На сучасному етапі розвитку мовознавства дослідження оцінних висловлювань являє собою значний інтерес: він пояснюється тим, що оцінка, як лінгвістична категорія, є одним з основних компонентів процесу комунікації. Поняття оцінки в реферованій дисертації трактується як оцінне (позитивне чи негативне) ставлення мовця до адресата, де реалізується сила впливу мовця, що спрямована на досягнення комунікативно-прагматичного результату. Висловлювання негативної оцінки адресата передають негативне оцінне ставлення мовця до адресата, виражають реакцію мовця на невідповідність об'єкта оцінки певним нормам і оцінним стереотипам, наявним у свідомості суб'єкта оцінки.

У даній роботі висловлювання негативної оцінки адресата розглядаються як емотивно-оцінні, оскільки вони передбачають не лише раціональний (оцінний) компонент, але й емотивний (негативний характер емоцій, а отже і оцінки).

Аналіз комунікативно-прагматичних особливостей негативно-оцінних висловлювань передбачає вивчення взаємодії учасників інтеракції - мовця і адресата. В дисертації мовець і адресат визначаються як рівноправні учасники комунікативного акту. Вони знаходяться в нерозривній взаємодії, здійснюючи вплив один на одного. Експлікація негативно-оцінного висловлювання торкається різних сторін особистості не лише мовця, але й адресата. Мовець продукує висловлювання, спираючись на свої знання про адресата: його соціальну роль, компетентність, можливості сприйняття, вік та ін. Від фактора адресата певною мірою залежить вибір мовцем мовних форм вираження негативної оцінки, успішність здійснення комунікативних намірів співрозмовників, характер прагматичного ефекту.

Під час дослідження було виявлено, що характер висловлювань негативної оцінки адресата є складним і суперечливим. З одного боку, мовець чітко і ясно виражає своє негативне ставлення до адресата у відповідності з принципом кооперації. З іншого боку, мовець зобов'язаний уникати несприятливих для адресата суджень відповідно до принципу ввічливості. Аналізовані висловлювання відображають і регулюють взаємовідносини комунікантів у процесі спілкування. Було встановлено, що на семантичну структуру й функціонування негативно-оцінних висловлювань здійснюють вплив різні соціальні фактори: соціальний і рольовий статус комунікантів, їх вік, стать, ступінь психологічної близькості.

В основі комунікативної типології висловлювань негативної оцінки адресата, запропонованої в реферованій дисертації, лежать спрямованість вираження негативної оцінки, спосіб репрезентації негативної оцінки, аспект оцінки, комунікативна модифікація адресата негативно-оцінного висловлювання.

У залежності від спрямованості вираження негативної оцінки виділяються суб'єктно-орієнтовані та об'єктно-орієнтовані висловлювання. Суб'єктно-орієнтовані висловлювання передають негативні ознаки та стани мовця, викликані адресатом. Виражаючи свої негативні почуття й емоції стосовно адресата, мовець тим самим оцінює його. Особливістю суб'єктно-орієнтованих висловлювань є те, що автор і суб'єкт мовлення та сама особа, яка експліцитно виражена в лексико-граматичній структурі висловлювання: “I hate and despise you" (W. S. Maugham).

Об'єктно-орієнтовані висловлювання виражають негативну характеристику мовцем якостей, властивостей, дій і вчинків адресата. Об'єктно-орієнтовані висловлювання відзначаються тим, що автор і суб'єкт мовлення є різними особами. Адресат експліцитно представлений у лексико-граматичній структурі висловлювання і може бути оцінений і як особистість у цілому, і за окремими параметрами: “You're a beast and a swine and a bloody, bloody thief! ” (W. Golding).

