Людина в сучасному російському словотворі (субстантивна похідна лексика "особи")

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ІМ. О.О. ПОТЕБНІ

УДК 811.161.1"373(048)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ЛЮДИНА В СУЧАСНОМУ РОСІЙСЬКОМУ СЛОВОТВОРІ (СУБСТАНТИВНА ПОХІДНА ЛЕКСИКА "ОСОБИ")

10.02.02 - російська мова

ГЛАВАЦЬКА ОЛЕНА ІВАНІВНА

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі зарубіжної літератури та мовознавства Кам'янець-Подільського державного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

Литвинникова Ольга Іванівна, доктор філологічних наук, професор кафедри слов'янської філології, теорії та методики викладання філологічних дисциплін Кам'янець-Подільського державного університету.

Офіційні опоненти:

Дядечко Людмила Петрівна, доктор філологічних наук, професор кафедри російської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Казимирова Ірина Андріївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології Київського славістичного університету.

Захист відбудеться "12" червня 2007 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 для захисту докторських (кандидатських) дисертацій Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

Автореферат розіслано 8 травня 2007 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філологічних наук Т.Я. Марченко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Іменники зі значенням "особи" - широка та семантично своєрідна ділянка російської лексичної системи. Одиниці цього класу були предметом дослідження російських учених В.В. Виноградова, В.Г. Головіна, О.П. Єрмакової, О.А. Земської, О.С. Кубрякової, В.В. Лопатіна, В.М. Мокієнка, О.М. Тихонова, І.С. Улуханова, Н.Ю. Шведової. Серед українських дослідників їм приділяли увагу І.І. Ковалик, І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська, В.В. Грещук, В.О. Горпинич, Є.А. Карпіловська, Н.Ф. Клименко, А.В. Мамрак та ін. Імена "особи" як одну з найбільш численних і продуктивних груп лексики сучасної російської мови вивчали у синхронії (І.А. Долгов, І.Ф. Протченко, С. А. Колчін, А.Г. Львов, Л.А. Шкатова та ін.) і діахронії (С. В. Вахітов, В.М. Грязнова, В.В. Дємічева, Т.В. Бредихина та ін.), у словотвірному (О.Г. Ликов, О.І. Мойсеєв, Г.М. Скляревська, Л.Г. Павлова), структурно-семантичному (Г.М. Абреімова, Г.Д. Басова, М.В. Скраб), експресивно-стилістичному (І.А. Долгов, Л.Є. Кругликова) аспектах.

Праці, в яких імена "особи" досліджено відповідно до їх значення, представлені двома типами: в одному аналізують семантичні властивості окремих лексичних груп у співвідношенні з формальними засобами вираження (назви "особи" за професією - Л.А. Шкатова, В.Л. Воронцова); імена діяча в рамках словотвірних категорій (А.В. Мамрак, К.Г. Городенська, М.В. Кравченко); неологізми (Л.О. Вараксін, К.І. Дьоміна, Т.В. Цалко, Є.В. Хабібуліна); в іншому - розглядають різні лексико-семантичні групи з погляду внутрішньо-системних відношень (О.М. Карєва, Н.П. Савєльєва, Р.І. Хашимов, Т.П. Ломтєв, Г.А. Путягін, Н.П. Романова, В.І. Максимов, І.В. Галактіонова, І.І. Фекета, Л.Р. Шпачук).

Така увага до іменників зі значенням "особи" пояснюється тим, що вони є продуктивною лексичною групою і становлять чисельний пласт іменників сучасних слов'янських мов.

Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений тим, що іменники - це один із найбільш яскравих номінативних засобів, наділених багатою семантикою, потенціалом асоціативних зв'язків зі словами інших граматичних класів.

Актуальність дослідження зумовлена науковою потребою багатоаспектного опису іменників зі значенням "особи" афіксальної похідності, браком вичерпних відомостей про закономірності їх творення; увагою до семантичного аспекту розгляду мовних явищ, який охоплює всі рівні мови, сприяючи глибшому аналізу внутрішніх процесів і в словотворі, що пов'язує дослідження з актуальним сьогодні антропологічним напрямком у мовознавстві. словотвірне особа афіксальна похідність

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукової теми "Слово у системних відношеннях і його вивчення у школі" кафедри зарубіжної літератури та мовознавства Кам'янець-Подільського державного університету.

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Кам'янець-Подільського державного університету (протокол № 10 від 11 листопада 2004 р.) та на засіданні бюро Наукової ради "Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності" Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (протокол № 5 від 16 грудня 2004 р.).

Мета роботи - дати повну системну структурно-семантичну характеристику похідних іменників зі значенням "особи" сучасної російської мови.

Відповідно до поставленої мети сформульовано дослідницькі завдання:

- визначити корпус похідних іменників зі значенням "особи" і подати синхронний опис семантико-структурних зв'язків зазначених похідних з мотиваторами;

- встановити словотворчий потенціал мотиваторів;

- виділити словотвірні значення (СЗ), вивчити їх взаємодію зі словотвірними афіксами і типами утворення (суфіксація, префіксація, складання з одночасною суфіксацією, циркумфіксація);

- виявити та охарактеризувати типи смислових співвідношень одиниць мотиваційних пар в умовах кожного СЗ з урахуванням похідності-непохідності мотивуючих, семантичних об'ємів одиниць словотвірних пар;

- описати явища множинності словотвірної мотивації і синонімії; визначити їх місце в системі дериваційних характеристик іменників.

