Лінгвоакустичні характеристики паузації в сучасному англомовному лекційному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський державний лінгвістичний університет

УДК 801.41:800.86

Лінгвоакустичні характеристики паузації

в сучасному англомовному лекційному дискурсі

(експериментально-фонетичне дослідження чоловічого та жіночого мовлення в дидактичній сфері)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ПЕТРЕНКО Інна Володимирівна

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фонетики англійської мови Київського державного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Скробот Алла Іванівна, Київський державний лінгвістичний університет, доцент кафедри іспанської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Куліш Лариса Юліанівна, Національна музична академія України, кафедра мов, завідувач кафедри

кандидат філологічних наук, доцент Валігура Ольга Романівна, Тернопільский державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра англійської філології, завідувач кафедри

Провідна установа: Ужгородський державний університет, кафедра англійської філології, Міністерство освіти і науки України, м.Ужгород

Захист відбудеться “25” травня 2000 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03650, МСП, Київ-5, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці університету.

Автореферат розісланий 22 квітня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.А.Калита

Анотація (Resume)

Петренко І.В. Лінгвоакустичні характеристики паузації в сучасному англомовному лекційному дискурсі (експериментально-фонетичне дослідження чоловічого та жіночого мовлення в дидактичній сфері). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню лінгвістичних та акустичних характеристик паузації в сучасному англомовному лекційному дискурсі.

На підставі проведеного експериментально-фонетичного дослідження в роботі розроблено функціональну типологію мовленнєвих пауз, уточнено роль просодії в делімітації мовленнєвого континууму та в інформаційній структурі лекції, визначено вплив мовленнєвої ситуації на варіативність просодичного оформлення тексту.

Доведено, що особливості просодичного оформлення лекції в дидактичній сфері залежать від виду презентації лекції. Встановлено існування чоловічого та жіночого варіантів паузального членування лекторського мовлення в межах інтонаційної моделі наукового стилю мови.

Ключові слова: лекція, просодія, мовленнєва ситуація, компоненти просодії, паузи, інформаційна структура, варіативність, норма, дидактична сфера.

Petrenko I.V. Linguistic and Acoustic Characteristics of Pausation in Modern English Lecture Discourse (Experimental Phonetic Research of Male and Female Speech in Didactic Sphere). - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology by speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 2000.

The dissertation deals with the analysis of linguistic and acoustic characteristics of pausation in Modern English lecture discourse.

The paper suggests a functional classification of pauses as well as their linguistic and acoustic parameters elaborated in the course of experimental phonetic research. The role of prosody in speech delimitation and in the information structure of lectures is specified and the influence of a speech situation on the variability of prosodic organization of texts is revealed.

The peculiarities of the prosodic structure of lectures in didactic sphere are proved to be dependent on lecture presentation types. Male and female prosodic patterns of delimitation are considered to be variant realizations of one and the same invariant intonation model of lecture discourse delimitation in didactic sphere.

Key words: lecture, prosody, speech situation, prosody components, pauses, information structure, variability, norm, didactic sphere.

Петренко И.В. Лингвоакустические характеристики паузации в современном англоязычном лекционном дискурсе (экспериментально-фонетическое исследование мужской и женской речи в дидактической сфере). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению проблемы паузального членения мужских и женских реализаций лекционного дискурса в дидактической сфере. В работе лекция рассматривается как интегрированное единство при условии функционально-стилевой нормативности риторических средств интонационной и смысловой организации коммуникативных единиц текста.

Исследование показало, что необходимыми элементами композиционной структуры текста лекции в дидактической сфере являются: исходные данные или вступление, формулировка гипотезы или проблемы, ее рассмотрение и аргументация с импликацией выводов.

Информативный подход к анализу текста дал возможность прийти к следующему выводу: в основе коммуникативно-прагматических программ, которые реализуются в лекции, лежит дихотомия основной и вспомогательной информации. Особенности актуализации тема-рематических блоков в информационной динамике текста и просодические контрасты на паузальной границе информационных сегментов дискурса обеспечивают реализацию коммуникативно-прагматической интенции лекции с максимальной степенью воздействия.

В соответствии с целью данного исследования разработана классификация пауз. Эта классификация создала предпосылки для адекватного описания результатов исследования женских и мужских реализаций лекционного дискурса, который в дидактической сфере представлен двумя регистрами - квазиспонтанной лекцией и лекцией-зачитыванием.

Лингвистическая интерпретация результатов информантного, аудиторского и акустического анализа дала возможность определить функциональную роль пауз в членении речи лектора как средства композиционной организации устного текста, то есть фактора, который определяет особенности информационной структуры и стилевые признаки лекции, как компонента просодии, который свидетельствует о существовании социальных вариантов лекторской речи.

На основе изучения корреляции данных перцептивного и акустического анализа установлены основные закономерности коммуникативно-прагматических программ лекции в дидактической сфере, выявлены основные лингвистические и акустические характеристики паузации дискурса.

