Антропонімічні уподобання мешканців Одеської області України: лінгвістичний аналіз
Суспільна оцінка чоловічих і жіночих імен, що різною мірою подобаються представникам шести вікових груп. Аналіз змін антропонімічних уподобань мешканців Одеської області різного віку. Варіанти імен, їх структура та особливості використання, мотиви вибору.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.11.2013 |
Размер файла | 30,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені І.І. МЕЧНИКОВА
АНТРОПОНІМІЧНІ УПОДОБАННЯ МЕШКАНЦІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ: ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ
Спеціальність 10.02.01 - українська мова
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Одеса - 1999
АНОТАЦІЯ
Брайченко С.Л. Антропонімічні уподобання мешканців Одеської області України: лінгвістичний аналіз. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 1999.
Дисертацію присвячено соціолінгвістичному вивченню особових імен. Здійснено новий підхід до аналізу антропонімів: особові імена розглядаються крізь призму уподобань у їх віковій динаміці за шістьма хронологічними зрізами; подається порівняльна характеристика сучасних поглядів на імена та реального ім'я наречення протягом ХХ ст. Вивчення сучасних антропонімічних симпатій дозволяє прогнозувати майбутню динаміку особових імен. Пропонується також реєстр і аналіз структури неофіційних форм імен.
Ключові слова: особові імена, антропонімічні уподобання, соціолінгвістичне вивчення, неофіційні форми імен, прогнозування, майбутня динаміка особових імен.
ім'я антропонімічний уподобання жіночий
АННОТАЦИЯ
Брайченко С.Л. Антропонимические предпочтения жителей Одесской области Украины: лингвистический анализ. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Одесский государственный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, 1999.
Диссертация посвящена лингвистической интерпретации одного из основных классов антропонимов - личных имен, функционирующих в разговорной речи украинцев Одесской области. Базой для анализа послужили 5000 анкет, собранных по специальной программе студентами отделения украинского языка и литературы филологического факультета ОГУ в 1993 - 1996 гг.
Антропонимы изучаются с социолингвистической точки зрения: анализируются не реально употребляемые имена, а нравящиеся людям и субъективно оцениваемые как самые лучшие. Это - новый подход к изучению современных предпочтений. Дается социо-и психолингвистический анализ факторов, влияющих на отношение к именам украинцев разного возраста на исходе ХХ века.
В зависимости от года рождения анкетированных, все имена разделены по шести хронологическим срезам, по каждому из которых составлены частотные списки мужских и женских имен. Анализ частотности антропонимов позволил установить общее и различное во взглядах на имена информантов разного возраста, выявить специфику репертуара предпочтений каждого возрастного среза.
Как в мужской, так и в женской подсистеме симпатий выделяется небольшая группа имен-фаворитов, которая обслуживает больше трети интересов анкетированных, не выходя из числа самых привлекательных на протяжении всех шести хронологических срезов. Динамика же остальных антропонимов значительно подвижнее, что особенно ощутимо среди женских имен. С уменьшением возраста информантов взгляды на большинство имен активно изменяются. При этом выясняются сущность, масштабы, направления, характер таких изменений. Преобладающее количество антропонимов показывает прогрессирующую динамику - это содержательные благозвучные календарные наименования, славянские автохтонимы и имена-новации, особенно явные заимствования.
В диссертации анализируются не только самостоятельные имена, но и их неофициальные формы - разговорные и уменьшительные варианты. Значительному количеству информантов нравятся именно такие разговорные или ласкательные, а не официальные ( полные ) формы имен. Изучается их значение и структура; отмечаются их функции в социокультурном аспекте.
Установлено, что в реальном фактическом восприятии носителей языка личных имен есть значительно больше, чем это засвидетельствовано словарями, поскольку существует немало форм генетически тождественного имени, воспринимающихся уже как разные имена.
Предлагается сравнительная характеристика современных антропонимических вкусов и реального имянаречения на протяжении ХХ века. Для сравнения используются именники г. Одессы, Одесской области и ближайших регионов. В результате сопоставления выявлена несомненная связь, но одновременно и существенные отличия. Изучение антропонимических предпочтений открывает перед нами не только антропонимическое прошлое и антропонимическое настоящее, но и антропонимическое будущее: избранный путь исследования позволяет реально и достаточно конкретно прогнозировать будущую динамику каждого личного имени. Исследование современных антропонимических симпатий позволяет выявить социальную весомость имен, их роль в обогащении национального антропонимического фонда.
Ключевые слова: личные имена, антропонимические предпочтения, социолингвистическое изучение, неофициальные формы имен, прогнозирование, будущая динамика имен.
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Пропонована дисертаційна робота присвячена лінгвістичній інтерпретації сучасних антропонімічних уподобань українців Одеської області.
Актуальність теми. Хоч систематизоване наукове вивчення східнослов'янської антропонімії розпочалося порівняно недавно - в останні десятиліття - антропоніміка переживає нині період бурхливого розвитку. В галузь вивчення особових імен серйозний внесок зробили праці В.А. Никонова, В.Д. Бондалетова, О.В. Суперанської, Н.В. Подольської, С.І. Зініна, В.К. Чичагова, Л.М. Щетиніна, В.А. Івашка та ін.
За порівняно короткий період досягла значних успіхів українська антропоніміка. Активно і плідно вивчається клас особових імен, зокрема такими мовознавцями, як С.П. Бевзенко, П.П. Чучка, М.Л. Худаш, Л.Л. Гумецька, В.О. Горпинич, Ю.О. Карпенко, І.Д. Сухомлин, Р.Й. Керста, Л.Г. Скрипник, Н.П. Дзятківська, М.О. Демчук, Г.П. Півторак, Л.Т. Масенко, А.П. Коваль, Г.Є. Бучко, Л.В. Кракалія, Т.Д. Космакова, Л.О. Белей та ін.
