Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК: 811.112.2'373.7

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У РОМАНАХ ЙОЗЕФА РОТА

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

ТИМОЩУК НАДІЯ ПЕТРІВНА

Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

Огуй Олександр Дмитрович, доктор філологічних наук, професор, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри англійської мови для неспеціальних факультетів.

Офіційні опоненти:

Денисенко Софія Никифорівна, доктор філологічних наук, професор, академік АН Вищої школи України, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри іноземних мов для природничих факультетів;

Яцюк Іван Ярославович, кандидат філологічних наук, доцент, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри німецької філології.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра германської філології, м. Київ.

Захист відбудеться "16" вересня 2005 року о 10-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Університетська, 1).

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79001, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий "9" серпня 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філологічних наук, доцент О.А. Шпак.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферовану дисертацію присвячено дослідженню фразеологізмів у романах австрійського письменника першої половини ХХ сторіччя Йозефа Рота (2.09.1894 - 27.05.1939) як складової авторської мовної картини світу та системи засобів художнього зображення.

Вивчення авторської фразеології у вітчизняному мовознавстві проблема не нова, але, повертаючись до неї, пропонуємо новий підхід з урахуванням досягнень лінгвістичної науки, що розширює спектр дослідження, дозволяє розглянути нові та вже відомі питання під іншим кутом зору, простежити динаміку та інноваційні процеси у сфері фразеології, а також змінити акценти у наукових пошуках, адже мова - не лише інструмент комунікації, а ще й засіб категоризації позамовної діяльності людини.

Актуальність роботи зумовлюється відсутністю наукових досліджень мови, зокрема на фразеологічному рівні, Йозефа Рота, письменника, роль якого в становленні німецької літературної мови ХХ сторіччя значна. Не менш актуальне системне вивчення фразеології окремого письменника на основі цілісного аналізу текстів з урахуванням сучасних методів дослідження з метою вивчення мовленнєвих впливів на структуру та семантику, ролі контексту у розкритті імпліцитних потенційних можливостей фразеологічних одиниць (ФО), шляхів узуалізації мовленнєвих варіантів, а також їх комунікативно-функціональних властивостей у художньому тексті.

Зв'язок роботи з науковими темами. Роботу виконано в межах наукової теми "Функція і семантика мовних одиниць різних рівнів" (номер держреєстрації 0102U006612), що розробляється кафедрою германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, і затверджена вченою радою університету 20 червня 2003 року, протокол № 4.

Метою роботи є виявлення загальномовних та індивідуальних рис ідіостилю художньої мови Йозефа Рота на фразеологічному рівні.

Окреслена мета передбачає розв'язання таких завдань:

· за об'єктивними критеріями інвентаризувати фразеологізми досліджуваних художніх текстів - романів Й.Рота, систематизувати та провести їх лінгвістичний аналіз;

· за кодифікованими ФО визначити концептосфери та концепти авторської фразеологічної картину світу (ФКС);

· виявити некодифіковані звороти та за допомогою психолінгвістичного експерименту й порівняльного аналізу встановити мовний статус окремих їх структурно-семантичних груп;

· з'ясувати особливості використання усталених фразеологізмів, а також авторські способи їх текстової інтеграції;

· встановити корпус авторських модифікацій, систематизувати фразеологічні модифікації (ФМ) за способами модифікування та вивчити їх комунікативно-функціональні завдання в авторському художньому тексті;

· визначити концептосфери й основні концепти ФКС у ФМ та виявити їх кореляції із способами модифікування;

· упорядкувати за дослідженими романами авторський словник фразеологізмів Йозефа Рота.

Об'єкт запропонованого дослідження - мова романів австрійського письменника минулого століття Йозефа Рота.

Предметом даної роботи є структура, семантика й стилістичні особливості функціонування ФО у романах Йозефа Рота.

Матеріалом дослідження є фразеологізми, вилучені методом суцільної вибірки з визначальних для творчості письменника романів: "Die Flucht ohne Ende" (1926), "Zipper und sein Vater" (1928), "Hotel Savoy", "Hiob" (1930), "Radetzkymarsch" (1932), "Das falsche Gewicht" (1937), "Kapuzinergruft" (1938). Загальний обсяг вибірки складає понад 350 тисяч словоформ, у якій зафіксовано 2632 фразеовживання без урахування некодифікованих ФО. Обсяг вибірки є достатнім для певних узагальнень, оскільки величина похибки д становить ? 0,04, що є меншою від критичної (0,3), прийнятої в лінгвістиці: д = = , (де Zp - константа, що складає 1,96 для 5-відсоткового рівня значущості; N - обсяг вибірки в абсолютній величині; p - відносна частотність фразеовживань).

Методи дослідження зумовлюються визначеною метою, завданнями й об'єктом дослідження. Індуктивний та описово-аналітичний методи використано для накопичення, систематизації й аналізу мовного матеріалу; метод фразеологічного аналізу та психолінгвістичний експеримент - для виявлення фразеологічності словосполучення; структурний і семантичний методи - для аналізу текстової інтеграції ФО; елементи концептуального аналізу - для моделювання авторської ФКС. Аналіз джерельної бази здійснено також з використанням методу кількісної обробки результатів.

