Розв’язання лінгвістичних мислительних задач підлітками засобами фразеології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

19.00.07 -- педагогічна та вікова психологія

Розв'язання лінгвістичних мислительних задач підлітками засобами фразеології

Дорожко Ірина Іванівна

Харків -- 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди, Міністерство освіти України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, професор Петренко Галина Георгіївна, Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, завідувач кафедри психології;

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент Солодухова Ольга Георгіївна, Слов'янський державний педагогічний інститут, завідувач кафедри психології.

кандидат психологічних наук, доцент Головньова Ірина Володимирівна, Харківський гуманітарний інститут “Народна українська академія”, завідувач кафедри психології соціальної роботи.

Провідна установа:

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, кафедра психології, Міністерство освіти України, м. Київ.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Дмитренко Т.О.

Анотація

лінгвістичний фразеологія учень

Дорожко І.І. Розв`язання лінгвістичних мислительних задач підлітками засобами фразеології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Харків, 1999.

Дисертація містить аналіз з проблеми “задача” у зарубіжній і вітчизняній літературі. Наведено специфіку розв`язання лінгвістичної задачі на уроках української мови і літератури. Розкрито поняття “спосіб”, визначено його роль при розв`язанні задачі. Обгрунтовано, що розв`язання лінгвістичної задачі здійснюється за умов використання фразеологічних засобів. Експериментально перевірено і доведено, що суттєві зміни за рівнями сформованості способів розв`язання лінгвістичних задач засобами фразеології досягнуто завдяки цілеспрямованій навчальній діяльності учнів. Застосування алгоритму, побудованого за системою послідовності “Рух по спіралі”, сприяє успішному розв`язанню лінгвістичних мислительних задач.

Ключові слова: мислення, задача, лінгвістична мислительна задача, способи розв`язання задач, фразеологічний фонд.

Аннотация

Дорожко И.И. Решение лингвистических мыслительных задач подростками средствами фразеологии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С. Сковороды, Харьков, 1999.

Диссертация посвящена вопросам решения лингвистических задач средствами фразеологии. В работе представлен поиск эффективных путей усовершенствования познавательной деятельности учащихся общеобразовательных школ.

Автором осуществлен ретроспективный анализ психолого-педагогической литературы по проблеме “задача”, дано теоретическое обоснование эффективности задачного подхода для развития логического мышления учащихся. В диссертации акцентируется внимание на характеристике лингвистической задачи, решение которой способствует осмыслению содержания учебного предмета, развитию интеллектуальных действий, творческой активности субъекта. При этом автор подчеркивает, что эффективность обучения зависит не столько от конкретных действий, которые выполняются учащимися в процессе усвоения знаний, сколько от условий, обеспечивающих эти действия, к которым следует отнести и способы решения задач.

В данном исследовании раскрывается сущность способа решения задачи с позиции деятельностного подхода, что и позволило автору рассматривать способ как систему умственных действий, которые обеспечивают успешное решение задачи. Определена принадлежность рассматриваемого понятия к любому виду задач, в частности, и к лингвистическим.

В диссертации представлены особенности познавательных задач лингвистического характера. Рассмотрено такое понятие как фразеологический фонд и его структурные компоненты.

В диссертационном исследовании выявлены способы решения лингвистических задач, сформированные у учащихся 5-6 классов в условиях традиционного обучения. Установлено, что самостоятельный анализ содержания задачи вызывает у учащихся определенные затруднения; многие дети не понимают содержания фразеологизмов; при решении задач ограничен перенос действий; крайне редко наблюдается тенденция к проверке и аргументации собственных действий.

Проведенный формирующий эксперимент позволил сформировать у учащихся эффективные способы (творческий, фразеологический и вариативно-поисковый) решения лингвистических задач, обеспечивающие не только успешность решения, но и развитие интеллектуальных качеств личности. В ходе экспериментального обучения был использован разработанный алгоритм с применением системы последовательности ”Движение по спирали”, способствующий поиску самостоятельного и последовательного решения задачи.

