Відтворення авторської алюзії в художньому перекладі на матеріалі українських перекладів англомовної прози ХХ століття

Складність відтворення алюзії полягає в повній або частковій втраті її впізнаваності в цільовій культурі, що може стати на заваді розуміння авторської інтенції. Основне завдання перекладача при відтворенні алюзії - зберегти її асоціативний фон, забезпечити її впізнаваність реципієнтом, що має викликати в нього необхідні асоціації. У перекладі потрібно якомога повніше передати весь комплекс асоціацій, які викликає алюзія в читача оригіналу.

При перекладі алюзії передусім доводиться долати екстралінгвальні труднощі. Від них залежить вибір способу відтворення алюзії для збереження тих стилістичних функцій, які вони виконують у вихідному тексті. Перекладацькі стратегії визначаються в кожному конкретному випадку залежно від перекладацької ситуації. Основними критеріями добору засобів перекладу виступають такі параметри комунікативної ситуації: ступінь відомості алюзії в культурі реципієнта, домінантна стилістична функція алюзії, характер/тип самої алюзії, характер тексту, питома вага в художній тканині твору.

Аналіз оригіналів та перекладів дозволив виділити основні прийоми передачі алюзії, зважити їх переваги і недоліки. Функціонально-стилістичну адекватність алюзивних власних назв у тексті оригіналу й тексті перекладу забезпечують такі прийоми:

1) повні відповідники, що утворюються:

а) транскодуванням,

б) традиційною передачею власної назви,

в) семантичними калькуваннями;

2) часткові відповідники, що утворюються:

а) перейменуванням,

б) розширеними структурними варіантами онімів,

в) скороченими структурними варіантами онімів;

3) уточнювальний переклад;

4) компенсації:

а) пояснювальний переклад,

б) переклад аналогом,

в) переклад гіперонімом,

г) перифрастичний переклад;

5) вилучення власної назви. Для передачі алюзивних власних назв найпоширенішими і найефективнішими засобами виявляються транскодування і традиційна передача імені. Проте вони забезпечують адекватне відтворення алюзій загальнокультурного характеру. Ці засоби не відтворюють адекватно алюзії обмеженої відомості через відмінні фонові знання реципієнтів оригіналу і перекладу. Асоціативний фон алюзивних власних назв обмеженої відомості відновлюється за допомогою компенсаційних прийомів.

Засобами відтворення алюзивних висловів є:

1) цитатний переклад;

2) семантико-стилістичний переклад;

3) графічне маркування алюзії;

4) компенсаційні прийоми:

а) уточнювальний переклад,

б) пояснювальний переклад,

в) генералізація;

г) аналог;

д) перифрастичний переклад;

5) вилучення алюзії.

Для алюзивних висловів основними засобами виступають цитатний і семантико-стилістичний переклади. Точне відтворення алюзій меншої відомості або зовсім невідомих у культурі-реципієнті не викликає необхідних асоціацій. Труднощі виникають передусім при відтворенні літературних, історичних і культурних алюзій. Одним із засобів досягнення адекватного реконструювання прагматики автора при відтворенні алюзій обмеженої відомості є компенсаційні прийоми. Основною стратегією передачі алюзій обмеженої відомості є пояснювальний переклад. У випадках малоінформативної, локальної алюзії застосовується перифрастичний переклад або узагальнення.

Функціонально-прагматичні трансформації, що реалізуються через компенсаційні прийоми, спрямовано на модифікацію тексту перекладу з урахуванням асоціативного фону алюзії. Компенсаційні прийоми мають експліцитний характер, що робить оригінал і переклад асиметричними, але уможливлюють рівноцінність комунікативної значущості оригіналу і перекладу, тобто їхню динамічну еквівалентність.

При перекладі деформованих алюзій адекватне відтворення як самого прийому деформації, так і його семантико-стилістичних функцій можливе в разі трансформації відомих реципієнтові перекладу висловів. Ефективними прийомами при відтворенні деформованих алюзій є транскодування і цитатний або семантико-стилістичний переклад з урахуванням деформації. Для розкриття асоціацій і глибинного змісту деформованих алюзій обмеженої відомості в перекладі застосовуються різні трансформації і компенсаційні прийоми, що оптимально відтворюють авторську інтенцію.

