Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Когнітивно-семантичні та функціональні особливості градації в російській мові

Подуфалова Тетяна Володимирівна

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

російський мова лексичний семантичний

Градація належить до тих явищ, які пронизують усю діяльність людини і всю систему мови. Людина пізнає світ і змінює його, постійно порівнюючи і градуюючи явища, ознаки, процеси за різними критеріями. Значення градації для людини відбивається й у самій мові, і в моделях її дослідження.

Градація відіграє значну роль у процесах концептуалізації і категоризації, оскільки вона, по-перше, слугує засобом акумуляції знань про міру, ступінь та інтенсивність різних феноменів, по-друге, часто приймається як ознака, покладена в основу впорядкування уявлень про явища навколишнього світу та систематизації фактів мови. Виявлення комунікативно-прагматичного навантаження градації забезпечує можливість глибокого осмислення механізмів породження і розуміння тексту, здійснення мовного впливу.

Актуальність теми дисертаційного дослідження пояснюється, по-перше, значним поширенням градації в мовленнєвій діяльності людини, а відтак і реальною потребою у виявленні тих особливостей градації, в яких відтворюється зв'язок когнітивних і прагматичних елементів мовної комунікації. По-друге, дослідження мовної градації в семантичному, когнітивному та функціональному аспектах відповідає сучасним підходам до вивчення мовних явищ, оскільки враховує параметри як традиційної, так і нової лінгвістичної парадигми. По-третє, створення цілісних уявлень про особливості вираження градації засобами мови є необхідним для наукового осмислення й розробки інших лінгвістичних проблем, як-от: співвідношення концептуальної і мовної картин світу; дериваційні процеси; варіювання семантичних ознак, до яких належать і градуальні, в комунікативних актах; засоби мовного впливу і т. ін.

Відправною точкою у вивченні мовної градації вважається стаття Едварда Сепіра, який виділив назване явище як особливу лінгвістичну проблему, розробив понятійний апарат і перспективи дослідження цього феномену. Проблема семантичної градації тією чи іншою мірою одержала розвиток у роботах таких зарубіжних лінгвістів, як Д. Болінджер, М. Бірвіш, Л. Заде, Д. Льюіс, Ч. Осгуд, Дж. Сусі, П. Таннебаум, Л. Тондл та ін.

У 80-ті роки ХХ століття з'явилася низка дисертаційних робіт, присвячених різним аспектам цього явища: градуальним особливостям прикметників; специфіці сполучуваності слів, які градуюються, з інтенсифікаторами; мовним засобам репрезентації категорії інтенсивності; функціональній характеристиці стилістичних прийомів зменшення й гіперболізації (роботи Л.В. Азарової, В.В. Акуленко, І.Г. Беручашвілі, Г.Г. Галич, А.Д. Кір'ян, Л.Г. Котнюк, І.С. Курахтанової, А.Н. Полянського, К.М. Суворіної, І.І. Туранського, І.І. Убіна та ін.). Комплексна характеристика лексико-семантичної градації представлена в монографії О.І. Шейгал. Питання про зв'язок градації з іншими мовними явищами (категоріями оцінки, кількості, емоцій) розглянуто в роботах Н.Д. Арутюнової, О.М. Вольф, Т.А. Космеди, В.І. Шаховського, С.О. Швачко. У дослідженнях С.М. Колесникової виявлена специфіка організації категорії градуальності як функціонально-семантичного поля. На сучасному етапі лінгвістичних досліджень, коли у фокусі уваги опинилася мова як засіб комунікації, коли зросла увага до її функції впливу, стало помітним недостатнє вивчення питань, пов'язаних із функціональним навантаженням градації. Так, на сьогодні не встановлений прагматичний потенціал мовної градації та особливості його дискурсивної організації. Крім того, не виявлене когнітивне підґрунтя градації і, як наслідок, вичерпно не представлене її відтворення в семантиці мовних одиниць. Розв'язання зазначених проблем допоможе поглибити існуючі уявлення про феномен градації.

Зв'язок із науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри російської мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Об'єкт дослідження - мовна градація.

Предмет дослідження - когнітивні, семантичні та функціональні особливості мовної градації.

Мета дослідження - виявити когнітивні, семантичні та функціональні особливості градації і засоби їхнього вираження в сучасній російській мові.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

1. Визначити рівні та сфери мовної репрезентації градації.

2. Установити специфіку когнітивної організації концептуальної сфери градації.

3. Виявити семантичні особливості одиниць, що позначають градацію.

4. Установити способи вираження градації в тексті та виявити типи індикаторів градуальності.

5. Визначити типи дискурсивних градуальних ознак.

6. Виявити комунікативно-прагматичні функції градації.

Матеріалом для дослідження слугували тексти із сучасних газет і художніх творів (більше 10000 карток). Крім того, використовувалися словники, з яких були вибрані дефініції одиниць на позначення градації (понад 1500 одиниць).

Методи і прийоми дослідження обиралися відповідно до поставлених завдань і етапів дослідження. На першому етапі, при створенні моделі аналізу мовної градації, використовувався метод зіставлення різних точок зору вчених та метод селекції інформації, відповідно до якого обиралися ті концепції й положення, які мають найбільшу пояснювальну силу. При доборі матеріалу для аналізу методом суцільної вибірки з газет та художніх творів були виписані тексти, в яких представлена градація. На етапі когнітивного дослідження застосовувалися прийоми концептуального аналізу, які базуються на образно-схематичних та метафоричних моделях. За допомогою аналізу словникових тлумачень ключового слова концепту “градація” були виявлені основні компоненти і ознаки цього концепту. Шляхом аналізу текстів, у яких за допомогою метафоризації репрезентовані градуальні концепти, були встановлені концептуальні сфери, які взаємодіють зі сферою градації. Метод зіставлення концептуальних сфер дозволив виявити особливості пізнання градації. При дослідженні семантичних особливостей одиниць на позначення градації використовувалися методи компонентного аналізу та синтезу. У процесі виявлення комунікативно-прагматичних функцій градації застосовувалися методи дискурсивного аналізу, що передбачають визначення особливостей ситуацій спілкування, ілокутивної мети, мовної стратегії досягнення ілокутивної мети та перлокутивного ефекту. За допомогою прийому метамовного опису встановлена специфіка дискурсивних градуальних ознак. На всіх етапах дослідження використовувався класифікаційний метод.