Установлено, что результативность решения лингвистической задачи зависит от понимания единиц фразеологического фонда и от уровня сформированности фразеологических способов.

Сформированные способы решения лингвистических задач положительно влияют на развитие познавательной активности школьника, интеллектуальных действий, умений расширять круг обобщенных ситуаций в фразеологизмах.

В исследовании путем коррекционного анализа установлена зависимость между интеллектуальными качествами ученика и уровнем решения задач с помощью метода Спирмена.

На основе полученных результатов автором разработаны рекомендации для учителей украинского языка и литературы.

Работа по развитию интеллектуальной сферы учащихся 5-6 классов в процессе решения лингвистических задач средствами фразеологии выполнена с учетом современных условий общеобразовательной школы.

Ключевые слова: мышление, задача, лингвистическая мыслительная задача, способы решения задач, фразеологический фонд.

Annotation

Dorozhko I.I. Solving of linguistic intellectual tasks with the help of phraseological means by teenagers. - Manuscript.

The dissertation for a Candidate Degree (Psychology) by speciality 19.00.07 - Pedagogical and Age Psychology. - Kharkiv State Pedagogical University named after G. S. Skovoroda, Kharkiv, 1999.

The dissertation is focused on the analysis of task problem in foreign and home literature, the specific character of linguistic task solution at the lessons of the Ukrainian language and literature is given. The concept “method” and its role in the task solution are revealed. It is substantiated that the solution of a linguistic task is made on condition that phraseological means are used. It is experimentally tested and proved that substantial changes according to the levels of the formation of linguistic tasks solution methods by phraseological means are achieved owing to purposeful pupils' activity. The application of the algorithm built upon the system “Movement in a spiral” activates intellectual abilities of junior schoolchildren and contributes to successful solution of linguistic tasks.

Key words: thinking, task, linguistic intellectual task, methods of task solution, phraseological fund.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Нові тенденції розвитку, що відбуваються в Україні, висунули перед загальноосвітньою школою ряд нових завдань. Дослідження успішного засвоєння знань набуває в наш час особливої ваги в зв'язку із пошуком нових форм і методів навчання, які забезпечують глибоке і міцне опанування учнями основами наук, зокрема українською мовою та літературою. Знання української мови було, а в сучасних умовах оновлюваної України стає життєво необхідним. Державна національна програма “Освіта (Україна XXІ століття)” передбачає створення комплексу нових форм і методів, спрямованих на розвиток інтелектуальних і індивідуальних якостей мислення особистостей. Вирішальним фактором даного напрямку виступає розв'язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології у контексті психології. Підвищення ефективності навчання в загальноосвітніх школах певною мірою залежить від розширення можливостей навчання шляхом розв'язання лінгвістичних мислительних задач на уроках української мови та літератури.

Проблема засвоєння знань учнями не нова. У психологічних дослідженнях вона формулювалася і вирішувалася з різних точок зору. При засвоєнні знань суттєве місце займає мислення. Провідна роль у його розвитку належить навчанню, яке в залежності від змісту та методів по-різному виконує цю роль. Л.С. Виготський наголошував, що навчання повинно йти попереду розвитку школярів, залучаючи їх до розв'язання нових задач. Завдяки цьому, виникають протиріччя між потенційно заданими рівнями дій і вже досягнутими. Ці протиріччя є рушійною силою інтелектуального розвитку учнів, які розв'язуються за допомогою нових пізнавальних задач.

У загальнотеоретичному плані проблема мислення досліджувалася у працях П.П. Блонського, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, К. Дункера, О. Зельца, З.І. Калмикової, К. Каффки, Г.С. Костюка, О. Кюльпе, О.М. Леонтьєва, К. Марбіре, С.Л. Рубінштейна та інших. Психологічні основи засвоєння знань школярами і питання, пов'язані з керуванням учбовою діяльністю, досліджувалися такими вченими, як Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, Г.С. Костюк, Т.В. Косма, С.Д. Максименко. Результати цих досліджень свідчать про розвиваючий ефект шкільного навчання, яке обумовлено його змістом і методами. Завдяки структурній побудові змісту, виділенні в ньому систем і пов'язаних з ними мислительних дій створюються сприятливі можливості для повноцінного засвоєння знань. Реалізація цих можливостей залежить від того, як організуються дії учнів з навчальним матеріалом. Суттєвий вклад у розв'язання проблеми підвищення засвоєння знань внесли дослідники в галузі психології задачі: Г.О. Балл, А.В. Брушлинський, О.М. Матюшкін, В.О. Моляко, К.А. Славська та інші.

