Лінгвальні засоби актуалізації авторських моделей світу в романах сестер Бронте

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

УДК: 821.111:81'42

Лінгвальні засоби актуалізації авторських моделей світу в романах сестер Бронте

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Підгорна Анна Борисівна

Одеса 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться " 28 " лютого 2008 року о 12.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 165а.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано " 24 " січня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

АНОТАЦІЯ

Підгорна А.Б. Лінгвальні засоби актуалізації авторських моделей світу в романах сестер Бронте. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет імені І.І.Мечникова. - Одеса, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню лінгвальних параметрів світовідбиття в текстах творів Шарлоти, Емілі та Енн Бронте. Текст проаналізовано як результат авторської інтерпретації світу, відтвореної засобами мови, притаманних автору як представнику певної мовної спільноти. Текст втілює авторську модель світу, яка, на відміну від індивідуальної картини світу будь-якої особистості, обумовлена авторським задумом, тобто становить "свідому" лінгвальну інтерпретацію дійсності. В тексті як продукті мислення автора відтворюються основні особливості лінгвальної картини світу, розгляд якої передбачає застосування методів концептуального аналізу.

Основу авторських моделей світу сестер Бронте складають гіперконцепти "NATURE" та "MAN" ("PERSON"). Подібність схеми конструювання зазначених гіперконцептів, збіг функції, виконуваних їх конституентами, та спільність стилістичних прийомів, у формуванні яких задіяно концепти, свідчить про відносний збіг концептуальних матриць у всіх трьох сестер Бронте. Це зумовлено, насамперед, спільністю екстралінгвальних та парадигмальних умов їх творчості. Різниця в кількісному співвідношенні активності вербалізації тематичних концептополів у творах письменниць та індивідуально-авторські особливості стилю свідчать про суб'єктивність світосприйняття в кожній індивідуальній картині світу, похідною від котрої є авторські моделі світу, представлені в художніх текстах.

Ключові слова: картина світу, авторська модель світу, світосприйняття, інтерпретація, лінгвоконцептосфера, концептополе, концепт, вербалізація.

АННОТАЦИЯ

корелятивність лінгвоконцептуальний бронте

Подгорная А.Б. Лингвальные средства актуализации авторских моделей мира в романах сестер Бронте. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесский национальный университет имени И.И.Мечникова. - Одесса, 2008.

Диссертация посвящена изучению лингвальных особенностей мировосприятия в текстах произведений Шарлоты, Эмили и Энн Бронте. Текст рассматривается как результат интерпретации мира автором, представленный посредством языка, носителем которого является создатель текста. В тексте как продукте мышления и лингвальной деятельности отображаются основные особенности мировосприятия автора, его индивидуальная лингвоконцептосфера. Однако, в отличие от индивидуальной картины мира, авторская модель мира представляет собой "осознанную" лингвальную интерпретацию действительности.

Текст как единица макроуровня языковой системы воплощает наиболее релевантный способ передачи смыслового содержания с помощью языковых единиц. Являясь продуктом авторского сознания, текст передает специфику мышления автора и индивидуальные особенности его языковой картины мира, исследование которых обусловливает аппликацию методов концептуального анализа. В рамках нашей работы концептуальный анализ определяется как выявление концептуальных характеристик через значения языковых единиц, которые репрезентируют определенный концепт, их словарные дефиниции и текстовые контексты.

Концепты "NATURE" и "MAN" ("PERSON") являются основой авторских моделей мира сестер Бронте и образуют координаты их лингвоконцептосистем. Адекватное восприятие указанных концептов как ключевых единиц авторского текстопространства подтверждается квантитативным анализом частотности их вербализации, их номинативной многофункциональностью (репрезентация определенного предмета природы или части тела, характеристика персонажей, описание внешности и эмоционального состояния героев, номинация индивида посредством упоминания определенной части тела) и стилистической активностью (эпитет, метафора, сравнение, персонификация, метонимия, антитеза, гипербола и т.д.).

Аналогичность схемы построения авторских моделей мира у сестер Бронте, совпадение функций, которые выполняют их конституенты, и схожесть стилистических приемов, в формировании которых задействованы концепты, свидетельствует об относительном наложении концептуальных матриц у всех трех сестер Бронте, что обусловлено, в первую очередь, общностью экстралингвальных и парадигмальных условий их творчества. Разница в количественном соотношении активности тематических концептополей в произведениях писательниц и индивидуально-авторские особенности стиля служат доказательством субъективности мировосприятия каждого индивида, что находит свое отражение в его индивидуальной картине мира, производной от которой является авторская модель мира.

Ключевые слова: картина мира, авторская модель мира, мировосприятие, интерпретация, лингвоконцептосфера, концептополе, концепт, вербализация.

ABSTRACT

Pidgorna A.B. Linguistic means of the authors' world models actualization in the Bronte sisters' novels. - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.04. - Germanic Languages. - Odesa I.I . Mechnikov National University. - Odesa, 2008.

The dissertation deals with the linguistic parameters of world perception as reflected in the literary texts of Charlotte, Emily and Ann Bronte. The text embodies the author's world model which, contrary to the individual world picture, is mediated by the author's intention dependent on the text concept and is a conscious linguistic interpretation of reality. Being a product of the writer's consciousness, the text conveys the peculiarities of thinking and the features of linguistic world picture, the study of which determines conceptual analysis application.

Hyperconcepts “NATURE” and "MAN" ("PERSON") form the basis of the Bronte sisters' linguistic conceptual spheres and the core dimensions of their world models as well. The similarity of these concepts structure and their constituents functioning, along with the stylistic devices their elements construct demonstrates the relative coincidence of the Bronte sisters' conceptual matrixes that can be explained mainly by the common extralinguistic and paradigmatic factors of their creative activity. The difference in ratio of their thematic conceptual fields verbalization frequency in the novels and individual stylistic features prove the subjectivity of each individual world perception whose derivative the author's world model is.