Наукова новизна дослідження визначається комплексним підходом до вивчення явища мовної градації. У результаті поєднання когнітивного, семантичного та функціонально-прагматичного підходів до аналізу градації, яке здійснено вперше, встановлене когнітивне підґрунтя градації; обґрунтована доцільність розмежування рухливих та фіксованих градуальних концептів. Уперше систематизовано засоби вираження градації на різних рівнях мови, виявлено типи індикаторів градації. Запропонована і теоретично обґрунтована класифікація градуальних ознак мови і мовлення. Окрім семантичних градуальних ознак, в роботі виділено та схарактеризовано дискурсивні градуальні ознаки, які раніше не розглядалися в науковій лінгвістичній літературі: ступені значущості повідомлюваного, упевненості / невпевненості в істинності повідомлюваного, відповідності форми змістові, узагальненості / конкретності повідомлюваного, ясності формулювання, категоричності оцінки, почуття, емоції, а також виявлено засоби репрезентації згаданих градуальних ознак. У процесі культурологічного аналізу оказіональних засобів вираження градації виокремлено інтеркультурні, макрокультурні та мікрокультурні оказіональні індикатори градуальності.

Теоретична значущість дисертаційної роботи обумовлена тим, що в ній запропонована модель когнітивного, семантичного та функціонально-прагматичного аналізу мовної градації, внесені уточнення в розмежування понять “градація” і “градуальність”, “градуальність” і “інтенсивність”. Розроблено когнітивну базу дослідження концепту “градація”, яку можна використовувати при аналізі інших концептів. Внесено уточнення в розмежування сфер мовної градації та типів градуальних ознак, що їх репрезентують (семантичні й дискурсивні); встановлено їхні особливості.

Практичне застосування результати дослідження знайдуть у сфері викладання російської мови, загального мовознавства, теорії мовної комунікації. Положення про когнітивне підґрунтя мовних засобів градації можуть бути застосовані у виявленні когнітивних особливостей мовних одиниць інших груп. Спостереження і висновки стосовно дискурсивних градуальних ознак та комунікативно-прагматичних функцій градації можуть бути використані у розробці стратегій і тактик мовного впливу. Результати когнітивного аналізу градації та функціонально-прагматичного, зокрема інформація про зв'язок індикаторів градуальності з культурологічними факторами, знайдуть застосування у практиці перекладу і зіставному вивченні мов. Висновки про інтеркультурні, макрокультурні та мікрокультурні індикатори градуальності мають практичну цінність для курсів міжкультурної комунікації та перекладу.

Апробація роботи і її результатів здійснювалася на спецсемінарах та засіданнях кафедри російської мови ХНПУ ім. Г.С.Сковороди; у наукових доповідях, репрезентованих автором на ХІІІ Міжнародній науковій конференції “Мова і культура” ім. проф. Сергія Бураго, Київ, 2004; ХІV Міжнародній науковій конференції “Мова і культура” ім. проф. Сергія Бураго, Київ, 2005; ІІ Міжнародній науковій конференції “Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах”, Дніпропетровськ, 2005; Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми функціональної лінгвістики”, Харків, 2005; Науково-практичній конференції молодих учених “Методологія сучасних наукових досліджень”, Харків, 2005.

Публікації. Зміст дисертації відбитий у восьми статтях, які опубліковані у наукових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, та тезах наукової конференції.

Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (222 позиції) і двох додатків. У першому додатку представлено типи градуальних шкал, другий додаток містить шість таблиць, які систематизують та узагальнюють основні результати дослідження. Обсяг тексту дисертації - 202 с., загальний обсяг - 239 с.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційного дослідження, визначені його об'єкт, предмет, мета та завдання, наукова новизна, теоретичне та практичне значення, матеріал та методи дослідження.

У першому розділі “Поняття градації в традиційній та сучасній лінгвістичних парадигмах” представлено аналіз ступеня вивченості проблеми, обґрунтовано термінологічний апарат дослідження. У розділі запропонована модель когнітивного, семантичного та функціонального аналізу мовної градації.

Насамперед внесені уточнення в розмежування та співвідношення понять “градація” і “градуальність”. Градація розглядається в дисертаційному дослідженні у двох своїх іпостасях: градація як ментальний процес і його результат та мовна градація як відбиття розумових операцій. Градація на ментальному рівні визначається як процес фіксації зміни ознаки, який здійснюється у двох напрямках: наростання і зменшення, і як фіксація результату цього процесу. Мовна градація інтерпретується як мовне відбиття ментальних операцій, тобто фіксація, позначення градації мовними одиницями. Терміни “мовна градація” і “градація” з метою уникнення тавтології вживаються в роботі як синонімічні.

Градуальність розуміється в дослідженні як властивість ознаки піддаватися градації, тобто її здатність змінюватися (проявлятися тією чи іншою мірою ступеня) і бути зафіксованою у певний момент зміни. Градуальність є категорією, тобто загальною властивістю, що відбивається за допомогою спеціальних засобів. Ця категорія кваліфікується в роботі як когнітивно-семантична. Когнітивною досліджувана категорія названа тому, що мовна реалізація градуальності відбиває когнітивну (пізнавальну, розумову) діяльність людини, вона обумовлена когнітивними процесами, які відбуваються в людській свідомості. Інтерпретація градуальності як семантичної категорії пояснюється тим, що ця категорія знаходить вираження у значеннях лексичних одиниць та одиниць інших рівнів мови.

