Структурні й семантичні особливості композит-метафор в американському сленгу

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.8 (048)

СТРУКТУРНІ Й СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИТ-МЕТАФОР В АМЕРИКАНСЬКОМУ СЛЕНГУ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ГОНТА Ігор Анатолійович

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі практики англійської мови Київського державного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Омельченко Лариса Федорівна, кафедра практики англійської мови Київського державного лінгвістичного університету

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Квеселевич Дмитро Іванович, завідувач кафедри англійської філології Житомирського державного педагогічного університету ім. Івана Франка

кандидат філологічних наук, доцент Височинський Юрій Іванович, завідувач кафедри іноземних мов № 1, декан факультету лінгвістики Національного технічного університету України “КПІ”

Провідна установа: Ужгородський державний університет, кафедра англійської філології, Міністерство освіти і науки України, м. Ужгород

Захист відбудеться “24” березня 2000 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (252650 МСП, м. Київ-5, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету.

Автореферат розісланий “23” лютого 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А. Калита

Мовний субстандарт як невичерпне джерело поповнення мови потребує ретельної уваги лінгвістів. Уже сама властивість субстандартної системи лексики постійно поновлюватись є цікавою для вивчення цього явища як у теоретичному, так і в практичному планах. Значну роль у субстандартному словотворенні відіграють композитний та лексико-семантичний способи словотвору.

Композитний спосіб утворення слів має тенденцію до бурхливого розвитку та вживання в різних функціональних стилях. Значній кількості мовних одиниць, утворених шляхом словоскладання та парасинтезу, притаманне переносне значення, яке не лише називає, але й описує та характеризує предмет через його асоціативний зв'язок з іншим предметом. Метафорично переосмислені композити інформаційно насичені, здатні характеризувати складні поняття і при цьому мають яскраве експресивне забарвлення, що зумовлено домінуючою роллю конотативного компонента в їх значенні. Розмовно-побутовий стиль, особливо сленг є плідним рунтом для виникнення композит-метафор (КМ).

Актуальність теми зумовлена сучасним станом досліджень у галузі композитології. На цьому етапі все більшої актуальності набуває дослідження КМ, особливо в американському сленгу, роль якого швидко зростає в макросистемі англійської мови. Американський сленг характеризується прозорістю своїх меж, здатністю приймати і пропускати крізь себе величезну кількість мовних одиниць, збагачуючи таким чином тезаурус англійської мови новими експресивно-забарвленими словами й виразами, незвичними в плані семантики та комбінаторики. Серед великої кількості мовних одиниць сленгової генези особливо цікавими є композити-метафори з властивими їм ідіоматичністю, багатим спектром комунікативно-стилістичних конотаций, повне розуміння яких неможливе без детального розгляду їх семантичних та структурних характеристик.

Попри наявність праць, спеціально присвячених композитам метафоричного характеру (К.А. Дюжикова, І.М. Аракелян), досліджень цієї проблеми в інших контекстах (О.Д. Мєшков, Л.Ф. Омельченко, М.Г. Гутерман, І.І. Борисенко, Н.І. Тропіна, Г. Марчанд), глибоке вивчення дериваційних механізмів композит-метафор сленгової генези ще далеке від повного завершення.

Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової проблематики, затвердженої радою Київського державного лінгвістичного університету (протокол № 5 від 27 січня 1997 р.): “Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти”.

Об'єктом дослідження є субстантивні композити метафоричного характеру в американському сленгу.

Предметом дослідження є словотвірні, семантичні та структурні особливості складних та складнопохідних метафор в американському сленгу.

Метою дослідження є встановлення характеристик мікросистеми композит-метафор американського сленгу в синхронно-процесуальному ракурсі шляхом виявлення їх словотвірних, семантичних та структурних особливостей. Для досягнення цієї мети в роботі вирішується ряд конкретних завдань:

- визначити дериваційну базу композит-метафор;

- встановити їх внутрішню семантичну та морфологічну валентність з подальшим виділенням ітеративних компонентів;

- виявити динаміку розвитку семантичної структури;

- встановити особливості морфологічної структури досліджуваних одиниць, а також їх кореляцію з метафорами іншої структури;

- обгрунтувати структурні моделі композит-метафор, їх специфіку та варіювання рівнів номінації в межах лексем однієї моделі.

Матеріалом дослідження є композити-метафори, відібрані методом суцільної вибірки із словників американського сленгу Г. Уентуорта та С. Флекснера (American Slang Dictionary), Р. Спіерса (The NTS's Dictionary of American Slang), Р. Чепмена (Thesaurus of American Slang та American Slang). Із загального обсягу досліджуваних одиниць, які складали 1516 КМіменників, прикметників, дієслів і прислівників, було відібрано лише корпус з 1139 субстантивних лексем. Вибір матеріалу пояснюється домінуючою роллю іменників у лексико-категоріальній системі мови.

