Лінгвофілософські параметри інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвофілософські параметри інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Загальна характеристика роботи

На початку нового тисячоліття відбуваються глобальні соціально-економічні зміни в житті людства. Науково-технічний прогрес набув рис інформаційної революції (B. Nardi, B. Schneiderman, G.Wallis). На очах сучасного покоління відбувається перенос “епіцентру” життя суспільства з реального світу в реальність умовну, віртуальну. Це, на думку дослідників, сприяє процесам глобалізації та всесвітньої інтеграції, що, у свою чергу, призводить до зміцнення позиції англійської мови як мови інтернаціональної комунікації (О.М. Лопатін, С.М. Рогов, І.С. Шевченко, P. Groot).

“Техносфера” становить собою комплексну, інтегровану, багатовимірну сутність і є об'єктом дослідження майже всіх галузей сучасних гуманітарних наук (Р.Ф. Авдєєв, І.Ю. Алексєєва, Ф.І. Гримак, А.Є.Жичкіна, В.М. Розін, Л.І. Тираспольський, Г.Л. Юр'єв, D. Bell, M.Heim, J. Nyce). У лінгвальному аспекті нові комп'ютерні реалії, які з'являються з незбагненною швидкістю, потребують негайного відображення в сучасній англійській мові. Саме тому в останні роки значною мірою зросли темпи збагачення словникового складу англійської мови. Виключно актуального змісту набуло поняття неологізму як рушійної сили прогресу мови (Ю.А. Зацний, Н.З.Котьолова, А.Е. Левицький). Особливо бурхливого розвитку в умовах сучасного етапу інформаційної революції набуває та сфера лексичних новоутворень англійської мови, яка безпосередньо співвідноситься з науково-технічним прогресом, тобто так звана комп'ютерна термінолексика.

Разом з тим, на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки безпосередньо у сфері лексичних інновацій галузі новітніх технологій дослідження проводяться здебільшого в лексикографічному, прикладному аспекті. У той же час поза фокусом вивчення залишається специфічна сутність комп'ютерної сфери як мовного феномена, що, на наше переконання, має бути актуалізована саме з огляду на термінологічну природу загалу лексичних інновацій у згаданій галузі.

Комплексне дослідження сфери новітніх технологій з урахуванням як лінгвальних так і філософських параметрів дозволяє більш повно вивчити мовну природу техносфери. Слід наголосити, що в процесі дослідження ми спираємося на найбільш синкретичне та синтетичне трактування поняття „філософський”. Такий підхід дозволяє розглянути часо-просторові аспекти технодійсності в лексико-семантичному висвітленні, детально дослідити феномен „людини”, проаналізувати засади антропоцентричності технократичного буття. Крім того, ми в змозі ідентифікувати деякі когнітивні параметри лінгвальної репрезентації техносфери.

Актуальність роботи у світлі найновіших тенденцій розвитку лінгвістичної науки зумовлена її орієнтацією на вивчення комплексних парадигматичних аспектів лексики англійської мови техносфери сучасного буття, а також наявною потребою лінгвістичних досліджень у згаданій галузі, орієнтованих однаковою мірою як на теоретичний (фундаментальний), так і на прикладний (практичний) аспекти.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація виконана в межах наукової теми, що розробляється колективом факультету іноземної філології Запорізького національного університету, - „Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць” (код держреєстрації 0103U002181), затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Метою роботи є дослідження лінгвофілософських параметрів інновацій сфери новітніх технологій у контексті розвитку словникового складу англійської мови.

Реалізація поставленої мети дослідження передбачає виконання таких основних завдань:

- розглянути специфіку лінгвальних інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій як специфічної терміносистеми;

- ідентифікувати особливості словотвірної системності корпусу комп'ютерної лексики англійської мови;

- відстежити тенденції розвитку словотвірної системи комп'ютерної лексики англійської мови;

- виявити лінгвофілософську актуалізацію категорійної структурованості техносфери;

- дослідити лінгвістичну актуалізацію розташування техносфери в межах екзистенційно-когнітивних параметрів простору та часу;

- проаналізувати специфіку антропоцентричних засад категоризації віртуального мовного простору та дослідити лінгвоантропогенез техносфери;

- з'ясувати шляхи та засоби поповнення термінології техносфери та визначити тенденції розвитку і збагачення лексико-семантичної системи англійської мови в цілому.

Об'єкт дослідження - процеси поповнення та розвитку лексичного складу сучасної англійської мови у сфері новітніх комп'ютерних технологій.

Предмет дослідження - особливості кореляції загально-мовних та автентичних тенденцій динаміки комп'ютерної терміносистеми англійської мови.

Матеріалом дослідження слугували близько 2000 репрезентативних одиниць - інновацій англійської мови, що співвідносяться зі сферою новітніх технологій, які було відібрано з конвенційних лексикографічних джерел, лексикографічних реєстрів електронного формату та сучасних англомовних періодичних видань.

