Семантичні та функціональні особливості синонімічних опозицій англійських дієслів

Размещено на http://www.allbest.ru

КиЇвський державний

ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 10.02.04 - Германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Семантичні та функціональні особливості синонімічних опозицій англійських дієслів

Єфремова Наталія Володимирівна

КиЇв - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі практики англійської мови Волинського державного університету імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:кандидат філологічних наук, професор

Гороть Євгенія Іванівна

Волинський державний університет

імені Лесі Українки, кафедра практики англійської мови, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор

Квеселевич Дмитро Іванович

Житомирський державний педагогічний

інститут імені Івана Франка, кафедра англійської філології, завідувач кафедри кандидат філологічних наук, доцент Андрейчук Надія Іванівна

державний університет “Львівська політехніка”,кафедра прикладної лінгвістики, завідувач кафедри

Провідна установа:Запорізький державний університет, кафедра

теорії англійської мови, Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя

Захист відбудеться “24” березня 2000 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук Київського державного лінгвістичного університету (252650 МСП, Київ-5, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету.

Автореферат розісланий “22” лютого 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої радиА.А.Калита

Реферована дисертаційна робота присвячена дослідженню семантичних і функціональних особливостей синонімічних опозицій англійських дієслів, зокрема, встановленню тих семантичних відмінностей, які визначають структуру дієслівного синонімічного ряду та специфіку функціонування дієслів-синонімів у тексті. Проблема синонімії дієслівних лексем привернула увагу багатьох науковців: В.К.Андреєвої, З.В.Данилової, І.В.Сентенберг, С.В.Слюсаревої, О.Є.Сретенської, Г.А.Чекирової, М.М.Черникова. Це зумовлюється непредметністю референтної сфери дієслова, спрямованістю дієслівної семантики на констатацію відношень між предметами та особливою роллю дієслова у висловлюванні. Досліджувались структурно-семантичні особливості окремих синонімічних рядів і синонімічних рядів у складі лексико-семантичних груп, уживання дієслів-синонімів у різних функціональних стилях, лексична сполучуваність дієслів-синонімів, фразеолексична дієслівна синонімія. При цьому розгляд синонімічних лексичних одиниць проводився в напрямку встановлення їх семантичної близькості або тотожності. Дослідники більше уваги приділяли проблемам подібності, ніж відмінності та протиставлення. Хоча саме семантичне протиставлення синонімів визначає їх комунікативну цінність (А.Я.Скшидло). Тому важливим є комплексне вивчення семантичного протиставлення дієслів-синонімів, що полягає в дослідженні синонімічних опозицій з урахуванням двохаспектної характеристики семантики слова (семасіологічної та ономасіологічної) і аналізі функціонування цих опозицій у тексті. Саме цим зумовлюється актуальність обраної теми, яка визначається поглибленим вивченням семантичних зв'язків слів у лексичній системі сучасної англійської мови, потребою дослідження дієслівної синонімії з урахуванням статусу дієслів як ядра предикатної лексики та загальною тенденцією до розгляду мовних одиниць з точки зору їх комунікативної значущості.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми “Системні та функціональні характеристики мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасної англійської мови”, що розробляється кафедрою практики англійської мови Волинського державного університету імені Лесі Українки (тема затверджена вченою радою ВДУ, протокол № 9 від 21 травня 1998 року).

Мета дослідження - встановлення закономірностей семантичних відношень між дієсловами в межах синонімічних рядів різної предметно-понятійної спрямованості шляхом виявлення семантичних та функціональних особливостей їх синонімічних опозицій - визначила необхідність розв'язання таких завдань:

-моделювання синонімічних опозиційних структур, в межах яких реалізується семантичне протиставлення дієслів-синонімів;

-розкриття структури синонімічних рядів англійських дієслів з урахуванням ступеня семантичної близькості між членами ряду;

-виявлення диференційних ознак, які визначають характер синонімічних опозицій та структуру синонімічних рядів різної номінативної спрямованості; синонімічний англійський дієслово

-встановлення місця диференційних ознак, за якими протиставляються дієслова-синоніми, в структурі їх лексичних значень;

-дослідження номінативної обумовленості семантичного протиставлення дієслів-синонімів;

-опис умов реалізації та нейтралізації семантичного протиставлення дієслів-синонімів у тексті;

-визначення ролі синонімічних опозицій у структурно-семантичній організації тексту;

-уточнення й доповнення переліку семантичних функцій дієслів-синонімів.

Об'єктом дослідження є дієслівні синонімічні ряди різної предметно-понятійної спрямованості.

Предмет спостережень - семантичні та функціональні особливості синонімічних опозицій англійських дієслів.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше комплексно досліджується синонімія дієслівних лексем під кутом зору їх семантичного протиставлення. Синонімічні опозиції вивчаються як у плані мови, так і у плані мовлення. Новим є також встановлення залежності між характером семантичних протиставлень у межах синонімічного ряду та його структурою і номінативною спрямованістю.

Матеріалом дослідження слугували 566 синонімічних рядів англійських дієслів, одержаних методом суцільної вибірки з Merriam Webster's Dictionary of Synonyms, а також художні твори англомовних авторів ХІХ і ХХ століть загальним обсягом близько 3000 сторінок.

