Методика формування соціокультурної компетенції учнів основної школи в процесі навчання англійського діалогічного мовлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика формування соціокультурної компетенції учнів основної школи в процесі навчання англійського діалогічного мовлення

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

Із входженням України до Європейської спільноти, із розвитком та пожвавленням міжнародних зв'язків з країнами близького і далекого зарубіжжя виникає нагальна потреба в людях, які практично володіють іноземною мовою (ІМ), зокрема англійською мовою (АМ) як мовою міжнародного спілкування. Реалізація соціального замовлення вимагає суттєвих змін у підході до викладання, оновлення змісту і методів навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах (Програма 2005). Практична мета навчання ІМ у загальноосвітній школі полягає у навчанні учнів міжкультурного іншомовного спілкування в межах тематики, визначеної Програмою.

Доцільність паралельного вивчення мови та культури доводиться у роботах багатьох вчених, таких як О.В. Бирюк, Н.Ф. Бориско, Є.М. Верещагін, І.А. Воробйова, Н.Д. Гальскова, Л.П. Голованчук, А.Й. Гордєєва, А.С.Іванова, Н.Б.Ішханян, О.О. Коломінова, В.Г. Костомаров, С.О. Могилевцевим, Ю.І. Пассов, Л.П. Рудакова, В.В. Сафонова, О.І. Селіванова, П.В. Сисоєв, Н.К. Скляренко, Л.Л. Славова, Л.П. Смєлякова, О.Б. Тарнопольський, Г.Д. Томахін, В.М. Топалова, М.О. Фаєнова, В.П. Фурманова, M. Byram, L. Damen, C. Kramsch, G. Neuner, B. Tomalin, S. Stempleski, G. Zarate та інших. Досягнуто вагомих результатів: проблема паралельного вивчення мови та культури в учнів загальноосвітньої школи у процесі навчання усномовленнєвого іншомовного спілкування розглядається І.А. Воробйовою, Л.П. Голованчук, А.Й. Гордєєвою, О.О. Коломіновою, у студентів вищих навчальних закладів - О.В. Бирюк, С.О. Могилевцевим, Л.П. Рудаковою, О.І. Селівановою, В.Н. Топаловою, М.О. Фаєновою. Проте, як свідчить проведений нами аналіз наукової літератури, увагою більшості науковців оминається питання формування соціокультурної компетенції (СКК) в учнів основної школи. Лише в роботі Л.П. Голованчук йдеться про можливість та необхідність формування культурно-країнознавчої компетенції як складника СКК в учнів основної загальноосвітньої школи.

Формування СКК передбачає включення учнів у міжкультурне спілкування, що моделюється на уроках АМ. Реалізація міжкультурного спілкування передбачає адекватне взаєморозуміння учасників комунікації, які є представниками різних культур. Досягнення такого взаєморозуміння можливо за умови володіння учнями певною сукупністю відомостей соціокультурного характеру, фоновими знаннями, навичками і вміннями оперувати такими знаннями, знаннями вербальної та невербальної поведінки, знаннями, навичками і вміннями оперування мовно-мовленнєвим матеріалом.

Хоча питання оволодіння відповідною культурою при вивченні ІМ знайшло відображення у працях багатьох вчених, однак здійснені дослідження не вичерпують усіх аспектів формування СКК у процесі навчання говоріння, зокрема діалогічного мовлення (ДМ).

Вищезазначене дає нам підстави стверджувати, що проблема формування СКК при навчанні англомовного ДМ все ще залишається недостатньо теоретично і практично дослідженою.

Таким чином, об'єктивно зумовлена необхідність соціокультурного підходу до навчання АМ на сучасному етапі розвитку методики як науки, що знайшла відображення у Програмі для загальноосвітніх навчальних закладів, з одного боку, та відсутність відповідних методичних розробок, з іншого, зумовлюють актуальність проблеми, порушеної в дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження було обрано в рамках науково-дослідної роботи кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету «Навчання міжкультурного спілкування в середній та вищій школі в аспекті європейських вимог» (протокол №2 від 27 вересня 2004 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, практично розробити та експериментально перевірити ефективність запропонованої в дослідженні методики формування соціокультурної компетенції в учнів основної школи при навчанні англійського діалогічного мовлення.

Досягнення поставленої мети вимагало вирішення таких завдань:

проаналізувати підручники з АМ для загальноосвітніх шкіл (ЗОШ) з точки зору наявності / відсутності в них вправ для формування СКК при навчанні ДМ;

уточнити поняття англомовної СКК та її компонентний склад;

уточнити соціокультурні знання, навички і вміння, необхідні для здійснення міжкультурної комунікації представниками різних країн;

уточнити навички і вміння ДМ, рівень володіння якими повинен відповідати А2+;

уточнити сфери спілкування і тематичні блоки для навчання англійського ДМ;

конкретизувати підтеми у межах тематичних блоків;

уточнити «специфічні поняття» (лексично виражені національно-культурні особливості) у межах тематичних блоків;

уточнити поняття «комунікативна ситуація» та відібрати комунікативні ситуації, необхідні для здійснення успішного міжкультурного спілкування учнями;

створити підсистему вправ для формування СКК в учнів у процесі навчання англійського ДМ та обґрунтувати її складники;

10) розробити комплекси вправ для формування СКК;

укласти модель навчального процесу з використанням розробленої підсистеми вправ;

визначити критерії оцінки рівня сформованості позамовних, мовних (лексичних) і мовленнєвих навичок і вмінь ДМ;

експериментально перевірити адекватність та ефективність розробленої підсистеми вправ;

сформулювати методичні рекомендації щодо формування СКК в учнів основної школи при навчанні англійського ДМ.