Мета та завдання дослідження зумовили використання конкретних методів аналізу, а саме: лексикографічного методу, дефініційного аналізу значень композит, компонентного аналізу, порівняльно-зіставного методу, трансформаційного методу та аналізу за безпосередніми складниками, а також методу кількісних підрахунків.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає у виділенні КМ сленгової генези в окрему мікросистему, в класифікації субстантивних КМ залежно від їх дериваційної бази, що до цієї пори не було предметом окремого вивчення. В роботі складено лексико-семантичні ряди з ітеративним першим та другим компонентами з наведенням кількісних показників та їх класифікації в залежності від семантики полівалентного конституента. Досліджено шляхи утворення нових значень композит, а також з'ясовано причини їх семантико-морфологічної кореляції з сленговими метафорами некомпозитної структури. Новим є з'ясування специфіки словотвірних моделей КМ та їх семантики, встановлення можливості варіювання значень слів у межах тієї чи іншої моделі, встановлення продуктивності моделей.

Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в подальшій розробці окремих проблем функціональної лексикології: виявлено особливості утворення КМ сленгової генези в залежності від їх дериваційної бази; на прикладі кореляції КМ з метафорами іншої структури продемонстровано мікросистему досліджуваних утворень сленгового походження, яка є складовою частиною системи переосмислених лексичних одиниць-сленгізмів; встановлено продуктивність словотвірних моделей досліджуваних лексем, на прикладі більшості моделей доведено можливість комбінування різних рівнів номінації в межах слова.

Практична цінність дисертації полягає в тому, що основні положення проведеного дослідження та його висновки можуть бути використані у складанні спеціалізованих словників або довідників, підготовці та проведенні спецкурсів з проблем словотвору, у навчанні референтів-перекладачів для роботи з різними видами літератури. Використання матеріалів роботи у викладацькій практиці сприятиме інтенсифікації процесів навчання англійської мови та її американському варіанту.

Апробація результатів. Результати дослідження обговорювались на міжнародній науковій конференції “Проблеми порівняльної семантики” (Київ, 1997) та на науковій конференції, присвяченій 50-річчю Київського державного лінгвістичного університету (Київ, 1998). Результати работи опубліковані в п`яти публікаціях.

Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і списку використаних словників. Повний обсяг роботи становить 194 сторінки, з яких 23 сторінки займає список використаних джерел та перелік використаних лексикографічних джерел.

У вступі обгрунтовуються актуальність вибору теми, наукова новизна, теоретичне значення та практична цінність проведеного дослідження, визначено його об`єкт і предмет, мету й завдання, формулюються положення, винесені на захист.

У першому розділі описано теоретичні основи дослідження, на базі яких визначається статус композити-метафори; наводиться класифікація КМ залежно від їх дериваційної бази, на основі якої здійснюється семантична, морфологічна та словотвірна характеристика кожної групи, а саме: виявлено особливості розвитку багатозначності даних лексем, висвітлено їх внутрішні валентні характеристики, показано структурну та семантичну кореляцію КМ з іншоструктурними метафорами та причини, що її зумовлюють.

У другому розділі досліджуються структурні та семантичні особливості лексем, утворених за тією чи іншою структурною моделлю, встановлюється продуктивність словотвірних моделей досліджуваних лексем, на прикладі різних моделей КМ демонструється можливість сполучення різних номінативних рівнів у межах однієї лексичної одиниці.

У загальних висновках підводяться підсумки дисертаційного дослідження та окреслюються його подальші напрямки.

Список використаних джерел складається із 225 найменувань вітчизняних та зарубіжних авторів.

Зміст роботи

семантичний морфологічний композит метафора

У праці композита-метафора трактується як лексична одиниця, яка: а) у плані вираження є складним або складнопохідним словом з притаманним їй експліцитним графічним критерієм; б) у плані ж змісту композита-метафора характеризується наявністю хоча б в одному з її лексико-семантичних варіантів метафоричного значення, яке підкреслює перцептивну або неперцептивну подібність порівнюваних референтів.

КМ-сленгізми неоднорідні й мають певні особливості. З точки зору дериваційної бази КМ-сленгізми розподіляються на дві групи, кожна з яких характеризується власним словотвірним механізмом: 17% КМ (КМ І) - лексеми, що морфологічно та генетично оформились у композити в несленгових прошарках мови. Як правило, КМ І у первинному значенні не є метафорами й зазнають метафоричного переосмислення, потрапляючи в сленг: bellyache пр. біль у животі, перен. ам. сл. скарга; barbwire пр. колючий дріт, перен. ам. сл. віскі; dewdrop пр. росинка, перен. ам. сл. студент-першокурсник. Нечисленні КМ у первинному значенні належать до стертих метафор: pinhead перв. головка шпильки, перен. ам. сл. дрібні гроші; rainbow перв. веселка, перен. ам. сл. кривонога людина; sawdust перв. тирса, перен. ам. сл. 1. гроші; 2. динаміт; 3. цукор.