Таким образом, лекция в высшей школе функционирует как оптимальное интегрированное смысловое единство при условии функционально-стилевой нормативности риторических средств интонационно-смысловой организации коммуникативных единиц текста.

Варьирование просодических параметров паузального членения в речи лекторов разного пола имеет как изоморфные, так и алломорфные тенденции. Это обусловлено субъективно-прагматическими факторами и свидетельствует о существовании женских и мужских вариантов лекторской речи в рамках научного стиля речи.

Перцептивный анализ квазиспонтанных лекций и лекций-зачитываний позволил выявить особенности паузального членения названных устных текстов и установить тенденцию к сохранению нормы просодического оформления чтения текста лекции дикторами женского пола при квазиспонтанной презентации материала. Паузальное членение лекции в исполнении дикторов-мужчин имеет признаки, характерные для паузации при спонтанной речи.

Акустические дифференциальные характеристики социальных вариантов выявлены по всему диапазону просодических признаков: динамических, высотнотональных и темпоральных. Самая высокая степень контраста просодических параметров в актуализации паузальной границы информационных сегментов лекционного дискурса присуща мужским реализациям.

Лингвистическая интерпретация результатов исследования дает основание считать установленные акустические характеристики паузальной границы информационных сегментов дискурса релевантными для речи лекторов. Это позволяет разработать рекомендации относительно просодических характеристик лекционного дискурса. Они могут служить основой для дальнейшей научной разработки рассмотренной нами проблемы в исследованиях, направленных на установление характера взаимодействия тембра и паузации в устных научно-учебных текстах, на определение психолингвистических характеристик речи лекторов-мужчин и лекторов-женщин и дальнейшее изучение фонетических особенностей речи представителей разного пола. Корректный выбор комбинаций просодических характеристик как нормы презентации лекции и ее вариантных реализаций способствует оптимизации обучения аутентичному английскому языку.

Ключевые слова: лекция, просодия, речевая ситуация, компоненты просодии, паузы, информационная структура, вариативность, норма, дидактическая сфера.

Загальна характеристика роботи

Реферована дисертаційна робота присвячена дослідженню лінгвоакустичних характеристик паузації мовлення лектора з урахуванням таких екстра-лінгвістичних факторів, як ситуація спілкування, професійні, освітні, вікові характеристики мовця та його статева приналежність. Усі зазначені параметри в комплексі характеризують мовлення викладача під час планомірної та систематичної роботи з студентами у вищій школі (дидактична сфера), де лекція розглядається як жанр наукового мовлення, а з точки зору комунікативної заданості - як усний науково-навчальний текст монологічного характеру, головною метою якого є інформація про дійсність, її пояснення та оцінка.

Великий обсяг питань, пов'язаних з лінгвістичними, лінгвостилістичними та жанровими характеристиками наукового функціонального стилю висвітлено в дослідженнях І.В.Арнольд, М.М.Кожиної, О.А.Лаптєвої, Т.В.Матвєєвої, О.М.Мороховського, Є.Ф.Петрищевої, Н.І.Портнової, Н.М.Разінкіної, М.О.Соколової, М.С.Чаковської, Д.Крістала та інших. У той же час усні жанри наукового стилю мовлення, зокрема просодична організація текстів лекцій, що функціонують у сфері науково-навчальної комунікації, не знайшли достатнього висвітлення в сучасній інтонології. Тому важливим є встановлення функціонально-стильової специфіки просодичних засобів смислової організації англомовного лекційного дискурсу в дидактичній сфері. Саме цим зумовлюється актуальність нашого дослідження, спрямованого на виявлення характеру впливу екстралінгвістичного фактору статі мовця на функціонування окремих компонентів просодії (пауз), встановлення особливостей їх взаємодії у вираженні комунікативного смислу англомовного лекційного дискурсу.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України "Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти", що розроблялась у Київському державному лінгвістичному університеті (тема затверджена вченою радою КДЛУ, протокол №5 від 27 січня 1997 року).

Об'єктом експериментально-фонетичного дослідження є усні реалізації англійських науково-навчальних текстів у виконанні лекторів чоловічої та жіночої статі.

Предметом дослідження є лінгвістичні та акустичні характеристики пауз в сучасному англомовному лекційному дискурсі.

Матеріалом дослідження слугували 16 квазіспонтанних лекцій та лекцій-зачитувань з гуманітарних наук загальною тривалістю звучання 11 годин 40 хвилин.

Метою дослідження є встановлення основних закономірностей та особливостей інтонування англомовного лекційного дискурсу шляхом визначення лінгвістичних та акустичних характеристик функціональних типів пауз.

Мета роботи передбачає розв'язання таких завдань:

- визначення логіко-композиційної та комунікативно-функціональної специфіки усної форми наукового стилю мови;

- виявлення особливостей реалізації просодичних підсистем та їх взаємодії в інформаційній структурі англомовного науково-навчального тексту; мова англомовний науковий просодичний

- встановлення перцептивних і акустичних параметрів та типології мовленнєвих пауз, які характеризують функціонально-стильову норму інтонаційних експресивних засобів актуалізації комунікативно-прагматичної динаміки англомовного лекційного дискурсу;

- встановлення інваріантних та варіантних просодичних параметрів чоловічих та жіночих реалізацій лекції в дидактичній сфері;

- виявлення характеру взаємодії просодичних підсистем на паузальній межі інформаційних сегментів лекції з метою створення методичних стратегій навчання інтонації англомовного дискурсу.