Для вирішення поставлених у дослідженні завдань використовувалися такі методи дослідження:

моделювання процесу формування СКК;

анкетування учнів з метою визначення вихідного рівня сформованості мовних (фонетичних і лексичних) навичок ДМ, рівня володіння позамовними знаннями та навичками;

експериментальне навчання з використанням розроблених комплексів вправ;

використання методів математичної статистики для перевірки достовірності отриманих результатів експериментального навчання;

критичний аналіз наукової літератури з методики навчання ІМ, психології, педагогіки, лінгвістики, психолінгвістики, соціолінгвістики.

Об'єктом дослідження є навчання учнів основної школи англійського діалогічного мовлення.

Предметом дослідження виступає методика формування соціокультурної компетенції при навчанні англійського діалогічного мовлення учнів основної школи.

Наукова новизна отриманих результатів роботи полягає в тому, що вперше

науково обґрунтовано і розроблено методику формування СКК при навчанні англійського ДМ учнів основної школи; набула подальшого розвитку проблема формування вказаної компетенції: уточнено її структуру та зміст, вимоги щодо формування; теоретично обґрунтовано підсистему вправ для формування СКК в учнів основної школи при навчанні англійського ДМ; розроблено критерії оцінювання рівня сформованості мовленнєвих навичок і вмінь ДМ із соціокультурним компонентом.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено підсистему вправ для навчання ДМ з метою формування СКК; створено методичні рекомендації щодо застосування підсистеми вправ в основній школі; запропоновано модель навчального процесу з використанням розробленої підсистеми.

Розроблену методику формування СКК в учнів 5-9-их класів при навчанні англійського ДМ упроваджено в ЗОШ №88 та №132 м. Києва, Немовицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів; Білківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів (Рівненської області); Худяківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів (Черкаської області). Усього в експериментальному навчанні взяло участь 315 учнів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження оприлюднені на таких науково-практичних конференціях КНЛУ: «Актуальні проблеми навчання мов і культур», 2002 р.; «Мови і культури у сучасному світі», 2003 р.; «Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі», 2005 р.; «Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції», 2006 р.; на ІV Регіональній науково-практичній конференції, присвяченій 10-річчю кафедри англійської філології «Мови у відкритому суспільстві (Актуальні проблеми германського мовознавства та методики навчання іноземних мов і літератури)» (м. Чернігів, 2003 р.); на V Регіональній науково-практичній конференції «Мови у відкритому суспільстві (Актуальні проблеми дослідження дискурсу, методики навчання іноземних мов і літератури у контексті європейської інтеграції)» (м. Чернігів, 2004 р.); на міжнародному форумі «Мовна освіта: шляхи до євроінтеграції» (м. Київ, 2005 р.).

Публікації. Результати дисертації відображені у чотирьох наукових статтях, бібліотечці журналу «Іноземні мови», одних тезах доповіді на міжнародному форумі.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації - 305 сторінок. Робота містить 20 таблиць і 2 схеми (рисунки). 10 додатків мають обсяг 113 сторінок. Список використаних джерел містить 304 найменування і розміщений на 27 сторінках.

Основний зміст роботи

англомовний вправа діалогічний

У першому розділі представлено теоретичні передумови формування СКК в учнів основної школи при навчанні англійського ДМ.

Аналіз наукових досліджень з теорії міжкультурної комунікації, лінгвокраїнознавства, комунікативної лінгвістики, методики викладання ІМ дали підставу для уточнення поняття СКК та її складників.

У межах нашого дослідження СКК розглядається як комплекс вербально і невербально виражених знань, навичок і вмінь, які є релевантними для породження і сприйняття мовлення з точки зору носіїв мови та для адекватного спілкування ІМ в умовах усномовленнєвої міжкультурної комунікації. Це певна сума знань «(про) що сказати» та вмінь коректно виразити це «щось» у вербальному / мовно-мовленнєвому і невербальному планах у відповідності до умов комунікативної ситуації та елементів соціокультурного контексту: звичаїв, правил, норм, ритуалів, соціальних умовностей, стереотипів тощо представників країни, мова якої вивчається.

Слідом за В.В. Сафоновою, ми розуміємо СКК як багатокомпонентне утворення, складниками якого виступають загально-культурна, лінгво-країнознавча, соціолінгвістична та культурознавча компетенції.