Останнім часом у дослідженнях антропонімістів дедалі чіткіше виділяється соціолінгвістичний аспект вивчення особових назв, що вимагає спеціальних досліджень. Чимало їх праць присвячено аналізу реально вживаних імен, які людина офіційно одержує при народженні. Але оскільки антропоніми - складний соціальний феномен, то це вимагає й інших підходів до їх вивчення. Нами вивчаються не реально вжиті імена, а ті, що подобаються людям і суб'єктивно оцінюються як найкращі.
Мета й основні завдання дисертації. Мета даної роботи - проаналізувати імена за ступенем їх суспільної оцінки, подаючи комплексний соціо-і психолінгвістичний аналіз факторів, що впливають на ставлення до імен українців різного віку наприкінці XX ст. Для досягнення поставленої мети автором вирішуються такі основні завдання: 1) виявити склад сучасних антропонімічних симпатій мешканців Одеської області; 2) встановити спільне та відмінне у поглядах на імена інформантів різного віку, виявляючи специфіку репертуару уподобань кожної вікової групи; 3) проаналізувати імена в соціальному контексті як соціально-історичну та культурну категорію і виконати їх лінгвостатистичний аналіз; 4) зіставити картину реального ім'явжитку протягом XX ст. (результати вивчення реальної динаміки імен у часі) із сучасним ставленням до найменувань; 5) розглянути соціально-історичну, соціокультурну та психологічну зумовленість популярності відповідних імен; 6) проаналізувати значення й структуру варіантів імен у колі сучасних уподобань, відзначаючи їх соціально-оцінні та експресивно-емоційні функції в соціокультурному аспекті; 7) виявити соціальну вагомість ролі сучасних уподобань українців у збагаченні національного антропонімічного фонду.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане у межах теми “Актуальні питання українського словотвору та ономастики”, що розробляється кафедрою української мови Одеського державного університету.
Об'єктом дослідження є уподобання українців Одеської області. Для зіставлення використовувалися іменники м. Одеси, Одеської області та прилеглих до неї регіонів.
Всього нами зафіксовано 1122 різні імені (654 жіночі та 568 чоловічих), варіанти яких не об'єднуються і рахуються за окремі одиниці. У сукупності їх було названо 49055 разів.
Джерелом фактичного матеріалу стали результати соціолінгвістичної практики студентів філологічного факультету Одеського державного університету у 1993-1996 рр. Кожен учасник практики зібрав від 50-ти інформантів дані про десять імен, які йому подобаються найбільше. Всього було проаналізовано 5 000 анкет.
Методи та методика дослідження. Для вирішення поставлених у дисертації завдань застосовуються комплексні методичні прийоми, які відповідають соціолінгвістичному і специфічно ономастичному, антропонімічному аспекту: 1) описовий у поєднанні з широко застосованою кількісно-якісною інтерпретацією матеріалу, що дозволило виявити специфічність антропонімічних смаків представників різного віку та питому вагу кожного з імен. Аналіз частотності імен сприяв виділенню шести груп антропонімів з урахуванням ступеня їх суспільної оцінки: популярні (рівень активності яких перевищує 1,0 %), помірно популярні (від 0,5 до 1,0 %), малопопулярні (від 0,1 до 0,5 %), непопулярні (від 0,05 до 0,1), одиничні (від 0,01 до 0,05 %) та разові імена (такі, що траплялися лише один раз на певному віковому зрізі); 2) метод хронологічних зрізів, який полягає у тому, що всі імена розподілені за групами в залежності від року народження інформантів, у результаті чого було виділено шість вікових зрізів (I-20-ті рр.; II-30-ті рр.; III-40 рр.; IV-50 рр.; V-60 рр.; VI-70 рр.); 3) зіставний метод дозволив виявити не лише спільність і відмінність між реальним іменником і репертуаром сучасних уподобань, а й компоненти специфічного і спільного в симпатіях представників різних вікових груп. В основі роботи лежить анкетування. За допомогою анкет були одержані додаткові відомості про імена.
Новизна одержаних результатів полягає в тому, що в науковий обіг уведено і проаналізовано цілковито новий антропонімічний матеріал; вперше розглянуто власні імена людей крізь призму уподобань; проведено зіставлення зібраного матеріалу із результатами дослідників реального ім'я вжитку.
Теоретична та практична цінність роботи полягає у тому, що матеріали й результати дослідження стануть у нагоді при розробці теоретичних і практичних проблем ономастики. Вони сприятимуть окресленню загальної перспективи розвитку української антропонімії, можуть використовуватися при подальшому вивченні особових імен людей, у розробці загальної антропонімічної теорії, дозволяючи прогнозувати динаміку вживаності особових імен на майбутнє. Одержані наслідки будуть корисними у дослідженнях з лексикології, діалектології, словотвору; при читанні спецкурсів з ономастики; при висвітленні таких важливих проблем, як мова і суспільство, взаємодія мов. Зібрані матеріали становлять інтерес для укладачів словників власних імен людей та словника морфем української мови; можуть використовуватися у практиці ім'я наречення.
Апробація роботи. Матеріали даного дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції “Рідна мова - запорука безсмертя нації” (Одеса, 1998), а також на засіданнях кафедри української мови Одеського державного університету (1998, 1999).
По темі дисертації опубліковано п'ять наукових статей.
Структура дисертації. Робота складається із “Вступу”, трьох розділів, присвячених чоловічим та жіночим іменам і динаміці антропонімічних уподобань, та “Висновків” /176с./. До роботи додається список використаних джерел і літератури (254 найменування), додатки (додаток А. Чоловічі імена; додаток Б. Жіночі імена). Загальний об'єм роботи - 247с.
2. ЗМІСТ РОБОТИ
У “Вступі” обґрунтовується актуальність, новизна теми, визначаються мета і завдання праці, методи та методичні прийоми дослідження, а також можливість теоретичного та практичного застосування матеріалів дисертації.
Перший розділ дисертації “ЧОЛОВІЧІ ІМЕНА: ІЄРАРХІЯ УПОДОБАНЬ” присвячений вивченню суспільної оцінки чоловічих імен, що різною мірою подобаються представникам шести вікових груп.
