Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут української мови

Коваль Людмила Михайлівна

УДК 811.161.2 '37

Інформативно недостатні слова української мови: семантика, функції

10.02.01 - Українська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ - 2004р.

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі української мови й загального мовознавства Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор ІВАНИЦЬКА Ніна Лаврентіївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри української мови і загального мовознавства.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України ВИХОВАНЕЦЬ Іван Романович, завідувач відділу історії та граматики української мови Інституту української мови НАН України;

кандидат філологічних наук; доцент БАГАН Мирослава Петрівна, доцент кафедри загального та українського мовознавства Київського національного лінгвістичного університету.

Провідна установа - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, кафедра сучасної української мови, м. Київ.

Захист відбудеться “ 26 ” січня 2005 р. о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 при Інституті української мови НАН України (01001, Київ, вул. Грушевського, 4).

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту .мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (01001, Київ, вул. Грушевського, 4).

Автореферат розіслано “ 20 ” грудня 2004 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук І.А. Самойлова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Структурування словникового складу мови було й залишається однією акуальних проблем лінгвістики. Групування слів здійснюється у взаємозв'язку їхнього синтагматичного й парадигматичного функціонування на різних рівнях мовної структури. Останнім часом посилилася увага до класифікації слів за їхніми сполучувальними характеристиками.

Проблему групування повнозначної лексики за дистрибутивними параметрами в україністиці досліджують І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська, А.П. Грищенко, С.Я. Єрмоленко, М.Я. Плющ, Н.Л. Іваницька, Д.Х. Баранник, А.П. Загнітко, Н.В. Гуйванюк, М.В. Мірченко, О.І. Леута. Вагомим внеском у розв'язання окремих її аспектів стали праці русистів Г.О. Золотової, В.П. Малащенка, Н.Ю. Шведової, Л.Д. Чеснокової. Орієнтація на лексико_семантичні варіанти полісемічного слова щодо вияву ним сполучувального потенціалу (М.І. Степаненко, М.П. Кочерган, В.В. Бабайцева) спричинилася до поглибленої класифікації слів за цим критерієм, проте чимало аспектів зазначеної проблеми залишаються нерозв'язаними. Незважаючи на те, що інформативно недостатні слова (ІНС) української мови істотно відрізняються від слів релятивної семантики, вони не були об'єктом спеціального вивчення. Н.Л. Іваницька вперше запропонувала виділяти ІНС в окремий лексико-граматичний клас на підставі їхньої постійної сполучуваності з одними й тими самими морфологічними формами залежних слів, що дає підстави кваліфікувати їх як структурний елемент формально-граматичного компонента аналітичної будови.

Необхідність поглибленого вивчення абсолютивно-релятивних потенцій повнозначних лексем з диференціацією ступеня їхнього семантичного наповнення спонукала до аналізу повнозначної лексики для встановлення її сполучувальних характеристик і виділення на цій основі інформативно недостатніх слів як окремого лексико-граматичного класу. З огляду на те, що в українському мовознавстві цей клас повнозначних слів у такому аспекті не вивчався, актуальним і новим постає з'ясування їхньої лінгвальної природи, дослідження семантичної структури та виявлення функціональних характеристик.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене в рамках реалізації наукової програми “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” та пов'язане з науково-дослідною темою “Актуальні проблеми граматики. Абсолютивно_релятивні параметри повнозначних слів української мови” (0103U003238), яку опрацьовують на кафедрі української мови і загального мовознавства Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Мета роботи полягає в теоретичному витлумаченні функціонально-семантичної природи інформативно недостатніх слів як окремого класу повнозначної лексики сучасної української мови. Для досягнення цієї мети розв'язано такі завдання:

з'ясовано лінгвальну природу інформативно недостатніх слів;

умотивовано доцільність виділення окремого класу лексем інформативно недостатньої семантики;

проаналізовано семантичну структуру інформативно недостатніх слів;

виділено й схарактеризовано основні лексико-семантичні групи інформативно недостатніх слів;

показано здатність інформативно недостатніх лексем впливати на формально-граматичну структуру речення;

обґрунтовано зумовленість аналітизму формально_граматичного компонента інформативною недостатністю повнозначного слова;

установлено специфіку функціонування інформативно недостатніх слів у складі компонентів аналітичної будови формально-граматичної структури речення;

розкрито механізм співвідношення речового і граматичного значень у структурі формально-граматичного компонента аналітичної будови в українській мові.