Key words: world picture, author's world model, world perception, interpretation, linguistic conceptual sphere, conceptual field, concept, verbalization.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасний етап розвитку лінгвістичної науки характеризується виразною тенденцією до розгляду мовних процесів і явищ у всій сукупності їх взаємозв'язків. Мова сприймається не лише як самостійний унікальний феномен, а значною мірою і як засіб доступу до всіх ментальних процесів, що визначають буття людини та її місце в суспільстві. Тенденцію до антропологізації лінгвістичної думки зумовлено сприйняттям мовної семантики як особливої форми відбиття світу, здатної відобразити спосіб концептуалізації дійсності, притаманний цій мові (А. Вежбицька. О. С. Кубрякова, Ю. С. Степанов, А. Д. Шмєлєв, С. Гуттенплан, Г. В. Ланґакер, E. Сепір, Дж. Сьорль). Отже, лінгвістичні дослідження стають основою для вивчення культури, національного менталітету та духовно-практичної діяльності людини, реалізацією якої можна вважати зокрема художній текст.

Мова художнього твору як вторинна моделювальна система конструює художню модель світу (Ю.М. Лотман). Текст, таким чином, є результатом інтерпретації світу автором, відтвореного засобами мови, притаманними автору як представнику певної мовної спільноти. В тексті як продукті мислення та лінгвальної діяльності відображаються основні особливості світобачення письменника, його лінгвоконцептосфера. На відміну від індивідуальної картини світу будь-якої іншої особистості авторська модель світу є зумовленою задумом творця, тобто становить "свідому" лінгвальну інтерпретацію дійсності.

Авторська модель світу представляє собою ієрархічну ментальну структуру, конституйовану концептуальними одиницями різного об'єму. Оскільки майже кожен концепт має вербальне вираження, ми припускаємо, що ефективне дослідження авторської моделі світу в межах тексту стає можливим через лінгвокогнітивний аналіз функціонування основних одиниць, які її формують. Провідним методом дослідження когнітивної лінгвістики є концептуальний аналіз, що в нашій роботі передбачає вияв концептуальних характеристик через значення лексичних одиниць, які репрезентують певний концепт, через їх словникові тлумачення та мовленнєві контексти (М.М. Болдирев).

Актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на розгляд складних мовних феноменів та процесів, що виявляють особливості світобачення окремого індивіда та етносу в цілому. В той же час недостатньо з'ясовані концептуально значущі особливості мови видатних письменниць ХІХ ст. сестер Бронте, творчість яких була об'єктом дослідження переважно літературознавців. Вивчення авторських лінгвоконцептосфер уможливлює максимально адекватне сприйняття та інтерпретацію художніх текстів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Напрям дисертаційної роботи відповідає науковій темі факультету іноземної філології Запорізького національного університету "Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць" (код держреєстрації 0103U002181), затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Метою наукової роботи є дослідження лінгвоконцептуальних особливостей англомовного текстопростору сестер Бронте.

Для досягнення поставленої мети було розв'язано такі завдання:

- уточнено поняття "картина світу"; обґрунтовано його наукове значення та лінгвістична сутність;

- з'ясовано засади корелятивності понять "авторська модель світу" та "індивідуальна картина світу";

- виявлено особливості лінгвоконцептуального аналізу прозових творів сестер Бронте;

- встановлено структурні елементи лінгвоконцептосфер Емілі, Енн та Шарлоти Бронте;

- виокремлено домінанти авторських моделей світу сестер Бронте з огляду на їхні інтегративні та диференційні параметри;

- визначено структуру гіперконцептів "NATURE" та "MAN" ("PERSON") в авторських моделях світу сестер Бронте;

- проаналізовано шляхи вербалізації конституентів тематичних концептополів авторських моделей світу сестер Бронте;

- окреслено специфіку функціонування складників авторських лінгвоконцептосфер у текстах романів Емілі, Енн та Шарлоти Бронте.

Об'єктом дослідження в роботі виступають авторські моделі світу Емілі, Енн та Шарлоти Бронте.

Предметом аналізу постають лінгвальні засоби конструювання та актуалізації авторських моделей світу в текстах творів сестер Бронте.

Матеріалом дослідження є автентичні (англомовні) тексти романів Емілі Бронте "Wuthering Heights" (262 сторінки тексту), Енн Бронте "The Tenant of Wildfell Hall" (361 сторінка тексту) та Шарлоти Бронте "Shirley" (665 сторінок тексту).

Лінгвокогнітивний підхід до вивчення тексту як вербального втілення авторського задуму в межах загальнонаукової антропоцентричної парадигми становить теоретико-методологічну базу дисертації, основу якої закладено в роботах відомих вітчизняних і зарубіжних філологів (О.П. Воробйова, І.Р. Гальперін, В.А. Кухаренко, Ю.М. Лотман, О.О. Потебня, О.О. Селіванова, Г. Грауштайн, В. Тілє, Р.Г. ван де Вельде).

У процесі аналізу було застосовано такі методи дослідження: метод концептуального аналізу - для встановлення структури та дослідження семантики конституентів авторської лінгвоконцептосфери; системно-функціональний метод - для вивчення функціонування концептуально значущих мовних одиниць в індивідуальній авторській концептосистемі; компаративний метод - для виявлення особливостей та відмінностей лексико-семантичних засобів формування авторських моделей світу сестер Бронте; метод компонентного аналізу - для встановлення структури плану змісту конституентів лексико-семантичних парадигм; метод стилістичного аналізу - для вивчення параметрів стилістичної маркованості одиниць-вербалізаторів концептів; метод словникових дефініцій у поєднанні з методом контекстуального аналізу - для дослідження специфіки функціонування лінгвальних одиниць; елементи квантитативного аналізу - для визначення активності концептів.