Загально-культурна компетенція розглядається нами як певний життєвий досвід, картина світу людини, яку складає сума загальнопоширених знань та уявлень народу країни, що нагромадилася протягом багатьох віків і поєднує загальнолюдські / універсальні елементи культури, та вміння користуватися такими знаннями.

Лінгвокраїнознавча компетенція визначається як володіння учнями особливостями вербальної та невербальної поведінки носіїв мови в ситуаціях спілкування. Адже для спілкування з представниками іншої культури необхідні знання не лише лінгвістично оформлених реалій, але й мінімуму імплікованих відомостей, що стоять за вказаними реаліями (В.А. Маслова; З.Н. Никитенко, О.М. Осиянова; В.В. Сафонова; Г.Д. Томахин).

Структура лінгвокраїнознавчої компетенції включає два компоненти: мовленнєву та немовленнєву поведінку. Мовленнєву поведінку складають знання лексичних одиниць з національно-культурним компоненом семантики, навички й уміння адекватно володіти ними в умовах іншомовного міжкультурного спілкування. До складових мовленнєвої поведінки належить володіння 1) безеквівалентною лексикою; 2) конотативною лексикою; 3) фоновою лексикою; 4) фразеологізмами; 5) сталими етикетними висловами (Б.М. Ажнюк; Л.Г. Веденина; Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров; Н.Б. Ишханян; Г.Д. Томахин; Н.И. Формановская; Н.И. Формановская, С.В. Шевцова).

Немовленнєва поведінка передбачає володіння учнями невербальними (паралінгвістичними, кінесичними і проксемічними) знаннями, навичками і вміннями. До складових немовленнєвої поведінки належить володіння 1) паралінгвістичними (інтонація, ритміка, мелодика, паузація, фонації, вигуки); 2) кінесичними (жести, міміка, контакт очей); 3) проксемічними (пози / постави учасників спілкування, рухи тіла, дистанція між комунікантами під час спілкування) засобами спілкування (Ф.С. Бацевич; И.Н. Горелов; А.А. Калита; Г.В. Колшанский; І.В. Корунець; Г. Крейдлин; А. Пиз; Л.Л. Славова; Н.И. Формановская).

Соціолінгвістична компетенція визначається як володіння учнями відомостями щодо існування і розвитку мови: зв'язку між мовою і фактами соціального життя, активними процесами в розвитку мови під впливом екстралінгвістичних факторів тощо. Досліджувана компетенція складається з комплексу знань і вмінь здійснювати коректний вибір вербальних засобів спілкування та вживати їх адекватно до умов спілкування, соціальної приналежності, віку, рівня освіти співрозмовника/-ів, для чого учні повинні оволодіти 1) маркерами соціальних стосунків; 2) правилами ввічливості (позитивної та вимушеної, доречним вживанням «ввічливих» слів); 3) виразами народної мудрості (прислів'ями, ідіоматичними виразами / зворотами, виразами, характерними для вірувань, говірок про погоду тощо); 4) реєстровими відмінностями / стилями спілкування (формальним, нейтральним, неформальним) (О.С. Ахманова; О.С. Ахманова, А.Н. Марченко; Е.И. Беляева; И.Н. Горелов; Н.В. Пальченко; О.Я. Присяжнюк; О.С. Скалянчук; Е.Н. Соловова; М.О. Фаенова).

Культурознавча компетенція розглядається нами як володіння відомостями про культуру країни, мова якої вивчається, необхідними для спілкування цією мовою. Вищезазначена компетенція складається з комплексу знань про специфіку культури країни, мова якої вивчається, навичок і вмінь оперувати ними. Специфіка реалізується у певним чином відібраній і організованій сукупності відомостей про культуру народу виучуваної мови: спосіб життя; соціальні цінності, норми, традиції, звичаї країни; соціокультурний портрет країни, її народ та мову; історико-культурний фон і особливості історичної етнічної пам'яті народу; культурну спадщину, ментальність тощо (Е.В. Носонович, Д.П. Мильруд; В.В. Сафонова).

Аналіз складників СКК здійснено з урахуванням вимог Програми (2005) як головного стратегічного документа та рекомендацій Ради Європи з мовної освіти щодо рівня володіння АМ учнями основної школи, який на кінець навчання в основній школі повинен становити А2+. На основі аналізу нами уточнені соціокультурні знання, навички і вміння, а саме: соціокультурні знання про спільне та відмінне в світосприйнятті і світобаченні представників різних типів соціумів як носіїв західної Єврокультури, відношення еквівалентності й безеквівалентності між одиницями рідної та виучуваної мов; соціокультурні стереотипи мовленнєвої поведінки в українській та ІМ, їхню сумісність / несумісність тощо; соціокультурні навички впізнавати країнознавчо марковані мовні (лексичні) одиниці, коректно вживати їх у мовленні, коментувати соціокультурний зміст мовних реалій в українській та ІМ тощо; соціокультурні вміння усвідомлювати себе як носія певних соціокультурних поглядів, досвіду, як громадянина своєї країни, члена світової спільноти, готового до співпраці в рамках міжкультурного спілкування, аналізувати й порівнювати соціокультурні реалії, визначати соціокультурну прийнятність тактики вербальної та невербальної поведінки комунікантів, вибирати прийнятний у соціокультурному плані стиль мовленнєвої та немовленнєвої поведінки в умовах міжкультурної комунікації, користуватися невербальними засобами спілкування (взагалі й у тих випадках, коли учню не вистачає мовно-мовленнєвих засобів для вираження тих чи інших комунікативних намірів) тощо (І.А. Воробйова; Л.П. Голованчук; В.В. Сафонова; Е.В. Смирнова; О. Шаленко).