Репертуар сучасних уподобань, в якому знайшли відображення складні процеси суспільного життя, багато в чому відрізняється від минулого та нинішнього реального іменника. Із зафіксованих нами 568 чоловічих імен тільки 301 - повне найменування, решта - гіпокористики, демінутиви й некодифіковані форми імен.
На частотності антропонімів у наш час, наприкінці XX ст., продовжують позначатися результати демократизації у виборі імен, яка намітилася ще на початку XIX ст. Склад сучасних уподобань чоловічих імен характеризується такими особливостями:
Найпомітніші зрушення в антропонімічних симпатіях українців відбуваються внаслідок функціональних змін, тобто змін популярності імен, а структурне оновлення уподобань (поява абсолютно нових антропонімів і втрата традиційних) наявне лише на периферії - серед імен низької частотності: непопулярних, одиничних, разових (рідше - малопопулярних).
Серед чоловічих найменувань чітко окреслюється група лідерів, імен-улюбленців: Сергій, Олег, Олександр, Андрій, Микола, Володимир, які протягом шести вікових зрізів жодного разу не залишали меж десятки найкращих.
Спостерігається тенденція до захоплення інформантів іменами старого календарного фонду, переважна більшість з яких архаїзувалася і протягом XX ст. вийшла з ужитку в реальному ім'я нареченні; активізується поважне ставлення до етимологічно прозорих слов'янських автохтонних найменувань; чимало анкетованих віддають перевагу новим іменам, зокрема й екзотичним іншомовним. На Одещині - в регіоні активного міжмовного контактування - сучасні антропонімічні симпатії українців увібрали окремі імена чи національні варіанти імен сусідніх народів, зокрема болгар, поляків, чехів, румунів, а найбільше - росіян (Аурел, Нікіта, Осип, Тадеуш, Тодор, Юліас, Юзеф, Януш, Янек тощо).
У наших матеріалах кожна з вікових груп характеризується різноманітністю репертуару чоловічих імен як на якісному, так і на кількісному рівнях. Симпатії кожної з них залежать від суспільно-історичних, культурних процесів, сімейних традицій та естетичних смаків анкетованих. Спостереження показали, що тривалість певного антропоніма у розряді популярних майже завжди визначається ступенем його традиційності, рідше - модою.
Особи, що народилися у 20-х рр., назвали 287 імен 5862 рази. Найулюбленіші десять із них обслуговують інтереси майже третини анкетованих і несуть найбільше функціональне навантаження. На перше місце за уподобаннями вийшло ім'я 1. Іван (5,7 %), що аж до V зрізу включно домагалося високих позицій у десятці найкращих. Верхівка симпатій даної вікової групи має такий вигляд: 2. Сергій (4,0 %); 3. Василь (4,0 %); 4. Микола (3,8 %); 5. Олександр (3,2 %); 6. Михайло (3,2 %); 7. Андрій (3,1 %); 8. Петро (3,0 %); 9. Володимир (3,0 %); 10. Олег (2,9 %). Міра привабливості кожного розташованого нижче антропоніма зменшується, зумовлюючи його включення до відповідного розряду. До складу популярних потрапило 27 імен та їх варіантів, що становить 65,2 % загального обсягу уподобань даної вікової групи; до помірно популярних - 20 (13,7 %); малопопулярних - 37 (12,0 %); непопулярних - 51 (5,4 %). Усі ці розряди укомплектовані, головним чином, старими календарними іменами та їх народнорозмовними відповідниками. Зустрілося тут і чимало слов'янських автохтонімів. Найоб'ємнішим за кількістю і найрізнобарвнішим за складом виявився розряд одиничних імен, що містить 104 одиниці, де, крім давніх календарних, трапилася й група нових найменувань, зокрема явних іншомовних запозичень. На даному зрізі зареєстровано 52 разових імені, що майже всі знаходяться у пасивному фонді реального ім'явжитку.
Уподобання осіб, що народилися у 30-х рр., містять 281 ім'я, що згадувалися 6300 разів. Очолює списки симпатій ім'я Сергій. Склад першої десятки дещо змінився: антропоніми Петро і Михайло назавжди вийшли за її межі, заступаючись іменами Ігор та Віктор. Усередині десятки активніше поводять себе імена Олег та Андрій, пасивніше - Іван та Василь. Порівняно з попереднім зрізом привабливішими стали антропоніми Аркадій, Артем, Артур, Богдан, Вадим, Валерій, Віталій, Гліб, Денис, Едуард, Руслан; зменшили коло прихильників імена Герасим, Григорій, Леонід, Макар, Павло, Тарас, Федір.
Представникам 40-х рр. народження різною мірою подобаються 280 імен (8641 фіксація). Із них лише 190 - офіційні найменування, решта - їх варіативні форми. Порівняно із попереднім зрізом склад розряду популярних імен зовсім не змінився, що свідчить про стабілізацію у ставленні до них осіб 30-х та 40-х рр. народження. У межах десятки підвищили рангові номери імена Ігор, Олег, Андрій, Володимир; знижили - Іван, Василь, Микола, Віктор. Як і раніше, очолює списки симпатій Сергій. З більшою повагою тут ставляться до імен Артур, Мирослав, Фелікс, Филип та розмовних варіантів Алик, Вадик, Едик, Паша, Сашко, Славик, що активно впливають на ступінь популярності відповідних інваріантів; меншою мірою симпатизують іменам Гаврило, Георгій, Данило, Назар, Трохим, Прохір, Федір та розмовним формам Коля, Шура.
Уподобання осіб, що народилися у 50-х рр., укомплектовані найбільшою кількістю одиниць - 307 іменами, що названо 9628 разів. Склад першої десятки залишився непорушним, причому, як і на попередньому зрізі, її очолюють імена Сергій та Олег. Антропоніми решти ж розрядів поводять себе досить динамічно: сприятливо складаються умови для імен Геннадій, Денис, Костянтин, Роман, Руслан, Тимур, колишньої розмовної форми Єгор та давньоруських найменувань Вадим, Любомир, Мстислав, Ростислав, Станіслав, Ярослав; пасивнішими стають імена Аркадій, Гнат, Григорій, Марко, Микита, Мирон, Пилип, Сава, Степан, Тарас, Тимофій, Федір, Юхим, Яків.
