Кримськотатарська лінгвістична термінологія: історія та сучасний стан

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Кримськотатарська лінгвістична термінологія: історія та сучасний стан

Київ ? 2008

Загальна характеристика роботи

лінгвістичний кримськотатарський мова термінологія

Актуальність цього дослідження обумовлена тим, що після багаторічної перерви в історії кримськотатарської мови і науки про неї (війна, депортація, півстолітнє заслання, відсутність шкіл та ін.) кримськотатарське мовознавство переживає один із найбурхливіших періодів у своєму розвитку. Ведеться активна дослідницька робота за різними напрямами кримськотатарської філології, здійснюється шкільне, середньо-спеціальне та університетське навчання цією мовою, публікується наукова література, створюються термінологічні бази різноманітних галузей науки. Разом з тим існує цілий ряд недосліджених проблем. У складному колі завдань, пов'язаних із науковою розробкою кримськотатарської мови, найактуальнішими є питання вивчення, оптимізації та систематизації лінгвістичної термінології. Без якісної, науково обґрунтованої термінології неможливе написання монографій, підручників і методичних посібників.

Нині в розвитку наукової термінології кримськотатарської мови простежуються дві основні тенденції: перша - уніфікація і систематизація вже існуючих термінів, друга - створення термінів для не досліджених раніше розділів та нових напрямів лінгвістики. Обидві тенденції передбачають вивчення історії розвитку та формування наукових термінів, проведення семантичного аналізу мови науки, створення термінологічних словників та ін.

Затребуваність системного опису лінгвістичної термінології обумовлена тим, що зараз ця галузь кримськотатарської мови перебуває у стадії формування і розвитку. Упорядкування лінгвістичної термінології можливе тільки на базі систематизації понять та конструювання терміносистеми кримськотатарського мовознавства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана в руслі одного з напрямів наукових досліджень кафедри кримськотатарського і турецького мовознавства Республіканського вищого навчального закладу «Кримський інженерно-педагогічний університет» на тему «Теорія та історія кримськотатарського і турецького мовознавства» (протокол №1 від 30 січня 2006 р.).

Метою дисертаційного дослідження є розкриття сутності динамічних процесів у кримськотатарській лінгвістичній терміносистемі, аналіз її системних параметрів. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: 1) огляд спеціальної літератури на тему дослідження; 2) суцільна вибірка лінгвістичних термінів кримськотатарської мови зі спеціальної літератури, навчальних та довідкових посібників; 3) дослідження процесів формування кримськотатарської лінгвістичної термінології; 4) з'ясування значення термінологічних дискусій 20-30 рр. XX ст. для розвитку кримськотатарської наукової термінології; 5) систематизація лінгвістичних термінів кримськотатарської мови; 6) визначення системних зв'язків лінгвістичних термінів шляхом аналізу семантичних відношень у термінології кримськотатарської мови; 7) виявлення джерел, шляхів та способів поповнення досліджуваної терміносистеми.

Об'єктом цього дослідження є лінгвістична термінологія, яка формує метамову кримськотатарської лінгвістичної науки.

Предмет дослідження - динамічні процеси у лінгвістичній терміносистемі кримськотатарської мови, особливості цієї терміносистеми у семантичному, структурному і словотворчому аспектах.

Мета і завдання роботи обумовили використання таких взаємодоповнюючих методів: 1) загальнонаукові методи дослідження: емпіричні (спостереження та опис) і теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація); 2) лінгвістичні методи дослідження: описовий і порівняльно-історичний, логіко-лінгвістичний методи та метод компонентного аналізу, що застосовуються для виявлення специфіки значення одиниці при включенні її у досліджуване термінологічне макрополе; структурний аналіз, використаний для вивчення парадигматичних, епідигматичних відношень у досліджуваній терміносистемі; морфемно-словотворчий аналіз, який служить для виявлення способів номінації однослівних одиниць; статистичний метод, який дозволяє виявити кількість терміноодиниць у складі різних груп і підгруп та визначити формальні характеристики досліджуваних одиниць.

Термінологія як частина лексичної системи мови спостерігається у двох сферах: у сфері фіксації (словники лінгвістичних термінів) і у сфері функціонування (спеціальна література: монографії, статті, реферати, анотації, тезиси, а також навчальна література та ін.).