Об'єктом дослідження є назви "особи" сучасної російської мови, предметом - іменники зі значенням "особи" афіксальної похідності, мотивовані словами різних граматичних класів та неоднослівними найменуваннями. За межами дослідження залишено похідні так званих неморфологічних способів словотвору.

Методи дослідження. Мета і завдання визначили основний описово-аналітичний метод. Виявлення смислових компонентів, які виражені словотвірними формантами, семантичної наповненості полімотивованих похідних здійснено за допомогою компонентного аналізу. Результати словотвірного аналізу частково перевірено методом словотвірного синтезу, але здебільшого - опозитивним, трансформаційним методами. Використано також елементарні прийоми квантитативного методу опису лінгвістичних явищ (словотвірна активність, регулярність) та окремі методики синхронного словотвірного та морфемного аналізів слова, розроблені у дериватології. Фактичний матеріал (8 568 одиниць) зібрано методом суцільної вибірки із словників російської мови.

Базовими джерелами матеріалу були Большой толковый словарь русского языка / Под ред. С. А. Кузнецова. - СПб.: Норинт, 2003; Словарь русского языка: В 4 тт. / Под ред. А.П. Евгеньевой. - М.: Русский язык, 1981-1984; Словарь отфразеологической лексики современного русского языка / Сост. М.А. Алексеенко, Т.П. Белоусова, О.И. Литвинникова. - М.: Азбуковник, 2003.

Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається тим, що в ньому вперше здійснено спробу багатоаспектного синхронного опису дериваційних відношень іменників зі значенням "особи" афіксальної похідності сучасної російської мови з позицій семантико-граматичного підходу (межі семантична та формальна в слові збігаються); подано типологію СЗ і семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар, показано специфіку взаємодії лексичних та словотвірних значень; спеціальну увагу приділено явищам множинності мотивації та синонімії; визначено стилістичну значущість словотвірних моделей, розкрито особливості їх використання в мові, подано стилістичний аналіз словотвірних засобів, що беруть участь у творенні іменників.

Теоретичне значення роботи визначається насамперед зверненням до семантичних складників словотвірного процесу, що припускає переосмислення класичних теорій. Виявлення структури та механізму семантичної організації похідних іменників на позначення "особи" демонструє зв'язок між будовою слова та його семантикою у межах великої лексичної групи, сприяє глибшому розумінню лінгвістичної природи різних номінативних засобів мови і системних зв'язків між лексикологією, словотвором та синтаксисом.

Практичне значення отриманих результатів дослідження і теоретичні висновки можуть бути використані у загальних та спеціальних курсах із мовознавства, словотвору, морфології, лексикології, стилістики сучасної російської мови; у написанні навчально-методичних та навчальних посібників із словотвору та морфеміки, для курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських робіт. Матеріали дисертації можуть знайти застосування при написанні дериваційної граматики, в тому числі контрастивного типу; в лексикографічній практиці, насамперед - для укладання словників синонімів, антонімів, частиномовних словників.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні аналізу похідних із позицій семантико-граматичного словотвору на широкому фактичному матеріалі. Автору належить ідея опису семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар у сфері назв "особи" афіксального типу та всебічного розгляду явищ полімотивації і синонімії.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження знайшли відображення у доповідях на міжнародних наукових конференціях: "Русский язык: система и функционирование" (Мінськ, 2004, 2006); "Язык и социум" (Мінськ, 2004); "Язык, культура и социум в гуманитарной парадигме" (Кам'янець-Подільський, 2005); "Русский язык и литература: проблемы изучения и преподавания в школе и вузе" (Київ, 2006); "Язык и мир" (Ялта, 2006); "Теория языка. Словообразование. Лексикография" (Єлець, 2006).

Дисертацію обговорено на розширеному засіданні кафедр: германських мов та зарубіжної літератури і слов'янської філології, теорії та методики викладання філологічних дисциплін Кам'янець-Подільського державного університету (19 грудня 2006 р.) і на засіданні відділу російської мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (5 лютого 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 статей, шість із яких - у наукових виданнях, що входять до затвердженого ВАК України переліку.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаної літератури та словників (222 найменування). Основний текст дисертації викладено на 175 сторінках, загальний обсяг роботи - 197 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі представлено теоретичні передумови дослідження, обґрунтовано вибір та актуальність теми, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дисертаційного дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення; вказано джерельну базу роботи; подано відомості про аспектну апробацію основних положень дисертації та кількість публікацій.

У першому розділі "Назви "особи" відсубстативної похідності" розглянуто дериваційні зв'язки похідних, їх структурно-семантичне співвідношення з мотиваторами-іменниками. Встановлено, що той потенціал, яким володіє іменник як мотиватор, зумовлений типом організації його семантичної структури: саме багатоаспектність семантики іменників дозволяє їм вступати у численні словотвірні зв'язки.

Перший підрозділ присвячений одиницям суфіксальної похідності, семантичне співвідношення яких з мотиваторами представлене трьома типами: а) семантичні об'єми похідного і мотиватора однакові; б) семантичний об'єм похідного вужчий за семантичний об'єм мотиватора; в) семантичний об'єм похідного ширший за семантичний об'єм мотиватора.

Для іменників а)-типу найбільш поширене семантичне співвідношення 1:1, коли семантику моносемічного похідного формує єдине значення іменника-мотиватора (1 470 од.): балканист - специалист по балканистике (балканистика - совокупность научных дисциплин, изучающих языки, культуру, историю народов Балканского полуострова). Серед мотиваторів є також абревіатури та власні назви: вузовец - разг. Студент вуза; правдист - работник газеты "Правда". Кількість похідних зі співвідношенням 2:2 (фирмач) і 3:3 (эмпирик) незначна.