Більш численну групу складають КМ ІІ (83% всіх КМ), розуміння яких потребує їх трансформацїї в речення-судження. Прямі значення таких лексем або відсутні: biscuit-shooter 1. офіціант; 2. кухар; deadlights очі, або, потенційно існуючи, не фіксуються в словниках як самостійні слова: cliff-dweller мешканець багатоповерхового будинку; rib-tickler удар по ребрах, бійка. Головною диференційною рисою КМІІ є одночасність процесів метафоричного переосмислення та словостягнення, в результаті якої утворюються ці одиниці в межах субстандартної мовної сфери. Переважна більшість КМ ІІ виникає шляхом зрощення метафоричних суджень, минаючи стадію фразеологізації, лише в кількох випадках було виявлено лексико-синтаксичні пари, в яких композити-метафори відповідають наявним у мові фразеологізмам: to lick smb`s boots, to polish an apple підлабузнюватись boot-licker, apple-polisher підлабузник.

Значна частина композит-метафор (40% КМ І та 21,4% КМ ІІ) фіксуються в сленгових словниках більш ніж в одному значенні. Багатозначну структуру КМ І розвивають за трьома типами полісемії, кожен з яких можна продемонструвати графічно:

а) іррадіаційний тип полісемії: gooseberry пр. арус, ам. сл. 1. мотузка з розвішаною білизною; 2. загорода з колючого дроту.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Семантична структура КМ gooseberry

де первинне значення; 1, 2 - переносні значення

б) конкатенаційний тип полісемії: life-boat пр. рятувальна шлюпка, ам.сл. 1. заміна тюремного або посмертного ув'язнення; 2. перегляд судової справи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Семантична структура КМ life-boat

в) іррадіаційно-конкатенаційний тип полісемії: battleship пр. лінійний корабель, ам. сл. 1. найважчий вид залізничного локомотиву; 2. великий, важкий пасажирський потяг; 3. ноги; 4. калоші.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Семантична структура КМ battleship

Розширення семантичної структури КМ ІІ відбувається в результаті таких процесів:

а) багаторазового стягнення вихідного багатозначного словосполучення: knowledge-box 1. школа; 2. офіс диспетчера залізничної станції; 3. голова.

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

Рис. 4 Семантична структура КМ knowledge-box

де вихідне словосполучення

На відміну від КМ І з іррадіаційним типом полісемії, де семантичним ядром є первинне значення композити, дериваційним ядром КМ ІІ вважаємо вихідне словосполучення в комбінації всіх своїх значень.

б) Подібно до КМ І у лексем другої підгрупи спостерігаються випадки розвитку нових значень за конкатенаційним типом полісемії: frogskin 1. однодоларова банкнота; 2. паперова купюра.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5 Семантична структура КМ frogskin

Якщо вважат илексико-семантичний варіант 1 первинним значенням (що, на жаль, неможливо довести через відсутність точних дат виникнення значень цієї лексеми), то лексико-семантичний варіант 2 з'явився в результаті розширення значення лексико-семантичного варіанта 1.

в) Розвиток семантичної структури КМ II можливий також шляхом поєднання двох вищезазначених процесів. Мотивуюча синтаксична конструкція в результаті універбації утворює композиту-полісемант, лексико-семантичний варіант якої, у свою чергу, стає джерелом утворення значення для нових лексико-семантичних варіантів: daisy-cutter 1. бейсбольний м'яч, що доторкнувся до землі; 2. тенісний м'ячик, що доторкнувся до землі; 3. кінь, що скаче риссю; 4. протипіхотна осколкова бомба, запущена для вибуху біля поверхні землі.

1

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 6 Семантична структура КМ daisy-cutter

У корпусі КМ ІІ встановлено випадки композитної структурної омонімії, в результаті якої виникають лексеми-омоніми з ідентичною формою вираження. Такі слова фіксуються лексикографічними джерелами в одній словниковій статті й тому можуть сприйматися як різні значення однієї композити. Довести омонімічність таких лексем можна шляхом їх трансформації, наслідком якої є дві різні синтаксичні конструкції: tіn-ear₁ людина, яка не любить музику; людина, яка не має музикального слуху one who has a tin ear // tіn-ear₂ листок кольорової капусти tіn ear (smth. that resembles an ear made of tіn); іce-man₁ викрадач дорогоцінностей man who steals іce (іce sl. діаманти) // іce-man₂ 1. холоднокровний азартний гравець; 2. вбивця man who іs as cold as іce.

Композити-метафори ІІ, будучи повним результатом субстандартного словотвору, є цікавими також з точки зору своєї внутрішньої валентності, розгляд якої дозволяє прослідкувати особливості взаємозчеплення конституентів КМ. Розглядається внутрішня семантична та морфологічна валентність. Під семантичною валентністю ми розуміємо сполучуваність компонентів в архітектоніці композити, яка відповідає сполучуваності референтів у сучасному світі комунікантів на території поширення американского сленгу. За цим критерієм КМ II поділяються на: 1) КМ з внутрішньою семантичною валентністю їх компонентів (КМСВ). Такі лексичні одиниці трансформуються у вихідні словосполучення, що функціонують як у прямому, так і в переносному значеннях: bіrdwatcher чоловік, що розважається, спостерігаючи за дівчатами, які проходять to watch the bіrds; 2) КМ з порушеною внутрішньою семантичною валентністю (КМПВ). Подібні лексеми трансформуються лише в метафоричні словосполучення: mіnd-bender галюциноген, як правило ЛСД to bend the mіnd. Важко визначити чітку межу між КМСВ та КМПВ, оскільки смислова сполучуванність має швидше екстралінгвістичний характер, тобто визначається об'єктивною дійсністю, умовами життя й тому є дуже мінливою як територіально, так і в часі. За словами лінгвістів композитам з порушеною семантичною валентністю властивий найбільший стилістичний ефект, сильний мовленнєвий вплив на комуніканта та його сприйняття (М.Д. Степанова, І.М. Аракелян, Н.І. Тропіна).