У сучасних психолінгвістичних і педагогічних дослідженнях є чимало праць, присвячених вивченню дій різних факторів на результати засвоєння школярами того чи іншого навчального предмета. У цьому плані певний інтерес становлять роботи, спрямовані на навчання учнів раціональним прийомам засвоєння мовного матеріалу (Б.Ф. Баєв, Л.К. Балацька, Б.А. Ільюк, Т.В. Косма, І.О. Синиця, Л.М. Цірис).

Проведений нами аналіз психолого-педагогічної літератури та педагогічної практики мовленнєвого розвитку школярів дозволяє зробити висновок про недостатню теоретичну розробленість проблеми розв'язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології та застосування їх у навчанні.

Таким чином, потреба педагогічної психології та шкільної практики у розробці проблеми використання лінгвістичних задач у навчанні на уроках української мови та літератури визначило вибір теми нашого дослідження: “Розв'язання лінгвістичних мислительних задач підлітками засобами фразеології”.

Дослідження виконано відповідно до комплексної теми, яка розробляється кафедрою психології разом з кафедрою педагогіки “Визначення психологічних характеристик пізнавальної активності школярів та студентів” і координується Міністерством освіти України. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, протокол № 5 від 27.12.93.

Об'єкт дослідження - процес розв'язання лінгвістичних мислительних задач учнями 5-6 класів.

Предмет дослідження - формування пошуку способів розв'язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології у молодших підлітків.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці пошуку способів розв'язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології, що впливають на розвиток логічного мислення учнів 5-6 класів.

Гіпотеза дослідження. Розвиток логічного мислення у молодших підлітків у процесі керованого навчання обумовлений, значною мірою, формуванням способів розв'язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології на уроках української мови та літератури. Ефективність розв'язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології залежить від розуміння одиниць фразеологічного фонду і рівня сформованості фразеологічних способів.

Відповідно до мети та гіпотези визначено завдання дослідження:

Здійснити теоретичний аналіз досліджуваної проблеми з питань розвитку мислення учнів у процесі розв'язання мислительних задач.

Визначити рівень розвитку розв'язання лінгвістичних мислительних задач підлітками засобами фразеології.

Встановити вплив фразеологічних способів на успішне розв'язання лінгвістичних мислительних задач та на розвиток логічного мислення школярів 5-6 класів.

Розробити психолого-педагогічні рекомендації для вчителів і студентів щодо розв'язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології на уроках української мови та літератури.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять положення психологічної науки про діалектичний взаємозв'язок психіки і діяльності, розвиток особистості в діяльності (С.П. Бочарова, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); принципи задачного підходу (Г.О. Балл, Г.С. Костюк, В.О. Моляко, К.А. Славська та ін.); концептуальні положення теорії навчальної діяльності (В.В. Давидов, О.К. Дусавицький, С.Д. Максименко, О.В. Скрипченко, Д.Б. Ельконін); про взаємозв'язок навчання та розвитку (Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Г.С. Костюк, Г.Г. Петренко); мовленнєву природу людини (Л.К. Балацька, Б.А. Ільюк, Т.В. Косма, О.О. Леонтьєв, О.О. Потебня, І.О. Синиця).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань, перевірки гіпотези використано методи: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження; психологічний експеримент у його констатуючій, формуючій та контролюючій формах; спостереження; анкетування школярів, учителів; бесіди з ними; аналіз продуктів діяльності; методи математичної статистики.

