Явище парцеляції в мові сучасних засобів масової комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

КОНЮХОВА Любов Іванівна

УДК 808. 3+801. 56

ЯВИЩЕ ПАРЦЕЛЯЦIЇ В МОВI СУЧАСНИХ ЗАСОБIВ МАСОВОЇ КОМУНIКАЦIЇ

10. 02. 01 українська мова

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата фiлологiчних наук

Львiв - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі мови засобів масової інформації Львівського державного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор СЕРБЕНСЬКА Олександра Антонівна, професор кафедри мови засобів масової інформації Львівського державного університету імені Івана Франка.

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор ГОРОДЕНСЬКА Катерина Григорівна, заступник директора Інституту української мови НАН України кандидат філологічних наук, доцент ЗАХАРКІВ Олександра Теодорівна, доцент кафедри української мови держуніверситету “Львівська політехніка”.

Провідна установа - Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, кафедра мови та стилістики.

Захист відбудеться “18” березня 1999 р. о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35. 051. 06 у Львівському державному університеті імені Івана Франка (290001, Львів, вул. Університетська, 1)

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського державного університету імені Івана Франка (м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. Докладний рiзноаспектний опис лiнгвальних одиниць, у тому числi й синтаксичних, є неодмiнною умовою поглиблення знань про внутрiшнi закони мови. Одними iз синтаксичних конструкцiй ук-раїнської мови, що досi недостатньо висвiтленi (iз залученням iлюстра-тивного матерiалу засобiв масової комунiкацiї), є парцельованi. Новi кроки в подальшому вдосконаленнi теорiї парцелювання з опорою на конкретнi сис-темнi спостереження в рiзних сферах мовлення, в рiзних публiцистичних жанрах позитивно позначилися б на розвитковi синтаксичної теорiї взагалi й на розв'язаннi багатьох часткових завдань практичного характеру. А дослiд-ження тенденцiї актуального членування речення на основi мови мас-медiа сприяло б об'єктивному баченню цiєї проблеми, тому що мовлення засобiв масової комунiкацiї при всiй своїй специфiцi вiдображає загальномовнi тенденцiї.

В українському мовознавствi звернено увагу на парцельовані побудови, однак об'єктом спецiального дослiдження вони ще не стали. Вузька база фактичного матеріалу та поверховiсть аналiзу є основними хибами їх вивчення. Для подальшого вдосконалення теорiї парцеляцiї важливо врахувати вiдповiдний теоретичний набуток славiстiв (М. Авласевич, Н. Валгiна, Ю. Ванников, В. Зельцер, Є. Iванчикова, С. Крючков, А. Сковородников). Було б, однак, помилкою вважати, що виробленi цими дослiдниками загальнотеоретичнi положення автоматично можуть бути застосованi й щодо українського мовного матерiалу. Проблематичним залишається питання про межу мiж парцельованими та приєднувальними конструкцiями, про умови парцелювання рiзних типiв речень, про механізм мовленнєвої парцеляції та інтеграції синтаксичних структур.

Зв'язок роботи з науковими дослiдженнями проблеми. Вивчення у функцiональному аспектi парцеляцiї в мовi сучасних українських засобiв масової комунiкацiї вiдповiдає загальній науковій темі факультету журна-лістики Львівського державного університету імені Івана Франка “Українсь-ка журналістика у міжнародному контексті: історичний та теоретичний аспекти” та профілеві наукових планів і провідній науковій темі кафедри мови засобiв масової iнформацiї Львівського державного університету імені Івана Франка “Головні тенденції та закономірності функціонування мови сучасної української преси”, є результативним при висвiтленнi взаємозв'язку рiзних експресивних засобiв актуального членування. Наукове дослiдження допомагає з'ясувати складнi проблеми експресивного синтаксису.

Мета й основнi завдання дослiдження. Основна мета дисертацiї -виявити й проаналізувати з погляду структури та функціональних особливостей парцельовані структури в мові українських засобів масової інформації (далі ЗМІ). Реалізація цієї мети передбачає виконання низки конкрет-них завдань:

1) подати огляд історії розвитку теорії парцеляції, уточнити обсяг наукового поняття “парцеляція”, відмежувати його від понять, пов'язаних з іншими синтаксичними явищами, визначити категоріальні ознаки парце-ляції та приєднання;

2) визначити умови парцелювання і вказати на критерії, що полег-шують або унеможливлюють парцелювання синтаксичних структур;

3) виявити семантико-синтаксичні відношення між базовою частиною та парцелятом;

4) охарактеризувати різні типи парцельованих конструкцій, що функ-ціонують у мові мас-медіа;

5) проаналізувати функціонально-стилістичні можливості парцеляції, встановити композиційні особливостi парцельованих конструкцiй та пока-зати їх специфiку в газетному текстi, в теле- та радiомовленнi;

6) окреслити межi емоцiйно-експресивного й логiко-семантичного ви-користання парцеляцiї;

7) показати специфiку функцiонування парцельованих конструкцiй у рiзних публiцистичних жанрах та визначити частоту їх використання;

8) виявити засоби вираження парцелятiв, особливостi поєднання при-йому парцеляцiї з iншими засобами актуального членування;

простежити розвиток структури та функцiонування парцельованих побудов сучасної української літературної мови в ЗМI.