Також нами уточнені навички і вміння англійського ДМ в учнів основної школи, рівень володіння якими повинен відповідати рівню А2+, а саме: лексичні навички говоріння (правильного вживання безеквівалентної, конотативної і фонової лексики, фразеологізмів, сталих етикетних виразів, маркерів соціальних стосунків, виразів народної мудрості тощо); вміння ДМ (здійснювати інтеракції без надмірних зусиль, встановлювати, підтримувати, завершувати соціальний контакт, використовуючи для цього відповідні формули вітання, прохання, прощання тощо, обмінюватися думками / інформацією на знайомі теми у передбачуваних ситуаціях повсякденного життя тощо) (Загальноєвропейські рекомендації 2003; О. Шаленко; Oxford News).

Оскільки усномовленнєве спілкування відбувається у контексті певних сфер спілкування і комунікативних ситуацій, з метою організації навчання англійського ДМ із соціокультурним компонентом нами був здійснений аналіз цих понять. На основі рекомендацій Ради Європи та Програми нами уточнено сфери спілкування для опрацювання на уроках АМ учнями ЗОШ; в рамках кожної з них уточнено тематичні блоки; у межах тематичних блоків конкретизовано підтеми та уточнено «специфічні поняття» (лексично виражені національно-культурні особливості); уточнено поняття «комунікативна ситуація» та відібрано ситуації, необхідні для здійснення успішного міжкультурного спілкування учнями.

Проведений нами аналіз підручників АМ, рекомендованих Міністерством освіти і науки України (Інформаційний збірник 2003:№15-16) для учнів основної школи, довів, що інформація соціокультурного характеру, представлена у більшості з них, викладена, на нашу думку, несистематично і неповно. Так, у підручниках наявні тексти соціокультурного характеру, проте їхня кількість незадовільна. Крім того, кількість вправ для опрацювання національно-культурної інформації у процесі навчання ДМ явно недостатня. Отримані дані показали, що проаналізовані підручники, зокрема вітчизняні, не в змозі забезпечити формування СКК в учнів у процесі навчання ДМ. Матеріал підручників слабко відображає культуру англомовних країн і не служить формуванню СКК в учнів основної школи.

У зв'язку з цим, а також з метою виконання вимог чинної Програми (2005) та рекомендацій ради Європи, було зроблено висновок про необхідність створення відповідних матеріалів для формування СКК в учнів основної школи у процесі навчання англійського ДМ.

Таким чином розглянуті в першому розділі теоретичні передумови формування СКК в учнів основної школи у процесі навчання англійського ДМ, а саме аналіз компонентного складу цієї компетенції, соціокультурних знань, навичок і вмінь, навичок і вмінь ДМ, необхідних для здійснення усномовленнєвого англомовного спілкування учнями 5-9-их класів на рівні А2+; уточнення сфер спілкування, тематичних блоків, підтем, специфічних понять і комунікативних ситуацій, відбір ситуацій спілкування, необхідних для реалізації успішного міжкультурного спілкування, були покладені в основу розробленої підсистеми вправ для навчання англійського ДМ із соціокультурним компонентом.

У другому розділі описується методика навчання учнів основної школи англійського ДМ із соціокультурним компонентом. При розробці підсистеми вправ для формування СКК у процесі навчання англійського ДМ ми використовували основні положення щодо загальної системи вправ для навчання спілкування ІМ, дотримувалися сучасних вимог до вправ і критеріїв їх класифікації, визначених Н.К. Скляренко (1992; 1996; 1999).

В основу створеної підсистеми вправ закладена ідея використання навчальних матеріалів з національно-культурним компонентом: текстів, малюнків / зображень жестів, поз, мімічних виразів обличчя тощо (Т.М. Дридзе; Н.И. Жинкин; О.И. Москальская). Відбір таких матеріалів здійснювався за критеріями: 1) загальновідомості включених у текст реалій серед носіїв мови, 2) культурознавчої та країнознавчої цінності, 3) автентичності, 4) врахування адресата відбору, 5) інформативності та змістовності, 6) тематичності (Н.Ф. Бориско; Л.П. Голованчук; О.О. Коломінова; В.В. Сафонова).

Запропонована підсистема вправ для формування СКК у процесі навчання ДМ включає три групи вправ, спрямованих на оволодіння позамовним, мовним і мовленнєвим матеріалом, тобто немовленнєвою і мовленнєвою поведінками. Вправи, в свою чергу, складаються з відповідних підгруп та блоків вправ, спрямованих на оволодіння конкретними знаннями, навичками і вміннями із соціокультурним компонентом. Підсистема вправ для навчання ДМ із соціокультурним компонентом представлена на рис. 1.