Об'єктом дослідження є клас інформативно недостатніх слів сучасної української мови.

Предметом дослідження є лінгвістична природа інформативно недостатніх слів, їхня семантика та функціональні особливості у формально-граматичній структурі речення.

Мета і завдання зумовили вибір методів дослідження. Основними методами дисертаційної праці є структурний та описовий. Для вивчення лінгвістичної природи інформативно недостатніх слів використано структурний метод, застосовано методики дистрибутивного і трансформаційного аналізу, частково - прийом елімінації. Семантичну структуралізацію інформативно недостатньої лексики здійснено за допомогою методики компонентного аналізу, а також елементів моделювання. Функціональні параметри інформативно недостатніх слів досліджено за допомогою описового методу та прийомів моделювання.

Матеріалом дослідження слугували 8000 реченнєвих конструкцій, у складі яких є інформативно недостатні слова, дібрані з текстів художнього, публіцистичного та наукового стилів. Частково використані матеріали Словника української мови в 11-ти томах (К.: Наукова думка, 1970-1980).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації уперше в українському мовознавстві виділено клас повнозначної лексики - інформативно недостатні слова, проаналізовано їхню семантичну структуру, досліджено функціональну специфіку основних лексико-семантичних груп цих слів у складі компонентів аналітичної будови формально-граматичної структури речення.

Теоретичне значення дослідження. Висновки й узагальнення виконаного дослідження сприяють глибшому пізнанню категорійних властивостей слів, збагачують новими ідеями теорію граматики, формують наукові засади для синтезованого підходу до вивчення мовних одиниць, що враховує їхні формальні та змістові ознаки. Теоретичні узагальнення матимуть застосування в подальших наукових працях із проблем семантики та функцій повнозначних слів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані для написання навчальних підручників і посібників з лексикології та граматики, для укладання словників, при вивченні курсу “Сучасна українська літературна мова”, спецкурсів із синтаксису, а також у науково-дослідній роботі студентів.

Особистий внесок здобувача. У дисертації вперше в українському мовознавстві комплексно досліджено інформативно недостатні слова: розкрито їхню семантичну структуру, встановлено основні лексико-семантичні групи, виявлено функціональну специфіку в складі компонента аналітичної будови формально-граматичної структури речення. Усі результати дослідження дисертант розробив самостійно. Наукових праць, написаних у співавторстві, немає.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження повідомлено на Міжнародній студентській науково-практичній конференції “Світ молоді - молодь світу” (Вінниця, 4_6 квітня 2001 р.), ІІІ Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 7-10 квітня 2003 р.), Міжнародній науково_практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної лексикології та граматики слов'янських мов” (Вінниця, 5-7 листопада 2003 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Михайло Коцюбинський - митець, педагог і громадянин” (Вінниця, 16-17 вересня 2004 р.), на звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, 2002, 2003, 2004), а також на науково_теоретичному семінарі мовознавчих кафедр інституту філології і журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, 2002, 2003, 2004).

Публікації. Зміст роботи викладено в 7 публікаціях, серед яких - 5 статей.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та переліку умовних скорочень. Повний обсяг роботи - 201 сторінка. Обсяг списку використаної літератури, в якому налічується 221 найменування, - 18 сторінок. Обсяг, що займають ілюстрації, - 1 сторінка.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, вказано на її зв'язок із науковими програмами та темами, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи, наукову новизну, практичне значення дослідження, апробацію його результатів та особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Лінгвістична сутність інформативно недостатніх слів” умотивовано доцільність виділення ІНС як окремого лексико-граматичного класу в системі повнозначної лексики, визначено основні критерії відмежування ІНС від слів релятивної семантики, обґрунтовано явище аналітизму формально-граматичного компонента інформативною недостатністю повнозначного слова.

Сучасна інтерпретація сполучуваності у взаємозв'язку з теорією багатоаспектної структури речення (І.Р. Вихованець, Н.Л. Іваницька, А.П. Загнітко, М.І. Степаненко. О.І. Леута) спричинилася до розв'язання багатьох питань, що стосуються семантико-граматичних властивостей слова в цілому. У ракурсі такого підходу, зокрема Н.Л. Іваницька, виділяє п'ять типів повнозначних слів, що мають неоднаковий ступінь “обов'язковості й регулярності вживання однотипних форм у залежній словоформі”. Найвища градаційна межа сполучуваності, на її думку, властива інформативно недостатнім словам.