Основними джерелами мовного матеріалу стали арабографічні граматики кінця XIX - початку XX ст., підручники, навчальні посібники і словники, написані на основі арабської, латинської та пізніше кириличної графіки, видані у 20-40-і роки XX ст., а також сучасна навчальна і наукова література та термінологічні словники.

Теоретичну базу дисертації формують основоположні праці В.В. Виноградова, Г.О. Винокура, О.О. Реформатського, Д.С. Лотте, М.К. Дмитрієва, В.П. Даниленка та ін., а також роботи сучасних учених, що визначили різні напрями у вивченні термінології: О.С. Ахманової, Н.В. Васильєвої, Б.Н. Головіна, А.С. Дьякова, Т.Р. Кияка, З.Б. Куделько, Р.Ю. Кобріна, Н.Б Гвішиані, В.М. Лейчика, А.В. Лемова, Г.П. Мельникова, А.В. Суперанської, Н.В. Подольської, С.Д. Шелова та ін.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній вперше здійснена спроба монографічного опису лінгвістичної термінології кримськотатарської мови, спеціально і детально досліджені основні етапи її формування та розвитку, виявлені джерела поповнення, способи утворення термінів, комплексно вивчені системні відношення між ними.

В ході дослідження вперше у кримськотатарському мовознавстві зроблено аналіз змісту, генетичних, лексико-семантичних і структурних особливостей лінгвістичних термінів у арабографічних граматиках кінця XIX - початку XX ст. Паралельно з багатоаспектним аналізом терміносистеми був підготовлений до видання та опублікований (у співавторстві) «Словник лінгвістичних термінів кримськотатарської мови» («Къырымтатар тили тильшынаслыкъ терминлерининъ лугъаты»). Введено в науковий обіг кримськотатарської мови ряд нових термінів: бенъзешме «асиміляція', зайыфлашма «редукція', сес тюшюви «діереза', фонемаларнынъ фаркълайыджы аляметлери «диференційні ознаки фонем' та ін.

У секторі рукописних і архівних матеріалів Республіканської кримськотатарської бібліотеки ім. І. Гаспринського виявлено, вивчено, перероблено та підготовлено до друку (у спіавторстві) «Словник граматичних термінів кримськотатарської мови з російськими еквівалентами», укладений на початку 70-х років XX ст. відомим кримськотатарським мовознавцем У. Куркчі.

Теоретичне значення дослідження полягає у представленні лінгвістичної термінології кримськотатарської мови у вигляді цілісного об'єкта, який має системну організацію, що робить певний внесок у теорію кримськотатарського мовознавства. Отримані результати будуть важливі для визначення подальшої стратегії розвитку метамови кримськотатарської лінгвістичної науки і досліджень у сфері лінгвотермінологічної номінації та деривації.

Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його матеріалів і висновків та додатка в лекційних курсах із лексикології і лексикографії, історії мови, а також у рамках спецкурсів та спецсемінарів, присвячених проблемам термінологічної номінації і термінотворення, при підготовці підручників, навчальних посібників та термінологічних словників, при створенні термінологічного банку даних.

Особистий вклад здобувача полягає в тому, що в роботі самостійно проведено комплексний аналіз джерел, виявлено і всебічно охарактеризовано системні відношення у кримськотатарській лінгвістичній термінології. Статті на тему дослідження, видані у журналах, що включені до переліку спеціальних видань ВАК України, написані самостійно. Укладено словник кримськотатарських лінгвістичних термінів з українськими та російськими відповідниками (див. додаток). У співавторстві опубліковано: «Къырымтатар тили тильшынаслыкъ терминлерининъ лугъаты» (співавтори А.М. Емірова, Н.С. Сейдаметова); статтю «Усеин Куркчининъ лингвистик мирасы» (співавтор Н.С. Сейдаметова); підготовлено до видання «Словник граматичних термінів кримськотатарської мови з російськими еквівалентами», укладений у 70-ті роки XX ст. відомим кримськотатарським мовознавцем Усеїном Куркчі (співавтор Н.С. Сейдаметова).