Об'єкт дослiдження. Об'єктом дослiдження є явище експресивного синтаксису, що полягає в роздрiбненнi одного речення на два й бiльше висловлювань з метою видiлення окремих членiв речення чи частини склад-

ного речення. Для аналiзу дiбрано розчленованi структури, виявленi в га-зетних, теле- та радiотекстах.

Матерiал дослiдження. Джерелами фактичного матерiалу є сучаснi українськi перiодичнi видання, зокрема центральнi газети “Голос України”, “День”, “Лiтературна Україна”, “Молодь України”, “Освiта”, “Сiльськi вiстi”, “Урядовий кур'єр”, “Час-Тime”, “Лiтературна Україна”, регiональна газета “Тиждень”, львiвськi обласнi газети “Високий Замок”, “За вiльну Україну”, “Мiлiцейський кур'єр”, “Молода Галичина”, “Суботня пошта”, “Український шлях”, вiнницька обласна газета “Вiнниччина”, полтавська обласна газета “Полтавський вiсник”, обласна газета “Новини Закарпаття”, хмельницька обласна газета “Подiльськi вiстi”, криворiзька мiська газета “Червоний гiрник”, передачi, що звучали на хвилях українського радiо та телепередачi, що демонструвалися на каналах УТ-1 i УТ-2. Часовi рамки дослiджуваного матерiалу - 1993-1998 рр.

Методи дослiдження. Основним методом, застосованим у роботi, є описово-аналiтичний. Як допомiжнi використано зiставний та порiвняльний. Керуючись принципами iсторизму, повноти й усебiчного охоплення власти-востей парцельованих структур, автор застосовує рiзнi пiдходи: системно-структурний, функцiональний, модельний, статистичний.

Наукова новизна дослiдження. У дисертацiї вперше на широкому фактичному матерiалi українських засобiв масової iнформацiї (понад 4000 iлюстрацiй) проаналiзовано парцельованi синтаксичнi конструкцiї; на основi узагальнення вiдомих фактiв, що стосуються парцелювання та спостережень за мовою ЗМI, сформульовано новi положення й висновки про особливостi явища парцеляцiї. Виявлено парцельованi побудови, структура яких не описана ще в науковiй лiтературi. Доповнено й уточнено критерiї iденти-фiкацiї парцельованих конструкцiй у текстi (зокрема, парцельованих склад-них безсполучникових речень), принципи опису засобiв їх органiзацiї. Но-вими є спостереження над функцiями парцельованих побудов в усному мов-леннi. Так, звернено увагу на поєднання експресивних можливостей парце-ляцiї та невербальних засобiв у телевiзiйному мовленнi, парцеляцiї та iнших засобiв актуального членування в мовi ЗМI взагалi. Новизна дослiдження визначається також i тим, що явище парцелювання вперше проаналiзовано з позицiй системного пiдходу, де за основу взято структурний аспект, впер-ше зроблено спробу описати це явище як особливу пiдсистему, органi-зовану дiєю принципiв економiї та експресiї.

Викладенi в дослiдженнi положення доповнюють загальноприйнятi вiдомостi про сутнiсть парцельованих конструкцiй, їхнє мiсце в мовнiй системi та їх функцiонування. На пiдставi проведеного аналiзу пояснено вживання нетрадицiйних роздiлових знакiв у мовi преси, використання логiчних та психологiчних пауз в усному мовленнi.

Теоретичне значення роботи. Отриманi результати та зробленi на їх основi висновки поглиблюють розумiння парцеляцiї як явища експресив-ного синтаксису та визначають її роль у сучасних засобах масової кому-нiкацiї. На матерiалi газетних, теле- та радiотекстiв виявлено взаємозв'язок парцеляцiї та iнших засобiв актуального членування, визначено особливостi парцелювання на рiвнi простого й складного речень, а також вказано на умови, що полегшують або утруднюють членування речень.

Практична цiннiсть. Узагальнення й висновки роботи можуть послужити для вдосконалення наукового курсу української мови, для напи-сання загальнотеоретичних праць, навчальних посiбникiв для вузiв, гiмназiй, середнiх загальноосвiтнiх шкiл. Чимало свiжих фактiв може бути вико-ристано у вузiвських курсах “Сучасна українська лiтературна мова (син-таксис) ”, “Українська мова в ЗМI (синтаксис) ”, “Практична стилiстика”, “Культура усного мовлення”, “Iсторiя української лiтературної мови”, у рiзних мовознавчих i лiтературознавчих спецкурсах i спецсемiнарах. Ре-зультати дослiдження поглиблюють пресолiнгвiстичнi студiї та можуть бути об'єктом зацiкавлення лiнгвiстiв (синтаксистiв, стилiстiв), фахiвцiв у галузi журналiстики.