Залежно від аспекту негативної оцінки виділяються загальнонегативні і частковонегативні висловлювання. Аспекти негативної оцінки визначаються якостями й діями оцінюваного об'єкта, які й викликають у мовця негативно-оцінне ставлення. Аксіологічний аспект загальнооцінного судження реалізує негативну оцінку адресата в цілому і включає певний набір ознак, які складають загальну характеристику об'єкта. В результаті загальної оцінки об'єкт характеризується як поганий, бридкий, вартий презирства, осуду, огиди і т.д. Наприклад: “Good gracious!" cried mother irritably, “you're bad as your father if it's a bit dusk! ” (D. H. Lawrence). Аспект негативного частковооцінного висловлювання базується на одній із ознак об'єкта, негативно описуючи певну властивість, якість, вчинок чи стан адресата. Наприклад: “You are a coward”, she said bluntly (D. Steel). “He looks miserable”, he sneered, without looking at Joe (F. W. Dixon).

Висловлювання негативної оцінки адресата може містити кілька негативних часткових оцінок і називати різні властивості особистості адресата: “Nasty-looking bastard”, agreed Hannalh (F. Forsyth). Так, у наведеному фрагменті мовець негативно оцінює зовнішність і моральні якості адресата. Необхідно відзначити невиразність меж між загальним і частковим аспектами негативної оцінки адресата. Адекватна інтерпретація аспекту негативно-оцінного судження можлива лише у конкретному ситуативному контексті.

Аналіз прагматичних особливостей висловлювань негативної оцінки дозволив виявити залежність комунікативно-прагматичного змісту досліджуваних висловлювань від комунікантів і ситуації спілкування.

Вивчення комунікативно-прагматичних особливостей негативно-оцінних висловлювань проводилось з урахуванням їх спрямованості на адресата. Залежно від комунікативних модифікацій адресата в дисертації було виділено такі типи висловлювань негативної оцінки: висловлювання негативної оцінки прямого адресата, висловлювання негативної оцінки адресанта і висловлювання негативної оцінки третьої особи, вона може бути присутньою або відсутньою у ситуації спілкування. У мовленнєвій комунікації аналізовані висловлювання розглядаються як експресивний прагматичний тип, який здійснює регуляцію емоційно-оцінної й соціальної сфери діяльності комунікантів, тобто мовця й адресата.

Висловлювання негативної оцінки прямого адресата функціонують у ситуації безпосереднього спілкування. Прямим адресатом висловлювання є індивід/індивіди, на якого/яких безпосередньо спрямована негативна оцінка, що її продукує мовець. Наприклад: “I'm really very disappointed in you" (P. Shaffer). “You're a fool”, her father raged at her [.] (D. Steel).

Комунікативною інтенцією мовця при вираженні негативної оцінки адресата виступає реалізація негативного ставлення до безпосереднього адресата (і/або до його вчинку, дії) з метою впливу на його емоційно-психічну сферу для одержання запланованого перлокутивного ефекту.

В реферованій дисертації аналіз прагматичних особливостей висловлювань негативної оцінки прямого адресата проводиться за класифікацією, розробленою Дж. Серлем. Реалізація комунікативної мети мовця може здійснюватись висловлюваннями з різним актомовленнєвим наповненням, серед них можна виділити такі прагматичні типи: (власне) експресиви: “You villain, you down right rascal!" (D. H. Lawrence), репрезентативи: […] “I was just telling Jack here that you're a moron" (E. Hemingway), директиви: “Get your lousy knees off my chest”, I told him (J. D. Salinger), комісиви: “You crack me in the mouth, and I'll bust your head open at the left ear" (W. Saroyan), декларативи: “Clyde Griffiths for the murder in the first degree of Roberta Alden, you are convicted and sentenced to the punishment” (Th. Dreiser).

Об'єктом негативної оцінки також може виступати сам мовець. У такому випадку негативно-оцінне висловлювання є самоадресованим. В основі висловлювань негативної оцінки адресанта лежить негативна самооцінка мовця, вона виникає внаслідок невідповідності між образом реального “Я” індивіда і образом ідеального “Я”. Дані висловлювання характеризуються експліцитним вираженням суб'єкта оцінки. Висловлювання негативної оцінки адресанта існують у формі внутрішнього мовлення мовця, коли його особистість розщеплюється на двох ієрархічно нерівноправних співрозмовників, та у формі вербалізованого мовлення, розрахованого на слухача. Як адресат внутрішнього мовлення виступає своєрідне об'єктивоване друге “Я” мовця. Наприклад: There she heard a different voice, with which she argued, pleaded, excused [.].