Досліджувані КМСВ та КМПВ виявляють однакові словотворчі особливості: утворюються на базі номінативних, ад'єктивних та дієслівних словосполучень, самі слугують твірною основою для утворення нових КМ у результаті конверсії, суфіксації.

У випадку з внутрішньою морфологічною валентністю до уваги береться словотворча активність першого або другого ітеративного компонента, тобто його здатність поєднуватись з різними компонентами в комплексі композити. Комбінаторні можливості ітеративних морфем ведуть до утворення лексико-семантичних рядів (ЛСР) КМ зі спільним першим або другим компонентом.

У корпусі матеріалу дослідження було виявлено 177 лексико-семантичних рядів з першим ітеративним компонентом (527 лексем - 55,8% від масиву КМ ІІ). Такі КМ об'єднані загальною формою ономасіологічної ознаки, при цьому в більшості ЛСР відсутня ідентичність змісту, що передається загальним компонентом. У межах одного ЛСР ітеративний компонент може актуалізуватися в метафоричному, метонімічному та прямому значеннях: bone-bender, bone-breaker 1. лікар; 2. дуже важке завдання; 3. борець; bone-cracker 1. борець; 2. хіропрактик або остеопат; bone-crusher борець; bone-factory 1. лікарня; 2. кладовище; bone-orchard кладовище; bone-yard 1. кладовище; 2. звалище; bonehead, bonetop тупа або вперта людина; bone-polіsher зла собака; bone-shaker старий або розхитаний перевізний засіб, особ. велосипед або автомобіль типу Форд ранніх моделей.

Субстантивні КМ складають 159 лексико-семантичних рядів з постпозитивним ітеративним компонентом (592 лексеми - 56% від масиву КМ ІІ), вони об'єднані загальною формою і, як правило, загальним змістом ономасіологічного базису, діапозон їх композитної парадигми варіюється від 2 до 100 одиниць. Такі лексеми чітко розподіляються на три підгрупи залежно від характеру номінації полівалентного компонента:

1) лексико-семантичні ряди КМ з другим метафоричним ітеративним компонентом, наприклад, з ітеративним компонентом -stick: blackstіck кларнет; boomstіck пістолет; hop-stіck опіумна люлька; hype-stіck шприц для підшкірних вприскувань; іnk-stіck авторучка; shower-stіck парасолька; slіpstіck логарифмічна лінійка; squawk-stіck, squeak-stіck кларнет; swіzzle-stіck п'яниця; teastіck цигарка з маріхуаною; wopstіck кларнет та ін. (всього 19 КМ);

2) лексико-семантичні ряди КМ з другим метонімічним ітеративним компонентом, наприклад: angelface дуже приваблива жінка; dogface піхотинець; dollface хлопчик або юнак з гарненьким, жіночним обличчям; fungus-face бородач; hatchet-face некрасива людина; pie-face круглолиця, смішна, некрасива людина; rat-face лукава людина, хитрун;

3) лексико-семантичні ряди КМ з другим ітеративним компонентом у прямому значенні, наприклад, лексико-семантичні ряди з ітеративними компонентами -work, -word, -fіt: bullwork, dogwork, donkeywork нудна робота, що не потребує великого вміння або розумових здібностей; noodle-work розумова робота, навчання; buzzword слово з технічного або наукового жаргону; fuzzword незрозуміле слово або термін, як правило, для приховування змісту сказаного; catfіt, duck-fіt приступ гніву.

Диференційною рисою 3,4% КМ ІІ є наявність у них елемента римування. Семантична та морфологічна мотивованість таких одиниць супроводжується фонетичною мотивованістю, що посилює їх експресивно-стилістичне забарвлення: flopper-stopper бюстгальтер; motion-lotion бензин, пальне; skid-lid шолом мотоцикліста; rusty-dusty сідниці; brain-drain відплив мізків (із країни туди, де більше платять).

Багатьом КМ притаманна морфологічна й семантична кореляція з простими та похідними метафорами некомпозитного характеру. Під семантико-морфологічною кореляцією КМ та простих (похідних) метафор ми розуміємо наявність у структурі КМ конституентів, що морфологічно та семантично відповідні (корелятивні) простим або похідним одиницям, зареєстрованим на сторінках вищезгаданих словників: lamebraіn дурень - lame дурна, нездібна людина. Залежності від розміщення корелятивних компонентів КМ підрозділяються на три підгрупи:

1) КМ з семантико-морфологічною кореляцією першого компонента: candyman торговець наркотиками - candy кокаїн; dіamond-cracker, dіamond-thrower кочегар на потязі - dіamonds вугілля;

2) КМ з семантико-морфологічною кореляцією другого компонента: eternіty-box домовина - box домовина; go-juіce газолін - juіce газолін;

3) КМ з семантико-морфологічною кореляцією обох компонентів: crackpot людина з дивними, безглуздими ідеями - cracked a. божевільний; pot людина.

