Динаміка розвитку лексичної системи англійської мови в Австралії: етнолінгвистичний аспект (на матеріалі лексики з автохтонним компонентом значення)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.Н. КАРАЗІНА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В АВСТРАЛІЇ: ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

(на матеріалі лексики з автохтонним компонентом значення)

КОЗЛОВА Тетяна Олегівна

Харків - 2001

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація становить собою досвід вивчення тих аспектів еволюції лексичної системи англійської мови, які зумовлені лінгвокультурними модифікаціями у світосприйманні та мові англосаксонського етносу в період його адаптації до нових умов функціонування на території Австралії. Лінгвокультурні трансформації значною мірою викликані міжетнічними контактами: останні визначили напрямок еволюції лексичної системи англійської мови й механізми її адаптації.

Незважаючи на різноаспектне вивчення мовних контактів (У.Вайнрайх, Ю.Д.Дешерієв, Ю.О.Жлуктенко, О.М.Мороховський, В.Ю.Розенцвейг, В.М.Русанівський, С.В.Семчинський, А.І.Чередниченко, Е.Хауген та ін.), відкритим лишається питання про кореляції трансформацій у концептуальній картині світу та лексичній системі.

Дослідження виконано в руслі етнолінгвістичного підходу до вивчення мовних фактів. Це пов'язано з нагальною потребою в заповненні наукової лакуни й переорієнтуванням студій з мовної варіативності (Н.Н.Биховець, А.І.Домашнєв, В.М.Жирмунський, Ю.А.Зацний, Т.О.Малікова, Н.І.Маслова, Л.Г.Попова, В.І.Скибіна, Г.В.Степанов, Е.М.Фадєєва, А.Д.Швейцер, R.W.Bailey, J.L.Dillard, H.L.Mencken, M.M.Orkin, E.Partridge та ін.) на вирішення проблеми еволюції мови у зв'язку з розвитком культури етносу, синтезу мовних модифікацій і культурних трансформацій в умовах міжетнічних контактів.

Актуальність дослідження визначається виходом його за межі структурної і соціолінгвістичної парадигм, що домінують у царині вивчення процесів і результатів міжмовного контактування. Запропонований у дисертації підхід до вивчення динаміки розвитку лексичної системи англійської мови в Австралії (AuE) передбачає аналіз етнокультурної ситуації, пояснення процесів модифікації словникового складу з урахуванням контактів англофонів з автохтонним комплексом, привнесених етномовних і етнокультурних традицій. Правомірність застосування зазначеного підходу пояснюється преважно імпліцитним характером перебігу цієї взаємодії, що вимагає спеціальної евристичної моделі аналізу, яка передбачає неодмінне врахування фактів мови й культури у їх діалектичній єдності.

Бібліографія досліджень AuE досить численна (В.Д.Біленька, В.О.Коваленко, О.І.Новікова, Г.О.Орлов, Л.Д.Почепцова, Е.П.Рукіна, Л.А.Русецька, В.І.Скибіна, S.J.Baker, R.M.W.Dixon, R.D.Eagleson, J.O'Grady, W.S.Ramson, G.W.Turner, G.A.Wilkes). Етнолінгвістичні ж аспекти взаємодії австралійської автохтонної й привнесеної культур, а також їх лінгвістичні наслідки до цього часу не були об'єктом комплексного лінгвокультурологічного дослідження, хоча певний інтерес до австралійської культури в лінгвістичному аспекті вже окреслився (А.Wierzbicka).

Звернення до лексичної системи AuE як об'єкту дослідження зумовлено своєрідністю ситуації етнічних контактів в Австралії - активністю міжмовної взаємодії внаслідок відносної географічної замкненості.

Предметом дослідження є клас лексико-семантичних іновацій в AuE, що відображають культурно-мовні впливи автохтонів Австралії (природи, культури й мов аборигенів).