Теоретико-методологічна база дослідження. Наукова робота базується на вихідній пресупозиції про термінологічну природу комп'ютерних лексичних інновацій англійської мови, яка детермінує комплексну багаторівневу взаємодію мовних (лексикалізованих), метафізичних та антропологічних параметрів техносфери сучасного буття. У процесі дослідження впроваджено методику антропосферичної та соціосферичної парадигматичної систематизації комп'ютерної термінолексики англійської мови.

У ході дослідження було застосовано загальнологічні методи та операції (аналізу, синтезу, генералізації, класифікації, систематизації тощо). З власне лінгвістичних методів дослідження в процесі роботи впроваджено метод системного аналізу, ідентифікаційний та описовий методи, метод контекстуального та соціолінгвістичного аналізу, компаративний метод, елементи компонентного, етимологічного та кількісного аналізу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що у процесі дослідження вперше:

- інкорпоровано автентичний підхід до комплексної лінгвофілософської систематизації комп'ютерної терміносистеми англійської мови на словотвірних та категорійно детермінованих засадах;

- розглянуто новітні тенденції динаміки сучасної англійської мови на морфологічному (словотвірному) та лексико-семантичному рівнях;

- визначено та типологізовано явище “хибної морфеми” як специфічного словотворчого елемента комп'ютерної терміносистеми англійської мови;

- виведено декілька особливих словотвірних моделей, автохтонних для зазначеної терміносистеми;

- запропоновано “антропосферичну” систематизацію наявних та потенційних комп'ютерних термінів англійської мови за такими основними напрямками: лексико-екзистенційна та соціозумовлена категоризація комп'ютерної антропосфери.

Теоретичне значення полягає в тому, що в науковому дослідженні зроблено внесок у такі галузі лінгвістичної науки як лінгвофілософія, неологія, термінологія, семантика, морфологія та словотвір. Зокрема, уточнено та переосмислено низку лінгвістичних та онтологічних понять (термін, неологізм, словотворчий елемент, категорія, антропосфера, техносфера); удосконалено базу лінгвофілософського підходу до вивчення мовних явищ, а саме, запроваджено самобутній погляд на проблему кореляції та взаємодетермінації мови та дійсності; досліджено буттєвий, категоріальний статус комп'ютерного терміна в домені техногенного буття; виявлено пенетраційний характер кореляції інтралінгвальних та екстралінгвальних (буттєвих) параметрів системності інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій.

Практичне значення роботи полягає в можливості застосування матеріалів та результатів дослідження при викладанні нормативних курсів мовознавства, лексикології, стилістики та перекладознавства або при запровадженні спецкурсів із філософії мови, неології, термінології, комп'ютерної лінгвістики та соціолінгвістики у вищих навчальних закладах. Матеріали та здобутки дослідження можуть бути використані також у лексикографічній практиці, зокрема, при укладанні словників та довідників; при розробці навчальних та методичних посібників.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, матеріали та висновки знайшли висвітлення на наукових та науково-практичних конференціях:

- міжнародних: “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Суми, 2002); “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2003); “Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Гурзуф, 2003); „Мова і культура” (Київ, 2004); „Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2004); „Глобалізація та проблеми вітчизняного медіапростору” (Запоріжжя, 2005); „Мова і культура” (Київ, 2005);

- всеукраїнських та регіональних: “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Суми, 2001); “Актуальні дослідження іноземних мов і літератур” (Донецьк, 2003); “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2004);

- щорічних звітних конференціях факультету іноземної філології Запорізького національного університету (2001 - 2005).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в дев'яти публікаціях (у тому числі в п'яти наукових статтях у фахових виданнях України), виконаних одноосібно.

Положення, що виносяться на захист:

1. Дистинктивною ознакою терміна є особливий (дуалістичний) тип системності спеціального слова, який, у свою чергу, визначається як безпосередньо лінгвальними, так і екстралінгвальними чинниками. Через багатовимірність та одночасну синкретичність своїх дистинктивних ознак термін виходить за межі характеристик одиниці мови і набуває унікального “суперлінгвального”, категоріального статусу.

2. Зважаючи на термінологічну природу лексичних інновацій сучасної англійської мови, які співвідносяться зі сферою новітніх технологій, слід розглядати особливості розвитку зазначеної терміносистеми в дуалістичному аспекті: з огляду на її словотвірні (тобто лінгвально зумовлені) та зовнішньо детерміновані (тобто категорійні) парадигматичні показники.

3. Розбудова комп'ютерної терміносистеми англійської мови супроводжується виникненням та функціонуванням таких продуктивних словотвірних моделей, як “семантично-функціональне” переродження загальновживаних лексичних одиниць англійської мови, “технозумовлена трансорієнтація” семантики словотворчих елементів та “гетерогенна синонімія” елементів словотвірного рівня.