У роботі комплексно застосовуються різні за характером методи й прийоми лінгвістичного аналізу:

1) метод опозиційного аналізу - з метою моделювання синонімічних опозиційних конструкцій та виявлення структури синонімічних рядів;

2) метод компонентного аналізу та елементи багатоступеневого компонентного аналізу - для класифікаційно-номінативної характеристики дієслів-синонімів і визначення номінативної обумовленості їх семантичного протиставлення;

3) методи дистрибутивного та контекстуального аналізів - для встановлення семантичних функцій синонімів у тексті й виявлення умов реалізації та нейтралізації синонімічних опозицій у ньому.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у виявленні особливостей семантичних протиставлень у синонімічних рядах англійських дієслів, що є внеском у подальшу розробку теорій синонімії, протилежних значень та проблем лексичного значення слова. Результати роботи сприяють розширенню знань про семантичні зв'язки слів у лексичній системі англійської мови та про особливості семантики дієслова.

Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його теоретичних положень та висновків у викладанні ряду дисциплін, зокрема, в курсі теоретичної граматики (розділ “Дієслово”) та лексикології (розділ “Семантичні зв'язки слів у лексичній системі мови”). Методика дослідження та результати аналізу можуть бути корисними в науково-дослідницькій та навчальній роботі.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатка. Обсяг тексту дисертації - 155 сторінок, загальний обсяг роботи 220 сторінок.

У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, визначається її актуальність, указуються об'єкт та предмет дослідження, висуваються мета й завдання роботи, розкриваються її теоретичне значення та практична цінність, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі розглядаються основні теоретичні передумови дослідження, аналізуються актуальні питання теорії синонімії, проблеми дієслівної семантики та диференціації дієслів-синонімів.

У другому розділі моделюються синонімічні опозиційні структури, в межах яких протиставляються дієслова-синоніми, встановлюються типи синонімічних опозицій та вивчається структура синонімічних рядів. Встановлюється залежність між семантичним протиставленням дієслів-синонімів та їх номінативною спрямованістю.

У третьому розділі розглядаються особливості функціонування синонімічних опозицій у тексті, виявляються умови текстової реалізації та нейтралізації синонімічних опозицій, з'ясовується роль дієслів-синонімів у структурно-семантичній організації тексту та значення семантичних функцій, що їх виконують синоніми, для реалізації текстових граматичних категорій зв'язності та інформативності.

У загальних висновках підводяться підсумки проведеного дисертаційного дослідження та окреслюються перспективи подальших пошуків з обраної проблематики.

У додатку подається таблиця номінативної репрезентації семантичного протиставлення дієслів-синонімів у сучасній англійській мові (на базі словника Merriam Webster's Dictionary of Synonyms).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження відображені у доповідях на ХL науковій конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 1994), на ХLI конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 1995 рік), на Міжвузівській науково-практичній конференції “Мови і Світ: дослідження та викладання” (Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 25-26 листопада 1999 р.).

Результати дисертації опубліковані у 5 статтях та 2 тезах.

Основний зміст роботи

Поділяючи властиву більшості дослідників точку зору на синонімію як на семантичне явище (Ш.Баллі, А.П.Євгеньєва, С.Д.Кацнельсон, Дж.Лайонз, А.І.Уйомов, Л.В.Щерба), ми приймаємо за вихідне визначення синонімів як лексичних одиниць, що виражають одне поняття. Це дозволяє нам сконцентрувати увагу на власне семантичному, сигніфікативному аспекті лексичного значення синонімів і дає можливість розглядати синонімічні відношення з урахуванням двохаспектної характеристики семантики слова: 1) семасіологічної, яка полягає в дослідженні інтралінгвістичної семантичної значимості слів та 2) ономасіологічної, яка аналізує відношення слова до реального світу, до предметно-понятійного ряду. Інші критерії синонімічності: співвіднесеність із денотатом, повна або часткова взаємозамінність, тотожність сполучуваності в межах однієї формули дистрибуції, спільність структурних ознак синонімів, функціональна спільність - є суттєвими для дослідження синонімії, але розглядаються нами як додаткові.

Особливості синонімії дієслівних лексем визначаються характером дієслівної семантики, в основі якої лежить ознака “процесуальність”. Саме процесуальність - рух у часі - є загальною властивістю змінних ознак, виражених дієсловами: дій, станів, процесів. Поняття дії, стану та процесу є своєрідною модифікацією сигніфікату дієслівної лексеми. Віднесення дієслів до класу сигніфікативної лексики не дає підстави вважати, що дієслівні лексеми не мають денотативного значення. Завдяки об'єктивності існування властивостей та ознак зовнішнього світу ознакові слова, до яких належить і дієслово, такі ж референтні, як і предметна лексика (З.А.Харитончик). Для класифікації дієслівних лексем за їх денотативним значенням враховується природне, онтологічне розчленування дій, станів та процесів. Дієслово репрезентує всю ситуацію, яку воно представляє, тобто вичленовує й відмежовує її, визначає набір її учасників, їх рольовий статус та ієрархію. Цей аспект значення дієслова є пропозиційним, оскільки тут дієслово є предикатом - центром пропозиції. Отже, дієслівні лексеми розрізняються семантичним класом, тематичною групою та набором учасників ситуації, представленої дієсловом як предикатною лексичною одиницею.