У роботі розмежовуються дві сфери мовної градації - лексико-семантична та дискурсивна. Вони представлені різними типами градуальних ознак: семантичними та дискурсивними (прагматичними) відповідно. Вивчення лексико-семантичної градації спрямоване на виявлення ступеня градації, який виражається семантичною ознакою (кількості, розміру, якості, оцінки й ін.). Стосовно дискурсивної градації аналізується більший або менший ступінь значущості повідомлюваного, впевненості / невпевненості в істинності повідомлюваного, відповідності форми і змісту, узагальненості / конкретності повідомлюваного, ясності формулювання, категоричності оцінки, почуття, емоції, а також виявляються засоби вираження градації перелічених ознак.

Доводиться, що подібність семантичних і дискурсивних градуальних ознак полягає в тому, що обидва типи характеризуються вимірністю, релятивністю і динамічністю. Відмінність зумовлена тим, що семантичні ознаки виражаються у значенні мовних одиниць і в дискурсі, дискурсивні ознаки реалізуються (функціонують) тільки в дискурсі і мають ситуативний характер.

Засоби вираження градації (як лексико-семантичної, так і дискурсивної) визначаються в дослідженні з позицій інтерпретатора мовлення як індикатори градуальності; їхньою головною функцією є не тільки фіксація градації в мовленні, але й допомога інтерпретаторові у її розпізнаванні.

Аналіз зарубіжних та вітчизняних робіт із когнітивної лінгвістики (роботи Дж. Лакоффа, Р. Лангакра, Р. Джекендоффа, М. Джонсона, Е. Рош, Т. Клаузнера, У. Крофта, М.М. Болдирева, С.Г. Воркачева, В.З. Демьянкова, С.О. Жаботинської, В.В. Красних, О.С. Кубрякової, В.А. Маслової, З.Д. Попової, О.О. Селіванової, Ю.С. Степанова, Й.А. Стерніна, Р.М. Фрумкіної, А.П. Чудинова та ін.), а також засобів вербального вираження градації російською мовою дозволив зробити висновок про те, що в когнітивному аспекті градація може розглядатися і як концепт, і як концептуальна сфера. У зв'язку з цим дослідження спрямоване на виявлення компонентів концепту градації та мовних засобів його репрезентації, установлення особливостей когнітивної організації градації як концептуальної сфери і її зв'язку з іншими концептуальними сферами.

Аналіз градації в семантичному аспекті передбачає встановлення засобів репрезентації категорії градуальності на різних мовних рівнях, розгляд семантичної структури одиниць, що позначають градацію, виявлення дериваційних факторів, що впливають на ступінь градації лексичних одиниць (ЛО). Семантичне дослідження градації спирається на роботи Ю.Д. Апресяна, Н.Д. Арутюнової, Л.О. Новикова, Л.М. Пелепейченко, Й.А. Стерніна, Д.М. Шмельова, Л.В. Щерби та інших учених.

Функціонально-прагматичний аналіз градації семантичних ознак спрямований на вивчення її функціонального навантаження, виявлення її зв'язку зі сферою дискурсивної градації, встановлення механізму створення та умов функціонування оказіональних засобів вираження градації.

У другому розділі дисертації “Когнітивне підґрунтя мовної градації” розкривається когнітивна природа феномена градації, встановлюється специфіка концепту градації, визначається когнітивна організація концептуальної сфери градації, її взаємозв'язок з іншими концептуальними сферами, виявляються засоби мовної репрезентації градуальних концептів.

Установлено, що категорія градуальності формується на базі концепту “градація”, в структурі якого виділяються такі компоненти: градуальна ознака, норма (точка відліку), наростання, зменшення, більше, менше, великий ступінь, малий ступінь, найбільший ступінь, найменший ступінь. Перелічені компоненти градації можуть розглядатися як окремі концепти, що дає підставу кваліфікувати градацію і як концептуальну сферу.

Концептуальна сфера градації організується за допомогою образ-схеми “шкала”, яка впорядковує концепти градації. Розмежовуються рухливі градуальні концепти (наростання, зменшення, більше, менше), упорядковані на шкалі відповідно до рухливої норми, та фіксовані (великий ступінь, малий ступінь, найбільший ступінь, найменший ступінь), упорядковані відповідно до фіксованої норми.

В організації концептуальної сфери градації значну роль відіграють метафоричні моделі, які зумовлюють взаємодію концептуальної сфери градації зі сферами реального та ареального світу. Зв'язок концептуальної сфери градації з іншими концептуальними сферами відбиває основні процеси пізнання градуальних явищ: фізичне сприйняття (зорове, сенсомоторне, дотикове), емоційне сприйняття, гносеологічні та культурологічні уявлення, асоціювання та уява.

