Системність, динаміка, кодифікація слів з міжнародними компонентами у сучасній українській мові

У висновках сформульовано результати виконаного дослідження:

1. Іншомовні слова наявні в кожній мові, що пов'язано із економічними, торговельними, науковими, політичними стосунками між країнами (державами). Однак ставлення до запозичених слів у різних народів на різних етапах розвитку суспільства є різне. Одні мови вбирають у свій лексичний склад чужі слова, інші позичають лише ті лексеми, яких мова-реципієнт ще не має, ще інші намагаються уникати будь-яких запозичень. Українська мова належить до утилітарних мов: вона запозичає передусім лише те, що не підлягає заміні.

2. Слова з МКК активно функціонують в українській мові з XVII ст. Побутують вони в різних стилях, але найбільше їх у науковому мовленні. Такі лексеми посідають важливе місце в будь-якій термінологічній системі, незалежно від часу її виникнення. Ці міжнародні компоненти можуть займати різне місце (позицію) у слові: уживатися на початку чи в кінці або займати бінарну позицію.

3. У результаті аналізу слів з міжнародними компонентами постулюємо, що окремі компоненти зберігають кореневий статус, оскільки уживаються як самостійні слова (авто, радіо, відео, кіно, стерео, фото), деякі МКК в окремих словах є аброморфемами, зберігаючи зв'язок із прикметником, який скоротився (авіа - авіаційний, електро- - електричний, теле- - телевізійний), або можуть бути зв'язаними коренями (геліо-, гідро-, прото- та ін.).

4. Слова з МКК виявляють чіткі системні ознаки, що спостерігаємо на парадигматичних та синтагматичних осях. Зокрема на парадигматичній осі такі слова поєднуються у лексико-семантичні групи, однак кількість таких груп та їхня категорійна співвіднесеність у слів з різними компонентами неоднакова. Знаходячись у препозиції, компоненти виконують орієнтацію функцію (але не завжди), окреслюючи певну терміносистему, у постпозиції МКК найчастіше виступають категоріями, позначаючи наукові галузі, прилади та пристрої, процеси.

5. Зіставлення термінів з МК за словниками різних років видань дозволило простежити їхню кількісну і якісну динаміку. Перша характеризується зростанням кількості лексем з МКК, що зазначено у словниках різних років видання. Так, словник 1906 року містить 102 слова з МКК, словники 1930-х рр. подають вже 820 лексем із МКК, 1970-х - 135000 слів, 1990-х рр. - 17226, 2000-х - 18234 лексеми. Спостереження свідчать, що не усі слова з МКК мають високий кількісний показник уживання. Із препозиційних компонетів найуживанішими є електр(о)-, авто-, гідр(о)-, фото-, мікро-, гем(ато)-, радіо-, цикл(о)-. Серед біпозиційних: на початку слова - біо-, терм(о)-; кін(о)-; у кінці -лог(ія)-, -граф. Із постпозиційних найпоширенішими виявилися компоненти -скоп, -фікація, -оїд. Найменше виявлено на сучасному етапі слів з онома-, орніто-, -андрія, -офтальм. Якісна динаміка простежується у зміні лексичного складу мови, семантичної структури слова, в особливостях сполучуваності МКК між собою та з іншими словами, а також у сполучуваності слів з МКК, у розмаїтті способів творення таких лексем, їх функціонування у мові. Одні слова зникають з нашої мови, інші стають рідковживаними, а ще інші, навпаки, набувають поширення в усіх стилях сучасної мови. Окремі слова мають вузькофахове вживання: офтальмокарцинома, лімнонім, палеотерій, ректифікація тощо. Змінилося трактування багатьох слів відповідно до зовнішньомовних чинників, зокрема: стереографія - рисування многостінників на одній площині (СЧС) і перспективне зображення геометричних тіл на площині (ВТССУМ), остеосаркома - злющий боляк на кістці (СЧС) і - злоякісна пухлина кісткової тканини СІС).

6. Не усі слова з МКК утворені в українській мові. Більшість з них мова запозичила готовими з класичних мов, із західно-європейських та ін.

7. Деякі лексеми з міжнародними кореневими компонентами потребують кодифікації (унормування) через невідповідність їх термінологічній нормі. Зокрема унормуванню підлягає правопис деяких термінів, наявність кількох варіантів, у тому числі й синонімів на позначення одного й того самого поняття, кальковані форми російськомовних моделей, не уніфіковане подання таких компонентів у сучасних словниках.

8. Слова з МКК наявні й в інших слов'янських мовах. У польській akwamaryn, akwamarynowy, akwarelista, akwarela, akwarelowy, akwarium, akweduk, hydrodynamika, hydrologia, у чеській мові:

- akwamarin, akvarel, akvarelovy, akvarium, akvadukt, hydrotechnik, hydrochemia, хоча ці мови добирають власні відповідники на позначення багатьох наукових понять. Зокрема, до слова авіабаза - baza lotnicza, leteckб, zбhladna;

- авіаквиток - bilet lotniczy, letenka;

- авіалінія - linia lotnicza, trasa powietrzna, leteckб linka;

- аквамарин - beryl zielonawy, гідроавіація - lotnictwo wodne, wodoznawstwo, гідромеліорація - melioracja wodna, гідроплан - wodnopіatowiec, hydroplan, гідроспоруда - budowla hydraunicza, гідроелектростанція - elektrownia wodna. У чеській: hydrodynamika, hydrolэza, hydrologie, hydromelioracie (vodnн melioracie), hydrometeorologie, hydrometeo-rologicka sluћba, hydromonitor (vodnн tryskaи), hydroplan (hydroavion), hydroelektrбrna (vodnн elektrбrna), hydrotechnika (vodnн turbina), hydrouzel (vodnн dнlo).

