Словотвір дієслів із рефлексивним комплексом в індоєвропейських мовах
Особливості встановлення загальних закономірностей словотвору дієслів із рефлексивним комплексом в індоєвропейських мовах. Сутність класифікації дієслів за формальними й семантичними ознаками. Значення генетичних, типологічних й ареальних факторів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.10.2013 |
| Размер файла | 150,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
(15) укр. бігати > убігатися (розм.) `довго бігаючи, натомитися'; рос. бегать > убегаться (розм.)/забегаться (розм.)/избегаться (розм.) `стомитися від бігу'; аналогічно: польськ. biegaж > ubiegaж siк (розм.); чеськ. behati > ubehati se (розм.); словацьк. behaќ > ubehaќ sa (розм.); нім. laufen `бігати', rennen `мчатися' > sich uberlaufen/uberrennen `стомитися від бігу'; sich zerlaufen `набігатися до появи пухирів'; с.-хорв. трчати/jурити > истрчати/изjурити се;
- якщо твірне дієслово позначає трудову діяльність або зайнятість суб'єкта чим-небудь, то німецькі похідні дієслова з префіксами ab-, uber-, zer-, російські та сербо-хорватські ДРК із префіксами ис-/из-, українські, польські та словацькі ДРК із префіксами ви-, у-, російські, українські, білоруські та словацькі ДРК із префіксом до- звичайно позначають хворобливий стан суб'єкта, пор.:
(16) нім. lesen `читати' > sich uberlesen `утомитися від читання', `губити себе читанням'; рос. читать > дочитаться (просторіч.) `читанням призводити себе до виникнення яких-небудь неприємних, несподіваних наслідків'; аналогічно: білор. чытаць > дачытацца; укр. читати > дочитатися.
Продуктивність префіксів, які беруть участь у реалізації ДРК відповідної семантики, у досліджуваних мовах різна. Загалом вона зумовлюється дериваційною технікою кожної окремо взятої мови, тобто наявністю того чи іншого словотвірного типу, його продуктивністю, узусом, парадигматичними зв'язками, обмежувальними чинниками.
У четвертому розділі - «Типологія значень відіменникових дієслів із рефлексивним комплексом» - розглядається семантика відіменникових ДРК. Опис значень відіменникових ДРК здійснюється ономасіологічно, тобто ДРК із різними словотворчими афіксами включаються у певну семантичну групу на підставі семантичного співвідношення з твірною основою (Р.В.Бахтуріна, В.В.Лопатін, Л.І.Сахарчук, Фр.Травничек та ін.).
В основу семантичної класификації відіменникових ДРК покладено типологічну схему опису відіменникових дієслів, яка враховує семантичну функцію твірної іменникової основи в тлумаченні похідного дієслова (В.Д.Каліущенко).
У сфері відіменникових ДРК в індоєвропейських мовах проаналізовано 970 лексем і виявлено 8 семантичних типів: 1) атрибутивні ДРК із твірною основою в семантичній функції «ознака суб'єкта чи об'єкта» (43%, або 417); 2) посесивні ДРК (твірна основа - об'єкт володіння) (23,1%, або 224); 3) предикативні ДРК (твірна основа - дія, процес, стан людини і т.ін.) (10%, або 97); 4) локативні ДРК із твірною основою в семантичній функції «місце» (7,1%, або 69); 5) об'єктні ДРК із твірною основою в семантичній функції «об'єкт» (6%, або 58); 6) інструментальні ДРК (твірна основа - інструмент) (3,4%, або 33); 7) подієві ДРК (твірна основа - подія, цілісна ситуація) (2%, або 19); 8) темпоральні ДРК (твірна основа - час дії) (0,9%, або 9). Залишкова група відіменникових ДРК складає 4,5% (44).
Кожен семантичний тип ДРК (крім подієвих) складається з декількох семантичних груп, об'єднаних спільною семантичною функцією твірної основи (посесивний - 4; атрибутивний - 3; предикативний - 5; об'єктний - 4; локативний і темпоральний - по 3 групи кожний семантичний тип; інструментальний - 4), проте розрізняються формулами тлумачення.