Мета роботи полягає у виявленні механізмів й закономірностей еволюції лексичної системи англійської мови у зв'язку з специфікою перебігу етногенезу в умовах лінгвокультурних контактів англофонного етносу з автохтонами Австралії.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- охарактеризувати універсальні соціальні феномени - мову та культуру - з точки зору їх структурних і функціональних відповідностей, релевантних для лінгвістичного дослідження;

- проаналізувати екстралінгвістичні фактори й лінгвальні чинники, що зумовлюють специфіку динаміки й способів адаптації лексичної системи англійської мови до нових умов функціонування на австралійському материку, з точки зору параметрів, актуальних для ситуацій мовних і культурних контактів;

- визначити особливості автохтонних впливів на рівні лексикону AuE;

- вивчити етимологію інновацій з автохтонним компонентом;

- виявити особливості словотвірної структури новотворів;

- встановити тип кореляції між вибором номінативної стратегії (мотивуючої основи номінації та словотвірної структури лексичної одиниці) з універсальним/ідіоетнічним культурним типом денотату.

Матеріал дослідження становлять 687 лексичних одиниць AuE з яскраво вираженим автохтонним компонентом, дібраних з 11 спеціальних словників AuE внаслідок обробки 23.225 лексем методом аналізу словникових дефініцій з залученням елементів компонентного аналізу з метою виділення в семантичній структурі лексем денотативного та конотативного значень, співвідносних з концептами автохтонної культури.

Методологична основа дослідження вироблялася в процесі вивчення й критичного аналізу робіт з філософії мови, соціолінгвістики, етно(психо)лінгвістики й лінгвокультурології (Н.Д.Арутюнова, В.Г.Гак, Ю.М.Лотман, М.К.Мамардашвілі, Н.Б.Мечковська, М.О.Новікова, Ю.С.Степанов, В.М.Телія, М.І.Толстой, Б.А.Успенський). Вони не розглядають спеціально зазначену проблему, але опосередковано містять положення, що послужили підґрунтям для формування теоретичної бази нашого дослідження.

Вивчення мовних контактів повинно спиратися на лінгвістично релевантну інтерпретацію двох фундаментальних складових цього процесу - мови й культури - у їх взаємодії. Такий підхід забезпечує принципову можливість їх зіставного дослідження, що враховує просторово-часові модифікації, які виникають в процесі структурно-функціональної взаємодії лінгвальної й етнокультурної царин. Методика дослідження має комплексний характер: застосовуються метод кореляції мовних і культурних явищ, елементи компонентного, ареального та контрастивного аналізу, а також порівняльно-історичний метод.

Наукова новизна полягає в дослідженні сутності генезису лексичної системи в ситуації мовних і культурних міжетнічних контактів, зумовлених географічною дисперсією англійської мови; у виявленні тенденцій розвитку її лексичного складу в процесі етногенезу; в уточненні домінуючих екстралінгвістичних факторів та мовних процесів еволюції лексики AuE; в обгрунтуванні принципів і методів етнолінгвістичного підходу до опису такого специфічного шару лексики як новотвори з автохтонним компонентом; у з'ясуванні ролі значущих (універсальних та ідіоетнічних) характеристик контактуючих на теренах Австралії культур, що детермінують лексико-семантичні модифікації; у вивченні структурних і функціональних особливостей зазначених одиниць.

Особистий внесок здобувача. Автором вироблено та застосовано до автохтонно релевантних австралізмів методику дослідження мовних даних в етнолінгвістичному руслі; проведено вивчення особливостей та напрямків адаптаційних процесів лексико-семантичної системи в умовах етнокультурних контактів за межами споконвічної території функціонування мови.

Положення, що виносяться на захист:

1. Хід мовної еволюції визначається специфікою перебігу етногенезу, що охоплює процеси виникнення та розвитку етнічної системи з усіма її атрибутами, насамперед мовою та культурою. В умовах лінгво-культурних контактів етносів різних рангів (англосаксонського транспланта й архаїчного австралійського автохтона) етногенез набуває особливої форми, яка характеризується етнічною деструкцією на початкових етапах контактування, наступною взаємодією та контамінацією лінгво-культурних систем.

2. У ході адаптації англофонного етносу до умов нового середовища (в процесі культурно-лінгвістичного освоювання австралійської дійсності) транспортована етнічна система зазнала істотних трансформацій як у невербальній сфері культури, так і в сфері мови. Культурно-мовна динаміка охоплює модифікації в системі культурних концептів етноса-мігранта та формування на їх основі австралійських лексико-семантичних трансформацій, які містять також клас локалізмів з виразними автохтонними асоціаціями.

3. Опозиція “свій - чужий” слугує основою для невербальної (на рівні культурних концептів) і вербальної (на рівні лексикону) категоризації різних компонентів нового для транспортованого соціуму етнічного (біологічного та культурного) континууму.