Наукову новизну дисертації становить:

- визначення поняття "авторська модель світу" крізь призму диференціації та опозиції понять "авторська модель світу" та "індивідуальна картина світу";

- розгляд текстопросторів сестер Бронте як структурованих лінгвоконцептосфер;

- розроблення схеми ідентифікації та лінгвокогнітивної інтерпретації конституентів авторської концептосфери, а саме - її онтологічних (природничих) та екзистенційних (антропологічних) компонентів;

- аналіз романів сестер Бронте з точки зору концептуального наповнення творів, виявлення спільних та диференційних параметрів формування авторських мовних моделей світу;

- сприйняття функціональної активності елементів природничого концептополя як інтегративного параметра компонентів лінгвоконцептосфери в межах авторських моделей світу сестер Бронте.

Теоретичне значення проведеного дослідження визначається насамперед певним внеском у розвиток таких галузей лінгвістичної науки, як когнітивна лінгвістика, лінгвістика тексту, лінгвістична семантика, лінгвостилістика та лінгвокультурологія. Доповнення в когнітивну лінгвістику і лінгвістику тексту становить окреслення засад ієрархічного структурування авторської лінгвоконцептосфери, що поглиблює принципи концептуального аналізу прозового художнього тексту. Виявлення та лексико-семантичне аргументування компонентів авторської моделі світу детермінує розширення предметного спектру лінгвокогнітології та лінгвістичної семантики. Висвітлення специфіки авторського ідіостилю сестер Бронте з огляду на лінгвальні та екстралінгвальні параметри їх творчості визначає новий ракурс дослідження творчого спадку письменниць у руслі лінгвістики тексту та лінгвостилістики. Лінгвокультурологію збагачено виокремленням закономірних відповідностей між компонентами авторської моделі світу, індивідуальної картини світу та національної картини світу.

Практичне значення здобутків наукової праці полягає в можливості їхнього використання у викладанні нормативних курсів зі стилістики, лексикології, теорії та практики перекладу, спецкурсів ("Лінгвокультурологія", "Лінгвістика тексту", "Когнітивна лінгвістика") та в практичному курсі англійської мови (аспект "Інтерпретація тексту") у вищих навчальних закладах. Практичні здобутки роботи можуть бути застосовані при укладанні методичних та навчальних посібників, а також у лексикографічній практиці (зокрема, для розроблення ідіоглосаріїв прецедентних текстів).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки знайшли висвітлення на наукових, науково-методичних та науково-практичних конференціях таких рівнів:

- міжнародних: ХІV, ХV, ХVІ Міжнародні наукові конференції ім. проф. Сергія Бураго "Мова і культура" (Київ, 2005, 2006, 2007); ХІІІ Міжнародна конференція з функціональної лінгвістики "Мова та світ" (Ялта, 2006); VІІ Міжнародна науково-методична конференція "Методологічні проблеми сучасного перекладу" (Суми, 2007); І Міжнародна науково-практична конференція "Новітні обрії розвитку германської та романської філології" (Запоріжжя, 2007);

- міжвузівських: V Міжвузівська конференція молодих учених "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецьк, 2007); Наукова конференція "Пріоритети германського та романського мовознавства" (Луцьк, 2007);

- щорічних звітних конференціях факультету іноземної філології Запорізького національного університету (2005 - 2007).

Публікації. Результати дисертаційної роботи викладено в десяти публікаціях, з яких вісім наукових статей вміщено у фахових виданнях України.

Структуру дисертації зумовлено науковою логікою дослідження, його метою та поставленими завданнями. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 196 сторінок, основний текст дисертації - 168 сторінок. Список бібліографічних джерел нараховує 316 найменувань, з них теоретичних джерел - 295 позицій.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та методику дослідження, окреслено теоретичне та практичне значення дисертації, здійснено опис фактичного матеріалу, розкрито новизну отриманих результатів.

У першому розділі "Методологічна база ідентифікації авторської моделі світу" розроблено теоретико-методологічну базу дослідження, зокрема проаналізовано проблему визначення явища "авторська модель світу" крізь призму диференціації понять "картина світу - модель світу" та "індивідуальна картина світу - авторська модель світу", а також досліджено основні параметри адекватної перцепції тексту та специфіку аналізу авторських моделей світу.

Картина світу є універсальним феноменом з огляду на єдність її компонентів, які представляють собою знання особи про дійсність, отримані з різноманітних сфер людської діяльності: науки, релігії, художньої творчості тощо, опосередковані, проте, специфікою певного соціуму, етносу та хронотопу. Кожен суб'єкт пізнання конструює індивідуальну матрицю розуміння дійсності. Таким чином, можна говорити про існування великої кількості індивідуальних картин світу, що є результатом пізнання об'єктивної дійсності окремими індивідами. Сукупність уявлень про світ, властивих етносу як спільноті, уособлює національні картини світу, що разом з індивідуальними картинами світу є похідними варіантами і містять максимально інтегративні параметри інваріанта - загальної картини світу.

Світосприйняття, відтворюване в художніх творах, являє собою авторську модель світу, яка є певною модифікацією індивідуальної картини світу творця тексту. Отже, авторські моделі світу є свідомим моделюванням та відтворенням індивідуальних картин світу в конкретній реалізації, наприклад, художньому тексті. Визначаючи індивідуальну картину світу як суб'єктивний образ об'єктивної реальності, підкреслимо її нетотожність авторській моделі світу, попри ідентично суб'єктивне забарвлення обох. Кореляцію цих понять можна уявити як співвідношення категорій "несвідоме (індивідуальна картина світу) - свідоме (авторська модель світу)", адже індивідуальна картина світу формується під впливом несвідомих процесів організації інформації, а авторська модель світу є свідомою інтерпретацією інформаційного поля, сформованого на основі моделювання та відтворення індивідуальної картини світу.