Особистий внесок здобувача. Дисертантка вперше на широкому матерiалi засобiв масової iнформацiї проаналiзувала парцельованi синтак-сичнi структури, на основi узагальнень i спостережень за мовою ЗМI сформулювала новi положення та висновки про особливостi актуального членування, доповнила й уточнила критерiї iдентифiкацiї парцельованих конструкцiй у текстi. У результатi дослiдження отримано новi науково об-грунтованi результати, що вирiшують конкретне наукове завдання та мають суттєве значення для мовознавчої науки.

Апробацiя результатiв дослiдження i публiкацiї. Дисертацiя була обговорена на засiданнях кафедри мови засобiв масової iнформацiї Львiвського державного унiверситету iменi Iвана Франка. Основнi її поло-ження були оприлюдненi на мiжнароднiй науковiй конференцiї (Кривий Рiг, 1994), на всеукраїнських i мiжвузiвських конференцiях у Запорiжжi (1993), у Львовi (1997), а також на конференцiях молодих учених i професорсько-викладацького складу Криворiзького державного педагогiчного iнституту та Львiвського державного унiверситету iменi Iвана Франка. Основний змiст дисертацiї вiдбитий у дев'яти публiкацiях.

Структура роботи. Дисертацiя складається зi вступу, трьох роздiлiв (“З iсторiї вивчення явища парцеляцiї”, “Парцеляцiя на рiвнi простого ре-чення як важливий синтаксичний прийом мови засобiв масової iнфор-мацiї”, “Особливостi парцелювання основних синтагм складного речення та їх функцiї в мовi ЗМI”), висновкiв, списку умовних позначень, списку вико-ристаних джерел.

парцеляція семантичний синтаксичний

ЗМIСТ РОБОТИ

У вступi з'ясовано питання актуальностi обраної теми, визначено мету й основнi завдання дослiдження, вказано на наукову новизну, теоретичну та практичну цiннiсть його, ступiнь впровадження наукових розробок, подано вiдомостi про публiкацiї, апробацiю результатiв дослiдження, джерела фак-тичного матерiалу, про методологiчнi засади та принципи опрацювання ма-терiалу, викладено основнi положення, винесенi на захист.

Перший роздiл “З iсторiї вивчення явища парцеляцiї” складається з двох пiдроздiлiв. У першому (“Парцеляцiя як наукова проблема”) з'ясо-вано, що дослiдження мовленнєвого членування речення започаткував у 30-40 роках нашого столiття чеський лiнгвiст В. Матезiус, який вказував на рiзницю мiж статичною та динамiчною мовознавчими проблемами. Дещо далi в своїх дослiдженнях пiшов французький синтаксист Ш. Баллi, який видiлення частини речення в самостiйну одиницю назвав “дислокацiєю”. Звернено увагу й на те, що в науковому описi української мови подiбнi явища довгий час були поза увагою. Скупi вiдомостi про парцельованi кон-струкцiї подавав С. Смеречинський (1932 р.). Дещо пожвавився iнтерес до явища парцеляцiї в 60-х роках нашого столiття. Чiтко вiдрiзняли розчленованi синтаксичнi побудови П. Коструба (1960 р.), I. Чередниченко (1962 р.), I. Петличний (1963 р.), П. Дудик (1973 р.). Щоправда, цi побудо-ви мовознавцi називали по-рiзному. Дуже часто термiн “парцеляцiя” ототожнювали iз термiном “приєднання”. Отже, у з'ясуванні терміна “пар-целяція” не було належної чіткості. Питання про обсяг термiна “парцеляцiя” досить заплутане, i це, мабуть, є гальмом подальшого розгортання дослi-джень парцельованих структур. У пiдроздiлi подано також науковi визна-чення двох формально подiбних стилiстичних прийомiв - приєднання й пар-целяцiї. На основi власних спостережень i узагальнень зроблено висновок про те, що приєднання та парцеляцiя - явища рiзноплановi. Приєднання - явище статичного аспекту речення. Воно має значення додаткового повiдомлення та характеризується певними формальними засобами (спецi-альними сполучниками, сполучними словами та iн.). Приєднання є способом побудови висловлювання. Суть цього явища полягає в тому, що до однiєї формально-граматичної структури приєднується iнша формально-граматич-на структура чи її елемент. Парцеляцiю ж трактовано як явище динамiчного аспекту речення, як стилiстичний прийом, що полягає у видiленнi частини висловлювання (речення) в самостiйне висловлювання, у подачi речення у виглядi двох або декiлькох фраз. Вказано, що при цьому, звичайно, мовець ставить собi за мету експресивно видiлити парцелят.

У другому пiдроздiлi (“Класифiкацiя парцельованих побудов”) сис-тематизовано та критично проаналiзовано наявнi в мовознавствi класифiкацiї парцелятiв, вказано на переваги деяких з них. Детально описано парцеляцiю iнтенсiйних (прогнозованих) i екстенсiйних (непрогнозованих) елементiв структури речення, а також парцеляцiю, в основу класифiкацiї якої покладено ступiнь експресивностi. При розглядi проблеми псевдопарцеляцiї з'ясовано питання про те, як вiдрiзнити явище парцеляцiї вiд складного синтаксичного цiлого певного типу, як визначити парцеляцiю безсполуч-никового речення. Тобто на перший план винесено питання про розрiз-нення парцельованих конструкцiй. Для вирiшення проблеми псевдопарцеля-цiї, вказано тут, потрiбно провести iмовiрнiсно-статистичнi дослiдження, розглянути явище парцеляцiї в сукупностi його рiзновидiв.