“Oh, thou failure”, said this voice.

“Why? ” she questioned.

“Look at those about”, came the whispered answer. [.] How would they scorn to do what you have done (Th. Dreiser).

У мовленнєвій ситуації, в якій мовець припускає наявність слухача, комунікативна інтенція адресанта скерована на вираження свого негативного емоційного стану, а також на зміну психологічного клімату ситуації; мовець прагне викликати у слухача жаль, співчуття і т.п. Наприклад:

She clung to him desperately. “You're so good to me, Michael, and I hate myself. I'm a beast, I'm a slut, I'm just a bloody bitch, I'm rotten through and through”.

“All that may be”, he smiled, “but the fact remains, that you're a very great actress" (W. S. Maugham).

Висловлювання негативної оцінки адресанта характеризується поєднанням двох прагматичних спрямованостей. Перша - автореферентна - полягає в негативній самооцінці. Друга - експресивна - має за мету змінити психологічний стан самого мовця або слухача. Вживання висловлювань негативної оцінки адресанта також може бути обумовлене дією максими скромності, яка є складовою частиною принципу ввічливості та передбачає уникати похвали самого себе.

Висловлювання негативної оцінки третьої особи функціонують у ситуаціях двох типів: у першій об'єктом оцінки є третя особа, присутня при реалізації негативної оцінки; у другій об'єкт оцінки - третя особа відсутня при мовленнєвому вираженні негативно-оцінного ставлення. У ситуації присутності об'єкт оцінки виступає непрямим адресатом висловлювання негативної оцінки. Мовець спрямовує своє висловлювання до другого учасника комунікації, наділяючи його роллю прямого адресата. Об'єкт оцінки виступає слухачем, третьою особою, присутність якої у мовленнєвій ситуації враховується комунікантами. Непрямий адресат експліцитно представлений у лексико-граматичній структурі висловлювання. Мовець, оцінюючи непрямого адресата, приховано адресує йому своє висловлювання, а мовленнєвий вплив здійснюється так, щоб непрямий адресат сприйняв повідомлення і, якщо необхідно, відреагував на нього в бажаній для мовця формі. Дані висловлювання виражають негативний емоційний стан мовця і його негативне ставлення до непрямого адресата. Його адекватна реакція на висловлювання мовця свідчить про те, що він усвідомлює свою роль непрямого адресата. Наприклад:

“Then we shall do it alone, old one”, he said and smiled.

“Without this coward”, Anselmo said.

“What did you say? ” Pablo spoke to the old man.

“Nothing for thee. I did not speak to thee”, Anselmo told him (E. Hemingway).

В результаті дослідження було виявлено існування у висловлюванні негативної оцінки непрямого адресата двох прагматичних направленостей. Одна з них призначається прямому адресату висловлювання і полягає в констатації будь-якого факту, що його стосується. Друга має за мету повідомити непрямого адресата про негативне ставлення до нього мовця, тобто виступає як інформативна (термін H. Clark, T. Carlson). Оцінка учасника комунікації як третьої особи сприяє пом'якшенню вираження категоричності осуду і несхвалення об'єкта непрямого адресата.

Мовленнєві ситуації з висловлюванням негативної оцінки третьої особи в її відсутності передбачають наявність мовця - суб'єкта оцінки - і адресата, якому призначається висловлювання. Об'єкт негативної оцінки вилучений із ситуації спілкування, і його присутність комунікантами не передбачається. На об'єкт оцінки не поширюється інтенція мовця, він не є учасником комунікації. Мовець, продукуючи висловлювання негативної оцінки третьої особи в її відсутності, виражає свій емоційний стан і негативне ставлення до об'єкта оцінки, а також здійснює вплив на комуніканта з метою викликати в нього згоду з негативним судженням. Наприклад:

“Other people's love-affairs are very tedious”, said George sententiously.