Продуктивність семантичних типів і груп ДРК у досліджуваних мовах неоднакова. Найбільш численними в більшості проаналізованих мов є атрибутивні ДРК (відзначені у 14-ти мовах із 22; за продуктивністю посідають перше місце серед 8 семантичних типів) (див. (2) на с. 1) і посесивні ДРК (відзначені в 11-ти мовах; посідають друге місце). Наприклад:
(17) рос. перо > периться/опeряться (про птахів) `покриватися пір'ям'; аналогічно: укр. перо > оперитися; білор. пяро > вперыцца/впервацца; польськ. pierze > opierzyж siк; чеськ. pero > opeшiti se; фр. plume > s'emplumer `оперитися', remplumer (se) `знову оперитися'; словацьк. pero > periќ/operiќ sa; нім. die Fieder > sich befiedern; італ. piuma > impiumarsi/rimpiumarsi `знову оперитися'; порт. pluma > emplumar-se.
Висока продуктивність даних семантичних типів ДРК пояснюється значущістю і важливістю для носіїв мови відповідних семантичних ознак і встановлених на їх основі відносин між учасниками ситуацій.
Для семантики ДРК, що належать до 6 типів (атрибутивного, посесивного, предикативного, локативного, подієвого і темпорального), істотною ознакою є «інхоативність» (позитивні ДРК). Пор. квазіпосесивні інхоативні дієслова в (17 на с. 19), що виражають одночасно посесивні відношення «ціле - частина цілого» і локативні відношення.
У ряді типів (атрибутивному, посесивному, локативному) інхоативність ускладнюється ознакою «негативність» (негативні ДРК) (див. (6) на с. 13).
Типологічно більш продуктивними є позитивні ДРК у порівнянні з негативними ДРК. Так, інхоативні ДРК атрибутивного типу з позитивним значенням (див. (18) на с. 21) відзначені у 17-ти мовах (за винятком поодиноких прикладів у шведській, голландській і чеській мовах), а похідні ДРК аналогічного семантичного типу із негативним значенням (див. (19) на с. 21) - лише в 5-ти мовах (виключно поодинокого прикладу в датській мові) (див. табл. 3):
Таблиця 3. Типологічна продуктивність інхоативних ДРК атрибутивного типу із позитивним і негативним значеннями
(18) укр. слов'янин > ослов'янитися `стати слов'янином за мовою, звичаями, культурою і т.ін.', аналогічно: рос. славянин > ославяниться, словацьк. slovan > poslovanиit sa і т.ін.;
(19) словацьк. brat `брат' > rozbratiќ sa `перестати бути братами'; аналогічно: польськ. brat > rozbraciж siк.
Серед інхоативних ДРК посесивного типу найбільшу типологічну продуктивність демонструють похідні з позитивною семантикою (зафіксовані в 19-ти мовах) (див. (17) на с. 19), тоді як деривати аналогічного типу з негативним значенням зафіксовані лише в 6-ти мовах (див. (6) на с. 13).
Локативні ДРК із позитивним значенням «S починає бути в Sm» типологічно домінують над локативними ДРК негативного типу з формулою тлумачення «S починає не бути в Sm» (відповідно 7 мов і 2). Наприклад:
(20) укр. вода > приводнитися `сідати, опускатися на воду'; аналогічно: рос. вода > приводняться; білор. вада > прывадніцца;
(21) нім. die Puppe `лялечка' > sich aus-/entpuppen `вилуплюватися з лялечки (про комаху)'.
Наведені факти дозволяють сформулювати такі імплікації:
- якщо в мові є інхоативні дієслова посесивного, атрибутивного і локативного типів із негативним значенням, то великою є ймовірність наявності в цій мові також інхоативних дієслів даних типів із позитивним значенням;
- якщо в мові наявні атрибутивні, посесивні й локативні ДРК із інхоативним позитивним і негативним значеннями, то великою є ймовірність кількісної переваги в цій мові ДРК із позитивним значенням.
Найбільш продуктивними в типологічному відношенні є: 1) посесивні ДРК із формулою тлумачення «S покривається тим, що позначено твірною іменниковою основою (Sm)» (наявні у 19-ти мовах і складають 114 одиниць) (див. (17) на с. 19); 2) атрибутивні ДРК із формулою тлумачення «S починає бути Sm» (виявлені у 18-ти мовах і складають 284 одиниць) (див. (18) на с. 21); 3) квазіатрибутивні ДРК із семантикою «S поводиться як Sm» (зафіксовані у 14-ти мовах і складають 70 одиниць), пор.:
(22) укр. кокош (діал.) > кокошитися (розм.) `триматися зарозуміло, гордовито'; `бундючитися', `чванитися', `хизуватися'; аналогічно: рос. петух > петушиться (розм.); новогрец. кькпсбт > кпкпсеэпмбй.