Репрезентативність досліджуваного корпусу фразеологізмів, широке охоплення теоретичних джерел, комплексне використання методів є підставою для достовірності та об'єктивності отриманих результатів.

На захист винесено такі положення дисертації:

1. Індивідуальний стиль Йозефа Рота характеризується інтенсивним використанням різних структурно-семантичних груп фразеологізмів. Висока фразеологічна насиченість тексту забезпечує передачу більшого обсягу художньої інформації при економії мовних засобів, що сприяє скороченню мовного коду для вираження концептуальної інформації.

2. Неповторність творчої манери Йозефа Рота базується на широкому використанні ФМ, які у взаємодії з контекстом розширюють імпліцитно закладений потенціал ФО й у такий спосіб створюють нові конотації, що збагачує номінацію в авторській системі засобів художнього зображення. ФМ "Світу людини", що у романах письменника групуються за принципом триєдності я - тут - зараз, визначаються ще вищим ступенем антропоцентризму, навіть егоцентризму й суттєво домінують над ФМ "Об'єктивного світу".

3. Фразеологізми, які зафіксовані в текстах романів Йозефа Рота, недостатньо відображені в лексикографічних джерелах, що засвідчує проведена інвентаризація ФО на великому лексикографічному матеріалі. Психолінгвістичний експеримент щодо узусу ФО допоміг об'єктивно встановити їх повний корпус і мовний статус.

4. Авторська ФКС, побудована за семантичним критерієм, охоплює три концептосфери: "Світ людини", "Об'єктивний світ" та "Детермінанти". Фразеологізми концептосфери "Світ людини" чотирикратно переважають "Об'єктивний світ", що засвідчує антропоцентризм фразеологічної номінації у романах Йозефа Рота та фразеологічної системи мови взагалі. Домінантними у "Світі людини" є мультиконцепти, які репрезентують людину як homo sapiens у її соціальних та трудових відносинах.

5. Прямої кореляції між концептами ФКС та способами модифікування не спостерігається. Однак відзначено перевагу використання окремих способів модифікації для номінації певних фрагментів ФКС.

6. Творча манера Йозефа Рота в інтерпретації фразеологізмів характеризується своєрідним відбором ФО, специфікою фразеологічних модифікацій, оригінальним підходом автора до інтегрування їх у текст та високою фразеологічною насиченістю художнього тексту, написаного "кришталево чистою німецькою мовою" [А. Полгар] першої половини ХХ сторіччя, у якій фактично відсутні діалектизми, австріацизми, стилістично знижені чи вульгарні висловлювання.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що

· на основі нового емпіричного матеріалу вперше комплексно й системно вивчено функціонування фразеологізмів у тексті романів Йозефа Рота та визначено характерні мовні ознаки індивідуального стилю письменника на фразеологічному рівні;

· вперше проведено об'єктивну повну інвентаризацію ФО мови окремого автора на основі сучасних загальномовних та фразеологічних одно- й двомовних словників (17), психолінгвістичного експерименту та порівняльного аналізу;

· вперше визначено авторську фразеологічну картину світу видатного письменника на матеріалі як узуальних, так і модифікованих ФО; проведено їх кількісний, якісний та порівняльний аналіз;

· уточнено деякі теоретичні положення, що стосуються потенційних можливостей використання та функціонування ФО в художньому тексті.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що за результатами дослідження уточнено сфери і специфіку фразеологічної номінації, змодельовано авторську ФКС як складову МКС, а також напрацьовано критерії відбору ФО для лексикографічної обробки. Основні положення та результати дослідження сприятимуть подальшій розробці теоретичних проблем лінгвістики тексту, фразеологічної стилістики, поглибленню знань про природу фразеологізмів та фразеологічного значення.

Практична цінність дисертації в тому, що теоретичні положення, фактичний матеріал та отримані результати його вивчення можуть використовуватись у курсах лексикології, фразеології, лінгвістики тексту, на спецсемінарах з лінгвістичної інтерпретації художнього тексту, а також для укладання фразеологічних словників та словників індивідуально-авторських фразеовживань. Загальні принципи й методи аналізу можуть бути використані у подальших порівняльних лінгвістичних дослідженнях художнього мовлення окремих авторів. За романами Й.Рота упорядковано словник фразеологізмів та фразеовживань.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження отримані автором самостійно.

Апробація. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були виголошені у формі доповідей на міжнародних наукових конференціях: "Актуальні питання зарубіжної літератури та теорії літератури" (Чернівці, 2002), "VII міжнародні семантичні читання" (Івано-Франківськ, 2003), ХІІІ міжнародна наукова конференція "Язык и культура" ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 2004), "Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес" (Чернівці, 2004).

Дисертація обговорювалась на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладені в семи одноосібних публікаціях автора: п'ятьох статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, які включені у перелік ВАК України, та двох тезах доповідей на міжнародних наукових конференціях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних наукових джерел та джерел фактичного матеріалу, переліку умовних скорочень, додатків - діаграм, 13 внутрішньо-текстових таблиць і словника авторської фразеології.