4. Кореляція між культурною та мовною концептуалізацією оточуючої дійсності створює передумови для етнічно своєрідного засвоєння австралійського локусу англофонами - обумовленої атракції культурних концептів та заповнення лексико-семантичних лакун, а також для активізації варіативності в межах лексичної системи англійської мови.

5. Процес номінації реалій австралійського автохтонного оточення детермінований наявністю універсальних, спільних та ідіоетнічних характеристик номінованих об'єктів. У ході формування номінативних одиниць з автохтонним компонентом значення семантичні та словотворчі процеси обумовлюються також зосередженістю номінаторів на різних культурних ознаках денотатів.

Теоретичне значення дисертації полягає в з'ясуванні релевантних для етнолінгвістики понять “культура”, “мова”, “культурний потенціал”, “етносемантика” в їх співвідношенні та взаємодії; в узагальненні досвіду дослідження лексичної системи AuE, а також англійської мови як поліетнічного утворення в цілому; в окресленні домінуючих тенденцій розвитку лексичної системи AuE; у поглибленні уявлень про адаптаційні процеси, що відбуваються на лексико-семантичному рівні в умовах територіальної дисперсії мовної системи. Результати дослідження становлять певний внесок у розвиток такої галузі мовознавства, як ономасіологія, а також етнолінгвістики, когнітивної лінгвістики, інтерлінгвістики, в теорію мовних контактів, теорію мовної та концептуальної картини світу. Вироблені теоретичні принципи аналізу та опису лексики національно негомогенної мови можуть бути застосовані при вивченні матеріалу інших поліетнічних систем.

Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його основних положень та висновків при створенні словників та лінгвокраїнознавчих посібників, при читанні лекцій та проведенні семінарських занять із загального мовознавства, етнолінгвістики, соціолінгвістики, лексикології, лексикографії, історії англійської мови, а також лінгвокраїнознавства, культурології та етнографії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Особливості граматики й лексики варіантів поліетнічної англійської мови”, що опрацьовується в Запорізькому державному університеті (тему затверджено вченою радою ЗДУ, протокол № 12 від 14 лютого 2000 року; №0196U006579).

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, 3 розділів, загальних висновків, бібліографії, списку джерел фактичного матеріалу, 5 додатків, 4 рисунків та таблиці. Загальний обсяг дисертації - 274 сторінки (у тому числі основний зміст - вступ, 3 розділи, висновки - 210 сторінок), бібліографія містить 329 найменувань, список джерел фактичного матеріалу - 11 позицій.

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, формулюються його цілі й завдання, висуваються положення, що виносяться на захист, подається характеристика фактичного матеріалу й зазначаються методи його аналізу, з'ясовується новизна, теоретична й практична цінність отриманих даних.

У першому розділі “Етно-мовні контакти як фактор розвитку мов” викладаються філософські й теоретико-лінгвістичні основи дослідження, розглядаються типи кореляції структурних і функціональних параметрів таких феноменів, як мова та культура; визначаються роль етнічних контактів у лінгво-культурній еволюції етносу в цілому та в формуванні національної своєрідності австралійського англомовного соціуму, зокрема.

У другому розділі “Слово як акумулятор етнокультурної інформації” аналізується структурна (формальна й семантична) та функціональна кореляція словесного знака з культурною інформацією.

У третьому розділі “Етнолінгвістичний аспект формування автохтонно релевантних лексико-семантичних інновацій у системі сучасної англійської мови в Австралії” досліджуються австралійські лексико-семантичні новотвори з автохтонним компонентом значення в етноономасіологічному аспекті, вивчається динаміка номінативних, словотворчих процесів залежно від універсального/ідіоетнічного характеру об'єкта номінації.

У висновках робляться підсумки роботи й окреслюються напрямки подальших досліджень.

Додатки містять укладений автором дослідження словопокажчик австралізмів з автохтонним компонентом; схему трансформації культурних концептів; списки синонімічних рядів та редуплікованих форм, що демонструють варіювання номенів у процесі адаптації англофонів до умов австралійського етноценозу; таблицю, що узагальнює дані статистичної обробки аналізованого фактичного матеріалу.

