Загальні засади перекладу власних назв

Назви морів перекладають, наприклад: Чорне море - ЗбИНС ЗбГУжП, або транскрибують, перекладаючи лише слово «море»: Азовське море - ИНС ЗбГТжЭ.

Назви рік і озер транслітерують, наприклад: Дніпро - ПднИСж, озеро Синевир - ИНнСЙ УнднЭнС. Якщо назва складається з кількох слів, можна зустріти й переклад поряд із транслітерацією, наприклад: Південний Буг - ИнЭПндшн Иже (транслітерація), ИжЫ ЗбМджИн (переклад, або калькування).

Назви замків, палаців і фортець зазвичай транскрибуються, при чому номенклатурний термін перекладається, наприклад: Золочевський замок - ЮХС ТжбжКФнЭ, Хотинська фортеця - ЮбЪЙ ОжКнд, Лівадійський палац - ЮХС бнЭЗПнЗ, Маріїнський палац - ЮХС гЗСнндУЯн, Воронцовський палац - ЮХС ЭжСждКУжЭ. Проте зустрічаються й поодинокі приклади власне перекладу, тобто калькування, наприклад: Ластів'яче гніздо - ЮбЪЙ "ЪФ ЗбУдждж".

Назви церков, соборів і монастирів також передаються транскрипцією або транслітерацією з перекладом лише номенклатурного терміну, наприклад: Домініканський собор - ЯЗКПСЗЖнЙ ЗбПжгнднЯЗд (практична транскрипція), Покровський монастир - ЯЗКПСЗЖнЙ ИжЯСжЭЗ (практична транскрипція), Києво-Печерська лавра - ЯннЭж-ИнФнСУЯЗ бЗЭСЗ (транслітерація), Успенський собор - ЯЗКПСЗЖнЙ ГжУИндУЯн; імена святих, якщо вони входять до складу назви, пишуться за міжнародними встановленими стандартами, наприклад: Софіївський собор - ЯЗКПСЗЖнЙ ЗбЮПнУЙ ХжЭнЗ, Михайлівський собор - ЯднУЙ ЗбЮПнУ гнОЗЖнб, Церква св. Димитрія - ЯднУЙ ЗбЮПнУ ПнгнКСн, Андріївська церква - ЯднУЙ УЗдК ГдПСж.

Назви вулиць, районів і площ транскрибуються, наприклад: Хрещатик - ФЗСЪ ОСнУФЗКЯ, Поділ - ИжПжб, Оболонь - ГИЗбжд, Галич - еЗбнКФ, Волинь - Эжбд, Галич - еЗбнКФ; або передаються за допомогою транслітерації, наприклад: Аркадія - ГСЯЗПнЗ, Масандра - гЗУЗдПСЗ, Печерськ - ИнКФнСУЯ. Іноді за традицією перекладають не дише номенклатурний термін, а й власну частину оніму, наприклад: Майдан Незалежності - гнПЗд ЗбЕУКЮИЗб.

Назви футбольних клубів передаються засобами транслітерації, наприклад: Динамо Київ - ПндЗгж ЯннЭ, Металург - гнКЗбжСМ, Шахтар - ФЗОКЗС, за необхідності подається пояснення у дужках, наприклад: Таврія - КЗЭСнЗ (дЗПн ЯСЙ ЗбЮПг Эн гдШЮЙ УнгЭгСжИжб).

Назви політичних партій перекладаються, наприклад: Комуністична партія України - ЗбНТИ ЗбФнжЪн бГжЯСЗднЗ, Партія регіонів - НТИ ЗбГЮЗбнг, Наша Україна - ГжЯСЗднЗ бдЗ.

Назви навчальних закладів також перекладаються, наприклад: Академія праці та соціальних відносин - ГЯЗПнгнЙ ЗбЪгб ж ЗбЪбЗЮЗК ЗбЕМКгЗЪнЙ, Київський національний лінгвістичний університет - МЗгЪЙ ЯннЭ ЗбжШднЙ ббЫЗК, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого - ГЯЗПнгнЙ нЗСжУбЗЭ гжПСн ЗбГжЯСЗднЙ ббЮЗджд. Іноді використовується історичний переклад. Наприклад: Києво-Могилянська академія - ГЯЗПнгнЙ "гженбЗ" ИЯннЭ. Якщо абревіатурне скорочення використовується частіше, ніж повна назва вузу, то на арабську мову можливе також і транскрибування абревіації назви, наприклад: МАУП - МЗгЪЙ ЗбгЗДжИ.

Стосовно художніх творів, п'єс і кінофільмів, то більшість із них перекладаються на арабську мову, наприклад: «Голос трави» - "ХжК ЗбЪФИ", «Повість минулих літ» - "ЮХЙ ЗбГЪжЗг ЗбЭЗЖКЙ", «Ревізор» - "ЗбгЭКшФ ЗбЪЗг", «Тіні забутих предків» - "ЩбЗб ЗбГМПЗП ЗбгдУннд", «Записки божевільного» - "гРЯСЗК гМдждц", «Мертві душі» - СжЗнЙ "ЗбдЭжУ ЗбгнКЙ", «Приятель покійника» - "ХПнЮ ЗбгнК", «Повість минулих літ» - "ЮХЙ ЗбГЪжЗг ЗбЭЗЖКЙ", «Тіні забутих предків» - "ЩбЗб ЗбГМПЗП ЗбгдУннд". Іноді за необхідності подається транслітерація назви у дужках, наприклад: «Золотий лев» - "ЗбГУП ЗбРеИн" ("ТжбжКн бнЭ"). Якщо твір є всесвітньо відомим, може також існувати його історичний (традиційний) варіант перекладу, наприклад: «Лебедине озеро» П.І. Чайковського переклали "ИНнСЙ ЗбЕжТЗК", що дослівно означає «озеро гусей», тоді як лебідь арабською мовою КгшЙ . Тож адекватним був би наступний варіант перекладу: "ИНнСЙ КгшЗК", проте такий варіант не викличе у носія арабської мови потрібної нам асоціації з відомим балетом, а просто з будь-яким озером, на якому плавають лебеді. Ще одним прикладом традиційного перекладу є переклад назви художнього твору «Сповідь» - "ЗбПЪЗБ ЗбгЭЮжП".

Ми розглянули способи перекладу українських власних назв на арабську мову, тому можемо подати свою класифікацію з метою подальшого дослідження.

Отже, для перекладу українських онімів, характерних для арабських газет і журналів використовують:

транскрипцію;

транслітерацію;

традиційний переклад;

звичайний переклад.

Ми можемо зробити висновок, що відтворюючи при перекладі українські власні назви, перекладачі використовують ті самі способи перекладу, які застосовуються при перекладі арабських власних назв, не дивлячись на те, що дві мови принципово відрізняються одна від одної.

Размещено на Allbest.ru