Більш глибоке дослідження етимології КМ дозволило виявити, що семантико-морфологічна кореляція композит-метафор та іншоструктурних метафор може бути результатом таких процесів:

1) утворення КМ на базі вже метафоризованих простих та похідних слів (шляхом універбації словосполучення з такою метафорою): gas пуста розмова, базікання (1860 р.) gasbag базікало (1889 р.);

2) утворення простої метафори на базі КМ шляхом усічення одного з компонентів КМ. Усіченим може бути: a) перший компонент: bird yard-bird в`язень (front clipping); b) другий компонент: block blockhead дурень (back clipping).

Подібні кореляційні пари КМ та іншоструктурних метафор, незалежно від напрямку деривації, наслідують одна від одної не лише метафоричний денотат, але й пейоративну конотацію.

Структурна та семантична кореляція КМ і метафор некомпозитної структури демонструє інтегрованість мікросистеми КМ у загальній системі метафорично переосмислених лексичних одиниць американського сленгу.

Субстантивні КМ є найбільш важливою у плані семантики та значною в кількісному відношенні частиною загального масиву КМ-сленгізмів: 1139 лексем (75,1%). Порівняйте: КМ-прикметники: 262 (17,3%), КМ-дієслова: 97 (6,4%), КМ-прийменники: 18 (1,2%).

Другий розділ присв'ячено опису структурних моделей субстантивних КМ-сленгізмів. Продуктивними словотвірними моделями досліджуваних одиниць є моделі, продуктивні для англійскої мови в цілому, а саме: n+n: 50,3 % від загального корпусу КМ-іменників; n+n(v-er): 23,2%; a+n: 10,3%; v+n: 8,7%. Лексеми решти моделей не перевищують 5% від загального масиву субстантивних КМ.

Було зроблено спробу розподілу КМ, утворених за тією чи іншою моделлю, на підгрупи залежно від метафоричного переосмислення першого компонента (ономасіологічної ознаки), другого компонента (ономасіологічного базиса), обох компонентів (ономасіологічного комплексу), а також формулювання загальної семантики у лексем кожної з цих підгруп. Відомо, що співвідношення складних слів з вільними словосполученнями проходить крізь усю словотвірну систему складання, тому ми звертаємось до методу трансформаційного аналізу, за допомогою якого КМ розгортаються в мотивуючі їх метафоричні синтаксичні конструкції. Подальше зіставлення семантики членів вихідних словосполучень та семантики відповідних їм повнозначних слів дозволяє ідентифікувати переосмислення того чи іншого члена корелятивного словосполучення. Наприклад, трансформація КМ air-bags легені в словосполучення bags full of air показує, що метафорично переосмисленим є слово bags, яке відповідає ономасіологічному базису в складі композити, а слово air, яке відповідає ономасіологічній ознаці у складі КМ - не метафоризоване. Порівняйте: bag-puncher боксер puncher of bags, де bags - метафоризоване, puncher - в прямому значенні, відповідно, у композиті метафоризована ономасіологічна ознака; gobble-pipe саксофон pipe which gobbles, іменник pipe та дієслово to gobble виступають у метафоричних значеннях, тобто метафоризований увесь ономасіологічний комплекс.

Аналіз масиву досліджуваних лексем показав, що власне складні КМ (97,2% від усіх субстантивних КМ) утворені за 13 моделями, складнопохідні КМ (1% від усіх субстантивних КМ) за 7 моделями. Окремо розглядались інкорпоровані КМ (0,5%), телескопічні КМ (1,1%) і абревіаційні КМ (0,2%).

Для демонстрації комбінування різних рівнів номінації в межах однієї лексеми розглянемо приклади з композитами моделі n+n(v-er), які складають 23,2% від корпусу субстантивних КМ (264 слова). Посилення ролі цієї моделі в субстандартному словотворі пояснюється прагненням конкретизувати номінацію шляхом позначення об`єкта за допомогою акцентування його певної риси, в нашому випадку агентивної ознаки. Загальна семантика композит-сленгізмів цієї моделі може бути сформульована як: діяч, що виконує дію, спрямовану на об'єкт, виражений першим компонентом.

У КМ моделі n+n(v-er) метафоризованим може бути перший компонент: bean-counter статист; bean-shooter дрібнокаліберний пістолет. Семантика даної підгрупи: діяч, що виконує дію, виражену прямим або неметафоричним значенням ономасіологічного базису, спрямовану на об'єкт, виражений метафоричним значенням ономасіологічної ознаки.

Багато КМ аналізованої моделі мають метафоризований другий компонент: air-breather 1. літак з повітряним реактивним двигуном; 2. снаряд (керований), у якого пальне згорає, змішуючись із повітрям, що потрапляє під час польоту; fire-eater пожежник. Семантика слів вказаної підгрупи: діяч, що виконує дію, виражену метафоричним значенням ономасіологічного базису і спрямовану на об'єкт, виражений прямим або неметафоричним значенням ономасіологічної ознаки.