Концептуальна сфера градації перетинається з такими сферами реального світу: 1) фізичного руху / переміщення в просторі. З цієї сфери джерела відбувається перенесення елементів для позначення рухливих градуальних концептів “наростання” і “зменшення” на базі інтегрального компонента “рух”: подниматься, подскочить, повыситься, падать, спадать, понизиться; Цена Светличной в глазах Селиванова подскочила втрое (Л. Бородин. Третья правда); Все “страшилки” крутятся вокруг того, что отечественная экономика рухнет, как только упадет цена на металлопродукцию (АиФ 46, 2004); 2) перцептивних ознак (ознак, що сприймаються органами чуттів). Взаємодія сфер здійснюється на тій підставі, що перцептивні ознаки є градуальними, тобто вони здатні проявлятися різноступенево. У концептуальній сфері перцептивних ознак залежно від типу ознаки розмежовуються такі підсфери, з яких відбувається перенесення елементів для позначення градуальних концептів: висота (высокий, высший, низкий, повысить / повыситься, понизить / понизиться, верх, вершина, пик), глибина (глубокий, глубина, углубить / углубиться), фізична сила (сильный, крепкий, мощный, здоровый, исполинский, изо всех сил, что есть мочи, усилить / усилиться, крепчать, слабеть), температура (горячий, жаркий), гострота (острый, обострить / обостриться, притупить / притупиться); 3) фізичної межі. Елементи цієї концептуальної сфери використовуються для позначення градуальних концептів “граничний (максимальний) ступінь”: крайний, предельный, полный і т.п. та “дуже великий (безмежний) ступінь”: беспредельный, бесконечный, безграничный, безбрежный тощо; 4) станів матерії. Залежно від типу стану в цій сфері можна розмежувати такі підсфери, які слугують джерелом для позначення різних градуальних концептів: горіння (гореть, пылать, возгореться, воспламениться, вспыхнуть, зажечься, угасать, гаснуть, тухнуть), кипіння (кипеть, кипучий), випарування (испариться, улетучиться), танення (таять); 5) погодних явищ. Найменування концептів негоди використовуються для вербалізації концепту “сильний і бурхливий прояв”: буря, гром, шторм, шквал тощо; 6) фауни: зверский аппетит, звериная ненависть, лошадиное здоровье, собачий холод тощо; 7) космосу: космический, неземной; 8) патологічних фізіологічних станів, таких як божевілля, запаморочення та ін., які проектуються у сферу градації для номінації фіксованих концептів “крайній ступінь” та “дуже великий (безмежний) ступінь”: безумный, сумасшедший, умопомрачительный, до безумия, до умопомрачения тощо; 9) смерті: смертельный, смертный, убийственный, насмерть, смерть как, до смерти тощо.

Взаємодія концептуальної сфери градації відбувається зі сферами ареального світу: 1) емоцій і почуттів, таких як страх (страшный, страх как, ужасный, ужас как, до ужаса, жуткий), роздратування, злість (бешеный, злой, яростный), жорстокість (немилосердный, жестокий, свирепый), пристрасть (страстный, страсть как, до страсти), подив (удивительный, поразительный, потрясающий), заздрість (завидный аппетит); 2) вимислу: фантастический, баснословный, легендарный та ін.; Несмотря на баснословные прибыли, не торопятся с инвестициями и нефтяные бароны (АиФ 29, 2004); 3) культурологічних уявлень: адский, дьявольский, чертов, чертовский, чудовищный, сверхъестественный та ін.; Нет, о возвращении не может быть и речи, даже мысли такой не приходит. Тем более сейчас в России так чудовищно похолодало … (МК в Украине 41, 2004).

Дослідження показало, що в мові знаходить відображення процесуальна, багатоступенева градація і дискретна, одноступенева. Перший тип представлений динамічними індикаторами градуальності, другий - статичними.

Динамічні індикатори градуальності вербалізують уявлення про рухливі градуальні концепти: індикатори зростання ступеня (нарастать, увеличиваться, усиливаться тощо) та індикатори зменшення (убывать, уменьшаться, слабеть тощо).

Відповідно до граничного квантора шкали виділяються граничні та неграничні динамічні індикатори. Граничні індикатори позначають рух ознаки, який прагне або досягає межі - максимально / мінімально можливого ступеня: достичь, дойти, разгореться, разыграться тощо; Тем временем в Интернете на сайте “МК” народное голосование “Мисс МК-Европа” - 2004 достигло своего апогея (МК в Украине 49, 2004) або повного зникнення ознаки: таять, спасть, улечься тощо; Но когда показывают футбол, размеренность быстро улетучивается: глотки пива становятся огромными, и от сдержанности не остается и следа (Известия 117, 2004). Неграничні індикатори виражають зміну ознаки, яка не досягає межі: возрастать, увеличиваться, подниматься, уменьшаться, понижаться тощо; В этом случае возрастает роль России в качестве независимого поставщика топлива в Европу, что усиливает ее позиции на этом направлении (АиФ 33, 2004).

За характером руху динамічні індикатори можна поділити на індикатори стрибкоподібного наростання / зменшення: подскочить (про тиск, ціни), накатить (про почуття), резко (сбить температуру), стремительно (расти), внезапно (нахлынуть); После столь масштабного скандалища парфеновские акции резко пошли вверх, и человек-стиль возглавил русскую версию журнала Newsweek (МК в Украине 4, 2005) та індикатори поступової зміни ознаки: расти, подниматься, придавать, прибавлять, снижаться, ослабить, постепенно, мало-помалу, потихоньку; У нас же процесс образования становится все более и более фиктивным; Спрос на продукцию постепенно снижается (Известия 136, 2004).

Статичні індикатори фіксують одноступеневу градацію, представляючи фіксовані градуальні концепти. Відповідно до серединного квантору шкали (середньої норми ознаки) розмежовуються статичні індикатори вище середнього ступеня (очень, сильно, много, значительно, особенный тощо) та індикатори нижче середнього ступеня (мало, немного, слегка, слабый, незначительный тощо).

Модально-ситуативна норма обумовлює виділення таких типів індикаторів: індикаторів, що відповідають нормі: Нашей конституции нынче исполнится уже 7 лет, и это вполне достаточный срок, чтобы осознать, что она не идеальна. Опыт жизни нашей страны за эти годы вполне достаточен, чтобы понять, какие именно положения надо в конституции поправить, чтобы политический механизм работал более четко и полезно (Известия 27, 2003); індикаторів, що перевищують норму: Нынешние прокатчики не могут позволить себе пригласить для дубляжа актера ранга, например, Армена Джигарханяна - он просто стоит слишком дорого (Известия 9, 2003); індикаторів, що не досягають норми: Социологические опросы населения проводятся каждую неделю. И если какая-нибудь сериальная злодейка кажется зрителям недостаточно коварной или - еще хуже - вызывает у народа симпатию, сценарист немедленно сочинит эпизод с новой изощренной пакостью, которую отрицательная героиня подстроит положительной (АиФ 29, 2004).

