжении столетий.

Доказано, что наличие в построении композитов и юкстапозитов как на структурном, так и на фонетическом (акустическом) уровнях четко определенных гармонических пропорций и временных соотношений является закономерным. Это обусловлено тем, что механизм работы человеческого мозга непосредственно влияет на процесс формирования языка как средства человеческого общения в целом, и на появление сложных слов в частности. В процессе словообразования человеческий мозг “гибко” решает проблему конструирования сложных единиц, которые были бы гармоничны на структурном и фонетическом (акустическом) уровнях.

Ключевые слова: семья “золотой” пропорции, числа Фибоначчи, числа Люка, структурный и фонетический уровень, композит, юкстапозит, лингво-информационный подход, p- и S-пропорции.

Annotation

Azarova L.E. Structural organization of compound words (the concept of “gold” proportion).- Manuscript.

The dissertation for the Doctor of Philology degree by speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - Institute of the Ukrainian language the Ukraine National Academy of Sciences, Kyiv, 2002.

The dissertation deals with the study of compound words structural organization in modern ukranian language on the basis of the “gold” proportion which ascertains the harmony of compounds building and their phonetic (acoustic) structure. For that, quantitative indexes were set out and treated as a reflection of the compound components regulation being predetermined by a certain perfect correlation that corresponds to the division of the whole into two parts and which is to be called the “gold” proportion. In the process of the analysis the main postulates of the theory of harmonious compound words building, backgrounded by the concept of the “gold” proportion, have been developed. The quantitative families p-parameters and S-proportions bi- or polystruсtural compounds, yucstaposites on structural and phonetic levels have been fixed up. The main characteristics of harmonious building of bistructural compound nouns, adjectives, participles, adverbs, verbs and polystructural compound units, ukrainian proper and borrowed, belonging to different parts of speech have been found out.

In the presented dissertation phonetic constituents of the compound have been analyzed. The differential features of yucstaposites in the forms of nouns, adjectives and adverbs have been singled out, what helped define the principles of their building on both levels. The compound words functioning in various terminological systems have been described. The specific features of compound terms and yucstaposites used in mathematics, physics and information sciences have been outlined.

Key words: the families of the “gold” proportion, Fibonacci's numbers, Luke's numbers, structural and phonetic level, a compound, a yucstaposit, lingua information approach, p- and S-proportion.

Размещено на Allbest.ru