Слід відзначити, що серед КМ з формантом -er переважають лексеми, в архітектоніці яких жоден із компонентів не знаходиться у відношенні прямої номінації до означуваного об'єкта, тобто, як правило, метафоризовано цілий комплекс: grave-dancer людина, що отримує прибуток від чужого нещастя; flag-waver агресивно або патріотично настроєна людина; будь-яка пісня, книга, п'єса на патріотичну тему; star-gazer ідеаліст. Семантика слів підгрупи: діяч, виражений другим компонентом і об'єкт, виражений першим компонентом, визначаються метафоричним значенням номінативного комлексу.

Можливість метафоризації одного з компонентів КМ виявлена також у складнопохідних словах, КМ з елементами телескопії й абревіації:

Складнопохідні КМ: golden-ager стара людина (модель (a+n)+er): метафоризований перший компонент твірної основи; one-lunger 1. одноциліндровий двигун; 2. автомобіль з одноциліндровим двигуном (модель (num+n)+er); one-eyed автомобіль, що їде з одною засвіченою фарою (модель (num+n)+ed): композити мають метафоризований другий компонент твірної основи.

Телескопічні КМ: а) КМ з першим метафоризованим компонентом: A-head наркоман (acidhead); pollutition брудний політикан (pollution + politition); pigmobile (pig + automobile) поліцейський автомобіль.

б) КМ з другим метафоризованим компонентом: ecоfreak запеклий прихильник екологічних програм (ecology freak); frat-rat член студентського братства (fraternity rat).

в) КМ з повністю метафоризованим номінативним комплексом: A-bomb 1. швидкісний автомобіль; 2. суміш наркотиків (Atomic bomb); gyp-artist шахрай (gypsy artist).

До абревіаційних КМ входять лише 2 слова: fem-sem жіночий коледж або школа (feminine seminary); hen-pen приватна школа для дівчат (hen penitentiary). У слові hen-pen метафоризовано увесь номінативный комплекс, в fem-sem - лише другий (усічений) компонент.

До масиву досліджуваних субстантивних мовних одиниць відносимо також 7 інкорпорованих лексем, які, незважаючи на ряд притаманних синтаксичних ознак, за всіма критеріями належать до статусу композити-метафори: pie-in-the-sky нагорода; ball-and-chain дружина; nail-em-and-jail-em поліція і т.д. За формою вираження ці мовні одиниці є застиглими метафоризованими синтаксичними конструкціями, проте їх словоподібність проявляється у функціональному, графічному та просодичному параметрах.

Висновки

Дослідження корпусу сленгізмів американського варіанта англійської мови дозволило виділити значну кількість КМ як компактних, інформаційно-насичених, образних лексичних одиниць з превалюючим конотативним компонентом у структурі значення. Залежно від механізму номінаціі чітко виділяються два способи їх утворення. Першу групу КМ (17% дослідженого масиву) складають полісемантичні лексеми, у яких утворення сленгових ЛСВ відбувається на базі прямих (в нечисленних випадках стертих метафоричних або метонімічних) значень уже сформованих композит, що потрапляють в область сленгу. Механізмом формування КМ другої групи (83% досліджуваного матеріалу) є комбінація композитного та лексико-семантичного способів словотвору, що свідчить про прагнення носіїв американського субстандарту до утворення нових номінативних одиниць. КМ обох груп є джерелом деривації для нових КМ у результаті суфіксації, конверсії, усічення компонентів.

Значна кількість КМ I та КМ II розвивають нові лексико-семантичні варіанти шляхом реалізації таких видів переосмислення як метафора, метонімія, звуження або розширення попередніх значень. Семантична структура КМ I розвивається за іррадіаційним, конкатенаційним та змішаним (іррадіаційно-конкатенаційним) типами. Полісемантична структура КМ II є результатом таких процесів: 1) багаторазового стягнення твірних синтаксичних конструкцій; 2) конкатенації; 3) комбінації двох вищевказаних процесів. Було виявлено випадки структурної омонімії, що веде до утворення різних КМ, які у сленгових словниках об'єднані під ідентичною формою вираження й можуть сприйматися як багатозначні слова.

Композити-метафори II, що є результатом внутрішньосубстандартного словотворення, цікаві з точки зору наявності чи порушення внутрішньої семантичної валентності між конституентами-складниками, яка відповідає поєднуваності референтів в екстралінгвістичному світі. КМ із внутрішньою семантичною валентністю (КМСВ) трансформуються у словосполучення, які мають як пряме, так і переносне значення, що відрізняє їх від КМ з порушеною семантичною валентністю (КМПВ), результатом транспозиції яких є лише метафоричні словосполучення. Утворення КМПВ пояснюється прагненням до утворення більш яскравого, незвичайного, апелюючого до уяви комуніканта образу. З точки зору дериваційних особливостей лексем цих підгруп, суттєвих відмінностей між ними не було виявлено.