Термін “інформативна недостатність” у лінгвістичній інтерпретації - неоднозначний. Більшість дослідників статус “інформативно недостатніх” поширює на весь загал релятивних лексем, що завжди орієнтуються на обов'язково залежне слово (Н.Ю. Шведова, В.В. Бабайцева, М.І. Степаненко). Ми послуговуємося термінологією Н.Л. Іваницької. У сфері релятивної лексики вона виділяє групу слів “максимально семантично збіднених, що займають крайній полюс на осі “семантично достатні - семантично недостатні””, називаючи їх інформативно недостатніми.

Основними критеріями відмежування інформативно недостатніх слів від інших є: обов'язкова сполучуваність найвищого ступеня та виявлення сполучувальних можливостей окремого лексико-семантичного варіанта (ЛСВ) полісемічних слів. Кожен із цих критеріїв підпорядкований виділенню інформативно недостатніх слів як окремого лексико-граматичного розряду повнозначної лексики, що має специфічні сполучувальні, лексико_семантичні та функціональні параметри.

Сполучуваність між словами й залежними від них словоформами формалізується за допомогою синтаксичних зв'язків, що безпосередньо пов'язано з абсолютивно-релятивними властивостями слів. Ієрархія сполучувальних залежностей об'єктивує поляризацію абсолютивної та релятивної лексики. ІНС виокремлюються зі складу слів релятивної семантики як такі, що характеризуються найвищою межею релятивності, на підставі розмежування обов'язкової сполучуваності високого - найвищого ступенів.

Обов'язкова сполучуваність високого ступеня об'єктивує себе в прогнозованих семантично недостатнім опорним словом обов'язково залежних словоформах, на основі яких реалізується потенційно закладений в опорному слові зміст. Разом вони становлять семантичну єдність, маніфестовану підрядним словосполученням, елементи якого поєднані сильним прислівним зв'язком. Така сполучуваність властива релятивним лексемам (розвивати теорію, перебувати у відрядженні, дослідження фонетики, вміння читати, схожий на батька).

Обов'язкову сполучуваність найвищого ступеня розглядаємо як ознаку повнозначного слова, що виявляється в залежній словоформі, разом з якою вони утворюють синтаксичне сполучення слів, що у формально-граматичній структурі речення граматикалізується в компонент аналітичної будови. Саме обов'язкова сполучуваність найвищого ступеня слугує визначальним параметром інформативно недостатніх лексем (залишатися впевненим, продовжувати дискутувати, частина пирога, рій сподівань, табун парубків, змушений зачекати, ладен співати, варто потрудитися). Маючи мінімальне семантичне наповнення, інформативно недостатні лексеми вступають в обов'язкову сполучуваність найвищого ступеня із залежними словами, що компенсують їхню значеннєву неповноту.

У дисертаційному дослідженні аналіз сполучувальних можливостей орієнтований на окремий ЛСВ багатозначних слів, оскільки інформативно недостатніми можуть бути як конкретні слова, так і окремі ЛСВ полісемічних слів. Унаслідок дії семантичних процесів метафоризації слово може ослаблюватися, стаючи інформативно недостатнім: Нехай паде над нами дощ спогадувань святошинських, пречиста (В. Стус); А, може, дивлячись на її завірюху кіс, він прагне забути про свій немолодий вік (Л. Дмитерко); Сокруши свою душу тверду пустотливою зливою втіх (Д. Павличко); Між скелями бушувала єдина розколихана повінь музики (О. Гончар); Бурхливий потік ідей ринув у хлоп'ячий мозок (А. Кримський); Але осінь, у хмарках закрита, знову канула в прірву років (В. Лазаренко); Зупиніться, часу бездонні ріки (Б. Лепкий). Зважаючи на контекстуальну зумовленість вияву семантичного наповнення слова в оказіональному слововжитку, в роботі розглядаються ЛСВ, інформативна недостатність яких зафіксована в лексикографічних джерелах. Виявлення сполучувальних потенцій окремого ЛСВ полісемічних слів спричиняє поповнення синонімічних рядів інформативно недостатніх слів, збагачує окремі лексико-семантичні групи, що сприяє розширенню системи інформативно недостатньої лексики в цілому.