Повний обсяг дисертації 213 сторінок, із них 187 сторінок основного тексту. Список використаних джерел охоплює 303 найменування, з них 203 українською та російською мовами, решта німецькою мовою. Додатками є діаграми, які ілюструють авторську ФКС у ФО та ФМ, їх порівняльний аналіз, а також структурно-граматичну, семантико-граматичну, стилістичну характеристики фразеологічного корпусу романів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми та актуальність обраної для дослідження проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, пояснено теоретичне та практичне значення одержаних результатів, їх апробацію, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, а також вказано кількість публікацій та структуру дисертації.

У першому розділі "Теоретичні аспекти фразеології" висвітлюються основні питання фразеології у системі мови та в авторському мовленні. В основу дослідження покладено сучасну теорію фразеології, розроблену в працях М.Ф. Алефіренка, Н.М. Амосової, В.Л. Архангельського, Я.А. Барана, В.І. Гаврися, С.Н. Денисенко, В.П. Жукова, Д.О. Добровольського, Р.П. Зорівчак, О.В. Куніна, В.М. Мокієнка, О.П. Пророченко, Л.Г. Скрипник, В.Н. Телії, І.І. Чернишової, М.М. Шанського, В. Фляйшера, Г. Бурґера та ін. Широке розуміння автором обсягу фразеології обумовлює зарахування до фразеологізмів як знаків номінації, так і знаків комунікації. Їм властивий певний ступінь переосмислення, за структурою вони є щонайменше двослівними утвореннями, а верхню квантитативну межу становить речення.

На основі узагальнення напрацювань вітчизняних та зарубіжних фразеологів у роботі під фразеологічними одиницями розуміємо відносно стійку, соціально зумовлену лексико-граматичну єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, що виражає на основі образу (часто й стертого) цілісне, переосмислене (повністю або частково) значення, яке автоматично відтворюється мовцями як готова до використання одиниця мови.

На підставі аналізу функціонування фразеологізмів у художньому мовленні як засобів номінації та художнього зображення розрізняємо узуальне та оказіональне вживання ФО. Можливості узуального використання передбачено кодифікацією в лексикографічних джерелах. Оказіональне вживання ФО, як утворення для певної мовленнєвої ситуації, в роботі позначається терміном фразеологічна модифікація. ФМ трактуються як нормативні мовленнєві явища, що не суперечать мовній системі й функціонально-семантичним властивостям ФО.

Вживання узуальних фразеологізмів як виражально-зображувальних засобів ґрунтується на абсолютних виражальних можливостях ФО. ФМ актуалізують потенційні, продукують додаткові значеннєві відтінки й у такий спосіб збагачують виражальні можливості узуальної ФО.

У другому розділі "Фразеологія романів Йозефа Рота" подано коротку характеристику літературного та мовного феномену Йозефа Рота, його романістичної спадщини та напрацьовано об'єктивні критерії визначення фразеологічного складу художнього твору. Навіть широке використання сучасних лексикографічних джерел (усього 17, вісім з яких фразеологічні словники) не забезпечувало об'єктивної інвентаризації ФО романів Й.Рота. Тому для визначення корпусу фразеологізмів взято до уваги такий критерій, як узус, що дозволяє суттєво доповнити авторський ґлосарій. У досліджених романах зафіксовано 2632 фразеовживання, в середньому один фразеологізм припадає на 133 словоформи, що свідчить про достатньо високу фразеологічну насиченість авторського тексту.

Пор. за спостереженнями дослідників (В.І. Пельвецький, Я.А. Баран, Г.І. Шаранда): у Б. Келлермана один фразеологізм вживається на 160 словоформ, у Г. Фаллади - на 166 словоформ, у Б.Брехта один фразеологізм припадає на 200 словоформ, у Л.Франка - на 270 словоформ.

У результаті проведеної процедури інвентаризації (2.2) виокремлено 1244 ФО без урахування повторюваності та варіантів. Здійснено аналіз кодифікованого корпусу фразеологізмів за структурно-граматичним та семантико-граматичним критеріями, стилістичним маркуванням та за реалізацією макрокомпонентів значення.

Фразеологія романів Й.Рота характеризується насиченістю ФО некомунікативного характеру (92,9%), більшість з яких - номінативні фразеологізми. Серед номінативних ФО найуживаніші вербальні фразеологізми (72,2%), на другому місці - адвербіальні ФО (17%), на третьому - субстантивні ФО (6,5%), ад'єктивні ФО складають лише 3,6%. Дисертаційний корпус містить незначну кількість вигукових ФО (понад два десятки). Комунікативні ФО (7,1%) представлені передовсім прислів'ями, приказками, модальними та крилатими висловами, у т.ч. біблійними, а також предикативними ФО.

У дисертаційному корпусі представлені ФО чотирьох лексикографічних стилістичних маркувань (2.6): високого, літературного, розмовного та стилістично зниженого, проте неоднаковою мірою. Більшість фразеологізмів належить до літературних і складає 81,4% / 78,2% (за словниками Гаврись, Пророченко / Дуден). Суттєво меншу групу становлять фразеологізми розмовного (15,2% / 15,4%) та високого стилів (3,1% / 6,0%). Поодиноко трапляються стилістично знижені ФО (0,3%/ 0,4%).