Другий роздiл “Парцеляцiя на рiвнi простого речення як важливий синтаксичний прийом мови засобiв масової iнформацiї” теж складається з двох пiдроздiлiв. У першому з них (“Особливостi парцелювання головних членiв речення”) виявлено високу частоту парцелювання присудкiв (26 відсотків з усіх парцельованих членів речення) i обгрунтовано бiльшi можливостi їх вичленування. У пiдроздiлi детально розглянуто природу парцелювання цих членiв речення. Щодо парцеляцiї присудкiв як екстен-сiйних елементiв структури речення, то найпростiшим випадком є парцеля-цiя повторюваного присудка. При актуальному членуваннi простого речен-ня присудок, як правило, займає позицiю реми. Вiдповiдно тема збiгається тодi з групою пiдмета, рема - з групою присудка. Вже в межах базової час-тини на присудковi акцентовано увагу. Повторення ж головного члена в пар-целятi ще бiльше пiдсилює його значення, хоча своє рематичне значення вiн втрачає. На перший план висувається iнша iнформацiя, як у прикладi Вiн виконував свою роботу. Виконував iз за взяттям (газета) рему пiдкреслено. Парцельований повторюваний присудок переважно має значення доповнен-ня, уточнення, емоцiйного акцентування. Вiн же сприяє розвантаженню фра-зи, бо пiддається подальшому поширенню у новiй фразi.

У пiдроздiлi розглянуто й особливостi актуалiзацiї висловлювання за допомогою парцеляцiї частини складеного присудка. Експресивному видiленню при цьому може сприяти й точнiший добiр граматичної форми. Парцелювання ж дає змогу логiчно видiлити при необхiдностi одразу два рiзнi елементи фрази. Наприклад: Не може заспокоїтись директор рай- побуткомбiнату В. Чубак, якого спритна директорка попросила на вигiдних умовах здати в оренду площу “для обслуговування лiквiдаторiв”. Не може, бо Лiдiя Володимирiвна, вселивши фiрму в райпобуткомбiнат, невдовзi пов-нiстю забрала в орендодавця видiлене примiщення (газета).

Значну увагу придiлено особливiй формi парцеляцiї повторюваного присудка парцеляцiї iз сурядним розгортанням. Особливiсть полягає в тому, що в парцелятi є щонайменше два поєднаних сурядним зв'язком присудки, перший iз яких є повторенням присудка основної частини, другий - одно-рiдний - є лексично новим (Невже i вони вже “розписанi” по майбутнiх командах за океаном? Розписанi i поїдуть? (газета)).

У результатi аналiзу виявлено, що парцеляцiя, пов'язана з повтором присудка є, по-перше, нормою розмовного мовлення, а по-друге, особ-ливiстю складного художнього висловлювання. Така парцеляцiя сприяє роз-мовнiй жвавостi, створює враження необробленості думки, експресивностi, що для мови ЗМI є надзвичайно важливим. У пiдроздiлi розглянуто й приклади парцелювання лексично рiзних присудкiв, обгрунтовано порiв-няно бiльшу (вiдносно парцельованих повторюваних присудкiв) частоту вживання їх у мовi газетного тексту, пояснено механiзм парцелювання та визначено експресивнi можливостi й жанрову диференцiацiю цих структур у мовi засобiв масової комунікації. Тут же проаналiзовано й приклади пар-целювання присудкiв як iнтенсiйних елементiв структури речення. Вияв-лено, що внаслiдок мiцних зв'язкiв елементiв iнтенсiйної структури роз-членування на межi “пiдмет-присудок” вiдбувається порiвняно рідко (один відсоток від усіх дібраних прикладів парцельованих членів речення), однак сприяє емоцiйному увиразненню вислову й тому притаманне таким жанрам мас-медiа, якi вимагають якомога сильнiшої експресiї висловiв.

Яскраво виражену емфатичну парцеляцiю виявлено й при вичленову-ванні пiдметiв. Визначено сферу вживання таких структур у мовi ЗМI та вка-зано на причини, якi утруднюють парцелювання.

У другому пiдроздiлi (“Парцеляцiя другорядних членiв речення як iн-тенсiйних та екстенсiйних елементiв структури речень в радiо-, теле- та газетних текстах”) на основi спостережень зроблено висновок про часте парцелювання означень (одиничних i розгорнених, узгоджених i неузгод-жених). Детальний аналiз дає змогу констатувати, що в мовi ЗМI такi парцельованi структури притаманнi всiм аналiтичним жанрам. Розчле-нування атрибутивного зв'язку є дуже яскравим засобом емоційно-екс-пресивного виділення ознаки, що виражається парцельованим означенням, наприклад: Хоч одна краплина нафти проллється - присвою звання. Почесне. Ворог народу. З усiма наслiдками (газета).