Як робоча гіпотеза висувається припущення про те, що існування соціальних варіантів норми просодичного оформлення лекції обумовлює відмінності акустичних характеристик чоловічих і жіночих реалізацій паузальної межі інформаційних сегментів дискурсу.

Наукова новизна даного дослідження полягає у виявленні впливу соціолінгвістичних факторів мовлення на просодичне оформлення та інформаційну архітектоніку англомовного лекційного дискурсу. У роботі вперше встановлюються інваріантні та варіантні просодичні параметри чоловічих та жіночих реалізацій лекцій з гуманітарних наук у вищій школі. Новим є також вивчення акустичних характеристик пауз та з'ясування особливостей взаємодії просодичних підсистем на паузальній межі інформаційних сегментів дискурсу в мовленні лекторів-чоловіків та лекторів-жінок.

Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в розробці питань функціональної типології мовленнєвих пауз; визначенні взаємодії просодичних підсистем у формуванні інформаційної структури тексту, що сприяє системному вивченню інтонаційної будови сучасного англійського мовлення; обґрунтуванні варіантних просодичних параметрів чоловічих та жіночих реалізацій лекційного дискурсу і встановленні парадигми інтонаційної моделі лекції в дидактичній сфері. Дисертація є внеском у розвиток теорії фоностилів, а також у вивчення фонетичних особливостей мовлення осіб різної статі та розробку теорії соціолекту.

Практична цінність праці визначається виявленням раціонального мінімуму, структури та характеру взаємодії просодичних підсистем у реалізації паузальної межі інформаційних сегментів лекційного дискурсу та можливістю застосування положень та висновків дослідження в практиці професійно-орієнтованого викладання інтонації англійського мовлення (соціально коректні моделі просодичної організації усних текстів), у курсі теоретичної фонетики (розділи: “Інтонація мовлення”, “Комунікативно-фонетичні варіанти мовлення”, “Паузація”). Отримані результати дослідження можуть бути використані при написанні методичних рекомендацій та посібників з фонетики англійської мови і розробці лінгвістичного забезпечення для автоматичного синтезу мовлення.

Достовірність отриманих результатів забезпечується застосуванням комплексної методики дослідження, що включає: інформантний, аудиторський та електроакустичний аналіз експериментальних даних із застосуванням математико-статистичної обробки.

Апробація роботи. Загальний зміст і результати дисертаційного дослідження викладено в публікаціях автора, а також у доповідях на Ювілейній науково-практичній конференції в Київському державному лінгвістичному університеті 21-24 квітня 1998 року, на міжнародному колоквіумі "English as a World Language: Pronunciation Norm and Variation in Speech Communication" (Kyiv, March 11-12, 1999); на міжвузівській науково-практичній конференції “Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 21-22 листопада 1999 року). За темою дисертації опубліковано 4 статті.

Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (204 праці вітчизняних і закордонних авторів), малюнків (6) та додатка, до складу якого входять 56 таблиць. Обсяг тексту дисертації - 160 сторінок, загальний обсяг роботи - 210 сторінок.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається об'єкт і предмет дослідження, викладається гіпотеза, формулюються мета та завдання дослідження, його наукова новизна, практичне й теоретичне значення, а також дається опис матеріалу й методів дослідження.

У першому розділі викладаються теоретичні передумови дослідження. Розглядаються поняття жанрової специфіки лекції, соціальної диференціації мовлення, роль просодії в організації усних науково-навчальних текстів, взаємозалежність паузи та інших компонентів просодії, функціональний аспект мовленнєвих пауз в англомовному лекційному дискурсі.

Другий розділ присвячено опису програми і методики проведення експериментально-фонетичного дослідження.

У третьому розділі наведено результати експериментально-фонетичного дослідження та їх лінгвістична інтерпретація.

У загальних висновках узагальнено результати виконаного дослідження, сформульовано його основні висновки й накреслено можливі перспективи подальших досліджень.

Основний зміст роботи

У галузі соціальної диференціації мови виділяються два основні типи варіативності - ситуативна та стратифікаційна (О.Д.Петренко, О.Д.Швейцер). Ситуативна пов'язана зі стилістичною диференціацією мови і включає поняття сфери суспільної діяльності (освіта, суспільно-політична діяльність, масова комунікація), та детермінує виконання мовцем певної соціальної ролі. Поняття соціальної ролі включає статус мовця, що поєднує в собі соціальні та індивідуальні характеристики особистості того, хто говорить: належність до певного класу чи прошарку, рід занять чи професія, освіта, вік і стать.