Група вправ для оволодіння позамовними знаннями та навичками із соціокультурним компонентом складається головним чином з некомунікативних рецептивних і репродуктивних вправ. Оскільки дана група вправ має на меті оволодіння учнями невербалізованою під час іншомовного спілкування інформацією, обґрунтованим вважаємо використання некомунікативних вправ, спрямованих на досягнення цієї мети: в імітації, диференціації, ідентифікації, розрізненні, групуванні тощо.

До групи вправ для оволодіння лексичними навичками говоріння, зокрема ДМ із соціокультурним компонентом, включаються переважно умовно-комунікативні рецептивні, репродуктивні та продуктивні вправи, в яких учень сприймає навчальний матеріал і виконує з ним певні дії згідно зі створеною вчителем ситуацією спілкування, виконуючи такі види вправ: в імітації, завершенні, розширенні зразка мовлення, підстановці у зразок мовлення, лаконічні відповіді на альтернативні запитання вчителя, відповіді на інші типи запитань, самостійне вживання зразка мовлення у фразі / реченні, понадфразовій єдності тощо.

Група вправ для оволодіння вміннями англійського ДМ із соціокультурним компонентом складається з умовно-комунікативних і комунікативних рецептивно-репродуктивних, репродуктивних і продуктивних вправ. Оскільки навчання іншомовного спілкування можливе лише за умови здійснення такого спілкування в навчальних умовах, типовими видами вправ цієї групи є імітація, підстановка, запитання-відповіді-запитання, обмін репліками, бесіда з опорою на мікродіалог-підстановчу таблицю, структурно-мовленнєву, функціональну схеми мікродіалогів, створення діалогів різних функціональних типів.

У межах запропонованої підсистеми вправ формування СКК складає два етапи, відповідно до характеру знань, навичок і вмінь цієї компетенції, а саме: підготовчого і основного.

Цілями підготовчого етапу є надання учням позамовних знань і формування позамовних навичок та лексичних навичок говоріння із соціокультурним компонентом. Оскільки за змістом знання та навички цього етапу відображають різні аспекти мови, підготовчий етап ділиться на два підетапи: а) для оволодіння позамовними знаннями і навичками із соціокультурним компонентом; б) для оволодіння лексичними навичками говоріння із соціокультурним компонентом.

Мета основного етапу визначається необхідністю моделювання міжкультурного спілкування у процесі навчання ДМ і полягає в організації такого спілкування на уроках АМ, тобто розвитку і вдосконаленні вмінь ДМ із соціокультурним компонентом. Представимо етапи формування СКК у процесі навчання ДМ у табл. 1.

Розроблена підсистема вправ обумовила трициклічну модель формування СКК у процесі навчання ДМ. Групи вправ для оволодіння позамовними знаннями і навичками із соціокультурним компонентом, для оволодіння лексичними навичками говоріння із відповідним компонентом, для оволодіння вміннями ДМ із соціокультурним компонентом виконуються протягом трьох послідовних циклів, які, в свою чергу, поділяються на мікроцикли, що відповідають підгрупам вправ описаної підсистеми.

Етапи формування СКК у процесі навчання ДМ

Підготовчий етап	Основний етап
Підетап 1	Підетап 2
оволодіння позамовними знаннями та навичками із соціокультурним компонентом	оволодіння лексичними навичками говоріння із соціокультурним компонентом	оволодіння вміннями ДМ із соціокультурним компонентом

Перший цикл містить три мікроцикли відповідно до кількості складників підгрупи вправ для оволодіння позамовними знаннями і навичками із соціокультурним компонентом; другий цикл - чотири мікроцикли у відповідності до кількості складників підгрупи вправ для оволодіння лексичними навичками говоріння із соціокультурним компонентом; третій цикл - чотири мікроцикли у відповідності до кількості складників підгрупи вправ для оволодіння вміннями ДМ із соціокультурним компонентом. Циклічну організацію навчального процесу із використанням розробленої підсистеми вправ схематично представлено на рис. 2.

Наведемо приклади кожної групи вправ для формування СКК при навчанні англійського ДМ.

Група вправ для оволодіння позамовними знаннями і навичками із соціокультурним компонентом

Приклад 1.

Мета: ознайомлення із значеннями жестів, притаманних носіям АМ

a) Work with a partner. Look at the list of gestures below and decide what they mean.

b) Check you answers.

- Good luck! or I hope everything goes well! - OK (in the US).	- OK (in the UK). - Boo!

c) Are the same gestures used in Ukraine? What do they mean for the Ukrainians?

Приклад 2.

Мета: ознайомлення з відомостями щодо зональних просторів у різних націй.

Read the text Personal Space. Are the following statements true or false?

People's sense of «personal space» is different between people of different nationalities.

There are four «personal space» zones in Europe.