Беручи до уваги вищезазначене, вважаємо, що художній текст як маніфестація авторської моделі світу є певним матеріальним виявом національної концептуальної картини світу і тому становить найбільш релевантний матеріал для дослідження індивідуальних картин світу авторів і національних картин світу етносу та часопростору, представниками яких є ці автори. Необхідно зважати на те, що повноцінний аналіз авторських моделей світу потребує адекватного прочитання власне тексту твору. Процес перцепції художнього твору та пізнання авторської моделі світу, репрезентованої в ньому, можна представити у вигляді так званого "герменевтичного трикутника" (де А - автор тексту, Ч - читач, а Т - безпосередньо текст):

Наведений рисунок демонструє, що текст виступає корелятивною ланкою у процесі опосередкованої комунікативної інтеракції автора та читача, а процеси творення і розуміння тексту становить відносно замкнену систему, компоненти якої - автор, текст, читач - перебувають у взаємозворотному зв'язку. Автор репрезентує результати свого світосприйняття у вигляді тексту, при цьому прогнозований образ читача обов'язково наявний у свідомості автора. Читач, у свою чергу, інтерпретує (декодує) інформацію, запрограмовану автором, відповідно до свого сприйняття дійсності. Таким чином, реалізується ресипрокальна взаємодія автора і читача.

Повноцінне розуміння тексту відбувається за умов адекватного сприйняття мовно оформленого сегмента текстової інформації та виконання принципу пресупозиції. І лише за таких обставин може бути втіленою реконструкція авторської моделі світу та, разом із цим, часткове пізнання індивідуальної картини світу автора та концептуальної картини світу відповідного етносу.

Засобом матеріальної актуалізації авторських моделей світу в текстах творів виступає мова, що зумовлює необхідність лінгвістичного підходу до інтерпретації художніх текстів. Для передавання змісту, тобто - для створення певної моделі світу, автор свідомо добирає відповідні лексичні, граматичні та стилістичні засоби, що відбивають мовну картину автора як індивіда та детермінованого особливостями хронотопу представника певного етносу. І що змістовніша концептуальна модель твору, то різноманітніша її мовна репрезентація. Індивідуальна картина світу автора знаходить лише часткове відображення в тексті твору, адже авторська модель світу - це не пряме, а опосередковане відбиття певної картини світу.

Використання методів лінгвокогнітивного аналізу сприяє пізнанню всіх ментальних процесів, що зумовлюють світосприйняття людини, формуючи її як особистість, представника певного соціуму та суб'єкта часопростору. Тому через дослідження мовної складової тексту можна певною мірою встановити характер мислення народу та його культурну специфіку.

У другому розділі "Лінгвоконцептуальний аналіз художнього тексту" проаналізовано особливості тексту як об'єкта лінгвістичного аналізу; розглянуто основні аспекти лінгвоконцептуального аналізу художнього тексту, зокрема визначено термін "концепт", його структуру та визначальні характеристики; окреслено методологію лінгвоконцептуального аналізу англомовного текстопростору сестер Бронте.

Текст як одиниця макрорівня мовної системи (основними характеристиками якої є інтегративність, завершеність, інформативність та модальність) являє собою оптимальний шлях передавання розумового змісту за допомогою мовних одиниць. Будучи продуктом авторської свідомості, текст передає специфіку мислення автора та індивідуальні особливості його мовної картини світу. Характеристика авторської моделі світу як результату свідомої інтерпретації дійсності автором тексту зумовлює відбір саме тих елементів, що за своїми властивостями є найефективнішими для відображення авторського світобачення, а також для реалізації прагматичних настанов тексту та досягнення комунікативної мети, поставленої письменником.

Матеріалом аналізу в нашому дослідженні є романи сестер Бронте - "Shirley" Шарлоти Бронте, "Wuthering Heights" Емілі Бронте та "The Tenant of Wildfell Hall" Енн Бронте. Цей вибір пояснюється подібністю параметрів, за якими характеризують художні твори (жанр та естетична традиція), та спільністю екстралінгвальних умов творчості письменниць (національно-культурна належність, хронотоп, походження, соціальний статус, рівень освіти, ціннісні категорії). Головним фактором, що спричиняє відмінність творів, є суб'єктивність погляду на світ, властива автору як індивіду. Вищезазначене доводить можливість виявлення інтегративних і диференційних характеристик авторських моделей світу сестер Бронте.

Наше дослідження свідчить, що найефективнішим способом аналізу авторських моделей світу, представлених у художніх творах, є концептуальний аналіз - процес вияву концептуальних характеристик через значення мовних одиниць, що репрезентують певний концепт, їх словникові тлумачення та контексти. Концептуальний аналіз творів сестер Бронте містить елементи лінгвосеміотичного, семантичного, стилістичного аналізів, що уможливлює максимально точну характеристику концептів, які складають базу індивідуальних лінгвоконцептосфер сестер Бронте.

В дисертаційній роботі концепт розуміємо як уявлення про фрагмент світу чи частину такого фрагменту, що має складну структуру, виражену різними групами ознак, реалізованих різноманітними мовними засобами. Концепти, що існують у свідомості певного індивіда чи притаманні цілому колективу, за тематичною ознакою можна поєднувати в концептополя, які складаються з гіперконцептів, макроконцептів, концептів та гіпоконцептів. Зазначені конституенти перебувають в інтегративних, ієрархічних відносинах, що забезпечує тісний зв'язок між ними і загальну концептуальну цілісність текстів, у яких вони функціонують. Концептополя, у свою чергу, формують концептосферу окремого тексту, індивіда чи всієї нації. Під концептосферою розуміють "концептуальний простір, що має певну мережу концептів, котрі можна тлумачити як згущення смислів, домінантних для людства, для тієї чи іншої спільноти або для окремого індивіда, як піки в концептуальній картині світу чи вузли в тій моделі" (О.П.Воробйова).