З'ясовано, що додатки, на вiдмiну вiд означень, виявляють набагато меншу здатнiсть до вiдокремлення у фразi. Саме цим пояснюється нечасте вживання таких парцельованих членiв речення як екстенсiйних елементiв структури. Парцельованi ж додатки як iнтенсiйнi елементи (наприклад: Нам обiцяють... Краще життя... Дочекаємось? (газета)) функцiонують як правило в емоцiйно насичених текстах ЗМI та нерiдко передають iронiчне ставлення до висловлюваного, виражають думку, що не спiввiдноситься iз сказаним у базовiй частинi. У газетних заголовках парцельованi додатки конкретизують, уточнюють змiст базової частини, актуалiзують змiстову немотивованiсть: Журналiсти проти. Дипломатiв (газета). Аналiз парцельованих головних i другорядних членiв речення дав пiдставу стверджувати, що в мовi мас-медiа частiше парцелюються екстенсiйнi структури речення. Парцеляцiя ж елементiв iнтенсiйної структури є явищем менш рiзноманiтним i бiльш рiдкiсним. При аналiзi парцельованих головних i другорядних членiв речення звернуто увагу на функцiонування таких структур у радiо- та телетекстах і виявлено особливу й специфiчну їх природу в мовленнi аудiовiзуальних засобiв масової комунікацiї.

Третiй роздiл “Особливостi парцелювання основних синтагм склад-ного речення та їх функцiї в мовi ЗМI” складається з трьох пiдроздiлiв вiдповiдно до типiв складних речень. У першому пiдроздiлi (“Парце-лювання складнопiдрядних речень як вияв тенденцiї та закономiрностей розвитку мови ЗМI”) значну увагу придiлено опису парцельованих склад-нопiдрядних речень у мовi мас-медiа. Звернено увагу на природу й суть парцелювання таких конструкцiй: парцельоване пiдрядне речення, скоор-диноване з попереднiм головним, граматично залежить вiд нього й струк-турно не вiдрiзняється вiд непарцельованого пiдрядного; особливе кому-нiкативне завдання та пов'язана з цим замiна iнтонацiї актуалiзує модель складнопiдрядного речення, але не руйнує її, не створює нової моделi. Ви-значено фактори, що роблять неможливим парцелювання складнопiдрядних речень. Однак виявлено й умови, що полегшують парцелювання таких структур, а саме:

1) здатнiсть розчленованої конструкцiї набувати значення, при якому пiдрядна частина не має першочергового значення;

2) здатнiсть пiдрядної частини виражати додаткове обмежувальне (або додаткове видiльне) значення і, вiдповiдно, здатнiсть головної частини до звуження свого змiсту додатковим повiдомленням iз з'ясувальною, озна-чальною або обставинною семантикою.

У пiдроздiлi розглянуто функцiонування складнопiдрядних речень з пiдрядними непрогнозованими та з пiдрядними прогнозованими. Серед складнопiдрядних речень, частини яких не прогнозують або слабо прогно-зують одна одну, найбiльш поширеними є складнопiдряднi з пiдрядними причини, часу, допустовостi, мети, способу дiї, порiвняльними, наслiд-ковими, а також складнопiдряднi вiдповiдностi. Останнi, до речi, за спо-стереженнями, парцелюванню не пiддаються взагалi.

Парцельованi конструкцiї прогнозованих складнопiдрядних речень проаналiзовано вiдповiдно до вже прийнятої класифiкацiї. Розглянуто пар-целювання складнопiдрядних речень з пiдрядними з'ясувально-об'єктними, порiвняльно-об'єктними та локативними.

У процесi дослiдження виявлено, що пiдрядна частина складного ре-чення iз з'ясувально-об'єктним вiдношенням є обов'язковим поширювачем опорного слова, що не сприяє парцелюванню. Але хоч такi конструкцiї й парцелюються важко, та мають високий ступiнь експресивностi. У мовi ра-дiо- та телепередач з'ясувально-об'єктнi вiдношення часто мають значення додатковостi, виникають спонтанно. Тому в усному мовленнi такi конструк-цiї потрактовано як приєднувальнi.

Порiвняльно-об'єктнi прикомпаративнi складнопiдряднi речення пiд-даються парцелюванню здебiльшого в текстах аналітичного змiсту, а та-кож у газетних заголовках. Парцеляцiя тут сприяє створенню iронiї, ефек-ту несподiваностi. У локативних складнопiдрядних реченнях прийом пар-целяцiї теж застосовується лише зрiдка. Парцелят у таких побудовах завжди залежить вiд опорного слова, яке є у базовiй частинi, що утруднює сам процес парцелювання.

У другому пiдроздiлi розглянуто функцiонування парцельованих складносурядних речень у мовi засобiв масової комунікації. Вiдповiдно до значення та функцiй сполучникiв сурядностi видiляють: а) складносуряднi речення з асемантичними сполучниками, якi лише поєднують суряднi частини; б) складносуряднi речення iз семантичними сполучниками (зiстав-ними, протиставними, роздiловими, приєднувальними та градацiйними). З огляду на таку класифiкацiю складносурядних сполучникових речень про-аналiзовано парцеляцiю вiдповiдних побудов.