Апробація роботи. Результати дослідження обговорювались на IV-ій Міжнародній конференції “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (Дніпропетровськ, 1997), VI-ій Міжнародній конференції “Семантика мовних одиниць” (Москва, 1998), V-ій Міжнародній конференції “Функціональна лінвістика: мова в сучасному суспільстві (Ялта, Сімферополь, 1998), USSE International Conference and Summer School “Cognitive/ Communicative Aspects of English” (Черкаси, 1999), VI-ій Міжнародній конференції “Функціональна лінгвістика: мова, культура, суспільство” (Ялта, Сімферополь, 1999), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 70-річчю факультету іноземних мов Харківського національного університету “Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, 2000).

Публікації. Різні аспекти досліджуваної проблеми відображені в 8 статтях без співавторів (5 з яких - у фахових виданнях України) та 6 працях у тезах і матеріалах зазначених конференцій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

англійський мова семантичний австралія

Транспортація англійської мови за межі споконвічної території (Британських островів) спричинилася до трансформування її системи. Цей процес супроводжувався модифікаціями в лінгво-культурній системі англофонів-мігрантів, спричиненими адаптацією до нових умов буття.

Контактування мов є наслідком взаємодії культур, осмислення, переосмислення й концептуалізації параметрів навколишнього середовища.

Сприйняття іноетнічного світу зумовлене особливостями процесу стикання культур і проходить етапи зіставлення, протиставлення та співвиміру концептуальних сфер, залежно з чим і обирається певна номінативна стратегія.

Ці положення дозволили змоделювати хід взаємодії концептуальних картин світу з точки зору лінгвальних наслідків цього процесу.

Культурна динаміка та внутрішньомовні процеси значною мірою зумовлені специфікою ширшої сфери етнічного простору: і мова, і культура співвідносні з нею структурно і функціонально.

“Багатовимірність” етнічної картини може бути представлена як співположення трьох континуумів: природнього (природна картина світу), культурного (концептуальна картина світу) і лінгвістичного (мовна картина світу).

Діяльність етнічного соціуму, спрямована на об'єкт довкілля, перетворює останній на артефакт: будучи піддані культурній концептуалізації, реалії зовнішнього світу неодмінно об'єктивуються й відображаються в мові. Кореляція культурної й мовної концептуалізації забезпечується відношеннями інтердепендентності мови й культури як у субстанційному, так і функціональному аспекті.

В цьому дослідженні і мова, і культура розглядаються в межах етногенезу, тобто у зв'язку з розвитком етносу, що формує їх. В руслі такого підходу культура розглядається широко - як реакція, відповідь етноса на вплив навколишнього середовища (системи етноценозу). Мова виступає як універсальний компонент культури, продукт і умова існування останньої, спосіб об'єктивації культури, один з каналів трансляції етнокультурної інформації.

Еволюція мови визначається цілим комплексом внутрішньомовних процесів та екстралінгвальних чинників, дякуючи яким формується унікальність національної мовної свідомості етносу. З-поміж останніх найбільш значущими є мовні контакти як фактор-каталізатор основних тенденцій мовного розвитку. Мовне контактування - це взаємодія структур, що мають особливості внутрішньої організації та функціональні зв'язки з середовищем - природою й суспільством, а отже, контактування - це умова й результат взаємодії культур як систем вищого (ніж мова) рівня.

Показовою в цьому відношенні є ситуація етнічних контактів на території Австралії. Внаслідок географічного переселення та культурно-лінгвальної міграції група англосаксів відгалузилась від свого автохтонного ядра і, змінивши середовище проживання, вступила у взаємодію з австралійським автохтонним етноценозом. Це призвело до утворення нового соціуму зі специфічним типом культури.

Екстралінгвальні чинники еволюції лексико-семантичної системи AuE пов'язані з впливом елементів австралійського етноценозу. В досліджуваному аспекті основними з них є: міра стабільності “генетичної” самобутності етносів у контакті; особливості етнічного характеру; психологічний стан етнічних груп на момент контактування; специфіка світосприймання та відчуттів; культурні чинники (універсальні/ідіоетнічни риси контактуючих культур); соціо-культурна гомогенність/гетерогенність; тип логіко-структурної інтеграції культурної й мовної картин світу; особливості географічного положення території проживання контактуючих сторін, природні умови Австралії; історичні фактори (зокрема етапи колонізації); межі мовних територій.

В якості лінгвістичних параметрів, актуальних для контактних ситуацій, розглядалися гомогенність/дифузність мовного ландшафту та відкритість мовної системи для інновацій. Значущими є також особливості соціо-лінгвістичного й структурного стану типологічно відмінних систем англійської мови й аборигенних мов Австралії на час контакту.