Поняття соціального статусу мовця є головним поняттям стратифікаційного типу варіативності. Стратифікаційна варіативність пов'язана зі структурою суспільства. Вона знаходить своє відображення у відмінностях, які проявляються в мовленні представників різноманітних соціальних груп. Основною одиницею аналізу цього типу варіативності є мовний колектив, тобто сукупність взаємодіючих індивідів, які виявляють певну єдність мовних ознак (спільність інвентаря мовних одиниць, використовуваних мовних систем і т.д.).

Відповідно до цього протиставлення чоловічого та жіночого мовлення обумовлюється реалізаціями системи мови представниками різної статі, які можуть містити в собі як загальні, так і специфічні для кожної з них одиниці.

Дослідження особливостей мовлення лекторів-чоловіків та лекторів-жінок проведено в межах як стратифікаційної, так і ситуативної варіативності. У даному випадку йдеться про ситуативно-стратифікаційну площину мовної варіативності, яка дає можливість встановити спільні риси мовлення лекторів різної статі, зумовлені ситуацією мовлення, та відмінні, що пояснюються мовленнєвою поведінкою чоловіків та жінок у сфері науково-навчальної комунікації.

Основна комунікативна цілеспрямованість наукового стилю - повідомлення інформації. Інформативну сторону лекції в дидактичній сфері формують різноманітні теорії, опис фактів, формулювань, законів, питання методології. Комунікативні одиниці, більші ніж висловлювання, характеризуються постійним перегрупуванням інформативних центрів: смислова структура одних висловлювань виявляється більш значущою для створення комунікативного динамізму тексту, ніж смислова структура інших висловлювань, що й утворює основу тема-рематичних відношень комунікативних одиниць, більших за висловлювання. Основними ознаками комунікативно-орієнтованих функціональних одиниць тексту у плані змісту є їх відносна смислова завершеність, у плані вираження - дискурсивна реалізація у формі будь-якої надфразної єдності чи їх сукупності (О.П. Воробйова). Особливості актуалізації цих інформаційних блоків сприяють досягненню прагматичного ефекту під час продукування усних науково-навчальних текстів.

Прагматичною метою лектора є найбільш адекватне "донесення" повідомлення до аудиторії, привертання уваги слухачів і спрямування її на повідомлення, встановлення контакту з аудиторією та збереження його протягом усієї лекції (М.О.Соколова, К.П.Гінтовт, Л.О.Кантер та інші).

Усному науково-навчальному тексту властивий також різний ступінь експресивності - оптимального засобу передавання розумового змісту в момент мовлення, виразності, яка може включати в себе, залежно від стилю, екстралінгвістичних факторів та намірів мовця, емоційний аспект, логічний аспект або їх поєднання. Просодія тексту бере безпосередню участь у реалізації комунікативного завдання, що стоїть перед текстом, і забезпечує його успіх та ефективність.

Однією з актуальних проблем дослідження нормативності інтонаційних риторичних засобів комунікативно-орієнтованих функціональних одиниць тексту і тексту в цілому є встановлення просодичної актуалізації паузальної межі інформаційних сегментів дискурсу в чоловічих та жіночих реалізаціях прагматичного потенціалу лекції в дидактичній сфері.

Відповідно до мети дослідження, у роботі сформульована узагальнена класифікація мовленнєвих пауз: І) з точки зору фізіології: паузи дихання та інші; 2) з точки зору наявності/відсутності темпорального компонента у складі паузи: темпоральні (короткі, малі, середні, довгі, тривалі) й нетемпоральні (квазіпаузи); 3) з точки зору комунікативно-прагматичної обумовленості пауз: інтрасегментні (фонетичні) й інтерсегментні паузи, які, у свою чергу, поділяються на паузи структурного членування мовлення (синтаксичні, міжсинтагмені та предикуючі) і тентативні (психологічні та паузи хезитації).

Для визначення особливостей дистрибуції пауз у жіночих та чоловічих реалізаціях лекційного дискурсу, а також для виявлення акустичних параметрів тональних і динамічних характеристик на паузальній межі інформаційних сегментів дискурсу було проведено експериментально-фонетичне дослідження за допомогою інформантного, аудиторського та акустичного методів аналізу.

Експериментальним матеріалом даного дослідження служили квазіспонтанні лекції в дидактичній сфері у виконанні 8 лекторів 25-30-літнього віку чоловічої статі (4 диктори) та жіночої статі (4 диктори), вимова яких відповідає літературній нормі американського варіанту англійської мови (General American).

Для отримання додаткових даних про специфіку просодичного оформлення лекторського мовлення чоловіків та жінок, крім квазіспонтанних презентацій лекційного матеріалу, перед дикторами було поставлено завдання з презентації письмового тексту (зачитування), однакового для всіх інформантів. Під час підготовки кожен з дикторів багаторазово прочитував текст для вибору оптимальних просодичних контурів науково-навчального тексту.