Аналіз внутрішньої морфологічної валентності сленгових КМ показав, що значна кількість компонентів, які складають архітектоніку досліджуваних одиниць, є полівалентними і входять до складу КМ, що утворюють лексико-семантичні ряди з першим або другим ітеративним компонентом. Полівалентні компоненти в ролі ономасіологічної ознаки можуть актуалізуватися в межах КМ одного лексико-семантичного ряду в метафоричному, метонімічному та прямому значеннях, що свідчить про відсутність ідентичності змісту в більшості препозитивних ітеративних компонентів. Розгляд композитних парадигм полівалентних постпозитивних ітеративних компонентів, що виступають у ролі ономасіологічного базису, показав, що цим конституентам в абсолютній більшості випадків притаманна також спільність змісту, який вноситься ними в загальне значення КМ. Серед постпозитивних ітеративних компонентів чітко виділяються три підгрупи: 1) ітеративні компоненти, які вносять метафоричне значення; 2) ітеративні компоненти, які вносять метонімічне значення; 3) ітеративні компоненти, які вносять пряме значення.

Інтеграція досліджуваних мовних одиниць у загальній системі лексем-сленгізмів з метафоричним значенням маніфестується структурно-семантичною кореляцією КМ з іншоструктурними метафорами, яка є результатом наступних процесів: 1) утворення КМ на базі раніше метафоризованих простих або похідних слів (шляхом універбації словосполучень з такими метафорами); 2) утворення іншоструктурних метафор на базі КМ (шляхом усічення одного з компонентів КМ).

Домінуюча роль субстантивних КМ у загальній морфологічній системі КМ, їх структурна та семантична різноманітність зумовили обмеження дослідження лише іменниками, більшість з яких, як було виявлено, продукуються за словотвірними моделями, характерними для англійської мови в цілому. Незначні відмінності в продуктивності тієї чи іншої моделі утворення КМ І та КМ ІІ підтверджує тезу про те, що ці мовні одиниці розвиваються за загальними для англійської мови законами, а метафоричне переосмислення не впливає на моделювання їх морфологічної структури. Різноманітність способів субстандартного словотворення пояснює значну кількість моделей, за якими утворені КМ. Деякі з них характеризуються незвичайною побудовою ономасіологічного комплексу (слова моделей n(v-er)+n(v-er), a+a, n(v)+adv, інкорпоровані КМ). Але загалом номінативний комплекс КМ складається з ономасіологічного базису (другий компонент), ономасіологічної ознаки (перший компонент). Залежно від метафоризації базису, ознаки або цілого комплекса семантика слів моделі конкретизується й підрозділяється на три підгрупи, враховуючи рівні номінації у складі композити. Можливість метафоричного переосмислення окремих компонентів була виявлена і в порівняно нечисельних складнопохідних словах, КМ з елементами телескопії та абревіації.

У ході дослідження виявлено словотворчі закономірності й особливості, що ведуть до виникнення субстантивних КМ в американському сленгу, визначено якісні та кількісні параметри мікросистеми досліджуваних одиниць в синхронно-процесуальному аспекті, а також її місце, з одного боку, в загальній системі метафорично-переосмислених мовних одиниць, з іншого, в загальній системі КМ американського сленгу.

Дослідження маловивчених проблем словоскладання та парасинтезу в американському сленгу, які пов'язані з розвитком теорії прямої та непрямої номінації й ономасіології, відкриває нові наукові перспективи в галузі вивчення інтра- та екстралінгвістичних факторів, які сприяють утворенню композит, а також можуть слугувати основою для подальших досліджень у галузі конотативної лінгвістики.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях

1. Гонта І.А. Композити-метафори та їх кореляція з простими метафорами // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія “Філологія”. Вип. 2: Актуальні проблеми вивчення мови, мовлення і перекладу. К.: КДЛУ, 1997. С. 16 - 21.

2. Гонта І.А. Порівняльна характеристика метафор-композит в англійській та українській мовах // Проблеми зіставної семантики: Доповіді та повідомлення Міжнародної наукової конференції. К.: КДЛУ, 1997. С. 243-246.

3. Гонта І.А. Про статус композити-метафори в англійській мові // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. Серія “Філологічна”. Вип. 2. Кам`янець-Подільський: Кам`янець-Подільський державний педагогічний університет, 1998. С. 130-133.

4. Гонта І.А. Особливості внутрішньої валентності композит-метафор в американському слензі // Наукові записки. Вип. 20. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999. С. 200-211.

5. Гонта І.А. Утворення нових значень у композит-метафор американського сленгу // Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Вип. 2. Ч.2. - К.: Логос, 1999. С. 189-199.

Анотація/Resume

Гонта І.А. Структурні й семантичні особливості композит-метафор в американському сленгу.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський державний лінгвістичний університет. Київ, 2000 р.

У роботі визначається статус композити-метафори та її місце в американському сленгу. Проводиться дослідження структурних, семантичних та словотвірних особливостей субстантивних композит-метафор: виявлено дві групи цих одиниць залежно від їх дериваційних баз; вказано шляхи виникнення нових значень у межах семантичної структури слова. Досліджується внутрішня семантична валентність композит-метафор, а також на базі аналізу морфологічної внутрішньої валентності складено лексико-семантичні ряди цих мовних одиниць із загальними ітеративними компонентами. Показано кореляцію з метафорами некомпозитного характеру і вказано причини цього явища. Проаналізовано словотвірні моделі композит-метафор та наведено варіювання різних рівнів номінації в межах лексем однієї моделі.