Кількісні показники семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар похідних б)-типу коливаються від 1:2 до 4:8 (917 од.). Найчастіше в семантиці іменників відображено перше (пряме) значення мотивуючого (392 од.), при цьому більшість похідних моносемічні: бандурист - украинский народный певец или музыкант, играющий на бандуре (бандура - 1. Украинский многострунный музыкальный инструмент с овальным корпусом и коротким широким грифом). Значно менше моносемічних похідних, семантика яких побудована на базі неосновного значення полісемічного мотиватора (201 од.): колодник - арестант, закованный в колодки (колодки - 6. Тяжелые деревянные оковы, надевавшиеся в старину на шею, руки или ноги осужденного за тяжкие преступления). Похідні, семантика яких формується на базі усіх значень мотиватора, налічують 187 од.: дачник - городской житель, живущий в летнее время на даче (дача - 1. Загородный дом для летнего отдыха городских жителей. 2. Загородная местность с таким домом). Найменше похідних, семантика яких формується на основі декількох значень мотиватора (137 од.): машинист - 1. Рабочий, управляющий машиной. Железнодорожник, управляющий локомотивом, водитель поезда. 3. Мужчина, работающий на пишущей машинке (семантика 1-го значення похідного формується на базі 1-го значення мотиватора, а 2-е і 3-є значення - на базі 2-го; 3-є і 4-е значення мотиватора не беруть участі у формуванні семантики деривата: машина - 1. Механизм или совокупность механизмов, совершающих какую-л. полезную работу путем преобразования одного вида энергии в другой. 2. Разг. Автомобиль, автомашина. Общее название различных самодвижущихся механизмов, выполняющих транспортную, тягловую и т.п. работу).

Найменше іменників суфіксального типу, семантика яких ширша за семантичний об'єм мотиватора (89 од.): афганец - 1. Представитель основного населения Афганистана. 2. Советский воин, принимавший участие в военных действиях на территории Афганистана (1980-1989) (Афганистан - государство в Юго-Западной Азии).

За характером словотвірних суфіксів, що беруть участь у творенні іменників відсубстантивної похідності, найчисленнішими є деривати нульової суфіксації (563 од.); 35 % таких іменників складають нові слова, що увійшли до російської літературної мови протягом останніх десятиліть минулого століття у зв'язку з розвитком науки; їх загальна семантика - "особа за професією, спеціальністю, заняттям": гастроэнтеролог, гелиобиолог, гелиофизик, гельминтолог, нейрофизиолог, социолингвист та ін. Другу за продуктивністю групу складають похідні з суфіксом -ист (389 од.), специфіка якого зумовлена його іншомовним походженням і тим, що він бере участь тільки в утворенні назв "особи": нейтралист, нудист та ін. У галузі відсубстантивного словотвору високу активність має суфікс -ник (231 од.). Похідні з цим формантом за кількістю посідають третю позицію. Мотивуючими виступають непохідні іменники (форточник, частушечник, чечёточник), у тому числі й такі, що вживаються лише в множині (шмоточник, ясельник) та похідні (наперсточник, тепловозник). Менше іменників з суфіксом -чик/-щик (218 од.): волокитчик, подрядчик, оранжерейщик, паромщик та ін. Значну частину іменників утворено за допомогою суфікса -ец (211 од.). Більшість таких похідних має значення "особа за місцем проживання" і утворена від власних назв: а) країни: ирландец, испанец, канадец; б) місцевості, території: кавказец, каталонец; в) континенту: африканец, европеец; г) штату: кашмирец. Нечисленні похідні з суфіксами: -анин/-янин/-чанин: англичанин, датчанин, египтянин, россиянин (18 од.); -ин: армянин, болгарин, грузин (16 од.). Для позначення "особи за родом діяльності" використовують суфікси -ор/-ер/-ёр (78 од.): агрессор, аукционер, киоскер; -(а)тор: консигнатор, конспиратор (52 од.). Суфіксальні іменники з -ик називають "особи" відповідно до певної сфери науки, техніки, мистецтва, до ідейної, громадської течії, за тими чи іншими властивостями, характером, фізіологічним типом чи психічним складом: агрохимик, аллергик (64 од.). Похідні з суфіксами -ант (29 од.), -"ар/-арь (18 од.), -тель (17 од.) називають "особи за характерною чи разовою дією, об'єктом дії": конкурсант, гусляр, кобзарь, делопроизводитель. Утворення на -евт (10 од.) мотивовані загальними іменниками - назвами наукових напрямків, зокрема, галузей медицини: биоэнерготерапевт, гелиотерапевт, иглотерапевт. Поодинокими прикладами подано деривати з суфіксами: -ит (вишнуит), -ак/-як (бурсак), -ат (стипендиат), -ач (нэпач), -ич (шляхтич) та ін. Серед похідних здебільшого іменники чоловічого роду.

Аналізований матеріал переконує, що традиційне уявлення про утворення назв "особи жіночої статі" від відповідних назв "особи чоловічої статі" не є абсолютним: вековуха, женсоветчица, кружевница, курятница, повитуха, просвирня, салопница, свекловичница та ін. Семантико-граматичний підхід дозволяє розглядати і похідні типу москвич, москвичка як паралельні утворення, а не лише як послідовні.

Поодинокими є імена спільного роду: барыга, близняшка, горюша, пьянчуга, сиротина, стиляга, ханжа тощо.

Серед досліджуваних одиниць є не тільки нейтральні, але й стилістично забарвлені утворення. Такі деривати можуть бути утворені як від нейтральних, так і від стилістично забарвлених мотиваторів (260 од.).