З усіх відмінностей між синонімами чисто семантичні відмінності займають головне місце і є найскладнішими для встановлення і дослідження. Характер диференційних ознак, за якими розрізняються дієслова-синоніми, визначається структурою лексичного значення дієслівних лексем. Диференційні семантичні ознаки (ДСО) входять до сигніфікату лексичного значення дієслів-синонімів, виводяться з їх актантної структури і тому вказують на типи учасників та узагальнені характеристики дій, станів та процесів. Диференційні оцінно-емотивні та експресивні ознаки є елементами конотації лексичних значень дієслів-синонімів. Диференційні ознаки, як основа для семантичного протиставлення дієслів-синонімів, є певною ідеальною сутністю. Їх безпосередніми носіями є семантичні компоненти (СК). Останні ми знаходимо в тлумаченнях, які дає Merriam Webster's Dictionary of Synonyms.

Семантичні відмінності між синонімами обумовлюються характером протиставлень у межах синонімічного ряду. Під протиставленням (опозицією) ми розуміємо один із окремих проявів властивості симетрії в структурі мови та один з ефективних засобів моделювання в лінгвістиці.

У центрі нашої уваги перебувають семантичні опозиції між членами дієслівних синонімічних рядів (синонімічні опозиції). Синонімічні опозиційні структури моделюються на основі положень теорії опозицій М.С.Трубецького. Ми пропонуємо розрізняти типи синонімічних опозицій: 1) за відношенням до системи опозицій у лексико-семантичній системі мови в цілому; 2) за кількісним складом; 3) за відношенням між членами опозиції.

Щодо першого принципу, то ми поділяємо думку Г.А.Уфімцевої, що синонімічний ряд є багатомірною пропорційною опозицією.

Відповідно до принципу кількісного складу ми виділяємо бінарні та багаточленні синонімічні опозиції. У межах синонімічного ряду існують як ті, так і інші.

Беручи до уваги відношення, які існують між членами синонімічних опозицій, останні можна поділити на такі типи: привативна (ПО), еквіполентна (ЕО), градуальна (ГО), контрастивна (КО). У свою чергу ми виявили, що жоден із запропонованих типів не є однорідним.

Привативні синонімічні опозиції, які характеризуються тим, що один з їх членів має якусь ознаку, а інший - ні, ми поділяємо на такі: а) опозиції, в основі яких лежать гіпо-гіперонімічні відношення між членами синонімічного ряду (це виявляється в протиставленні синонімічної домінанти іншим дієсловам-синонімам) (ПО1), б) опозиції, що базуються тільки на одній ознаці, представленій з погляду її наявності чи відсутності (ПО2), в) опозиції, в основі яких лежать відношення протиріччя між несумісними поняттями, що порівнюються (ПО3).

В основі еквіполентної опозиції лежить відношення перетину між порівнюваними сумісними поняттями. За кількісним складом ці опозиції поділяються на а) багаточленні (членами опозиції є всі члени синонімічного ряду) (ЕО1) та б) багаточленні та бінарні (членами опозиції є декілька членів синонімічного ряду) (ЕО2).

Члени градуальної опозиції характеризуються різним ступенем або градацією однієї й тієї ж ознаки. Ці опозиції в межах синонімічного ряду є як багаточленні, так і бінарні. Тому за принципом кількісного складу вони поділяються на два підтипи: а)багаточленні, членами яких є всі синоніми в межах ряду (ГО1), б) багаточленні та бінарні, з декількома дієсловами-синонімами (ГО2).

У процесі дослідження виникла необхідність у використанні нового поняття для позначення опозиції, що відображає відношення протилежності між порівнюваними несумісними поняттями. Це контрастивна опозиція. Вона є втіленням взаємозв'язку між синонімією та антонімією, які є двома сторонами більш загального явища - семантико-смислових сходжень і розходжень.

Наведені вище типи синонімічних опозицій відіграють важливу роль у структурній організації синонімічних рядів і вказують на ступінь семантичної близькості між дієсловами-синонімами. Це дає нам змогу виділити такі типи структур дієслівних синонімічних рядів: а) однорідну; б) пересічну; в) комбіновану.

У тому випадку, коли будь-який член синонімічного ряду є семантично близький до всіх інших, мова йде про однорідну структуру синонімічного ряду. Ця близькість визначається характером синонімічних опозицій - складових цієї структури. Опозиції, які позначаються нами як ЕО1, ПО1, ПО2, ГО1, є її основою. Кількість та характер опозицій залежить від кількості членів синонімічного ряду та характеру диференційних ознак, що задають ці опозиції. Із 566 досліджуваних синонімічних рядів однорідну структуру мають 136.