Лінгвістичні наслідки впливу зазначених чинників проявляються, зокрема, в збагаченні словникового фонду системи англійської мови за рахунок формування в австралійському локусі лексико-семантичних іновацій з автохтонним компонентом. З одного боку, простежуються процеси активізації лексико-семантичної варіативності англійського фонду - поява нових слів і нових значень, а, з іншого боку, словниковий склад AuE поповнюється запозиченнями. Особливістю шару лексико-семантичних іновацій з автохтонним компонентом є те, що його одиниці відрізняються актуалізацією культурного компоненту, який корелює з формальними й семантичними характеристиками зазначених одиниць.

У розділі 2 метод дослідження мови в контексті діалектичної єдності з культурою екстрапольовано на рівень слова. Встановлення структурно-функціональних кореляцій центральної одиниці мови з системними параметрами культури формує передумови для з'ясування того, яким чином системні характеристики культури віддзеркалюються в структурі й семантиці слова. При цьому семантичний аспект є домінуючим, оскільки саме в семантиці через “сітку” культурно маркованих смислів маніфестуються способи взаємодії лексичної й етнокультурної систем.

З точки зору семантики, культурна інформація корелює з різними рівнями лексичного значення. У найменуваннях етнокультурних ендемиків (реалій) культурний компонент зосереджується в понятійному ядрі значення і співвідноситься з його денотативним та сигніфікативним аспектами. Якщо ж культурна інформація пов'язана з фоновими знаннями, то культурний компонент корелює з конотативним аспектом лексичного значення (В.І.Заботкіна).

Реалії несуть в собі інформацію про специфічні риси системи етноценозу і включають номени предметів побуту, релігійної атрибутики, фантастичних об'єктів, найменування природних особливостей проживання етнічного соціуму тощо: katta “an Aboriginal digging stick”, lerp “insect secretion used by Aborigines to prepare a luscious drink”, gina-gina “a dress worn by an Aboriginal woman”, churinga “an Aboriginal sacred object”, yahoo “an evil spirit in Aboriginal culture”, morning glory cloud “a frequent occurence in the Gulf country, a low bank of clouds, rain and sunshine afterwards”.

Над лексичною групою з культурно зумовленим ядром значення кількісно переважає лексика з культурно зумовленою конотацією. Той факт, що культурно релевантні компоненти значення перебувають на периферії семантичної структури відповідної лексичної одиниці, свідчить про універсальність сприймання сутнісних характеристик об'єкта номінації та про етнічну своєрідність сприйняття його окремих ознак мовним співтовариством.

Ядро значення досліджуваного класу лексичних одиниць акумулює елементи культурної інформації універсального характеру. У семантичній структурі слова це актуалізується наявністю спільних сем (за Є.М.Верещагіним, загальнолюдських семантичних доль) у різних етнічних уявленнях про явища навколишньої дійсності. Для реалій обов'язковою є також наявність національно-специфічного компоненту значення з домінуючою роллю останнього.

В системному аспекті слово являє собою знак (мовний та культурний). Культурна маркованість форми слів стає очевидною при розгляді запозичень-автохтонізмів. Вони часто проникають у систему реципієнта разом з реаліями чи поняттями: : alcheringa, Uluru, billabong, gin, lubra в AuE. Деякі з них стають національними символами й сприймаються як такі і на міжетнічному рівні (boomerang, budgie, kangaroo, koala; tomahawk, wigwam; caribou, igloo, Manitou, toboggan), і в межах окремих систем. Найменування таких специфічних для Австралії явищ, як billabong, willy willy, jackeroo, wombat уже сприймаються англофонним населенням Австралії не як запозичення з системи чужої культури - у аборигенів, а як англійські назви невід'ємних атрибутів австралійської дійсності.

Враховуючи те, що всі рівні словесного знака корелюють з культурною інформацією, ми дійшли висновку, що слово має культурний потенціал - здатність акумулювати, консервувати й транспортувати в часі та просторі інформацію про етнокультурну еволюцію етносу.

Теоретичне узагальнення функціональних характеристик слова, що діють у системі етнокультури, дозволяє нам віднести до них такі: дистинктивну, інтегруючу, сакральну, міфопоетичну, акумулятивну, когнітивну, комунікативну, репрезентативну, категорізуючу, анотативну та естетичну.