Доповнюють загальну кількість похідних іменники, утворені від одного й того ж мотиватора на одному словотвірному рівні, тотожні або близькі за значенням, що відрізняються лише словотвірними афіксами: патентник/патентщик, перестроечник/перестройщик та ін. Такі утворення ми вважаємо словотвірними синонімами; всі вони суфіксального типу, складають 51 ряд (103 од.), структурно організовані за 24 моделями.

У другому підрозділі розглянуто префіксальні похідні, які становлять лише 1,7 % від загальної кількості дериватів на позначення "особи" (84 од.). Семантичне співвідношення одиниць мотиваційних пар збігається із семантичним співвідношенням суфіксальних одиниць. Найбільше дериватів, що мають однаковий семантичний об'єм із мотивуючим (44 од.): вице-мэр - заместитель мэра (мэр - глава городской администрации).

Кількісне співвідношення одиниць мотиваційних пар серед похідних, семантичний об'єм яких вужчий за семантику мотиватора, коливається від 1:2 до 2:3. Найчастіше у семантиці деривата відбито перше (пряме) значення багатозначного мотивуючого (13 од.): соответчик - тот, кто является ответчиком по какому-л. делу совместно с кем-л. другим (ответчик - 1. Тот, кому предъявлен судебный иск). За ними йдуть похідні, семантика яких побудована на базі непрямого, але теж одного (з декількох) значення мотиватора (11 од.): собрат - товарищ по занятию, по профессии (брат - 2. Человек, связанный общим делом, дружбой, условиями существования и т.п. с кем-л.). Крім того, семантика похідного може формуватися на основі усіх значень мотиватора (11 од.): соредактор - редактор, работающий совместно с другим редактором (редактор - 1. Тот, кто редактирует какой-л. текст. 2. Руководитель издания, утверждающий его содержание). Найменше похідних, семантика яких базується на декількох (не всіх) значеннях мотиватора (4 од.): прадед - 1. Отец деда или бабушки. 2. Предок (дед - 1. Отец отца или матери. 3. Человек, живший в старину, предок. Друге значення не формує семантику похідного: 2. Разг. Старый человек, старик).

Похідні, семантичний об'єм яких ширший за семантичний об'єм мотиватора, представлені дериватом прародитель - 1. Тот, от которого ведется начало какого-л. рода; родоначальник. 2. Предок (родитель - отец).

Серед префіксальних іменників найчисленнішими є похідні з префіксом со- і загальним значенням "спільність дії, стану, положення, взаємозв'язку того (тих), кого названо мотивуючим словом": собрат, согражданин, соучастник (18 од.). Префікс пра- бере участь у творенні похідних, що означають ступінь споріднення як по висхідній (прабабка, прадед), так і по низхідній (правнук, правнучка) лініях. Слова праматерь, праотец, прародитель називають пращурів узагалі. Похідні з іншими префіксами згруповано таким чином: номінації "особи", антонімічні до своїх мотиваторів - з не-, анти-: негражданин, непрофессионал, антигорбачевец, антиельцинец; похідні, в яких семантика мотиваторів підсилена префіксами сверх-, ультра-, рас-: сверхгений, сверхзлодей, ультрамиллионер, раскрасавчик; найменування "особи" з префіксами архи-, обер-, прото- та супер-, які означають "старшинство в чині, посаді чи званні": архидиакон, обершпион, протопресвитер, суперарбитр; похідні з семантикою "підпорядкування", якої надає їм префікс суб-: субарендатор, субинспектор; імена з префіксами вице-, под- мають значення "нижче за званням, посадою, чином від того, кого названо мотивуючим": вице-губернатор, подштурман; похідні з префіксом про- вказують на прихильність кого-н. до окремих політичних поглядів, течій у мистецтві: прокоммунист, профашист; в словах проконсул і проректор цей префікс має значення "замість особи, яку названо мотивуючим словом".

У третьому підрозділі описано похідні циркумфіксного утворення (46 од.). На відміну від назв "особи" суфіксального та префіксального типів, семантичний об'єм іменників циркумфіксної структури частіше вужчий за семантичний об'єм мотивуючого (33 од.). Кількісна характеристика семантичних відношень одиниць мотиваційних пар коливається від 1:2 до 4:8. Найчастіше в семантиці іменників відображено перше (пряме) значення багатозначного мотивуючого (18 од.): бездипломник - разг. Тот, кто не имеет диплома, не окончил вуза или техникума (лише перше з трьох значень формує семантику похідного: диплом - 1. Свидетельство об окончании учебного заведения или о присвоении какого-л. звания, ученой степени); а також: погодок, пограничник, подкулачник, подмастерье, собутыльник та ін. Окрему групу складають іменники, семантика яких побудована на базі непрямого значення мотиватора (9 од.), що є характерним для похідних і суфіксального і префіксального утворення: подельник/подельщик - жарг. Тот, кто был под следствием, был осужден по одному делу с кем-л. другим; соучастник в уголовном, разбойном и т.п. деле (дело - 8. Административное, судебное разбирательство по поводу какого-л. события, факта; судебный процесс). Поодинокі іменники, семантика яких сформована на основі декількох значень мотиватора (6 од.): наместник - 1. Устар. Заместитель кого-л., лицо, облеченное кем-л. правами, полномочиями. 2. Должностное лицо в древней Руси, возглавлявшее местное управление. 3. Глава местного управления в России в конце 18 - начале 20 вв. 4. В 18 - начале 20 вв. - правитель окраинных областей (Кавказа, Польши), обладавший правами верховной власти от имени главы государства (место - 3. Определенное положение, занимаемое кем-л. в какой-л. деятельности; положение, занимаемое кем-л. среди кого-л. 4. Должность, служебное положение. Семантика п'яти одиниць формується на основі усіх значень мотиватора: соотчич, соотечественник та ін.