4. У процесі поступу техногенної дійсності виявляється тенденція до переродження поняття “словотворчий елемент”. Можна вести мову про виникнення та активне функціонування унікального за своїми властивостями та ознаками словотворчого елемента, що його пропонується ідентифікувати як “хибну морфему”, провідною дистинктивною ознакою якої є невмотивованість.

5. У сфері зовнішньо детермінованої парадигматики комп'ютерної термінолексики домінуючим виявляється чинник запровадження новітніх комп'ютерних технологій, який вимагає від англійської мови нових засобів категоризації комп'ютеризованого буття шляхом його термінологізації. У сучасній англійській мові простежується чітка тенденція до означення “природної” дійсності в термінах її опозиції до комп'ютерної. Об'єктивна дійсність виступає в діалектичній єдності реального та віртуального параметрів, причому останній становить собою необхідний імпліцитний компонент мовної актуалізації дійсності.

6. Комплексний характер дислокації техногенної дійсності в межах хронотопного континууму актуалізується двома різноспрямованими шляхами. З одного боку, така категоризація уможливлюється інкорпорацією конвенційних часо-просторових параметрів до онтологічної перцепції техносфери, а з іншого боку - адаптацією специфічних, безеквівалентних параметрів техногенної реальності до існуючих хронотопних патернів. Тим самим відбувається неминуча трансформація та переосмислення усталених буттєвих категорій.

7. Центром тяжіння для поняттєвої сфери комп'ютерної терміносистеми англійської мови є Людина, її комплексне лінгво-категоріальне позиціонування в межах екзистенційної техносфери. При цьому термінологічно зумовлена категоризація “комп'ютерної антропосфери” відбувається на основі двох провідних засад: насамперед з огляду на антропоцентричну динаміку зазначеної термінологічної парадигми, а також зважаючи на “соціосферичну” системність комп'ютерної термінолексики.

Структуру дисертації зумовлено науковою логікою дослідження, його метою та окресленими завданнями. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, списку джерел фактичного та ілюстративного матеріалу, додатку.

Основний зміст дисертації

інновація англійський словотвірний терміносистема

У вступі обґрунтовано актуальність теми, наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та методику дослідження, представлено основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі „Проблема термінологічності лінгвальних інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій” розроблено теоретико-метологічну базу дослідження, зокрема проаналізовано проблему визначення феномена „термін” у науковій парадигмі; виведено основні лінгвальні ознаки терміна; досліджено його поняттєво-когнітивні та лексичні характеристики; запропоновано підхід до розуміння комп'ютерного терміна як особливої лінгвофілософської категорії, що має онтологічний статус. Онтологічно до визначення поняття “термін” закладено семанитку граничності, конечності та вичерпності. Як наслідок, визначення цього поняття в межах сучасних гуманітарних наук інкорпорує елементи саме такого, історично зумовленого значення, що, в свою чергу, детермінує стратегію подальшого вивчення терміна як мовного знака.

Специфічна категоріальна сутність термінолексики актуалізується головним чином у наявності її опозиції до домену загальновживаної лексики. Основним контрастивним параметром у процесі такого протиставлення є фактор належності до одиниць певного науково-технологічного поля (technonerd, technohead, techno-journalist, technorealist; webber, web-browser, web-head, web-page, etc.). Провідною дистинктивною ознакою терміна як специфічної мовної одиниці є особливий (дуалістичний) тип системності спеціального слова, який, у свою чергу, визначається як безпосередньо лінгвальними, так і екстралінгвальними параметрами.

Параметр структурності термінолексики може вважатися “генетичною похідною” від чинника її системності і, як наслідок, також набуває ознак амбівалентності. Відтак, структурність терміна актуалізується як на загальносистемному рівні (сукупність та ієрархія компонентів системи), так і на індивідуальному. Мається на увазі специфічна структура окремого терміна, яка, у свою чергу, є індикатором місця відповідної одиниці в системі.

Термінологічна парадигма являє собою своєрідну взірцеву єдність системних та структурних параметрів термінолексики. Отже, чинник парадигматичності спеціальної лексики може вважатися особливим засобом актуалізації інтегральної кореляції змісту та форми на рівні системи в цілому та на рівні окремої термінологічної одиниці (blog / blogging / to blog / blogger). У свою чергу, глибинне тлумачення парадигматичності термінолексики дозволяє виявити унікальну, екзистенційну природу спеціального слова.

Процес формування поняття є природно зумовленим прагненням людського розуму до пізнання навколишньої дійсності і становить собою результат комплексного аналізу предметів та явищ, що є фактами мислення. Потенція безпосередньої репрезентації когнітивного акту формування поняття в системі мови повною мірою актуалізується лише у випадку створення спеціальної лексичної одиниці (терміна).

Кореляція терміна та поняття виявляє специфічний вплив на інтерпретацію провідних ознак та характеристик термінологічної одиниці. Зокрема, співвіднесеність із певним поняттям уможливлює актуалізацію внутрішніх зв'язків між категоріями системності та структурності терміна як особливої лексичної одиниці. Наявність глибинного, онтологічного зв'язку між терміном та поняттям, яке відповідний термін сигніфікує, певною мірою детермінує первинність плану змісту щодо плану вираження в межах терміносистеми.