Концептуальний аналіз мовної складової тексту уможливлює виявлення концептуальних домінант - одиниць, що формують лінгвоконцептосферу твору. При визначенні ключових концептів враховується частотність та специфіка їхньої активізації в певній семантичній сфері, ідіоматичних висловах та стилістичних засобах. Одиницями виміру в підрахунках частотності активації певного концепту в межах роботи служать ті елементи лексичного рівня мови, які за семантикою можна віднести до активаторів концепту. Крім того, важливим є дослідження функцій вербалізації концепту як способу виявлення взаємодії концептуальних одиниць не лише в межах окремого концептополя, а й на рівні тексту в цілому.

У третьому розділі "Природнича складова лінгвоконцептосфери романів сестер Бронте" досліджено параметри конструювання елементів природничого концептополя романів, визначено особливості їх вербалізації та функціонування в лінгвоконцептосферах письменниць.

Розкриття семантичного наповнення авторських моделей світу сестер Бронте на матеріалі творів письменниць уможливлює визначення структури їх лінгвоконцептосфер. Так, лінгвоконцептосфера кожного роману, проаналізованого в роботі, складається з таких концептополів, як природниче, соматичне та психологічне. Подібний розподіл авторської лінгвоконцептосфери на тематичні ділянки та їх подальший аналіз зумовлює встановлення ролі та функцій конституентів зазначених концептополів у відповідному тексті.

Проведений аналіз конституентів природничого концептополя дав підстави визначити його структуру. За змістовним наповненням природниче концептополе авторських лінгвоконцептосфер сестер Бронте дорівнює гіперконцепту "NATURE", у складі якого, у свою чергу, виокремлюємо макроконцепти "CLIMATE", "LANDSCAPE", "FLОRA", "FAUNA". Вони надалі розподіляються на ієрархічно впорядковані складники:

1) "CLIMATE" => "WIND" (blast, breeze, gust), "RAIN" (drizzle, shower), "SNOW" (sleet, snow, snow-shower), "SEASON" (autumn, spring, summer, winter);

2) "LANDSCAPE" => "HIGHLANDS" (hill, hillock, mound, uplands), "LOWLANDS" (barren, dale, glade, glen, heath, hollow, vale, valley), "FIELD" (heath, meadow, moor), "MARSH" (bog, marsh, mire, swamp), "WATER" (beck, brook, ocean, river, sea);

3) "FLОRA" => "TREE" (alder, ash, beech, birch, cherry, elm, fir, larch, oak, weeping ash, willow), "HERBAGE" (fungus, moss, peat, ragweed, rush, turf), "FLOWER" (bluebell, briar-rose, crocus, fungus, harebell, honeysuckle, may-blossom, mignonette, primrose, rose, snowdrop, sweetbrier), "BUSH" (holly-bush, privet, shrubbery, shrubs);

4) "FAUNA" => "BIRD" (blackbird, carrion-crow, cuckoo, dove, grouse, hawk, lapwing, lark, linnet, moor-cock, moorgame, moorhen, pigeon, raven, sea-mew, sparrow, starling, swallow, turkey, turtle dove, wild duck), "ANIMAL" (bear, bull, cat, dog, kitten, mule, tiger).

Саме зазначені конституенти природничого концептополя формують уявлення реципієнта про ландшафт, погодні умови, флору та фауну місцевості, зображуваних письменницями у своїх творах і близьких для них самих, адже в текстах усіх трьох романів легко простежується йоркширський пейзаж - пустощі та луговини, що перемежовуються з гористою місцевістю і є природним середовищем для певних тварин та рослин, ендемічних саме для цього ареалу (наприклад, moor, marsh, heath, glen, beck, moss, turf, peat, grouse, moorgame).

Зауважимо, що загальна схема конструювання природничого концептополя в текстах творів є схожою для всіх трьох авторок. Це пояснюється спільними часопросторовими та екзистенційними параметрами їх творчості. Концептуальна активність гіперконцепту "NATURE" в мовних картинах світу письменниць і, як результат, в їхніх авторських моделях світу зумовлена постійним "співіснуванням" самих авторок з оточуючою їх природою вересових пустищ та верховин.

Однак, слід зазначити, що функціонування складників зазначеного концептополя в романах варіюється за частотністю активації та стилістичним значенням. Кількісні дані Таблиці 1 демонструють частотність активації конституентів природничого концептополя на кожні сто сторінок тексту кожного роману (Fr - відносна частотність). Одиницями виміру виступали лексеми-активізатори концептів.

Таблиця 1 Відносна частотність активації конституентів природничого концептополя (Fr)

Роман	Landscape (Fr)	Climate (Fr)	Flora (Fr)	Fauna (Fr)	Nature (Fr)
"Shirley"	67,2	123,4	38,3	38,6	267,5
"The Tenant of Wildfell Hall"	51,2	132,9	33,9	37,8	255,8
"Wuthering Heights"	78,5	174,2	42,1	73, 0	367,8

Усі основні конституенти природничого концептополя найбільш активно представлено в координатах авторської моделі світу роману Емілі Бронте "Wuthering Heights". Завдяки такій активності та стилістичній образності функціонування складових гіперконцепту "NATURE" у романі Емілі Бронте простежується концептуальна вага поєднання через мовні засоби двох світів: світу людей та світу природи, що власне відбиває світовідчуття письменниці як індивіда. Саме Емілі Бронте найбільше із усіх сестер виявляла любов до природи свого рідного краю, вважала тварин та птахів своїми друзями і знаходила радість у спілкуванні з природою.

