Теоретичні передумови дослідження паронімії СУЛМ

2) поєднання в контексті зв“язаного і вільного словосполучень: “…психотерапевтам дали можливість на всю країну замовляти воду й заговорювати зуби десяткам мільйонів довірливих громадян”; “Вибори не за горами (тобто “скоро“), хоча й за кордоном“. Частотними є також випадки поєднання в одному контексті фразеологічних конструкцій з різними значеннями, але зі спільним компонентом, наприклад: “Вийшов із народу і пішов у народ. Цього разу з торбою“. До цього ж розряду поєднання конструкцій із зв“язаним і вільним значеннями належать випадки обігравання формул мовного етикету, наприклад: “Не турбуйтесь, будь ласка, я все сам зроблю. - А я й не турбуюсь. З чого ви взяли? “; “Добрий день! - Кому добрий, а кому й не дуже“;

3) граматичне переоформлення фразеологізованих зворотів за зразком вільних синтаксичних конструкцій (найчастіше в напрямку від стверджувальних до заперечних конструкцій і навпаки), наприклад: “Борислав не сміється“ (замітка про сучасні проблеми міста Борислава), пор. назву повісті І. Франка “Борислав сміється“; “І один у полі воїн” (назва роману Ю. Дольд-Михайлика), пор. прислів”я з протилежним значенням “Один у полі не воїн”;

4) контамінування двох стійких сполучень слів або стійкого звороту з вільним синтаксичним словосполученням (ефект гри слів виникає при цьому тільки тоді, коли спільним компонентом у складі зіставлюваних зворотів є полісемічна, омонімічна або паронімічна одиниця), наприклад: “На всякий страховий випадок. Або як правильно застрахувати свою оселю”, пор. на всякий випадок і термінологічне словосполучення страховий випадок;

5) розчленування стійких зворотів з набуттям кожним із його компонентів самостійної номінативно-семантичної цінності, коли окремій формі приписується й окреме (у всякому разі самостійніше, ніж досі) значення (вживання). Найчастіше це розбиття атрибутивного словосполучення: “Блудний і син” (нібито вивіска на крамниці, що торгує церковним начинням), пор. біблійний вислів блудний син; рідше - на основі апозитивних словосполучень, складених власних назв: Фрегат і Паллада (двоє нерозлучних друзів-моряків у п”єсі О. Корнійчука “Загибель ескадри”), пор. назву відомого твору І. Гончарова на морську тематику “Фрегат “Паллада”, на основі об'єктних словосполучень, наприклад, один з “аргументів” на захист культу особи Сталіна: “Так, був культ, але ж була й особа!” (з обіграванням двох значень слова особа - “окрема людина, індивід” і “особистість, індивідуальність”);

6) розгортання слова в каламбур - розчленування слова із фразеологізацією його компонента. На основі формальної подібності слів куняти і окунь виникає вислів ловити окунів (окуні) у значенні “куняти”;

7) стягнення стійких сполучень слів з орієнтуванням на певний мовний зразок, з його обіграванням. Наприклад, жартівливе скорочення власних імен персонажів казок у вигляді сучасних офіційних формул подання імені (у формі ініціала) та прізвища: “Некролог. Пішли з життя І. Телесик (тобто Івасик-Телесик), Х. Язиката (тобто язиката Хвеська), К. Кривенька (тобто Кривенька Качечка)…” (В. Нестайко).

Отже, за своєю семантико-стилістичною природою гра слів, по-перше, є, з одного боку, одним з видових різновидів явища мовної гри - різноманітних випадків експериментування з формальною стороною мовлення, з другого ж боку, - родовим поняттям щодо таких явищ, як звукові повтори, анаграми, паліндроми і т. ін. та каламбур, по-друге, за ознакою наявності / відсутності стилістичної заданості протиставляється явищу “народної етимології”, що має не усвідомлюваний самим мовцем, спонтанний характер [так само].

Найрізноманітніше виявляючись на лексико-семантичному рівні - як обігравання слів-омонімів, значень полісемічного слова й особливо слів-паронімів, явище гри слів займає помітне місце також у межах будови слова, словотворення, морфології, синтаксису, фразеології.

Отже, у межах різноманітних стійких мовних зворотів обігравання виявляється як несерйозна “етимологізація” звороту, поєднання в контексті фразеологізованої і вільної конструкцій, граматичне переоформлення фразеологізованих зворотів за зразком вільних синтаксичних конструкцій, контамінування двох конструкцій, розчленування стійких зворотів, розгортання слова у фразеологізм, стягнення стійких зворотів з обіграванням певного зразка.

Таким чином, за особливостями структурно-семантичної організації мовних одиниць з елементами гри слів виділяються різні типи побудов, у своїй специфіці окремі, характерні для кожного зі структурних рівнів мови, але разом з тим у своїх загальніших особливостях спільні для мови в цілому і стосовні явища паронімії.

3.2 Паронімічна атракція

На сьогодні в науковій літературі не існує єдиного, чітко визначеного погляду на означення термінів “паронімія”, “паронімічна атракція” та “парономазія”. Ми зробили огляд основних підходів до вивчення паронімії в широкому (В. Григор'єв, А. Критенко, В. Дащенко, І. Качуровський, О. Пономарів) та вузькому розумінні (О. Вишнякова, Н. Колєсніков). Тому вважаємо за необхідне найперше окреслити в загальних рисах ці два підходи.