Специфічне співвідношення категорій „термін” та „слово” набуває ознак діалектичної взаємодії (єдності у протиставленні). При цьому належність терміна до категорії “слово” маніфестується шляхом детермінованої співвіднесеності терміна з усіма конвенційними параметрами лексичної системи. У свою чергу, суть розбіжностей між зазначеними категоріями найбільшою мірою виявляється з огляду на різні засади структурованості значень у загальновживаного слова та терміна.

Лексична природа терміна може бути актуалізованою й через підкреслено абстрагований характер термінологічного значення, що сприяє маніфестації сутнісної символьної природи слова взагалі. Явища омонімії (get-rich-click / get-rich-quick; clicks-and-mortar / bricks-and-mortar; cybotage / sabotage), синонімії (cyber-guru / cyber-savvy; web-surfer / cybernaut; Netspeak / bitespeak) та антонімії (real reality / virtual reality; digiraty / shiftless) у спеціальній лексиці є цілком закономірними й підтверджують асиметрію терміна як особливої мовної одиниці. При цьому унікальність терміна як лексичної одиниці полягає в тому, що кореляція параметрів асиметрій відбувається на інтеріоризованому, поняттєвому рівні. Більше того, актуалізація подібних явищ у сфері термінології сприяє денотуванню глибинних зв'язків між терміном та загальновживаним словом.

Комп'ютерний термін як специфічний інтралінгвальний та екстралінгвальний феномен через свою комплексну природу виявляється одночасно як потенційним засобом перцепції (а також осмислення), так і засобом безпосередньої лінгво-онтологічної актуалізації техносфери. У згаданому випадку один і той самий знак (термін), як було зазначено вище, виступає в діалектичній єдності лінгвального та мисленнєвого параметрів.

У другому розділі „Парадигматична системність комп'ютерної термінолексики сучасної англійської мови” проаналізовано основні аспекти інтралінгвальної системності інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій; розглянуто аспекти словотвірної системності в домені комп'ютерної термінолексики, зокрема, визначено найбільш продуктивні засоби та механізми словотворення; досліджено лексико-семантичну парадигматику згаданого корпусу інновацій з огляду на параметри асиметрії комп'ютерного терміна як лінгвального знака.

Винятково ефективним шляхом поповнення афіксаційного інструментарію комп'ютерної терміносистеми є “семантично-функціональне” переродження лексичної одиниці. На першому етапі відбувається “семантична трансорієнтація” певної одиниці домену загальновживаної лексики, акцептування “техногенного” семантичного компонента. На другому (заключному) етапі частково перероджена одиниця зазнає “функціональної трансорієнтації” та набуває статусу словотворчого елемента. На поточний момент у межах комп'ютерної терміносистеми англійської мови за представленою моделлю функціонують такі продуктивні елементи, як cyber-, web-, electronic-, techno-. На суто словотвірному рівні спостерігається тенденція до екстраполяції новітнього техноорієнтованого компонента значення певного дериваційного елемента, і, як наслідок, “мутація” етимологічно зумовленого значення.

Більше того, у процесі поступу техногенної дійсності виявляється тенденція до переродження поняття “словотворчий елемент”. Результати наших досліджень свідчать про виникнення та активне функціонування унікального за своїми властивостями та ознаками словотворчого елемента, що його пропонуємо ідентифікувати як “хибну морфему”, провідною дистинктивною ознакою якої є невмотивованість. На сучасному етапі розвитку терміносистеми англійської мови техносфери сучасного буття слід виділити три основні типи хибних морфем: 1) монографо-фонемне скорочення (e-, b-, i-,v-); 2) поліграфо-фонемне скорочення (-zine, -jack); 3) вторинна десигнація (dot). У свою чергу, факт виникнення та поширення в англійській мові “хибних морфем” у межах саме комп'ютерної лексики може вважатися показовим у плані наочної актуалізації іманентної тенденції, що полягає в забезпеченні передачі максимальної кількості інформації за одиницю часу, тобто в підвищеній ефективності безпосередньо комунікативної функції мови (аналогічна функція, як відомо, є провідною і в найсучасніших комунікаційних системах).

Показовим є той факт, що в межах комп'ютерної терміносистеми “гетерогенного клонування” зазнають не лише афікси (super- / ьber- / arch), а й кореневі морфеми (way / Bahn / city / polis / stan, etc.), які в межах зазначеної системи є носіями поняттєвого значення. У такий спосіб відбувається актуалізація онтологічної специфіки зв'язку між мовною одиницею та поняттям, і, як наслідок, маніфестується термінологічна природа комп'ютерної лексичної інновації.

