Внутрішня форма назв емоцій в українській мові

Виходячи зі своїх міфологічних і релігійних уявлень, давня людина вважала, що емоційні переживання можуть з'являтися від надприродних сил: ентузіазм гр. енепт “той, у кому є бог” - ентузіазм уявляється як результат божественного промислу; зачарування “сильне захоплення” чари - наведені на людину чари можуть викликати захоплення; біснуватися “лютувати” біс - за християнськими уявленнями, якщо людина дратується, то значить у її душу вселився біс; паніка гр. РЬн “Пан, божество дрібної худоби, лісів і полів” - якщо давніх греків або їхню худобу раптом охоплював страх, то вони гадали, що його навіяв Пан. Пор. ще: англ. jovial “веселий” Jove “Юпітер” - вважалося, що народжені під сузір'ям Юпітера мають веселу вдачу; нім. Laune “настрій” лат. lыna “місяць” - в астрології: положення місяця може зумовлювати настрій людини.

Неприємні зміни в діяльності деяких внутрішніх органів під час емоційного переживання, послужили підставою вважати, що причина емоції лежить саме в цих органах: сердитися серце, хандра гр. хрпчьндсйб “частина тіла нижче огруддя”; сплін “смуток” гр. урлЮн “селезінка”; жовч “злоба” жовч “рідина, що поліпшує травлення”.

Поряд із суто метафоричними серед назв емоцій можна віднайти й такі, чиї семантичні мотивацій містять інформацію, яка в наші дні підтверджується науковими психологічними дослідженнями. Так, у слові подобатися подібний “схожий” (пор. англ. like “любити” - споріднене з like “подібний”) відбилася відома психологічна закономірність: людині зазвичай подобається той, хто схожий на неї (за смаками, поглядами, цінностями).

У Висновках узагальнюються й підсумовуються основні результати дисертаційного дослідження. Вони дають підстави констатувати:

1. Кожен із чотирьох лінгвістичних підходів до ВФС (номінативний, мотиваційний, когнітивний, образний) відбиває якийсь один аспект багатостороннього явища ВФС, і тому ці підходи не стільки суперечать, скільки доповнюють один одного. Майбутня цілісна теорія ВФС повинна органічно й несуперечливо синтезувати згадані підходи й дати на цій основі логічно коректне визначення ВФС.

2. Мовну концепцію В.Гумбольдта варто розглядати у зв'язку з ідеєю абсолютного духу Г.Гегеля, оскільки це дозволяє переконливіше пояснити, чому мовні дані, і зокрема дані ВФС, можна і треба використовувати як джерело й інструмент для з'ясування прадавніх світоглядів.

3. Походження і доцільність терміна внутрішня форма слова випливають із загального розмежування зовнішньої та внутрішньої форми в мові; категоріальний статус ВФС можна визначити як формально-семантичний.

4. У мові поряд з основними функціями доцільно виділяти ще й окрему образотворчу функцію; вона безпосередньо в комунікації не проявляється, проте дозволяє лінгвістам відтворювати духовну й матеріальну культуру минулих епох.

5. Хоча ВФС і лексичне значення слова - явища різні, і їх необхідно чітко розрізняти, інколи ВФС може істотно впливати на лексичне значення й до певної міри викривляти розуміння сутності денотата.

6. Вибір такої чи інакшої ВФС зумовлюється не лише природою самого денотата чи психологією номінатора, а й, великою мірою, “духом” мови, тобто можливостями мовної системи та закріпленими в ній номінативними моделями.

7. Назви емоцій, як і назви інших непредметних явищ, здебільшого мотивуються лексикою на позначення цілком конкретних дій і предметів. Це пояснюється аналогічним напрямком у розвитку людського мислення: від пізнання конкретного й матеріального до пізнання абстрактного й психічного. При номінації непредметних явищ активно використовуються метонімія та метафора.

8. ВФ метонімічних назв емоцій фіксує ознаки, процеси або реалії, пов'язані з перебігом емоційного переживання, а саме: 1) предмети або ситуації, що викликають емоції; 2) сенсорні відчуття - дотикові, зорові, смакові; 3) зовнішні симптоми емоційного переживання; 4) поведінкові реакції людини.