Інформативна недостатність повнозначного слова зумовлює аналітизм формально-граматичного компонента, що виявляє себе в розчленованому вираженні його категорійних ознак. Формально головне в синтаксичному сполученні слів ІНС функціонує лише як елемент семантичної єдності, специфіка якої полягає в тому, що вилучення одного з її елементів (залежного слова) обов'язково призводить до неповного передавання змісту. При транспонуванні семантичної єдності інформативно недостатнього й поширювального слів у формально-граматичну структуру речення утворюється компонент аналітичної будови: Ти дивилась на мене востаннє, одірватись ніяк не могла (В. Сосюра); Якби на ту мить зайшли німці, він лише волів би бути розстріляним на місці (Ю. Мушкетик); Із темряви, з безодні літ, із забуття і тиші, вона зродилася на світ, неначе доля віща (В. Стус); З душі землі встають крики, тьмою птахів летять на хрест (Т. Осьмачка); Мова й пісня - дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберігати пильніше, аніж свої кордони (Г. Нудьга); Я вмію володіть клинком (В. Сосюра). Функціональний діапазон ІНС у складі такого компонента поширюється на реалізацію його граматичного значення, семантичну модифікацію речового значення та на забезпечення цілісності структури формально-граматичних компонентів трьох- та чотирьохелементної будови.

У другому розділі “Семантичні параметри інформативно недостатніх слів” схарактеризовано семантичну структуру досліджуваних одиниць та подано цілісну систему лексико-семантичних груп (ЛСГ) інформативно недостатньої лексики сучасної української мови.

Значеннєва неспроможність інформативно недостатніх слів значною мірою послаблює їхні номінативні потенції, а тому на семантичному рівні такі лексеми виконують лише функцію модифікатора, видозмінюючи семантику поширювального слова в аспекті суб'єктивної оцінки. Значення всіх інформативно недостатніх слів об'єднує спільна ознака, яка виявляється в наявності в них семи “суб'єктивна оцінка”. У сфері інформативно недостатніх слів ця сема має узагальнювальний характер: з одного боку, вона властива всім інформативно недостатнім словам, а з іншого - концентрує решту сем, як власне семантичних, так і тих, у яких об'єднано змістові та граматичні ознаки.

Сема “суб'єктивна оцінка” слугує семантичною основою для виділення інформативно недостатніх слів у окремий лексико_граматичний клас повнозначної лексики української мови, що дає підстави кваліфікувати її як архісему. Подальше уточнення останньої відбувається за допомогою сем “модальність”, “квантитативність”, які витлумачуємо базовими семантичними різновидами загальної архісеми “суб'єктивна оцінка”.

Інформативно недостатні лексеми, об'єднані семою “модальність”, зіставляються за параметром “характер ознаки” на слова, які виражають модальну оцінку відношення суб'єкта до процесуальної ознаки, та лексеми, що реалізують модальну оцінку відношення суб'єкта до непроцесуальної ознаки. Подальша конкретизація інформативно недостатніх лексем на означення модальної оцінки відношення суб'єкта до процесуальної ознаки реалізована семними варіантами “можливість”, “бажаність”, “повинність”, а слів, що вказують на модальну оцінку відношення суб'єкта до непроцесуальної ознаки, - семними варіантами “констатація”, “трансформація”, “номінація”.

Параметр “характер ознаки” лежить в основі розподілу інформативно недостатньої лексики із семантичним компонентом “квантитативність” на ІНС, що виражають фазисність, та ІНС на означення кількості. Уточнення семантики інформативно недостатніх лексем із значенням кількості здійснюється семантичними варіантами “сукупність”, “частина від цілого”, “міра”, “власне кількість”.

Семні варіанти кваліфікуємо як інтеграційні семи, оскільки вони виступають координаційними параметрами у виділенні лексико-семантичних груп інформативно недостатніх слів.

На основне значення інформативно недостатніх слів, представлене базовими семантичними різновидами, нашаровуються додаткові семи - додаткові денотативні, додаткові конотативні, додаткові градуальні та додаткові аспектуальні.

Додаткові денотативні семи увиразнюють архісему “суб'єктивна оцінка” в різних аспектах, сприяють конкретизації значення лексеми. Характерно, що такі семи розрізнюють значення ІНС у межах парадигматичної групи, тому в роботі їх переважно витлумачуємо як диференційні. За умови означення побічних характеристик додаткові денотативні семи набувають статусу потенційних (факультативних). Саме так кваліфікуємо сему “початковість” в інформативно недостатніх дієсловах бажаності замірятися, налагоджуватися, налаштовуватися. Диференційною в структурі цих лексем виступає сема “намір”, оскільки саме вона розрізнює значення таких слів у межах ЛСГ інформативно недостатніх дієслів бажаності із семантично подібними намагатися, силкуватися, старатися, об'єднаними семою “намагання”. Сема ж “початковість” маніфестує супровідну характеристику, яка не диференціює значення дієслів, тому визначається як потенційна.

