Розвиток суспільно-політичної і юридичної лексики сучасної арабської літературної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ІМ. А. КРИМСЬКОГО

УДК 811.411'06'373.46

Розвиток суспільно-політичної і юридичної лексики сучасної арабської літературної мови

Спеціальність 10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Сівков Іван Вікторович

Київ 2008

 Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі Близького Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Захист відбудеться “16” жовтня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.174.02 в Інституті сходознавства ім. А. Кримського НАН України за адресою: 01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4.

З текстом дисертації можна ознайомитися в бібліотеці Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України за адресою: Київ, вул. Грушевського, 4, к. 207.

Автореферат розісланий “15” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філологічних наук Мотріченко О.М.

АНОТАЦІЯ

Сівков І.В. Розвиток суспільно-політичної і юридичної лексики сучасної арабської літературної мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії.

У дослідженні було встановлено лексико-семантичні групи СПЮЛ сучасної АЛМ. Було окреслено особливості становлення та розвитку цієї термінологічної групи в різні періоди її функціонування, встановлено зв'язок її формування з історичним розвитком процесів розбудови державно-політичних та правових систем в арабському світі. Уперше розроблено періодизацію розвитку СПЮЛ сучасної АЛМ. Визначено основні шляхи утворення термінологічних одиниць, що належать до досліджуваного семантичного поля. Проаналізовано типові форми словотвору, характерні для СПЮЛ сучасної АЛМ термінологічного словотвору, а також етимологічні особливості її компонентів.

Ключові слова: лексема, термін, термінологія, термінологічне поле, лексико-семантична група, словотвір, етимологія.

АННОТАЦИЯ

Сивков И.В. Развитие общественно-политической и юридической лексики современного арабского литературного языка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.13 - языки народов Азии, Африки, аборигенных народов Америки и Австралии.

В работе рассматривается общественно-политическая и юридическая лексика современного арабского литературного языка, в частности политические и юридические термины, широко используемые в современном арабском политическом дискурсе. Функционирование общественно-политической и юридической лексики арабского литературного языка тесно связано с социально-политическим и правовым развитием общества. Следовательно, общественно-политическая лексика является языковым выразителем процессов государственно-правового становления общества.

Исследование терминологического поля общественно-политической и юридической лексики вызвало необходимость определения в нем лексико-семантических групп: были выделены как терминологические так и номенклатурные группы. Определены основные особенности становления и развития исследуемой терминологической группы в разные периоды ее функционирования. Установлена связь формирования общественно-политической и юридической лексики с историческим развитием процессов становления государственно-политических и правовых систем в арабском мире с тем, чтобы подчеркнуть важность влияния экстралингвистических факторов на формирование терминологий. Впервые была разработана периодизация развития общественно-политической и юридической лексики в контексте определения исторических этапов формирования лексикона современного арабского литературного языка и определены основные пути образования терминологических единиц, которые принадлежат к данному семантическому полю. Анализируются и характерные для общественно-политической и юридической лексики современного арабского литературного языка типы терминологического словообразования, а также этимологические особенности ее компонентов.

Ключевые слова: лексема, термин, терминология, терминологическое поле, лексико-семантическая группа, словообразование, этимология.

SUMMARY

Sivkov, I.V. The development of sociopolitical and law lexis of the Modern Standard Arabic. - Manuscript.

The thesis on the competition of the academic degree of the Candidate of the Philological Sciences. Speciality 10.02.13 - languages of the peoples of Asia, Africa, aboriginal peoples of America and Australia.

The establishment of the lexico-semantic groups of Modern Standard Arabic sociopolitical and law lexis were conducted in the thesis. The main peculiarities of the formation and development of this terminological group are defined in the different periods of its functioning. The connection of its diachronic formation with the historical development of Arabic world state and law institutions was established. The periodization of the development of sociopolitical and law lexis was firstly developed. The main methods of formation of terminological units that belong to the aforementioned semantic field were laid down. The typical forms of word formation that are characteristic for sociopolitical and law lexis and etymological peculiarities of its components are analyzed.

Key words: lexeme, term, terminology, terminological field, lexico-semantic group, word formation, etymology.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В українській лінгвоарабістиці дослідження переважно стосуються лексикографії, лексикології, граматики та діалектології. Праці В.С. Рибалкіна показують становлення та розвиток арабських лінгвістичних учень, стосуються базових концепцій традиційної арабської граматики, лексикології та лексикографії. Публікації О.О. Хамрая присвячені проблемам теоретичної та історичної граматики арабської літературної мови (АЛМ). В.І. Рижих аналізує дієслівну систему АЛМ, зокрема парадигматику неправильних дієслів. Дисертаційне дослідження Ю.І. Петрової фокусується на фонологічній та морфологічній системі єгипетського діалекту арабської мови. Монографія С.М. Боднаря розглядає мовну специфіку арабських комерційних ділових паперів.