Стосовно граничного квантора шкали виділені граничні статичні індикатори, що позначають максимально / мінімально можливий ступінь (максимум сил и энергии, абсолютное зло, совершенный идиот, вершины мастерства; минимум затрат, наименее надежные договоренности, малейшее сомнение), неграничні статичні індикатори, що позначають необмежений ступінь (столь разнообразное меню, масса дел, бесконечно раздражает, колоссальная ответственность; небольшая усталость, немного суровый, чуть встревоженный, ничтожная горстка людей), та індикатори нульового ступеня ознаки (ни капли сочувствия, совсем не волноваться, ни на волос не сомневаться, вовсе не уверен).

За ступенем точності градуальності в роботі розмежовуються статичні індикатори відносно точного ступеня ознаки (большие неприятности, подавляющее большинство, огромное удовлетворение, небольшая усталость, немного расстроен, кроха) та індикатори приблизного ступеня (более-менее приличный, относительно высокий, сравнительно недорогой, почти уверена). Установлено, що індикатори приблизної градуальності функціонують у ситуаціях, коли точний ступінь не є комунікативно значущим або коли експлікується недостатня впевненість суб'єкта мовлення в істинній мірі ознаки. В останньому випадку відзначається сполучення градації семантичної ознаки та дискурсивної (упевненості в істинності повідомлюваного).

У третьому розділі роботи “Мовні засоби градації в семантичному аспекті” представлені результати семантичного аналізу одиниць на позначення градації. Виявляється багаторівневий характер репрезентації категорії градуальності, виділяються типи лексико-семантичних індикаторів градуальності, встановлюється специфіка функціонування індикаторів градуальності в тексті.

У залежності від способу репрезентації розмежовуються такі типи індикаторів градації: 1) графічні: багаторазове написання букв у слові, яке передає розтягування звуків: ма-а-аленький, большо-о-ой; 2) морфемні: префікси раз-, пре-, пере-, при-, под-, по-, недо- та ін.: развеселый, препакостное зрелище, переоценить, приотстать, поднадоел, побаивалась, недосыпала; суфікси -ищ-, -ущ-, -енн-, -к-, -ик-, -ец-, -ц-, -ок-, -ушк-, -очк-, -ишк-, -оват- та ін.: страхотище, толстущий, высоченный, лощинка, оркестрик, капитальцы, оконце, шумок, комнатушка, загвоздочка, мужичишка, желтоватое лицо, плоховато; префіксоїди много-, полно-, крупно-, сверх-, супер-, полу-, мало-, слабо- та ін.: многозначительная деталь, полномасштабная война, сверхсекретность, суперсовременный, полушепотом, малоинтересно, слаборазвитое воображение; 3) лексико-семантичні: ЛО: ярость, превосходный, громадный, крохотный, совсем, очень, большой, слегка; метафори: море жизнеутверждающих эмоций, целый букет законопроектов, буря отрицательных эмоций, лавы марокканской конницы; синонімія: - Что же ты не обломился, когда надо? - И с внезапным неистовством, со все еще неостывшим бешенством искрошил сук в щепки (В. Астафьев. Людочка); 4) фразеологічні: фразеологічні одиниці (ФО): воспринять в штыки, темный лес, не на шутку, на редкость, нет цены, на всех парах, одним махом, капля в море, изо всех сил, великое множество, кишка тонка; 5) граматичні: - морфологічні: сполучники настолько … что, столь … что, так … что, такой … что, настолько … чтобы; чем … тем и столь (же) … сколь / настолько (же) … насколько: Сбои, по словам Касперского, будут настолько серьезны, что привыкшим черпать информацию из интернета придется обращаться к более традиционным источникам (Известия 9, 2003); Чем ближе к границам “агрессор”, тем больше рискованности и раскованности в действиях (Известия 16, 2003); частки підсилювального характеру (вот, уж, просто, куда как та ін.) та вигуки (ого, ох, Господи, Боже мой та ін.), що виконують у висловленні функцію позначення градуальності; прийменниково-відмінкове сполучення до + родительный падеж: до блеска, до меланхолии, до неприливного; - синтаксичні індикатори: підрядні речення часу: Длительность встреч подчас зашкаливала за 4 часа, беседы завершались, когда нормальные люди отходили ко сну (Известия 31, 2003); порівняльні підрядні речення: Мне стало жарко, точно истопник разом открыл у печек все двери (В. Хайрюзов. Опекун); окличний тип речення; позиція індикатора на початку речення при інверсії: Уж больно тяжко складывалась жизнь моя, и не было ни самого малого просвета в ее течении… (О. Кириллов. Заговор); повтор ЛО: Предают, предают его живые! (В. Астафьев. Людочка).

На рівні тексту градація може бути представлена різними сполученнями індикаторів.

За співвідношенням денотативно-сигніфікативного (Д-С) і конотативного (К) макрокомпонентів значення розмежовуються: 1) номінативні лексико-семантичні індикатори градуальності - ЛО, у значеннях яких Д-С макрокомпонент є головним, а К макрокомпонент ослаблений; значення такого типу виконують номінативну функцію, слугуючи саме для назви ступеня градації: очень удивился, особое внимание, крайняя бедность, большой резонанс, намного приятнее, переполняться желанием, слегка встревоженный тощо; 2) конотативні лексико-семантичні індикатори - ЛО, у значеннях яких головним є К макрокомпонент - ці значення виконують конотативну функцію. Особливістю індикаторів цього типу є те, що, називаючи переважно великий ступінь прояву ознаки, вони апелюють до образних уявлень та асоціацій: страшный скандал, астрономическая сумма, невероятно кощунственный, нечеловеческое тщание, ярость, тараторить, бесить, шокировать тощо.