The «elbow zone» is the shortest one while communicating and is usually used by the Italians, French, Greeks and Spanish.

People of West European countries usually use the «wrist zone» while speaking.

The «fingertips zone» is the farthest one.

The farthest zone is usually used by the British, Germans and Belgians.

Personal Space.

People's sense of «personal space» - the distance that separates them from another person - is different between people of different nationalities. What feels right for one nationality may feel uncomfortable for another. British zoologist, Desmond Morris, has identified three «personal space» zones in Europe. In countries such as Spain, Italy, France, and Greece, people stand close enough to touch each other easily. Morris calls this the «elbow zone». In East European countries such as Poland, Hungary, and Romania, people stand a little more distant. Morris calls this the «wrist zone» because they are close enough to touch wrists. In Britain, Holland, Belgium, Germany, and the Scandinavian countries, people prefer to stand further away from each other, and they do not generally touch. This he calls the «fingertips zone» (Taylor 1996:103).

b) Let's check up how well you understand the text. Work in pairs. Demonstrate the following personal space zones and say what countries they are usually used in.

fingertips zone	elbow zone	wrist zone

Група вправ для оволодіння лексичними навичками ДМ iз соціокультурним компонентом

Приклад 3.

Мета: формування лексичних навичок ДМ із соціокультурним компонентом.

a) Look at the title of the text Every Country has its Customs. It's a common proverb in English. What do you think about its meaning? How can it be translated?

b) Think of the situations it can be used in.

c) Complete the sentences given below. How does their meaning change?

Every	country family person	has its/ his/ her	customs. traditions. interests. rights.

Приклад 4.

Мета: формування лексичних навичок ДМ із соціокультурним компонентом.

an you identify any of the notions in the pictures? Name them in English?

b) Complete these sentences with «Hogmanay» words. Find them in the text Hogmanay Celebrations if you are not sure.

The year which has just begun or will soon begin is…….

A small round sweet cake with raisins is a…….

A piece of a hard sticky sweet brown substance made by boiling sugar and butter with water is a…….

The Scottish name for New Year's Eve, and the parties and celebrating that take place on that night is…….

The custom in Scotland of visiting people soon after the New Year has begun, at 12 o'clock at night on December 31^st is…….

c) Work in pairs. Here is a question your British friend might ask you: How are the aforesaid notions different or similar to the ones in Ukraine? Answer the question and prove your answer.

Група вправ для оволодіння вміннями ДМ iз соціокультурним компонентом

Приклад 5.

Мета: розвиток мовленнєвих умінь ДМ із соціокультурним компонентом.

a) Do you know how to make a Halloween lantern? The instructions for this Halloween lantern (Vaughan-Rees, Sweeney, Cassidy 2000:26) are mixed up. Put them in the correct order.

Work in pairs.

b) Student A: You are yourself. You are in England now. Halloween is coming. You wonder how to make a Halloween lantern. Ask your British friend to teach you. Follow the cues given below.

Student B: You're a British boy/ girl. Your foreign friend wonders about making a Halloween lantern. Teach him/ her. Make use of the cues given below.

Запропонована вище методика формування СКК у процесі навчання учнів основної школи англійського ДМ пройшла експериментальну перевірку.

У третьому розділі визначено критерії оцінювання рівня сформованості мовленнєвих навичок і вмінь англійського ДМ із соціокультурним компонентом, описано підготовку, організацію та хід експериментального навчання, проінтерпретовано його результати і подано методичні рекомендації щодо формування СКК у процесі навчання англійського ДМ.

У ході дослідження обґрунтовано критерії оцінювання рівня сформованості СКК учнів основної школи, а саме: 1) наявність у висловлюванні ключових інформаційних блоків (національно-культурна / специфічна для народу Британських островів інформація, представлена у спілкуванні засобами ІМ), 2) відповідність ключових інформаційних блоків ситуації спілкування, 3) відповідність змісту висловлювання комунікативній ситуації, 4) наявність у висловлюванні відповідних до ситуації спілкування та ролей комунікантів позамовних засобів спілкування, 5) відносна правильність мовлення (коректне фонетичне та лексико-граматичне оформлення висловлювань), 6) адекватна стилістична забарвленість, 7) здатність до комунікативного партнерства.

Мета експерименту полягала в перевірці ефективності розробленої в ході дослідження методики. Був обраний вертикально-горизонтальний експеримент: його вертикальний характер давав змогу оцінити ефективність розробленої підсистеми вправ, а горизонтальний полягав у порівнянні двох варіантів методики формування СКК у процесі навчання англійського ДМ. У першому варіанті визначалася оптимальна послідовність подачі і засвоєння навчального матеріалу, у другому - співвідношення некомунікативних, умовно-комунікативних та комунікативних вправ.

З метою об'єктивної оцінки результатів експериментального навчання нами була розроблена шкала нарахування балів учням основної школи за критеріями оцінки їхніх позамовних знань і навичок, лексичних навичок говоріння та вмінь ДМ із соціокультурним компонентом.