Парцельованi складносуряднi речення з асемантичними й семан-тичними сполучниками в основному вiльно функцiонують i в мовi преси, i в мовi теле- та радiопередач. В усному мовленнi при вимовi парцелята журналiсти, як правило, вдаються й до кiнесичних засобiв актуального членування - жестикулюють, “знизують плечима”, “розводять руками”, супроводжують сказане вiдповiдною мiмiкою тощо. В усному мовленнi парцеляцiя iнодi сприяє й урiзноманiтненню функцiй семантичних спо-лучникiв, як-от: Тодi / все було добре // Чи / можливо / нам так здавалось (Радiопередача).

У наведеному прикладi парцелят починається сполучником чи, а пiсля сполучника використано вставну конструкцiю. Вставнi слова, що стоять пiсля роздiлового сполучника, надають парцелятовi вiдтiнку деякого об-меження того, що стверджується базовою частиною.

Парцельованi складносуряднi речення дослiджено i в писемному, i в усному мовленнi. Причому природа цих конструкцiй скрiзь однакова. Основна ж функцiя, яку вони виконують, - посилення змiстового значення другої сурядної частини.

У третьому пiдроздiлi проаналiзовано парцелювання складних без-сполучникових речень. Такi парцельованi структури з усiх складних ре-чень є найменш чiткою групою. Межi мiж безсполучниковими конструк-цiями зi значенням сурядностi й пiдрядностi та промiжними мiж ними, а також конструкцiй iз вiдокремленими членами, з одного боку, i без-сполучниковими парцельованими конструкцiями, з iншого, не завжди чiткi. Тому, перш нiж зробити висновок про можливiсть парцелювання безспо-лучникового складного речення, було визначено умови, що сприяють пар-целюванню складних безсполучникових речень. У пiдроздiлi зазначено, що тiльки в тих випадках, коли можна обгрунтувати тотожнiсть типiв структу-ри цiлого безсполучникового речення i безсполучниково пов'язаних струк-тур, мiж якими є роздiльна пауза, можна говорити про наявнiсть парцеляцiї безсполучникового складного речення. Нiщо, наприклад, не вказує на те, що речення Набирає обертiв процес приватизацiї в Марiуполi i Слiдом за невеликими пiдприємствами сфери побуту i громадського харчування розпочали замiну форми власностi й мiсцевi велетнi iндустрiї (газета) можуть утворювати одну структуру, хоч вони й близькi за змiстом.

Iнша справа - речення типу: Основне завдання банкiв - забезпечити стабiльнiсть валюти. Основна вимога їх - мати якiсь гарантiї (газета) ; Щастя не шукають / його створюють // Життя не придумують / його теж творять (Телепередача).

Це предикативнi (багатомiрнi) структури, й у випадку iнтонацiйного розчленування таких безсполучникових речень можна “вiдновити” їхню структурну основу. А це допомагає виявити парцелят i базову частину. Здебiльшого предикативнi частини у таких побудовах згрупованi попарно, утворюють однотипнi компоненти, кожен iз яких, у свою чергу, обов'язково має не менше як двi предикативнi частини. За структурою та характером зв'язку мiж предикативними частинами, за iнтонацiєю компоненти можуть вiдповiдати й безсполучниковим конструкцiям iз неоднотипними час-тинами. Але особливiстю структури таких побудов є “стiйкiсть” її компо-нентiв. Саме “стiйкiсть” i однотипнiсть структури компонентiв, що харак-тернi для розглядуваних речень, дозволяють в iнтонацiйно вiдокремлених фразах упiзнати одне речення.

У пiдроздiлi детально розглянуто природу парцельованих складних безсполучникових речень, визначено їхнi переваги в порiвняннi iз сполучниковими чи непарцельованими безсполучниковими. Парцельованi безсполучниковi конструкцiї iмiтують розмовне мовлення, надають текс-товi невимушеностi, легкостi, динамiзму, беруть на себе додаткове семантичне навантаження. I закономiрно, що парцеляцiя таких побудов - типова ознака мови реклами (Мiнiмум часу / максимум справ // Мiнi-мум працi / максимум ефекту (Телереклама)), характерна особливiсть газетних заголовкiв та узагальнень у текстi (Запитань - тридцять. Вiд-повiдей - нема (газета), Мала приватизацiя попереду. Велика - у хвостi (газета)).

Парцеляцiя гармонiзує конструкцiю складної структури та порiвняно великої протяжностi, робить фразу динамiчнiшою.

У висновках сформульовано пiдсумковi положення про одержанi ре-зультати дослiдження, серед яких, зокрема, такi:

Питання парцеляцiї бере свiй початок вiд теорiї актуального члену-вання, яку в 20-30 роках нашого столiття створив чеський лiнгвiст В. Ма-тезiус. Певним етапом у становленнi теорiї парцеляцiї в Українi були “Нариси з української синтакси” С. Смеречинського. Бiльш помiтне мiсце проблема парцелювання зайняла в дослiдженнях перiоду 60-90 рокiв на-шого столiття П. Коструби, I. Петличного, М. Карпенка, I. Вихованця, А. За-гнiтка та iнших, якi брали до уваги експресивний синтаксис художнiх текс-тiв. Основнi напрями дослiдження природи парцельованих побудов пов'яза-нi з вивченням семантики, структури та функцiй нечленованих синтаксич-них структур.