Конотативні індикатори можуть виявляти мінімальний, середній або максимальний ступінь експресивності залежно від кількості типів конотативних сем, які представлені в значеннях індикаторів у сполученні із семою “великий ступінь градації”. Мінімальним ступенем експресивності характеризуються лексико-семантичні індикатори градуальності, К макрокомпонент яких посилений за рахунок сполучення сем градуальності з одним типом конотативних сем: з немотивованою семою образності (нестись, кинуться, броситься, уставиться, впиться, таращиться, шпарить) - відсутність образу первинного денотата створює деяку нелогічність значення, і це підсилює експресивність; з емотивною семою (карапуз, кроха) та ін. Середній ступінь експресивності характерний для лексико-семантичних індикаторів, К макрокомпонент яких посилений за рахунок сполучення сем градуальності з двома типами сем: емотивними та емоційно-оцінними (вопиющие прецеденты), образними і емоційно-оцінними (золотой век). Максимальним ступенем експресивності характеризуються лексико-семантичні індикатори, К макрокомпонент яких посилений за рахунок сполучення сем інтенсивності з трьома типами сем: образними, емотивними та емоційно-оцінними (каторга, людоедские законы).

Виділяється п'ять ступенів експліцитності градації ознаки: нульовий (ЛО, які не мають формальних показників градуальності, з прихованими градуальними семами: ужас, шедевр, ринуться, скорбеть, изумленно та ін.); низький (ЛО із семантично похідним значенням, з прихованими градуальними семами: потрясти, гранд, тиран, громкий, бешеный, угнетать та ін.; ФО, у тлумаченні яких градуальні семи не експліковані: в сердцах (у пориві гніву), волосы дыбом встают (кого-небудь охоплює жах) та ін.); середній (ЛО з другорядною функцією позначення градації, зі словотвірно похідним значенням: коренной, бесценный, сказочный, людоедский, остолбенеть, собачий та ін.; ЛО з функцією позначення градації, у значенні яких прихована сема “великий ступінь”: колоссальный, громадный, чрезвычайный, считанный, масса, крепко та ін.; ФО, у тлумаченні яких експліковані градуальні семи: пороть горячку (діяти із крайньою поспішністю); души не чаять (дуже сильно, безмежно любити кого-небудь) та ін.); високий (одиниці різних мовних рівнів, основною функцією яких є позначення градуальності: весьма, чуть, полный, легкий, верх, максимум, нарастать, до зарезу, как можно та ін.; одиниці, які мають формальні показники ступеня: ярче, важнейший, предостаточно, шумок, часто-часто, дурак дураком та ін.; ФО, у складі яких є компонент з градуальною семантикою: смотреть во все глаза, на всех парах, одним махом та ін.); найвищий (одиниці з формальними показниками ступеня, які позначають градацію: большущий, маловат, преувеличить, много-много, очень и очень та ін.; ФО з основною функцією позначення градації, у складі яких є компонент з градуальною семантикою: изо всех сил, до глубины души, малая толика, великое множество та ін.; різні сполучення індикаторів: слишком много, хуже во сто раз, все скучней и скучней та ін.).

У четвертому розділі дисертації “Функціонально-прагматичні особливості мовної градації” визначається прагматичний потенціал мовної градації і особливості його дискурсивної організації. Виявляються типи градуальних дискурсивних ознак і мовні засоби їхнього вираження, розглядаються комунікативно-прагматичні функції градації.

У сфері дискурсивної градації виділяються такі ознаки:

- комунікативна значущість повідомлюваного: Всего-навсего это было случайностью, то, что произошло с ним, Ивановым (В. Белов. Все впереди) - фіксується невелика значущість інформації; Честно признаться, мне “Шрек”, и первый, и второй, понравились - суперэффекты, классные песни, кота озвучивает сам Антонио Бандерас! (МК в Украине 49, 2004) - фіксується велика значущість інформації;

- упевненість / невпевненість в істинності повідомлюваного: В США, например, очень эффективны продовольственные талоны. Но у наших недоедание вряд ли является ключевой проблемой (АиФ 1-2, 2005) - фіксація невпевненості; И сейчас, когда Люба, прибежавшая из кухни, болтала с Натальей, тягостная, может быть, непосильная тяжесть ближнего будущего ясно обозначилась для него (В. Белов. Все впереди) - фіксація малої впевненості; А вот перспектива, бесспорно, благая: излечение онкологии (МК в Украине 49, 2004) - фіксація максимального ступеня впевненості;

- відповідність форми вираження змістові: Я узнал, вернее, догадался, что на рисунке Санька изобразил свой поселок Бакалей (В. Хайрюзов. Опекун);

- узагальненість / конкретність повідомлюваного: Эти люди будут в основном заниматься аналитикой на основе открытых источников, в частности мониторингом прессы (АиФ 3, 2005);

- ясність формулювання: Аномальщики считают, что в отдельных районах океана “имеют место локальные гравитационные флуктации”. Проще говоря, резко уменьшается или увеличивается сила тяжести. Возникает впадина или горб (КП в Украине 185, 2004);

- категоричність оцінки: В течение ряда лет авторы или вообще не появлялись, или практически не появлялись. Тот литературный уровень, который они показывали, был, прямо скажем, невысок (АиФ 24, 2004) - фіксується збільшення категоричності; Мнение экспертов оказалось довольно резким; Да и с ответственностью слабовато (Известия 31, 2003); Команда показала более-менее приличный уровень игры (КП в Украине 145, 2004) - фіксується зниження категоричності;

- почуття, емоції й оцінки: “Конечно, - размышлял он [Медведев]. - Это всегда было именно так, поездка за границу только проявила ее всегдашние, коренные свойства. Обычная заурядная баба … Ты восемь лет носился с писаной торбой …” (В. Белов. Все впереди) - есплікується глибоке розчарування; - А ты обо всем этом не думай! Вон как тростинка стала (Л. Бородин. Третья правда) - виражається співчуття; Ах, как она была хороша во фрачной паре со скрипкой в руке, когда пела виртуозную арию из первого действия (Известия 136, 2004) - експлікується замилування.