ДРК певної семантики утворюються здебільшого за допомогою відповідних префіксів. Так, у німецькій мові понад 2/3 посесивних ДРК із формулою тлумачення «S покривається Sm» утворюється за допомогою префікса be- (sich begrasen/befiedern/behaaren/bewolken і т.ін.). В іспанській мові понад 56% атрибутивних ДРК із формулою тлумачення «S починає бути як Sm» утворюються за допомогою префікса а- (apricarse, agitanarse, acriollarse і т.ін.).
У п'ятому розділі - «Типологія значень відприкметникових дієслів із рефлексивним комплексом» - розглядається семантика відприкметникових ДРК. Своєрідність відприкметникових ДРК у семантичному плані значною мірою зумовлюється специфікою прикметників порівняно з іншими частинами мови. Онтологічна похідність (або вторинність) прикметників щодо іменника і дієслова виявляється в тому, що прикметники позначають те, що людина приписує предметам, тобто їхні ознаки (В.В.Виноградов, О.М.Пєшковський). Значна частина прикметників виражає якість або ознаку не безпосередньо, а через відношення до предмета або дії. Онтологічна залежність прикметника від іменника, що зумовлено процесами пізнання людиною позамовної дійсності, спричиняє те, що у прикметниках ознаки предмета постають як щось постійне, закладене природою назавжди (В.Ґрещук, О.М.Пєшковський та ін.). Ця особливість прикметників відображається в семантичній структурі похідних слів, у тому числі і ДРК. В основі семантики прикметників і мотивованих ними ДРК містяться ознаки, за допомогою яких мовець називає істоти й неістоти, розпізнає, ототожнює або розрізнює їх. Отже, відприкметникові ДРК позначають різноманітні дії, що характеризуються відповідними ознаками.
Семантичні групи відприкметникових ДРК розглядаються відповідно до загальної ознаки «бути яким-небудь», пор.:
(23) укр. скупий > скупитися `бути надміру ощадливим'; аналогічно: рос. скупой > скупиться; білор. скупы > скупіцца; лат. skops > skopoties (розм.).
Ця ознака може, у свою чергу, ускладнюватися ознаками «інхоативність» (див. (7) на с. 13), «негативність (або заперечення)». Наприклад:
(24) с.-хорв. слан `солоний' > ослачити се `втрачати солоність'.
Відприкметникові ДРК утворюють в індоєвропейських мовах нечисленний тип (4,45%, або 190) у загальному корпусі ДРК (4283) (див. табл. 4):
Таблиця 4. Продуктивність прикметників у творенні ДРК (%)
|
Мови |
Кількість відприкметникових ДРК |
Усього ДРК |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Германські мови |
|||
|
1. Німецька |
37 (6,4) |
580 |
|
|
2. Датська |
3 (8,8) |
34 |
|
|
3. Голландська |
2 (5,6) |
36 |
|
|
4. Шведська |
1 (3,7) |
27 |
|
|
5. Англійська |
? |
55 |
|
|
6. Норвезька |
- |
29 |
|
|
Слов'янські мови |
|||
|
7. Польська |
21 (3,6) |
590 |
|
|
8. Сербо-хорватська |
19 (6,3) |
299 |
|
|
9. Українська |
16 (3,6) |
448 |
|
|
10. Білоруська |
15 (4,8) |
316 |
|
|
11. Російська |
11 (2,3) |
471 |
|
|
12. Болгарська |
6 (2,5) |
238 |
Таблиця
|
1 |
2 |
3 |
|
|
13. Словацька |
5 (1,9) |
264 |
|
|
14. Чеська |
1 (0,8) |
130 |
|
|
Балтійські мови |
|||
|
15. Литовська |
14 (5,3) |
264 |
|
|
16. Латиська |
8 (3,6) |
220 |
|
|
Романські мови |
|||
|
17. Румунська |
10 (18,2) |
55 |
|
|
18. Іспанська |
9 (10,8) |
83 |
|
|
19. Португальська |
6 (13) |
46 |
|
|
20. Італійська |
4 (7,5) |
53 |
|
|
21. Французька |
1 (3,2) |
31 |
|
|
Грецька група |
|||
|
22. Новогрецька |
1 (7,1) |
14 |
|
|
Усього: |
4,4% (190) |
4283 |
Найбільш численними є відприкметникові ДРК у німецькій мові (37). За нею йдуть польська (21), сербо-хорватська (19), українська (16), білоруська (15) і литовська мови (14).