Значного поширення в межах лінгвальних інновацій сфери новітніх технологій набуває явище неологічної атракції навколо ключових понять / концептів, які виступають центрами словотвірних парадигм. До таких концептуальних центрів ми відносимо: впровадження сучасних цифрових технологій, яке призводить до так званих “революцій” у відповідних галузях (cable revolution / wireless revolution / network revolution / cyber revolution); характеристика сучасного етапу “тотальної комп'ютеризації” (Cyber Age, Digital Age, Age of Bits, Nano-Age); метамова світу комп'ютерних технологій (cyberjargon, cyberlingo, cyberspeech, cyberstyle, software-speak, Netois); фахівець у галузі новітніх технологій (cyberguru, technonerd, supergeek); особа, відчужена від домену технічної сфери (Internot, neoludite). Зазначене явище синонімії становить собою один із проявів асиметрії терміна як мовного знака.

У межах системи комп'ютерних лінгвальних інновацій англійської мови виявляється тяжіння до поліорієнтованої / поліспрямованої парадигматичності на словотворчому та словотвірному рівні. Результати наших спостережень дозволяють виявити у згаданому мовному домені такі види парадигм: „трансафіксальні” (утворені на основі певного афікса: e-mail / e-cash / e-money / e-business etc.); гніздові / дериваційні, а саме такі, що становлять собою певне словотвірне гніздо (digital / digitalia / to digitalize; dot-com / dot-commer / to dot-com); „транспоняттєві” / „трансконцептуальні”, тобто утворені на основі певної концептуальної одиниці із залученням синонімічних елементів (technofear, cyberterror, cyberphobia, technoangst). Останні, у свою чергу, можуть бути розподілені на словотвірні та лексичні. Прояви парадигматичної системності в різноманітних аспектах є показником глибинної інтегрованості корпусу лінгвальних інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій.

У третьому розділі „Лінгво-онтологічні параметри системності інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій” досліджено лінгво-онтологічні та лінгво-екзистенційні аспекти технологічної сфери буття; проаналізовано лінгвальні параметри хронотопу техногенної реальності; представлено систему універсалізованої лінгвальної категоризації антропосфери комп'ютерної дійсності.

У сфері зовнішньо детермінованої парадигматики комп'ютерної термінолексики домінуючим є чинник запровадження новітніх комп'ютерних технологій, який вимагає від мови (у даному разі - англійської) нових засобів категоризації комп'ютеризованого буття шляхом його “термінологізації” (відображення крізь призму новоутворених комп'ютерних неологізмів-термінів).

У сучасній англійській мові простежується показова тенденція означення “природної” дійсності в термінах її опозиції до комп'ютерної. Необхідно зауважити, що в лінгвальному плані ми стикаємося з явищем, яке сучасними вченими іменується ретронімізацією чи диференціюючою реномінацією. Результатом зазначеного процесу є виникнення таких одиниць, як, наприклад, “real reality” (тавтологія в цьому випадку зумовлена безпосередньо протиставленням двох світів - реального та віртуального, комп'ютерного) та meat space, physical space (порівн.: cyberspace).

Новітнє “віртуальне” буття безпосередньо корелює з базовими категоріями буття реального. Відтак, об'єктивна дійсність виступає в діалектичній єдності “реального” та “віртуального” параметрів. Причому, останній являє собою необхідний імпліцитний компонент мовної актуалізації дійсності. Зважаючи на те, що комп'ютерна дійсність існує в системі координат, відмінної від звичної для нас, її параметри мають сприйматися інакше. Справа в тому, що провідним засобом актуалізації (а отже, і перцепції) простору та часу в межах техногенної реальності є мова, насамперед лексико-семантичний рівень. За визначенням сучасних лінгвістів, мовна свідомість становить собою сукупність уявлень про явища та процеси, закріплених в лексичних значеннях. У цьому випадку мова може виступати саме тим об'єктивізуючим фактором, що дозволяє не позбавляти Простір та Час статусу базових категорій віртуальної реальності. Водночас мова постає своєрідним засобом переосмислення цих категорій. У просторовому плані комп'ютерна реальність, напевне, безкінечна; таким чином, її просторова характеристика не може бути визначена кількісно, а лише описово (тобто за допомогою мови).

Комплексний характер дислокації техногенної дійсності в межах хронотопного континууму актуалізується двома різноспрямованими шляхами. З одного боку, подібна категоризація уможливлюється інкорпорацією конвенційних часо-просторових параметрів до онтологічної перцепції техносфери, а з іншого боку - адаптацією специфічних, безеквівалентних параметрів техногенної реальності до існуючих хронотопних патернів. У ході зазначених процесів відбувається неминуча трансформація та переосмислення усталених буттєвих категорій.

У просторовому плані відбувається лексично закріплена актуалізація своєрідного „двосвіття” (в античному, платонівському сенсі), тобто розгалуження техногенного простору на сфери “ідеального” (technopolis) та “матеріального” (nerdistan / cyberville). Причому, віртуальна комп'ютерна дійсність набуває властивостей матерії і, навпаки, матеріальний світ певною мірою набуває характерних показників віртуальності.