Отже , пароніми у вузькому розумінні - “це подібні за звучанням, але не однакові за значенням спільнокореневі слова з наголосом на одному і тому ж складі, які відносяться до одного і того ж логічного ряду - однієї частини мови, одного роду (і виду, якщо це дієслова та їхні форми) - та, які виражають поняття, відмінність яких полягає в незначних смислових відтінках лексичних значень, що слугують уточненню думки” [35; 23]. Такий погляд на пароніми, який поділяє Н. Колесніков [45; 3], на нашу думку не є доречним для препарування його в поетичному тексті та вивчення паронімії як засобу художньої експресії.

Тим більше, явище паронімії (паронімічної атракції) і парономазії надто розмежовуються при такому підході. Паронімічними атракантами можуть бути і різнокореневі слова, як вважає О.Вишнякова, Н.Колесніков до паронімічних атракантів відносить тільки однокореневі слова, а паронімами лише однокореневі. Парономазія розглядається як близькість слів в поетичному відношення, тоді як паронімія - в етимологічному [59; 195]. Такі формулювання спричиняють зайву термінологічну плутанину, і зводять вивчення поетичного тексту до шкільного підходу, коли паронімія розглядається лише як неправильне вживання однокореневих слів і є “негативним явищем” [14;54]. Такий підхід не дає можливість розвинути проблему співвідношення між звуком і смислом, на якій власне і побудовані поетичні тексти.

Ми будемо дотримуватися, так званого, “широкого визначення паронімії” як “системи парадигматичних відношень між подібними в плані вираження різнокореневими словами, яка реалізується в конкретних текстах шляхом зближення паронімів в потоці мовлення, завдяки чому виникають різноманітні ефекти семантичної близькості або, навпаки, протиставленості паронімів” [6; 76]. Терміни парономазія, паронімічна атракція та паронімія ми вживаємо як синоніми і розуміємо під ними процес смислового зближення слів на основі їхньої звукової подібності (поширення фонетичної подібності на семантику слів).

Поетична мова - це своєрідна система у системі, окрема мова всередині якої діють певні закони, мова, яка має власну специфіку, особливості, функції. Отже, у віршових текстах під паронімією зазвичай розуміють явище паронімічної атракції, тобто зближення близькозвучних різнокореневих слів. ((Нижня межа близькозвучності необхідна для того, щоб словоформи у тексті могли бути визнані паронімами, умовно визначається на орфографічному рівні... - ( це робочий мінімум у вигляді двох тотожних приголосних. Ми ж у своєму дослідженні за теоретичну основу беремо визначення паронімічної атракції, запропоноване Дащенко Н.Л. Отже, паронімічна атракція - явище лексичної семантизації лексичних та морфологічних одиниць, які зіставляються на основі глибокої звукової подібності. У межах паронімічної атракції ступінь звукової подібності визначається за комплексами тотожних голосних і приголосних у складі атрактантів, котрі повторюючись, виконують роль своєрідних (спільних частин, які називаємо квазі або псевдоморфемами) [64; 130]. Це дозволяє встановити деякі зв'язки паронімічної атракції з кореневим словотвором та поетичною етимологією, розглядати їх як взаємонезалежні, але споріднені засоби художньої експресивності.

Досліджуване нами поняття нерозривно пов'язане з фонологічною системою мови, і деякі дослідники вважають, що явище паронімічної атракції

- об'єкт дослідження скоріше фонології аніж лексики, але слід звернути увагу на таку істотну відмінність: для фонологічного аналізу слова у центрі уваги знаходиться фонема, для лексичного аналізу паронімії - подібність слів. Беззаперечним є те, що паронімічний аналіз лексики повинен приділяти пильну увагу римам, адже рима - найпоширеніший спосіб стилістичної.

Цікавою ілюстрації явища паронімічної атракції і суміжних (парономазія, паронімія) як важливих стилетворчих засобів є історичний роман Ліни Костенко “Берестечко”. Віршотворчість Ліни Костенко характеризується чіткістю, надзвичайною гармонією, розмаїтою образністю. За рахунок чого досягається природна експресія творів поетеси, магія її слова? Адже читаючи роман відразу впадає в око відточена форма, і як правило, максимально глибокий зміст.

У романі налічується близько 30 пар атрактантів. Очевидно, що функціонування типів паронімічної атркції узгоджується із поєднанням атрактантів за їх значенням, що зумовлює виникнення звукосмислових образів, притаманних віршуванню Ліни Костенко: “... Якби не дощ ... якби не ремст і розбрат // якби хоч трохи глузду під чуби... // Якби старшини не пішли урозбрід // якби, якби, якби... // Я догасав, я догасив // цей біль, цю пристрасть як жаринку // Одне , що в Бога я просив // щоб дав мені забуть цю жінку.” Так, атрактанти розбрат - урозбрід мають спільну не лише звукову організацію, а й спільне значення деконсолідації, незгоди, антисолідарності. Наступні атрактанти жаринка - жінка теж позначені спільністю смислу, адже ці слова, не випадково об'єднані у паронімічний ряд, авторка за допомогою такого прийому підкреслює синонімічність цих понять. Звукова подібність створює загальне сприятливе тло для формування семантичної близькості мовних одиниць, на основі якого можливе становлення відношень контекстуальної синонімії та антонімії [так само]. Комплекс ситуативних чинників(семантичний вплив, контекстне оточення, позиція зіставлення, зумовлює взаємодію лексико-семантичних полів пар атрактантів.