Експериментальна база дослідження: дослідження проводилося протягом 1995-1998 рр. Базою експерименту було обрано середні школи № 132 і № 55 м. Харкова. Дослідженням було охоплено 313 молодших підлітків 5-6 класів та 11 учителів української мови та літератури. Констатуючим експериментом охоплено 240 школярів, формуючим - 73 учня.

Організація та етапи дослідження. Дослідження проводилося протягом трьох років. На першому етапі (1995-1996 рр.) основну увагу було зосереджено на виборі та обґрунтуванні теми дослідження, вивченні його об'єкта, предмета, завдань та розробці гіпотези. Вивчалась психолого-педагогічна література з теми дослідження і була розроблена методика дослідження.

На другому етапі дослідження (1996-1998 рр.) здійснювався констатуючий та формуючий експерименти, апробовувалась розроблена методика.

Джерельну базу дослідження становлять сучасна вітчизняна і зарубіжна психолого-педагогічна література, підручники, довідники, словники.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в роботі вперше зроблено спробу шляхом експерименту визначити вплив засобів фразеології на розв'язання лінгвістичних мислительних задач та на розвиток логічного мислення учнів. Доведено, що за умов керованого навчання у школярів спостерігається значно вищий рівень розв'язання лінгвістичних мислительних задач, що визначає “зону найближчого розвитку”.

Теоретична значущість дослідження полягає у тому, що його результати доповнюють положення про задачний підхід, про роль лінгвістичних мислительних задач у навчально-виховному процесі та розширюють уявлення про можливості цілеспрямованого формування способів розв'язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології. Експериментально виявлено деякі доповнення про психологічні умови організації керування мислительною діяльністю молодших підлітків.

Практична значущість дослідження визначається тим, що теоретичні положення та висновки, які містяться у роботі, сприяють підвищенню професійної підготовки майбутніх учителів шляхом використання лінгвістичних мислительних задач у навчальному процесі вузу.

Автором розроблено науково-методичні матеріали для вчителів української мови та літератури середніх шкіл. Результати дослідження можуть бути використані вчителями середніх шкіл на уроках української мови та літератури, спрямованих на розвиток логічного мислення учнів.

Одержані експериментальні дані можуть бути базою для створення спецкурсів з метою підвищення психологічної підготовки майбутніх фахівців.

Особистий внесок дисертанта полягає у теоретичному обґрунтуванні вивчення можливостей розв'язання молодшими підлітками лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології; у вивченні одиниць фразеологічного фонду, що сприяють успішному розв'язанню задач. Дисертант виділив основні засоби, які впливають на процес розв'язання задач. Розроблено та впроваджено в практику школи психолого-педагогічні рекомендації для вчителів української мови та літератури.

Вірогідність та обґрунтованість наукових положень і висновків забезпечувалися застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету та завданням; аналізом експериментальних даних і застосуванням загальноприйнятих методів статистичного аналізу; послідовною реалізацією теоретичних положень.

Основні положення, що виносяться на захист:

1. Формування системи фразеологічних способів розв'язання лінгвістичних мислительних задач сприяє розвитку логічного мислення у молодших підлітків.

2. Продуктивність розв'язання лінгвістичних мислительних задач залежить від розуміння одиниць фразеологічного фонду, активізації досвіду учнів.

3. Систему фразеологічних способів при розв'язанні лінгвістичних мислительних задач становлять: уміння розширювати коло ситуацій, які узагальнюються у фразеологічних одиницях; одиниці фразеологічного фонду, які пов'язані з іншими мовними засобами.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися, обговорювалися та були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях: ”Економічна освіта: нові підходи до змісту та методики навчання в умовах ринкових перетворень” (Харків, 1997), ”Особливості психологічних ідей Г.С. Сковороди” (Харків, 1997). Попередні результати дослідження доповідались на засіданнях кафедри психології ХДПУ ім. Г.С. Сковороди (1996, 1997, 1998 рр.).

Структура роботи зумовлена метою та завданням дослідження і має такий вигляд: вступ, три розділи, висновки до розділів, загальні висновки, список використаних джерел з 214 назв на 16 сторінках (у тому числі, 5 джерел іноземною мовою). Основний зміст тексту - 207 сторінок. Результати дослідження систематизовано у 10 таблицях на 11 сторінках, у 13 схемах на 11 сторінках, у 11 рисунках на 9 сторінках та 17 додатках на 17 сторінках.