Матеріали дослідження апробовані на таких конференціях: Міжнародна наукова конференція «Діалог культур в поліетнічному світі» (Сімферополь, 2004 р.); Лінгвістичні читання «На перехресті мов і культур: теоретичні дослідження та практичне втілення» (Сімферополь, 2003 р.); XVII наукові читання «Культура народів Причорномор'я з найдавніших часів до наших днів» (Сімферополь, 2004 р.); VI Міжнародна науково-практична конференція «Східний світ: людина і суспільство» (Київ, 2004 р.); Міжнародна накова конференція «Діалог культур в поліетнічному світі» (Сімферополь, 2005 р.); П'ята міжнародна наукова конференція «Діалог культур в поліетнічному світі» (Сімферополь, 2006 р.); Всеукраїнська наукова конференція «Феномен А. Кримського у світовій науці» (Київ, 2006 р.).

Основні положення та результати дисертації викладено в 7 наукових статтях, опублікованих у журналах, які включені до переліку спеціальних видань ВАК України, і 5 додаткових публікаціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури, який включає 244 джерела, додатка, що містить словник кримськотатарських лінгвістичних термінів з українськими і російськими відповідниками. В ньому представлено лінгвістичні терміни різних розділів мовознавства: лексикології, фонетики, морфології, синтаксису та ін. (близько 800 одиниць різного типу), що стали матеріалом дослідження. Терміни у словнику розподілені за способом, який умовно можна назвати гніздовим.

Обсяг тексту дисертації - 172 сторінки, загальний обсяг дисертації - 237 сторінок.

Основний зміст

У вступі обґрунтовуються актуальність теми дослідження, наукова новизна, теоретична і практична цінність результатів роботи, формулюються мета і основні завдання, визначаються об'єкт і предмет дослідження, подається опис джерел дослідження, викладається структура дисертації та наводяться дані про апробацію результатів дисертації.

У першому розділі - «Теоретичні основи дослідження» - аналізуються підходи до таких ключових понять дослідження, як терміносистема і термінологія, статус метамови, її онтологічні ознаки, відношення метамови та лінгвістичної термінології, власне термінології і номенклатури, формулюються робочі визначення понять «термін», «термінологія», «терміносистема», «номенклатура» тощо.

Слід розмежовувати поняття «метамова» та «термінологія». Вони розрізняються обсягом змісту. Термінологія - складова частина метамови. У метамові лінгвістики (спеціальній мові, яка використовується при опису тих чи інших об'єктів лінгвістичного дослідження) зазвичай віділяються три аспекти: 1) власне терміни, які або не вживаються у мові-об'єкті (фииль «дієслово', виргуль «кома', зарф «прислівник' тощо), або набувають, будучи запозиченими із мови-об'єкта, нового значення (сыфат «прикметник', исим «іменник', зайыфлашма «редукція' та ін.); 2) своєрідні поєднання слів і їхні еквіваленти, які зустрічаються в актуалізованій метамові лінгвістики (исимлернинъ мулькиет ялгъамаларынен денъишюви «зміна іменників афіксами належності'); 3) визначений соціально-лінгвістичний аспект, коли метамовлення відображає специфіку того чи іншого лінгвістичного напряму тієї чи іншої епохи і т.д. (наприклад, із 20-х років минулого століття кримськотатарське мовознавство стало відходити від минулих лінгвістичних традицій: почалось очищення мови від арабських та персидських елементів у сфері загальновживаної лексики і термінології як підмови).

Лінгвістична термінологія, як відомо, може бути описана у різних аспектах та класифікована на різних підставах, які перебувають у відношеннях доповнення. У цій роботі пропонується класифікація кримськотатарських лінгвістичних термінів, що ґрунтується на положеннях, висунутих Н.В. Васильєвою:

1) за позначенням загальних або специфічних явищ лінгвістики виділяються терміни універсальні, що позначають категорії, характерні для багатьох мов (бенъзешме «асиміляція', тамыр «корінь', джумле «речення' та ін.), і унікальні, тобто позначення явищ, специфічних для будь-якої мови чи групи споріднених мов (мулькиет ялгъамасы «афікс присвійності', хаберлик ялгъамасы «афікс дієслівності' тощо);