В процесі аналізу поетичного тексту деякі дослідники вирізняють прийом подібний до паронімії (паронімічної атракції - тут і далі ПА) - поетичну етимологію. Межа між ними надто нетривка і “залежить від суб'єктивних моментів сприйняття” [6; 77]. Дослідники зазначають, що поетична етимологія - це навмисне переосмислення слова, яке пов'язане з авторським трактуванням, а паронімічна атракція (парономазія) - контекстуальне смислове зближення неспоріднених, але фонетично подібних слів [10; 16]. Теоретично до поетичної етимології можна віднести такі приклади: “Така вона стомлена, анемічна / гіпопотамо - гіпотонічна”; “Мій прадід був запорожцем. / Водив за пороги байдари” (Л. Костенко). Але ж стилістичний ефект паронімії ґрунтується не тільки на звуковій подібності між словами, а й на набутті цими словами нових значень у процесі їхнього поєднання, створенні нових асоціативних рядів. Тому, ми не будемо розмежовувати терміни “поетична етимологія” і “паронімічна атракція”. Це питання не є досить розробленим в науковій літературі, тому точної межі між етимологією і паронімією ще не проведено.

Явище кореневого повтору визначаємо як вияв паронімії. Адже воно ґрунтується на співставленні однокореневих слів, тоді як явище паронімії - на спільності омофонних сегментів квазі - або псевдо - морфем, які не виявляють граматичних чи словотвірних значень, а лише підтверджують ступінь подібності зіставлюваних слів [71; 98]. Тому, випадки кореневого повтору не розглядаються нами як явище паронімії: “люди мої, рідна моя рідність” (Л. Костенко); “одвічний дим одвічних димарів”; “ подорожник іде край дороги.” (Л. Костенко); “Метушня слабким притаманна./ Безголосим властивий галас” (Л. Костенко). Необхідно виділити ступінь звукової близькості між словами, який дозволяє говорити про паронімію. Ми вважаємо, що таким критерієм можуть бути два спільні приголосні, але не завжди (деякі приклади парехези - “Між стовбурами пробігає тінь.../А у світанків очі променисті./ То білий кінь”, “Стіни білі-пребілі і натоплена піч. / Інкрустований місяць в заворожену ніч” (Л. Костенко)). Співпадіння голосних не є обов'язковим. Відповідно, ступінь паронімічної близькості прямо пропорційний кількості складів, тобто він зростає в залежності від цієї кількості. Деякі дослідники (зокрема А. Критенко) виділяють мінімальну паронімію (що межує з непаронімією) та максимальну (що межує з омонімією, а в деяких випадках і переходить в неї). Ми не будемо користуватись таким поділом, лише зазначимо, що омоніми розглядатимемо і як паронімічну межу, і як окремий вияв паронімії (“день ясний, а не мій, /від цензурного Літа,/ від міських анемій.”; “Ненавидить простота простоту”, “Заведіть мене дороги,/ у моє кохане місто./ А щоб ви не заблудились,/ дам прикмету дорогу.” (Л. Костенко)).

Отже. резюмуємо про віршований простір як про такий, в межах якого семантичний, стилістичний та експресивний ефект паронімії є найбільш відчутним. Проаналізувавши значну кількість художніх творів, ми вважатмемо чотирирядкову строфу тим максимумом, де стилістичні функції паронімії виявляють себе найбільш яскраво. В. Григор'єв розрізнив “справжню” паронімію, яка не виходить за межі двох рядків та “розсіяну”, тобто атракцію на відстані, яка може поєднувати навіть початок і кінець поезії. Тобто парономазія у поезії, зокрема у віршах Л. Костенко найчастіше трапляється в межах чотирирядкової строфи, а випадки “атракції на відстані” помічені не були, якщо не зараховувати до них всі випадки паронімії, яка поєднує більше ніж два рядки, але менше ніж чотири.

Отже, явище паронімічної атракції можна вважати одним із прогресивних стилетворчих засобів. Адже відомі дослідники паронімії А.П., Коваль, А.П. Критенко, Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. були одностайні щодо погляду на роль паронімії, яка проявляється в тому, що вона широко використовується як ефективний засіб стилістики, сприяє процесам запам'ятовування слів, форм і навіть окремих текстів, а також процесам утворення граматичних класів, парадигм, консервує мовні форми і значення . Таким чином бачимо, що явище паронімічної атракції - широкомасштабне, багатоаспектне і ще потребує глибокого дослідження.

Висновки

Явище паронімії як одна з найактуальніших проблем мовознавства приваблювало увагу вчених протягом багатьох віків. І сьогодні залишається такою. Отже. вона розглядається з різних точок зору представниками філософії, психології, лінгвістики. Ми розглянули й той аспект, що це явище недостатньо, не повною мірою вивчено в англійській мові, хоча увагу на нього звернено достатньо давно. Про це свідчать наявні в сучасній лінгвістиці протилежні погляди на проблему паронімії, намагання знайти нові підходи до вивчення цього явища, знайти більш адекватні способи опису паронімічних відношень між словами.