Типологічно суттєвою ознакою, яка бере участь у формуванні семантики відприкметникових ДРК, є ознака «інхоативність», що реалізується в 14-ти мовах (окрім поодиноких прикладів у шведській, чеській, французькій і новогрецькій мовах) і охоплює 63,2% (120) (див. (7) на с. 13).
Твірні прикметникові основи частіше описують внутрішні й зовнішні якості людини, її стан (фізичний, емоційний) (63%) (див. (7) на с. 13; (23) на с. 22), рідше - якості і властивості предметів (див. (24) на с. 22) і явищ (37%). Пор.:
(25) нім. klar `ясний' (про небо) > sich abklaren `розпогодитися'; аналогічно: лит. giedras > giedrytis; лат. skaidrs > skaidroties; болг. ведр > изведря се.
Найбільша кількість відприкметникових ДРК утворюється в індоєвропейських мовах шляхом приєднання до твірної основи префікса і рефлексивного елемента (59,5%, або 113) (див. німецьке та болгарське ДРК у (25) на с. 23). Приблизно однаково в кількісному плані розподіляються ДРК, утворені за допомогою рефлексивного комплексу «Prf + Suf + RЕ» (17,9%, або 34) (див. (3) на с. 1) і «Suf + RЕ» (22,6%, або 43) (див. (23) на с. 22).
Продуктивність префіксів, за допомогою яких реалізується певна семантика відприкметникових ДРК, у досліджуваних мовах та у кожній окремо взятій мові неоднакова. Найбільш продуктивними префіксами виявилися: 1) у німецькій мові префікси ver- (11), er- (8); 2) у польській мові префікси s-(z-) (6), u-, wy-, roz- (по 5 ДРК із кожним префіксом); 3) у сербо-хорватській мові префікс у- (6); 4) у румунській мові префікс in-(im-) (8); 5) в іспанській мові префікс а- (5).
Висновки
Дане типологічне дослідження було спрямовано на аналіз структури і семантики ДРК як похідної словотвірної одиниці, до складу якої належить рефлексивний комплекс - рефлексивний елемент у поєднанні з афіксом (префіксом і/чи суфіксом), що приєднується до твірної основи на одному дериваційному кроці та утворює в семантичному плані єдине, неподільне ціле. Рефлексивний комплекс виконує у процесі деривації три словотвірні функції: транспонувальну, інтранзитиваційну та модифікаційну, які виступають самостійно або у комбінації одна з одною.
Деривати цього типу становлять в індоєвропейських мовах складне явище як у формальному, так і в семантичному відношенні.
Обчислення структурних типів ДРК на основі трьох ознак (твірна основа певної частини мови, якісний та кількісний склад рефлексивного комплексу) виявило 15 теоретично можливих типів утворення даних одиниць. В індоєвропейських мовах реалізуються десять типів ДРК, серед яких типологічно продуктивними є лише чотири:
1) твірна дієслівна основа + префікс + рефлексивний елемент (у 20-ти з 22 мов);
2) твірна іменникова основа + префікс + рефлексивний елемент (у 16-ти з 22 мов);
3) твірна іменникова основа + суфікс + рефлексивний елемент (у 15-ти з 22 мов);
4) твірна іменникова основа + префікс + суфікс + рефлексивний елемент (у 14-ти з 22 мов).
У деривації ДРК беруть участь двоморфемні та триморфемні рефлексивні комплекси, однак, домінувальним при утворенні ДРК у всіх досліджуваних мовах є перший тип, який складається з префікса й рефлексивного елемента. Даний словотвірний комплекс найбільш активно сполучається з твірною дієслівною основою у слов'янських, германських і балтійських мовах, а в романських мовах і в новогрецькій, навпаки, - з твірною іменниковою основою.
