Ґенітивні речення в сучасній українській мові

Ґенітивно-квантитативні речення з буттєвим значенням мають одночленну та двочленну семантичні структури. Головний компонент одночленної семантичної структури становить нерозчленоване поєднання квантитатива та ґенітива, як-от: Сила-силенна зірок у небі (О.Гончар). У двочленних структурах, що називають буття предметів у визначеній чи невизначеній кількості, семантичний суб'єкт виражений ґенітивом, а семантичний предикат -- квантитативом. Наприклад: Народу -- тьма (Т.Севернюк).

В основі семантичної структури ґенітивно-квантитативних речень виділяється предикат (квантитатив) і суб'єкт -- носій предикативної ознаки -- родовий відмінок. Ґенітивно-квантитативні речення функціонують в основному у розмовному стилі, використовуються в діалогічному та монологічному емоційно забарвленому мовленні.

У висновках підсумовуються основні результати дослідження, обґрунтовується самостійність існування ґенітивних речень як окремого типу синтаксичних одиниць, оригінальних своєю формально-граматичною, семантично-синтаксичною та комунікативною будовою.

Висновки

1. Ґенітивні речення репрезентовані в українській мові двома структурними підтипами: 1) ґенітивні речення з імпліцитно вираженим квантитативним компонентом (ґенітивні речення) та 2) ґенітивні речення з експліцитно вираженим квантитативним компонентом (ґенітивно-квантитативні речення).

2. Зберігаючи незмінним свій основний синтаксичний каркас, чи предикативний мінімум, ґенітивні речення мають здатність розгортатися різними гранями -- модальними, часовими й деякими іншими, утворюючи регулярні реалізації або комунікативні варіанти.

3. Ґенітивні речення -- окремий тип односкладних іменних структур, граматичним значенням яких є буттєвість, а формою -- незалежний родовий відмінок в позиції предикативного центру.

4. Граматичним значенням стверджувальних ґенітивних речень є ствердження буття предмета, що виражається у формі теперішнього часу дійсного способу. Це складає їх диктумне значення. Модусним значенням досліджуваних структур є квантитативне значення (вираження надмірного кількісного вияву предметів чи явищ), що передається відповідною емоційно-експресивною інтонацією, вигуками та частками.

5. Граматичним значенням заперечних ґенітивних речень є заперечення існування, буття предметів. Основними виразниками заперечення є негатори -- частки ні, ані, заперечні займенники жодний, ніякий, заперечний префікс ні-, ані- в займенникових утвореннях тощо. Квантитативна ознака в цьому випадку може бути визначена як нульова.

6. Ґенітивним стверджувальним та заперечним реченням притаманна певна система спеціалізованих структурних схем та моделей з різним ступенем поширеності (прислівними поширювачами та детермінантами).

7. Ґенітивно-квантитативні речення виражають ствердження чи заперечення буття з експліцитно вираженим квантитативним компонентом. Своєю синтаксичною природою вони близькі до ґенітивних односкладних речень і можуть бути виділені в окремий різновид квантитативних речень, оскільки предикативне ядро таких речень становить не сам ґенітив, а числівник чи іменник з кількісним значенням або числівниково-іменне сполучення.

8. Ґенітивні та ґенітивно-квантитативні речення, зберігаючи єдність структурної схеми Ngen та Ngen + Quantit, реалізуються через певні системи структурно-семантичних моделей у результаті взаємодії різних модифікацій (з частками, вигуками, повторами тощо).

9. Зв'язок кількісно-іменної структури ґенітивно-квантитативного речення з експліцитним квантитативним компонентом та ґенітивної з імпліцитно вираженим квантитативним компонентом простежується як у плані їх походження (ґенітивні речення можуть бути визнані вторинними побудовами на основі ґенітивно-квантитативних), так і в плані їх структурно-семантичної та функціонально-комунікативної співвідносності на сучасному етапі. Маючи спільне граматичне значення, ці різновиди розрізняються спеціалізованими структурно-семантичними моделями, які досить повно репрезентовані синтаксичною системою сучасної української літературної мови.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях автора

1. Ґенітивні речення у мові творів О.Кобилянської// Творчість О.Кобилянської у контексті української та світової літератури/ до 125-річчя з дня народження письменниці: Тези доповідей і повідомлень Республіканської наукової конференції (24-26 листопада 1988 року). -- Чернівці, 1988. -- С.27-28.