2. Парцеляцiя є явищем динамiчного аспекту речення й полягає в подачi речення (висловлення) у виглядi двох або декiлькох фраз iз екс-пресивною метою. Характерними особливостями розчленованих (парцельо-ваних) речень є експресивна значущiсть, їх особливий переривчастий ритм, наявнiсть крапки (в усному мовленнi - паузи).

3. У простому реченні парцельованими можуть бути всi його члени. Однак найпростiшим видом парцеляцiї є парцеляцiя однорiдних членiв. Значний експресивний ефект у мовi ЗМI створюють парцельованi iнтенсiйнi елементи в структурi простого речення. У мовi теле- та радiопередач їх парцелюванню сприяють невербальнi засоби.

4. Парцелюванню пiдлягають усi види складного речення. Найменш чiткою групою в мовi мас-медiа є парцельованi складнi безсполучниковi речення. Однак у порiвняннi iз сполучниковими цi структури є бiльш маркованими й широко використовуються в усному мовленнi радiо- та теле-журналiстiв або в газетних текстах, яким властива розмовна тональність. З метою логiзацiї думки, динамiзму вислову їх застосовують для оформлення текстiв реклами, газетних заголовкiв тощо.

5. У мовi журналiстського тексту парцеляцiя виконує такi функцiї:

- зображальну;

- конструктивну;

- гармонiзує конструкцiї складної структури;

- служить пiдсиленню iронiї;

- посилює експресiю несподiваностi дiї.

6. У багатьох випадках парцеляцiя як засiб експресивного синтак-сису мови мас-медіа поєднується з iншими засобами вираження актуального членування, а саме: фонетичними (iнтонацiйна парцеляцiя), синтаксичними, лексико-граматичними.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Парцелювання складнопідрядних речень. - Львів: Каменяр, 1999. - 30 с.

2. Роль парцельованих означень у мовленні теле- та радіопередач //

Телевізійна й радіожурналістика. Історія, теорія, практика. Погляд у май-бутнє. - Львів: Ред. -вид. відділ Львів. ун-ту ім. І. Франка, 1999. - С. 222-230.

3. Експресивнi можливостi парцельованих повторюваних присудкiв у мовi засобiв масової iнформацiї // Проблеми функцiонування державної мо-ви в Українi та методика її викладання у навчальних закладах системи МВС. - Львiв: Ред. -вид. відділ ЛIВС, 1997. - С. 145-154.

4. Особливостi парцелювання присудкiв у мовi телебачення // Тележур-налiстика: iсторiя, теорiя, практика, погляд у майбутнє / Збiрник науково-методичних праць. - Львiв: Ред. -вид. відділ Львів. ун-ту ім. І. Франка, 1997. - С. 119-123.

5. Деякi аспекти аналiзу функцiй крапки // Проблеми вдосконалення навчального процесу у вищiй та середнiй школi / Збiрник статей Криворiзь-кого державного педагогiчного iнституту. - Кривий Рiг: КрДПI, 1993. - С. 93-95.

6. Щодо з'ясування термiнiв “парцеляцiя” i “приєднання” // Українська мова: питання системи i функцiонування / Збiрник статей Криворiзького державного педагогiчного iнституту. - Кривий Рiг: КрДПI, 1995. - С. 31-37.

7. Семантика бездiєслiвних двоскладних речень у мовi газети // Питання синтаксису української мови / Тези доповiдей i повiдомлень рес-публiканської наукової конференцiї до 100-рiччя вiд дня народження Сергiя Смеречинського 19-20 березня 1993 р. - Запорiжжя: ЗДУ, 1993. - С. 55- 56.

8. Про вплив парцелювання на змiни в нормах пунктуацiї // Тези мiж-вузiвської науково-практичної конференцiї “Проблеми функцiонування дер-жавної мови в Українi та методика її викладання в навчальних закладах сис-теми МВС” 7-9 квiтня 1997 р. - Львiв: Ред. -вид. відділ ЛIВС, 1997. - С. 72- 73.

9. Функцiї парцельованих складних безсполучникових речень у мовi реклами // Матерiали Всеукраїнської наукової конференцiї “Українська мова: з минулого в майбутнє”. - К. : НАН України, 1998. - С. 139-140.

АНОТАЦІЯ

Конюхова Л.I. Явище парцеляцiї в мовi сучасних засобiв масової комунікацiї. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата фiлологiчних наук за спецiальнiстю 10. 02. 01 - українська мова. Рукопис. Львiвський державний унiверситет iмені Iвана Франка. Львiв, 1999.