2) за внутрішньою формою лінгвістичні терміни поділяються на мотивовані, в яких існує структурно-семантична співвіднесеність морфем, що є їхніми складовими, з морфемами цієї мови (дудакълы (сес) «губний (звук)' < дудакъ+лы; манадаш «синонім' < мана+даш), та немотивовані, які представлені в основному запозиченою лексикою (зарф < араб. «прислівник', фииль > араб. «дієслово' тощо);

3) за генетичною ознакою виділяються терміни споконвічні (сайы «числівник', айырыджы «означення', сёз чешити «частина мови'), запозичені (имля > араб. «орфографія', сонор > лат. «сонорний', графика > греч. «графіка') і терміни, створені на базі греко-латинських терміноелементів (фонетик «фонетичний' < фонет+ик, омошекиль «омоформа' < омо+шекиль (термін, введений А.М. Меметовим);

4) за складом розрізняються терміни монолексемні, в тому числі композити (исим «іменник', ялгъама «афікс', сыфатфииль «дієприкметник'), та полілексемні (баш джумле «головне речення', ог сыра сеси «звук переднього ряду' та ін.);

5) за способом утворення виділяються: а) терміни, утворені лексико-семантичним способом - шляхом термінологізації загальновживаного слова (тамыр «корінь', ал «обставина'); б) афіксації (бенъ+зеш+ме «асиміляція', сес+деш «омофон'); в) складання основ і редуплікації (охшав-кучюльтюв (аффикси) «зменшувально-пестливий (афікс)', дудакъ-дудакъ (сеси) «губно-губний (звук)'); г) лексико-синтаксичним способом - шляхом утворення термінів за моделями різного типу словосполучень (вастасыз кечкен заман фиили «очевидний минулий час дієслова', айырыджы табили муреккеп джумле «складне речення с підрядним означальним' і т.ін.).

Дослідження лінгвістичної термінології кримськотатарської мови різних історичних періодів показує, що вона, відійшовши від арабських лінгвістичних традицій, стала формуватися з урахуванням досягнень європейського та російського мовознавства, що проявилось у зміні генетичних, словотворчих та ін. характеристик кримськотатарського терміна.

У другому розділі - «Кримськотатарська лінгвістична термінологія у динамічному аспекті» - описано історію формування кримськотатарської лінгвістичної термінології, а також окреслено коло джерел, які можуть бути корисними при діахронічному дослідженні цієї проблеми у кримськотатарській мові.

Кримськотатарська лінгвістична термінологія, як і терміносистеми інших галузей знання, пройшла складний шлях розвитку, на який справили вплив як об'єктивні соціально-політичні, так і суб'єктивні фактори (праці відомих мовознавців).

Основні періоди формування кримськотатарської лінгвістичної термінології співвідносяться з етапами історії кримськотатарського народу, а також із періодами становлення лінгвістичної термінології в інших тюркських мовах.

У розвитку кримськотатарської лінгвістичної термінології можна виділити такі періоди: 1) загальнотюркський період та період Кримського ханства (до 1783 р.); 2) період газети «Терджиман» і культурно-просвітницької діяльності її видавця та редактора І. Гаспринського (1883-1918 рр.); 3) період реформування кримськотатарської мови (20-40-ві роки XX ст.); 4) період 60-80-х рр. XX ст.; 5) період стабілізації і вдосконалення кримськотатарської лінгвістичної термінології на сучасному етапі. Перші два із вказаних періодів можна назвати етапами стихійного розвитку термінології, наступні - організаційно-цілеспрямованого формування, оскільки кримськотатарські учені робили спроби вирішувати проблеми наукової термінології на державному рівні.

У підручниках, виданих до 20-х років XX ст., використовувалися запозичені (арабсько-персидські) терміни, оскільки в цей час кримськотатарське мовознавство розвивалось у рамках арабської граматичної традиції. Однак вже в кінці XIX ст. укладачі арабографічних граматик кримськотатарської мови робили спроби використовувати у ролі термінів споконвічно тюркські слова.