У ролі індикаторів градації дискурсивних ознак виступають, головним чином, синтаксичні та морфологічні засоби: сполучники, вставні слова та речення, модальні слова та частки.

У процесі дослідження виявлено зв'язок дискурсивних градуальних ознак з реалізацією правил (норм) мовного спілкування: “кооперативного принципу”, який включає максими якості, кількості, ясності вираження, виділені Г.П. Грайсом, і “принципу ввічливості” Дж. Ліча. Так, градація впевненості суб'єкта мовлення в істинності повідомлюваного і відповідності форми змістові пов'язана з реалізацією максими якості, яка ґрунтується на таких постулатах: 1) не говори того, в істинності чого ти не впевнений, 2) не говори того, для чого в тебе немає достатньо доказів. Дискурсивна ознака узагальненості / конкретності висловлення співвідноситься з максимою кількості: конкретизуючи висловлення, той, хто говорить, подає необхідну кількість інформації, тобто робить висловлення максимально інформативним. Градація ясності формулювання реалізує відповідну максиму ясності вираження. При цьому суб'єкт мовлення прагне дотримуватися і максими якості, надаючи менш зрозуміле формулювання, оскільки, незважаючи на його меншу ясність, воно якнайкраще відповідає істині. При градації категоричності негативної оцінки стикаються “кооперативний принцип”, а саме максима якості, та “принцип ввічливості”. У випадку збільшення категоричності зберігається максима якості (надається істинна оцінка), але порушується “принцип ввічливості”, а саме максима схвалення: мінімально виражай несхвалення стосовно іншої людини. У разі зниження категоричності, навпаки, зберігається “принцип ввічливості” (максима схвалення), але порушується “кооперативний принцип” (максима якості), оскільки оцінка не відповідає істині.

Дослідження комунікативно-прагматичного навантаження градації семантичних ознак дозволило виділити функції градації, пов'язані з вираженням почуттів, емоцій і оцінок суб'єкта мовлення, та функції, пов'язані із впливом на адресата. Експлікація інтенсивності почуттів і емоцій є одним із проявів зв'язку семантичних та дискурсивних градуальних ознак, оскільки в цьому випадку індикатори фіксують одночасно градацію семантичної ознаки і дискурсивної (емоційного стану або ставлення): - Ну и глазищи! - сказала Таня. - Колдунья какая-то! (В. Хайрюзов. Опекун). Вираження дискурсивної градуальної ознаки здивування здійснюється за допомогою градуювання семантичної ознаки “розмір”. Таким чином, сполучення експресивних індикаторів - морфемного індикатора -ищ-, морфологічного ну и та синтаксичного (окличний тип речення) фіксує дуже високий ступінь як семантичної ознаки “розмір”, так і дискурсивної “здивування”.

Функцію вираження емоційного стану та ставлення виконують, як правило, експресивні індикатори на позначення ступеня, вищого за середній (великого, дуже великого, максимального ступенів). З метою збільшення ступеня інтенсивності емоцій використовуються гіперболи: Живое и процветающее предприятие, приносящее реальные доходы, не платило налогов со времен царя Гороха! (Известия 31, 2003) (здивування з негативною оцінкою) або літоти: Мир замер в ожидании новых персон и новых наднациональных институтов, способных выработать идеологию и технологию нового мироустройства. Было бы крайне обидно уничтожить человечество ради вульгарных геополитических или корыстных экономических интересов ничтожной горстки людей, мечтающих о мировом господстве (Известия 62, 2003) (презирство). Для створення посиленого контрасту використовуються обидва прийоми: Но Ольга еще успела спросить исполнительную власть о странной продаже городского хладокомбината. - Доходное предприятие, - поясняет она, - 70 процентов акций которого принадлежало области, ушло за копейки в оффшорную зону на Виргинские острова. Это все равно что курицу, несущую золотые яйца, за бесценок продать (Известия 31, 2003) (здивування з негативною оцінкою).

Вплив з метою формування в адресата образного уявлення про об'єкт, емоцій і асоціацій здійснюється за допомогою експресивних індикаторів високого та найвищого ступеня ознаки: Слухи о том, что беспроводные трубки находятся на грани вымирания от смертоносных вирусов, нарастают как снежный ком (Известия 27, 2003) (емоційний вплив з метою формування в адресата образного уявлення про явище). Формування раціональних оцінок та переконання за допомогою впливу на розум адресата відбувається, головним чином, за допомогою неекспресивних індикаторів градуальності (як помірного та високого ступеня, так і малого): За довольно короткое время стала одним из самых знаменитых журналистов области (Известия 31, 2003) (вплив з метою формування в адресата позитивної оцінки). У разі емоційного впливу часто використовуються гіперболи й асиметричне протиставлення ступенів ознаки. Засобом впливу на адресата є іронія, що створюється за допомогою семантичної інверсії, зіткнення протилежних і непорівнюваних значень, контекстуального протиставлення ступенів ознаки та інших засобів, які фіксуються індикаторами градуальності.

Створення оказіональних засобів вираження градуальності (оказіональних індикаторів градуальності) обумовлене ілокутивною метою мовця: подати інформацію образно, виразити негативну оцінку (ставлення), створити ефект іронії чи комізму, збільшити категоричність висловлення та ін.

Оказіональні індикатори градуальності створюються за допомогою таких мовних засобів: метафори (глубже залезть в бюджетный карман, монстр нефтегазодобычи, излишества в значенні “дуже довгі мелодії”), метафтонімії (ноги от коренных зубов у значенні “дівчини”), порівняння (рванул, словно кот со стола; расхватывают как горячие пирожки), гіперболи (мерка на Индийского слона), апеляції до наочних образів (толстый, как самовар) та асоціацій (так же непривычно, как если бы вдруг улыбнулась каменная глыба), контекстуального протиставлення за певною ознакою (Это уже не ведро. Цистерна), зіткнення непорівнюваних значень у дискурсі (разведение исторической славы и исторического позора, неизлечимо левое товарищество) та ін.