За реалізацією макрокомпонентів значення найрепрезентативнішою групою є фразеологізми, в яких актуалізовано предметно-логічний та експресивний компоненти (87,1%). ФО з актуалізованим лише предметно-логічним компонентом складають 11,0%. Незначну групу (1,9%) утворюють фразеологізми, домінантою в яких виступає тільки експресивний компонент.

Фразеологізми, які залишилися поза увагою лексикографів, виокремилися в наступні структурно-семантичні групи (2.4):

· компаративні фразеологізми (mдchtig wie ein Donner, unendlich wie die Nacht, wie ein Held sterben, wie Cholera wьten, wie aus dem Schlaf);

· модельні утворення та парні фразеологізми (Stьck um Stьck; Boden an Boden, Nacht fьr Nacht, von Stunde zu Stunde, Herz und Hirn, fern und fremd);

· інтернаціональні фразеологічні еквіваленти (ein Kцrnchen der Wahrheit, an der Schwelle des Lebens sein / stehen, in alle vier Richtungen der Welt verschicken, nicht mehr und nicht weniger);

· індивідуально-авторські новотвори (eine weiche Kehle haben, sich einen Reufs holen, in jmds. Vorzimmer stehen, ein heiteres Nichts, mit trockenem Gaumen, in den Nebel sprechen).

Попри некодифікованість ФО цих груп у лексикографічних джерелах, вони існують у ментальному лексиконі носіїв мови, мають узагальнений усталений характер та корелюють з певними поняттями. Результати психолінгвістичного експерименту, проведеного серед рідномовців, та порівняльний аналіз у роботі стверджують мовний статус некодифікованих компаративних (КФ) та парних фразеологізмів (усього 62).

У дисертації за семантичним критерієм змодельовано авторську фразеологічну картину світу (ФКС), з якою пов'язана певна логіка світобачення, спосіб світосприйняття та світорозуміння письменника (2.3). Термін ФКС використано як робочу модель, що співвідноситься з МКС як частина і ціле, для систематизації фразеологізмів у плані змісту. ФО, як знаки образної номінації, суттєво доповнюють мовну картину світу, яку творять лексичні одиниці. Вони заповнюють лакуни, що утворилися в процесі лексичної номінації, або ж вторинно номінують дійсність у тільки їм властивий спосіб. Фразеологічна номінація характеризується високим ступенем інформативності, вибірковістю та комплексністю. Синтетичність фразеологічної номінації зумовила використання робочого терміну "мультиконцепт", яким послуговуємось для позначення кількох концептів, чітке розмежування яких викликало певні труднощі, а почасти було й неможливе. У випадку багатозначності ФО до уваги бралося перше значення за лексикографічними джерелами. Весь фразеологічний масив кодифікованих ФО за романами Й.Рота виокремився у три структуровані концептосфери: "Світ людини", "Об'єктивний світ" та "Детермінанти" в наступному співвідношенні: 72,3% : 21,5% : 6,2%.

Таблиця 1.

Авторська фразеологічна картина світу

№	Світ людини	Приклад	%
1.	Мультиконцепт "Назви, прізвиська людини, частини тіла"	ein gutes Tier, die hohle Hand	1,4%
2.	Мультиконцепт "Фізичний, емоційний та психічний стани"	flau gehen, die Hдnde ringen	15,5%
3.	Мультиконцепт "Інтелект, ментальна і трудова діяльність"	mit etw.schwanger gehen	21,4%
4.	Мультиконцепт "Колектив, соціальний статус, соціальні відносини"	nach jmdm. krдht kein Hahn	24,7%
5.	Мультиконцепт "Означення, порівняння, характеристика"	im Galopp, leicht wie ein Wiesel	9,2%
	Об'єктивний світ
1.	Концепт "Початок і кінець"	ein Ende bereiten	6,7%
2.	Концепт "Час"	seit Adams Zeiten	5,9%
3.	Концепт "Простір"	weit und breit	3,0%
4.	Концепт "Тривалість, перехідність, продовження"	kein Ende nehmen, seinen Gang gehen	1,6%
5.	Концепт "Кількість"	in hellen Scharen	1,5%
6.	Концепт "Номінація предметів і явищ"	Hab und Gut, der schwarze Tod	2,7%
	Детермінанти
1.	Концепт "Підсумок, результат дії"	kurz und gut	3,5%
2.	Концепт "Заперечення"	nicht um ein Haar	2,0%
3.	Концепт "Умова, гіпотеза"	auf jeden Fall	0,9%