Публікації російських, західних та арабських дослідників торкаються периферійних та фрагментарних питань етимології окремих термінологічних одиниць арабської мови, що позначають поняття державно-правового устрою арабських країн, становлення арабської суспільно-політичної і юридичної лексики (СПЮЛ), а також особливостей її функціонування в масиві текстів сучасної арабської преси. А.С. Сулейман здійснив етимологічне дослідження адміністративно-правових термінів іншомовного походження, широко використаних в історичному трактаті А. Джабарті “Аджа'іб ал-асар фі -т-тараджим ва-л-ахбар (Чудеса минувшини в життєписах та хроніках)”. Розвиток арабської СПЮЛ ХІХ ст. на основі матеріалів арабської преси та офіційних документів дослідили А. Аялон та А. аль-Гарраві. Аспекти функіонування терміносистеми сучасних арабських газетно-публіцистичних текстів порушують укладачі практичних посібників із перекладу лексики сучасної арабської преси (М.А. Майбуров, Н.Д. Фінкельберг та ін.).

Разом із тим становлення та структура термінологічних систем АЛМ досі ще не стали предметом спеціалізованих наукових студій. За браком комплексних досліджень СПЮЛ відчутна необхідність аналізу особливостей цієї лексичної групи на різних етапах її формування, а також розгляду шляхів поповнення суспільно-політичного і юридичного термінологічного масиву. Саме цим і визначається актуальність дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах загальної державної наукової теми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації” (06БФ044-01).

Метою дисертаційної роботи є вивчення особливостей становлення та функціонування СПЮЛ сучасної АЛМ, визначення особливостей словотвору й етимології цієї лексики та її класифікація у світлі сучасної теоретичної лінгвістики.

Задля реалізації теоретичної мети було поставлено такі завдання:

1) встановлення частиномовної належності СПЮЛ АЛМ;

2) дослідження особливостей коранічної семантики окремих лексем, що згодом почали вживатися в ролі суспільно-політичних і юридичних термінів;

3) проведення аналізу функціонування СПЮЛ в класичний і посткласичний періоди розвитку арабського лексикону (кін. VII - XVIII ст.) та в ХІХ ст.;

4) з'ясування особливостей формування СПЮЛ у кінці ХІХ - сер. ХХ ст.;

5) визначення особливостей деривації СПЮЛ сучасної АЛМ;

6) дослідження специфіки продуктивних способів утворення СПЮЛ;

7) аналіз синонімічних та регіонально маркованих пластів у масиві СПЮЛ;

Об'єктом дослідження є суспільно-політична і юридична лексика сучасної арабської літературної мови.

Предметом дослідження є словотворчі та семантичні особливості суспільно-політичної і юридичної лексики сучасної арабської літературної мови у контексті її історичного розвитку.

Методика дослідження. Для розв'язання поставлених у праці завдань застосовано комплексне поєднання дескриптивного, історичного та етимологічного методів.

Матеріалом дослідження є лексика Корану, історіографічних праць, офіційних документів Єгипту 1860-1920-х рр., єгипетської періодики 1870-1920-х рр., загальноарабської періодики 2000-2007 рр., електронні версії конституцій арабських країн; офіційні інтернет-сайти вищих органів влади арабських країн; багатомовні словники суспільно-політичної, юридичної та дипломатичної лексики; тлумачні та фразеологічні словники сучасної АЛМ; енциклопедичні словники; описові граматики АЛМ; праці українських та зарубіжних дослідників у галузі арабської лексикології А. Аялона, В.М. Бєлкіна, А. аль-Гарраві, Б. Заграна, М.А. Майбурова, В. Монтея, А.Ф. аль-Мутаваллі, М.Є. Недоспасової, В.С. Рибалкіна, А.С. Сулеймана, В.Е. Шагаля, М. аш-Шигабі та ін.; історичні праці А. Авада, А. Абу Ал'яна, М. А. аль-Ашкара, Г. Баєрле, Х. Ібн Бакіра, М. Баракята, Ж. Дені, Ф. Кярама, Ю.Л. Різка, А. Самі-паші, М. ас-Саммана, Д. Сурделя, М.М. Убейдат та ін. Проаналізовано 3404 лексичні одиниці (з них 95% уживають у сучасній АЛМ як суспільно-політичні і юридичні терміни, а 5% або вийшли з термінологічного вжитку та були збережені у сучасному арабському лексиконі, або вийшли з активного вжитку, перейшовши до розряду історизмів та архаїзмів) у 64297 с. (2923 друкованих аркуші) текстів.

Наукова новизна роботи полягає в аналізі актуальних у сучасному арабському термінознавстві проблем частиномовної належності термінологічних одиниць на прикладі СПЮЛ. Виявлено особливості функціонування, продуктивні способи деривації та шляхи поповнення масиву СПЮЛ сучасної АЛМ, досліджено шляхи термінологізації арабської загальнолітературної лексики на прикладі аналізу процесів становлення СПЮЛ на різних етапах розвитку арабського лексикону. Вирішення важливих проблем формування суспільно-політичної і юридичної термінології сучасної АЛМ сприятиме заповненню прогалин у дослідженнях зазначених термінологічних полів та наданню їм більш системного характеру.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що на широкому матеріалі дослідження СПЮЛ сучасної АЛМ було сформульовано нові принципи теоретичного аналізу процесів розвитку словникового складу АЛМ та термінології як її складової, систематизації лексичних одиниць АЛМ шляхом виокремлення у ній підсистем, до яких належать лексико-семантичні поля, термінологічні та тематичні групи, окреслення меж функціонування СПЮЛ, а також формулювання нових засад взаємодії лінгвістичних явищ суспільно-політичної і юридичної тематики АЛМ.