“Oh, very” (R. Aldington).

Досліджувані висловлювання характеризуються прагматичною бівалентністю і містять дві ілокутивні спрямованості: асертивну (термін Дж. Серля), що передбачає передачу негативного судження суб'єкта оцінки, і експресивну, мета якої - емоційно вплинути на комуніканта. Комунікативний результат подібних висловлювань залежить від того, погоджується чи не погоджується співрозмовник з істиністю негативного судження про оцінюваного індивіда.

Реалізація негативної оцінки у висловлюваннях негативної оцінки адресата здійснюється за допомогою певним чином організованих різнорівневих мовних засобів. Залежно від способу репрезентації негативної оцінки в реферованій дисертації виділяються висловлювання з прямою і непрямою негативною оцінкою адресата. Прямі негативно-оцінні висловлювання характеризують фізичні, моральні, емоційно-психічні, соціальні, соціокультурні властивості та якості адресата. Мовною реалізацією негативної оцінки є лексичні одиниці різної частиномовної приналежності з негативним оцінним значенням у семантичній структурі слова: іменники (fool, idiot, sneak, brute, coward, snob, villain, phony, bitch, cad і т.д.), прикметники (bad, contemptible, despicable, stupid, cruel, vain, selfish, rude і т.д.), дієслова (hate, despise, disgust, scorn, condemn, lye, betray і т.д.) і прислівники (badly, cowardly, awfully і т.д.).

Для реалізації негативної оцінки адресата можуть вживатися семантичні одиниці, що набувають негативно-оцінного значення у визначеному контексті. Так, занадто юний вік адресата може сприйматися мовцем як недолік, а прикметник young набувати негативного значення: “You're too young, my dear; they won't let you" (J. Galsworthy).

Мовне вираження негативної оцінки адресата характеризується явищем лексичної атракції. Воно передбачає підвищену інтенсивність вживання негативно-оцінних лексичних одиниць у межах невеликого тексту, який реалізує негативне ставлення мовця до адресата, і відображує стан емоційного напруження комунікантів у процесі спілкування. Наприклад: “I feel like an animal. A pig or rabbit or a dog. […] But it wasn't the real me. I'm not that hateful, beastly, lustful woman. I disown her. It wasn't me that lay on that bed panting for you when my husband was hardly cold in his grave and your wife had been so kind to me, so indescribably kind. It was only the animal in me, dark and fearful like an evil spirit, and I disown, and hate and despise it” (W. S. Maugham).

Негативна оцінка адресата у висловлюваннях може бути представлена субстантивними (sexless bastard, perfect swine), ад'єктивними (absolutely infamous, horribly dirty), дієслівними (detest smb., behave badly) словосполученнями, де хоча б один елемент негативно маркований, а також фразеологічними словосполученнями, орієнтованими на негативну оцінку (drive smb. crazy, get on smb's nerves, be off one's nut, son of a bitch та ін.).

Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що для передачі негативної оцінки адресата в сучасній англійській мові використовуються двоскладні речення, які відображують ретроспективну, перспективну і поточну часову спрямованість. Вираження негативного ставлення мовця до адресата здійснюється різноманітними синтаксичними конструкціями: компаративними з функціональним словом like та корелюючими прислівниками as. as (like a fool, as disgusting as his farther), еліптичними (the wild Buccaneer), імперативними, представленими у формі брутальних наказів і вимог (Go to hell!), структурами, де виражені прокляття (Damn you!, Woe betide you!). Усім комунікативним типам негативно-оцінних висловлювань притаманне вживання різних засобів інтенсифікації негативної оцінки: афективних прикметників (terrible, awful, horrible та ін.), інтенсифікуючих прислівників (really, very, too, much, such), вказівних займенників (this, that, those), вигуків (what, how), а також повтору негативно-оцінних компонентів, інверсії і т.д. Вони сприяють повній реалізації комунікативних намірів мовця.