Як засвідчує табл.1, фразеологічна репрезентація світу за романами Й.Рота має виразно антропоцентричний характер, оскільки фокусується навколо людини. Високофразеологізованими є сфери людської діяльності, де присутні емоційні переживання, оцінна необхідність та потреба в демонстрації певного ставлення до дійсності (мультиконцепти: "колектив, соціальний статус, соціальні відносини", "інтелект, ментальна та трудова діяльність", "фізичний, емоційний та психічний стан"). Низькофразеологізованою є номінація тих фрагментів дійсності, де необхідний максимальний об'єктивізм і не доречний оцінний суб'єктивізм (концепти: "умова, гіпотеза", "кількість", "тривалість, перехідність, продовження" "заперечення"). фразеологізм рот роман вживання

У цьому ж розділі (2.7) аналізується вживання узуальних ФО, інтенсивне використання яких умотивоване прагненням письменника до лаконічної передачі концентрованої образної думки. Напр.:

[...] und durchbohrte seine Frau dabei mit jenem Blick, mit dem man einen bedenkt, der uns auf ein Hьhnerauge getreten ist [Z, 19].

KP: jmdn. mit (seinen) Blicken durchbohren (tцten) - пронизувати поглядом кого-небудь (GP 1, S. 109);

KP: jmdm. auf die Hьhneraugen treten (ugs.) - jmdn. durch sein Verhalten an einer empfindlichen heiklen Stelle treffen (DU 11, S. 376).

Нанизування двох або й більше фразеологізмів у реченні передає широку художню інформацію при мінімальній затраті мовних засобів.

Die Polizei ist doch groЯartig! Zieht vom Leder, und im Nu sind alle weggeblasen [Z, 31].

KP: vom Leder ziehen (ugs.) - heftig schimpfen (DU 11, S. 473);

KP: im Nu / in einem Nu (ugs.) - in kьrzester Zeit, ganz schnell (DU 11, S. 549);

KP: wie weggeblasen sein (ugs.) - plцtzlich verschwunden [sein] (DU 11, S. 851).

У третьому розділі "Модифікації фразеологізмів та семантико-стилістичні особливості їх уживання" напрацьовуються критерії відмежування авторських фразеологічних модифікацій від суміжних явищ, проводиться класифікація цих модифікацій та багатоаспектний аналіз за семантичним, структурним та стилістичним критеріями. Під авторськими фразеологічними модифікаціями розуміємо інтенціональні зміни семантики та/або формативу узуальної ФО, які виходять за межі змін, необхідних для інтеграції фразеологізму в речення.

Потреба у влучному, місткому, образному висловлюванні, прагнення досягти бажаного перлокутивного ефекту спонукає письменника вийти за рамки традиційного вжитку ФО, вдатися до креативного використання загальнонародного фразеологічного ресурсу.

Ja, er zwang sich sogar, ihr eine Freundlichkeit zu sagen. An ihr aber glitt selbst seine Gьte ab, wie ein Tropfen Цl an vereistem Glas [Z, 19].

KP: [wie / nur] ein Tropfen auf den / auf einen heiЯen Stein sein - viel zu wenig sein (DU 11, S. 786).

У романах Й.Рота виявлено 663 випадки модифікованого використання ФО, тобто модифікації різними способами зазнав кожен четвертий фразеологізм. На основі структурно-семантичних критеріїв за текстами письменника виокремлено 11 способів модифікування, продуктивність яких знаходиться в межах від 33,5% до 2,3% (див. табл.2).

Таблиця 2.

Способи модифікування фразеологічних одиниць

№	Модифікація	Кількість випадків	У відсотках
1.	Субституція	222	33,5%
2.	Експансія	172	25,9%
3.	Фразеологічний еліпс	61	9,2%
4.	Контамінація	24	3,6%
5.	Подвійна актуалізація	30	4,5%
6.	Морфологічні модифікації	57	8,6%
7.	Інверсія	17	2,6%
8.	Дистантне розташування	15	2,3%
9.	Відфраземна деривація	21	3,1%
10.	Дефразеологізація	15	2,3%
11.	Повтор	29	4,4%
	Усього:	663	100 %
	Із них конвергенції	134	20,2%

За наявністю / відсутністю змін семантики / формативу ФО виділено три типи фразеологічних модифікацій:

1. Структурно-семантичні, які характеризуються зміною формативу і семантики (субституція, експансія, фразеологічний еліпс, контамінація) (усього 72,2%):

"Nur der Sьden kann Sie retten", sagt der Doktor. "Aber wenn Sie nicht nach dem Sьden gehn, muЯ der Sьden zu Ihnen kommen, warten Sie" [S. 35].

KP: wenn der Berg nicht zum Propheten kommt, muss der Prophet zum Berg gehen - einer muss den ersten Schritt tun, man kann nicht darauf warten, dass jmd., etw. eigenen Wьnschen entgegenkommt, sondern man muss die Anstrengungen machen, sich selbst zu helfen (DU 11, S. 109).

2. Семантичні, які характеризуються певними змінами у семантиці без змін формативу (подвійна актуалізація, розширення сполучувальних властивостей ФО) (4,5%):

Meine Wunden sind noch nicht vernarbt und schon reiЯt du sie auf [H, 166].

KP: alte Wunden aufreiЯen - von weit zurьckliegenden und vergessenen, aber sehr unangenehmen und schmerzhaften Angelegenheiten wieder sprechen und damit erneut Schmerz oder Unannehmlichkeiten verursachen (DU 11, S. 884).