9. Більшості слів з МКК притаманна абсолютна кодифікованість. Вони активно функціонують у лексичній системі мови і не мають українських відповідників. Водночас наявні слова з відповідними аналогами в нашій мові й уживаються паралельно в різних стилях наукового стилю. Окремі національні відповідники, які передаються конструкціями на -опис, -знавство, -мір й утворюють певну систему. Однак заміна астрономії на зорезнавство, астрофізики на фізику зірок чи астронавта на зорелітуна і подібне повинна бути соціально мотивованою і підготовлена належною практикою. Проста ж заміна значною мірою послаблює стійкість українського відповідника. Семантичні структури таких слів накладаються лише частково. Якщо маємо кілька слів на позначення одного поняття, то, з одного боку, це зумовлює розвиток мови, поповнення її новими лексемами, а з іншого, зокрема в терміносистемах, є її вадою. Це також питання уніфікації, якого можна уникнути через прийняття низки державних стандартів, що сприятиме нормалізації наукової мови, її кодифікації. Плідні результати дасть спільна праця філологів із фахівцями відповідних напрямів. Сприятиме цьому широке обговорення деяких термінів на сторінках фахових журналів, на конференціях, наукових семінарах. Отже, слова з МКК мають перспективу розвитку в сучасній мові. Однак перенасичення їх у мові за наявності українських еквівалентів є не лише небажаним, а й загрозливим.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ

1. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами у сучасній українській мові. Монографія. - Львів, Вид. центр Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2004. - 520 с.

2. Метафора і метонімія як засіб творення українських радіотехнічних термінів // Вісник Львівського державного університету. Серія філологічна. - Вип. 21. - Львів: Світ, 1990. - С. 84-87.

3. Вироблення українських термінологічних стандартів (Потреби, передумови, методологічні засади) // Вісник АН України, 1991. - № 12. - С. 15-22 (у співавторстві з Т. Панько).

4. Теоретичні засади вироблення термінологічних стандартів в українській мові // Мова і культура нації: Збірник статей. - Львів, 1991. - С. 40-49.

5. Синонімія у термінології // Мовознавство.- 1992. - №3. - С. 32-34.

6. Особливості складених термінів-композитів у термінології радіоелектроніки // Вісник Львів. ун-ту. Серія філологічна. - Вип. 23. - Львів: Світ, 1992. - С. 40-45.

7. Українська літературна мова в її термінологічній розбудові // Мова та її функціонування: Вісник Львівського державного ун-ту. Серія філологічна. - Вип. 24. - Львів: Світ, 1993. - С. 3-6. (у співавторстві).

8. Термінографія кафедри української мови Львівського державного університету // Учене записки кафедр славянской филологии Печского университета им. Януса Паннониуса. - Печ, 1995. - С. 189-192.

9. Іншомовні слова в сучасній технічній термінології // Укр. правопис і наукова термінологія: історія, концепції та реалії сьогодення. - Матеріали засідань мовознавчої комісії та комісії всесвітньої л-ри НТШ у Львові 1994-1995 рр. - Львів, 1996. - С. 129-135.

10. Українське термінознавство 1990-х років // Про український правопис і проблеми мови: Збірник доповідей 16-ої Річної конференції української проблематики. Нью-Йорк - Львів, 1997, - С. 201-207.

11. Термінологічна концепція Тадея Секунди // Мова і соціальні процеси: Вісник Львів. ун-ту. Серія філологічна, - Вип. 26. - Львів, 1997. - С. 32 - 35.

12. Слова з терміноелементом фото- у сучасній українській мові // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць / надзаг. НАН України. Ін-т укр. Мови. Комітет наук. термінології. - К., 1998. - С. 213 - 217.

13. Слова з міжнародними терміноелементами у сучасній українській мові // Мовознавство. - 1998. - № 6. - С. 62-67.

14. Українська радіотехнічна термінологія: семантико-словотвірний аспект // Slowotworstwo, semantyka I skladnia jzykw slowiaskich.: Prace Naukowe Uniwersytetu l№skiego, № 1765. - Katowice, 1999. - T. 1. - S. 68- 74.

15. Слова з компонентом аква у сучасній українській літературній мові // Вісник Львів. ун-ту. Серія філологічна. - Львів, 2000. - Вип. 28. - С. 49-54.

16. Міжнародні терміноелементи в системі науково-технічних термінів // Проблеми української термінології: Вісник держ. у-ту “Львівська політехніка”. - № 402. - Львів: Вид-во держ. ун-ту “Львівська політехніка”, 2000. - С. 54-59. лексикографічний мова словник

17. Слова з компонентом кін- у сучасній українській мові // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - Вип. 29. - Львів: Вид. центр Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2000. - С. 247 -254.

Размещено на Allbest.ru