У ході дослідження було виявлено, що висловлювання негативної оцінки адресата можуть передаватися стверджувальними і заперечними синтаксичними конструкціями, які впливають на структуру і зміст висловлювання. У лексико-граматичній структурі висловлювання заперечення схвального ставлення мовця до адресата, його позитивних якостей, властивостей реалізується синтаксичною конструкцією з маркером заперечення, вираженим часткою not. Заперечення розширює семантику висловлювання, передає додаткову інформацію про емоційний стан мовця: “ [.] I just can't stand the sonuvabitch" (J. D. Salinger).

Аналіз матеріалу свідчить про те, що вживання непрямих засобів сприяє пом'якшенню категоричності негативного судження і встановленню спокійного, безконфліктного стилю спілкування. Вираження непрямої оцінки здійснюється за допомогою негативно-оцінних лексичних одиниць, при цьому мовець називає дії, вчинки і предмети, які мають безпосереднє відношення до особи адресата, наприклад: “Play that off on your blasted fiddle”, he shouted (W. S. Maugham). Реалізація непрямої оцінки можлива також без негативних лексичних маркерів, у такому випадку інтерпретація негативного змісту висловлювання відбувається під впливом контексту і ситуації спілкування, наприклад: Julia's manner had been for some minutes growing stiffer and now, though gracious still, it was almost haughty. “I'm so sorry, but we never allow strangers behind” (W. S. Maugham). У даному прикладі нейтральне за формою висловлювання передає небажання мовця (акторки театру) запрошувати адресата до своєї гримувальної кімнати, це демонструє негативне ставлення актриси до співрозмовника.

Було виявлено, що реалізація негативної непрямої оцінки може передаватися також висловлюваннями, які включають конструкції з модальністю повинності та поради: should + Inf., you'd better + Inf., ought + Inf., have + Inf., might + Inf., need + Inf., must + Inf. В основі подібних висловлювань лежить оцінка дій адресата як несхвальних, таких, які не відповідають цілям і бажанням мовця:

Frederica. Perhaps you might surprise me for once (J. Osborne).

“I don't think I dreamt”.

“You ought to dream”, Bill said. (E. Hemingway).

Однією з форм вираження негативної непрямої оцінки є риторичне питання, яке виражає несхвалення мовцем дій, вчинків, властивостей адресата, а також передає додаткову інформацію про психологічний стан мовця: […] and then looked at himself carefully in the glass, pulling down his long upper lip. “My God! ” he said, “isn't it an awful face? ” (E. Hemingway).

Передача негативної непрямої оцінки може відбуватися за допомогою висловлювань із семантикою вибачення I'm sorry, Excuse me, Forgive me, Pardon, I'm afraid. Експлікація вибачення має на увазі каяття, негативну оцінку мовцем своїх дій, вчинків, думок. Вибачення виконує також метакомунікативну функцію, спрямовану на встановлення контакту зі слухачем, залучення його до комунікації:

“I'm sorry, Jake. Please forgive me”. […]

“Oh, that's all right" (E. Hemingway).

“Forgive me for troubling you. I am afraid I have come at an inconvenient moment” (W. S. Maugham).

Негативна непряма оцінка передається імперативними висловлюваннями в стверджувальній і заперечній формах. У висловлюваннях в стверджувальній формі (be + A, be + (A) N) містяться лексичні одиниці з семою позитивної оцінки: “Be a good chap, Jake” (E. Hemingway). Продукуючи дане висловлювання, мовець має на думці“You are not a good chap, Jake” і спонукає адресата до виконання бажаних для себе дій. У висловлюваннях в заперечній формі (don't be + A, don't be + (A) N, don't + V + N, don't + V + компаративна конструкція) мовець, спонукаючи адресата до зміни фізичного або ментального стану, непрямо оцінює його дії як негативні: “Don't be tiresome, Humphrey” (W. S. Maugham).