До проведення інформантного аналізу було залучено як носіїв мови - викладачів англійської мови з США, так і аспірантів та викладачів кафедри практичної й теоретичної фонетики англійської мови Київського державного лінгвістичного університету. Загальна кількість інформантів - 8, з них: 4 носії мови та 4 інформанти, що володіють англійською мовою як іноземною та мають спеціальну філологічну освіту. Інформанти працювали з письмовими текстами лекцій, надрукованими без абзаців та розділових знаків.

У результаті інформантного аналізу виявлено структурні компоненти композиційно-інформаційної будови тексту квазіспонтанної лекції. Необхідними елементами композиції лекції в дидактичній сфері є: вихідні дані або вступ; формулювання гіпотези або проблеми, що розглядається, та її констатація й аргументація з імплікацією висновків. Особливості композиційного оформлення квазіспонтанної лекції релевантні незалежно від статі диктора.

Встановлено, що в основі ієрархії комунікативно-прагматичних програм, що реалізуються в лекції, лежить дихотомія основної та другорядних комунікативних програм. Основна комунікативна програма спрямована на реалізацію основного комунікативного наміру, на вирішення надзавдання. Другорядні комунікативні програми виникають під час продукування лекції й застосовуються з метою найбільш адекватного донесення основної інформації до реципієнта. Інформаційні блоки, що несуть основну ідею лекції, нову, як правило, невідому реципієнтові інформацію, при аналізі розглядалися як рематичні блоки /РБ/. Смислові блоки з другорядною комунікативною програмою, що базуються на вже відомих фактах, подіях, тобто слугують своєрідним фоном основної інформації, трактувалися як тематичні інформаційні блоки /ТБ/.

Аналіз інформаційної архітектоніки квазіспонтанних лекцій виявив їх специфіку: розбіжність в інформаційній побудові тексту лекцій дикторів різної статі. Дикторам-чоловікам властиве переважне вживання тематичного блоку (або блоків) інформації перед рематичним блоком. Тобто диктори чоловічої статі намагаються поступово "підвести" слухача до головної інформації, заздалегідь пояснити те, що потім буде постулюватися в рематичному блоці як головна інформація, або головна ідея лекції. Для жіночих реалізацій характерною є схема, за якою спочатку констатується факт, а потім дається його пояснення, розшифрування (див. рис. 1).

Рис. 1. Інформаційна структура квазіспонтанної лекції

Аудиторський аналіз проводився у два етапи. На першому етапі аналіз виконувався групою аудиторів, у яку ввійшли п'ять носіїв англійської мови із США, що мають філологічну підготовку та практику аудіювання усних текстів.

Аудиторам-інформантам було запропоновано встановити відповідність експериментального матеріалу нормі вимови американського варіанту сучасної англійської мови, визначити відповідність інтонаційних реалізацій текстів жанровим особливостям науково-навчального мовлення та ідентифікувати різні види презентації лекційного матеріалу на перцептивному рівні.

На другому етапі аудиторського аналізу перед 4 кваліфікованими викладачами-фонетистами було поставлено завдання встановити рух мелодійного контуру на межі та всередині фраз, визначити гучність вимови перед- і запаузальних ділянок мовленнєвого континууму, виділити паузальні межі інтонаційно-смислових одиниць різної складності, встановити особливості дистрибуції пауз у науково-навчальному тексті з точки зору їх функціонального навантаження (див. рис. 2).

За результатами аудиторського аналізу визначено основні різновиди лекції в дидактичній сфері: квазіспонтанна лекція - напівпідготовлене

Рис. 2. Функціональна класифікація інтонаційних інтерсегментних пауз лекційного дискурсу мовлення із застосуванням нотаток або без них та лекція-зачитування - озвучування письмового тексту, що не виключає окремих елементів творчості.

У 90% випадків аудитори безпомилково відносили експериментальний текст до того чи іншого виду лекційного мовлення.

Синтагматичне членування лекції-зачитування відповідає синтаксичній структурі тексту. У квазіспонтанному тексті синтагматичне членування має певні особливості порівняно з лекцією-зачитуванням: синтагми коротші, їх тривалість зменшується в залежності від темпу мовлення (чим повільніший темп, тим коротші синтагми) та інформаційної структури тексту ( у РБ синтагми коротші, ніж у ТБ).

Відзначено, що в окремих випадках авторський варіант синтагматичного членування квазіспонтанних лекцій та результати інформантного аналізу не збігались. Це свідчить про те, що, незважаючи на важливість розгляду лексичних та граматичних структур тексту, саме фактор авторського просодичного оформлення мовлення є головним у виділенні найменших смислових квантів лекції.

Аудиторський аналіз показав, що в 70% квазіспонтанних лекцій періоди усної презентації матеріалу чергуються з періодами повного зачитування заздалегідь записаного тексту лекції.

Відповідно до мети й завдань експериментально-фонетичного дослідження під час проведення аудиторського аналізу було визначено особливості дистрибуції інтерсегментних пауз у чоловічих та жіночих реалізаціях досліджуваних лекцій залежно від інформаційної структури науково-навчальних текстів та наявності/відсутності темпорального компонента у складі паузи.