Для 20-30-х років XX ст. характерні тенденції, спрямовані на критику старої термінології та заміну її новоутвореннями, сформованими на базі кримськотатарської мови (Ш. Бекторе, Б. Чобан-заде).

Для формування кримськотатарської термінології велике значення мали лінгвістичні дискусії 20-30 рр. XX століття. Широке обговорення питань термінології у цей період сприяло тому, що робота зі створення кримськотатарської накової, в тому числі і лінгвістичної, термінології набула більш систематичного характеру. Саме тоді було створено більшу частину підручників та навчальних посібників кримськотатарською мовою і закладено основи сучасної лінгвістичної терміносистеми.

Важливу роль в оптимізації кримськотатарської лінгвістичної терміносистеми відіграла наково-дослідницька діяльність таких кримськотатарських діячів, як І. Гаспринський, Ш. Бекторе, Б. Чобан-заде, Е.А. Куртмоллаєв, А. Іслямов, У. Куркчі та ін. Їхня наукова спадщина заслуговує найретельнішого вивчення, оскільки дає багатий матеріал для вирішення актуальних проблем сучасної кримськотатарської наукової термінології.

У 60-80-ті роки розробкою мовознавчих термінів займаються А.М. Меметов, Е.С. Акмоллаєв, У.О. Куркчі та ін. Ці вчені зберігають спадкоємність у вживанні лінгвістичних термінів, які були використані у попередніх виданнях. Разом з тим у терміносистему вводиться ряд змін.

Сучасний період характеризується активізацією діяльності кримськотатарських учених з подальшого розвитку та уніфікації наукової термінології. Це проявляється у публікації різноманітних словників, монографій і навчальних посібників для загальноосвітньої та вищої школи.

У роботі з удосконалення термінологічної системи кримськотатарської мови на сучасному етапі слід розрізняти чотири основні напрями: 1) вивчення історії становлення лінгвістичної термінології як системи; 2) створення нових термінів та їхня уніфікація; 3) формування і підтримування термінологічної бази даних; 4) популяризація термінологічних рішень у спеціалізованих бюлетенях, присвячених питанням координації термінологічної роботи, та у засобах масової інформації.

У третьому розділі - «Лінгвістична термінологія кримськотатарської мови як система» - виявлені і всебічно охарактеризовані такі види системних відношень, як парадигматичні, епідигматичні (дериваційні) та синтагматичні.

Парадигматичні відношення представлені синонімією, антонімією, гіперо-гіпонімією, омонімією і полісемією. Парадигматичні (асоціативні) відношення, що мають широке розуміння, дозволили також виявити та проаналізувати генетичні пласти, структурно-граматичні моделі термінів, частиномовні розряди, а також термінологічні блоки і термінологічні гнізда.

Синонімія - досить розповсюджене явище у кримськотатарській лінгвістичній термінології. У великій кількості зустрічаються синоніми, пов'язані відношеннями «споконвічне слово (словосполучення) // запозичене через російську мову міжнародне слово»: дудакълашма «огублення' // лабиализация, уюшма «пристосування' // акомодація та ін.

Антонімія лінгвістичних термінів представлена двома типами: а) антоніми, пов'язані контрарними відношеннями (терміни, що виражають видові поняття, між якими є проміжний член): тиль огю сеси «передньоязиковий звук' // тиль арты сеси «задньоязиковий звук' (середній член - тиль орта сеси «средньоязиковий звук'); б) антоніми, пов'язані комплементарними відношеннями (видові пари, що доповнюють одна одну і є граничними за своїм характером): фиильнинъ менфий шекли «заперечна форма дієслова' // фиильнинъ мусбет шекли. Комплементарні відношення превалюють над контрарними.

Родо-видові зв'язки широко представлені у фонетичній, морфологічній та синтаксичній термінології кримськотатарської мови. Вони утворюють багатоступеневу ієрархічну систему відношень, елементи якої можуть змінювати термінологічний статус (видовий термін може стати родовим стосовно одиниць нижчої ступеня, і навпаки).

Для кримськотатарської лінгвістичної термінології характерні різні типи понятійних відношень: ціле // частина (компонент), дисципліна // метамова, об'єкт науки // дисципліни, аспект (мови) та ін. Дослідження вказаних зв'язків дає можливість якнайповніше описати суттєві ознаки терміносистеми.