Практичне значення дослідження. Матеріали дисертації можуть бути застосовані при історичному дослідженні арабського лексикону; етимологічному аналізі окремих лексичних груп АЛМ; встановленні шляхів контактів арабської мови з інших мовами (перською, османсько-турецькою тощо); вивченні картини світу АЛМ у державотворчій і правовій сферах; дослідженнях в галузі політичної історії арабо-мусульманського світу, зокрема формування державно-політичних та правових інститутів; викладанні дисциплін “Суспільно-політичний переклад (арабська мова)”, “Лінгвокраїнознавство (арабська мова)”, “Лексикологія арабської мови”, “Східномовно-український переклад”, спецкурсів з арабського термінознавства та етимології, а також при написанні кваліфікаційних робіт студентами-арабістами. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в лекційних курсах “Лінгвокраїнознавство (арабська мова)”, “Практика перекладу”, “Східномовно-український переклад (арабська мова)” та “Основи ділової комунікації”, а також у спецкурсах з мовознавства та перекладознавства.

Особистий внесок здобувача. Дослідження є самостійним, усі результати отримані особисто автором.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на міжнародних наукових конференціях “Мова та культура” (2002, 2004), “Сходознавчі читання імені А. Кримського” (2003, 2004), “Мовні і концептуальні картини світу” (2003, 2004). Основні положення та результати дисертації викладено у 25 публікаціях.

Структура дисертаційного дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (195 позицій) та додатку А (“Арабсько-український словник суспільно-політичної і юридичної лексики”) обсягом 120 с. Повний обсяг дисертації - 327 с., з них 188 с. основного тексту.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, його актуальність, наукову новизну, методи, об'єкт і предмет дослідження, визначено його теоретичне та практичне значення, джерела проаналізованого в дослідженні лексичного матеріалу.

У розділі 1 “Теоретичні проблеми суспільно-політичної і юридичної термінології” розглянуто термін, що у лексичній системі мови виступає як особлива одиниця, що позначає поняття будь-якої галузі знань чи діяльності. На відміну від термінів, які називають наукові поняття, номенклатурні одиниці або номени називають предмети та поняття, прямо не співвіднесені з науковими поняттями. Номенклатура та власне термінологія є складовими термінологічного лексикону. Особливість мовної реалізації номенклатур полягає в тому, що номени застосовують для номінації окремих об'єктів певної галузі знання.

До властивостей терміна, що відмежовують його від загальнолітературних слів, належать: а) систематичність; б) незалежність від контексту; в) відносна однозначність у межах певної дисципліни; г) відсутність емоційно-експресивних якостей та стилістичних варіантів. Термінологічні поля мови переважно утворені зі слів, що належать до її загальнолітературного пласту. Це було підтверджено дослідженням суспільно-політичної термінології сучасної АЛМ, яка не виявила характерних лише для неї способів морфологічної та лексико-семантичної деривації. Розвиток як суспільно-політичної і юридичної, так і загальновживаної лексики АЛМ проходить за тими ж загальними законами. Суспільно-політичній термінології сучасної АЛМ притаманні термінологічні одиниці, які формально не відрізняються від загальновживаних слів, а також так звані міжгалузеві омоніми - терміни, які в різних галузях науки набувають окремих значень, як-тогдКОИ muntahab “збірна (команда)” (спорт.) та “обраний (про органи влади)”. СПЮЛ сучасної АЛМ представлена термінами, що належать до різних частин мови з кількісним переважанням іменних форм.

Семантичний аналіз масиву СПЮЛ сучасної АЛМ, представленого як власне термінами, так і елементами номенклатурних полів - номенами, дозволяє виокремити в ньому п'ять тематичних груп.

По-перше, політична лексика, в якій ідентифіковані:

а) політична термінологія, що позначає явища як внутрішньої (ЗбИСбгЗд ЭЗТ ИгЮЪП Эн fвza bi-maq`ad fо -l-barlamвn “здобути місце в парламенті”; ЕМСЗБ ЗдКОЗИЗК гИЯСЙ iрrв' intihвbвt mubakkira “проведення дострокових виборів”), так і зовнішньої політики (КУбг ГжСЗЮ ЗбЗЪКгЗП tasallama awrвq al-i`timвd “прийняти вірчі грамоти”; ЮгЙ qimma “саміт”); б) номенклатурні одиниці, поєднані у семантичну групу зі значенням “назви політичних течій і спрямувань” (бнИСЗбн lоbirвliyy “ліберальний”; гНЗЭЩ muhвfiz “консервативний”).

По-друге, юридична лексика (ЮЛ) (детальніше розглянута нижче).