Ключові слова: композита-метафора, дериваційна база, семантична валентність, морфологічна валентність, лексико-семантичний варіант, семантична структура слова, ітеративний компонент, лексико-семантичний ряд, словотвірний ряд, ономасіологічний базис, ономасіологічна ознака, номінативний комплекс.

Honta I.A. Structural and Semantic Peculiarities of Compound Metaphors in American Slang.

Thesis for a candidate degree in Philology by speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 2000.

In the paper the status of compound metaphor is defined and its place in American slang is determined. The research of structural, semantic and word-forming peculiarities of compound metaphors is carried out: two groups of these units depending on their derivation bases are revealed, the ways of emerging of new meanings within the semantic structure of words are indicated. The inner semantic valency of compound metaphors is investigated as well as lexico-semantic rows are formed on the basis of morphologic valency analysis. The correlation with non-compound metaphors is demonstrated, the reasons of this phenomenon being commented. Word-forming models of compound metaphors are analyzed, the variation of different levels of nomination within words of the same model is revealed.

Key-words: compound metaphor, derivative base, lexico-semantic variant, semantic structure of a word, iterative component, lexico-semantic row, word-forming row, onomasiological basis, onomasiological indication, nominative complex.

Гонта И.А. Структурные и семантические особенности композит-метафор в американском сленге.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский государственный лингвистический университет. Киев, 2000 г.

Исследование корпуса сленгизмов американского варианта английского языка позволило выделить значительное количество компактных, информационно-насыщенных, образных лексических единиц с превалирующим коннотативным компонентом в структуре значения, характеризующихся поликомпонентной морфологической структурой и наличием метафорического значения. Эти лексемы называем композитами-метафорами.

В данном исследовании на основе анализа теоретических работ зарубежных и отечественных авторов дается рабочее определение композиты-метафоры, а также освещается ее место в американском сленге как составляющей части общей системы американского варианта английского языка.

В работе исследуются структурно-семантические и словообразовательные особенности композит-метафор. Выявлены две группы КМ в зависимости от их механизма номинации. Первая группа (КМ I) является результатом метафорического переосмысления значений уже оформившихся композит, попавших в область сленга. Механизмом формирования второй группы (КМ II) является комбинация композитного и лексико-семантического способов словообразования, что свидетельствует о стремлении коммуникантов американского субстандарта к созданию новых номинативных единиц. Исследуемые КМ обеих групп служат источником деривации для новых КМ в результате суффиксации, конверсии, усечения компонентов.

Значительное количество КМ I и КМ II являются полисемантическими и развивают новые лексико-семантические варианты по иррадиационному, конкатенационному, иррадиационно-конкатенационному типам развития значений, показаных с помощью графической репрезентации многих семантических структур КМ I и КМ II. Выявлены случаи структурной омонимии, ведущей к созданию разных КМ, которые в сленговых словарях объединены под идентичной формой выражения и могут восприниматься как многозначные слова.

Внутренняя валентность компонентов рассматривается как их способность сочетаться в пределах композит. В корпусе исследуемых единиц выделены КМ, обладающие внутренней семантической валентностью и более экспрессивные КМ, обладающие нарушенной внутренней семантической валентностью.

В результате анализа морфологической валентности данных единиц выявлены лексико-семантические ряды КМ с препозитивными итеративными компонентами и лексико-семантические ряды КМ с постпозитивными итеративными компонентами. Постпозитивные итеративные компоненты классифицируются в зависимости от их семантики на итеративные компоненты, вносящие метафорическое значение; компоненты, вносящие метонимическое значение; итеративные компоненты, вносящие прямое значение.

Дается качественная и количественная характеристика КМ с элементом рифмования. Исследуется семантическая и морфологическая корреляция КМ с метафорами некомпозитного характера: приводится классификация таких КМ в зависимости от внутрилексемного расположения коррелирующих конституентов; дается описание деривативных процессов, ведущих к подобной корреляции.

Субстантивные КМ являются наиболее важной в плане семантики и значительной в количественном отношении частью общего массива КМ-сленгизмов. Исследованы модели образования сложных и сложнопроизводных КМ. Слова, образованные по той или иной модели, разделены на подгруппы в зависимости от метафорического переосмысления первого компонента (ономасиологического признака), второго компонента (ономасиологического базиса) или обоих компонентов (ономасиологического комплекса) с целью формулировки общей семантики КМ каждой из этих подгрупп. Такое варьирование разных уровней номинации в пределах лексем одной модели характерно для всех продуктивных моделей образования КМ. Отдельно рассматривались инкорпорированные КМ, телескопические КМ и аббревиационные КМ. Возможность метафоризации одного из компонентов КМ обнаружена не только в собственно сложных КМ, но также в сложнопроизводных словах, в КМ с элементами телескопии и аббревиации.

Ключевые слова: композита-метафора, деривационная база, лексико-семантический вариант, семантическая структура слова, итеративный компонент, лексико-семантический ряд, словообразовательный ряд, ономасиологический базис, ономасиологический признак, номинативный комплекс.

Размещено на Allbest.ru