Семантичний об'єм семи похідних дорівнює семантичному об'єму мотиваторів: подпасок - помощник пастуха (пастух - тот, кто пасет стадо).

Об'єм семантики єдиного деривата ширший за семантичний об'єм мотиватора: антихрист - 1. В христианском вероучении: главный противник Христа, который должен явиться для последней борьбы перед концом света и вторым пришествием Христа. 2. О человеке, вызывающем гнев окружающих своими антиобщественными поступками, поведением (Христос - название Иисуса).

Похідні зі значенням "особи" відсубстантивного утворення є найчисленнішими. Усі вони називають конкретну людину - носія предметно-абстрактної ознаки за відношенням до предмета, особи, ідеології, напрямку, науки, місця перебування та ін. Це переважно суфіксальні утворення (з нульовим та матеріально вираженими суфіксами -ист, -ник, -чик/-щик, -ец, -ор/-ер/-ёр, -ик/-атик, -(а)тор, -ант, -анин/-янин/-чанин, -"ар/-арь, -тель, -ин, -евт та ін.). Нечисленними є імена префіксального та циркумфіксного типів.

Системні лексико-семантичні відношення похідних представлені синонімічними, омонімічними та антонімічними.

У другому розділі "Назви "особи" віддієслівної похідності" проаналізовано похідні зі СЗ "особа, що виконує дію, названу мотивуючим".

Це досить значна група віддієслівних утворень, об'єднаних тим, що всі вони називають певного діяча, постійно (тимчасово) чи професійно пов'язаного з дією (понад 1 000 од.). Віддієслівні іменники поєднують у собі первинні та вторинні (дієслівні та іменникові) ознаки, між якими спостерігається складний взаємозв'язок.

Найактивнішим способом творення назв "особи" віддієслівної похідності є суфіксація. Семантичне співвідношення одиниць мотиваційних пар (подібно до відсубстантивних дериватів) згруповано в три типи, але зі зміною розташування двох перших із них: а) семантичний об'єм похідного вужчий за семантичний об'єм мотиватора; б) семантичні об'єми похідного і мотиватора однакові; в) семантичний об'єм похідного ширший за семантичний об'єм мотиватора.

Кількісний показник семантичних відношень одиниць мотиваційних пар а)-типу коливається від 1:2 до 3:9 (650 од.), підтверджуючи положення про те, що смислова організація похідних суттєво відрізняється від семантичної структури мотиваторів. Різним може бути і об'єм значення. Як і відсубстантивні утворення, віддієслівні іменники найчастіше відображають перше (пряме) значення мотиватора (293 од.): купальщик - тот, кто купается (купаться - 1. Погружаться в воду, обмываться, плавать, плескаться). Іменники, семантика яких побудована на основі непрямого, але теж одного значения мотиватора, складають 166 одиниць: ловец - тот, кто ловит рыбу, зверя и т.п. (ловить - 2. Захватывать живьем каких-л. животных посредством особых приспособлений). Значно менше похідних, семантика яких сформована на базі декількох значень мотиватора (116 од.): лише прямі значення полісеманта беруть участь у формуванні семантичного об'єму однозначного похідного: игрун - тот, кто любит играть, резвиться (играть - 1. Забавляться, резвиться, развлекаться. 2. Проводить время в каком-л. занятии, служащем для заполнения досуга, для развлечения и т.п.); "периферійні" значення мотиватора формують семантику похідного: ломака - тот, кто ломается, кривляется, жеманничает (ломаться - 5. Кривляться, паясничать. Манерничать, жеманиться. 6. Упрямиться, не соглашаться на что-л., не имея на то основательных причин). Найменше похідних, семантика яких успадковує всі значення мотиватора (65 од.): мучитель - тот, кто мучит кого-л. (мучить - 1. Причинять муки, физические или нравственные страдания 2. Быть источником, причиной мук, страданий).

Похідних з однаковими семантичними об'ємами мотиваційних пар 328 одиниць. Серед них найбільше іменників із співвідношенням 1:1 (285 од.): изобретатель - тот, кто изобрел или изобретает что-л. (изобретать - творчески работая, создавать что-л. новое, прежде неизвестное). Із співвідношенням 2:2 зафіксовано 43 одиниці: попрошайка - м. и ж. 1. Устар. Тот, кто попрошайничает, просит милостыню; нищий. 2. Пренебр. Тот, кто пристает с просьбой дать, подарить что-л., выпрашивает что-л. (попрошайничать - 1. Устар. Просить милостыню, нищенствовать. 2. Разг. Постоянно, надоедливо выпрашивать что-л.).

Деривати, семантичний об'єм яких ширший за семантичний об'єм мотиватора, складають менше 4 % (38 од.): плут - 1. Ловкий и хитрый обманщик, нечестный в отношениях с людьми человек; мошенник 2. Хитрец, лукавец (плутовать - поступать нечестно в каком-л. деле, игре и т.п., хитря и лукавя, обманывать).