3. Структурні, які характеризуються змінами формативу без будь-яких зрушень у семантиці:

а) морфологічні (варіювання артикля, зміна граматичного числа конституентів, зміна граматичного часу та ступеня порівняння прикметникового / прислівникового конституента) (8,6%):

Sie aЯen nicht, sie schliefen nicht, sie torkelten schwach und zitternd durch Tage und Nдchte [H, 32].

KP: Tag und Nacht - zu jeder Zeit, unaufhцrlich (DU 11, S. 753);

б) синтаксичні (інверсія, дистантне розташування конституентів ФО, відфраземна деривація, дефразеологізація, повтор) (14,7%):

Ich lebte damals, wie man so sagt, in den Tag hinein. Nein! Dies ist falsch: Ich lebte in die Nacht hinein; ich schlief in den Tag hinein [K, 12].

KP: in den Tag hinein leben - leichtfertig, ohne Ziel, ohne Sorge um die Zukunft leben (DU 11, S. 754).

Характерною особливістю стилю Й.Рота є використання конверґенцій (20,2%), паралельної актуалізації кількох способів модифікування всередині однієї ФО, що творить нову якість. Їх багатогранні виражальні можливості при максимальній лаконічності форми вміло використовуються письменником:

Der Tod kreuzte schon seine knochigen Hдnde ьber den Kelchen, aus denen wir tranken [K, 33].

Ьber den Glдsern, aus denen wir tranken, kreuzte der unsichtbare Tod schon seine knochigen Hдnde [K, 37].

Der Tod kreuzte schon seine knцchernen Hдnde nicht nur ьber den Bechern, aus denen wir tranken, sondern auch ьber den nдchtlichen Betten, in denen wir mit den Frauen schliefen [K, 51].

KP: seine / die [schьtzende od. helfende] Hand ьber jmdm. halten - jmdm. helfen, jmdn. schьtzen (DU, 11, S. 321).

У розділі простежено також номінативний аспект ФМ, за семантичним критерієм змодельовано ФКС у фразеологічних модифікаціях. Виокремлено три концептосфери: "Світ людини" налічує 602 ФМ, що складає 87,1% від усіх ФМ; "Об'єктивний світ" позначають 77 ФМ (11,2%); "Детермінанти" представлені 12 ФМ (1,7%). Здійснено порівняльний аналіз ФКС в узуальних ФО та у ФМ, який засвідчив ще вищий ступінь антропоцентризму ФМ у порівнянні з узуальними ФО. Питома вага концептосфери "Світ людини" у ФМ на 14,7% переважає аналогічну концептосферу в узуальних ФО.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження функціонування фразеологізмів усіх структурно-семантичних груп у романах Йозефа Рота дало змогу дійти таких висновків:

1. Фразеологізми - це багатопланові й багатофункціональні мовні знаки зі складною семантичною структурою, які утворюють вертикальний об'єднуючий рівень щодо стандартних мовних рівнів: лексичного, синтаксичного та текстового.

2. Більшість досліджуваних фразеологізмів, і передовсім ідіоми, базується на наївному розумінні світу і, на відміну від інших мовних знаків, передає безпосередньо когнітивну діяльність носіїв мови. Фразеологічна номінація має яскраво виражений вибірковий характер, оскільки позначає лише окремі фрагменти дійсності, що засвідчує авторська ФКС, змодельована у даній роботі.

3. Специфіка фразеологічного значення, у тому числі у Йозефа Рота, полягає у вторинному відтворенні МКС шляхом переосмислення вже існуючих у мові знаків. У структурі фразеологічного значення як засобу художнього зображення провідним виступає конотативний макрокомпонент, який утворює інтегральну єдність із предметно-логічною інформацією. Як виражально-зображувальні засоби художнього мовлення, ФО мають водночас мовний та естетичний елементи.

4. Широкий спектр виражально-зображувальних можливостей узуальних ФО, які реалізував у романах Й.Рот, є наслідком авторського розуміння ФО як багатопланового мовного знака, і лише у взаємодії з контекстом розкривається його імпліцитно закладений потенціал. Саме в тексті повною мірою реалізуються іманентні та імпліцитні ознаки ФО - експресивність, образність, емоційність, оціненість та ін.

5. Інтенсивне використання ФО (1 фразеологізм на 133 словоформи) письменником творить високу фразеологічну насиченість тексту романів і служить одним із продуктивних шляхів мовної економії, що веде до скорочення мовного коду та згущення концептуальної інформації.

6. Інвентаризація фразеологізмів художнього тексту навіть на достатньому лексикографічному матеріалі не спроможна забезпечити об'єктивне визначення фразеологічного складу художнього тексту. Врахування критерію узусу суттєво доповнює фразеологічний корпус одиницями, що існують у ментальному лексиконі мовців та відтворюються в мовленні як готові мовні форми. Вони, однак, залишаються поза увагою лексикографів.