Матеріали V та VI вікових зрізів вважаємо головними, адже ставлення до імен інформантів молодшого покоління значною мірою визначає стан майбутнього іменника українців.
Репертуар уподобань осіб, що народилися у 60-х рр., містить 258 антропонімів, які згадувалися 7568 разів. Контингент імен першої десятки оновився лише одним антропонімом Дмитро, що вперше потрапив до складу найулюбленіших, потіснивши Василя. Ім'я Сергій не втрачає позицію лідера.
Більшою мірою, ніж попередникам, подобаються імена Артур, Геннадій, Данило, Едуард, Євген, Кирило, Леонід, Максим, Мирослав, Святослав та розмовні варіанти Віталик, Влад, Діма, Едик, Жора, Костя, Паша, Рома, Слава; втрачають привабливість імена Антон, Борис, Василь, Всеволод, Георгій, Ілля, Йосип, Петро, Степан, Юрій та зменшувальні форми Вася, Вітя, Володя, Гриша, Коля, Льоня, Митя, Миша, Толя.
Асортимент останнього вікового зрізу укомплектований 272 одиницями (11038 фіксацій). Концентрація імен тут досягла свого піку, а саме, порівняно з матеріалами І зрізу збільшилася майже вдвічі. Склад першої десятки, яку очолює ім'я Сергій, оновився антропонімами Віталій і Руслан, що зайняли місця Івана та Дмитра.
Помітно збільшився авторитет імен Аркадій, Артем, Богдан, Вадим, Владислав, В'ячеслав, Гліб, Ілля, Костянтин, Олексій, Ростислав, Святослав, Ян, Ярослав, що дає змогу сподіватися на їх активізацію і в майбутньому; зворотню динаміку демонструють популярні давніше імена Григорій, Павло, Степан, Тарас, Федір. Та все ж перебування цих давніх християнських антропонімів довгий час у наших матеріалах серед популярних свідчить про їх потенційну потугу, високий резерв міцності.
Порівнюючи сучасні погляди на імена із картиною реального ім'явжитку протягом XX ст. у різних регіонах Одеської області, ми помітили неоднакове ставлення до більшості імен у різний час. Не торкнулися зміни симпатій лише таких імен-лідерів, як Сергій, Олександр, Володимир, Микола, Віктор. З часом звузили коло прихильників антропоніми Анатолій, Борис, Валентин, Георгій, Євген, Ілля, Леонід, Яків; значно популярнішими у 90-ті роки стали старі календарні імена Аркадій, Артем, Валерій, Віталій, Геннадій, Денис, Дмитро, Ігор, Максим, Олег, Роман, милозвучні слов'янські Богдан, Вадим, Владислав, Станіслав, Ярослав та нові найменування Артур і Руслан.
Аналіз кількісної динаміки усіх чоловічих імен показав, що протягом шести вікових зрізів у розряді популярних перебувало 40 антропонімів. Коливання частотності всіх популярних імен складають 65,2 - 70,8 %; першої десятки - 33,2 - 36,4 %; імен нижче десятки - 28,9 - 34,9 %. На останніх вікових зрізах питома вага першої десятки імен відображає тенденцію до зниження концентрації уподобань. Ця тенденція розцінюється як позитивний факт. Разом з тим ця тенденція стримується іншою особливістю - традиційністю сучасних симпатій, що призвело до високого завантаження невеликої групи імен, об'єднаних у розряді популярних.
У другому розділі “ЖІНОЧІ ІМЕНА: ІЄРАРХІЯ УПОДОБАНЬ” проводиться дослідження складу та руху за віковими зрізами жіночих імен із застосуванням тих же методів дослідження, що і для аналізу чоловічого репертуару.
Представники різних поколінь пропонують досить цікавий та об'ємний асортимент жіночих імен, що складається із 660 одиниць (434 - офіційні імена, решта - гіпокористики та демінутиви), і має такі особливості:
1) як і у чоловічому фонді, серед жіночих симпатій основне ядро становлять давні християнські імена. Найбільша частина анкетованих віддає перевагу традиційним іменам (Олена, Оксана, Ольга, Марія, Ірина, Наталя, Тетяна, Катерина, Ганна, Галина, Інна), слов'янським (Людмила, Світлана), які в певних вікових групах побували у десятці найпривабливіших, причому перші сім із них - жодного разу не залишали її меж.
2) Сучасні уподобання містять численну групу імен-архаїзмів, що займають місця серед малопродуктивних. Серед них - багато парних календарних найменувань, тобто відчоловічих утворень; чимало анкетованих захоплюються прекрасними слов'янськими автохтонімами, що свідчить про їх витончений народний смак, почуття прекрасного.
3) У великій кількості представлені тут нові ультрамодні імена, зокрема запозичення із західноєвропейських мов.
4) Численною є також група неофіційних форм найменувань, що охоплюють інтереси майже третини анкетованих, серед яких, крім усічених та квалітативних варіантів, трапляються й фонетичні видозміни та регіональні, локальні варіанти.
А загалом же сучасні жіночі уподобання, як і чоловічі, в значній мірі традиційні. Але на вибір жіночих імен досить виразно впливає і мода, чоловічого ж репертуару вона торкнулася лише поверхово. Група жіночих найменувань відзначається більшим розмаїттям, активнішою динамікою. Крім того, вона виявилася об'ємнішою і за кількістю одиниць, аніж чоловіча підсистема.