Здійснивши аналіз наукової літератури, ми дійшли до висновку, що в сучасній лінгвістиці відсутнє всебічне висвітлення суті паронімів, в кожному дослідженні пропонується своє визначення, вивчається обмежене коло питань, по-різному інтерпретуються лексико-семантичні контакти в групах співзвучних слів. Теоретичну основу роботи склали дослідження в галузі семантики С.Д. Кацнельсона, М. Хеллідея, Ю.Д. Апресяна, М.В. Нікітіна, В.Г. Гака, Ю.С. Степанова, С.Н. Сироваткіна, Ф.А. Литвина та інших вчених прагмалингвістичні праці таких відомих учених, як І.В. Арнольд, В.З. Демьянков, Ю.М. Лотман, Т.Г. Винокур, И.П. Сусов, Р. Якобсон, Дж. Лич, К. Черрі, С. Левінсон; а також монографії та окремі стилістичні розвідки О.С. Ахмановой, И.Р. Гальперіна, А.Н. Гвоздєва, А.А. Євграфової, Н.П. Колесникова, Д.Н. Розенталя, И.Б. Голуб, А.Р. Лурія, А.А. Леонтьєва, А.А. Залевської, В. Б. Касевича, Г. Пауля, в галузі психолінгвістики; власне лексикологічні дослідження И.В. Арнольд, О.С. Ахманової, В.В. Виноградова. Отже, саме відсутність комплексного підходу до вивчення явища паронімії пояснюється структурною і функціональною неоднорідністю цього явища.

Визначення суті явища паронімії, встановлення факторів, механізмів і функцій, котрі спонукають до актуалізації в мовній свідомості і мовносмисловій діяльності змістової взаємодії формально схожих, але семантично різнорідних одиниць, являє значний науковий і практичний інтерес. Цим і визначається актуальність справжньої роботи. Тому об'єктом нашого дослідження стала паронімія в українській та, задля компаративних зіставлень, російській, німецькій та англійській мовах. Дослідження було присвячено розгляду актуальної проблеми - семантичних механізмів та аналізу прагматичних функцій паронімії.

Метою нашого дослідження було вивчення паронімії з семантичною та прагматичною позиціями. Ми вивчили та систематизували мовну паронімію, здійснили аналіз досліджень, присвячених проблемі паронімі; проаналізували фактори, що обумовили функціонування паронімів у мові; визначили місце і статус паронімії по відношенню до суміжних явищ омонімії, синонімії і полісемії; виявили основні структурно-семантичні типи поронімів, а також описали й обґрунтували закономірності прагматичного функціонування паронімів на матеріалі нашої мови, що й було передбачено та викладено у завданнях. Усе це вдалося здійснити за допомогою комбінаторно-семантичного та комунікативно-прагматичного аналізу, аналізу словникових дифініцій, трансформації і лінгвістичного експеременту - для опису відношень між паронімами одного ряду на фонологічному і морфологічному рівнях, а також за допомогою методу компонентного і контекстологічного аналізу - для опису змістової структури паронімів.

Матеріалом дослідження стали близько 4000 прикладів мовних і контекстуальних паронімів, відібраних із художньої літератури, публіцистики, словників.

Отже, в роботі була здійснена спроба всестороннього розгляду паронімії в мові з різними позиціями, особливо акцентуючи на семантичній та прагматичній. До того ж, враховано масив попередніх досліджень. Наскільки відомо, існуючі у вітчизняній і закордонній лінгвістиці дослідження, у своїй основі, були зосереджені на якомусь одному аспекті явища паронімії.

У першому, теоретичному розділі роботи, “Теоретичні передумови дослідження паронімії СУЛМ”, паронімія розглянута з врахуванням лінгвістичних (формальних, семантичних, прагматичних) і екстралінгвістичних (психологічних) факторів, обслуговуючих функціонування паронімів у мові. Ми також наголосили на тому, що до цього часу дослідження паронімії не задавалося метою детального аналізу, головним чином, тому, що потрібно було виявити основні семантичні механізми і встановити прагматичні функції паронімічних слів. Отже, ми дослідили паронімію як мовне явище, що усвідомлюється мовцями не як факт наявності в мові фонічно схожих і семантично співвідносних слів, а як процес їх контамінації в мові.

У другому розділі “Аналіз паронімії в українській мові” ми представили пароніми як співзвучні слова, що потенційно володіють у плані вираження високим ступенем звукової близькості, в рамках широкої кількісної парадигми. Нам вдалося довести, що в змістовій структурі паронімів є спільний компонент, котрий може бути актуалізований у свідомості лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Внаслідок цього пароніми помилково чи цілеспрямовано, так би мовити, зіштовхуються в мові. Також ми проаналізували факт позиції за своїм мовним статусом між омонімією і полісемією, з одного боку, а також синонімією, з іншого. З цього випливло, що паронімія вимагає чіткої диференціації суміжних понять. А саме, зв'язки омонімів засновані на формальній тотожності і семантичному розрізнюванні мовних одиниць; на багатозначності, а отже, на формальній тотожності і смисловій співвіднесеності понять. Крім того, зв'язки синонімів базуються на формальному розрізненні і семантичній спільності. Вони являють собою синтез всіх досліджених у роботі, особливо в даному розділі, й перерахованих вище відношень, організовуючи фонічну спільність з частковим співвіднесенням семантичних зв'язків.

У третьому розділі роботи “Стилістичні особливості паронімії” подано комплексний опис явища гри слів в українській мові - на матеріалі її різних структурних рівнів (насамперед тих із них, які досі менше привертали до себе увагу дослідників) та різних стилів і жанрових різновидів: характеристику цього явища з визначенням його місця серед суміжних семантико-стилістичних явищ; дослідження особливостей його функціонування в межах морфем і взагалі структурних елементів слова (у будові слова та словотворенні), граматичних і лексико-граматичних категорій морфології, синтаксичних конструкцій, фразеологічних та інших стійких зворотів; опис типів семантико-структурної організації конструкцій з елементами гри слів.