У розділі 3 вивчаються лексико-семантичні трансформативні процеси у системі англійської мови в умовах контактів англофонів з автохтонами австралійського континенту. Основна увага при цьому зосереджується на питанні про детермінованість лексико-семантичних модифікацій трансформаціями в царині культурних концептів та символів, які простежуються в системі англофонного етносу в період, коли той змушений засвоювати сегменти чужої етнічної картини світу.

У культурному плані етнічна своєрідність освоєння позамовної реальності знаходить відродження в зумовленій атракції певних культурних концептів, а також в їх модифікації, а в мовному відношенні - в заповненні відповідних лексико-семантичних лакун та формування сфер максимальної концентрації австралійських автохтонно-релевантних лексико-семантичних інновацій.

Систематизація матеріалу проводилась на підставі об'єднання одиниць в лексико-тематичні групи (ЛТГ) з урахуванням представленості в них певних компонентів системи інтродукованого етноценозу. Л.М. Гумильов виділяє 7 елементів: рослини, тварини, ландшафт, люди, взаємовідносини з сусідами, матеріальна й духовна культура, мова. Елементи етноценозу справляють деякий вплив на специфіку формування культурних концептів, співвідносних з об'єктами номінації.

Сфери концентрації австралійських автохтонних лексико-семантичних інновацій складають 13 ЛТГ. Такі компоненти етноценозу, як рослини, тварини й ландшафт, об'єднує географічна культурна сфера, що включає ЛТГ “Флора”, “Фауна”, “Ландшафт” (79 одиниць), “Метеорологічні умови, явища природи” (44 одиниці), “Австралия та її регіони” (92 одиниці). ЛТГ “Флора” і “Фауна” в цій роботі не розглядаються, оскільки вже були грунтовно вивчені в AuE (S.Baker, M.Morris, W.Ramson, G.Turner, В.О.Коваленко, Л.Д.Почепцова, О.П.Рукіна, Е.М.Фадєєва). Антропоцентрична культурна сфера представлена ЛТГ “Місцевий житель, абориген” (175 одиниць). Взаємовідносини з сусідами відображає соціально-економічна культурна сфера, що охоплює ЛТГ “Налагодження контакту європейського населення з корінним” (55 одиниць), “Поселення аборигенів, займана ними територія” (12 одиниць). Матеріальна й духовна культура об'єднує кілька культурних сфер: військово-побутову з ЛТГ “Зброя, знаряддя праці аборигенів” (78 одиниць), побутову - ЛТГ “Побут аборигенного населення” (48 одиниць), “Житлові споруди аборигенів” (13 одиниць), а також сакральну - ЛТГ “Релігія й міфологія аборигенів” (76 одиниць). Мова представлена вербальною культурною сферою, що включає ЛТГ “Англійська мова в Австралії” (15 одиниць). Кількісне збагачення терміносистем, співвідносних з такими актуальними для австралійської картини поняттями, як “заглиблення в ґрунті”, “вітер”, “абориген”, “бумеранг”, “злий дух, диявол у аборигенів”, “ініціація”, “англійська мова в Австралії” свідчать про значущість та культурну розробленність зазначених реалій.

Було встановлено, що в основі мовної й культурної концептуалізації різних сегментів австралійського етноценозу лежить опозиція “свій-чужий”.

Процес адаптації англофонів до австралійського етноценозу реалізується через переструктування функціонально значущих компонентів сфери культурних концептів, а потім і вербальної сфери.

Всю сукупність наявних модифікацій можна поділити на три типи: збереження споконвічних культурних концептів (“бог”, “диявол”); модифікація понять, що лежать в основі окремих концептів (“природа”, “людина”, “центр”,“батьківщина”, “дім”, “вогнище”, “мова”); поява нових этнокультурних цінностей й концептів - “the Bush”, “the Tyranny of Distance”, “Mateship”, “Australian”, “Australian Idiom”, “Aboriginal”.

Перший тип трансформацій пов'язаний з тим, що загальнолюдські, побутовані на універсальному розумінні сутності й облаштування світу поняття, що зберігаються за умови будь-яких модифікацій у культурно-концептуальному апараті етнічної системи - “природа”, “людина”, “батьківщина”, “дім”, “бог”, “рідна мова” - можуть набути нове витлумачення.