7. На фразеологічному рівні Йозеф Рот писав "чисту" прозу першої половини ХХ сторіччя. В аналізованому корпусі ФО переважають літературні фразеологізми, джерелом походження яких є літературна та розмовна мова. У тексті романів відсутні діалектизми, австріацизми, стилістично знижені й вульгарні висловлювання. ФО розмовного характеру складають невелику групу, а екзотичними вкрапленнями в авторське художнє полотно є архаїзми.

8. Порівняльний аналіз ФКС Й.Рота з погляду узуальних та модифікованих ФО засвідчив високий ступінь антропоцентризму фразеологічної номінації, особливо фразеологічних модифікацій. Питома вага ФМ концептосфери "Світ людини" суттєво (на 14,7%) переважає узуальні фразеологізми.

9. Інтенціонально модифіковані ФО глибше, у порівнянні з узуальними, характеризують складний творчий процес митця, його роботу над відбором засобів фразеологічної номінації та художнього зображення. Їм у художньому тексті належить провідна роль серед засобів мовного зображення.

10. Йозеф Рот послуговується різними способами модифікації (усього 11), але не однаковою мірою: найуживаніші структурно-семантичні модифікації, серед яких найпродуктивнішими є субституція (33,5%) та експансія (25,9%). Синтаксичні модифікації (відфраземна деривація, інверсія, повтор, дистантне розташування конституентів ФО, дефразеологізація) забезпечують новаторську структуризацію художнього тексту, увиразнюють художнє мовлення, творять поряд з іншими самобутню систему засобів художнього зображення у романах письменника.

11. Характерною ознакою авторського стилю Й.Рота, що засвідчує високу авторську майстерність та неповторність творчої уяви митця, є інтенсивне використання конвергенцій (20,2%), паралельної актуалізації кількох способів модифікування в межах однієї ФО, які сприяють творенню нової якості шляхом збільшення інформативності, підвищення експресивності та посилення образності фразеологізму.

12. Між фрагментами ФКС та способами модифікації не спостерігається вираженої кореляції, оскільки певний фрагмент дійсності репрезентовано на фразеологічному рівні різноструктурними ФО. Однак необхідно відзначити домінантне використання окремих способів у певних мультиконцептах: субституцію та відфраземну деривацію у мультиконцепті "фізичний, емоційний і психічний стан"; експансію, еліпс, подвійну актуалізацію та інверсію у мультиконцепті "колектив, соціальний статус, соціальні відносини"; морфологічні модифікації у мультиконцепті "інтелект, ментальна й трудова діяльність".

13. Позитивно корелюють між собою семантико-структурні типи ФО та способи модифікації: аналітичні конструкції модифікуються здебільшого шляхом експансії; вербальні та комунікативні ФО підлягають частіше за інші еліптуванню; КФ автор, як правило, не модифікує, а вживає в узуальній формі та узуальному значенні або ж творить влучні образні авторські порівняння.

14. Авторські модифікації у різний спосіб впливають на семантику ФО - розширюють, деталізують, конкретизують, уточнюють або ж інтенсифікують значення ФО. В окремих випадках ФМ ведуть до семантичного "перевантаження" ФО, до її десемантизації або й антонімізації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Тимощук Н.П. Фразеологізми як компонент поетики: Роман Й.Рота "Гробівець капуцинів"// Питання літературознавства. - Вип. 9 (66). - Чернівці: Рута, 2002.- С. 194-196.

2. Тимощук Н.П. Фразеологізми в системі засобів художнього зображення в романі Йозефа Рота "Марш Радецького"// Наук. вісн. Чернівецьк. ун-ту: Зб. наук. пр. - Вип.156: Герман. філол. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 12-22.

3. Тимощук Н.П. Порівняння та компаративні фразеологізми романів Йозефа Рота // Наук. вісн. Чернівецьк. ун-ту: Зб. наук. пр. - Вип.157: Герман. філол. - Чернівці: Рута, 2003. - С.95-103.

4. Тимощук Н.П. Йозеф Рот: міфи і реальність // Буковинський журнал. - 2004. - № 2. - С. 241-250.

5. Тимощук Н.П. Проблеми визначення фразеологічного складу художнього тексту (на матеріалі романів Й.Рота) // Мова і культура: Науковий щорічний журнал. - Вип.7. - Т. VII. Ч. І. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - С. 204-211.

6. Тимощук Н.П. Фразеологічні модифікації: їх семантико-стилістичні особливості у творчості Йозефа Рота // Семантика мови і тексту: Зб. наук. ст. VІІІ міжнарод. конф. 22-24 жовтня 2003 р. - Івано-Франківськ: Плай, 2003. - С. 485-490.

7. Тимощук Н.П. Фразеологічна картина світу в романах Йозефа Рота // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матер. наук. конф. 24-25 листопада 2004 р. - Чернівці, 2004. - С. 274-275.

АНОТАЦІЯ

Тимощук Н.П. Функціонування фразеологізмів у романах Йозефа Рота. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2005.