По-третє, військово-політична лексика, що позначає військові, а також терористичні дії (ЗбНСИ Ъбм ЗбЕСеЗИ harb `alв -l-irhвb “війна з тероризмом”; ЗбНСИ ЗбГебнЙ al-harb al-ahliyya “громадянська війна”).

По-четверте, економічна лексика, використана на позначення понять, пов'язаних із економічною ситуацією (ИШЗбЙ bitвla “безробіття”; КЦОг tad?ahhum “інфляція”), з торгівлею, фінансами, інвестиціями (КМЗСЙ tiрвra “торгівля”; ЗУКЛгЗСЗК istismвrвt “інвестиції”).

У ній виокремлено також номенклатурні поля з загальним значенням: а) “назви економічних і фінансових організацій” (ЗбдЮП ХдПжЮ ЗбПжбм sundыq an-naqd ad-duwaliyy “МВФ”;гдЩгЙ ЗбКМЗСЙ ЗбЪЗбгнЙ munazzamat at-tiрвra al-`вlamiyya “СОТ”); б) “назви професій осіб, пов'язаних з економікою” (гНЗЭЩ ЗбИдЯ ЗбгСЯТн muhвfiz al-bank al-markaziyy “голова національного банку”; СМб ЗбГЪгЗб raрul al-a`mвl “бізнесмен”).

У ЮЛ як найбільшій за обсягом складовій суспільно-політичної лексики виокремлено термінологічну групу, вживану на позначення юридичних правил та норм (УбШЙ sulta “влада”; НЮжЮ huqыq “права”). Однак більша частина масиву ЮЛ розподілена за номенклатурними групами, використаними для номінації: а) державних символів (ФЪЗС рi`вr “герб”; жШдн дФнП naроd wataniyy “національний гімн”); б) одиниць адміністративно-територіального поділу (гНЗЭЩЙ muhвfaza “провінція”; ЮЦЗБ qadв' “район”); в) органів державної влади (ЗбжТСЗБ гМбУ maрlis al-wuzarв' “Рада міністрів”; НЯжгЙ hukыma “уряд”); г) посадових осіб (ЪЗеб `вhil “монарх”; СЖнУ ЗбжТСЗБ ra'оs al-wuzarв' “прем'єр-міністр”); д) нормативно-правових актів (гСУжг marsыm “декрет”; гФСжЪ ЗбЮЗджд maрrы` al-qвnыn “законопроект”); е) судів різних інстанцій (гНЯгЙ ЗбЪПб ЗбПжбнЙ mahkamat al-`adl ad-duwaliyya “Міжнародний трибунал (у Гаазі)”; ЗбгНЯгЙ ЗбПУКжСнЙ al-mahkama ad-dustыriyya “Конституційний суд”); ж) професій осіб, що мають стосунок до юридичної сфери (гНЗг muhвmin “адвокат”; ЮЗдждн qвnыniyy “правник”); з) політичних організацій - партій, громадських об'єднань та їх керівництва (НСЯЙ haraka “рух”; ТЪнг za`оm “лідер (партії, організації)”).

Деякі терміни можуть належать до декількох номенклатурних груп, отримуючи в кожній із них окреме значення: ЮЦЗБ qadв': 1) “суд”, “судочинство” (органи судової влади); 2) “район” (одиниці адміністративно-територіального поділу).

У розділі 2 “Формування та розвиток арабської суспільно-політичної та юридичної лексики” досліджено розвиток СПЮЛ на різних етапах формування арабського лексикону.

Було запропоновано таку систему періодизації історії розвитку арабського словника:

1) докласичний період (до кін. VII ст.); 2) класичний період (до XII ст.); 3) посткласичний період (XIII - XVIII ст.); 4) новий період (XIX - сер. XX ст.); 5) сучасний період (з сер. ХХ ст.). Ця система з незначними змінами була прийнята за основу при побудові хронології становлення арабської СПЮЛ: 1) коранічний період (до сер. VII ст.); 2) класичний період (кін. VII - XII ст.); 3) посткласичний період (XIII - XVIII ст.); 4) новий період (XIX - сер. XX ст.); сучасний період (з сер. ХХ ст.).

Аналіз семантики коранічної лексики, яка у посткоранічний період була широко вживаною у суспільно-політичній і юридичній сферах, дозволяє виокремити у ній такі тематичні групи: а) “влада, панування” (УбШЗд sultвn); б) людина як намісник (спадкоємець) Аллаха на землі” (ОбнЭЙ halоfa); в) “зразок для наслідування” (ЕгЗг imвm); г) “помічник”, “захисник”, “заступник” (жТнС wazоr, жЗб wвlin); д) “рада”, “консультація” (ФжСм рыrв); е) “група людей”, “спільнота” ( ГгЙ umma, гбЙ milla, ШЗЖЭЙ tв'ifa, Южг qawm, НТИ hizb, ФЪИ љa`b та ЮИнбЙ qabоla); ж) “сторона” (ЮШС qutr); з) лексема гбЯ malik позначає поняття “володар”, у якому визначаються два напрямки реалізації: політичний - “цар”, “правитель” і сакральний - “Господь”; і) “закони і приписи Аллаха” ( НЯг hukm, ФСнЪЙ рarо`a, а також синонімічне ФСЪЙ љir`a і пов'язане з ним ФСЪ љara`a “встановити релігійні закони”);