Збереження культурних концептів справило вплив на вибір певних одиниць у якості мотивуючих основ номінації. Так, для позначення “вогнища - місця для приготування їжі (у аборигенів)” були обрані одиниці як автохтонного походження (mirrnyong), так і англійські (oven, native oven). Зауважимо, що традиційний англійський термін fire не вживається на позначення “вогнище в аборигенів”. Вживання лексеми oven - “a small furnace” в якості основи для найменування не випадкове і, на наш погляд, відображає специфіку способу життя аборигенів, в якому відсутній культ домашнього вогнища. Лексема fire виявилась непридатною для позначення чужого культурного об'єкту, хай і аналогічного. В основі цього явища лежить збереження споконвічного (британського) концепту “вогнище”. Як показують спостереження, така стабільність у концептуальній сфері відносна. При зіставленні компонентів семантичної структури fireplace (споконвічна реалія) та native oven (интродукована реалія) виявляється певна динаміка (рис. 1) ,

Рисунок 1. Збереження й модифікація культурних концептів (на прикладі поняття “вогнище”)

закономірна для першого типу трансформацій, викликаних адаптивними процесами. У понятті “вогнище” зберігаються компоненти концепту “вогонь”, які мають універсальний характер і тому є стійкими. Асоціативний зв'язок з ознакою “домашнє, сімейне” в процесі номінації реалії життя аборигенів утратився. Трансформації піддано компонент “споконвічний”: простежується заміна елемента “британське” на “австралійське, аборигенне” з метою уточнення характеристики інокультурної реалії. Натомість вводиться новий компонент - “незначне, невелике за розміром”, який під впливом зазначеної заміни набував нової інтерпретації - “примітивне”. Стійкість культурного концепту забезпечується інертністю етнокультурної системи, прагненням етносу до збереження споконвічного культурного спадку. Наявні модифікації спричинені адаптацією етнічної групи до нових умов існування. Як стабільність, так і модифікації у сфері культурного концепту забезпечують культурну й мовну фіксацію кваліфікативної, категоризуючої діяльності англофонів. Процеси категоризації та кваліфікації в цьому разі спираються на порівняння та протиставлення універсальних та ідіоетнічних характеристик денотату, іншими словами - на опозицію “свій - чужий”.

Другий тип модифікацій чітко проявляється у разі зміщення денотатів. Мовний матеріал показує, що поняття, яке лежить в основі збереженного споконвічного концепту “батьківщини”, зазнало модифікації “Англія - Австралія”: “England” - parent country (land, state), home, mother country (land) (XVIII - поч. XIX ст.) > old country, tight little island (сер. XIX ст.) > Johnniedom, Fog Land, Cold Country, over there (поч. ХХ в.). Экспліцитно виражені компоненти parent, home, mother > fog, cold, there свідчать про розподіл конотацій по шкалі “свій - чужий”. Зростання національної самосвідомості зумовлює формування негативного ставлення до поняття “батьківщина Англія”, що спричинилося до вживання лексичних одиниць на зниженому стилістичному рівні - Cold Country “a jocular name for Great Britain”, а також стимульовало включення демінутивного суфікса у словотвірну модель - Johnniedom. Перенесення поняття “батьківщина” на Австралію в XIX столітті ілюструє використання лексичних одиниць, що позначають британські культурні реалії в якості термінів територіально-адміністративного поділу Австраліі: county “one of a number of territory divisions in each Australian Colony”, province “used of the Port Phillip District to designate its relationship to New South Wales”, shire “a rural administrative district in some Australian States”. Про цілком протилежне зміщення денотатів свідчить використання антонімічних пар в якості основи номінації: tight little island “England” - the wide brown land “Australia”.