Кількісні підрахунки, проведені при зіставленні текстів оригіналу з текстами перекладів показують, що 61,45% з проаналізованих 1 270 алюзивних власних назв відтворено повними відповідниками (53,18% - транскодуванням, 8% - традиційною передачею назви, 0,27% - семантичними калькуваннями); 1,27% - частковими відповідниками (0,1% - перейменуванням, 0,9% - розширеними структурними варіантами, 0,27% - скороченими структурними варіантами); 0,6% - уточнювальним перекладом, 36,01% - компенсаційними прийомами (30,56% - пояснювальним перекладом, 0,4% - аналогом, 1,5% - гіперонімом, 3,55% - перифрастичним перекладом); 0,67% - вилученням алюзії. 30,11% з 900 алюзивних висловів відтворено цитатним перекладом, 41,11 % - семантико-стилістичним перекладом, 0,5% - графічним маркуванням алюзії, 26,62% - компенсаційними прийомами: 1,5% - графічним маркуванням із коментарем, 18% - пояснювальним перекладом, 0,6% - аналогом, 2,64 - прийомом генералізації, 3,88% - перифрастичним перекладом, 1,66% - вилученням алюзії.

Хоча певні втрати інформації і заміна асоціацій неминучі в перекладі, потрібно намагатися зберегти той самий обсяг екстралінгвальної інформації, передавати алюзію адекватно, зберігаючи її прагматичний смисл. Щоразу потрібно знаходити оптимальне рішення для актуалізації авторського підтексту в тексті перекладу. Головна умова при відтворенні алюзій - збереження в тексті перекладу їхніх стилістичних функцій у відповідній комунікативній ситуації, що забезпечує адекватність перекладу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Перекладацькі стратегії відтворення алюзії в художньому тексті // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - Вип. 12. - К.: КНЛУ, 2004. - С. 182-186. (У співавторстві з науковим керівником, доцентом Т.Є. Некряч).

2. Відтворення алюзивних власних назв в українських перекладах // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Вип. 18. Кн. 1. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - С. 232-236.

3. Відтворення біблійних алюзій в українських перекладах // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - Вип. 9. - К.: Логос, 2006. - С. 126-131.

4. Засоби перекладу індивідуально-авторських алюзивних власних імен // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - Вип. 10. - К.: КНУ, 2006. - С. 144-148.

5. Класифікація алюзій в художньому творі як етап вироблення перекладацьких стратегій // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Вип. 17. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006. - С. 205-209.

6. Особливості перекладу деформованих алюзивних цитат у художньому тексті // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - Вип. 16. - К.: КНЛУ, 2006. - С. 99-105.

7. Основні труднощі відтворення алюзії у художньому тексті // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції (29-31 березня 2006 року). - К.: НАУ, 2006. - Том 2. - С. 123-124.

АНОТАЦІЇ

Копильна О.М. Відтворення авторської алюзії в художньому перекладі (на матеріалі українських перекладів англомовної прози ХХ століття). - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16 - Перекладознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню засобів відтворення алюзії при перекладі художніх творів англійських та американських письменників ХХ століття українською мовою.

Розглянуто різні типи алюзій, узагальнено чинники, що впливають на вибір засобів перекладу алюзій. У дисертації продемонстровано, що основне завдання перекладача при відтворенні алюзії - зберегти її асоціативний фон, забезпечити її впізнаваність реципієнтом.

Виявлено основні прийоми передачі алюзії, встановлено шляхи й умови досягнення адекватного перекладу. Ефективними прийомами для відтворення алюзій при перекладі художнього твору є транскодування, цитатний переклад, семантико-стилістичний переклад, уточнювальний переклад і графічне маркування алюзії. Адекватність перекладу досягається і за допомогою компенсаційних прийомів.

Ключові слова: алюзія, загальновідома алюзія, алюзія обмеженої відомості, асоціативний фон, деформована алюзія, інтертекстуальність, перекладацькі стратегії, претекст, семантико-стилістичний переклад, цитатний переклад.

Копыльная Е.Н. Воспроизведение авторской аллюзии в художественном переводе (на материале украинских переводов англоязычной прозы XX века). - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.16. - Переводоведение. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевчеко. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию средств воспроизведения аллюзии при переводе художественных произведений английских и американских писателей XX века на украинский язык.

Проанализированы разные типы аллюзий, обобщены факторы, влияющие на выбор средств перевода аллюзий. В диссертации продемонстрировано, что основная задача переводчика при воспроизведении аллюзии - воссоздать ее ассоциативный фон, обеспечить ее узнавание реципиентом.

Выявлены основные приемы передачи аллюзии, установлены пути и условия достижения адекватного перевода. Эффективными приемами для передачи аллюзий при переводе художественного текста являются транскодирование, цитатный перевод, семантико-стилистический перевод, уточняющий перевод и графическое маркирование аллюзии. Адекватность перевода достигается и при помощи компенсационных приемов.