Основні результати дослідження висвітлено в 5 друкованих працях, з них 3 написано без співавторів, 4 статті у провідних наукових фахових виданнях.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання; викладено вихідні методологічні та теоретичні положення, методи дослідження, охарактеризовано наукову новизну та теоретичне значення, обґрунтовано практичне значення роботи та її вірогідність, сформульовано положення, які виносяться на захист, наведено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Стан проблеми, теоретичні підходи і методи дослідження” здійснено теоретичне обґрунтування проблеми дослідження шляхом ретроспективного аналізу її стану в науковій літературі. Розглянуто поняття “задача”, її структура та види задач в контексті проблеми лінгвістики. Визначено поняття “фразеологія” і “фразеологічний фонд” у дослідженнях психологів та лінгвістів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що зарубіжні і вітчизняні психологи по-різному трактують “задачу”, тому єдиного підходу до тлумачення її сутності немає. С.Л. Рубінштейн розглядав задачу як безперервну взаємодію суб'єкта з об'єктом, в якій розкриваються об'єктивні стосунки між відомим і шуканим. Є.І. Машбиць, Л.М. Фрідман - визначали як словесне формулювання ситуації. Л.М. Фрідман вважав, що включення суб'єкта в задачу не дає можливості об'єктивно вивчити її зміст і структуру. Водночас К.А. Славська стверджувала, що задача в психологічному плані - це перш за все задача, яка виникає перед суб'єктом. Тому для психологічної характеристики задачі недостатньо з'ясувати зазначене в ній співвідношення умов та вимог, необхідно простежити, як перетворюється задача у процесі її розв'язання. Наше дисертаційне дослідження спирається на теорію Г.С. Костюка і Г.О. Балла, які задачу визначають як систему, обов'язковими компонентами якої є предмет та вимоги. Під розв'язанням задачі розуміється діяння на її предмет, що зумовлює перехід із вихідного стану до шуканого. Лінгвістична задача - це таке діяння на предмет, внаслідок якого він виявляється і містить достатньо повну пряму інформацію про шукане.

На наш погляд, цікавим є дослідження Н.В. Гродської, яка вивчала пізнавальні мислительні задачі на мовному матеріалі. Вона стверджує, що пізнавальні задачі за змістом безвідносно до їх матеріалу можна поділити на такі види:

Пізнавальна мислительна задача, яка складається з системи відомих і невідомих даних. Слід встановити значення саме невідомих.

Пізнавальна мислительна задача, в умові якої є лише невідомі, і вимога полягає в тому, що слід встановити їх значення. Системи відомих даних, з якими повинні бути співвіднесені невідомі в процесі розв`язання задачі, немає.

Пізнавальна мислительна задача, умова якої складається лише з вимоги знайти значення невідомих, хоч самої системи невідомих, як і системи відомих, немає.

Пізнавальна мислительна задача, умова якої зовсім не формулюється, а лише задається загальним вимогам наявної ситуації.

О.М. Леонтьєв наголошував, що центральною ланкою розв'язання задачі є знаходження її способу розв`язання. Він підкреслював, що суттєву роль при розв`язанні задачі відіграє знаходження саме “потрібної ланки”. У сучасній школі на практиці найбільших труднощів учні зазнають при знаходженні шляхів розв`язання задачі.

На підставі аналізу різних підходів до проблеми “задача”, лінгвістичну мислительну задачу слід розглядати як один із найсуттєвіших чинників підвищення розумової активності школярів. У ході розв`язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології учень не тільки виділяє нові зв`язки, стосунки між відомим і шуканим, а й усвідомлює їх. Видатний вітчизняний психолог Г.С. Костюк відзначав, що формування мислення - це не лише оволодіння способами розв`язання задачі, а і розкриття в ній нових зв`язків.