У масиві використаних у класичну епоху суспільно-політичних і юридичних термінів на базі аналізу їхньої історичної семантики виокремлено такі групи: а) лексика, яка вживалася в класичній та збережена в сучасній АЛМ, не зазнавши семантичних змін (дЗЖИ nв'ib “заступник”); б) лексичні одиниці, використовувані в класичний період розвитку арабської мови та вживані в сучасній АЛМ зі збереженням значення в модифікованому вигляді (жХн wasiyy “опікун неповнолітнього правителя” > “регент”); в) слова, що використовувалися в класичній та продовжують уживатися в сучасній АЛМ зі зміною семантики (гдФжС manрыr “документ правителя” > “листівка”); г) слова та словосполучення - архаїзми (Ъбм ЯЗд kвna `alв “перебувати на посаді”, “займати посаду”); д) лексеми - історизми (ЪЗгб`вmil “губернатор”). В історичних текстах цього періоду вживано лише незначну кількість іншомовних запозичень (грецьк. ЯжСЙ kыra “адміністративно-територіальна одиниця, що була складовою частиною провінції”, середньоперськ. ПнжЗд diwвn “канцелярія” та тюркськ. ИЯ bik “бег”, “бей”).

У політичній і юридичній термінології, вживаній в історичних працях посткласичного періоду, виділено такі групи: а) лексика класичного періоду, використовувана в сучасній АЛМ без семантичних змін (ЪХнЗд `isyвn “непокора”, “бунт”, “заколот”); б) слова класичного періоду, шо вживаються в сучасній АЛМ зі зміною семантики (ЗУКЮб istaqalla “правити незалежно, самостійно” > “стати незалежним”, “оголосити незалежність”); в) історизми, які також уживали у класичний період (ЯСУн kursiyy “трон”, “престол”, у сучасній АЛМ - “стілець”); г) архаїчні слова та словосполучення, які вживали і в класичний період (СУг rasama “постановити”); д) лексеми, що почали вживатися в ролі політичних термінів у посткласичний період, і функціонують в сучасній АЛМ без семантичних змін (гдХИ mansib “посада”); е) архаїзми, що вживалися в цей період, але були невідомі в класичну епоху (КУбШд tasaltana “сісти на престол”); ж) історизми, які вживалися в зазначений період і були невідомі в арабській мові класичної епохи (НМжИнЙ huрыbiyya “посада хаджиба”).

В османську епоху певна частина лексем, які вживалися у своєму загальному, нетермінологічному значенні, ввійшла до термінології османської юриспруденції: ці лексичні одиниці набули, таким чином, термінологічної семантики (гНЯгЙ mahkama “ім'я місця від дієслова НЯг hakama “виносити постанову, вирок”” > “територія, на яку поширюється юрисдикція судді” сучасн. “суд”).

В історіографічній праці А. аль-Джабарті “Чудеса минувшини в життєписах та хроніках”, що є основним джерелом масиву СПЮЛ кін. XVIII - поч. ХІХ ст., засвідчено вживання лексичних одиниць, які: а) зазнали термінологізації на попередніх етапах розвитку арабського лексикону та вживані в сучасній АЛМ з тою самою семантикою (ЮИЦ Ъбм qabada `alв “заарештувати”; КЮбП taqallada “обіймати посаду”); б) набули термінологічної семантики в той час і зберегли її донині (КСГУ tara''asa “очолити”; ГжСЗЮ awrвq “документи”); в) терміни-історизми (ЯФжЭнЙ kuрыfiyya “провінція”; ЯЗФЭ kврif “правитель провінції”). У запозиченій до арабської мови турецько-османської адміністративно-політичної і юридичної термінології, яку вживає аль-Джабарті, виокремлено такі групи: а) питомо тюркська (ИнжСбПм buyuruldu “наказ великого візира або іншого чиновника високого рангу”); б) запозичена до тюркської з інших мов, зокрема з перської (ЯКОПЗ kethudв “кетхода”; ИЗФЗ bврв “паша”); в) генетично не належна до пласту тюркської автохтонної лексики, яку було скомпоновано з тюркомовних, іраномовних та арабомовних або суто арабомовних основ і яка отримала турецьке лексичне оформлення (УЗСм ЪУЯС sвr-і`askar “сераскер - головнокомандувач війська”; ЮЗЖгЮЗг qв'immaqвm “ка'іммакам - тимчасовий виконувач обов'язків губернатора”).