Омонімія і полісемія у лінгвістичній термінології кримськотатарської мови представлені в обмеженій кількості, проте можна говорити, що існування вказаних явищ актуалізує необхідність упорядкування та стабілізації цієї системи.

Більшу частину елементів кримськотатарської лінгвістичної термінології складають терміни-словосполучення. Вони різняться за кількістю компонентів, які входять до їхнього складу, і їхньою генетичною приналежністю. Серед двослівних термінів можна виділити два типи: 1) субстантивні терміни, в яких залежний компонент виражений або прикметником, або дієприслівником: саде замир «простий займенник'; 2) субстантивні терміни, в яких залежний компонент виражений іменником, тобто ізафетні словосполучення: ишарет замири «вказівний займенник'.

Основу кримськотатарської лінгвістичної терміносистеми складають споконвічно тюркські номінації, які являють собою як самостійні одиниці, так і компоненти гібридних термінів-словосполучень.

Запозичення із споріднених та неспоріднених мов посідають значне місце у досліджуваній терміносистемі. Особливу роль відіграють арабско-персидські терміни і запозичені через російську мову міжнародні терміни латинського та грецького походження. Арабські і персидські запозичення належать до найбільш ранніх, частина з них міцно вкорінилась у терміносистемі.

У кримськотатарській лінгвістичній термінології можна виділити термінологічні блоки. Термін «термінологічний блок» у цій роботі використаний для позначення сукупностей термінів, які належать до певного розділу мовознавства. Виділення таких блоків сприятиме систематизації термінології. Для опису термінологічних блоків був використаний словник, до якого увійшли лексичні одиниці, здобуті методом суцільної вибірки із різноманітних джерел - навчальних посібників та словників (див. додаток).

Ядро лінгвістичної термінології кримськотатарської мови складають іменники, прикметники та віддієслівні іменники.

Вивчення системних епідигматичних відношень передбачає аналіз способів утворення однослівних термінів, а також структури термінологічних гнізд.

Основними способами утворення термінів є афіксація і лексико-синтаксичний спосіб. Найпродуктивніші словотворчі форманти такі: - ыджы / - иджи; - лыкъ / - лик; - даш / - деш; - лы / - ли; - ма / - ме; - ик.

Терміни у лінгвістичній термінології утворюють термінологічні гнізда, які складаються з універбальних та складених одиниць. Базою термінологічного гнізда є непохідні слова. Наступний ступінь деривації представлено переважно термінами-словосполученнями. Одиниці термінологічного гнізда пов'язані відношеннями семантичної і структурної словотвірності.

Висновок

Лінгвістична термінологія кримськотатарської мови, як і терміносистеми інших тюркських мов, пройшла складний шлях розвитку, динаміку якого визначили як об'єктивні соціально-політичні, так і суб'єктивні фактори (праці відомих мовознавців). Без наукового осмислення цієї динаміки у світлі сучасних уявлень про термінотворчість немислима продуктивна робота із поповнення та вдосконалення наукової, в тому числі лінгвістичної, термінології кримськотатарської мови.

Основні періоди розвитку лінгвістичної термінології кримськотатарської мови корелюють із розвитком кримськотатарського суспільства і водночас збігаються з етапами формування лінгвістичної термінології в інших тюркських мовах.

Перші два із вказаних періодов можна назвати етапами стихійного розвитку термінології, наступні - організаційно-цілеспрямованого формування, оскільки кримськотатарські вчені робили спроби вирішувати проблеми наукової термінології на державному рівні.

У підручниках, виданих до 20-х років XX ст., використовувалися запозичені (арабсько-персидські) терміни, оскільки ці видання оріеєнтувались на арабські граматичні традиції. Однак вже в кінці XIX ст. укладачі арабографічних граматик кримськотатарської мови в поодиноких випадках використовували у ролі термінів тюркські слова.

Для формування кримськотатарської термінології більше значення мали термінологічні дискусії 20-30 рр. XX століття. Саме тоді було створено багато підручників та навчальних посібників кримськотатарською мовою і закладено основу сучасної лінгвістичної терміносистеми.