Дослідження засвідчило, що оказіональні індикатори градуальності актуалізують культурологічну інформацію. Залежно від типу культурологічної інформації вони розподілені на: інтеркультурні (пренебрежимо малый размер; отличается разительнее, чем лед от пламени тощо), макрокультурні (больше, чем все иноземные захватчики от Батыя до Гитлера вместе взятые; со времен Владимира Красное Солнышко) та мікрокультурні, або субкультурні (упрямство библейского Фомы; так же болезненно, как посещение кругов ада по Данте; чудеса такие, что Гарри Поттер удавится).

У висновках узагальнюються основні результати дослідження.

Доведено, що категорія градуальності представлена на всіх рівнях мовної системи і в тексті. Розмежовано дві сфери репрезентації мовної градації: лексико-семантична та дискурсивна, представлені різними типами градуальних ознак - семантичними та дискурсивними (прагматичними) відповідно. Подібність семантичних та дискурсивних ознак полягає в тому, що обидва типи характеризуються вимірністю, релятивністю та динамічністю. Відмінність зумовлена тим, що семантичні ознаки виражаються у значенні мовних одиниць і в дискурсі, дискурсивні ознаки реалізуються тільки в дискурсі і мають ситуативний характер.

Специфіка організації концептуальної сфери градації полягає в тому, що вона базується на образно-схематичних та метафоричних когнітивних моделях. Образ-схема “шкала” впорядковує рухливі градуальні концепти (наростання, зменшення, більше, менше) та фіксовані градуальні концепти (великий ступінь, малий ступінь, найбільший ступінь, найменший ступінь). На базі метафоричних моделей концептуальна сфера градації зближується з різноманітними сферами реального та ареального світу, які слугують джерелом для номінації градуальних концептів.

Особливості семантики одиниць на позначення градації визначаються співвідношенням денотативно-сигніфікативного і конотативного (К) макрокомпонентів їх значень. За цим критерієм виділяються номінативні лексико-семантичні індикатори градуальності - ЛО, значення яких слугують безпосередньо для номінації градуальних ознак, і конотативні лексико-семантичні індикатори - ЛО, у значеннях яких домінує К макрокомпонент, і вони, називаючи ступінь градації ознаки, апелюють до образних уявлень і асоціацій.

У мові та мовленні (тексті) знаходить відображення процесуальна, багатоступенева градація та дискретна, одноступенева градація. Перший тип представлений динамічними індикаторами градуальності, другий - статичними. Динамічні індикатори фіксують рух ознаки, репрезентуючи рухливі градуальні концепти. Статичні індикатори фіксують певний ступінь ознаки, представляючи фіксовані градуальні концепти. В залежності від ступеня експліцитності градації ознаки виявляються індикатори нульового, низького, середнього, високого та найвищого ступеня вираженості градації.

Серед дискурсивних градуальних ознак виділяються такі їхні типи: значущість повідомлюваного, упевненість / невпевненість в істинності повідомлюваного, відповідність форми змістові, узагальненість / конкретність повідомлюваного, ясність формулювання, оцінка, категоричність оцінки, почуття та емоції. Функціонування дискурсивних градуальних ознак пов'язане з реалізацією принципів кооперації та ввічливості.

Визначаються функції градації, пов'язані з вираженням почуттів та емоцій суб'єкта мовлення і функції, пов'язані із впливом на адресата. Експлікація інтенсивності почуттів та емоцій є одним із проявів зв'язку семантичних та дискурсивних градуальних ознак, оскільки в цьому випадку індикатори фіксують одночасно градацію семантичної ознаки та дискурсивної (емоційного стану або ставлення).

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Шурина Т.В. Степень выраженности градации признака в тексте // Русская филология. Украинский вестник: Республиканский научно-методический журнал. - Харьков: ООО “Альманах”, 2004. - № 1-2 (25). - С. 48-54.

2. Шурина Т.В. Языковые способы выражения градации в тексте // Мова і культура (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 7. - Т. 5. Міжкультурна комунікація. - С. 111-117.

3. Подуфалова Т.В. Семантическая структура единиц, обозначающих градацию признака // Русская филология. Украинский вестник: Республиканский научно-методический журнал. - Харьков: ООО “Альманах”, 2005. - № 1-2 (27). - С. 49-53.

4. Подуфалова Т.В. Коммуникативно-прагматические функции градации // Русская филология. Украинский вестник: Республиканский научно-методический журнал. - Харьков: ООО “Альманах”, 2005. - № 3 (28). - С. 33-35.

5. Подуфалова Т.В. Деривационная обусловленность градации языковых единиц (на примере слов, обозначающих количество) // Мова і культура (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип.8. - Т. 5. Ч.2. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. - С. 259-264.

6. Подуфалова Т.В. Языковая градация в тексте // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Мовознавство. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2005. - Вип. 11. - Т.2. - С.107-114.

7. Подуфалова Т.В. Концепт “градация” как основа формирования категории градуальности // Русская филология. Украинский вестник: Республиканский научно-методический журнал. - Харьков: ООО “Альманах”, 2006. - № 1-2 (30). - С. 19-22.

8. Подуфалова Т.В. Языковое оформление результата градации в тексте // Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках: Материалы ІІ Международной научной конференции / Днепропетровск 14-15 апреля 2005 г. // Составитель Т.С. Пристайко. - Днепропетровск: “Пороги”, 2005. - С. 342-344.

9. Пелепейченко Л.М., Подуфалова Т.В. Категорія градуальності в аспекті лінгвістичного аналізу // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. Л.А. Лисиченко. - Харків: Вид-во ХНПУ, 2004. - Вип. 14. - С. 12-20. (Особистий внесок дисертанта: розмежовані поняття „градація” і „градуальність”, обґрунтований їх зв'язок з категорією інтенсивності).

Размещено на Allbest.ru