У текстах єгипетських офіційних документів і преси ХІХ - поч. ХХ ст. зафіксовано адміністративні і юридичні терміни, які: а) набувши термінологічної семантики в зазначений період, зазнали детермінологізації в сучасній АЛМ і зберегли свою класичну семантику (РЗК zвt “шляхта”, класичн. “той самий”; СГн ra'y “голос (виборч.)”, класичн. “думка”, “погляд”); б) вийшли з термінологічного вжитку, реалізувавшись як загальнолітературні слова (гЮЗбЙ maqвla “тронна промова”, суч. “газетна стаття”); в) вийшли з ужитку, перейшовши до архаїзмів (ЪХЗЙ `usв “заколотники”, “повстанці”, суч. гКгСПжд mutamarridыn; ЗЪКХЗИ i`tisвb “страйк”, суч. ЕЦСЗИ idrвb). Аналіз масиву текстів єгипетської преси кінця ХІХ - поч. ХХ ст. відбиває складність та непослідовність процесів термінологізації лексики, виражених у ваганні при виборі застосування лексичних одиниць, що мають синонімічний характер, який виявляється на рівні опозиції “питоме - питоме” та “питоме - запозичене” (ЗУКЪЭм ista`fв - ЗУКЮЗб istaqвla “піти у відставку”; ЗбУжУнЗбнУК as-sыsiyвlоst - ЗФКСЗЯнжд iрtirвkiyyыn “соціалісти”).

У розділі 3 “Шляхи утворення і семантичні особливості суспільно-політичної і юридичної лексики в сучасній арабській літературній мові” розглянуто шляхи утворення СПЮЛ сучасної АЛМ та проаналізовано словотворчі моделі, за якими проходить її формування.

Продуктивними способами утворення словотворчих моделей для формування суспільно-політичних і юридичних термінів є афіксальний для простих та синтаксичний для складних термінів (словосполучень).

До високопродуктивних належать три види афіксів.

І. Простий трансфікс, що утворює словотворчі моделі (fu`lНЯг hukm “влада”);

ІІ. Складний трансфікс, представлений простим трансфіксом із префіксом, суфіксом, інфіксом та конфіксом (поєднання префікса та суфікса): а) простий трансфікс поєднаний з префіксами (ma- - maf`іlгМбУ maрlis “Рада” <нМбУ yaрlis “(він) сидить”); б) простий трансфікс поєднаний з суфіксами (-at - fa`вlatдТЗеЙ nazвha “чесність”, “прозорість” (виборів) <дТе nazuha “бути чесним”); в) простий трансфікс поєднаний з інфіксом (-ti- - 'ifti`вl ЗЮКСЗЪ iqtirв` “голосування” < ЗЮКСЪ iqtara`a “голосувати”); г) простий трансфікс поєднаний з конфіксами (mu- + -at > mufв`alatгдЗЭУЙ munвfasa “конкуренція”, “суперництво” <дЗЭУ nвfasa “конкурувати”);

ІІІ. Суфікс (-atгбЯЙ malika “королева” <гбЯ malik “король”).

У сучасній АЛМ випадки арабського словоскладення представлені у широко розповсюдженій префіксації запереченою часткою lв прикметників різних типів, масдарів (імен дії) та абстрактних іменників (бЗПУКжСн lв dustыriyy “неконституційний”;бЗЗУКЮСЗС lв stiqrвr “нестабільність”).

Велика кількість суспільно-політичних і юридичних термінів репрезентована словосполученнями, у складі яких виокремлено двох-, трьох- та багатокомпонентні (НЗбЙ ЗбШжЗСЖ hвlat аt-tawвri' “надзвичайний стан”; гМбУ ЗбФЪИ ЗбГЪбм maрlis аљ-љa`b аl-a`lв “Вища народна рада”;ЪПг КжЭС ЗбдХЗИ ЗбЮЗдждн `adam tawaffur аn-nisвb аl-qвnыniyy “відсутність кворуму”; ШбИ гд ЗбНЯжгЙ ЗбЗУКгСЗС Эн КХСнЭ ЗбГЪгЗб talaba min al-hukыma al-istimrвr fо tasrоf al-a`mвl “доручити уряду продовжувати виконання обов'язків”; ЗбПЗЖСЙ СЖнУ ЗбУнЗУнЙ бгдЩгЙ ЗбКНСнС ЗбЭбУШнднЙ ra'оs ad-dв'ira as-siyвsiyya li-munazzamat at-tahrоr al-filistоniyya “голова політбюро Організації визволення Палестини”).

Процес термінологізації загальнолітературних слів, які належать до категорії імен дії, дієприкметників та відносних прикметників, тісно пов'язаний з їхнім переходом до класу іменників (субстантивації) (КдЩнг tanzоm “організування” > “організація”;гУДжб mas'ыl “той, на кого покладено відповідальність” > “відповідальна особа”; ГХжбн usыliyy “фундаменталістський” > “фундаменталіст (релігійний)”) і прикметників (ад'єктивації) (гдКОИ muntahab “той, кого обрали” > “обраний”).

Лексико-семантичний спосіб також є продуктивним у формуванні суспільно-політичної та юридичної термінології АЛМ, де він представлений такими моделями, як розширення значення (ЦСнИЙ darоba “джиз'я - подушна подать, яка платилася немусульманами)” > “будь-який податок”); звуження значення (НТИ hizb “частина”, “доля”, “група людей, які підтримують когось абу якусь справу” > “партія (політична)”); метонімізація (УбШЗд sultвn “влада - абстрактне, імперсоніфіковане поняття” > “султан - титул правителя, носія влади ”).