Антропонімічні уподобання осіб, що народилися у 20-х рр., містять 328 імен (5583 фіксації) і характеризуються схильністю більшої частини анкетованих до імен старого календарного фонду, які зайняли місця у центральній частині симпатій; нові найменування займають другорядне місце, розміщуючись, головним чином, серед імен малопродуктивного та поодинокого вжитку. До складу десятки найкращих увійшли такі імена: 1. Марія (4,6 %); 2. Олена (3,7 %); 3. Ольга (3,5 %); 4. Оксана (3,1 %); 5. Ганна (2,9 %); 6. Катерина (2,8 %); 7. Тетяна (2,8 %); 8. Ірина (2,7 %); 9. Наталя (2,4 %); 10. Людмила (2,3 %). Решта уподобань даного вікового зрізу розташувалася за розповсюдженістю таким чином: крім першої десятки, до складу популярних потрапило ще 17 імен, що у сукупності становлять 55,0 % загального обсягу симпатій І зрізу; до помірно популярних - 26 (19,0 %); малопопулярних - 49 (15,0 %); непопулярних - 77 (6,1 %). Найбільшим за кількістю і найрізноманітнішим за складом виявився загін одиничних імен, що містить 115 антропонімів. Трапилося тут і чимало разових імен, де увага анкетованих в основному зосереджена на нових найменуваннях та різних іменних варіантах.
Представники 30-х рр. народження назвали 318 антропонімів 6031 раз, серед яких найулюбленішим виявилося ім'я Олена, що зайняло місце Марії. Перша десятка прийняла два антропоніми - Галина та Світлана, потіснивши Ганну та Людмилу за її межі. Склад імен решти розрядів змінився майже наполовину: найактивнішою виявилася поведінка нових імен: Аліса, Діна, Віталія, Ілона, Інга, Крістіна, Майя, Нонна, Роза, Руслана, Яна; колишніх варіантів, що нині фіксуються як документальні Ася, Леся, Ліна, Олеся; давніх календарних найменувань Алла, Ангеліна, Анфіса, Вероніка, Інна, Таїса, Тамара, Юлія. Серед уподобань даного вікового зрізу починають існування із порівняно частим ужитком нові імена Віолета, Карина, Лаура, Луїза. Втратили привабливість імена Анастасія, Дар'я, Євгенія, Євдокія, Зинаїда, Раїса.
Інформантам 40-х рр. народження подобаються 346 імен, що названо 8399 разів. До десятки найкращих знову повертається ім'я Людмила, що зайшло місце Катерини. На чолі уподобань стоїть тут Ольга. На даному зрізі сприятливіше склалися умови для імен Анжела, Діана, Жанна, Зоя, Іванна, Лілія, Римма, Роза, Руслана, Сніжана, Стефанія та зменшувальних варіантів Катя, Лора, Люда, Соня. Менше прихильників серед осіб 40-х рр. народження знайшли антропоніми Віра, Ніна, Поліна.
Особи, що народилися у 50-х рр., назвали 344 антропоніми (9408 фіксацій). Найбільш до вподоби їм стало ім'я Олена. Частотна десятка оновилася лише одним антропонімом - Інна, що зайняв місце Галини. Значно частіше, ніж на попередньому віковому зрізі, згадуються тут імена Варвара, Дар'я, Крістіна, Лада, Уляна, Ярослава та гіпогористики Свєта, Юля; втратили популярність антропоніми Віра, Євгенія, Зінаїда, Зоя, Лілія.
Репертуар осіб 60-х рр. народження містить 326 антропонімів (7417 фіксацій). Тут найкращим виявилося ім'я Оксана. У першій десятці зафіксовано лише одне нове ім'я - Надія (це його пік популярності), що потіснило Людмилу. Значно більше прихильників серед осіб 60-х рр. народження знайшли імена Аліса, Анжеліка, Антоніна, Валерія, Віолета, Віта, Віталія, Влада, Карина, Роза та розмовні варіанти Віка, Рита, Юля; послабили позиції антропоніми Аліна, Любов, Поліна, Софія.
Уподобання представників 70-х рр. народження містять найбільшу кількість антропонімів - 360, що згадувалися 10578 разів. Десятка найулюбленіших імен має такий же вигляд, як і в матеріалах попереднього зрізу, за винятком імені Людмила, що після короткого перепочинку на V зрізі знову розміщується серед найкращих, повернувши Надію на своє колишнє місце. На перше місце за уподобаннями знову виходить Оксана. На останньому віковому зрізі домагаються високих показників імена-новації Аліна, Анжела, Віталіна, Елла, Інга, Крістіна, Лілія, Майя, Маріанна, Марта, старі календарні Любов, Регіна та неканонічне ім'я Альбіна. Підвищують рангові номери такі розмовні варіанти, як Іванка, Ліля, Рита, Тома, Юля. Зовсім по-іншому склалася доля старих календарних імен Антоніна, Зоя та гіпокористик Валя, Зіна, Люба, Надя, Рая, симпатія до яких спадає. Список уподобань останнього вікового зрізу містить величезну групу нових одиниць (120), причому майже половина з них - то разові імена. Прагнучи урізноманітнити фонди сучасного ім'явжитку, інформанти наймолодшого віку використовують всілякі можливості: одні віддають перевагу старим календарним найменуванням, відбираючи з них найзвучніші, другі захоплюються новими іменами, третіх приваблюють оригінальні іншомовні, а деякі вдаються до індивідуального ім'ятворення.
Порівнюючи результати нашого дослідження з матеріалами реального ім'явжитку протягом ХХ ст., помічаємо, що із зменшенням розриву між часом народження і часом опитування погляди на більшу частину імен, особливо популярних, поступово вирівнюються. Насамперд це стосується таких антропонімів, як Ольга, Олена, Наталя, Ірина, Людмила, Світлана, Тетяна, Вікторія, Алла, Галина, Любов, Надія, Антоніна, Лідія, Жанна, Зоя. Однак водночас існує й помітна розбіжність у ставленні до деяких найменувань: з часом підвищується авторитет імен Оксана, Марія, Катерина, Юлія, Анжела, Інна; послаблюють позиції антропоніми Валентина, Лариса, Євгенія, Лілія. Оперуючи такими даними, можна уявити картину реального ім'янаречення і в майбутньому.