Типологічно значущим для семантичної класифікації ДРК виявилося виділення угруповань двох ієрархічних рівнів: семантичних типів ДРК і семантичних груп ДРК, що встановлюються на основі таких ознак: 1) для віддієслівних ДРК - `якість результату, якого досягає суб'єкт у процесі виконання ним дії, позначеної твірною дієслівною основою', на підставі якої виділено три семантичних типи похідних з їх подальшим розподілом на семантичні групи: позитивні (6 груп), негативні (3 групи) та нейтральні (9 груп); 2) для відіменникових ДРК - семантична функція твірної іменникової основи в тлумаченні ДРК, на основі якої виявлено 8 семантичних типів (посесивні, локативні, темпоральні, інструментальні тощо) (разом 27 груп); 3) для відприкметникових ДРК - `бути якимсь', `інхоативність', `негативність', на базі яких встановлено 3 типи, що охоплюють 4 семантичні групи (ДРК із значенням «володіння суб'єкта ознакою/перебування суб'єкта у стані, позначеному твірною прикметниковою основою», інхоативні ДРК із позитивним, негативним та акціональним значеннями).
Семантичні типи й групи ДРК нерівномірно представлені в індоєвропейських мовах. Серед віддієслівних похідних у слов'янських і балтійських мовах позитивні ДРК кількісно переважають над негативними, а в германських мовах (крім англійської), навпаки, негативні домінують над позитивними. Серед відіменникових ДРК найбільш продуктивними є атрибутивні та посесивні ДРК у слов'янських і романських мовах, а також у німецькій, латиській і новогрецькій. Серед відприкметникових ДРК продуктивними є інхоативні дієслова з позитивним значенням у польській, німецькій, литовській, сербо-хорватській, іспанській та румунській мовах, а відприкметникові ДРК із значенням «володіння суб'єкта ознакою/перебування суб'єкта у стані, позначеному твірною прикметниковою основою» ? у східнослов'янських мовах.
Системи ДРК у досліджуваних мовах виявляють різний рівень розвиненості, що виражається у кількості дериватів і кількості афіксів, які беруть участь у творенні ДРК, а також у кількості структурних і семантичних типів (груп) ДРК. З урахуванням цих фактів системи ДРК в індоєвропейських мовах типологічно впорядковуються в такий cпосіб.
Перший тип охоплює мови з розвиненими системами ДРК, які характеризуються: 1) відносно великою кількістю одиниць (понад 100 ДРК - близько 600 ДРК); 2) багатим набором структурних типів (5-7) і семантичних груп (13-33). Сюди належать слов'янські, балтійські мови і німецька. Серед цих мов, негомогенних за вищеназваними ознаками, найбільшу типологічну близькість виявляють російська, українська, білоруська, польська, німецька та литовська мови, що зумовлюється не тільки генетичною спорідненістю східнослов'янських мов, але й ареальними зв'язками всіх цих мов.
До другого типу належать мови зі слаборозвиненою системою ДРК (кількість - понад 10 ДРК - близько 100 ДРК; структурних типів - 3-4; семантичних груп - 3-12). Цей тип охоплює романські, германські (крім німецької) мови і новогрецьку. Проміжну позицію між першим і другим типами посідає чеська мова (130 ДРК; 3 структурних типи) з більш розвиненою системою значень у віддієслівних ДРК (7 семантичних груп) на тлі слабко розвинених значень відіменникових ДРК (одна семантична група).
Невипадкові мовні збіги в різних мовах зумовлюються, як відомо, генетичними, типологічними й ареальними чинниками. В організації системи ДРК в індоєвропейських мовах виявляється складний взаємозв'язок цих трьох чинників. Типологічним чинникам належить основна роль у розвитку системи ДРК тієї чи іншої мови. Між ступенем розвитку системи ДРК в окремо взятій мові та ступенем аналітизму цієї мови існує ймовірнісний зворотний зв'язок, який можна сформулювати у вигляді такої кореляції:
? чим більш розвиненим є аналітизм у певній мові, тим більшою є ймовірність слабкого розвитку ДРК цієї мови.
Типологічні чинники взаємодіють із генетичними. Більшість мов із розвиненою системою похідних ДРК належать за типологічним критерієм до флективно-синтетичних, за генетичним критерієм - до групи слов'янських мов, і навпаки, більш аналітичні германські та романські мови мають слабко розвинені системи ДРК.
