Етимологічна структура словникового складу англійської мови

To, що в одному мовою було засобом словозміни, в іншому стає засобом словотворення, втрачає граматичне значення і набуває лексичне. Так, наприклад, прикметник на-ior завжди має значення порівняно, тому що походить від латинської порівняльному ступені: superior, senior, inferior.

Таким чином, асимілюючись в англійській мові, деякі слова не тільки набували нову систему граматичних форм, але й нерідко переходили в іншу частину мови.

Перехід в іншу частину мови спостерігається і в деяких запозичення з французької мови. Так, багато інфінітивом французьких дієслів за своїм закінчення нагадували англійські іменники і ставали такими: dinner обід; remainder залишок.

2.2 Вивчення довжини слів англійської мови та їх репрезентація в тексті

Англійська мова відноситься до германських мов індоєвропейської родини. Число носіїв як рідної - близько 410 млн., говорять - близько 1 млрд людей (на 2007 рік). Одина з шести офіційних і робочих мов ООН.

У мові переважають аналітичні форми вираження граматичного значення. Порядок слів в основному суворий. Відноситься до аналітичного типу мов. У лексиці близько 70% слів - запозичені. Писемність на основі латинського алфавіту існує з VII століття (у ранньому Середньовіччі використовувалися додаткові літери, але вони вийшли з ужитку).

У орфографії значне місце займають традиційні написання.

Фонетика

Якщо брати за одиницю порівняння так зване стандартну вимову англійської мови в Англії, державах Співдружності і США, не враховуючи особливостей сучасних діалектів і говірок США та Англії, то треба відзначити:

· майже повна відсутність «м'яких», тобто палаталізованих приголосних;

· відсутність приглушення, за рідкісними винятками, кінцевих приголосних, так, наприклад, head вимовляється з кінцевим d, а не t, як звучало б це поєднання звуків в російській мові ;

· асиміляція і дисиміляція в англійській мові здійснюється значно рідше, ніж у російській.

Морфологія. Середня довжина слів

Одна з найхарактерніших особливостей англійської мови - коротке слово.

Однак є і довгі слова, наприклад, individualization і навіть antiestablishmentarism (найдовшим в англійській мові словом вважається honorificabilitudinitatibus - 27 букв). Але таких слів порівняно небагато в словнику, а головне, вони рідко зустрічаються в мові. Справа в тому, що односкладові і взагалі короткі слова частіше германського походження, а довгі - французького та латинського. У розмовній мові, жаргоні, у віршованій промові коротких слів більше, ніж у науковій прозі і публіцистиці.

Слова англійської мови стали коротшими у зв'язку з двома процесами: перший, повністю охопив мову, це - відпадання закінчень. Цей процес перетворив синтетичний англосакс мову в майже чисто аналітичний ново англійський. Прикладом подібних скорочень може служити древнє готське слово habaidedeima, зіставлення з яких те ж значення англійським словом had - «мав».

Другий процесс захоплює лише частину лексики англійської мови. Це - засвоєння запозиченими словами сильнішого німецького наголосу. При цьому слова скорочуються, як описано нижче.

1. Відпадає один або більше початкових складів: vanguard - зі сторофранцузького avant-guarde -- «авангард». Іноді змінене слово співіснує в мові з більш пізніми запозиченнями, не змінним, але вони набувають різноманітні значення: history - історія, та story - розповідь.

2. Випадає склад у середині слова: fantasy дає fancy - фантазія.

Зникнення флексії неминуче призвело до встановлення твердого порядку слів.

Порушення цього порядку, так звана інверсія, зустрічається в англійській мові (крімпитальних оборотів, які звичайні) рідше, ніж у споріднених йому германських мовах. Якщо, наприклад, в німецькій мові Інвертований пропозицію лише змінює логічний наголос пропозиції, то в англійській інверсія надає пропозиції більш емоційне звучання.

Твердий порядок слів, який придбаває, як і в інших аналітичних мовах, синтаксичнезначення, робить можливим і навіть часом необхідним знищення формально-звуковихвідмінностей між так званими частинами мови:

she prefers to name him by his name - «Вона воліє називати його на ім'я»

У першому випадку [to] name - дієслово «називати», а в другому name - іменник зізначенням «ім'я».

Найголовніші випадки (з застосуванням термінів шкільної граматики):

1. Іменник стає дієсловом: water - вода,

to water -набирати воду (о кораблі);

wire - дріт

to wire - телеграфувати;

love - любов;

to love - любити;

2. Прикметник стає дієсловом: best - кращий,

to best - перевершити;

3. Прислівник стає дієсловом: down -- вниз

to down -- спустить

4. Вигук стає дієсловом: pooh! pooh! - Фу! (вигук презирства)

to pooh - дієслово у фразі: I knew there was a danger, but I pooh-poohed it - я знав, що була небезпека, але я знехтував нею;

5. Дієслово стає іменником: To run - бігти і the run - біг;

to smell - нюхати, пахнути і the smell - запах;

6. Іменник стає прикметником: winter - зима

winter month - зимовий місяць;

7. Прислівник стає прикметником: above - над,

the above remark - вищезазначене зауваження.