В той же час не можна заперечувати ролі природничого концептополя в романах двох інших авторок - Шарлоти та Енн Бронте, адже певні концепти (наприклад, flower) та гіпоконцепти (shrubbery) також мають кількісну перевагу в текстах їхніх творів, що свідчить про концептуальну релевантність цих одиниць в авторських моделях світу письменниць.

Статус концепту у формуванні авторської моделі світу художнього тексту доводиться не лише частотністю його вербалізації, а й багатофункціональністю його використання в текстах творів. За цим параметром всі аналізовані в роботі твори сестер Бронте є подібними. Так, у всіх трьох романах зафіксовано такі функції конституентів природничого концептополя:

- номінація певного елементу природного середовища (valley, dale, vane, meadow);

- характеристика персонажів (puling chicken, very tiger in human form);

- опис їх зовнішності (blooming cheeks, hawk's head, raven black hair);

- створення відповідного настрою (to rain down tears among the ashes).

Крім того, конституенти природничого концептополя активізуються авторками і у побудові різноманітних стилістичних засобів, зокрема епітет (cloudless pleasure), метафора (season of torment), порівняння (feeble like a kitten), перифраз (clouded windows of hell) тощо. Зауважимо, що саме стилістична активність засобів вербалізації концептів демонструє їх специфіку та функціональне навантаження в процесі формування авторських моделей світу письменниць. Зокрема метафоричні звороти the moss-cushioned roots of an oak-tree, аn abundant shower of curates виявляють особливості індивідуально-авторського сприйняття та інтерпретації дійсності, де провідну роль відіграють складники гіперконцепту "NATURE".

Особливого значення при аналізі авторських моделей світу сестер Бронте набувають моменти перетину тематичних концептополів у романах. Перетином цих конструктів у межах авторської лінгвоконцептосфери називаємо випадки активації певних концептів одного концептополя лінгвальними одиницями, які за своєю семантикою належать до іншого концептополя. Результати аналізу подібних випадків перетину тематичних концептополів у текстах творів сестер Бронте демонструють питому вагу гіперконцепту "NATURE" в процесі актуалізації авторських моделей світу: саме конституенти зазначеного гіперконцепту сприяють активації власне природничого концептополя, а також і інших тематичних концептополів - соматичного та психологічного (dove's eyes, a summer of sweetness and affection, to freeze all the sunshine out of his heart, a poor man's heart may swell like a budding vegetation). Зазначений феномен перетину свідчить про потенційну здатність елементів природничого концептополя до створення образної оболонки, а також про їх активніше функціонування у мовній картині світу авторок взагалі та в лінгвоконцептосферах їхніх творів зокрема, що уможливлює розгляд гіперконцепту "NATURE" як інтегративного параметра компонентів лінгвоконцептосфер сестер Бронте.

У четвертому розділі "Антропологічна складова лінгвоконцептосфери романів сестер Бронте" встановлено та проаналізовано основні конституенти соматичного та психологічного концептополів романів, що разом формують антропологічну основу концептосфери романів - гіперконцепт "MAN" ("PERSON"); окреслено принцип визначення конституентів указаних концептополів, особливості їх вербалізації, специфіку функціонування в текстах творів.

Гіперконцепт "MAN" ("PERSON") разом із гіперконцептом "NATURE" складають основу авторських моделей світу сестер Бронте (її антропологічну та природничу складові відповідно), утворюючи координати текстових лінгвоконцептосфер. Зважаючи на антропоцентричний характер будь-якого твору, роль концепту "MAN" ("PERSON") у процесі конструювання лінгвоконцептосфери є визначною, що було підтверджено і в результаті дослідження. Адекватне сприйняття конституентів соматичного та психологічного концептополів, що формують гіперконцепт "MAN" ("PERSON"), як ключових одиниць лінгвоконцептосфер письменниць доводиться квантитативним аналізом частотності використання лексем-активізаторів цих концептів, їхньою номінативною густиною та стилістичною багатофункціональністю.

Складники соматичного концептополя виконують у текстах романів такі функції:

- опис зовнішності (fine eyes, dumpy figure, long neck, graceful fingers);

- характеристика персонажів авторками та власне героями романів (her wasted face, practiced hand, cold faces);

- передавання почуттів героїв (her eyes sparkled joyfully; my temples throbbed; her pale lips quivered; her cheeks burned and her whole frame trembled);

- позначення особистості через номінацію певної частини тіла (familiar to every ear; you've wiser heads to think of you; the child fell wholly into my hands).

Окрім того, конституенти зазначеного концептополя активно використовуються письменницями при конструюванні різноманітних стилістичних прийомів та експресивних засобів, наприклад, метафор (the face of the earth, her heart leaped), метонімій (the surface of her face), синекдох (the eyes didn't notice me), епітетів (heartfelt admiration), порівнянь (she met my eyes as unflinchingly as if her bosom had been steeled with conscious innocence), антитез (what he grasps with one hand he flings away with the other).

Лексеми-активізатори конституентів психологічного концептополя імплементовано здебільшого для виконання функцій зображення емоційного стану героїв творів та активізації відповідних емоцій у читача. Проте враховуючи важливість цих функцій у художньому творі, можна стверджувати, що це концептополе відіграє чи не найвагомішу роль у побудові кожної авторської моделі світу в художньому тексті, адже саме емоційно-смислова домінанта твору є тим центром, який організує та детермінує його семантичні, морфологічні, синтаксичні та стильові параметри. За активністю функціонування в побудові різноманітних стилістичних засобів одиниці психологічного концептополя в цілому відповідають активності концептів інших тематичних концептополів досліджуваних романів.

Специфіка активації концептів психологічного концептополя конституентами інших тематичних концептополів є визначальною для демонстрації феномену перетину концептополів у межах авторських моделей світу сестер Бронте. Так, у процесі аналізу було зафіксовано активацію психологічного концептополя лінгвальними одиницями, що співвідносяться із соматичним (his eyes laughed, to put her out of her head), а також активацію психологічного концептополя лінгвальними одиницями, що співвідносяться з природничим (stormy thoughts, the walls of impenetrable ice).