Спираючись на результати кількісної динаміки сучасних антропонімічних уподобань осіб різного віку, вважаючи основними для прогнозування стану майбутнього іменника симпатії V та VI зрізів, можна твердити, що реальний жіночий іменник активно розширюватиметься (на останньому зрізі зафіксовано найбільшу кількість іменних одиниць), чого не можна сказати про чоловічий (кількість антропонімів на VI зрізі виявилася найбіднішою). Переважно серед малопродуктивних жіночих імен чітко вирізняються основні напрямки післяреволюційних пошуків антропонімії, що пов'язані з умовами вільного вибору найменувань. У наших матеріалах, особливо серед жіночого репертуару, ці пошуки виявилися більш плідними, ніж у реальному ім'явжитку в різних регіонах півдня України.
Третій розділ “ПРОБЛЕМИ ДИНАМІКИ АНТРОПОНІМІЧНИХ УПОДОБАНЬ” містить аналіз змін антропонімічних уподобань із зменшенням віку анкетованих, з'ясовуються мотиви вибору імен, розглядаються варіанти імен, їх структура та особливості використання, визначається відстань між сучасними поглядами на імена та картиною реального ім'янаречення протягом ХХ ст.
Проаналізувавши антропонімічні уподобання мешканців Одеської області різного віку, ми не виявили рівномірного розповсюдження імен, як не зафіксували його й дослідники динаміки реального іменника. За віком інформантів склад сучасних симпатій активно змінюється. Найбільш характерним соціально-естетичним критерієм виділення імен як найкращих представниками всіх поколінь є традиційність, народність, літературна та усно-побутова поширеність. Узагальнюючи дані всіх шести вікових зрізів, ми виявили, що погляди на імена у людей різного віку змінювалися, демонструючи чотири типи розвитку: 1) імена, симпатія до яких із зменшенням віку інформантів зростає. Цей тип розвитку демонструє найбільша кількість антропонімів - десь 50 %; 2) антропоніми, інтерес до яких за віком анкетованих спадає; 3) імена, погляди на які в осіб 20-х та 70-х рр. народження збігаються, але на середніх вікових зрізах вони: а) зміцнюють позиції; б) втрачають привабливість; 4) імена, що відзначаються стабільністю у ставленні протягом усіх зрізів. Така різнобічна рухливість антропонімічних симпатій дає можливість прогнозувати певну популярність відповідних імен у майбутньому.
Ми намагалися встановити причини нерівномірності розподілу антропонімів у осіб різного віку. В наших матеріалах домінуючим критерієм при виборі імені як найкращого є традиційність, на яку певним чином впливає і мода. Найчастіше мотиви найменувань пов'язані із соціально-історичними, культурологічними, естетичними, психологічними, рідше - релігійними факторами. Серед сучасних уподобань іменами-фаворитами стали перш за все старі календарні імена, популяризації яких сприяють літературна та усно-побутова поширеність, здатність утворювати колоритні квалітативні форми, через те найулюбленішими стали імена героїв відомих літературних творів, славетних діячів історії, науки, мистецтва. Не менш важливою рисою імені є його милозвучність, легкість у вимові, наявність плавних звуків / м /, / л /, / н /, що створюють колорит м'якості, ніжності. За словами “краса імені” нерідко стоїть і захоплення оригінальними екзотичними найменуваннями.
Поступово, із зменшенням віку інформантів, перестають подобатися соціально забарвлені імена, передусім такі, що мають якусь усталену від'ємну конотацію: Кузьма (пор. Кузькина мати), Сидір (Сидорова коза) та ін.; власні імена з непригашеним апелятивним значенням типу Зоря, Іскра, Малина, що скоріше нагадують прізвиська; імена-радянізми, так звані революційні, оперті на більшовицьку атрибутику; імена з нетиповими для української мови фінальними звуками типу Жаннет, Кетті, Неллі та іншомовні запозичення, погано узгоджені з нормами сучасної української мови. Перешкодою на шляху поширення імені є і його довжина. Приваблює також вплив звучання імені. В наших матеріалах гармонія звучання і значення імені допомагає їм функціонувати вільно й широко.
Збір матеріалів, що проводився анкетним шляхом, дозволяє запропонувати ретельний реєстр і детальний аналіз усіх неофіційних форм імен, що трапилися у списках уподобань осіб різного віку. Такі форми становлять 30 % їх загального обсягу. Найпоширеніші імена утворюють іменні гнізда чи синонімічні ряди. Вживання іменних варіантів пояснюється індивідуальним бажанням інформанта, його смаком. Адже невипадково чимало анкетованих із 10 імен, які їм подобаються найбільше, обрали не офіційну, а зменшену форму найменування, яка не просто вказує на особу певної статі, а й дає їй оцінку, утворюючи додатковий відтінок “рідності”, пестливості, рідше - зневаги, що входить до змістової структури іменних варіантів. Через те, очевидно, віддаючи перевагу одній із таких форм, інформант має на увазі перш за все якусь конкретну особу, зокрема дитину. А можливо, просто естетично виявилася до вподоби саме зменшена, а не офіційна форма імені. Через те у загальному частотному списку жіночої підгрупи трапляються випадки, коли ступінь популярності неофіційного найменування перевищує рівень активності офіційної форми. Зафіксовано також і розбіжність у динаміці між повними іменами та їх варіантами. Так, втрачають привабливість імена Іван, Михайло, Павло; Марія, Катерина, Ксенія, Єлизавета, проте їх неофіційні відповідники, навпаки, демонструють зростаючу динаміку (Ваня, Миша, Паша; Марічка, Катя, Ксюша, Ліза).
За структурними особливостями усі зафіксовані нами варіанти поділяємо на такі групи: 1) неофіційні форми, утворені способом усічення (39,5 %); 2) іменні варіанти, утворені суфіксальним способом (60,0 %); 3 ) некодифіковані форми імен та фонетичні варіанти (0,5 %).
В утворенні усічених форм беруть учать аферезис, синкопа й апокопа. Проте найпоширенішим типом усічення в наших матеріалах є апокопа (опущення кінцевої частини імені). Найбагатшим із усіх типів ім'ятворення виявилася суфіксація. Серед зібраних нами уподобань за її допомогою побудовано понад 240 похідних. Для утворення таких іменних форм інформанти використали більше 30 різноманітних суфіксів. Для творення квалітативів використовувалися три типи основ: повного, усіченого та демінутивного імені. Комбінація цих типів основ із великою кількістю суфіксів оцінки дає багато словотвірних типів та моделей, за якими здійснюється процес ім'ятворення в сучасних антропонімічних симпатіях.