Продуктивним в утворенні СПЮЛ АЛМ є калькування семантики слів європейських мов. Визначено декілька типів калькування: словотворчі кальки (ЗбУЗгнЙ гЪЗПЗЙ mu`вdвt as-sвmiyya “антисемітизм”; гЪЗП бГгнСЯЗ mu`вdin li-Amоrikв “антиамериканський”; гКЪПП ЗбЗШСЗЭ muta`addid al-atrвf “багатосторонній”; ЗдЭХЗбн infisвliyy “сепаратистський”; ФЪИнЙ љa`biyya “популярність”); семантичні кальки (КнЗС tayyвr “(політична) течія”; ЕХбЗН islвh “реформа”); фразеологічні кальки (ЗбПжб ЗбСЗЪнЙ ббЕСеЗИ al-duwal аr-rв`iya li-l-irhвb “держави, що підтримують тероризм”, з англ. terrorism-sponsoring states; ЗбНЮжЮ ЗбгПднЙ al-h?uqыq al-madaniyya “громадянські права”, з англ. civil rights); напівкальки (бнИСЗбн lоbirвliyy “ліберал”;ЭнПСЗбнЙ fоdirвliyya “федерація”; ГжСж - ЕЭСнЮн urы-ifrоqiyy “євро-африканський”; ЗбГжСжИн ЗбГШбУн аl-urыbiyy аl-atlasiyy “євроатлантичний”).

Певна частина масиву суспільно-політичних і юридичних термінів була запозичена (ПУКжС dustыr “конституція”, з середньоперськ.; ИСбгЗд barlamвn “парламент”, з французськ.; ИдЯ bank “банк”, з італійськ.). Дослідження арабської адміністративної і юридичної термінології виявляє численні факти реалізації арабо-турецької мовної інтерференції, що дістала своє вираження, зокрема, в “поверненні” до арабської мови класичної лексики в новому, набутому під впливом вживання в османській офіційно-діловій мові, семантичному оформленні (дЗНнЙ nвhiya “округ”; ЮСЗС qarвr “постанова”; енЖЙ ha'ya “організація”).

У суспільно-політичній термінології АЛМ широко вживаються абсолютні (повні) терміни-синоніми, в яких виокремлено лексичні (гИЗНЛЗК mubвhasвt, гНЗПЛЗК muhвdasвt, гЭЗжЦЗК mufвwadвt “переговори”) і словотворчі (КжТнС tawzоr та ЗУКнТЗС istоzвr “призначення міністром”). Особливою формою реалізації синонімії в політичній термінології сучасної АЛМ є використання подвоєних слів-синонімів, яке стилістично виконує функцію підтвердження та підсилення значення. Вживання таких синонімічних груп оказіонально засвідчено в газетно-публіцистичних і юридичних текстах (ЗбКОбн at-tahallо таЗбКдЗТб at-tanвzul “територіальна поступка”).

У СПЮЛ АЛМ явище регіонального маркування характерне для деяких тематичних груп термінології і номенклатури. Воно спричинене термінологізацією семантично близьких або тотожних слів: КСЗИ turвb “територія” (магриб., маврит., букв. “ґрунт”) -ГСЗЦ arвdin (решта країн арабського світу);КЪПнб ta`dоl “внесення змін до закону, конституції тощо” (в усіх арабських країнах) -КдЮнН tanqоh (туніськ., кувейт.); гНЗЭЩЙ muh?вfaz?a “провінція” (іракськ, єменськ., сирійськ., єгипетськ., ліванськ.) - жбЗнЙ wilвya (алжирськ., суданськ.) - гдШЮЙ mintaqa (саудівськ.).

Дисертаційне дослідження дає підстави зробити такі висновки.

1. У сучасній АЛМ лексеми, тематично визначені як суспільно-політичні і юридичні, за частиномовною належністю основ представлені такими іменними категоріями, як іменники, масдари, імена діяча та особи, що зазнає дії, імена відносні, а також дієсловами. Як суспільно-політичні терміни функціонують також і прислівники, термінологізація яких, однак, не має частотного характеру.

2. Семантичний аналіз низки коранічних лексем, які згодом уживали як суспільно-політичні терміни, свідчить про те, що вони здебільшого ще не набули своїх класичних термінологічних значень.

3. У пізньокласичний, посткласичний період (XI - XVIII ст.) та протягом ХІХ ст. зростає кількість суспільно-політичних термінів - запозичень із перської та тюркських мов. Через перську, а згодом - османсько-турецьку мову було запозичено значну кількість політичних термінів - композитів арабсько-перського походження. Певну частину лексичного масиву, арабського за походженням, було повторно запозичено з османсько-турецької мови з новою термінологічною семантикою.