У результаті аудиторського аналізу встановлено, що паузальне членування двох видів лекцій, в залежності від статі мовця, має як спільні, так і диференційні ознаки.

До спільних ознак відносимо: переважне вживання абсолютних (темпоральних) пауз (78% від загальної кількості пауз у квазіспонтанній лекції та 74% - в лекції-зачитуванні); наявність структурно-смислових (міжсинтагмених без перерви у фонації) квазіпауз (19% у квазіспонтанній лекції та 22% - у лекції-зачитуванні) і психологічних (внутрішньосинтагмених пауз без перерви у фонації) квазіпауз (3% у квазіспонтанній лекції та 4% - у лекції-зачитуванні); провідна роль пауз структурного членування мовлення (75% (квазіспонтанна лекція) та 91% (лекція-зачитування)); більш часте вживання тентативних пауз у РБ, ніж у ТБ; переважна реалізація внутрішньосинтагменої психологічної паузи перед словом чи групою слів, що виділяються; більша рекурентність актуалізації психологічних пауз у РБ (65%) порівняно з ТБ ( 35%). Вживання пауз хезитації характерне для квазіспонтанної лекції (17%). У лекції-зачитуванні паузи цього типу зустрічаються оказіонально (0,5% від загальної кількості пауз в лекції). Вживання пауз у лекції-зачитуванні синтаксично передбачене, при квазіспонтанній презентації матеріалу вживання пауз визначається насамперед інформаційною структурою тексту.

Інформативними для диференціації двох типів реалізації за параметром паузального членування квазіспонтанної лекції та лекції-зачитування є такі дані: 1) у квазіспонтанному мовленні лекторів-жінок кількість темпоральних пауз на 7% переважає їх кількість у мовленні дикторів чоловічої статі; 2) для чоловічого мовлення характерне вживання квазіпауз; 3) у чоловічому виконанні можливе оказіональне вживання пауз без перерви у фонації в міжфразовій позиції (1% від загальної кількості пауз); 4) головна роль пауз структурного членування у жіночих реалізаціях (83%) при більш частому вживанні тентативних пауз (34%) у мовленні лекторів-чоловіків; 5) найбільш розповсюджений тип пауз структурного членування в жіночих реалізаціях двох видів лекції та чоловічих реалізаціях квазіспонтанної лекції - міжсинтагмена пауза з перервою у фонації; 6) при зачитуванні лекції диктором-чоловіком найбільш розповсюдженим видом паузи є міжсинтагмена пауза без перерви у фонації (30%); 7) для лекторів-чоловіків характерною є диференціація інформаційних блоків завдяки вживанню більшої кількості психологічних пауз у РБ (77%) порівняно з ТБ (23%); 8) оказіональне вживання незаповнених пауз хезитації при зачитуванні лекційного матеріалу чоловіками; 9) при квазіспонтанній презентації лекції паузи хезитації в мовленні дикторів-жінок виникають частіше на межі смислових єдностей (синтагм, фраз) (26% від загальної кількості пауз), у той час як у чоловічих реалізаціях - всередині смислових блоків; 10) єдиний заповнювач пауз хезитації в жіночих реалізаціях - звук-заповнювач, у чоловічих реалізаціях квазіспонтанної лекції можливе вживання звуків-заповнювачів (7% від загальної кількості пауз в лекції), хезитацій-повторів (0,3%), “фальшивих стартів” (0,2%) та самоперебивань (0,1%).

Вивчення тональних характеристик паузальної межі інформаційних сегментів дискурсу на акустичному рівні здійснювалося з урахуванням тонального рівня завершення передпаузального та початку запаузального сегментів; частотного діапазону відрізків мовленнєвого континууму, які передують паузі або слідують за нею; інтервалу змін ЧОТ кінцевого передпаузального, початкового запаузального сегментів та черезпаузального стику; кривини інтервалу на передпаузальній та запаузальній ділянках та змінності мелодії на ділянках мовленнєвого континууму перед та після паузи. Динамічні ознаки перед- та запаузальних ділянок характеризувалися рівнем, діапазоном та показниками змінності інтенсивності. Темпоральні зміни на паузальній межі дискурсу визначалися за середньоскладовою тривалістю висловлювань, середньою тривалістю синтагми, за темпом мовлення дикторів і темпом презентації перед- та запаузальних ділянок, за відносною тривалістю пауз. Враховувався також коефіцієнт паузації.

Для проведення дослідження на рівні акустики було відібрано 190 реалізацій мікротекстів, виконаних у двох лекційних різновидах дикторами різної статі, загальний час звучання яких склав 45 хвилин.

Під час акустичного аналізу досліджувалося три акустичні параметри: ЧОТ, інтенсивність та тривалість, розглядалися їх абсолютні та відносні значення.