У домені мовних репрезентацій до структури елементів цієї поняттєвої парадигми (doomsdate / TEOTWAWKI / leper list), першочинно крім суто “хронотопних” параметрів закладено семантику приреченості, континуативного очікування кінця. Наявність такого лінгво-метафізичного феномена, на нашу думку, найбільш вірогідно можна пояснити з огляду саме на специфічну, “екзистенційну” (у найповнішому розумінні цього поняття) сутність віртуального буття.

Оскільки онтологічно віртуальна дійсність має чітко структуровану цифрову природу, цікавим здається той факт, що в термінах ментальної перцепції відповідне метафізичне ціле набуває досить еклектичного характеру. Колективна “віртуальна” свідомість синтезує різні (іноді навіть взаємовиключні) світоглядні парадигми в межах загально-міфологічного світосприйняття. Так, зокрема, “хтонічна” інтерпретація віртуальної дійсності, яка є властивою здебільшого для політеїстичної світоглядної парадигми, була “доповнена” умовними концепціями Раю та Пекла (data heaven та grey-bar land), притаманними системі християнського світобачення.

У четвертому розділі „Антропологічна парадигма комп'ютерної термінолексики” висвітлено основні лінгвальні засади антропоцентричності техносфери, зокрема з'ясовано питання антропосферизму та техносферизму комп'ютерного буття; досліджено лінгвальну актуалізацію антропогенезу техносфери; виявлено соціоцентричну парадигматику комп'ютерної термінолексики.

У техногенній реальності, так само як і за її межами, на верхівці імпровізованої “піраміди” антропних засад існування знаходиться людина. Таке твердження є тим більше справедливим для віртуального простору, оскільки він є продуктом людського розуму. Техногенна реальність є рукотворним антропним простором, що становить собою поєднання необмеженої кількості індивідуальних самостей, мовна свідомість яких є ферментуючою засадою актуалізації віртуального буття. Отже, людина в техносфері є не просто “користувачем”, вона є центром нової, лінгво-екзистенційної парадигми.

Визначається тенденція до своєрідної “дегуманізації” комп'ютерної дійсності. Лінгвальними засобами вибудовується своєрідна “смуга відчуження” особистості, за межами якої відбувається переорієнтація комп'ютерної антропосфери. Цей процес, у свою чергу, супроводжується реверсією смислових та поняттєвих домінант у межах комп'ютерної терміносистеми, зсувом фокусу з антропоцентричності відповідної лексико-семантичної парадигми на техноцентричність. Техносфера виявляється особливою модифікацією „ризоми”. У цьому розумінні техносфера становить собою децентралізовану структуру, периферію без центру.

Специфічний „техноцентризм” комп'ютерного буття виявляється продуктом поступової абсорбції антропного екзистенційного центру безпосередньою сферою його функціонування. Становлення техносферичної парадигми можна умовно розподілити на два етапи (стадії). Протягом першої (назвемо її „ініціальною”) стадії простежується антропоцентрична зумовленість та орієнтованість модусів технократичного буття. На другій стадії відбувається зсув рівноваги між периферією (яку донедавна становила собою техносфера) та онтологічним центром (десигнуємо його умовно „антропос”), центрострімка динаміка системи поступово замінюється на відцентрову (саме тому ми пропонуємо ідентифікувати цю стадію як „еволюційну”). Як наслідок, відбувається дифузія антропного ядра не лише в буттєвому, а й у екзистенційному аспектах. У ході зазначеного процесу техносфера градієнтно перетворюється на автономну, самонапружену, самоврегульовану систему.

На структурно-семантичному рівні згаданий процес актуалізується у перевазі „техноморфних” лексичних одиниць над преіснуючим загалом антропоморфних одиниць у відповідній сфері. У свою чергу, безпосередньо на семантичному рівні виявляється тяжіння до „дегуманізації” лексичних одиниць, що співвідносяться зі сферою новітніх технологій.

Фрагмент категорійної схеми системи комп'ютерної термінолексики, що співвідноситься з десигнацією новітнього „комп'ютерного покоління”, є носієм певної “футуристичної” (“майбутнісної”) динаміки у поняттєвому аспекті: від молодого - до дорослого, від неосвіченості - до досвіду (screenager / script kiddie / kiddiot). А отже, у такий спосіб, напевне, актуалізується вирішальна роль Всесвітньої комп'ютерної мережі для майбутнього людства.