Найактивнішими для творення іменних варіантів виявилися суфікси -к-, -ик- (-чик-), -ш-, -уш- (-юш-), -аш- (-яш-); непродуктивними - -он-, -ур- (-юр-), -ок-, -ія-, -іц-, -іт- та пейоративні суфікси -юх-, -ог-.
Зібрані нами неофіційні найменування являють собою цікаву і своєрідну групу. Адже чимало з них, пройшовши тривалу апробацію в літературі та побутовому мовленні, змогли одержати офіційний статус, чимало з них ще чекають на офіційне визнання. Цілком можливо, що через високу зацікавленість у сучасних уподобаннях усіченими та демінутивними найменуваннями в майбутньому ім'янареченні набуватимуть певної популярності і відповідні їм повні імена.
Розглянувши значення та структуру іменних варіантів, ми помітили фактор, що засвідчує системну організацію антропонімічного простору сучасної української мови та однорідність цієї організації на лексичному і словотвірному рівні.
Розглядаючи відстань між сучасними уподобаннями та картиною реального ім'янаречення протягом ХХ ст., ми намагалися з'ясувати, який зв'язок і яка розбіжність існують у поглядах на імена. Звичайно, люди, які давали імена новонародженим на кожному хронологічному зрізі, і люди, які ці імена одержували, - то різні люди. І з'ясовується, що між частотним розподілом реального іменника кожного зрізу і сучасними антропонімічними симпатіями носіїв цього іменника існує помітна різниця, хоч існує водночас і безперечний зв'язок. Розбіжність спостерігається і в кількісному, і в якісному відношеннях.
При порівнянні реальних особових імен Одеси із симпатіями наших інформантів виділено такі групи антропонімів: 1) спільні імена, зафіксовані в уподобаннях та реальному іменнику: чол. - 37,1 %; жін. - 34,3 %; 2) імена, присутні лише в уподобаннях: чол. - 31,1 %; жін. - 46,1 %; 3) імена, наявні тільки в реальному нареченні: чол. - 10,2 %; жін. - 10,8 %; 4) антропоніми, зафіксовані в реальному іменнику в період, що передує хронологічним межам нашого дослідження (тобто до 20-х рр. ХХ ст.): а) відсутні в наших матеріалах: чол. - 11,8 %; жін. - 5,3 %; б) зареєстровані в сучасних уподобаннях: чол. - 9,7 %; жін. - 3,5 %. Кожна з цих груп характеризується специфічними особливостями, несе певне функціональне навантаження і в значній мірі дає інформацію про майбутній ужиток імен.
Так, логічно очікувати, що антропоніми, спільні для реального ім'янаречення (РІ) та сучасних уподобань (СУ), будуть характеризуватися високою (та відносно високою) частотністю й далі. До складу цієї групи, головним чином, увійшли загальновідомі старі календарні імена, що з'явилися із запровадженням християнства і, пройшовши довгий історичний шлях, витримавши конкуренцію нових антропонімів, не втратили репутації популярних, обслуговуючи на різних рівнях інтереси як РІ, так і СУ. Обстеження групи імен, притаманних тільки РІ, дозволяє прогнозувати їх раритетне вживання, а можливо, що такі антропоніми, архаїзуючись, взагалі не будуть користуватися попитом для наречення у майбутньому. Склад цієї групи характеризується наявністю старих церковних імен, які вийшли із ужитку, найменувань із виразно іншомовним забарвленням, що не відповідають фонетичній і граматичній будові нашої мови, та “революційних” імен, що пішли в історію разом з епохою.
Особливої уваги заслуговує репертуар імен, які зустрічалися в іменнику Одеси тільки до 20-х рр., зате фіксується серед СУ. Всі вони - старі календарні найменування, присутність яких свідчить про відродження давнього антропонімічного фонду, чому сприяють сімейні традиції та літературна поширеність.
Проте вважаємо, що найцікавішою є група імен, притаманних лише СУ. Адже цілком можливо, що чимало з них зустрічатимуться найближчим часом і в реальному іменнику. Представники різних вікових груп наприкінці ХХ ст. пропонують досить цікавий репертуар імен. Більшість із них у наших матеріалах не відзначається високою активністю вживання, а займає місця на периферії. За своїм складом ця група імен виявилася різноманітною, містячи старі календарні найменування, які в наш час майже нікому не нав'язуються; милозвучні слов'янські автохтоніми, брак яких досить відчутний в РІ, та імена-неологізми. Якісний та кількісний аналіз даної групи засвідчив достатньо виправдане бажання сучасників розширити, оновити іменник українців.
У висновках узагальнюється матеріал, викладений у дисертації.
Вивчення сучасних антропонімічних симпатій осіб різного віку, що ґрунтується на матеріалах анкет, дозволило виявити ряд антропонімічних закономірностей і особливостей. Особові імена українців складають стійкий, національно самобутній фонд одиниць.
При оцінці імені як найкращого інформанти керуються двома основними факторами: соціальним і психологічним, але враховується і суто мовний бік. Метод анкетування дозволив одержати чимало додаткових відомостей про імена, допомагаючи дізнатися, що про них думають люди.
Зібрані нами чоловічі імена являють собою численний комплекс, що містить офіційні та неофіційні форми дохристиянських, християнських та нових найменувань. Більшість із них у матеріалах кожного вікового зрізу демонструє різний ступінь активності. Міра привабливості кожного імені визначається перш за все традиційністю, побутовою та літературною поширеністю.
Жіночий репертуар виявився об'ємнішим за кількістю і різноманітнішим за складом, ніж чоловічий. Значно жвавішою виявилася і його динаміка. Як і в чоловічих уподобаннях, у жіночому фонді оновлення симпатій кожного зрізу відбувається, в основному, за рахунок периферійної частини імен, жіночий фонд виявився більш проникним для нових одиниць, а загалом, як і чоловічий, містить різнобарвні імена: давні календарні, нові та виразно іншомовні. Сучасні антропонімічні смаки досить поблажливі до оригінальних, рідкісних жіночих імен, тоді як найкращі чоловічі найменування обираються з-поміж традиційних, здавна відомих.