Важливу роль у розвитку лінгвістичної терміносистеми відіграли кримськотатарські вчені І. Гаспринський, Ш. Бекторе, Б. Чобан-заде, Е. Куртмоллаєв, А. Іслямов, У. Куркчі та ін. Наукова спадщина зазначених діячів - цінне джерело дослідження історії кримськотатарського мовознавства.

У 60-80-ті роки зберігається спадкоємність у вживанні термінів. Разом з тим у терміносистему вводиться ряд змін.

Сучасний період характеризується активізацією діяльності кримськотатарських вчених-лінгвістів із подальшого розвитку і систематизації наукової термінології, що проявляється у розширенні проблематики досліджень, у публікації словників-довідників, монографій та навчальних посібників для загальноосвітньої і вищої школи.

Оптимізація лінгвістичної термінології кримськотатарської мови сьогодні здійснюється за такими чотирма напрямами: 1) вивчення історії становлення лінгвістичної термінології як системи; 2) практична розробка (створення термінів) та їхня уніфікація; 3) формування і підтримка термінологічної бази; 4) популяризація термінологічних вирішень у випусках спеціалізованих бюлетенів, присвячених питанням координації термінологічної роботи.

Сьогодні можна говорити про системний статус кримськотатарської лінгвістичної термінології, тому що в ній виразно простежуються такі види системних відношень, як парадигматичні, епідигматичні (дериваційні) та синтагматичні.

Парадигматичні відношення представлені синонімією, антонімією, омонімією, полісемією, гіперо-гіпонімією, а також партитивними зв'язками.

Основною причиною виникнення термінів-синонімів у термінологічному масиві кримськотатарської мови є процеси запозичення. Зустрічаються переважно синоніми типу «споконвічне слово (словосполучення) // запозичене через російську мову міжнародне слово», які співідносяться одне з одним як дублети.

Контрарними відношеннями пов'язана невелика частина лінгвістичних корелятів кримськотатарської мови. Багато термінів, поєднаних корелятивними зв'язками, перебувають у комплементарних відношеннях.

Внутрішньосистемна омонімія і полісемія у лінгвістичній термінології кримськотатарської мови представлені в обмеженій кількості. Однак наявність цих відношень свідчить про актуальність проблем стабілізації та упорядкування цієї системи термінів.

У досліджуваній терміносистемі широко розповсюджені гіперо-гіпонімічні (родо-видові) і партитивні (частина // ціле, дисципліна // метамова, об'єкт науки // дисципліни) відношення.

До парадигматичних відношень можна віднести також генетичну стратифікацію термінів - споконвічно тюркські та запозичені. Основу терміносистеми складають споконвічні найменування, які виступають і як самостійні терміни, і як компоненти гібридних термінів-словосполучень.

Запозичення із споріднених та неспоріднених мов посідають значне місце у досліджуваній терміносистемі. Тут можна виділити: 1) терміни, запозичені з арабської і персидської мов; 2) запозичені через російську мову терміни латинського та грецького походження; 3) запозичення з інших тюркських мов.

Структурно-граматична типологія термінів також може розглядатись як системний феномен. Виділено терміни-слова і терміни-словосполучення. Останні превалюють у кількісному відношенні.

У кримськотатарській лінгвістичній термінології можна виділити термінологічні блоки, що являють собою сукупності термінів, які відносяться до певного розділу науки про мову. Виділення таких блоків сприятиме систематизації термінології.

Епідигматичні відношення як окремий вид асоціативних відношень ілюструюються в роботі дериваційними характеристиками лінгвістичних термінів. Тут слід говорити про утворення термінів-універбів та формування термінологічних гнізд.

Найпродуктивнішими словотворчими формантами є іменні (переважно субстантивні) афікси.

Термінологічні гнізда формуюються з універбальних і надслівних термінів, пов'язаних переважно гіперо-гіпонімічними відношеннями. У структурі термінологічних гнізд виділяються словотворчі пари, а також більші одиниці - словотворчі ланцюги, більшість із яких включає дві ланки. Побудова термінологічних гнізд дає можливість упорядкувати сукупності термінів, виявити їхні дериваційні можливості.

Размещено на Allbest.ru