Спорадично в семантичній структурі інформативно недостатніх слів наявні конотативні семи. Сфера конотації охоплює емоційний, оцінний, експресивний та стилістично маркований компоненти. Наприклад, іменники лантушище, кучугура ситуаційно можуть об'єктивувати КС “перебільшення” та КС “негативна оцінка”. Перша з них (КС “перебільшення”) засвідчує суб'єктивні емоційно-експресивні конотації, друга КС (“негативна оцінка”) виражає різноманітні відтінки негативної оцінки (зневагу, заздрісність, чванливість), що виявляються на рівні індивідуального функціонування.

Інформативно недостатні слова в межах деяких груп утворюють опозиції, в основі яких перебуває протиставлення за градуальною ознакою. Сема такого характеру репрезентує ступінь вияву, інтенсивність певної ознаки в близьких за значенням словах. Так, інформативно недостатні предикативи бажаності хотілося б та треба б корелюють на основі градуальної ознаки “ступінь вияву ввічливості”. У семантиці предикатива хотілося б наявна градуальна сема “високий ступінь ввічливості”, що передає ввічливу форму бажання. Значення ненав'язливої поради реалізує сема “низький ступінь ввічливості” предикативної лексеми треба б.

Значеннєва структура інформативно недостатніх дієслів (ІНД) містить додаткові семи, які виражають аспектуальність і конкретизують значення дієслова в різних об'єктивних планах (повторюваності, дистрибутивності, початковості тощо). Наприклад, наявна в значеннєвій структурі ІНД перехотіти аспектуальна сема фінітивності передає значення завершеності процесуальної ознаки у зв'язку з її повною вичерпністю.

Клас інформативно недостатніх слів української мови лексично неоднорідний. Його формують лексеми, що своїм вихідним значенням реалізують сему “суб'єктивна оцінка” (могти, починатися, стати, залишатися, хотіти, мусити, більшість, дещиця, кусок, третина, частина, радий, ладен, доцільно) та ЛСВ “суб'єктивна оцінка” багатозначних лексем (братися, охрестити, поставати, відро, караван, рій, океан, зайве, охота, час). Семантика останніх здебільшого розгалужена. Крім інтеграційної семи в їхній структурі зафіксовано досить широкий діапазон додаткових денотативних сем, наявні елементи конотації, спорадично виявляються градуальні семи. Значеннєва структура інформативно недостатніх дієслів подекуди ускладнена нашаруванням додаткових аспектуальних сем.

За сукупністю інтегральних та диференційних ознак, а також враховуючи морфологічну віднесеність лексем ІНС української мови поділено на лексико_семантичні групи, що є своєрідними мікросистемами, в яких інформативно недостатні лексеми семно пов'язані, й значення кожного з них орієнтується на специфіку групи в цілому. На основі здійсненого семного аналізу інформативно недостатніх слів, що враховує їхню розгалужену семну структуру, виділено: 1) сім ЛСГ ІНД: бажаності (воліти, прагнути, хотіти), можливості (вміти, могти, спромогтися), повинності (мати, мусити, потребувати), фазовості (братися, продовжувати, переставати), констатації (бути, слугувати, становити), трансформації (зоставатися, робитися, ставати), номінації (зватися, іменуватися, називатися); 2) чотири ЛСГ інформативно недостатніх іменників (ІНІ): власне кількості (безмірінь, дещиця, море), частини від цілого (клапоть, уламок, шматок), сукупності (вервечка, кагал, стовковисько), міри (лікоть, метр, фунт); 3) три ЛСГ інформативно недостатніх прикметників (ІНП): бажаності (готовий, націлений, схильний), можливості (здібний, здатний, спроможний), повинності (зобов'язаний, повинен); 4) три ЛСГ інформативно недостатніх предикативів (ІНПр.): бажаності (бажано, добре б, гріх), можливості (вільно, можна, несила), повинності (варто, необхідно, треба). Диференціація інформативно недостатніх числівників (ІНЧ) (двоє, п'ятдесят, одна друга) та інформативно недостатніх займенників (ІНЗ) (весь, жоден) за ЛСГ не здійснювалася через кількісно обмежений лексичний склад ІНЗ та майже цілковиту нерозгалуженість значеннєвої структури ІНЧ.