Прикладом синонімічного ряду з однорідною структурою є синонімічний ряд anger, incense, enrage, infuriate, madden, на що вказують виявлені в ньому синонімічні опозиції ПО1, ПО2, ПО2, ГО1. Дієслово anger, домінанта синонімічного ряду (на це вказує СК “their general term”), є немаркованим членом ПО1. Усі інші синоніми є маркованими членами цієї опозиції. Дві ПО2 встановлюються за ДСО, які входять до сигніфікату лексичного значення синонімів. Синоніми incense та enrage є маркованими членами цих опозицій. У межах першої з них incense протиставляється іншим членам синонімічного ряду наявністю ДСО “причина дії”, яка відсутня у структурі сигніфікату інших дієслів-синонімів. Носієм цієї ДСО є СК “as provoked by something excessively irritating and offensive” присутній у тлумаченні цього синоніма. Дієслово enrage протиставляється іншим синонімам у межах іншої ПО2, оскільки має у структурі сигніфікату свого лексичного значення ДСО “спосіб дії”. Це відображається СК “a violent display of wrath or fury”. Ця диференційна ознака не є характерною для інших членів синонімічного ряду. Ще однією опозицією, яка привернула нашу увагу, є ГО1. Її членами є всі дієслова-синоніми цього ряду. Ця опозиція встановлюється за експресивною диференційною ознакою. Дієслово anger є нейтральним з точки зору наявності експресивного компонента в структурі конотації. Incense передбачає сильний гнів, enrage - неконтрольований прояв гніву й роздратування, infuriate - почуття образи та дуже сильне роздратування, madden - надзвичайне роздратування. Носіями диференційної експресивної ознаки є СК “hotness of anger”, “a violent display”, “thoroughly irritated”, “excessive annoyance or vexation”.

Однорідна структура представленого синонімічного ряду має таке графічне зображення (зауважимо, що ГО1 зручніше відобразити на градаційній шкалі):



Рис. 1. Однорідна структура дієслівного синонімічного ряду

Пересічний тип структури синонімічного ряду обумовлюється варіюванням семантичної близькості між його членами. В результаті цього в межах ряду виділяються групи та підгрупи синонімів. Варіювання семантичної близькості між синонімами залежить від характеру синонімічних опозицій, які складають пересічну структуру. Це - ЕО2, ПО3, ГО2, КО. Комбінації синонімічних опозицій довільні й варіюються в кожному синонімічному ряду. Із 566 досліджених синонімічних рядів англійських дієслів пересічну структуру мають 73.

Прикладом синонімічного ряду з такою структурою є devote, dedicate, consecrate, hallow. Вона визначається такою комбінацією синонімічних опозицій - ЕО2, ЕО2, ГО2. Членами ЕО2 є синоніми devote та dedicate. Вони протиставляються за ДСО “мотивація дії”. Ця ДСО належить до сигніфікату їх лексичних значень. Дієслово devote передбачає мотиви, що спонукають так, як спонукає обіцянка або клятва. Мотивом, на який вказує дієслово dedicate, є серйозне і священне використання. Носіями цієї ДСО є СК “motives almost as impelling as those that demand a vow”, “for a serious and often a sacred use”.

Інша ЕО2 визначається на основі ДСО “характер дії”, що також входить до сигніфікату лексичного значення синонімів. Її членами є dedicate, consecrate, hallow. Dedicate передбачає урочисту й виняткову відданість, consecrate - священну та піднесену, hallow вказує на внутрішню святість. ДСО “характер дії” відображається СК ”solemn and exclusive devotion”, “sacred or exalted character”, “ascription of intrinsic sanctity”.

Експресивна диференційна ознака є основою для виявлення в межах цього ряду ГО2. Її членами є синоніми dedicate, consecrate, hallow. Дієслово dedicate є нейтральним з погляду наявності експресивного компонента в структурі конотації. Consecrate сильніше підкреслює відданість, яка носить майже релігійний характер. Ця ознака найповніше втілюється в дієслові hallow - найекспресивнішому членові ГО2. Її носіями є СК “a stronger connotation of almost religious devotion than dedicate”, “a still stronger term”.

Отже, синонімічний ряд devote, dedicate, consecrate, hallow структурується наведеними вище опозиціями, що групують синоніми в межах ряду. Пересічну структуру цього синонімічного ряду можна зобразити

графічно:

Рис. 2. Пересічна структура дієслівного синонімічного ряду

Третій тип структури синонімічних рядів - комбінований. Ця структура має ознаки як однорідної, так і пересічної структур. Тобто семантична близькість та її варіювання визначаються всіма типами синонімічних опозицій у їх найрізноманітніших комбінаціях. Таку структуру мають 357 з 566 проаналізованих синонімічних рядів.

Прикладом синонімічного ряду з комбінованою структурою є синонімічний ряд ask, question, interrogate, query, inquire, catechize, quiz, examine. Основою цього синонімічного ряду є ЕО1. Вона встановлюється за ДСО “наміри суб'єкта дії”, що належить до сигніфікату лексичного значення синонімів. Разом з тим дієслово ask, що є домінантою синонімічного ряду (на це вказує СК “the general and colorless term”), є немаркованим членом ПО1. Інші синоніми є маркованими членами цієї опозиції. Question передбачає запитання з наміром навчити чомусь чи отримати додаткову інформацію з теми, interrogate - систематичне опитування, query - бажання дістати вагому інформацію або покласти край сумнівам, inquire - пошуки достовірних фактів чи правди, catechize - намір добитися певної відповіді або примусити адресата дії виявити свою слабкість, quiz - намір дізнатися, як засвоєно навчальний матеріал, або встановити факти при розгляді кримінальної справи, examine - намір виявити ступінь знань адресата дії.