Слід відзначити, що у багатьох психологічних дослідженнях приділяється увага розвитку лінгвістичного мислення (Б.Ф. Баєв, Л.К. Балацька, Б.А. Ільюк, Т.В. Косма, І.О. Синиця, Л.М. Цірис), під яким розуміється успішна орієнтація в мовних чинниках, встановлення зв`язків між ними, подолання труднощів, пов`язаних із сприйманням лінгвістичної інформації. На цьому наголошували Б.А. Ільюк, І.О. Синиця. Вони підкреслювали, що у розвитку лінгвістичного мислення особливої ваги набуває самостійний пошук інформації, уміння робити висновки.

Більшість сучасних лінгвістів спираються на дослідження з фразеології своїх попередників: В.В. Виноградова, Б.А. Ларіна, О.О. Потебні, Л.Г. Скрипника. Так, філолог-славіст О.О. Потебня, зробив корисні висновки щодо характеру мовного мислення людини, стверджуючи про взаємозв`язок фразеології і психології.

Отже, результати наукової літератури були використані нами як теоретична основа для проведення експерименту з метою вивчення способів і дослідження рівнів розвитку розв'язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології у молодших підлітків.

У другому розділі “Вивчення особливостей розв`язання лінгвістичних мислительних задач у школярів 5-6 класів” викладено методику констатуючого експерименту та методологічні системи дослідження, а також детально аналізуються психологічні особливості способів розв`язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології.

Мета констатуючого експерименту передбачала: виявлення способів розв`язання лінгвістичних мислительних задач молодшими підлітками; визначення рівнів сформованості способів розв`язання лінгвістичних задач у школярів; встановлення зв`язків між рівнем сформованості способів розв`язання задач засобами фразеології та розвитком логічного мислення учнів.

Діагностуючі завдання відповідали досвіду молодших підлітків та вимогам програм з української мови та літератури, а особливості їх виконання забезпечували виявлення сформованості способів розв`язання лінгвістичних мислительних задач. У експерименті учням пропонувалося дві серії завдань.

Перша серія передбачала виявлення способів розв`язання лінгвістичних задач, якими користуються діти на уроках української мови та літератури.

Друга серія була спрямована на визначення рівнів сформованості способів розв`язання лінгвістичних задач засобами фразеології у молодших підлітків. Школярам пропонувалось три завдання, які розв`язувались різними способами: спосіб спроб, творчий, прислівно-приказковий, фразеологічний. У експериментальному дослідженні використовувалась методика В.Д. Ужченка, яка була модифікована в процесі роботи (творчий спосіб). Експериментальні завдання виконувались у колективній і індивідуальній формах. У дослідженні брали участь 240 учнів 5-6 класів загальноосвітніх шкіл №№ 132, 55 м. Харкова.

Результати першої серії констатуючого експерименту свідчать, що школярі 5-6 класів оперують тільки способом спроб розв`язання задач; самостійність аналізу змісту задач простежується у невеликої кількості дітей; послідовність при розв`язанні лінгвістичних мислительних задач виявлена у окремих підлітків; значна частина молодших підлітків не розуміє одиниць фразеологічного фонду.

При виконанні другої серії, яка передбачала розв`язання лінгвістичних задач безпосередньо засобами фразеології. Слід зазначити, що у молодших підлітків спостерігалась здатність до аналізу умови задачі, але мав місце, так званий, “зсув” з аналізу.

Аналіз одержаних даних другої серії констатуючого експерименту свідчить, що недостатнє використання способів розв`язання лінгвістичних мислительних задач учнями 5-6 класів обумовлено певними чинниками. Так, школярі визначають зміст одиниць фразеологічного фонду на підставі життєвого досвіду, або намагаються з`ясувати переносне значення фразеологізмів через пряме значення слів-компонентів.

Результати виконання завдань констатуючого експерименту представлено у таблиці 1.