Поясненням тому може слугувати концептуальна близькість конституентів соматичного та психологічного концептополів (вони уособлюють макроконцепти, що конструюють гіперконцепт "MAN" ("PERSON"), а також індивідуально-авторська стилістична специфіка активації та функціонування концептів природничого концептополя. Наявність точок перетину концептополів у творах свідчить про інтегративність аналізованих текстопросторів, тобто про їх зовнішню та внутрішню єдність.

Результати аналізу демонструють подібність методу побудови авторських моделей світу в романах сестер Бронте. У всіх трьох авторок спостерігається загальна схема конструювання лінгвоконцептосфери творів, її розподіл на тематичні концептополя та їх наповнення. Це зумовлено, у першу чергу, спільністю культурно-побутових умов та методологічних параметрів їх творчості. Проте суб'єктивність індивідуальних картин світу письменниць та специфіка їх відбиття в авторських моделях світу зумовлюють і певні диференційні ознаки, що виявляються при квантитативному аналізі, результати якого подані в Таблиці 2.

Таблиця 2 Відносна частотність активації тематичних концептополів (Fr)

Роман	Природниче концептополе (Fr)	Соматичне концептополе (Fr)	Психологічне концептополе (Fr)
"Shirley"	267,5	388,0	395,1
"The Tenant of Wildfell Hall"	255,8	513,6	746,6
"Wuthering Heights"	367,8	576,0	630,8

Наведена таблиця демонструє, що при порівнянні активності вербалізації конституентів тематичних концептополів в авторських моделях світу сестер Бронте перевага природничого (Fr /відносна частотність/ = 367,8) та соматичного (Fr = 576,0) концептополів відзначається в межах лінгвоконцептосфери роману Емілі Бронте "Wuthering Heights", у той час як психологічне концептополе має найбільше концептуальне навантаження в тексті роману Енн Бронте "The Tenant of Wildfell Hall" (Fr = 746,6). Роман Шарлоти Бронте "Shirley" можна визначити як концептуально рівномірний з огляду на співвідношення функціонування конституентів трьох досліджуваних концептополів, адже різкої асиметрії між активністю кожного концептополя в романі не спостерігається.

ВИСНОВКИ

Авторська модель світу, представлена в художньому тексті, є певною реалізацією індивідуальної картини світу письменника, модифікованої згідно із задумом творця. Розгляд тексту як оперативної одиниці макрорівня мовної системи зумовлює пріоритет саме лінгвістичних методів його дослідження. Проте авторська модель світу - це насамперед когнітивна структура, вивчення якої передбачає розгляд особливостей категоризації та концептуалізації світу автором. Результатом такого синтезу є дослідження авторської лінгвоконцептосфери. Лінгвокогнітивний аналіз уможливлює пізнання ментальних процесів, що формують автора - представника певного соціуму й особистість, тобто зумовлюють його світосприйняття.

Необхідно розрізняти поняття "картина світу" - "модель світу", "національна / індивідуальна картини світу" - "авторська модель світу". Національну картину світу слід вважати системною, універсальною єдністю наукових, релігійних, естетичних, художніх, моральних уявлень про світ, притаманних певному соціуму та епусі, а індивідуальна картина світу являє собою відносно суб'єктивний образ об'єктивної реальності.

Індивідуальна картина світу, властива особистості автора, не тотожна авторській моделі світу. Індивідуальна картина світу не може також повністю дорівнювати і національній картині світу. Об'єктивний світ та загальна картина світу, що йому відповідає, - це сутності, що вичерпно пізнати неможливо (так звана "річ у собі"). А національні / індивідуальні картини світу уособлюють явища, результати пізнання цих сутностей. Індивідуальні картини світу, хоч і мають подібні риси, враховуючи спільний об'єкт пізнання, не еквівалентні між собою, адже кожен суб'єкт пізнання конструює свою власну картину світу. Тому потенційна кількість варіантів конструювання індивідуальних картин світу є прямим корелятом від кількості суб'єктів пізнання дійсності.

Світосприйняття, відтворюване в художньому тексті, має сприйматись як модифікація індивідуальної картини світу автора. Крім того, авторські моделі світу й індивідуальні картини світу представляють собою похідні від національної картини світу, тобто є її проявами, отже містять її певні характеристики. Таким чином, художній текст є реалізацією авторської моделі світу і матеріальним проявом національної картини світу, у зв'язку з чим він репрезентує найбільш релевантний матеріал для дослідження індивідуальних картин світу авторів та національних картин світу етносу певного часопростору, представниками котрих є ці письменники.

Оскільки авторська модель світу є ментальним конструктом, вона репрезентована концептами різних рівнів (гіперконцептами, макроконцептами, концептами та гіпоконцептами), які перебувають в інтегративних, гіпо-гіперонімічних відносинах один з одним і у сукупності формують лінгвоконцептосферу твору. Подібна ієрархічно впорядкована структура лінгвоконцептосфери забезпечує загальну когерентну цілісність текстів.

Лексико-семантичний аналіз одиниць-вербалізаторів концептів у текстах творів сестер Бронте дав підстави виокремити провідні тематичні концептополя романів: природниче, соматичне та психологічне. Їх конституенти відіграють важливу роль у реалізації етнокультурної, естетичної та емоційної функцій текстів. Сегментація авторської лінгвоконцептосфери на окремі змістовні ділянки (концептополя) уможливлює визначення основних напрямів дослідження особливостей формування моделі світу автора, представленої в художньому творі. Подальший аналіз складників лінгвоконцептосфери з інтерпретацією контексту їх функціонування сприяє розумінню особливостей індивідуально-авторського світосприйняття.