Активними у творенні досліджуваних похідних є суфікси -чик/-щик: обкладчик, дрессировщик, караульщик (253 од.); -тель: вдохновитель, воспитатель (223 од.); нульовий: балагур, бахвал (148 од.). Менш продуктивні суфікси -ник: затейник, заступник (67 од.); -ец: косец, льстец (47 од.); -ун: несун, пыхтун (40 од.); -атор: демонстратор, реализатор (39 од.); -ор/-ер/-ёр: инвестор, тренер, гравёр (20 од.). У творенні іменників, що представлені непродуктивними словотвірними типами, зайняті суфікси -арь (пекарь); -ант/-янт (дебютант); -ач (рвач); -ент (оппонент); -ух-/-тух- (пастух, стряпуха); -ушк- (выпендрушка); -аль (враль); -ист (уклонист). Нечисленні іменники спільного роду з семантикою несхвалення створені за допомогою суфіксів -к- (выскочка) та -ак-/-як- (зевака, гуляка).

Серед віддієслівних похідних чимало одиниць паралельного творення: враль/врун, кидала/кидальщик, косарь/косец, нюхальщик/ нюхач, потакатель/потатчик (46 синонімічних рядів, 98 од.).

Лише двома прикладами представлені циркумфіксні похідні: попрыгун < прыгать, сослуживец < служить.

Серед віддієслівних іменників найбільше одиниць чоловічого роду (905 од.). Значно менше дериватів спільного роду (77 од.): воображала, мямля, нюня, обжора, подлиза, притвора, рёва, транжира, хапуга та жіночого роду (18 од.): гадалка, причитальщица, роженица, сиделка.

У третьому розділі "Назви "особи", мотивовані словами інших частин мови" описано похідні, утворені від основ прикметників, числівників, прислівників та прийменників.

Назви "особи", мотивовані прикметниками (350 од.), однорідні за семантичною структурою: характеристики "особи" базуються на рисах зовнішності, властивостях характеру, соціальних ознаках тощо; похідні отримують емоційно-оцінний компонент, оскільки ознака якісної характеристики пов'язана з виділенням певної риси, її виявлення вище/нижче загальноприйнятої норми, соціальною оцінкою ознаки. Майже всі деривати є суфіксальними; виняток - циркумфіксне похідне перестарок, мотивоване прикметником старый.

Типи семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар цих похідних збігаються з тими, що характерні для віддієслівних дериватів.

У похідних, семантичний об'єм яких вужчий за семантичний об'єм мотиватора (217 од.), також частіше відображене перше (пряме) значення мотивуючого (91 од.): беспринципник - разг. Беспринципный человек (беспринципный - 1. Не имеющий моральных принципов, убеждений).

До моносемічних іменників, семантика яких побудована на базі неосновного (але одного) значення мотиватора (76 од.), належать: красавец - 1. Красивый мужчина. 2. О ком-л. очень красивом (красивый - 2. Имеющий привлекательные черты лица). Іменники, семантика яких сформована на основі декількох значень мотиватора, також нечисленні (38 од.): бедняк - 1. Неимущий, бедный человек. 2. Несчастный человек, бедняга (бедный - 1. Не имеющий достаточных или необходимых средств к существованию; неимущий или малоимущий. 3. Несчастный, возбуждающий жалость, сострадание). Найменше похідних, семантика яких базується на всіх значеннях полісемічного мотиватора (12 од.): весельчак - разг. Веселый человек (веселый - 1. Полный веселья, жизнерадостный. 2. Вызывающий, доставляющий веселье).

Однаковість семантичних об'ємів частіше спостерігаємо за умови моносемічності одиниць мотиваційних пар (94 од.): обаяшка - разг. Обаятельный человек (обаятельный - полный обаяния, очарования).

Поодинокими прикладами представлені похідні, семантика яких ширша за семантичний об'єм мотиватора (6 од.): урод - 1. Человек с физическими недостатками. 2. Человек с некрасивой, безобразной внешностью. 3. Разг. О человеке с какими-л. дурными свойствами характера, странностями в поведении и т.п. 4. О ком-л., вызвавшем неудовольствие, раздражение, гнев (уродливый - 1. Имеющий прирожденный физический недостаток, отличающийся уродством. 2. Очень некрасивый, безобразный 3. Неправильный, ненормальный, искаженный).

У матеріалах дослідження 23 ряди синонімічних похідних відад"єктивного утворення (49 од.): дохляк/дохлец, жадина/жадюга, молодуха/молодайка, простак/простяк/простец та ін. Такі одиниці, як правило, мають емоційно-експресивне і/або стилістичне забарвлення.

Іменники, що мотивовані числівниками (двойник, двухсотник, десятник, миллиардер, миллионщик, тыс.ячник), прислівниками (вершник, виртуоз, завсегдатай, моменталист, почемучка, сообщник) та прийменниками (предок, противник), в сучасній російській мові нечисленні (33 од.). Всі вони є одиницями суфіксального творення. Це пов"язано з вибірковістю мотивуючих у процесі сполучення зі словотвірними афіксами й труднощами такого сполучення.

У четвертому розділі "Назви "особи" з неоднослівними мотиваторами" проаналізовано іменники складносуфіксальної, суфіксальної та циркумфіксної похідності. Складносуфіксальними дериватами є 2/3 одиниць; 55 % з них утворено за участю нульового суфікса. Менш продуктивні суфікси -ец (95 од.), -ник (64 од.), -тель (35 од.). За стрижневим (опорним) словом похідні поділено на віддієслівні (354 од.) та відсубстантивні (126 од.): канатоходец - тот, кто ходит по канату; легкоатлет - спортсмен, занимающийся легкой атлетикой. Семантика композита із опорним компонентом-дієсловом може включати додатковий об'єкт, за рахунок чого розширюється сфера діяльності людини: трубочист - тот, кто чистит трубы и дымоходы; прямий об'єкт не завжди виражений у структурі деривата, він присутній імпліцитно: углежог - тот, кто жжет древесину для получения угля.