Таблиця 1. Рівні сформованості способів розв'язання лінгвістичних мислительних задач підлітками засобами фразеології

Способи розв'язання задач	Клас	Кількість піддослідних	Кількість піддослідних, які розв'язали задачі за рівнями
			Високий	Середній	Низький
			піддосл.	%	піддосл.	%	піддосл.	%
Творчий	5	79	14	17,7	37	46,8	28	35,5
	6	90	9	10	49	54,4	32	35,6
Прислівно- приказковий	5	79	12	15,2	28	35,4	39	49,4
	6	90	19	21,1	44	48,9	27	30
Фразеологічний	5	79	6	7,6	21	26,6	52	65,8
	6	90	11	12,2	45	50	34	37,8

Аналіз результатів констатуючого експерименту дозволив зробити висновки:

В умовах традиційного навчання у молодших підлітків 5-6 класів стихійно сформовані способи розв'язання лінгвістичних мислительних задач носять елементарний характер.

Досліджено, що незначна кількість учнів оперує способами розв'язання лінгвістичних мислительних задач на високому рівні, бо виконання завдань здійснюється на основі елементарних способів.

Розв'язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології є малоефективним процесом, бо школярі 5-6 класів зазнають труднощів при використанні творчого, прислівно - приказкового, фразеологічного способів.

Ці результати дозволили констатувати необхідність визначення шляхів формування способів розв'язання лінгвістичних мислительних задач у школярів.

У третьому розділі “Розв'язання лінгвістичних мислительних задач молодшими підлітками 5 і 6 класів засобами фразеології” розглянуто методику формуючого експерименту, проаналізовано ефективність використання варіативно-пошукового способу в процесі розв'язання лінгвістичних мислительних задач школярами 5-6 класів, наведено результати контрольного експерименту.

При визначенні мети формуючого експерименту передбачалось, що він має бути своєрідною організацією діяльності учнів з орієнтацією на “зону найближчого розвитку”, спрямовану на успішне розв'язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології (Л.С. Виготський).

У формуючому експерименті брали участь молодші підлітки 5-6 класів школи - ліцею № 55 м. Харкова.

Запроваджено алгоритм, побудований за системою послідовності “Рух по спіралі”. Алгоритм становить собою програму діяльності, спрямовану на формування умінь розв'язувати лінгвістичні мислительні задачі засобами фразеології.

Алгоритм передбачав етапи:

Співвідношення умов і вимог задачі, тобто встановлення суттєвих зв'язків між відомим і шуканим.

Вибір суттєвих ознак у фразеологічній одиниці.

Самостійний пошук розкриття змісту одиниці фразеологічного фонду.

Вибір розв'язання і самостійне розкриття змісту одиниці фразеологічного фонду.

Аналіз ходу розв'язання, уточнення і доповнення.

Формуючий експеримент складався із двох серій. Перша серія передбачала три завдання, які спрямовано на розв'язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології ( творчий, прислівно-приказковий, фразеологічний).

Друга серія експериментального дослідження спрямована на формування варіативно-пошукового способу розв'язання лінгвістичних мислительних задач. Варіативно-пошуковий спосіб побудований на підставі вже відомих, а саме: прислівно-приказкового і фразеологічного. Даний спосіб передбачав певну кількість завдань. У експериментальному дослідженні пропонувалось п'ять варіантів завдань, які виконувались при використанні перфокарт.

Ефективність розв'язання лінгвістичних мислительних задач варіативно-пошуковим способом залежить від певних умов:

знань фразеологічного фонду;

усвідомлення одиниць фразеологічного фонду;

знань лексичного фонду;

теоретичних знань;

життєвого досвіду.

Варіативно-пошуковий спосіб спрямований не тільки на ефективне розв`язання задачі, а й на розширення знань учня і на розумовий розвиток у цілому.

Аналіз результатів розв`язання лінгвістичних мислительних задач варіативно-пошуковим способом дозволив виявити залежність між рівнем розв`язання задач і індивідуальними якостями розумової діяльності школярів 5-6 класів, що становило р0,61 за допомогою рангової кореляції Спірмена. Результати формуючого експерименту виявились статистично значущими, що і підтверджує зв`язок між рівнем розв`язання задач і індивідуальними якостями розумової діяльності молодших підлітків.