Система соціальних зв'язків “людина - техносфера” набуває, за результатами наших спостережень, дуалістичного характеру, закріпленого лексико-семантичними засобами. З одного боку - активна інкорпорація новітніх технологій до соціального життя, лояльність до поступу науково-технічного прогресу. А з іншого боку - різко негативне, вороже та вкрай обачливе ставлення до комп'ютеризації та всього, що може бути пов'язане з цифровою мережею. Причому, на нашу думку, одним із найпоказовіших проявів діалектичної сутності техногенної дійсності є той факт, що заперечення зв'язків із техносферою, власне, і складає особливий тип такого зв'язку. Якщо категорії простору та часу становлять собою базові параметри реальності, знання як специфічна категорія перцепції основоположних онтологічних (зокрема, часо-просторових) параметрів людським розумом може сприйматися як додаткова координата термінологічного позиціонування людини в межах дійсності.

Вербалізація концепту знання в межах комп'ютерної антропосфери відбувається:

- шляхом прямої (безпосередньої) вербалізації (залучення до складу відповідної одиниці лексем або фрагментів лексем, що повністю співвідносяться з поняттям / концептом „знання” і є його номінацією: chief knowledge officer, knowledge engineer, knewbie, cyber-savvy, Net-savvy);

- шляхом „вторинної семантизації” (поступового переосмислення загальновживаних мовних одиниць у межах технопростору, в результаті чого до семантичної структури цих одиниць „імплантується” архісема „фахівець сфери новітніх технологій”: geek, nerd, avatar, freak, etc.). Параметр техногенного знання (як абстрактної потенції до здійснення онтологічних змін) в антропному висвітленні є актуальним чинником розгалуження та своєрідної стратифікації комп'ютерної антропосфери.

Висновки

Через багатовимірність та одночасну синкретичність своїх дистинктивних параметрів термін виходить за межі характеристик одиниці мови й набуває унікального “суперлінгвістичного”, категоріального статусу. Такий підхід до визначення природи терміна може бути ключем до розуміння прихованих механізмів мовної актуалізації техногенного буття. Термінологічна природа лексичних інновацій сучасної англійської мови, які співвідносяться зі сферою новітніх технологій, дозволяє розглядати особливості розвитку зазначеної терміносистеми у двосторонньому аспекті: з точки зору основних словотвірних (тобто зумовлених лінгвально) і зовнішньо-детермінованих (тобто категорійних) парадигматичних показників.

На сучасному етапі розбудови комп'ютерної терміносистеми англійської мови зафіксовано виникнення та функціонування певних продуктивних словотвірних патернів. При цьому поповнення словотвірної парадигми зазначеної терміносистеми відбувається на засадах, цілком “автохтонних” для комп'ютерної лінгвосфери. Виділяється двоступенева модель “семантично-функціонального переродження” загальновживаних лексичних одиниць англійської мови. На ініціальній стадії лексична одиниця зазнає семантичної трансорієнтації, яка відбувається із залученням до її семантики техногенного компонента значення. На кінцевій стадії зазначеного процесу термінологічно перероджена одиниця набуває функціонального статусу словотворчого елемента й надалі залучається до системних відношень у межах комп'ютерної терміносистеми як компонент структури.

Дослідження словотвірних процесів у домені комп'ютерної термінолексики англійської мови свідчить про існування явища “гетерогенної дуплікації” словотворчих елементів. Суть цього словотвірного патерна полягає в залученні до паралельного функціонування в межах комп'ютерної терміносистеми автентичних (загальноанглійських) та запозичених (іншомовних) формантів ідентичного значення. У галузі афіксальної деривації виявлено також специфічну модель “технозумовленої мутації” семантичного наповнення словотворчого елемента, яку можна представити у вигляді “покрокової” екстраполяції техноорієнтованого компонента значення, що призводить до майже повного переродження вихідного значення певного афікса.

Наведені вище словотвірні моделі (“семантично-функціональне переродження”, “гетерогенна дуплікація”, “технозумовлена мутація”) у межах комп'ютерної терміносистеми англійської мови майже не існують автономно. Навпаки, у процесі термінотворення на їх основі здебільшого утворюється синкретична єдність, комплексний, полівимірний характер якої сприяє актуалізації специфічного типу парадигматичної системності комп'ютерної терміносистеми.

У процесі поступу техногенної дійсності зафіксовано також тенденцію до докорінного концептуального переосмислення в сучасній англійській мові самого поняття “словотворчий елемент”. Йдеться про виникнення та активне функціонування унікального за своїми властивостями та ознаками словотворчого елемента, який можна вважати “хибною морфемою”. Провідною дистинктивною ознакою такої морфеми є її невмотивованість.

Виникнення та поширення нових словотвірних феноменів певною мірою відбиває своєрідний “транзієнтний” стан, у якому на поточний момент перебуває англійська мова. Специфіка такого стану речей полягає в тому, що бурхливі темпи розвитку техногенного буття вимагають від лінгвосфери “реінвентарізації” та “редистрибуції” наявних мовних засобів. У цьому випадку йдеться про “збіг” зовнішніх та внутрішніх лінгвальних інтенцій, що, у свою чергу, становить собою репрезентацію особливого, дуалістичного характеру системності термінолексики сфери новітніх комп'ютерних технологій.