У процесі творення суфіксальних похідних найчастіше бере участь основа ад"єктивного компонента мотивуючого словосполучення, семантично ж іменник мотивований усім неоднослівним найменуванням: береговик - моряк береговой службы; рыночник - сторонник рыночной экономики. Найбільшу активність виявляє суфікс -ик (31,3 %). Далі йдуть похідні з суфіксами -чик/-щик (16,3 %) та нульовим (15 %). Іменники з -ист, -ец, -ник нечисленні.

Циркумфіксні утворення серед похідних від неоднослівних найменувань становлять лише 0,7 % і мотивуються переважно ФО: нахлебник - тот, кто живет на хлебах у кого-л. (ФО на хлебах - 1. На чьем-л. иждивении, содержании. 2. Получая за плату жилье и стол в чужой семье); а ще: захребетник, подзаборник, подкаблучник та под.

Семантичне співвідношення похідних з мотиваторами представлене також трьома групами: а) семантичні об'єми похідного і мотиватора однакові; б) семантичний об'єм похідного ширший за семантичний об'єм мотиватора; в) семантичний об'єм похідного вужчий за семантичний об'єм мотиватора.

Творення похідних від неоднослівних мотиваторів входить до ядра словотвірної системи назв "особи" завдяки залученню до цього процесу великої кількості ФО, стійких словосполучень та інших сполучень слів як мотиваторів. Чинники, що зумовлюють функціонування стійких словесних комплексів як мотивуючих, пов"язані з економією мовних зусиль, тенденцією до експресивності та стирання стилістичної диференціації (демократизації) мови.

У п'ятому розділі "Множинність мотивації у сфері назв "особи"" досліджено явище множинності мотивації в системі словотвірних характеристик іменників паралельної похідності.

Випадки, коли ні семантичні, ні формальні підстави не дозволяють віддати перевагу жодному з двох (чи більше) спільнокореневих слів як безпосередньо мотивуючому для того чи іншого похідного, дозволяють говорити про множинність словотвірної мотивації - одночасної безпосередньої мотивації похідного двома і більше словами.

У дисертації виділено 13 груп похідних, мотиваторами для яких виступають дві (рідше - три і більше) одиниці: іменник і дієслово (завещатель - тот, кто оставил завещание; завещает что-л.); іменник і неоднослівне найменування (акционер - владелец акций; член акционерного предприятия); два іменники (автомобилист - тот, кто занимается автомобилизмом; водитель автомобиля); два неоднослівних найменування (газодобытчик - работник газодобывающей промышленности; тот, кто добывает газ); іменник і прикметник (бородач - человек с большой бородой; бородатый человек); дієслово і неоднослівне найменування (зубоскал - тот, кто зубоскалит; скалит зубы); дієслово і прикметник (грешник - тот, кто грешит; грешный человек); неоднослівне найменування та прикметник (сумасброд - разг. Тот, кто сбрел с ума; сумасбродный человек); неоднослівне найменування і прислівник (отличник - учащийся, получивший отличные оценки по всем учебным предметам; тот, кто отлично выполняет свою работу, свои обязанности); дієслово, неоднослівне найменування та іменник (пустослов - человек, который пустословит; любит вести пустые разговоры; занимается пустословием); іменник, прикметник і неоднослівне найменування (злоязычник - тот, кто склонен к злоязычию; злоязычный человек; тот, у кого злой язык); прикметник, дієслово і прислівник (кокетка - кокетливая женщина; та, что кокетничает; ведет себя кокетливо); дієслово, прикметник, прислівник та іменник (капризник - тот, кто капризничает; капризный человек; тот, кто ведет себя капризно; показывает свои капризы).

Серед іменників, утворених афіксальним способом (496 од.), переважають одиниці суфіксального типу з однаковою або різною словотвірною структурою (280 од.). Окрім того, досить багато похідних, що належать до суфіксального і складносуфіксального (винодел - специалист по виноделию (__+-^); тот, кто делает вино (__+__+-^); суфіксального і префіксального (антикоммунист - сторонник антикоммунизма (__+-ист); антоним к коммунист (анти-+__); суфіксального і циркумфіксного (бессрочник - солдат бессрочной службы (__+-ик); тот, кто служит без срока (бес-+…+-ник); циркумфіксного і префіксального (раскрасавец - очень красивый человек (рас-+…+-ец); красавец (рас-+__) способів творення.

У дослідженні розмежовуємо поняття множинності словотвірної мотивації та множинності словотвірної структури. Вони розглянуті як дві різні характеристики похідного слова: множинність словотвірної мотивації характеризує похідне за кількістю мотивуючих, а множинність словотвірної структури - за кількістю безпосередніх складників. Наявність декількох мотивуючих (і зміна мотивації) у деяких випадках може не викликати змін ні в способі, ні в засобах словотворення, ні в словотвірній структурі слів: горбач - тот, у кого горб; горбатый человек (__+-ач).

Реальність явища множинності словотвірної мотивації сьогодні вже безперечна. Воно не є периферійним у російській мові і слугує необхідною базою для вироблення нових семантичних, словотвірних і морфемних моделей.

ВИСНОВКИ

Інтегруюча сила системи мови формує широке (і певним чином окреслене) "поле" взаємодії споріднених одиниць, що пов'язані різними мотиваційними відношеннями, "поле" взаємодії іменної семантики з іменною ж, дієслівною, прикметниковою, нумеративною, прислівниковою тощо.