Ареальними чинниками пояснюється розвинена система ДРК у східнослов'янських мовах, у польській, литовській та німецькій мовах. Позитивні і нейтральні ДРК німецької, російської, української та польської мов, з одного боку, і негативні ДРК німецької, російської та польської мов, з іншого, з однаковим ступенем продуктивності утворюються від ЛСГ мовленнєвої діяльності і звучання. Українські і польські ДРК нейтрального типу виявляють однакову продуктивність щодо твірних дієслів руху, каузації руху. Польські та німецькі ДРК нейтрального типу, з одного боку, а також російські, білоруські, польські і литовські ДРК негативного типу, з іншого боку, характеризуються однаковим рангом щодо продуктивності твірних дієслів, які позначають трудову діяльність суб'єкта та його зайнятість чим-небудь.
Наявність формальних і семантичних особливостей ДРК в індоєвропейських мовах дозволяє сформулювати низку ймовірнісних міжмовних узагальнень імплікативного характеру:
1) між формальними ознаками певних типів ДРК, з одного боку, та їхньою типологічною продуктивністю, з іншого. Наприклад:
? якщо в певній мові є віддієслівні ДРК, то серед них кількісно переважають деривати, утворені від неперехідних дієслів;
? якщо в певній мові існують відприкметникові ДРК, то вони мають низьку продуктивність як в окремо взятій мові, так і в більшій частині індоєвропейських мов;
? якщо в утворенні ДРК беруть участь дво- і триморфемні рефлексивні комплекси, то існує ймовірність більшої продуктивності ДРК за участі двоморфемного рефлексивного комплексу, ніж триморфемного, як в окремо взятій мові, так і в більшій частині індоєвропейських мов;
2) між типологічною продуктивністю певних семантичних типів ДРК, з одного боку, та їх продуктивністю в окремих або в окремо взятій мові, з іншого боку. Наприклад:
? якщо ДРК певного семантичного типу є продуктивними в типологічному аспекті, то даний тип є продуктивним також в окремих або в окремо взятій мові;
? якщо в мові існують власне атрибутивні, власне посесивні або власне локативні ДРК, то в цій мові наявні також квазіатрибутивні, квазіпосесивні та квазілокативні ДРК.
Між типологічною продуктивністю певної ЛСГ твірних основ і продуктивністю ДРК від даної ЛСГ в окремих або в окремо взятій мові існує така кореляція:
- чим вища типологічна продуктивність ЛСГ твірних основ при творенні ДРК
певної семантики, тим більше дериватів від цієї ЛСГ слід очікувати в окремих або в окремо взятій мові.
Аналіз матеріалу свідчить про переважно антропоцентричний характер дій, що позначаються ДРК. Суб'єктна спрямованість ДРК виявляється в тому, що з суб'єктом пов'язані: 1) якість результату, якого він досягає у процесі виконання дії, позначеної твірною основою; 2) переважна кількість ЛСГ твірних дієслівних основ і їхніх похідних; 3) метафоричне й метонімічне перенесення ознак неістот і тварин на людину.
ДРК, мотивовані дієсловами, іменниками і прикметниками, характеризуються в індоєвропейських мовах певними парадигматичними відношеннями (синонімічними й антонімічними зв'язками). Система ДРК кожної досліджуваної мови виявляє також певні зв'язки з системою стандартних рефлексивних дієслів. Обидві системи функціонують в індоєвропейських мовах не ізольовано, а знаходяться у відношеннях додаткового розподілу.
Утворення ДРК свідчить про дію принципу економії в мові, про використання нею своїх внутрішніх ресурсів. Деривація дієслів за допомогою складного словотвірного форманта є однією із істотних ознак мови - прагнення до економії засобів вираження.
Типологічна характеристика словотворення ДРК в індоєвропейських мовах, міжмовні узагальнення як одна з найбільш ефективних форм систематичного накопичення емпіричного матеріалу поглиблюють типологію та загальну теорію словотвору. Типологічна анкета як універсальна схема аналізу ДРК надає можливість швидко отримати інформацію про типологічну специфіку досліджуваного явища в інших неописаних мовах. Перспективним у подальших зіставно-типологічних роботах є дослідження ДРК у функціональному, соціолінгвістичному та прагматичному аспектах.
Література
1. Басиров Ш.Р. Типологія дієслів із рефлексивним комплексом в індоєвропейських мовах: Монографія. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - 333 с.
