Кінонімія в cучасній українській мові: принципи номінації та способи творення

5. У мовознавстві термін «зоонім» використовують з кількома значеннями. Досить часто ним позначають як власні, так і загальні назви тварин. Видається доцільним терміном «зоонім» позначати власні назви, а загальні видові поняття на зразок собака, кінь, кішка ? термінами «зооназва», «зоолексема» з метою уникнення омонімії в царині лінгвістичної термінології. Виправданим є використання терміна «кінонім» на позначення кличок собак. Ця лексема утворена за традиційним для більшості ономастичних термінів дериваційним типом і входить до підсистеми подібних вузькотермінологічних лексем на позначення власних назв (поняття + компонент «онім», що походить від грецького oнхмб, oнпмб - ім'я, назва).

6. На основі узагальнення мотивів кінонімної номінації в українській мові виокремлено три принципи називання собак: «тварина і навколишній світ»; «тварина як така»; «тварина і людина». Розподіл за принципами здійснено переважно на основі мотивації назви власником собаки. У зв'язку із цим одна й та сама кличка може бути віднесена до різних принципів номінації, залежно від того, яку мотивацію визначено домінантною.

7. Принцип номінації «тварина і навколишній світ» є найпродуктивнішим (44,47%). Він визначає репертуар кінонімів за зв'язком з навколишнім світом мовця. Такі клички виражають опосередковану характеристику без урахування притаманних позначуваному об'єктові ознак. Продуктивним є вибір кіноніма за назвою улюбленого літературного персонажа, відомої особи. Зафіксовано також оказіональні назви без будь-яких мотивувальних ознак. Такі клички класифіковано відповідно до їхньої докінонімної семантики.

8. У межах принципу «тварина як така» (33,12%) виділено підгрупи назв, мотивованих фізичними та фізіологічними особливостями тварин. Такі клички мають переважно прозору семантику. Виокремлено набір мотивів, характерних для цього розряду кінонімів: забарвлення шерсті, зовнішня привабливість, фізична сила тварини, особливості шерстяного покрову, голосу, розміщення плям на шерсті, розмір тіла, внутрішні якості (певні риси поведінки, характеру, розумові ознаки), територіальна віднесеність денотата, функції тварини, вказівка на спорідненість і свояцтво, час народження тварини та деякі інші.

9. Мотиваційний тип «тварина і людина» (22,4%) охоплює назви тварин за їхнім зв'язком з людиною. Зафіксовано мотивації випадковими антропонімами, ставленням власника до тварини, зв'язком тварини з господарем, його професійною діяльністю, обставинами придбання, черговістю появи собаки у власника та ін.

10. Як засвідчив аналіз матеріалу, особливості виявляє номінація породистих тварин, що мають родовідну. Такі назви є офіційними, занесеними до реєстру Кінологічної спілки України. До кличок собак цієї групи додається назва заводу / розплідника, і саме така конструкція є офіційним іменем тварини, зафіксованим у тому числі й у її спеціальному паспорті.

11. З-поміж досліджуваного корпусу назв більшість кличок є простими ? однослівними (92,59%). Менше зафіксовано складених назв (6,92%). Простою кличкою є онімізований апелятив або трансонімізована власна назва. Складені кіноніми ? це сполучення двох і більше слів.

12. Для української кінонімії характерні такі способи творення кличок: лексико-семантичний; морфолого-синтаксичний; лексико-синтаксичний; запозичення; морфологічні: суфіксація, усічення, флексійний, основоскладання, словоскладання, абревіація, нульова суфіксація; субституція; універбація. Серед суфіксальних найбільш продуктивним є формант - к(а), дещо поступаються за кількісними показниками суфікси - ик/-ік, - к(о), - ун, - уш(а), - уш. Найменшу продуктивність виявляють словотворчі афікси - ець, - иськ(о), -ін, - л(а), - ук,
- ут(а), - ош(а), -іш(а).

13. Дослідження назв заводів і розплідників виявило менш різноманітний набір способів словотворення. Найбільш поширеним є використання як кличок певних синтаксичних конструкцій, побудованих за відповідними структурно-граматичними моделями. Спорадично використано такі способи деривації як основоскладання, усічення, контамінація, субституція.

14. Процес деривації кінонімів супроводжують такі морфонологічні зміни: чергування голосних фонем (/о/, /е/ з /і/; /е/, /о/ ? /Ш/; /Ш/ ? /о/), альтернація приголосних фонем (/к/ ? /ч/; /г/ ? /ж/, /х/ ? /ш/, /г/ ? /зЧ/, /с/ ? /сЧ/, /н/ ? /нЧ/, /т/ ? /тЧ/, /л/ ? /лЧ/ тощо), елізія, накладання морфів, епентеза.

Основні положення дисертації розкрито в публікаціях

1. До питання про внутрішню семантику кінонімів (кличок собак) // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. ? Вип. 59. ? С. 263?270.

2. Вторинна номінація в системі творення кінонімів // Мова і культура. (Наук. журнал) Серія «Філологія». ? К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. ? Вип. 8. ? Т. ІІІ (ч. 1). ? С. 313?317.

3. Явище усічення при творенні кінонімів // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. ? Харків, 2005. ? Вип. 16. ? С. 28?30.

4. Принципи і мотиви номінації в сучасній українській кінонімії // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». ? Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. ? Вип. 3. ? С. 225?229.

5. Особливості функціонування ономастичних термінів з компонентом «онім» // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). ? Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. ? Вип. 67. ? С. 280?285.

6. Неморфологічні способи словотворення в сучасній українській кінонімії // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: Зб. наук. праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. ? К.: ІОЦ Держкомстату України, 2006. ? Вип. 12. ? С. 22?29.

7. Зооморфна семантика в основі образної номінації (на матеріалі фразеологізмів зі словами-компонентами зоолексемами та кінонімами) // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Філологія. ? Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2007. - Вип. XV?XVIII. ? С. 626?629.

8. Способи словотворення в кінонімії // Мова і культура. (Наук. журнал). ? К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. ? Вип. 9. ? Т. V (93). ? С. 114?121.

9. Мотиваційні особливості кінонімів, об'єднаних за принципом номінації «тварина як така» // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. - Слов'янська філологія. ? Чернівці: Рута, 2007. ? Вип. 356?359. ? С. 402?406.

10. Мотиваційні особливості кінонімів, об'єднаних за принципом номінації «тварина і навколишній світ» // Теоретична і дидактична філологія: Зб. наук. праць. ? К.: Міленіум, 2007. ? С. 145?154.

11. Особливості творення та функціонування складених кінонімів // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). ? Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. - Вип. 73. ? (ч. 1). ? С. 337?344.

12. Апелятивація в кінонімії // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. ? Вип. 75 (ч. 1). ? С. 236?239.

Размещено на Allbest.ru