Непрямими є також ті висловлювання негативної оцінки, які містять заперечення якоїсь дії, якості, вчинку адресата, що кваліфікуються мовцем як позитивні. Подібні висловлювання не включають до свого складу лексичних індикаторів негативної оцінки, а їх прагматична спрямованість визначається на основі загальних фонових знань комунікантів.

“Look here, my man”, said Hurstwood authoritatively. “You don't understand anything about this case [.] ” (Th. Dreiser).

Для вираження негативної оцінки також може використовуватись іронія:

“Thy predecessor the famous Judas Iscariot hanged himself”, Pilar said.

“Don't talk to me that way, woman”, Pablo said. […] “Don't talk of Judas nor nothing of that, I am back” (E. Hemingway).

Необхідно відзначити прагматичну неоднозначність висловлювань негативної оцінки адресата - їх здатність передавати різні комунікативні наміри мовця. Залежно від інтенції суб'єкта оцінки негативне висловлювання може набувати позитивного значення. Адекватний оцінний зміст, закладений у висловлювання мовцем, визначається на основі контексту і загальної ситуації спілкування. Наприклад:

“Ar, you was a wicked devil you was”, said Mrs. Pelumpton, with reluctant admiration.

“Oh dear, oh dear! ” Mr. Pelumpton chuckled. (J. B. Priestley).

В ході аналізу було встановлено, що висловлювання негативної оцінки адресата характеризуються залученням невербальних компонентів комунікації, серед них найбільш уживаними є просодичні, мімічні, кінесичні, проксемічні. У мовленні ці компоненти можуть використовуватись навмисно або спонтанно, вони займають певну позицію у висловлюванні: знаходяться у препозиції, супроводять висловлювання і стоять у постпозиції до нього. Вживання невербальних засобів комунікації служить для однозначної інтерпретації та інтенсифікації негативної оцінки.

У контексті невербальні засоби вираження негативної оцінки передаються лексичними і лексико-семантичними одиницями, які відрізняються за характером екпліцитного та імпліцитного співвідношення з невербальними компонентами і з негативною оцінкою.

Таким чином, роль адресата впливає на семантичне наповнення та прагматичну спрямованість негативно-оцінних висловлювань. Врахування мовцем фактора адресата сприяє успішній комунікації. Вивчення ролі адресата в організації мовленнєвого процесу є багатоаспектною проблемою, яка потребує всебічного лінгвістичного розгляду.

Функціональний підхід до вивчення негативно-оцінних висловлювань, прийнятий у даному дисертаційному дослідженні, є перспективним для подальшого аналізу особливостей передачі оцінного змісту. Перспективним є також розгляд дискурсивних особливостей висловлювань негативної оцінки.

Література

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

1. Іванченко Т.А. Про компоненти суб'єктивного значення в мові // Науковий вісник Волинського державного університету. - 1996. - №1. - С.36-39.

2. Іванченко Т.А., Рогатюк А. Структурно-семантичні характеристики атрибутивних словосполучень, що передають презирство в сучасній англійській мові // Науковий вісник Волинського державного університету. - 1997. - №5. - С.14-15.

3. Іванченко Т.А. Комунікативні сфери реалізації мовних засобів, що передають презирство в сучасній англійській мові // Науковий вісник Волинського державного університету. - 1997. - №4. - С.69.

4. Іванченко Т.А. Деякі контекстуальні особливості передачі негативної оцінки адресата (на матеріалі сучасної англійської мови) // Науковий вісник Волинського державного університету. - 1998. - №3. - С.75-77.

5. Иванченко Т.А. Типология адресатной направленности высказываний отрицательной оценки в современном английском языке // Вісник Харківського державного університету. - 1998. - №416. - С.58-62.

6. Иванченко Т.А. Роль адресатной направленности высказываний отрицательной оценки в процессе обучения иностранным языкам // Тези доповідей 3-ї Міжнародної наукової конференції "Комп'ютерна лінгвістика та викладання чужоземних мов у вищих навчальних закладах". - Львів. - 1998. - С.216-217.

Анотації