4. Особливістю функціонування СПЮЛ кін. ХІХ - сер. ХХ ст. є вживання синонімічних термінів, зокрема протиставлення питомих та запозичених термінологічних одиниць із тотожнім значенням, використання певної кількості конотативного лексичного матеріалу, який відбиває тогочасні історичні реалії.

5. СПЮЛ утворюється за словотворчими законами арабської мови. Словотворчих засобів, характерних для СПЮЛ арабської мови та відмінних від загальнолітературної, не виявлено.

6. При формуванні СПЮЛ сучасної АЛМ продуктивними є афіксальний словотвір, калькування, синтаксичний спосіб словотвору, розвиток нових термінологічних значень у лексемах класичної арабської мови внаслідок семантичних змін.

7. СПЮЛ сучасної АЛМ притаманна незначна кількість синонімічних слів, які мають тотожні або близькі значення (11% термінологічного масиву). До синонімічних належать і регіонально марковані суспільно-політичні та юридичні лексеми.

частиномовний лексика арабський

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Розвиток арабської адміністративної лексики в омейадський, аббасидський та мамлюцький періоди // Сходознавство. - К.: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, 2002. - Вип. 19/20. - С. 120-127.

2. Нові матеріали до питання етимології арабської адміністративної лексики // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2003. - Вип. 7. - С. 31-37.

3. Порівняльне етимологічно-семантичне дослідження адміністративної лексики в арабській та українській мовах // Українське мовознавство: Міжвідомчий науковий збірник. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2003. - Вип. 26. - С. 16-18.

4. Адміністративно-політична лексика в Корані // Сходознавство. - К.: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, 2004. - Вип. 23/24. - С. 141-147.

5. До питання укладання словника сучасної арабської політичної лексики // Сходознавство. - К.: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, 2004. - Вип. 25/26. - С. 145-149.

6. Суспільно-політична лексика в Корані // Східний світ. - К.: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, 2006. - № 2. - С. 145-158.

7. Сівков І. В. Формування суспільно-політичної та юридичної лексики арабської мови у класичний та посткласичний період (VII - XVIII ст.) // Східний світ. - К.: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, 2007. - № 4. - С. 120-132.

8. Сівков І. В. Арабсько-український юридичний словник. - К.: Альфа друк, 2008. - 28 с.

9. Термінологія сакральної влади: порівняльний аналіз арабо-мусульманської та японської традицій // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. - К., 2002. - Вип. 59. - С. 18-25.

10. Реалізація понять “держава” та “країна” в деяких слов'янських, західноєвропейських та східних мовах // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. - К., 2002. - Вип. 60. - С. 25-29.

11. Реалізація понять “міністр” та “прем`єр-міністр” (голова Уряду, голова Ради міністрів в арабській, англійській, українській мовах) // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. - К., 2002. - Вип. 61. - С. 17-22.

12. Етимологічне дослідження слова siyasat „політика” в арабській мові // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. - К., 2003. - Вип. 63/64. - С. 20-22.

13. Семантичні особливості позначення понять «конституція» та «король» в арабській мові в порівнянні з українською та англійською // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. - К., 2003. - Вип. 65. - С. 19-22.

14. Джерельна база арабської адміністративно-політичної лексики // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. - К., 2003. - Вип. 66. - С. 62-68.

15. Арабські політичні терміни, виражені віддієслівним іменником // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. - К., 2004. - Вип. 67. - С. 36-39.

16. Політичний термін, виражений дієприкметником, в арабській мові // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. - К., 2004. - Вип. 68. - С. 12-15.

17. Морфологічна структура політичного терміна, вираженого відносним прикметником, в арабській мові // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. - К., 2004. - Вип. 69. - С. 61-64.

18. Матеріали до арабсько-українського словника політичної лексики // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. - К., 2004. - Вип. 71. - С. 63-67.

19. Матеріали до словника суспільно-політичної лексики // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. - К., 2004. - Вип. 72. - С. 100-102.

20. Теоретичні питання дослідження адміністративно-політичної лексики в арабській мові // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2003. - Вип. 9. - С. 286-289.

21. Морфологічні особливості адміністративно-політичної лексики в арабській мові // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2004. - Вип. 11. - Книга 2. - С. 151-154.

22. Державотворча термінологія в мусульманських країнах (на матеріалі арабомовних країн) // Мова і культура. - К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2002. - Вип. 5. - Том ІІ/2. - С. 127-137.

23. Розвиток арабської адміністративної лексики (Єгипет, XVIII-XIX ст.) // VII Сходознавчі читання А. Кримського: Тези доповідей міжнародної наукової конференції 4-5 червня 2003 р. - К.: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, 2003. - С. 85-86.

24. Регіоналізми в арабській адміністративно-політичній лексиці // VIIІ Сходознавчі читання А. Кримського: Тези доповідей міжнародної наукової конференції 2-3 червня 2004 р. - К.: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, 2004. - С. 96-97.

25. Проблеми дослідження адміністративної лексики арабської мови. Дієслово як політичний термін в арабській мові // Мова і культура. - К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2004. - Вип. 7. - Т. ІІ. - С. 272-275.

Размещено на Allbest.ru