Похідні здебільшого мотивуються словами однієї частини мови. Типологія їх СЗ зумовлена частиномовними характеристиками мотиваторів, семантичними та словотвірними особливостями лексико-семантичних груп, а також самим процесом деривації. Похідні, що мотивовані іменниками, кількісно переважають серед інших похідних зі значенням "особи" (66,5 %). Пов"язано це з тим, що найбільш частотними ознаками представлення людини є предмети, рідше - дії і ознаки, чимсла, способи дії і т.ін. Значення кожного слова цієї групи - "носій предметно-абстрактної ознаки, що виражається стосовно предмета, особи, ідеології, науки, місця перебування" та ін. Такі похідні характеризуються різноманітністю афіксальних способів утворення: суфіксальний (з нульовим і матеріально вираженими суфіксами), префіксальний і циркумфіксний. Інвентар словотвірних афіксів - суфікси: нульовий, -ист, -ник, -чик/-щик, -ец, -ор /-ер/-ёр, -ик/-атик, -(а)тор, -ант, -анин/-янин/ -чанин, -"ар/-арь, -тель, -ин, -евт, похідні з суфіксами -ит, -ак/-як, -ат, -навт, -ент, -ач, -ус, -уал, -ал, -j-, -ост, -ос, -ачей, -уз, -иот, -ач, -ич, -ик, -аст, -ир, -иссимус одиничні; префікси: со-, пра-, не-, анти-, сверх-, ультра-, обер-, прото-, архи-, супер-, под-, вице-, про-, суб-, до-, па-, су-, псевдо-, ре-, экс-, пост-; циркумфікси со- … -ник, по- … -ник, под- …-ник, под- … -ок, без- … - ник, по- … -^, по- … -чик, по- … -им, под- … -j-, на- …-ник, недо- … -ок, пред- … -ник, под- … -ок та ін.

Одиниці із СЗ "особа за дією" (13,3 %) та "особа за ознакою" (4,6 %) - переважно суфіксальної структури. У творенні віддієслівних похідних зайняті суфікси: продуктивні -щик/-чик, -тель, нульовий, -ник, -ец/-(н)ец, -ун, -атор, -ор/-ер/-ёр, -ок, малопродуктивні -арь, -ант/-янт, -ач, -ент, -ух-/-тух-, -ушк-, -аль, -ист, непродуктивні -ик, -ыш, -атай, -ень, -ён-, -ат, -ш-, -ул-, -ох-, -ыч, -ятин-, -ниц-, -х-, -ишк-, -уг-, -ит-, -ир, -ырь, -с-, -аш, -ык-, -уй, -ыг-; циркумфікси по- … -ун, со- … -ец. Участь в утворенні відад"єктивних похідних беруть суфікси: -ец, нульовий, -(н)ик, -ак/-як, -ыш, -ач, -ист, -тель, -ан/-иян, -яй, -ош-, -енец, -арь; циркумфікс пере- …-ок.

Винятково за допомогою суфіксів утворені нечисленні іменники, що мотивуються числівниками (-ник, -ер, -щик, -н-, -ниц-, -иц-), прислівниками (-ник, нульовий, -тай, -щик, -ок, -(ч)к-) та прийменниками (-ок, -ник).

Похідні з неоднослівними мотиваторами складають 10,5 %, поступаючись лише відсубстантивним та віддієслівним. Вони входять у ядро словотвірної системи назв "особи" завдяки великій кількості ФО та інших сполучень слів, що виступають як мотивуючі. Формальне відображення в похідних можуть мати як усі, так і один (будь-який) із компонентів неоднослівних мотиваторів, семантичне - усе найменування.

Вивчення семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар показало, що збіг об'ємів лексичної семантики мотивуючих і похідних спостерігається з різним ступенем регулярності/нерегулярності; типи неповного семантичного збігу одиниць мотиваційних пар різні: 1) похідні "особи" "освоюють" не всі значення своїх мотиваторів; 2) у похідних з"являються значення, що не мають прямого співвідношення з лексико-семантичними варіантами (ЛСВ) мотивуючих (кількість таких дериватів незначна). Полісемія вихідного слова по-різному відтворюється в похідних від нього одиницях. Багатозначний мотиватор як поєднання різнорідних ЛСВ може мотивувати похідні яким-небудь одним із своїх значень, частковою або повною їх сукупністю, більшість же дериватів утворено на основі прямого значення. Участь переносних значень у формуванні семантики похідних обмежена.

Характер мотиваційних відношень похідних із їхніми мотиваторами ускладнюється множинністю мотивації. Такі деривати, як правило, однозначні. Їх суттєві характеристики залишаються незмінними при виведенні з кількох мотиваторів. Похідні, що мають два (і більше) мотиватори, можуть належати до різних словотвірних типів, мати різну словотвірну структуру. Вони представляють собою одиниці складносуфіксального (складання + суфікси: нульовий, -ец, -ник, -тель, -чик/-щик, -ик, -ист, -ин/-анин, -ёр, -ак-, -ц-, -к-, -ий, -тор та ін.); суфіксального (-ик, -чик/-щик, нульовий, -ист, -ец, -ник, -тель, -ун, -ятник, -л-, -ий, -арь, -ак, -к-, -ач, -тяй, -ор, -ус, -итос; циркумфіксного (под-…-ник, под-…-овик, до-…-ист, до-…-ник, за-…-ник, по-…-ист, на-…-ник) типів.

Синонімія як один із типів перетворення слова - це різні способи вираження однієї й тієї ж мовної одиниці у різних випадках її мовної реалізації, що є одним із типів дериваційних відношень паралельної похідності. У нашій вибірці 288 рядів (586 од.) синонімічних похідних.