Запровадження новітніх комп'ютерних технологій вимагає від англійської мови нових засобів категоризації комп'ютеризованого буття шляхом його термінологізації. “Віртуальне” буття безпосередньо корелює з базовими категоріями буття реального. Відтак, об'єктивна дійсність виступає в діалектичній єдності “реального” та “віртуального” параметрів, причому останній становить собою необхідний імпліцитний компонент мовної актуалізації буття.

Комплексне позиціонування техногенної дійсності в межах хронотопного континууму актуалізується за двома різноспрямованими напрямками. З одного боку, така дислокація уможливлюється шляхом інкорпорації конвенційних часо-просторових параметрів до онтологічної перцепції техносфери, а з іншого - шляхом своєрідної адаптації специфічних, безеквівалентних параметрів техногенної реальності до існуючих хронотопних патернів. Причому, в ході зазначених процесів відбувається неминуча трансформація та переосмислення усталених буттєвих категорій.

Елаборація та розгалуження сфер “віртуальної реальності” призводять до виникнення якісно нових модусів людського існування, відбувається постійний розвиток “техногенної антропосфери”. Можна систематизувати існуючі та потенційні комп'ютерні неологізми англійської мови за різноплановими аспектами антропного “віртуального” буття: екзистенційна ідентифікація індивіда, соціальна стратифікація за різними параметрами, економічні відносини тощо. Подібне групування комп'ютерної термінолексики зумовлене тим, що парадигматична системність термінології визначається не лише словотвірними (внутрішніми) зв'язками між її елементами, а і значною мірою системним характером техносфери буття, до якої вона належить.

Знання як категорія перцепції базових онтологічних (зокрема, часо-просторових) параметрів людським розумом може сприйматися як додаткова координата термінологічного позиціонування людини в межах комп'ютерної дійсності. Більше того, параметр техногенного знання (як абстрактної потенції до здійснення онтологічних змін) в антропному висвітленні є актуальним чинником розгалуження та певною мірою стратифікації комп'ютерної антропосфери.

Новітня техносфера становить невичерпне джерело збагачення терміносистеми сучасної англійської мови. Таке збагачення відбувається як шляхом залучення традиційних способів деривації, так і шляхом створення цілком нових, автентичних для цієї сфери словотвірних та семантичних патернів, у тому числі за рахунок “техноспрямованої” переорієнтації загальновживаних мовних одиниць. Однак на сучасному етапі формування комп'ютерної терміносистеми англійської мови неможливо чітко розмежувати “внутрішні” та “зовнішні” системоутворюючі фактори, оскільки згадана терміносистема належить до типу відкритих та відносно молодих, а отже, перебуває у стані постійного розвитку та динаміки.

Результати дослідження відкривають перспективи для подальшого вивчення лінгвофілософських параметрів техносфери, шляхів її елаборації та розвитку. Зокрема, заслуговує на увагу подальше дослідження сфери комп'ютерних технологій та віртуальної дійсності як специфічного мовного та буттєвого феномена у світлі становлення нової техногенної цивілізації.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

1. Махачашвили Р.К. Универсальные культурные концепты реального и виртуального миров и их отражение в современном английском языке // Вісник Запорізького державного університету. Серія: Філологічні науки. - 2001. - №1. - С. 93-95.

2. Makhachashvili R.K. Virtual reality: perception categories paradoxes and language // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. - 2001. - № (5) 26. -- С. 113-117.

3. Makhachashvili R.K. Cyburban myths: the linguistic aspect // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. - 2002. - № (4) 37. - С. 121-125.

4. Махачашвілі Р.К. Категоризація віртуального буття: проблема комп'ютерного терміна (на матеріалі сучасної англійської мови) // Матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених “Актуальні дослідження іноземних мов і літератур”. - Донецьк, 2003. - С. 198.

5. Махачашвілі Р.К. Комп'ютерні новотвори сучасної англійської мови: до проблеми соціолінгвістичної типологізації // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. - № 4 (50). - 2003. - С. 144-148.

6. Махачашвілі Р.К. Основні словотворчі тенденції в сфері комп'ютерної лексики сучасної англійської мови // Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конференції “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість”. - К.: Європейський університет, 2003. - С. 240-242.

7. Махачашвілі Р.К. Лінгвокогнітивний аспект антропосферичності комп'ютерного простору // Матеріали міжнародної наук.-метод. конференції „Людина. Мова. Комунікація”. - Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2004. - С. 174-176.

8. Махачашвілі Р.К. Системність як провідна ознака терміна. Парадигматика термінолексики // Матеріали ІІ міжвузівської конференції молодих учених „Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”. - Донецьк: Видавництво ДонНУ, 2004. - 204-206.

9. Махачашвілі Р.К. Інформаційна революція і „хибні морфеми” англійської мови // Мова і культура. - 2005. - Вип. 7. - Т. 3. - С. 119 - 123.

Размещено на Allbest.ru