9. ВФ метафоричних назв емоцій засвідчує спроби давньої людини пояснити явище емоцій: 1) відповідно до закорінених у міфічній свідомості бінарних опозицій; 2) через асоціативні порівняння з явищами природи; 3) відповідно до певних донаукових уявлень про природу й походження емоції.

10. ВФ переважної більшості назв емоцій фіксує зовні характерні, але не визначальні ознаки емоційного переживання, а також первісні спроби інтерпретувати емоції в категоріях міфічного мислення. Проте в окремих назвах ВФ відбиває не поверхові, а істотні, сутнісні риси емоцій, які в наші дні підтверджуються науковими спостереженнями.

11. Більшість закономірностей при номінації емоцій в українській мові підтверджуються аналогічними семантичними мотиваціями в назвах емоцій з інших європейських мов - слов'янських і неслов'янських. Це можна пояснити, з одного боку, спільними закономірностями в когнітивно-номінативній практиці різних народів, тобто мовними універсаліями, а з іншого - випадками семантичного калькування.

12. Аналізованим у праці неслов'янським мовам, за нечисленними винятками, загалом не притаманна метафорична мотивація назв емоцій за допомогою лексики, що позначає вогонь, бурю та спокій у природі. Таку мотивацію, отже, можна вважати специфічною для загальнослов'янської мовної картини світу порівняно зі згаданими мовами.

Про основні результати дисертаційного дослідження йдеться в таких публікаціях

1. Явище семантичної мотивації та можливості його вивчення в школі // Українська мова та література. 1999. № 30. С. 6-7.

2. Про випадки паралельного семантичного розвитку (на матеріалі назв емоцій) // Мовні та концептуальні картини світу: Зб. наукових праць / Гол. ред. О.І. Чередниченко. К., 2000. С. 323-328.

3. Учення О. О. Потебні про внутрішню форму слова: підсумки і перспективи // Вісник Харківського національного університету. 2000. № 491. Сер. Філологія. Традиції Харківської філологічної школи: До 100-річчя М.Ф. Наконечного. С. 113-116.

4. Внутрішня форма назв емоцій в українській мові // Мовознавство. 2001. № 1. С. 24-33.

5. Про співвідношення лексичного значення та внутрішньої форми слова // Система і структура східнослов'янських мов: Зб. наукових праць / Відп. ред. В.І. Гончаров. К., 2001. С. 189-193.

6. Метафора як спосіб номінації емоцій // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Літературознавство, мовознавство, фольклористика. Вип. 11. К., 2001. С. 60-64.

Анотація

Селігей П. О. Внутрішня форма назв емоцій в українській мові. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Київ, 2001.

У дисертації аналізуються й пояснюються семантичні мотивації лексичних назв емоцій у сучасній українській літературній мові. Зокрема, вперше цілісно відтворено походження назв емоцій, встановлено тематичні групи лексики, на базі яких з'являються ці назви, виявлено метонімічні та метафоричні моделі, відповідно до яких номінуються емоції. Віднайдені закономірності підкріплено семантичними паралелями з деяких інших слов'янських і неслов'янських мов, а також даними синтаксичної та фразеологічної сполучуваності лексичних назв емоцій. На основі психологічних знань про емоції даються пояснення семантичних мотивацій. Виходячи з виявлених закономірностей, уточнено деякі непевні етимології. Крім того, в дисертації пропонуються нові підходи до деяких важливих, але ще остаточно не вирішених проблем загальної теорії внутрішньої форми слова.

Ключові поняття: внутрішня форма слова, внутрішня форма мови, мовна картина світу, етимологія, семантична мотивація, семантична паралель, емоція, назва емоції, метонімія, метафора.

Аннотация

Селигей Ф. А. Внутренняя форма наименований эмоций в украинском языке. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. Институт языковедения им. А. А. Потебни НАН Украины. Киев, 2001.

В диссертации анализируются и объясняются семантические мотивации лексических наименований эмоций в современном украинском литературном языке. В частности, впервые целостно воспроизведено происхождение названий эмоций, определены тематические группы лексики, на базе которых появляются эти названия, выявлены метонимические и метафорические модели, в соответствии с которыми называются эмоции. Выявленные закономерности подкреплены семантическими параллелями из ряда других славянских и неславянских языков, а также данными синтаксической и фразеологической сочетаемости лексических наименований эмоций. Исходя из найденных закономерностей, уточнены некоторые неопределённые этимологии. Кроме того, в диссертации предлагаются новые подходы к важным, но ещё окончательно не решённым проблемам общей теории внутренней формы слова.