Ключевые слова: аллюзия, аллюзия общей известности, аллюзия ограниченной известности, ассоциативный фон, деформированная аллюзия, интертекстуальность, переводческие стратегии, претекст, семантико-стилистический перевод, цитатный перевод.

Kopylna O.M. Reproducing of authorial allusion in literary translation (on the material of Ukrainian translations of English and American prose of the 20^th century). - Manuscript

Thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology. Speciality 10.02.16 - Translation Studies. - The Taras Shevchenko Kyiv National University. - Kyiv, 2007.

The dissertation highlights the ways and methods of reproducing allusions in prosaic texts of British and American writers in Ukrainian translations. Various strategies of translating allusions are analyzed in terms of their effectiveness in revealing the authorial conceptual purposes and intended meaning. The optimal implementation of strategies in translating allusions in a literary work is discussed and weighed. The necessity of expanding the translator's philological erudition is also highlighted. Various techniques of reproducing allusions are studied on the material of Ukrainian translations of British and American novels and short stories written by A. Christie, F.S. Fitzgerald, J. Fowles, J. Galsworthy, G. Green, E. Hemingway, O. Henry, A. Huxley, D.H. Lawrence, W.S. Maugham, J.D. Salinger, L. Sanders, M. Spark, R.P. Warren done by Y. Ivanov, V. Legkostup, O. Logvynenko, O. Mokrovols'kyi, V. Mytrofanov, A. Mulyar, P. Nasada, M. Pinchevs'kyi, V. Ruzhyts'kyi, O. Terekh, V. Vyshnevyi and others. The research consists of an introduction, four chapters, conclusions, a list of references and an appendix.

Chapter I focuses on the theoretical aspects: the analysis of various approaches to the definitions of allusion, their main types, functions and classification. Аllusion is defined as an element of intertextuality which reveals the authorial intended meanings in the most laconic way. It is necessary to take into account the factors which influence the choice of translation strategies: comprehension of allusions by recipients, their functions, types, their share in the text and various deformations. The main task in translating allusions is to reproduce or recreate the associations, thus evoke associative background. The two main strategies - domestication and foreignization - find manifestation in various methods.

Chapter II deals with the complexity of allusive proper names in translation perspective. Popular allusions are translated by full or partial correspondences. Transcoding and traditional translation of allusive proper names prove to be effective. But they do not work in case of allusions of limited comprehension. The translation of allusions of limited comprehension require the following compensation strategies: addition, explanation, generalization, specification, analogous and descriptive translation.

Chapter III studies the strategies of reproducing allusive phrases. The main translation techniques are quotational translation, semantic-stylistic translation and the graphic marking of allusion. Quotational translation - full correspondences taken from their sources - works in case of popular allusions. If there are no correspondences of allusive phrases in the target culture, translators resort to semantic-stylistic translation. Compensation strategies used for presenting of allusions of limited comprehension - additions, explanation, generalization, analogous and descriptive translation - may entail the “asymmetry” between the original and its translation but ensure their adequate translation.

Chapter IV focuses on the individual authorial allusions - those transformed on phonetic, morphological, lexical and syntactical levels. The authorial deformation has to be explicit for readers of the translated text. It is necessary to reproduce not only the meaning but also the form of transformed allusions to preserve their functions in the translated text. The direct translation of transformed allusions of limited comprehension does not reproduce their associative background. Explanations and descriptive translation are the main strategies to be used.

Associations and implications of allusions may become a pitfall for translators. Any noticeable deviation from conceptual meanings may lead to the distortion of the target world picture in the translation. To evoke the associations of allusions, the translator has to resort to specific techniques which help express the authorial intention. The most effective methods are: transcoding, direct translation, explanations, generalization and descriptive translation. Hypertextual commentary may prove appropriate in certain cases. Associations of allusions are considerably shortened by pure transcoding or direct translation. The translator will make adjustments in the light of the fact that different groups of text users bring different knowledge to their processing of texts. The translator's task is to create the appropriate associative background of the translated text. Reproducing allusions in translation requires substantial background knowledge, great erudition and high professional skills on the part of translators. Their meticulous representation in Ukrainian translations contributes to the broadening of cultural horizons.

Key words: allusion, popular allusion, allusion of limited comprehension, associative background, deformed allusion, intertextuality, pretext, translation techniques, semantic-stylistic translation, quotational translation.

Размещено на Allbest.ru