З нашого дослідження випливає, що пароніми - об'єктивний наслідок мовної еволюції, один з невід'ємних аспектів лексики, це, як бачимо з досліджуваного матеріалу, системне явище, оскільки воно реалізується у даний період формування мови.

Отже, комунікативно-прагматичне призначення паронімії полягає в намірі змішування в мові паронімів для вираження авторської інтенції, досягнення певного семантичного і оцінно-прагматичного ефекту в описі денотата, а також реалізації прагматичних функцій (комічної, поетичної та характерологічної), що й потрібно було довести.

Література

1. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. - М.: Учпедгиз, 1957. - 295 с.

2. Ахманова О.С. О фонетических и морфологических вариантах слова. / в кн. Академику Виктору Владимировичу Виноградову к его шестидесятилетию. - М., 1956. - С.58-59.

3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М., 1966.

4. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. - Львів, 2003.

5. Бельчиков Ю.А., Панюшева М.С. Трудные случаи употребления однокоренных слов русского языка: Словарь-справочник. 2-е, стереотип, изд. М., 1969.

6. Бистрова Л., Капатрык Н., Левикций В. К вопросу о принципах и методиках выделения лексико-семантических групп слов // Филологические науки. - 1980. - № 6. - С. 75-78.

7. Білодід І.К. Вибрані твори - К., 1986.

8. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. - М., 1965. - с. 188., 192-193.

9. Ващенко В.С. Стилістичні явища в українській мові. - Харків, 1958.

10. Вербовська І.Т. Словотвірні прикметникові варіанти // Наукові записки. Серія: мовознавство. - № 1, 1998. - Тернопільський педуніверситет ім. Володимира Гнатюка. - С. 121-125.

11. Виноградов В.В. Слово и значение как предмет историко-лексикологических исследований // Вопросы языкознания, 1995. - № 1. - С. 5-34.

12. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова. - ВЯ., 1953. - № 5. - С. 11.

13. Виноградов В.В. О формах слова. - НАН ОЛЯ. - 1944. - № 3.-44.-45.

14. Винокур Г.О. Избранные работы по русскому языку. - М., 1959. - 492 с.

15. Вихованець І.Р. Таїна слова. - К.: Радянська школа, 1990.

16. Вишнякова О.В. О паронимии и культуре речи. - В кн.: Вопросы культуры речи, вып. 8. - М., 1967.

17. Вишнякова О.В. Паронимы в русском языке - М., 1974. - 192 с.

18. Вишнякова О.В. Паронимия и парономазия // Русский язык в школе. - 1966. - № 3. - с. 34-35.

19. Горбачевич К.С. Вариантность слова и языковая норма. - АДД. М., 1958. - С. 6.

20. Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак З. Словник-довідник з культури української мови. - К.: Знання, 2004.-367 с.

21. Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. - К., 1986. - 222 с.

22. Грінченко Б. Словарь української мови / Зібрала ред. журн. „Киевская старина"'. - К.: Довіра - УНВЦ „Рідна мова", 1997.-Т.1-4.

23. Дей О.І. Словник українських псевдонімів та криптонімів. - К., 1969.

24. Демська О., Кульчицький І. Словник омонімів української мови. - Львів: Фенікс, 1996. - 224 с.

25. Деркач П. Короткий словник синонімів української мови. -К.: Рад. шк., 1960.-209 с.

26. Дудик П.С. Стилістика української мови. - К.: Академія, 2005. - 368 с.

27. Д'яков А., Кияк Т., Куделько З. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінґвістичні аспекти. К., Видавничий дім "КМ Academia", 2000.

28. Етимологічний словник української мови. У 7-ми т. / Укл. Г.В. Болдирєв, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін.; Ред-кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.) та ін. - К.: Наук, думка. Т.І. 1982. - 631 с., Т.П. - 1985. - 570 с., Т.Ш. - 1989. - 550 с.

29. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я. Єрмоленко. - К.: Либідь, 2001. - 224 с.

30. Івченко А.О. Орфографічний словник української мови. -Харків: Фоліо, 2001. - 528 с.

31. Ефимов А.И. Стилистика художественной речи. - М., 1957.

32. Зарицкий М.С. Стилістика сучасної української мови. - К., 1999.

33. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови. - Харків: Фоліо, 2001.-540 с.

34. Інверсійний словник української мови / Уклад. С.П. Бевзенко, О.І. Бондар, З.І. Волосевич та ін. / Відп. ред. С.П. Бевзенко. -К.: Наук, думка, 1985. - 811 с

35. Ощипко І.Й. Практична стилістика сучасної української літературної мови. Львів, 1968, с. 23--25.

36. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. - К.: Укр.-канад. спільне підприєм. «Кобза», 1995. - 472 с.

37. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. К.:Видавничий центр "Академія", 1998.

38. Карачун В.Я. Орфографічний словник наукових і технічних термінів: понад 300000 слів. - К.: Криниця, 1999. - 524 с.

39. Карпіловська С.А. Кореневий гніздовий словник української мови. - К.: Вид-во «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана, 2002. - 912 с.

40. Качуровський І. Основи аналізи мовних форм (стилістика). Фігури і тропи. - Мюнхен-Київ, 1995. - С. 149.

41. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Карпіловський В.С., Недозим Т.І.

42. Колесников Н.П. Парономазия как стилистическая фигура // Русский язык в школе. - 1973. - № 3. - с. 23-24.

43. Кочан І. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами у сучасній українській мові. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004.

44. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. - Л.. 1972. - 216 с.

45. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. - Вид. 3. - К., 1987. - 351 с.