Ключевые понятия: внутренняя форма слова, внутренняя форма языка, языковая картина мира, семантическая мотивация, эмоция, наименование эмоции, этимология, семантическая параллель, метонимия, метафора.

Summary

Selihey, Pylyp A. The Names of Emotions' Internal Form in Ukrainian. - Manuscript. Thesis for the Scholarly Degree of the Candidate in Linguistics. Speciality 10. 02. 01 - The Ukrainian Language. - The O. O. Potebnja Institute of Linguistics of the Ukrainian National Academy of Sciences, Kyiv, 2001.

The main goal of the dissertation is to reveal and explain the names of emotions' internal form (i. e. semantic motivation) in the modern Ukrainian standard language. To achieve this object the lexical names of emotions have been gathered, systemized, and etymologized, semantic groups of their etymons have been established, the features put in the base of their nominations have been revealed, as well as it has been made clear why the names of emotions are semantically motivated by the names of these very features. The common types of semantic motivations in the names of emotions for Ukrainian and other languages - Slavonic (Russian, Byelorussian, Polish, Bulgarian) and non-Slavonic (Latin, French, German, English) - has been also defined.

The first chapter of the thesis involves a number of general questions concerning the word's internal form (WIF), namely: diversity of approaches to the phenomenon WIF in modern linguistics, the interpretation of internal form in W. von Humboldt's and O. Potebnja's works, WIF as an element of language image of the world, difference and correlation between WIF and word's lexical meaning, factors influencing on the process of nomination, phenomenon of WIF's darkening, great importance of WIF for the reconstruction of the thought history. The author has dwelt at length upon the influence of language system and its nominative models on the choice of WIF, has shown reflection in WIF of metaphor and metonymy as the ways of initial cognition, investigated the issue of existence or absence of regularities in the nomination and in historical development of the vocabulary.

In particular it is noted that Humboldt's language doctrine should be regarded in connection with Hegel's idea of absolute spirit since such an approach enables to display why language data (among their number WIF) may be used as an important source and tool for exploring of earliest outlooks. The origin and necessity of the term word's internal form arise out of general discrimination between language's outer and internal form, and the categorical status of WIF should be defined as the formal-semantic one. The names of emotions as well as the names of other intangible, insubstantial phenomena are mostly motivated by words denoting quite material, concrete action and objects. Semantic motivation like this may be explained by similar way in the human mind's development, that is, from cognition of concrete and material things to cognition of abstract and psychical phenomena.

The etymological analysis, carried out in the second chapter of the thesis, has shown that metonymical names of emotions are generated by words denoting the component of emotional experience as follows: 1) objects or situations exciting emotions; 2) tactile, visual, gustatory sensations; 3) outer motor reactions accompanying emotional experience; 4) behavior human reactions. Metaphorical names of emotions are evidence of our ancestors' attempts to nominate, and therefore to interpret emotions according to 1) binary oppositions ingrained in mythical mind (heaviness - easiness, darkness - light); 2) associative comparisons with natural phenomena (storm, peace, fire, water); 3) some mythical and prescientific ideas (emotion as mechanism, emotion as outer force, emotion as result of activity of supernatural forces and some parts of organism). At the same time some WIFs in the names of emotions retain the information corroborated by current psychological researches.

Almost all regularities revealed in semantic motivations of the names of emotions are paralleled by similar motivation of these names in other Slavonic and non-Slavonic languages. Such coincidences, on the one hand, result from common regularities in cognitive and nominative experience of various nations, and, on the other hand, they are caused by cases of semantic calques. Semantic motivations in the lexical names of emotions are also corroborated by stable syntactic distribution of these names and the locutions denoting emotional experience. The latter coincidences are explained by the fact that numerous lexical names of emotions stem directly from speech, on the basis of stable and typical word-combinations. The metaphorical nomination of names of emotions by words denoting fire, storm and piece, with some exceptions, are not representative for the non-Slavonic languages analyzed in the work. Therefore a WIF like this is distinctive trait of Slavonic language image of the world.

Key notions: word's internal form, language's internal form, language image of the world, etymology, semantic motivation, semantic parallel, emotion, name of emotion, metonymy, metaphor.

Размещено на Allbest.ru