У третьому розділі “Функціональна роль інформативно недостатніх слів у структурі формально-граматичного компонента аналітичної будови” описано функціональну специфіку ІНС у складі аналітично вираженого компонента формально-граматичної структури речення.

У формально-граматичному компоненті аналітичної будови ІНС може виконувати роль допоміжного та зв'язкового елементів. Функціональне призначення інформативно недостатнього слова як допоміжного елемента полягає у вираженні граматичного значення відповідного компонента та модифікації його речового значення. Інформативно недостатнє слово в ролі зв'язкового елемента слугує об'єднавчою ланкою між допоміжним та основним структурними елементами компонента і бере участь у модифікації його речового значення.

Інформативно недостатні лексеми виявляють функціональну специфіку у складі підмета, присудка, головного члена односкладної будови та неголовних компонентів прислівної залежності. Найбільш продуктивні ІНС у структурі головних компонентів. Неголовні компоненти, утворені на основі семантико_граматичної єдності інформативно недостатнього слова й поширювального, в ієрархії формально-граматичних компонентів аналітичної будови займають периферійну позицію.

Інформативно недостатні словоформи можуть вживатися в ролі допоміжного елемента двохелементного підмета. Найчастіше функціональну участь в його реалізації беруть інформативно недостатні іменники, числівники та займенники, оформлені називним відмінком (В кожній фантазії є доля істини (Григір Тютюнник); Дві сестри, тонесенькі й сухенькі, осінь ловлять в пелени над ставом (І. Драч); Кожна мова - твого духу школа (Д. Павличко). Рідше роль допоміжного елемента двохелементного підмета виконують інфінітиви ІНД. Інфінітивне вираження допоміжного елемента двохелементного підмета властиве обмеженій кількості ІНД. Це переважно дієслова фазовості, констатації, трансформації (Продовжувати грати під безперервні овації глядачів - було для нас могутньою підтримкою, і на перших же хвилинах ми увігнали противнику другий м'яч (Ю. Яновський); - А як на мене, то красивим бути - наповнювати світ незвичайним сяйвом (Ю. Тарнавський); Стати другом для вчорашнього ворога - зовсім непросто (М. Стельмах).

У трьохелементному підметі допоміжний елемент найчастіше репрезентують ІНІ точної кількості, ІНЧ означеної, неозначеної, приблизної кількості, займенники з квантитативним значенням у формі називного відмінка (Про хліб існують сотні десятків повір'їв, які мали практичний і ритуально-магічний зміст (ХБШ); Трохи пшона і кілька кришеників сала напиналися з торби (П. Кочура); Понад три десятки імен крутилися в його голові (В. Підмогильний). У ролі зв'язкового елемента трьохелементного підмета вживаються ІНІ точної кількості й точної міри, граматично марковані називним відмінком.

У ролі допоміжного елемента двохелементного присудка вживаються особові форми ІНД усіх виділених ЛСГ у повній часовій парадигмі дійсного способу, родових і числових формах умовного способу та особових формах наказового способу (Хлопець все не наважується розповісти про свою пригоду (О. Донченко); Обвислі щоки його зробилися сизими (Григорій Тютюнник); Щоразу смагляве обличчя вчительки ставатиме іншим (Є. Гуцало); - Нехай но безжалісні дівчата почнуть по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); Не рада б рожа рожевий лист ронити (Б. Лепкий); - Гронович силувався б втекти з цієї компанії… (А. Кримський).