46. Колесников Н.П. Словарь паронимов русского языка. - Тбилиси. - 1971. - с. 3.

47. Коломієць М.П., Молодова Л.П. Словник іншомовних слів. -К.: Освіта, 1998.- 190 с.

48. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Короткий словник перифраз / За ред. М.М. Пилинського. - К.: Рад. шк., 1985. - 151 с.

49. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник. - К., 1999.

50. Кочерган М. Словник російсько-українських міжмовних омонімів. - К.: Академія, 1997. - 400 с.

51. Кротевич Є., Родзевич Н. Словник лінгвістичних термінів / За заг. ред. С.В. Кротевича. - К.: Вид-во АН УРСР, 1957. - 236 с.

52. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М. Русанівського. - К.: Либідь, 1990. -304 с.

53. Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. Т.Н. Ярцевой. - М.: Советская энциклопедия, 1990.

54. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української літературної мови. - Харків: Вища шк., 1976.

55. Лисиченко Л.А. Лексико-семантична структура української мови. - Харків: ХДПУ, 1997.

56. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром'як, Ю.І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ «Академія», 1997. - 752 с.

57. Основы культуры речи: Хрестоматия / сост. Л.И. Скворцов. - М., 1984. - С. 238-249.

58. Полюга Л.М. Морфемний словник: Близько 36 000 слів. - К.: Рад. шк., 1983.-464 с.

59. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. - К.: Либідь, 1992. - 248 с.

60. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. - Полтава: Довкілля - К, 2006. - 716 с.

61. Сікорська З.С. Українсько-російський словотворчий словник. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Освіта, 1995. - 256 с.

62. Словник афіксальних морфем української мови. - К.: ВАТ Укр. НДІ ПСК, 1998. - 435 с. 30.

63. Словник української мови: В 11 т. - К.: Наук. думка, 1970-1980.

64. Тарабрин Л.А. О паронимах. - Русский язык в школе. - 1963. - № 6. - С. 26-29.

65. Тимчук О.Т. Семантико-стилістичне явище гри слів на рівні морфеміки та словотворення // Мова і культура: Мат-ли шостої міжнародної конференції. - К.: Collegium, 1998. - Т.2. - С. 129-132.

66. Тимчук О.Т. Семантико-стилістичне явище гри слів на рівні граматичних значень // Філологічний збірник. - Дрогобич, 1998. - Вип. 1. - С. 96-101.

67. Тимчук О.Т. Обігравання структурних елементів слова як семантико-стилістичне явище // Мовознавство. - 2001. - № 2. - С. 54-62.

68. Тимчук О.Т. Семантико-стилістичне обігравання форми граматичних категорій іменника // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка. - Дрогобич: Коло, 2001. - С. 201-210.

69. Тимчук О.Т. Обігравання мовних одиниць та відношень між ними на рівні вільних (синтаксичних) і фразеологізованих конструкцій // Вісник Київ. лінгвіст. ун-ту: Серія “Філологія”. - 2002. - Т.5. - № 1. - С. 118-124.

70. Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О. Рідна мова 10. К.: Освіта. - 2004.

71. Шумилина А.Л. К вопросу о синтаксической синонимике. - В кн.: Исследования по лексикологии и грамматике русского языка. - М., 1961. - с. 273.

72. Янко-Триницкая Н.А. К изучению паронимов. - Русский язык в школе. - 1979. - № 5. - С. 98.

73. Яценко І. Морфемний аналіз: Словник-довідник: В 2-х т. / За ред. Н.Ф. Клименко. -К.: Вища шк., 1980-1981.