Перед початком експерименту була висунута гіпотеза: у процесі формування СКК під час навчання учнів англійського ДМ можливо досягти високого рівня сформованості позамовних, мовних і мовленнєвих навичок і вмінь англійського ДМ із соціокультурним компонентом за умови 1) науково обґрунтованого відбору навчального матеріалу, який здійснювався на трьох рівнях - позамовному, мовному та мовленнєвому, 2) використання відібраного навчального матеріалу в розробленій підсистемі вправ.

Проведення експериментального навчання включало п'ять етапів з відповідними завданнями: 1) передекспериментальний зріз (визначення вихідного рівня сформованості фонетичних (інтонаційних) та лексичних навичок говоріння, рівня володіння позамовними знаннями і навичками із соціокультурним компонентом; визначення вихідного рівня сформованості вмінь англійського ДМ із соціокультурним компонентом); 2) експериментальне навчання з використанням запропонованої методики; 3) перший проміжний зріз (визначення рівня сформованості вмінь англійського ДМ із соціокультурним компонентом учасників експериментальних груп ЕГ-1 та ЕГ-2 після проведення першої серії експериментального навчання); 4) другий проміжний зріз (визначення рівня сформованості вмінь англійського ДМ із відповідним компонентом учасників ЕГ-1 і ЕГ-2 після проведення другої серії експериментального навчання); 5) післяекспериментальний зріз (визначення рівня сформованості позамовних знань і навичок, фонетичних (інтонаційних) та лексичних навичок говоріння із соціокультурним компонентом; визначення рівня сформованості вмінь англійського ДМ із соціокультурним компонентом учасників ЕГ-1 і ЕГ-2 після проведення трьох серій експериментального навчання).

З метою доведення стабільності отриманих позитивних результатів експериментального навчання, з одного боку, та зменшення вірогідності отримання випадкових результатів навчання, з іншого, нами було вирішено провести три серії експерименту.

Перед - та післяекспериментальний зрізи проводилися за допомогою спеціально розроблених автором анкет та завдань, що вимагали від учнів програвання запропонованих ситуацій спілкування, які перевіряли рівень сформованості СКК в учасників експерименту.

Учасники ЕГ-1 та ЕГ-2 працювали за різними варіантами методики формування СКК, які відрізнялися організацією, обсягом та повнотою виконання вправ. У табл. 2 представлено цілі серій експерименту та зміст варіантів запропонованої методики.

Варіанти методики формування СКК у процесі навчання ДМ для ЕГ-1 та ЕГ-2

№ серії експерименту	Мета проведення серії експерименту	ЕГ	Зміст варіантів методики формування СКК	Варіант
1.	Визначення оптимальної послідовності подачі й опрацювання учнями навчального матеріалу із соціокультурним компонентом	ЕГ-1	оволодіння позамовними знаннями та навичками із соціокультурним компонентом; навчання розуміння та вживання у ДМ лексики з соціокультурним компонентом; навчання англійського ДМ із відповідним компонентом.	Варіант А
		ЕГ-2	навчання розуміння та вживання у ДМ лексики з соціокультурним компонентом; навчання англійського ДМ із соціокультурним компонентом; оволодіння позамовними знаннями та навичками із відповідним компонентом.	Варіант Б
2.	Перевірка ефективності запропонованого варіанта співвідношення некомунікативних, умовно-комунікативних та комунікативних вправ	ЕГ-1 ЕГ-2	1: 3: 2 (варіант співвідношення некомунікативних, умовно-комунікативних та комунікативних вправ)	Варіант В
3.	Порівняння ефективності використання одного з двох запропонованих співвідношень вправ	ЕГ-1 ЕГ-2	1: 2: 3 (варіант співвідношення некомунікативних, умовно-комунікативних та комунікативних вправ)	Варіант Г

Неварійованими умовами експерименту були: 1) використання однакового навчального матеріалу; 2) реалізація експериментального навчання в ЕГ-1 та ЕГ-2 одним викладачем-експериментатором, в ролі якого виступав автор даного дослідження; 3) склад учасників експериментального навчання; 4) тривалість експериментального навчання в ЕГ-1 та ЕГ-2 у кожній серії експерименту; 5) одночасність проведення експериментального навчання в обох експериментальних групах; 6) критерії оцінювання рівня сформованості мовленнєвих навичок і вмінь англійського ДМ із соціокультурним компонентом; 7) зміст перед - та післяекспериментального зрізів в ЕГ-1 та ЕГ-2.

Варійованими умовами були: 1) для першої серії експерименту, яка проводилася в межах тематичного циклу «The New Year and Christmas» - різні варіанти методики формування СКК (в ЕГ-1 - варіант А, в ЕГ-2 - варіант Б); 2) для другої серії експерименту, яка проводилася в межах тематичного циклу «Sports» - варіант співвідношення некомунікативних, умовно-комунікативних та комунікативних вправ (1: 3: 2 - варіант В); 3) для третьої серії експерименту, яка проводилася в межах тематичного циклу «Easter» - варіант співвідношення некомунікативних, умовно-комунікативних та комунікативних вправ (1: 2: 3 - варіант Г).