Роль допоміжного елемента трьохелементного присудка виконують ІНД можливості (Я не був наймолодший серед своїх товаришів по нещастю, але духом міг би вважатися за наймолодшого (П. Загребельний), бажаності (Я хотів би вітром бути (М. Рильський), повинності Я раптом підносив їх (руки) до рота, ніби чекаючи, що вода мусить зробитися солоною (Ю. Яновський), фазовості (Дід зрозумів, що передав куті меду, і брили, зменшуючись, стали називатися грудомахами (М. Стельмах) та ІНД бути (Кожна посмішка Яринки була іскра щастя для Степана (О. Медуниця), граматично марковані особовою формою. У складі трьохелементного присудка інформативно недостатні лексеми спеціалізуються також на вираженні зв'язкового елемента. Функціональну здатність до його реалізації виявляють ІНД ЛСГ фазовості (Куховар будь-що намірився перестати гриміти сковородами (О. Гончар), ЛСГ констатації (Сьогодні кожен крок хотів би бути вальсом (О. Теліга), ЛСГ трансформації (Я хочу за ворона чорного стати (В. Сосюра), ЛСГ номінації (Юра волів би зватися артистом (Ю. Смолич) в формі інфінітива доконаного й недоконаного виду; ІНП ЛСГ можливості (Тільки лагідність твоя буде спроможна високо підняти і вічно душу надихати (О. Лупій), ЛСГ бажаності (Її маленьке серце ладне було вискочити з грудей (О. Донченко), ЛСГ повинності (Війна повинна була припинитися обов'язково (Ю. Смолич) в називному відмінку та ІНІ ЛСГ власне кількості (Куди звернувся я? Весь світ - стіна дощів і мряки (М. Хвильовий), ЛСГ частини від цілого (Слово - клітина мислі (П. Воронько), ЛСГ сукупності (А прочитаний ним вірш - це нестримна лавина емоцій (Ю. Андрухович) в називному відмінку.

Функціональний діапазон інформативно недостатніх слів у чотирьохелементному присудку регламентований роллю допоміжного та зв'язкового елементів: як допоміжний елемент продуктивне ІНД бути в часово-способовій формі (- Вона твоя, ласкава королівно, і сам я радий був би стать твоїм рабом (І. Кочерга); Чесна людина повинна була бути в опозиції до будь_якого начальства (А. Кримський); як перший зв'язковий елемент - ІНП всіх виявлених ЛСГ у формі називного відмінка (Марійка здатна була стати ким завгодно для подруги (О. Донченко), На той час я радий був бути коронним підскарбієм (П. Загребельний), Взаємини між близькими людьми повинні бути простими - це було його переконання (О. Копиленко); як другий зв'язковий елемент - інфінітив ІНД констатації, трансформації (Розрив повинен був бути повним, власне не розрив, а люта війна (Ю. Бедзик), - Дні і ночі, які ми збиралися того літа провести на Лисинці у Василининій хаті, повинні були стати для нас святом (Р. Іваничук).

У межах односкладних структур ІНС виразно виявляють функціонально-граматичні особливості при виконанні ролі допоміжного та зв'язкового елементів головного члена безособових та ґенітивно_квантитативних речень. У двохелементному головному члені безособових речень ІНД у безособовій формі послідовно реалізують його граматичне значення та модифікують речове. Семантичний спектр такого допоміжного елемента охоплює ЛСГ констатації (У хаті, як не перед добром, було нудно й тихо (В. Близнець), ЛСГ трансформації (Мені жаль стало мого друга (О. Чорногуз), ЛСГ бажаності (Клара не ховалася з тим, що їй праглося ступити за той рубіж шаленства (Ю. Мушкетик), ЛСГ фазовості (Бралося вже червонясто сутеніти (А. Головко). Набір функцій іменникових інформативно недостатніх лексем у двохелементному головному члені ґенітивно-квантитативного речення обмежений модифікуючою - вони забезпечують кількісну модифікацію речового значення компонента (Цілий сонм діловодів (І. Ле); Тьма народу! (А. Кримський); Тисячі розморених пляжників (А. Дімаров); Ох, жменя завзять (В. Крищенко); Кодло окупантів (Н. Рибак); Море пожовклого листя, повінь зів'ялих квіток (Б. Лепкий); Цятка болю (В. Стус).

У складі головного члена безособового речення трьохелементної та чотирьохелементної будови лексеми інформативно недостатньої семантики репрезентують допоміжний та зв'язковий елементи. Семантичний діапазон допоміжного елемента варіюється в межах ЛСГ ІНД бажаності (Боже, як йому хотілося бути батьком (Ю. Мушкетик), повинності (Томасу Манну і Генріху Манну, і Ліону Фейхтвангеру, і Герману Гессе довелося стати емігрантами і писати антифашистські книжки (Р. Іваничук) у безособовій формі та ЛСГ ІНПр. повинності (Платити за кохання потрібно буде сонцем, друже (Д. Павличко), можливості (Між шатрами вже стільки назбиралося різного бруду, що годі було пройти (Г. Хоткевич). Зв'язок між основним та допоміжним елементом у трьох- та чотирьохелементних головних членах забезпечують ІНПр. та ІНД усіх описаних ЛСГ у формі інфінітива.