Дисертацію присвячено вивченню фразеологічних одиниць (ФО) у німецькому авторському тексті, їх ролі в системі засобів художнього зображення. На матеріалі визначальних романів Йозефа Рота проаналізовано вживання узуальних фразеологізмів, яке ґрунтується на абсолютних виражальних можливостях, та авторські фразеологічні модифікації (ФМ), що увиразнюють абсолютні, актуалізують потенційні, а також продукують додаткові виражальні можливості ФО.

У роботі фразеологізми представлено також як засіб номінації фрагментів дійсності, вказано на сфери фразеологічної номінації. На основі об'єктивно проведеної процедури інвентаризації ФО за романами письменника визначено авторську фразеологічну картину світу на рівні узуального й модифікованого вжитку та здійснено порівняльний аналіз.

У дисертації ґрунтовно проаналізовано авторські фразеологічні модифікації за способом творення та за фрагментами дійсності, які вони позначають. Автором роботи визначено концепти найчастотнішого фразеологічного модифікування, а також досліджено функції фразеологічних модифікацій як виражально-зображувальних засобів в авторському тексті.

Ключові слова: фразеологізм, фразеологічна модифікація, узус, оказіоналізм, виражально-зображувальний засіб, фразеологічна картина світу, концепт, мультиконцепт.

АННОТАЦИЯ

Тимощук Н.П. Функционирование фразеологизмов в романах Йозефа Рота. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2005.

Диссертация посвящена изучению фразеологических единиц (ФЕ) в немецком авторском тексте, их роли в системе средств художественного изображения. На материале определяющих романов Йозефа Рота анализируется употребление узуальных фразеологизмов, которое основывается на абсолютных выразительных возможностях ФЕ, и фразеологические модификации (ФМ), усиливающие абсолютные, актуализирующие потенциальные, а также продуцирующие новые выразительные возможности ФЕ.

Процедура инвентаризации ФЕ, проведенная на достаточном лексикографическом материале, психолингвистический эксперимент на предмет установления узуса, а также сравнительный анализ способствовали объективности определения фразеологического корпуса анализируемых текстов.

В работе фразеологизмы представлены также как средство номинации фрагментов действительности, определены сферы фразеологической номинации писателя, которая отличается высокой степенью информативности и носит комплексный, синтезирующий и выразительно избирательный характер. На основе кодифицированных ФЕ романов писателя при помощи семантического критерия смоделирована авторская фразеологическая картина мира (ФКМ) на уровне узуального употребления. Она охватывает три структурированные концептосферы: "Мир человека", "Объективный мир" и "Детерминанты" в следующем соотношении: 72,3% : 21,5% : 6,2%.

В диссертации подробно проанализированы авторские фразеологические модификации. В текстах романов зафиксированы 11 способов преобразования ФЕ. Структурно-семантические модификации наиболее продуктивны, они представлены следующими способами: субституцией, экспансией, эллипсом и контаминацией. Семантические модификации (двойная актуализация и расширение валентности ФЕ) менее употребительны. Структурные модификации представлены синтаксическими (инверсия, повтор, дистанционное расположение компонентов ФЕ, отфраземная деривация, дефразеологизация) и морфологическими видами.

ФМ сгруппированы также в соответствии с фрагментами действительности, которые они обозначают. Смоделированная авторская ФКМ на уровне ФМ представлена тремя концептосферами: "Мир человека" (87,1%), "Объективный мир" (11,2%) "Детерминанты" (1,7%). Проведен также сравнительный анализ ФКМ на уровне ФЕ и ФМ. Автором работы определены сферы наиболее частотных фразеологических модификаций, а также исследованы функции модифицированных фразеологизмов как выразительно-изобразительных средств в художественном тексте романов.

Ключевые слова: фразеологизм, фразеологическая модификация, узус, окказионализм, выразительно-изобразительные средства, фразеологическая картина мира, концепт, мультиконцепт.

SUMMARY

Tymoshchuk N.P. Phraseological units' functioning in the novels of Joseph Roth. - A Manuscript.

A Thesis for the Candidate Degree in Philology. Specialty 10.02.04. - Germanic languages. - Ivan Franko L'viv National University., L'viv, 2005.

The thesis focuses on the investigation of phraseological units (PhU) in German author's text and their role in the system of artistic expressive means. The research has been conducted on the analysis of the usual application of phraseological units in Joseph Roth's novels based upon their absolute expressive abilities as well as upon author's phraseological modifications (PhM) which intensify absolute and potential expressive PhU's abilities and produce additional variants of meaning enriching usual PhU with new expressive abilities.

Phraseological units have been also represented as means of reality fragments' nomination and the spheres of phraseological nomination have been also indicated. On the basis of the objective procedure of PhU's inventarization of the indicated novels the author's phraseological picture of the world has been determined on the level of usual and modified application and the comparative analysis of PhU has been carried out.

The author's phraseological modifications have been thoroughly analyzed according to the kinds of their formation and according to the fragments of reality, which they indicate. The concepts of the most frequent phraseological modifications as well as the functions of phraseological modifications as expressive-depictive means in the author's text have been determined.

Key words: phraseological units, phraseological modification, standard usage, occasional usage, expressive-depictive means, phraseological picture of the world, concept, multiconcept.

Размещено на Allbest.ru