Граматика англійської мови відносно проста в порівнянні з іншими європейськими мовами. Іменник не має роду і відмінків, множина більшості слів утворюється добавлянням звуків /s/ або /z/, правда існує поняття колективного іменника, який хоча й має форму однини, може вживатися й як множина. Прикметники в англійській мові не узгоджуються з іменниками ні в роді, ні в числі. Визначеність чи не визначеність іменника передається артиклем. Дієслівні форми можуть виражати активний та пасивний стан, в кожному з яких існує 16 часів.

ВИСНОВКИ

Заняття етомологією вимагає великих знань і точної методики. Щоб правильно встановити етимологію слова тієї чи іншої мови, потрібно знати історію цієї мови, її фонетичні та граматичні закони, потрібно розуміти, в яких зв'язках і відносинах перебуває даний мову з іншими спорідненими мовами, потрібно володіти методом порівняльно - історичного вивчення.

Наука етимологія (від грецького «Etymon» - «істина» та «logos» - «слово», «вчення») займається вивченням походження слів, зокрема з'ясовує, за якою ознакою називаються предмет, явище, дія. Відносно просто на основі досягнень порівняльно-історичного мовознавства прослідкувати історію звукового та морфологічного складу слова. Щодо смислової еволюції, то її часто дуже складно пояснити. Предметом етимології як розділу мовознавства є вивчення джерел та процесу формування словникового складу мови та реконструкція словникового складу мови давнішого періоду (зазвичай дописемного). В лексиці кожної мови є значний фонд слів, зв'язок форми яких зі значенням є незрозумілим для носіїв мови, оскільки структура слова не підлягає поясненню на основі діючих у мові зразків утворення слів. Етимологія визначає коли, в якій мові, за яким словотворчим зразком, на основі якого мовного матеріалу виникло слово, а також які історичні зміни його первинної форми та значення відбулись. Етимологія характеризується комплексним характером методів дослідження. Основою методики етимології є порівняльно-історичний метод дослідження різних одиниць мови, який спирається на закони фонетичних змін, морфологічні закономірності, закономірності морфологічних змін.

Характеризуючи усе вивчине, я можу сказати, що етимологія - складна наука. Гарним етимологом стати дуже важко. Проте навіть далекі від науки люди полюбляють шукати витоки слова. Під впливом такой народної етимології часто зближуються далекі одне від одного слова. Етимологія тісно пов'язана з діалектологією. Її дані є важливим для вирішення питання про походження багатьох слів літературної мови. Етимологія має важливе знчення для розвитку історичної лексикології в цілому і для порівняльно - історичної граматики, для яких етимологія відіграє роль основи й джерела нових матеріалів. Оскільки етимології доступні, хронологічні рівні, недосяжні для письмової історії, вона, поряд з археологією, служить найважливішим інструментом вивчення історії людського суспільства.

Важливим етапом у розвитку етимології як науки є створення етимологічних словників слов'янських мов, зорієнтованих на реконструкцію та етимологізацію православного лексичного фонду та які стали основою для виникнення лексикології й лексикографії православної мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Іванова І.П., Чахоян Л.П., Бєляєва Т.М. Історія англійської мови. Підручник. Хрестоматія. Словник. - М., 1999.

2. . Іванова І.П., Бєляєва Т.М. Хрестоматія з історії англійської мови / Іванова І.П., Бєляєва Т.М. Л., 1980.

3. . Расторгуєва Т.А., Жданова І.Ф. Курс лекцій з історії англійської мови. Вип. III IV. - М., 1972.

4. Смирницький А.І. Англосаксонська мова / Смирницький А.І. - М., 1955.

5. Бровченко Т. А. Сопоставительный анализ согласных украинского и английского языков. Одесса, 1955;

6. Костюченко Ю. П. Історія англійської мови. К., 1953;

7. Раєвська Н. М. Англійська лексикологія К., 1957

8. Баранцев К. Т. Курс лексикології сучасної англійської мови. К., 1955;

9. Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. -- 2-ге вид. -- К., 1974--1985.

10. Robert K., ed., Barnhart Dictionary of Etymology, H.W. Wilson Co., 1988

11. Huchon R. Histoire de la langue anglaise, т. 1--2. Paris, 1923--30;

12. Бровченко Т. А. Сопоставительный анализ согласных украинского и английского языков. Одесса, 1955;

13. Barnhart, Robert K., ed., Barnhart Dictionary of Etymology, H.W. Wilson Co., 1988.

14. Р. А. Будагов “Введение в науку о языке” - Учебное пособие для студентов филологических факультетов университетов и институтов.

2 - е переработанное и дополненное издание “Просвещение” - Москва, 1965 г.

15. Електронний підручник з англійської мови

Словники

16. Англо-український словник. К., 1948;

17. Українсько-англійський словник. К., 1957;

18.The Oxford English Dictionary, 2nd ed., Clarendon Press, 1989.

Інтерент сайти

19. http://ru.wikipedia.org/wiki/

Размещено на Allbest.ru