2.Ґенітивні речення у мові творів М.М.Коцюбинського// М.Коцюбинський і світова культура: Тези наукової конференції. -- Чернігів, 1989. -- С.57-58

3.Ґенітивні речення у мові творів Б.Грінченка// Література та культура Полісся: Тези наукової конференції. -- Ніжин, 1989. -- С.40-41

4.Ґенітивні речення у мові творів Григора Тютюнника// Григір Тютюнник: Тези доп. респ. науково-практичної конференції, присвяченої 60-річчю від дня народження письменника. -- Луганськ, 1991. -- С.32-33.

5.Ґенітивні речення у мові творів Дніпрової Чайки// Дніпрова Чайка і розвиток української культури: Тези міжвузівської наукової конференції. -- Херсон, 1991. -- С.21-22.

6.І.І.Огієнко про особливості заперечних конструкцій української мови// Духовна і науково-педагогічна діяльність І.І.Огієнка в контексті українського національного відродження: Тези доповідей. -- Кам'янець-Подільський, 1992. -- С. 159-161.

7.Експресивна функція ґенітивних речень у мові творів Остапа Вишні

// Сатира і гумор в українській літературній традиції: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (11-12 травня 1994 р.). -- Чернівці, 1994. -- С. 278-279.

8.Ґенітивні речення у мові творів письменників Буковини// Українська мова на Буковині: Матеріали Всеукраїнської конференції, присвяченої 160-річчю від дня народження Юрія Федьковича (13-15 жовтня 1994 р.). -- Чернівці, 1994. -- С. 36-37.

9.Структурно-семантична характеристика ґенітивних речень української мови// Матеріали наукової конференції викладачів, співробітників та студентів, присвяченої 120-річчю заснування Чернівецького університету (4-6 травня 1995 р.). -- Чернівці, 1995. -- С. 90-91.

10.Ґенітивні речення в сучасній українській мові// Структура та семантика мовних одиниць у функціональному аспекті: Збірник наукових праць. -- Чернівці, 1996. -- С.127-134.

11.Ґенітивні речення у мові творів Лесі Українки// Актуальні проблеми синтаксису: Матеріали Всеукр. наук. конф., присвяченої 85-річчю проф. І.І.Слинька. -- Чернівці, 1997. -- С.70-72.

12.Квантитативно-ґенітивні речення в українській мові// Проблемні питання синтаксису: Збірник статей. -- Чернівці, 1997. -- С.77-83.

13.До проблеми ґенітивних речень// Актуальні проблеми граматики: Збірник наук. праць. -- Вип.2. -- Київ-Кіровоград, 1997. -- С.174-180.

14.Заперечні ґенітивні речення в українській мові// Науковий вісник Чернівецького університету. -- Вип.13. --Слов'янська філологія: Збірник наук. праць. -- Чернівці, 1997. -- С.125-132.

15.Заперечення та засоби його вираження в українській мові

// Гуманітарна освіта: фактор світової інтеграції: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. -- Чернівці, 1997. -- С. 201-205.

16.З історії питання про класифікацію іменних односкладних речень

// Науковий вісник Чернівецького університету. -- Вип.34. -- Слов'янська філологія: Збірник наук. праць. -- Чернівці, 1998. -- С.146-150.

17.Ґенітивні та ґенітивно-квантитативні речення в типології синтаксичних конструкцій//Науковий вісник Чернівецького університету. -- Вип.34. -- Слов'янська філологія: Збірник наук. праць. -- Чернівці, 1998. -- С.112-119(У співавт.).

18.До проблеми ґенітивно-квантитативних речень // Українська мова на Буковині: її минуле і сучасне. Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 200- річчю нової української літератури і літературної мови. -- Чернівці: Місто, 1998 -- С.224-233.

19.Принципи моделювання в синтаксисі (на матеріалі ґенітивних речень) // Матеріали VII Міжнародних Карських читань (13-14 травня 1998р.) -- Ніжин, 1998. -- С. 136-138.

Размещено на Allbest.ru