Проведений аналіз уможливив визначення структури кожного концептополя. Поняття "концептополе" відповідає поняттям "гіперконцепт" або "макроконцепт", зважаючи на об'єм концептуального змісту його складників. Так, у лінгвоконцептосферах сестер Бронте виокремлюємо гіперконцепти "NATURE", що дорівнює природничому концептополю, та "MAN" ("PERSON"), який поєднує конституенти соматичного та психологічного концептополів. У складі гіперконцептів надалі було визначено структурні складники (макроконцепти, концепти та гіпоконцепти) згідно з їх семантикою та концептуальним значенням. Зазначимо, що загальні схеми конструювання авторських моделей світу сестер Бронте є подібними, адже лінгвоконцептосфери всіх трьох романів складаються з тематичних концептополів (природничого, соматичного, психологічного), які, у свою чергу, репрезентовано концептами та гіпоконцептами. Схожість концептуального наповнення авторських моделей світу та засобів їх вербалізації зумовлена спільністю позатекстових факторів творчості та життя авторок.

Адекватне сприйняття концептів, виокремлених у процесі попереднього аналізу, як ключових одиниць лінгвоконцептосфер письменниць, було доведено:

- квантитативним аналізом частотності використання лексем-активізаторів цих концептів;

- номінативною поліфункціональністю (репрезентація певного елементу природи чи частини тіла, характеристика персонажів, опис зовнішності, передавання почуттів героїв, номінація особистості через десигнацію певної частини тіла, створення відповідного настрою);

- стилістичною активністю (епітет, метафора, порівняння, уособлення, метонімія, антитеза, гіпербола).

За частотністю випадків активації в текстах творів домінантної позиції набувають природниче концептополе роману Емілі Бронте та психологічне концептополе твору Енн Бронте (кількісні дані див. Таблиця 2). Так, активність та специфіка вербалізації складників гіперконцепту "NATURE" (що дорівнює природничому концептополю) в романі "Wuthering Heights" створює своєрідну ланку між антропосферою та сферою природи, що є інгерентною характеристикою авторської моделі світу письменниці. Висока частотність випадків вербалізації конституентів психологічного концептополя роману "The Tenant of Wildfell Hall" надає додаткового емоційного забарвлення авторській моделі світу Енн Бронте, до того ж аксіологічна конотація в цьому творі є переважно позитивною, враховуючи кількісну перевагу активності концептів "JOY" (21 %) та "LOVE" (15 %) серед інших концептів психологічного концептополя роману. Розподіл випадків вербалізації конституентів тематичних концептополів твору Ш.Бронте "Shirley" увиразнює відносну концептуальну рівновагу їх активності (Fr /відносна частотність/ = 267,5 - 388 - 395,1) порівняно з лінгвоконцептосферами її сестер.

Подібність схеми конструювання авторських моделей світу сестер Бронте, збіг функцій, виконуваних їх конституентами, та спільність стилістичних прийомів, у формуванні яких задіяно відповідні концепти, свідчить про відносний збіг концептуальних матриць у всіх трьох сестер Бронте. Це зумовлено насамперед спільністю культурно-побутових умов та методологічних параметрів їх творчості. Різниця в кількісному співвідношенні активності тематичних концептополів у творах письменниць та індивідуально-авторські особливості стилю свідчать про суб'єктивність світовідбиття в індивідуальних картинах світу, похідними від котрих є авторські моделі світу, представлені в художніх текстах.

Результати проведеного аналізу демонструють нові підходи до розгляду процесів і механізмів пізнання індивідуального мовного мапування дійсності та відкривають широкі перспективи подальшого дослідження специфіки ідіолектів як сестер Бронте, так і інших англомовних авторів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Підгорна А.Б. Авторська модель світу в художньому тексті // Нова філологія. - Запоріжжя: ЗНУ, 2005. - № 2 (22). - С. 214-219.

2. Підгорна А.Б. Авторська модель світу як об'єкт концептуального аналізу // Гуманітарний вісник. - Черкаси: ЧЛТУ, 2006. - Вип. 10. - С. 350-353.

3. Підгорна А.Б. Авторська художня модель світу: загальне та специфічне // Нова філологія. - Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - № 25. - С. 168-173.

4. Підгорна А.Б. Вербалізація концепту "FAUNA" у романах сестер Бронте // Культура народов Причерноморья. - Сімферополь, 2006. - № 82. - Т. 2. - С. 82-83.

5. Підгорна А.Б. Відбиття зв'язку раціонального і духовного через кореляцію концептів "HEART" / "SOUL" та "MIND" / "HEAD" (на матеріалі романів сестер Бронте) // Науковий вісник. - Луцьк: ВДУ, 2007. - № 4. - С. 150-153.

6. Підгорна А.Б. Концепт "LANDSCAPE" у концептосфері творів сестер Бронте // Мова і культура. - К.: Видавничий Дім Дм.Бураго, 2007. - Вип. 9. - Т. IV(92). - С. 59-65.

7. Підгорна А.Б. Лінгвоконцептосфера сестер Бронте // Матеріали V Міжвузівської конференції молодих учених "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур". - Донецьк: ДонНУ, 2007. - С. 200-201.

8. Підгорна А.Б. Лінгвоконцептосфера художнього тексту (на матеріалі творів сестер Бронте) // Нова філологія. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - № 26. - С. 284-288.

9. Підгорна А.Б. Лінгвофілософські засади інтерпретації англомовних текстів // Вісник Сумського державного університету. - Суми: Вид. СумДУ, 2006. - № 11 (95). - Т.1. - С. 93-98.

10. Підгорна А.Б. Символи природи у романі Е.Бронте "Wuthering Heights" // Мова і культура. - К.: Издательский Дом Дм.Бураго, 2005. - Вип. 8. - Т.3/1

Размещено на Allbest.ru