Носіями ДСО “наміри суб'єкта дії” в цьому синонімічному ряду є СК “in teaching or in searching out the ramifications of a topic”, “formal and systematic questioning”, “authoritative information or the resolution of a doubt”, “a search for the fact or the truth”, “to lead the person who is questioned into making answers that are self-condemnatory or that will reveal his weakness”, “to determine how well a series of lectures has been understood or … to determine the facts of the case”, “for the purpose of drawing answers that indicate how much or how little a person knows”.

Окрім ЕО1 та ПО1, в межах запропонованого синонімічного ряду виявлено ПО2. Маркованими членами цієї опозиції є quiz та examine, які протиставляються іншим членам ряду наявністю ДСО “характеристика адресата дії”. СК, що відображають цю ДСО, є “a class”, “a murder suspect”, “students”, “candidates for a position”, “those giving testimony in a trial”. У свою чергу, марковані члени ПО2 утворюють ЕО2. Цей тип синонімічних опозицій також установлюється за ДСО “характеристика адресата дії”. Її носіями є наведені вище СК. Наявність у структурі синонімічного ряду ЕО2 дає змогу стверджувати, що відношення між його членами характеризуються відносною семантичною близькістю, оскільки в межах ряду виділяється синонімічна група, до якої входять синоніми quiz та examine. Отже, комбіновану структуру проілюстрованого синонімічного ряду визначають чотири синонімічні опозиції: ЕО1, ЕО2, ПО1, ПО2. ДСО, за якими вони встановлюються, входять до ядра лексичного значення синонімів. Зобразимо це графічно:

Рис. 3. Комбінована структура дієслівного синонімічного ряду

Нами було встановлено, що семантичне протиставлення синонімів зумовлюється їх номінативно-репрезентативною значимістю. Саме номінативно-класифікаційна характеристика дозволяє виявити особливості семантичних відмінностей між дієсловами-синонімами, які по-різному відображаються в різних синонімічних рядах. Виходячи з парадигматики номінативних одиниць і характеру лексичної абстракції та беручи до уваги параметри, за якими розрізняються дієслівні лексичні одиниці, ми розглядаємо дієслова-синоніми на таких рівнях членування:

1) номінативні класи дієслів-синонімів;

2) поняттєво-синонімічні зони в межах класів (угрупування синонімічних рядів, об'єднаних спільним поняттям);

3) синонімічні ряди англійських дієслів, номінативно-понятійна специфіка яких обумовлена попередніми рівнями членування.

Номінативні класи дієслів-синонімів виділяємо з урахуванням семантики дієслівних лексем і розрізняємо:

1) номінативний клас дієслів-синонімів, що позначають дію;

2) номінативний клас дієслів-синонімів - позначень стану;

3) номінативний клас дієслів-синонімів на позначення процесу.

Існує група дієслів, які неможливо однозначно кваліфікувати як такі, що позначають дію чи стан. Це афективні дієслова. Вони позначають дії, що їх зазнає агенс. Традиційно ці дієслова відносять до класу статичних. Ми не виділяємо їх в окремий номінативний клас, вважаючи їх проміжною групою, яку досліджуємо в межах класу дієслів-синонімів на позначення стану.

Характер диференційних ознак, за якими протиставляються дієслова-синоніми, місце цих ознак у структурі лексичного значення дієслівних лексичних одиниць залежать від номінативного класу та поняттєво-синонімічної зони в межах класу, куди входить певний синонімічний ряд.

У межах номінативного класу дієслів-синонімів, що позначають дію, нами було проаналізовано десять поняттєво-синонімічних зон із семантикою впливу на об'єкт дії: фізичний вплив, емоційний вплив, ментальний вплив, розподіл та вибір об'єктів навколишнього середовища, надання, спонукання до дії/перешкоджання дії, покарання, створення, здійснення, набуття. Дієслова-синоніми протиставляються за такими диференційними ознаками: “характеристика суб'єкта дії”, “характеристика об'єкта дії”, “причина дії”, “мета дії”, “мотивація дії”, “спосіб дії”, “характер дії”, “результат дії”. До центрального типу дій ми відносимо також зовнішню активність суб'єкта дії. Дієслова-синоніми з семантикою зовнішньої активності об'єднуються в такі поняттєво-синонімічні зони: рух, переміщення суб'єкта дії в просторі, мовленнєва дія, вираження емоцій та фізичного стану суб'єкта дії, етичні вчинки людини, демонстрація/приховування - і протиставляються за диференційними семантичними ознаками, що вказують на характер суб'єкта дії, місце дії, початкову та кінцеву точки, спосіб, характер, мету, мотивацію, результат дії. Внутрішню активність суб'єкта дії відображають дієслова-синоніми з поняттєво-синонімічних зон “ментальна дія”, “оцінка: схвалення / засудження”. Протиставлення цих дієслів відбувається за такими диференційними ознаками: “характеристика суб'єкта дії”, “мета дії”, “причина дії”, “спосіб дії”, “результат дії”. Особливе місце в номінативному класі дієслів-синонімів на позначення дії займає поняттєво-синонімічна зона з дієсловами-синонімами, невід'ємною частиною семантики яких є фазовість. Оскільки фазові дієслова характеризують протікання дії в часі й указують на її сегментацію на фази початку, продовження й кінця, диференційні ознаки, за якими протиставляються фазові дієслова-синоніми, відображають характер початку, протікання та закінчення дії, її передумови та стан, що передував дії.