2. Басыров Ш.Р. Типологическая анкета для описания конфиксных рефлексивных глаголов // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - №1. - 1998. - С. 151-153.
3. Басыров Ш. Конфиксные рефлексивные глаголы в древневерхненемецком языке // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр. ? Вип. 5. - Донецьк: ДонДУ, 1999. - С. 30-32.
4. Басиров Ш.Р. Німецькі рефлексивні дієслова і їх паралелі в білоруській мові (на матеріалі конфіксних віддієслівних дериватів) // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - №1. - 2000. - С. 114-119.
5. Басыров Ш.Р. К семантике некоторых конфиксных рефлексивных глаголов в славянских языках // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. ? Вип. 3. - Донецьк: ДонДУ, 2000. - С. 6-11.
6. Басиров Ш.Р. Німецькі та сербськохорватські конфіксні рефлексивні дієслова // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. - Черкаси: ЧІТІ. - 2001. - Число п'яте. - С. 96-99.
7. Басиров Ш.Р. Типологічна характеристика конфіксних зворотних дієслів // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. ст. - Вип. 5. - К.: КДЛУ, 2001. - С. 245-246.
8. Басыров Ш.Р. Конфиксные рефлексивные глаголы в германских языках // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. ?
Вип. 4. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 6-9.
9. Басыров Ш.Р. Конфиксные рефлексивные глаголы (на материале немецкого, русского и польского языков) // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии: Научно-методический сборник. ? Вып. VIIІ. - Славянск: СГПИ, 2001. - С. 50-54.
10. Басыров Ш.Р. Немецкие рефлексивные глаголы в художественной и публицистической литературе // Вісник Донецького університету. Серія Б: Гуманітарні науки. - №2. - 2001. - С. 124-129.
11. Басыров Ш.Р. Немецкие рефлексивные глаголы и их соответствия в украинском языке // Восточноукраинский лингвистический сборник: Сб. науч. тр. ? Вып. 7. ? Донецк: Донеччина, 2001. - С. 435-440.
12. Басиров Ш.Р. Німецькі та польські віддієслівні рефлексивні деривати (порівняльний аспект) // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. - Черкаси: ЧДТУ. - 2002. - Число 6. - С. 83-84.
13. Басыров Ш.Р. Конфиксные рефлексивные глаголы в современном немецком разговорном языке // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. ? Вип. 5. - Донецьк: ДонНУ, 2002. - С. 6-12.
14. Басыров Ш.Р. Конфиксные рефлексивные глаголы и словообразовательные универсалии (на материале немецкого и русского языков) // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. ? Вип. 6. - Донецьк: ДонНУ, 2002. - С. 9-17.
15. Басиров Ш.Р. Декаузативні зворотні дієслова в історичному аспекті // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. - Черкаси: ЧДТУ. - 2003. - Число сьоме. - С. 103-105.
16. Басиров Ш.Р. Історичний розвиток німецьких зворотних дієслів (порівняльний аспект) // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - №1. - 2003. - С. 88-93.
17. Басиров Ш.Р. Моторні зворотні дієслова // Нова філологія. - №2 (17). - Запоріжжя: ЗДУ, 2003. - С. 104-110.
18. Басыров Ш.Р., Гордиенко Н.В. Немецкие и испанские рефлексивные глаголы // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии: Научно-методический сборник. ? Вып. XI. ? Часть 1. - Славянск: СГПУ, 2003. - С. 187-194.
19. Басыров Ш.Р. Конфиксные рефлексивные глаголы и их соответствия в новогреческом языке // Нова філологія. - № 3 (18). - Запоріжжя: ЗДУ, 2003. - С. 49-55.
20. Басыров Ш.Р. Отглагольные конфиксные рефлексивные глаголы в индоевропейских языках (семантический аспект) // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. ? Вип. 8. - Донецьк: ДонНУ, 2003. - С. 17-24.
21. Басыров Ш.Р. Сравнительно-типологическое исследование конфиксных рефлексивных глаголов // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. ? Вип. 7. - Донецьк: ДонНУ, 2003. - С. 12-18.
22. Басиров Ш.Р. Німецькі та українські зворотні дієслова у художній літературі // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах:
Зб. наук. пр. ? Вип. 10. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С. 4-11.