Для визначення достовірності й об'єктивності одержаних емпіричних даних проведеного експерименту ми використали багатофункціональний статистичний критерій, зокрема критерій Фішера (кутового перетворення Фішера). Узагальнені результати експериментального навчання представлено в табл. 3.

Порівняння середніх показників в ЕГ-1 та ЕГ-2 до та після експериментального навчання

Індекс групи	Середній коефіцієнт навченості до експериментального навчання	Середній коефіцієнт навченості після експериментального навчання	Приріст
ЕГ-1	0,4	0,83	0,43
ЕГ-2	0,43	0,81	0,38

Результати експериментального навчання довели загальну ефективність як розробленої методики формування СКК у процесі навчання учнів основної школи англійського ДМ взагалі, так і її варіантів зокрема: ефективнішими виявилися варіант А та варіанти В і Г (їхні емпіричні значення знаходяться у зоні незначущості).

Результати всіх серій експерименту були враховані при створенні методичних рекомендацій щодо формування СКК в учнів основної школи у процесі навчання англійського ДМ.

У висновках узагальнено теоретичні та практичні результати дослідження:

Науково обґрунтовано і розроблено методику формування СКК у процесі навчання англійського ДМ учнів основної школи.

Визначено теоретичні передумови формування СКК в учнів основної школи у процесі навчання англійського ДМ: уточнено поняття СКК, конкретизовано компонентний склад цієї компетенції, проаналізовано її зміст.

Уточнено соціокультурні знання, навички і вміння та навички й уміння ДМ, необхідні для здійснення міжкультурної комунікації представниками різних країн.

Уточнено сфери спілкування і тематичні блоки для навчання англійського ДМ; конкретизовано підтеми й уточнено «специфічні поняття» в межах тематичних блоків; уточнено поняття «комунікативна ситуація» та відібрано комунікативні ситуації, необхідні для здійснення учнями успішного міжкультурного спілкування.

Теоретично обґрунтовано і практично розроблено підсистему вправ для формування СКК в учнів основної школи у процесі навчання англійського ДМ та обґрунтовано складники підсистеми. Створена підсистема вправ реалізована у трьох комплексах вправ для формування відповідної компетенції.

Обґрунтовано поетапну організацію процесу формування СКК під час навчання англійського ДМ, що дозволило виділити два етапи: підготовчий та основний. На основі розробленої підсистеми вправ та виділених етапів формування СКК укладено трициклічну модель навчального процесу.

Для успішної реалізації методики формування СКК уточнено критерії відбору навчальних матеріалів; визначено критерії оцінки рівня сформованості позамовних, мовних (лексичних) і мовленнєвих навичок і вмінь ДМ.

Експериментально перевірено адекватність та ефективність розробленої підсистеми вправ шляхом вертикально-горизонтального експерименту. В процесі вертикального експерименту перевірено загальну ефективність запропонованої методики, в процесі горизонтального експерименту визначено оптимальні варіанти методики.

Сформульовано методичні рекомендації щодо формування СКК в учнів основної школи при навчанні англійського ДМ.

Теоретичні і практичні результати цієї роботи можуть застосовуватись у дослідженнях, присвячених проблемам формування СКК, а також у розробці підручників і посібників з навчання усномовленнєвої міжкультурної комунікації учнів основної школи.

Таким чином, у дослідженні представлено методику формування СКК учнів основної школи у процесі навчання англійського ДМ.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях

англомовний вправа діалогічний

Кузьменко Ю.В. Зміст англомовної соціокультурної компетенції учнів основної школи // Вісник КНЛУ. Серія «Педагогіка та психологія». - К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. - Вип. 5. - С. 255-265.

Кузьменко Ю.В. Підсистема вправ для навчання англійського діалогічного мовлення з соціокультурним компонентом // Вісник КНЛУ. Серія «Педагогіка та психологія». - К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. - Вип. 6. - С. 101-110.

Кузьменко Ю.В. Результати експериментальної перевірки ефективності методики навчання учнів основної школи англійського діалогічного мовлення з соціокультурним компонентом // Вісник КНЛУ. Серія «Педагогіка та психологія». - К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. - Вип. 8. - С. 25-40.

Кузьменко Ю.В. Вимоги до вправ для формування соціокультурної компетенції в учнів основної школи у процесі навчання англійського діалогічного мовлення // Іноземні мови. - 2006. - №2. - С. 6-15.

Кузьменко Ю.В. Завдання для формування соціокультурної англомовної компетенції в учнів основної школи // Бібліотечка журналу «Іноземні мови». - Вип. 4/ 2003. - К.: Ленвіт, 2003. - 62 с.

Кузьменко Ю.В. Типова комунікативна ситуація як основа навчання англійського діалогічного мовлення з соціокультурним компонентом // Міжнародний форум «Мовна освіта: шлях до євроінтеграції»: Тези доповідей / За ред. С.Ю.Ніколаєвої, К.І. Онищенко. - К.: Ленвіт, 2005. - С. 192-193.

Размещено на Allbest.ru