У результаті дослідження було помічено: дієслова-синоніми на позначення дії протиставляються переважно за диференційними семантичними ознаками, ці ознаки входять до сигніфікату лексичних значень синонімів.

Номінативний клас дієслів-синонімів на позначення стану включає такі поняттєво-синонімічні зони: буття та володіння, відношення, фізичний стан. Семантичне протиставлення дієслів-синонімів цих поняттєво-синонімічних зон обумовлюється характером пасивного діяча (суб'єкта стану) і його власними характеристиками та властивостями. Дієслова-синоніми протиставляються як у межах сигніфікату, так і в межах конотації.

Афективні дієслова-синоніми відображають внутрішню - емоційну, інтелектуальну, фізіологічну - діяльність суб'єкта, який зазнає певної дії. В межах цієї номінативної групи ми виділяємо такі поняттєво-синонімічні зони: перцептивне сприйняття, емоційне сприйняття, емоційне ставлення, бажання, наміри, пізнання. Семантичне протиставлення афективних дієслів-синонімів здійснюється на основі диференційних ознак, що відображають учасників ситуації, а саме: “суб'єкт внутрішньої діяльності”, “об'єкт внутрішньої діяльності”, та її загальні властивості й характеристики: “спосіб дії”, “характеристика дії”. Дані диференційні ознаки входять до сигніфікату лексичного значення дієслів-синонімів. Основою для протиставлення є також екпресивні та оцінно-емотивні диференційні ознаки - складники конотації.

Номінативний клас дієслів-синонімів для позначення процесу включає поняттєво-синонімічні зони зміни та ментального процесу. Дієслова-синоніми з семантикою зміни протиставляються за диференційними ознаками, що вказують на суб'єкт та об'єкт зміни, її причини та результат, мету процесу зміни, спосіб переходу з початкового в кінцевий стан, характер початкового та кінцевого станів. Дієслова-синоніми на позначення ментального процесу протиставляються за диференційними ознаками, що відображають характер суб'єкта мислення, спосіб переходу з початкового стану в кінцевий стан, характеристики та властивості процесу мислення. Дієслова-синоніми з семантикою цілеспрямованого мислення не протиставляються за диференційною ознакою “характер об'єкта мислення”, оскільки вона не входить у структуру їх лексичного значення. Основою для протиставлення дієслів-синонімів на позначення процесу є диференційні ознаки - складники як сигніфікату, так і конотації їх лексичних значень.

Інтегруючи дієслівні синонімічні опозиції, текст двояко впливає на системні зв'язки між синонімами в межах опозиції. З одного боку, умови контексту сприяють реалізації семантичного протиставлення між синонімами, з іншого, - зумовлюють нейтралізацію цього протиставлення.

У результаті зміни системних зв'язків між членами синонімічних опозицій диференційні ознаки, за якими протиставляються дієслова-синоніми, реалізуються або ускладнюються в тексті. Це приводить до реалізації семантичного протиставлення синонімів. Цьому сприяють сполучуваність дієслів-синонімів у тексті та спільність і відмінність між синтаксичними конструкціями, в яких вживаються ці дієслова.

Зміна системних зв'язків між членами синонімічних опозицій у тексті, що зумовлює нейтралізацію семантичного протиставлення, відбувається за рахунок уподібнення або спрощення диференційних ознак, за якими протиставляються дієслова-синоніми. Лексичні ознаки контексту сприяють реалізації оказіональних диференційних ознак, не характерних для узуального протиставлення дієслів-синонімів. Це приводить до уподібнення диференційних ознак - основи для протиставлення синонімів. Спрощення диференційних ознак полягає в контекстній нереалізації певного семантичного компонента, який є носієм цих ознак і входить до структури лексичного значення одного з дієслів-синонімів.

Нейтралізація синонімічних опозицій залежить від спільності дистрибуції та сполучуваності дієслів-синонімів. Цьому сприяє як повна взаємозамінність у певній формулі дистрибуції та однакова сполучуваність, так і розширення формули дистрибуції для одного з членів опозиції. Процес нейтралізації синонімічних опозицій властивий також тим текстовим фрагментам, де повторне позначення елемента ситуації використовується автором з метою уникнення прямого повтору та стилістичної одноманітності. Нейтралізація семантичного протиставлення між дієсловами-синонімами відбувається в межах ПО1, ПО2, ПО3, ЕО2, ГО2 і приводить до абсолютного або часткового збігу значень цих дієслів у певних контекстах.

Синоніми беруть безпосередню участь у творенні тексту, функціонуючи як номінативні одиниці, що оформляють і розвивають текст, вони сприяють реалізації текстових граматичних категорій зв'язності та інформативності. Реалізація цих граматичних категорій залежить від характеру семантичних функцій синонімів: уточнення, доповнення, протиставлення. Семантична функція уточнення реалізується при близькому контактному розміщенні дієслів-синонімів. Вона властива членам ПО1 та ГО2, і сприяє насамперед реалізації текстової граматичної категорії зв'язності, вказуючи на її первинність, оскільки уточнення передбачає наявність додаткової інформації, а це, в свою чергу, приводить до реалізації граматичної категорії інформативності в тексті.