Додаток

Реєстр досліджуваних одиниць

Абонемент // абонент

абонементний // абонентський

авантюристичний (авантюрницький) // авантюрний

автоматизований // автоматичний // автоматний

автоматизовано // автоматично

авторизований // авторський

авторитарний // авторитетний

авторитарно // авторитетно

аграрний // агрономічний

адрес // адреса

адресант // адресат

активація // активізація // активність

активаційний // активізований // активний

анотація // нотація

апендикс // апендицит

ароматизований // ароматичний // ароматний

афект // ефект

афективний // ефективний

афективність // ефективність

Бавовна // бавовник

багатир // богатир

багатирський // богатирський

база // базис

базовий // базисний

батьків // батьківський

бережливий // бережний

бережливість // бережність

бережливо // бережно

бійцівський // бойовий

по-бійцівському // по-бойовому

білити // біліти

болісний // болючий

болісно // боляче

болотистий // болотний // болотяний

боцман // лоцман

боцманський // лоцманський

будівельний // будівний /будівничий

будівельник // будівник //будівничий

буланий // булатний

буран // бурун

бювет // кювет

Варта // вахта

вартовий // вахтовий

вегетативний // вегетаційний

величний (величавий) // величальний

велично (величаво) //величально

веліти // воліти

виборний // виборчий

вивільняти // визволяти // звільняти

вивільнення // визволення // звільнення

вигляд // вид

виголошувати // оголошувати // проголошувати

виголошення // оголошення // проголошення

виголошений // оголошений // проголошений

виділяти // приділяти

визволений // визвольний

визначальний // визначний

визначати // відзначати // зазначати

визначення // відзначення // зазначення

визначений // відзначений // зазначений

виклад // викладання

виклик // заклик // поклик

виконавський // виконавчий

викривати // розкривати

викриття // розкриття

викритий // розкритий

вимисел // домисел

винахідливий // винахідницький

винахідливість // винахідництво

виноградарський // виноградниковий // виноградний // виноградовий

виплата // оплата // плата

вирізнятися // відрізнятися //розрізнятися

вирішальний // рішучий

вирішення // рішення

висвітлювати // освітлювати

висвітлений // освітлений

висвітлення // освітлення

вистава // виставка

вистояний // відстояний

витрати // втрати // затрати

вихований // виховний

відмінний // відмітний

відношення // відношення

відповідальний // відповідний

відповідальність // відповідність

відповідально // відповідно

відпуск // відпустка

відтинок // відтінок

відчуття // почуття

військовий // воєнний

віршований // віршовий

вітровий // вітряний // вітряний

водневим // водний // водяний

вожак // вожатий

враховувати // підраховувати

в'язи // м'язи

Газовий // газований

гамувати // тамувати

гарантійний // гарантований

гармонійний // гармонічний

генеральний // генеральський

героїзм // геройство // героїка

гірницький // гірничий

гірський // гористий

глибинний // глибокий

глиняний // глинястий (глинистий)

глуз // глузд

гнівливий // гнівний

говіркий // говірковий

голосистий // голосний // голосовий

гончарний // гончарський

громадський // громадянський

ґрунтовий // ґрунтовний

група // трупа

гуманізм // гуманність

гуманістичний // гуманний

Далі // дальше

декваліфікація // дискваліфікація

декоративний // декораційний

демонстративний // демонстраційний

демонстрація // демонстрування

депресивний // депресійний

депресія // репресія

депресивний // репресивний

деревинний // деревний // дерев'яний // дерев'янистий

дефективний // дефектний

диктант // диктат

дипломант // дипломат Ц

дипломник // дипломатичний // дипломатський

дипломний // дипломований

дистанція // інстанція

дистиляційний // дистильований

дисциплінарний // дисциплінований

диференціальний // диференційний // диференційований

діалект // діалектика

діалектичний // діалектний

діалектний // діалектологічний

дійовий // діючий // діяльний

діловий // діловитий

ділянка // дільниця

допускати // припускати

досвід // дослід

досвідчений // освічений

дослідний // дослідницький

драматичний // драматургічний

дружний // дружній

дружно // дружньо

духовий // духовний // душевний

духовно // душевно

Економ // економіст

економіка // економія

економічний // економний

економічність // економність

економічно // економко

експлуататорський // експлуатаційний

експонат // експонент

еміграція // імміграція // міграція

емігрантський // іммігрантський

еміграційний // імміграційний // міграційний

естетика // етика

естетичний // етичний

етикет // етикетка

ефективний // ефектний

ефективність // ефектність

ефективно // ефектно

Жирний // жировий

жорсткий // жорстокий

жорсткість // жорстокість

Забудова // побудова

завдання // задача

завершувати // звершувати

завершення // звершення

загрожувати // погрожувати

загроза // погроза

загрозливий // погрозливий

загрозливо // погрозливо

замір // намір

замітка // помітка // примітка

запит // попит

запитання // питання

запорука // порука

зарозумілий // зрозумілий

засвоювати // освоювати

засвоєння // освоєння

засвоєний // освоєний

заснований // оснований

засуджувати // осуджувати

затверджувати // утверджувати

зачин // почин // починання

збіднити // збідніти

збірка // збірник // зібрання

звичка // навичка

звичаєвий // звичайний //звичний

зв'язаний // зв'язний

здравиця // здравниця

земельний // земляний

земний // земський

змістовий // змістовний

змушувати // примушувати

знаменитий // знаменний

зрошувальний // зрошуваний

зумовлювати // обумовлювати

зумовлений // обумовлений

Ізоляторний // ізоляційний

ілюстративний // ілюстрований

ілюстрація // ілюстрування

індивідуалізм // індивідуальність

індивідуалізований // індивідуалістичний // індивідуальний

інженерний // інженерський

інкубаторі інкубаторій //інкубація

інкубаторний // інкубаційний

інструктивний // інструкційний

інтелігентний // інтелігентський

інтернаціоналістський // інтернаціональний

інтерпеляція // інтерполяція

інформативний // інформаційний

інформативність // інформація // інформованість

їда // їжа

Кампанія // компанія

кам'яний (камінний) // кам'янистий (каменистий)

кваліфікаційний // кваліфікований

керівництво // керування

ківш // кіш

кінний // кінський

класичний // класний // класовий

книжковий // книжний

коледж // котедж

колективізм // колективність

колективістський // колективний

колірний // кольоровий

колоніальний // колонізаторський // колонізаційний

колористичний // колоритний

комплекс // комплект

комплексний // комплектний

комунальний // комуністичний

комунікативний // комунікаційний

кон'єктура // кон'юнктура

консервація // консервування

консервний // консервований

конструктивний // конструкційний

консультативний // консультаційний

контакт // контракт

контактний // контрактний (контрактовий)