У результаті акустичного аналізу визначено комплекс спільних та диференційних просодичних параметрів на паузальній межі інформаційних сегментів лекційного дискурсу у виконанні лекторів різної статі. Встановлено, що збільшення кількості пауз, які характеризуються наявністю перерви у фонації, та подовження їх тривалості (подібне явище має місце частіше у чоловічих реалізаціях лекційного дискурсу) не може бути безумовним маркером уповільнення темпу презентації матеріалу. Інструментальний аналіз показав, що визначальним фактором, який впливає на швидкість мовлення лектора, крім тривалості абсолютних пауз, є середньоскладова тривалість та кількість квазіпауз у лекції.

Встановлено, що ефект паузи, яка сприймається на перцептивному рівні як така, котра не характеризується наявністю перерви у фонації (квазіпауза), може утворюватися: 1) абсолютною паузою тривалістю до 110 мсек; 2) різким підвищенням рівня початку тону на запаузальній ділянці; 3) розширенням тонального діапазону у позиції після паузи; 4) вживанням вузького тонального інтервалу перед паузою і широкого після неї; 5) наявністю великого тонального інтервалу черезпаузального стику; 6) збільшенням показника швидкості зміни ЧОТ у запаузальній позиції; 7) збільшенням показника мелодійних змін (змінність мелодії) на ділянці, що йде за паузою. Квазіпауза актуалізується також підвищенням рівня інтенсивності вимови запаузального сегмента. Після реалізації максимуму інтенсивності на першому запаузальному сегменті спостерігається поступове зменшення її показника, більший діапазон інтенсивності запаузальної ділянки, збільшення швидкості зміни показника інтенсивності на передпаузальній ділянці та зменшення на запаузальній, зменшення показника перепаду інтенсивності у позиції після паузи.

Усі перераховані вище фактори більшою чи меншою мірою сприяють утворенню ефекту паузи без перерви у фонації в мовленні лекторів неза-лежно від статі і є інваріантними для утворення психологічних квазіпауз (внутрішньосинтагмених пауз без перерви у фонації). Головним фактором сприйняття реципієнтом структурно-смислових квазіпауз є фактор смислу.

Акустичний аналіз дав змогу визначити абсолютну та відносну трива-лість пауз. Зіставлення паузальних показників перцептивного та акустичного рівнів дозволило встановити взаємозалежність темпоральних і функціональних характеристик пауз лекційного дискурсу (див. рис. 3).

Аналіз виявив обов'язковість динамічних змін (рівень інтенсивності, діапазон інтенсивності, швидкість зміни інтенсивності та змінність інтенсивності) у мовленні лектора при реалізації паузи, а також показав взаємозалежність і взаємодію тональних, динамічних і темпоральних характеристик мовленнєвого континууму на паузальній межі інформаційних сегментів дискурсу. Характер цих змін, що мають місце на передпаузальній та запаузальній ділянках мовленнєвого континууму, визначається типом і характером конкретного виду пауз.

Аудиторський та акустичний види аналізу дали змогу визначити особливості просодичної актуалізації паузальної межі інформаційних сегментів дискурсу в залежності від інформаційної структури лекції. Ці особливості знаходять вираз в інтонаційних контрастах презентації ТБ та РБ.

Рис. 3. Взаємозалежність темпоральних та функціональних характеристик пауз лекційного дискурсу.

Умовні позначення: вс. - внутрішньосинтагмена пауза;

мс. - міжсинтагмена пауза;

мф. - міжфразова;

НФЄ - надфразна єдність.

У висновках, що випливають з перцептивного аналізу та були підтверджені акустичним аналізом, констатується збільшення тривалості абсолютних пауз та зменшення квазіпауз у РБ квазіспонтанної лекції. У ТБ було помічено зворотню тенденцію.

Встановлено, що характерним для реалізації міжсинтагмених пауз без перерви у фонації, внутрішньосинтагмених пауз з перервою у фонації та заповнених пауз хезитації є більша тривалість передпаузального та менша - запаузального сегментів по відношенню до середньоскладової тривалості синтагми, незалежно від інформаційної будови лекції. Зворотня тенденція спостерігається при вживанні міжсинтагмених пауз із перервою у фонації в рематичних та внутрішньосинтагмених пауз без перерви у фонації і незаповнених пауз хезитації - у тематичних інформаційних блоках.

Динамічні зміни на перед- та запаузальних ділянках більші в ТБ. Винятком є реалізація міжфразових пауз із перервою у фонації, коли рівень інтенсивності на перед- та запаузальній ділянках вищий у РБ.

Особливістю мелодійного оформлення передпаузальних ділянок у ТБ є їх більша тональна варіативність порівняно з РБ, для яких найбільш характерними залишаються низхідні тони. Це пояснюється смисловою структурою рематичного блоку, який несе головну інформацію.

На акустичному рівні спільними для двох типів реалізації паузального членування є такі ознаки: обов'язковість виділення просодичними засобами перед- та запаузальних відрізків мовленнєвого континууму, що свідчить про інтонаційний характер усіх типів пауз; тривалість абсолютних пауз у лекції переважає середньоскладову тривалість синтагми та фрази; відмінності просодичного аранжування пауз залежать від інформаційної організації науково-навчального тексту та від виду презентації матеріалу, тобто квазіспонтанного мовлення чи зачитування тексту лекції.