Семантична функція доповнення властива синонімічним опозиціям, які ми позначили ПО2 та ЕО2. З її допомогою насамперед реалізується текстова граматична функція інформативності.

Синоніми як контрастоздатні лексичні одиниці виконують семантичну функцію протиставлення, імпліцитно відображаючи категорію протилежності і протиставляючись окремими компонентами своїх лексичних значень. Ця функція властива дієсловам-синонімам - членам КО. Як і дві попередні функції, вона сприяє реалізації граматичних категорій зв'язності та інформативності в тексті.

Основними висновками проведеного дослідження є

1. Семантичне протиставлення дієслів-синонімів реалізується в синонімічних опозиційних структурах, встановлених за принципом відношень між членами опозиції: привативних, еквіполентних, градуальних, контрастивних. Існування різних підтипів цих опозицій вказує на суттєву відмінність між семантичним протиставленням синонімів у лексико-семантичній системі мови та опозиційними структурами інших її рівнів.

Наявність у структурі синонімічних рядів англійських дієслів контрастивних опозицій є маніфестацією взаємозв'язку синонімії та антонімії.

2. Дієслівні синонімічні одиниці протиставляються елементами як сигніфікату, так і конотації їх лексичних значень. Основою для протиставлення дієслів-синонімів у межах сигніфікату є диференційні семантичні ознаки - приховані актанти, що вказують як на предметні сутності, так і на власні характеристики дій, станів та процесів. У межах конотації дієслова-синоніми протиставляються за оцінно-емотивними та експресивними диференційними ознаками.

3. Синонімічні опозиції відіграють ключову роль у структурній організації синонімічного ряду. Визначення структури синонімічного ряду як однорідної, пересічної чи комбінованої залежить від типів синонімічних опозицій, членами яких є дієслова-синоніми, та характеру семантичної близькості між останніми.

4. Номінативно-класифікаційна характеристика дієслів-синонімів дозволяє виявити залежність семантичного протиставлення, характеру диференційних ознак, що лежать у його основі, їх місця в структурі лексичного значення від номінативного класу та поняттєво-синонімічної зони, до якої входить дієслівний синонімічний ряд.

5. У результаті зміни системних зв'язків між членами синонімічних опозицій диференційні ознаки, за якими протиставляються дієслова-синоніми, реалізуються або ускладнюються в тексті. Це приводить до реалізації семантичного протиставлення дієслів-синонімів. Нейтралізація синонімічних опозицій відбувається за рахунок уподібнення або спрощення диференційних ознак.

Дієслова - члени синонімічних опозицій виконують семантичні функції уточнення, доповнення, протиставлення і сприяють створенню смислової структури тексту.

У межах одного дослідження неможливо охопити все коло питань, пов'язаних з досліджуваною проблемою. Перспективним вбачається вивчення особливостей семантичного протиставлення синонімів, що належать до інших частин мови, розгляд контрастивних опозицій та аналіз дієслів-синонімів під кутом зору когнітивної семантики.

Основні положення дисертації відображені у таких публікаціях

1. Градуальні опозиції в лексико-семантичній системі мови // Науковий вісник Волинського державного університету: Серія Романо-германська філологія. - 1996. - № 1. - С. 33-35.

2. Поняття протилежності у філософії, логіці та лексико-семантичній системі мови // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. - 1998. - № 3. - С. 18-21.

3. Реалізація семантичної протилежності в синонімічних рядах англійських дієслів // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. - 1999. - № 3. - С. 16-21.

4. Особливості систематизації номінативно-семантичних класів синонімів з ознаками семантичної протилежності (на матеріалі сучасної англійської мови) // Вісник Київського лінгвістичного університету: Серія Філологія. - 1999. - Том 2. - №2. - С.109-114.

5. Функціональні особливості синонімічних опозицій англійських дієслів // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). - 2000. - Вип. 22. - С. 226-235.

6. До проблеми про зв'язок синоніміки з полісемією // Матеріали XL наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Ч. 1. - Луцьк, 1994. - С. 141-142.

7. До проблеми синонімії та антонімії // Матеріали XLІ наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Ч. 1. - Луцьк: Вид-во ВДУ “Вежа”, 1995. - С. 186.

Анотація (Resume)

Єфремова Н.В. Семантичні та функціональні особливості синонімічних опозицій англійських дієслів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню семантичних та функціональних характеристик синонімічних опозицій англійських дієслів. Зроблена спроба змоделювати семантичні опозиційні структури дієслів-синонімів. Показано, що структура синонімічного ряду визначається типами синонімічних опозицій, які складають її. Доведено, що характерні особливості диференційних ознак, за якими протиставляються дієслова-синоніми у межах синонімічних рядів, залежать від номінативного класу до якого належать ці дієслова.

Виявлено умови реалізації та нейтралізації семантичних протиставлень англійських дієслів-синонімів у тексті. Перелік семантичних функцій, які виконують синоніми, доповнено семантичною функцією протиставлення.

Ключові слова: дієслова-синоніми, синонімічний ряд, синонімічна опозиція, семантичне протиставлення, лексичне значення, сигніфікат, конотація, диференційна ознака, семантичний компонент.