23. Басиров Ш.Р. Семантичні типи віддієслівних конфіксних зворотних дієслів (на матеріалі індоєвропейських мов) // Вісник КНЛУ. Серія Філологія. - Т. 7, №1. - К.: КНЛУ, 2004. - С. 163-168.
24. Басиров Ш.Р. Словотвірний аспект вивчення конфіксних зворотних дієслів у індоєвропейських мовах // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. - Черкаси: ЧДТУ. - 2004. - Число 8. - С. 167-169.
25. Басиров Ш.Р. Структурно-семантична характеристика відприкметникових конфіксних зворотних дієслів (на матеріалі індоєвропейських мов) // Сучасні дослідження з іноземної мови: Зб. наук. ст. ? Вип. 2. - Ужгород: ТОВ „Борнео», 2004. - С. 128-135.
26. Басиров Ш.Р. Типологія значень відіменникових конфіксних зворотних дієслів // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. ? Вип. 9. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С. 4-16.
27. Басыров Ш.Р. Структурные типы конфиксных рефлексивных глаголов (на материале индоевропейских языков) // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: Науковий журнал. - Т. 1, №1. ? Донецьк: ДонНУ, 2004. - С. 42-55.
28. Басиров Ш.Р. Дієслова з рефлексивним комплексом: жаргонна, сленгова та арготична лексика в українській і російській мовах // Нова філологія. - №1 (21). - Запоріжжя: ЗНУ, 2005. - С. 175-180.
29. Басиров Ш.Р. Словотвір рефлексивних дієслів в індоєвропейських мовах // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. - Черкаси: ЧДТУ. ? 2005. - Число дев'яте. - С. 135-139.
30. Басиров Ш.Р. Типологічна характеристика дієслів із зворотним комплексом // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. ст. - Вип. 7. - К.: КНЛУ, 2005. - С. 347-351.
31. Басыров Ш.Р. Рефлексивные глаголы в готском языке // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. ? Вип. 11. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - С. 134-140.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Історія дослідження дієслів зі значенням "говорити". Особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення у загальному функціонально-семантичному полі. Структурно-семантичні особливості дієслів із значенням "говорити" у сучасній українській мові.
курсовая работа [31,0 K], добавлен 19.01.2014Поняття, класифікація та синтаксичні функції модальних дієслів. Прийоми перекладу окремих модальних дієслів: must, may/might, would, should/ought to, need, can/could. Відтворення емоційної виразності і особистого ставлення при перекладі модальних дієслів.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 19.06.2015Дискурс як тип комунікативної діяльності, інтерактивне явище та мовленнєвий потік. Особливості дистрибуції та значення дієслів заборони, їхній вплив на адресата політичного дискурсу. Специфіка та будова лексико-семантичного поля дієслів заборони.
статья [80,2 K], добавлен 08.07.2011Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.
дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015Словотвір як лінгвістична дисципліна, предмет її досліджень. Класифікація способів словотвору. Словоскладення основ різних частин мови в сучасній англійській мові. Лінійні та нелінійні моделі словотвору основ усіх частин мови. Сутність поняття "реверсія".
курсовая работа [71,7 K], добавлен 29.01.2010Семантичні, мовностилістичні особливості та структура фразових дієслів в англійській мові, їх переклад на основі повісті-казки. Визначення місця дієслів у системі лексичних одиниць сучасної англійської мови. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 28.10.2015Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014Дослідження перфективації багатозначних дієслів. Лексико-семантичні групи парновидових та одновидових вербальних багатозначних дієслів української мови, їх особливості у сполучуваності з префіксами як реалізаторами словотвірно-граматичної функції.
статья [20,6 K], добавлен 31.08.2017Аналіз словотвірних потенцій твірних основ префіксальних дієслів у німецькій економічній термінології. Особливості архітектоніки твірних основ префіксальних сильних і слабких дієслів. Утворення безафіксно-похідних іменників від твірних основ дієслів.
статья [20,9 K], добавлен 07.11.2017Категорія перехідності - неперехідності в англійській мові. Синтаксичні, лексико-семантичні і семантіко-синтаксичні характеристики дієслів. Типи перехідних дієслів: підклас "give", "eat", "drink", "shrug", їх використання в конкретній мовній ситуації.
курсовая работа [59,5 K], добавлен 14.11.2010