Оцінка результатів формуючого експерименту підтверджувалася контрольним дослідженням. Результати виконання контрольних завдань учнями експериментальної та контрольної груп представлено на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Порівняльна рівнева характеристика сформованості способів розв'язання задач учнями ЕК і КК.

1 - високий, 2 - середній, 3 - низький.

Аналіз одержаних даних контрольного експерименту дозволив зробити висновки:

Результати порівняльного аналізу свідчать, що спостерігається розбіжність у показниках рівнів сформованості способів розв`язання задач експериментальних і контрольних класів. У експериментальних класах результати розв`язання задач значно вищі, ніж у контрольних.

В учнів експериментальних класів спостерігалось суттєве підвищення якості аналізу задачі. Завдяки запровадженій системі “Рух по спіралі” школярі поетапно розв`язували лінгвістичну мислительну задачу.

Розв`язання лінгвістичних мислительних задач засобами фразеології сприяло підвищенню якості знань молодших підлітків і розвитку їх логічного мислення.

Отже, в умовах експериментального навчання спостерігаються значно вищі показники розв`язання лінгвістичних мислительних задач школярами засобами фразеології, ніж при традиційному.

Висновки

Теоретичний аналіз проблеми, одержані експериментальні результати підтвердили висунуту гіпотезу і дозволили зробити такі висновки:

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми “задача” дозволяє вважати спосіб найсуттєвішим компонентом розв'язання задачі, який веде до розвитку мислення суб`єкта.

2. Певну частину матеріалу на уроках української мови та літератури доцільно пропонувати у формі лінгвістичних задач, які сприяють активізації інтелектуального розвитку школярів, розвитку логічного мислення і усвідомленому засвоєнню матеріалу.

3. Експериментальні дослідження показали, що:

Процес розв'язання задачі становить взаємодію суб`єкта з об`єктом, завдяки якій учень розкриває відношення між даним і шуканим, визначаючи шукане.

Ефективність розв`язання лінгвістичної задачі залежить від розуміння одиниць фразеологічного фонду, рівня сформованості фразеологічних способів, застосування яких здійснюється у процесі рішення.

Сформовані способи (творчий, прислівно-приказковий, фразеологічний, варіативно-пошуковий) розв`язання лінгвістичних мислительних задач у навчанні сприяють зростанню таких показників: пізнавальної активності, самостійності, послідовності, варіативності розумових дій.

Обсяг кандидатської дисертації не дозволяє розв`язати все коло питань, пов`язаних із обраною проблемою. У цьому плані подальшого дослідження потребують напрямки, спрямовані на з`ясування особливостей розв`язання лінгвістичних мислительних задач школярами різних вікових груп; дослідження лінгвістичних здібностей учнів при вивченні української мови та літератури.

Основний зміст дисертації відбито в публікаціях

1. Дорожко І.І. Розуміння учнями фразеологічних засобів при розв`язанні пізнавальної задачі // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць. - Харків: ХДПУ. - 1997. - Випуск 5. - С. 38-40.

2. Дорожко І.І., Петренко Г.Г. Спосіб перебудови задачі як основа її розв`язання // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць. - Харків: ХДПУ. - 1997. - Випуск 5. - С. 106-109. (авторських - 2 стор.).

3. Дорожко І.І. Особливості розуміння фразеологічного фонду та його вплив на розвиток інтелектуальних якостей у молодших підлітків // Психологія: Вісник ХДПУ. - Харків: ХДПУ. - 1998. - Випуск І. - С. 22-26.

4. Дорожко І.І. Прислів`я та приказки як елемент узагальненого відображення дійсності, їх єдність і тотожність // Літературознавство: Наукові записки. - Харків: ХДПУ. - 1998. - Випуск 4. - С. 99-103.

5. Дорожко І.І., Петренко Г.Г. Психологічна спадщина Г.С. Сковороди і розв`язання пізнавальних задач дитиною // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць. - Харків: ХДПУ. - 1998. - Випуск 6. - С. 158-164. (авторських - 5 стор.).

Размещено на Allbest.ru