Yefremova N.V. The Semantic and Functional Features of Synonymic Oppositions of English Verbs. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology by specialty 10.02.04 - Germanic Languages, Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 2000.

The dissertation deals with the investigation of semantic and functional characteristics of synonymic oppositions of English verbs. The attempt is made to build up the models of semantic oppositions of synonymous verbs. The structure of synonymic group is determined by the types of synonymic oppositions in it. The characteristics of distinctive features involved in describing the points of difference in the synonymic groups of English verbs are proved to be dependent on the nominative class these verbs belong to.

The conditions of realization and neutralization of semantic oppositions of English synonymous verbs in texts are revealed. The list of semantic functions performed by synonyms is further completed with the semantic function of opposition.

Key words: synonymous verbs, synonymic group, synonymic opposition, semantic opposition, lexical meaning, signification, connotation, distinctive feature, semantic component.

Ефремова Н.В. Семантические и функциональные особенности синонимических оппозиций английских глаголов. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению семантических и функциональных особенностей синонимических оппозиций английских глаголов, а именно, выявлению тех семантических различий, которые определяют структуру глагольного синонимического ряда и специфику функционирования глаголов-синонимов в тексте.

Особенности синонимии глагольных лексем определяются характером глагольной семантики в основе которой находится признак “процессуальность”. Именно процессуальность является общим свойством переменных признаков выраженных глаголами: действий, состояний и процессов. Глагольные лексемы различаются семантическим классом, тематической группой и набором участников ситуации, представленной глаголом как предикатной лексической единицей. Из всех различий между глаголами-синонимами чисто семантические различия занимают главное место и являются наиболее сложными для установления и исследования. Они обусловливаются характером противопоставлений в пределах синонимического ряда. В центре нашего внимания находятся семантические оппозиции между членами глагольных синонимических рядов (синонимические оппозиции). Они моделируются на основании положений теории оппозиций Н.С.Трубецкого.

Типы и подтипы синонимических оппозиций, которые мы выделяем по количественному составу и по отношениям между членами оппозиции, играют важную роль в структурной организации синонимических рядов и указывают на степень семантической близости между глаголами-синонимами.

Семантическое противопоставление синонимов обусловливается их номинативно-репрезентативной значимостью. Мы рассматриваем глаголы-синонимы на таких уровнях членения: 1) номинативные классы глаголов-синонимов; 2) понятийно-синонимические зоны в пределах классов; 3) синонимические ряды английских глаголов, номинативно-понятийная специфика которых обусловлена предшествующими уровнями членения. Характер дифференциальных признаков, по которым противопоставляются глаголы-синонимы, их место в структуре лексического значения глаголов зависят от номинативного класса и понятийно-синонимической зоны, куда входит определенный синонимический ряд.

Интегрируя глагольные синонимичесике оппозиции, текст двояко влияет на системные связи между синонимами. С одной стороны, условия контекста содействуют реализации семантического противопоставления между синонимами, с другой - обуславливают нейтрализацию этого противопоставления.

Основными выводами исследования являются:

1. Семантическое противопоставление глаголов-синонимов реализуется в синонимических оппозиционных структурах, которые выделяются в соответствии с принципом отношений между членами оппозиций: привативных, эквиполентных, градуальных, контрастивных. Существование различных подтипов этих оппозиций указывает на существенное различие между семантическим противопоставлением синонимов в лексико-семантической системе языка и оппозиционными структурами других языковых уровней.

Наличие в структуре синонимических рядов английских глаголов контрастивных оппозиций является манифестацией взаимосвязи синонимии и антонимии.

2. Глагольные синонимические единицы противопоставляются элементами как сигнификата, так и коннотации их лексических значений. Основой для противопоставления глаголов-синонимов в пределах сигнификата являются дифференциальные семантические признаки - скрытые актанты, которые указывают как на предметные сущности, так и на собственные характеристики действий, состояний и процессов. В пределах коннотации глаголы-синонимы противопоставляются на основании оценочно-эмотивных и экспрессивных дифференциальных признаков.

3. Синонимические оппозиции играют важную роль в структурной организации синонимического ряда. Определение структуры последнего как однородной, пересечённой или комбинированной зависит от типов синонимических оппозиций, членами которых являются глаголы-синонимы, а также характера их семантической близости.

4. Номинативно-классификационная характеристика глаголов-синонимов позволяет определить зависимость семантического противопоставления, характера дифференциальных признаков, лежащих в его основе, места этих признаков в структуре лексического значения от номинативного класса и понятийно-синонимической зоны, которым принадлежит определенный синонимический ряд.

5. В результате изменения системных связей между членами синонимических оппозиций дифференциальные признаки, являющиеся основой для противопоставления глаголов-синонимов, либо реализуются, либо усложняются в тексте. Это приводит к реализации семантического противопоставления между глаголами-синонимами. Нейтрализация синонимических оппозиций осуществляется за счет уподобления или упрощения дифференциальных признаков.

Глаголам - членам синонимических оппозиций свойственны семантические функции уточнения, дополнения и противопоставления.

Ключевые слова: глаголы-синонимы, синонимический ряд, синонимическая оппозиция, семантическое противопоставление, лексическое значение, сигнификат, коннотация, дифференциальный признак, семантический компонент.

Размещено на Allbest.ru