Було визначено диференційні ознаки жіночих та чоловічих реалізацій лекційного дискурсу в дидактичній сфері. Жіночі реалізації лекцій характеризуються ширшим тональним діапазоном та частотнішим вживанням висхідних тонів. У жінок нижчі, ніж у чоловіків, показники швидкості зміни тону, змінності мелодії і частотного діапазону реалізації перед- та запаузальних ділянок, кривини кривої інтенсивності і діапазону інтенсивності та змінності інтенсивності на відрізках, що передують паузі та слідують за нею. Диференційною ознакою, яка характеризує паузальне членування мовлення дикторів різної статі, є також тенденція до підвищення показників тональних, динамічних та темпоральних змін мовлення лекторів-чоловіків у позиції після паузи при зворотній тенденції у жіночих реалізаціях.

Лінгвістична інтерпретація результатів інформантного, аудиторського та акустичного аналізу дала змогу визначити функціональну роль пауз у членуванні мовлення лектора як засобу композиційної організації усного тексту, тобто фактора, що визначає особливості інформаційної структури та стильові ознаки лекції, як компонента просодії, який свідчить про існування соціальних варіантів лекторського мовлення.

Здійснене дослідження підтвердило прийняту гіпотезу: акустичні характеристики чоловічих та жіночих реалізацій паузальної межі інформаційних сегментів дискурсу обумовлені існуванням соціальних варіантів норми просодичного оформлення лекції. На основі вивчення кореляції даних перцептивного та акустичного аналізу встановлено основні закономірності комунікативно-прагматичних програм лекції в дидактичній сфері, виявлено основні лінгвістичні й акустичні характеристики паузації дискурсу.

Основними висновками проведеного дослідження є:

Лекція у вищій школі функціонує як оптимальна інтегрована смислова єдність при умові функціонально-стильової нормативності риторичних засобів інтонаційно-смислової організації комунікативних одиниць тексту.

Класифікація мовленнєвих пауз, розроблена в дисертації, уможливлює адекватний опис результатів дослідження паузальної межі інформаційних сегментів сучасного англомовного лекційного дискурсу.

Варіювання просодичних параметрів паузального членування в мовленні лекторів різної статі має як ізоморфні, так і аломорфні тенденції. Це обумовлюється суб'єктивно-прагматичними факторами і свідчить про існування жіночих та чоловічих варіантів лекторського мовлення в межах наукового стилю мовлення.

Перцептивний аналіз виявляє тенденцію до збереження норми просодичного оформлення читання тексту лекції дикторами жіночої статі також при квазіспонтанній презентації матеріалу. Паузальне членування квазіспонтанної лекції у виконанні дикторів-чоловіків має ознаки, характерні для паузації при спонтанному мовленні.

Акустичні диференційні характеристики соціальних варіантів лекторського мовлення виявлено у всьому діапазоні просодичних ознак: динамічних, висотнотональних і темпоральних. Найвищий ступінь контрасту просодичних параметрів в актуалізації паузальної межі інформаційних сегментів лекційного дискурсу притаманний чоловічим реалізаціям.

Лінгвістична інтерпретація результатів дослідження дає підстави вважати встановлені акустичні характеристики паузальної межі інформаційних сегментів дискурсу релевантними для мовлення лекторів. Це дозволяє розробити рекомендації щодо просодичних характеристик лекційного дискурсу. Вони можуть слугувати основою для подальшої поглибленої наукової розробки розглянутої нами проблеми в дослідженнях, спрямованих на встановлення характеру взаємодії тембру та паузації в усних науково-навчальних текстах, на визначення психолінгвістичних характеристик мовлення лекторів-чоловіків і лекторів-жінок та подальше вивчення фонетичних особливостей мовлення осіб різної статі. Коректний вибір комбінацій просодичних характеристик як норми презентації лекції та її варіантних реалізацій сприяє оптимізації навчання автентичної англійської мови.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях

1. Просодичні особливості чоловічих та жіночих реалізацій лекційного дискурсу в дидактичній сфері // Наукові записки. Сер.: Проблеми філології і методики навчання іноземних мов. - Кіровоград: КДПУ, 1997. - Вип. 12. -С. 67-72.

2. Прагма-просодичний аспект лекційного мовлення в дидактичній сфері // Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. Дослідження молодих вчених. Сер.: Філологія. Вісник Київського державного лінгвістичного університету. - К.: Київ. держ. лінгвіст. ун-т. - 1997. - Вип. 3. - С. 68-73.

3. Sociolinguistic Aspect in the Intonation of Lecture Discourse // IATEFL-Ukraine Newsletter. - 1998. - №12. - P. 17-18.

4. Риторичний аспект жіночих та чоловічих реалізацій лекції у дидактичній сфері (на матеріалі англійської мови) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Сер.: Філологія. - К.: Київ. держ. лінгвіст. ун-т, 1999. - Т. 2, №1. - С. 159-164.

Размещено на Allbest.ru