Інформативно недостатні слова виражають також допоміжний та зв'язковий елементи неголовних компонентів формально-граматичної структури речення.

На вираженні допоміжного елемента двохелементного додатка спеціалізуються відмінкові (прийменниково-відмінкові) форми ІНЧ та ІНІ, що забезпечують кількісну модифікацію речового значення компонента (Приніс оце за два тижні дві паляниці та троє крашанок (Остап Вишня); Не помітивши нас, він, як вихор, облітав усе судно (М. Коцюбинський); І омахів огнисті заметілі з нічного неба щедро сипоне (В. Симоненко); В хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи, ошмаття якихось брезентів (О. Гончар); Колегія архонтів, як правило, складалася з шести осіб (ІДПУ), та інфінітивні форми ІНД фазовості, констатації, трансформації (Батько наказав синам починати косити конюшину (В. Кобець); Йоньку зобов'язали закінчити підковувати коней (Григорій Тютюнник); (Бабуся навчали мене бути чемним (Остап Вишня); Страус благав Мадлену бути спільницею (Р. Іваничук); Довго вмовляла небогу стати йому подружжям (Ганна Барвінок).

Допоміжний елемент трьохелементного додатка реалізують граматично марковані відмінковими (прийменниково-відмінковими) формами ІНЧ, ІНЗ, ІНІ з базовою денотативною семою “квантитативність”: Рахіра жадібно з'їла одну грудку сиру (О. Кобилянська); Миготіли руки, лопати вправно підхоплювали кожен кусок сірого каменя (О. Донченко); Рослини залучають у процес фотосинтезу мільярди тонн хімічних елементів (Б). Семантичний простір зв'язкового елемента трьохелементного додатка зорієнтований передусім на ІНІ, що вказують на точну міру (- На почин хоча б п'ятсот кубометрів лісу (Остап Вишня)).

Функцію допоміжного елемента двохелементної та трьохелементної обставини реалізують здебільшого інформативно недостатні іменники, інформативно недостатні числівники, інформативно недостатні займенники на означення кількості: Рев бурових дизелів чути за сотні метрів (ХБШ); Так і лежав він під скелею два тижні, поки помер (З. Тулуб); В усі віки троянди здобували загальне визнання й захоплення людей (Б); Спалені книги промовляють тисячами тисяч голосів читачів (Б. Олійник); Пам'ять про ці звірства протриває ще не одну сотню років (П. Загребельний); Вселенна - в кожній зірці тмину (Б. Олійник).

Інфінітивне вираження допоміжного елемента двохелементної обставини властиве семантично обмеженому колу ІНД. Це, переважно, дієслова, що входять до складу ЛСГ фазовості (Знову зібралися продовжувати розповідати про панщину-кріпаччину (О. Левада); - Ох і дурна ж я, пришелепкувата, …біжу зачинати сваритися (Є. Гуцало); Хлопчак вернувся в хатину продовжувати чеберяти незграбними… чоботищами (М. Стельмах).

Семантичне наповнення зв'язкового елемента трьохелементної обставини, вираженого інформативно недостатнім іменником, варіюється в межах ЛСГ власне кількості (Не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози на дорогу (О. Довженко); Федір Предтеча не одну чверть століття проплавав під різними широтами (Л. Тендюк) і має вибірковий характер.

Інформативно недостатні слова виявляють функціональну специфіку в ролі допоміжного елемента означення двохелементної будови. Така роль типова для ІНІ, ІНЧ та ІНЗ, що вказують на кількість (Пальці в батька були чутливі, з кущиками волосся і пахли йодом (О. Шугай); Більшість школярів обох класів достатньо обізнані з проблеми СНІДу (ХБШ); Історія кожної мови якнайтісніше пов'язана з історією її носія (СУЛМ)). Функціональну здатність до реалізації допоміжного елемента двохелементного означення також виявляє обмежена кількість ІНД. Такий допоміжний елемент найчастіше репрезентований інфінітивом ІНД ЛСГ фазовості (Нормальний розвиток власної економіки передбачає необхідність продовжувати залучати іноземні інвестиції австрійськими підприємствами (ПіЧ)), ЛСГ констатації (Коли зайшла секретарка, у нього з'явився план бути серйозним, діловитим і спокійним (Ю. Смолич)) та ЛСГ трансформації (Ринок праці надає можливість стати клієнтом висококваліфікованих фахівців при заощадженні на заробітній платні (ПіЧ)).