Дисертація присвячена системному вивченню явища парцеляції в мові сучасних засобів масової комунікації. Вперше на широкому матеріалі преси, радіо та телебачення проаналізовано функціонально-стилістичні можливості експресивного явища актуального членування речень, описано граматичну суть, причини вияву та межі прояву, а також інтонаційні особливості парцельованих структур. Доповнено й уточнено критерії їх ідентифікації в тексті, принципи опису засобів їх організації.

Ключовi слова: парцеляцiя, iнтонацiйна парцеляцiя, iнтенсiйнi еле-менти структури речення, екстенсiйнi елементи структури речення, вербаль-нi i невербальнi засоби актуального членування.

SUMMARY

Konyukhova L.I. Phenomenon of the parceling in the language of modern means of mass communication. Dissertation for the Candidate Degree of Philology. Speciality 10. 02. 01 The Ukrainian Language. Manuskript. Ivan Franko State University of L'viv, 1999.

This dissertation is devoted to researching of phenomenon of parceling in the language of modern means of mass communication. For the first time on the rich material of radio, television and press functional- stylistic opportunities of expressive phenomenon of actual divisibility have been analysed. Here is described the grammatical substance, reasons of manifestation and limits of display and possibilities intonation of parcelative structures. Much addition and closer definition to the criteria of their usage in the text and the principles of description of means of their application.

Key words: parceling, parceling of intonation, intensive elements of structures of sentences, extensive elements of structures of sentences, linguistic and unlinguistic means of actual dismemberment, verbal and non-verbal means actual divisibility.

АННОТАЦИЯ

Конюхова Л.И. Явление парцелляции в речи современных средств массовой коммуникации. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 01 - украинский язык. Рукопись. Львовский государственный университет имени Ивана Франко, Львов, 1998.

В диссертации отражены теоретические обобщения автора, касающиеся истории изучения явления парцелляции, выяснения его грамматической сути, причин возникновения и границ проявления, а также интонационных особенностей. Обращено внимание на основные научные проблемы парцеллирования, определены условия экспрессивного членения синтаксических структур, названы критерии, облегчающие или исключающие членение. Отмечено, что основными условиями, об-легчающими парцеллирование газетного, радио- и телетекста, являются наличие в начале текста специального слова - сигнала парцелляции, относительная грамматическая независимость актуализированной части предложения и вынесение её в коммуникативно значимую позицию. Принят во внимание тот факт, что парцелляция способствует чёткому разграничению темы и ремы высказывания. Конкретными примерами подтверждено смысловое значение парцеллированных частей, которые всегда выражают рему. Доказано, что структурный уровень парцел-лированных конструкций обусловлен коммуникативными задачами, что парцелляция элементов интенсиональной структуры предложения прдставляет собой более редкое и менее разнообразное явление, чем парцелляция элементов экстенсиональной структуры. Наличие прочных связей интенсиональных елементов в предложении порождает значительный эффект при парцеллировании: более чётким становится эмоционально-экспрессивное и логико-семантическое выделение, достигается бльшая стилистическая выразительность. Парцелляция интенсиональных элементов, в отличие от парцелляции экстенсиональных, почти не употребляется как стилистически нейтральный, специфический приём при реализации длинных конструкций. Она часто приводит к сильному структурному напряжению парцеллируемого предложения, выражающемуся в инверсивных перестройках.

С помощью иллюстративного материала продемонстрированы функционально-стилистические возможности парцелляции и указаны особенности членения таких структур в текстах масс-медиа. Отмечено, что в простом предложении парцеллированию могут подвергаться все его члены, причем разговорной речи присуща парцелляция и дистанционно размещенных препозиционных главных и второстепенных членов, что способствует их большей выразительности. В работе проанализирована парцелляция сложного предложения. Установлено, что наименее четкую группу составляют парцеллированные сложные бессоюзные предложения, хотя они, по сравнению с союзными, являются более стилистически маркированными и широко используются в текстах с целью имитации разгворной речи. При рассмотрении парцеллированных сложносочинённых и сложноподчинённых предложений определено, что уровень экспрессии выше, если базовая часть прогнозирует парцеллят.

Исследована также специфика функционирования парцеллятов в различных жанрах средств массовой коммуникации. На основе наблюдений за языком прессы, радио и телевидения, обобщений сформулированы новые положения, касающиеся актуального членения, показана взаимосвязь парцелляции с другими средствами актуального членения. Дополнены и уточнены критерии идентификации парцеллированных конструкций. Объяс-нено употребление нетрадиционных знаков препинания в прессе, исполь-зование специальных (логических, психологических) пауз в устной речи.

Проанализированный материал дал возможность выяснить основные сферы использования парцелляции как средства экспрессивного синтаксиса и определить функции парцеллятов. Работа доказывает, что явление парцелляции проникает в различные жанры публицистики, оно присуще украинскому языку в целом и языку масс-медиа в особенности. Явление парцелляции - это общеязыковая тенденция, которая наглядно специфи-чески связана с социальными и индивидуальными особенностями языко-вой коммуникации.

Ключевые слова: парцелляция, интонационная парцелляция, интенсиональ-ные элементы структуры предложения, экстенсиональные елементы структуры предложения, вербальные и невербальные средства актуального членения.

Размещено на Allbest.ru