Із зменшенням віку інформантів склад симпатій активно змінюється: одні імена поступово витісняють інші; місця архаїзованих займають нові найменування. Особливо виразно помітна розбіжність у смаках осіб похилого віку та молоді. Очевидно, на формування антропонімічних смаків осіб молодшого покоління значно більшою мірою вплинула демократизація у виборі імен. Це виявляється у їх захопленні новими іменами, найчастіше - виразно іншомовними. Відновлюються у симпатіях молоді й давньоруські найменування. Особи ж похилого віку, навпаки, відстоюючи старовину, віддають перевагу старим календарним іменам.
Мотиви вибору імені як найкращого в наших матеріалах виявилися різними. Далеко не вся інформація, що таїться в імені, впливає на прихильність до нього, бо далеко не вся ця інформація імені приступна для анкетованих. Головною причиною, що впливає на ступінь популярності найуживаніших імен, є традиція, на яку певним чином впливає і мода. Спад популярності імені може бути викликаний і його негативними конотаціями. На ступінь привабливості імені впливає й фоносимволіка, фонетична форма антропоніма.
Висока зацікавленість іменними варіантами, в яких відображається мовна специфіка осмислення імен, впливає і на ступінь популярності відповідних їм повних найменувань. Інформанти використовують колоритні іменні форми, що дозволяє сприймати ім'я більш персоналізовано. Утворення похідних зменшених особових імен у наших матеріалах систематизоване і регламентоване мовною логікою. Це свідчить про струнку організацію антропонімічного простору сучасної української мови.
Порівнюючи сучасні антропонімічні смаки з реальним ім'явжитком протягом ХХ ст., ми помітили досить виразну відмінність, що існує між ними. Проте є між ними і певний зв'язок. Таке порівняння і саме вивчення антропонімії шляхом аналізу сучасних уподобань має прогностичну силу і дає уявлення про вжиток розглянутих імен у майбутньому.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
Улюблені чоловічі імена мешканців Одеської області // Мовознавство. - 1998. - № 4-5. - С.8-21.
Улюблені жіночі імена мешканців Одеської області // Щорічні записки з українського мовознавства: 3б. наук. праць / Одеський державний університет. - Одеса, 1998. - Вип.5. - С.58-63.
Варіанти імен у колі сучасних уподобань мешканців Одеської області // Записки з ономастики: Зб. наук. праць / Одеський державний університет. - Одеса: Астропринт, 1999. - Вип.1. - С.29-36.
Сучасні антропонімічні уподобання українців Одещини та реальне ім'янаречення протягом ХХ ст. (жіночі імена) // Записки з українського мовознавства: Зб. наук. праць / Одеський державний університет. - Одеса: Астропринт, 1999. - Вип. 7. - С.89-94.
Особові імена мешканців Одеської області // Рідна мова - запорука безсмертя нації: Зб. статей / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 20-23 жовтня, 1998 р.) - К.: Книжкова палата України, 1999. - С.180-186.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження композитних і відкомпозитних імен в прізвищах. Аналіз чоловічих християнських імен, які лежать в основах досліджуваних прізвищ. Суфіксація відкомпозитних імен. Польські, угорські, румунські, єврейські та інші запозичення в прізвищах.
статья [23,8 K], добавлен 18.12.2017Аналіз напрямів розвитку сучасної регіональної антропонімії України. Виявлення репертуару чоловічих і жіночих імен в українських та українсько-змішаних сім’ях села. Встановлення складу українського та українсько-змішаного іменника, темпів його оновлення.
статья [24,3 K], добавлен 20.09.2010Визначення поняття власних імен, їх класифікація та місце в художній літературі. Шляхи досягнення адекватності при перекладі власних імен. Особливості перекладу промовистих власних імен на матеріалі творів Дж. Роулінг та роману Д. Брауна "Код Да Вінчі".
дипломная работа [94,9 K], добавлен 21.06.2013Аналіз теорій походження українських імен. Наукове вивчення східнослов’янської антропонімії. Особливості у сфері найменування. Деякі діалектні відмінності у творенні варіантів імен. Специфіка ономастичної системи рідного народу. Семантика власного імені.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 11.09.2010Процес формування німецьких особових імен на різних етапах історичного розвитку. Морфологічно-синтаксичні та лексико-стилістичні особливості особових імен. Псевдоніми як факультативне найменування особи, їх мотиваційний потенціал та шляхи утворення.
дипломная работа [112,3 K], добавлен 19.09.2012Дослідження особливостей перекладу та способів перекладу власних імен з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу. Існуючі способи та прийоми: транслітерація; транскрипція; транспозиція; калькування.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 21.01.2013Розгляд регіональної специфіки українських прізвищ Північної Донеччини, мотивованих слов’янськими автохтонними іменами, що уможливлює уточнення даних загальної системи прізвищевого антропонімікону України. Аналіз іменного словника в основах прізвиськ.
статья [24,0 K], добавлен 31.08.2017Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі. Вживання закінчень -а (-я), -у (-ю) у родовому відмінку однини іменників чоловічого роду (власних імен та прізвищ). Порушення морфологічної норми в ділових текстах.
реферат [19,0 K], добавлен 06.04.2015Виділено основні концептосфери та конкретні концепти імен учасників Інтернет-спілкування. Комплексний аналіз механізмів сприйняття і відтворення концептуальних складових за допомогою відповідних когнітивних моделей сприйняття і відтворення дійсності.
статья [17,7 K], добавлен 24.11.2017Аналіз словотвірної структури жіночих прізвищевих назв на Волині ХІХ ст. Лінгвальні особливості формування спадкових антропонімів. Встановлення міри впливу позамовних чинників на виникнення прізвищ. Загальні тенденції української антропонімної системи.
статья [42,4 K], добавлен 31.08.2017