контингент // континент

кооперація // кооперування

кооперативний // кооперований

кореневий // корінний

корисливий // корисний

краса // окраса // прикраса

кривавий // кровний //кров'яний

криваво // кровно

кристал // кришталь

кристалічний (кристальний) // кришталевий

культурний // культурницький

Латвійський // латинський

латиський // литовський

легіон // регіон

листковий // листовий

листяний

лікарняний // лікарський //лікарський // лікувальний

лікувати // лічити

лірик // лірник

лісівник // лісник // лісничий

любимий // улюблений

людний // людяний

Материн // материнський

матеріал // матерія

матеріалізований // матеріалістичний // матеріальний

меліоративний // меліорований

мелодика // мелодія

мелодичний // мелодійний

метеорологія // метрологія

метеорологічний // метрологічний

метод // методика // методологія

методичний // методологічний

механізований // механічний

мимохідь // мимохіть

містика // містицизм

міфічний // міфологічний

мова // мовлення

мовний // мовленнєвий

модерний // модерністський

молодецький // молодечий

монополістичний // монопольний

морфемний // морфологічний

музикальний // музичний

Навчальний // повчальний

нагода // пригода

нажива // пожива

на протязі // протягом

народний // народницький

населення // поселення

насіннєвий // насінний //насінницький

настанова // постанова // постановка // установка

настійливий // настійний

настійливо // настійно

настільний // настінний

наступальний // наступний

наступальність // наступність

натуралістичний // натуральний

націоналістичний // національний

низинний // низовий

норма // норматив

нормований // нормативний

нормалізувати // нормувати

нормалізація // нормування

нормалізований // нормований

Об'єктивістський // об'єктивний // об'єктний

обробіток // обробка

обшукувати // ошукувати

одинокий // одиночний //одиничний

ожеледиця // ожеледь

ознайомити // познайомити

оленярський // оленячий

опинатися // опинятися

організаційний // організований

орден // ордер

освідчення // освічення

освітлений // освічений

ославлювати // уславлювати

особистий // особовий

Паливо // пальне

паливний // пальний

пам'ятка // пам'ятник

парний // паровий

первинний // первісний

передній // передовий

перекладацький // перекладний

переконаний // переконливий

переможений // переможний

писемний // письменний // письмовий

писемність // письменність // письменство

підсумовувати // сумувати

пітний // потовий

пломінь // промінь

пломенистий // променистий

плутати // путати

поплутати // попутати

поплутаний // попутаний

поверхневий // поверховий

повставати // поставати

повстання // постання

поезія // поетика

покажчик // показник

показний // показовий

помножувати // примножувати

помножений // примножений

порівняльний // порівнянний

поріднений // споріднений

поріднення // споріднення

посмішка // усмішка

постава // поставка

поступальний // поступливий // поступовий

потоковий // поточний

практик // практикант

привітальний // привітний

привітально // привітно

приводити // призводити

припис // пропис

приписка // прописка

приписний // прописний

проблема // проблематика

проблемний // проблематичний

програмний // програмовий // програмований

прозаїчний // прозовий

професійний // професіональний

психіатричний // психічний //психологічний

публіцистичний // публічний

Расистський // расовий

реалії // регалії

реалістичний // реальний

реалістичність // реальність

реалістично // реально

редакторський // редакційний

рейд // рейс

рейдовий // рейсовий

рекомендаційний // рекомендований

рекордист // рекордсмен

реформаторський // реформатський // реформаційний // реформістський

рибний // риб'ячий

рідкий // рідкісний

розбещений // розпещений

розумний // розумовий

розумно // розумово

рятівник // рятувальник

рятівний // рятувальний

Свідоцтво // свідчення

свійський // світський

світило // світоч

світловий // світляний (світний)

селянський // сільський

сервіз // сервіс

сердечний // сердешний // серцевий

систематичний // систематизований // системний

скальпель // скарпель

складаннй // складений

складний // складовий

суаковий // смачний

смертельний // смертний

сніговий // сніжний

солярний // соляровий

соціалістичний // соціальний

спеціалізований // спеціальний

спинатися // спинятися

співак // співець

споживацьким // споживний //споживчий

спостережливий // спостережний

стан // становище //становлення // установлення

старити // старіти

статус // статут

степінь // ступінь

стержень // стрижень

стержневий // стрижневий

стилізований // стилістичний // стильовий

стінний // стіновий

стрес // струс

суб'єктивістський // суб'єктивний // суб'єктний

суворий // суровий

суперечка // суперечність (суперечливість)

сусідній // сусідський // сусідів

Таємний // таємничий

таємно // таємничо

тактичний // тактовий //тактовний

тактично // тактовно

талан // талант

текст // тест телевізійний // телевізорний тема

тиловий // тильний титулований // титульний

трав'яний // трав'янистий

трагедійний // трагічний

тріумфальний // тріумфуючий

трудовий // трудящий

туристичний // туристський

Україніка // україністика

уява // уявлення

Фабрикант // фабрикат

факт // фактор

фамільний // фамільярний

фанатичний // фантастичний

фігуральний // фігурний

флот // флотилія

фольклористичний // фольклорний

формалістичний // формальний

формувати // формулювати

формування // формулювання

форсити // форсувати

фронтальний // фронтовий

Хворобливий // хворовитий

хижацький // хижий

холодильний // холодний // холодовий

хронікальний // хронічний // хронологічний

хронічно // хронологічно

художницький // художній

хутірський//хуторянський

хутровий // хутряний

Цегельний // цегляний // цеглястий (цеглистий)

цезура // цензура

централізований // центральний

церемоніал // церемонія

церемоніальний // церемонний // церемоній ний

цивілізований // цивільний

циклічний // цикловий

цитатний // цитований

цілий // цілісний // цільний

цілісність // цілість

цукристий // цукровий

Частина // частка

черепаховий // черепашачий

чисельний // численний // числовий

чисельність // численність

чудесний (чудовий) // чудний

чудесно (чудово) // чудно

чуйний // чулий // чуткий // чутливий

чуйно // чутко // чутливо

Швидкий // швидкісний

шкірний // шкіряний

шторм // штурм

штормовий // штурмовий

шумний // шумовий

Размещено на Allbest.ru