Третій тип трансформацій пов'язаний, зокрема, з формуванням нового національного культурного концепту австралійського буша і появою величезного за кількістю та розмаїтого за характером розряду слів та виразів (за даними В.І.Скибіної, 152 лексичні одиниці), що відображають модифікацію англосаксонського менталітету, формування нової етнічної культурі й особливості зміни структури AuE (див. Т.О.Малікова, Г.О.Орлов, Л.Д.Почепцова, G.A.Wilkes). The Bush відіграє роль етнічного диференціатора з акцентом на унікальності австралійського феномену (етнічного характеру й способу життя) (порівн. поняття `the frontier' для американців, “Сибір” для росіян, “Хортиця” для українців). Така етнокультурна кваліфікація Буша забезпечила викристалізування локально-маркованої лексики в ХIХ столітті: bush fashion “in a very indifferent style”, bush ballads “the commonest types of Australian poems, often very spirited, but often also very rugged”, bush week “a time in which people from the country come to, and are reputed to go 'on' the town”, bush capital “a (derisive) name for Canberra”. Значущість нового культурного концепту стимульовало складні внутрішньомовні процеси дивергенції окремих компонентів семантичної структури лексичних одиниць. Подібні процеси пов'язані з глибинними модифікаціями лексики й повинні стати об'єктом окремого фундаментального дослідження, спрямованого на системне вивчення лексичних одиниць AuE з точки зору формування їх етносемантики - відображення етнічних особливостей (культурних традицій, інтуїцій та асоціацій) мовних колективів у структурі лексичного значення номінативних одиниць.

Діахронічне вивчення фактичного матеріалу дозволило з'ясувати, що лексика, яка тематично відображає особливості австралійського автохтонного етноценозу, з'являється в англійській мові з 1671 року (great south land, New Hollander). Найбільш інтенсивно процес номінації відбувається в XIX столітті в період бурхливого розвитку економіки й сільського господарства. У XIX - XX століттях простежується розвиток видової термінології, активізація конотацій у семантичній структурі лексичних одиниць, розвиток образності.

Незважаючи на значні зовнішні відмінності англосаксонської й австралійської етнокультурних систем, які гіпотетично мали б забезпечувати інтенсивне проникнення автохтонного елементу в англійську мову, основою в процесі номінації стала англійська лексика - 72,9%. Аборигенні запозичення складають лише 24,7%, інші запозичення - 2,4%. Акцентуація номінаторів на універсальних характеристиках реалій визначає вибір англійських одиниць як твірної основи номінації; специфічні характеристики відображають запозичення-аборигенізми (австралійські, индіанські, африканські).

Англійська лексика кількісно переважає (382:73) в ЛТГ, співвідносних з географічною, антропологічною та сакральною культурними сферами. Це пов'язано з універсальністю нейрофізіологічних властивостей людського сприйняття та характером формування фундаментальних знань про світ.

Англійські та запозичені автохтонні одиниці в кількісному відношенні представлені однаково (104:97) в ЛТГ, які співвідносяться з соціально-економічною, побутовою та військово-побутовою сферами. Паритетність підтримується адекватною наявністю як ідіоетнічних, так і універсальних культурних рис у етносів, які контактують.

ЛТГ “Англійська мова в Австралії” представлена виключно англійською лексикою, що пояснюється унікальністю феномена.

Більше половини (58%) досліджуваних одиниць включаються в парадигматичні відношення в системі AuE, утворюючи синонімічні ряди й дублетні пари. Інтенсивний розвиток термінології з близькою семантикою викликаний культурною дезорієнтацією поселенців у автохтонному етноценозі, поступовою деталізацією знань про реалії нового оточення, прагненням до відображення різноманітних сторін денотату та різним способам семантичного кодування.

Синонімічні одиниці виявляють локальну, соціо- і етнокультурну, а також стилістичну маркованість. Вивчення синонімічних груп у діахронії виявило ускладнення (деталізацію) семантики з плином часу, інтенсифікацію конотативного компонента.

Дериваційні процеси, подібно до номінативних, корелюють з культурним типом об'єкта номінації. Культурний аспект реалізується в словотворчій структурі таким чином: у разі універсального характеру номіна - шляхом інкорпорації англійського компонента; у випадку ідіоетнічного характеру реалії - інкорпоруванням автохтонного або іншого запозиченого компонента.

ВИСНОВКИ

Залежність лінгвальних процесів від особливостей етногенезу глибоко прихована в механізмах мовних трансформацій, що сформувалися в ході етногенезу. Традіційний підхід не дозволяє виявити сутність наявних мовних процесів і отримати відповідь на питання, чому в кожному з ареалів свого поширення англійська мова трансформовувалася в тому чи іншому напрямку (з певними особливостями).

Проведеним дослідженням встановлено, що для процесу лінгвокультурної адаптації англофонного етносу до автохтонних умов функціонування характерна наявність двох компліментарних тенденцій.

Перша тенденція, що проявилася на початкових етапах освоєння Австралії англосаксами, полягала в деструкції автохтонного світу, порушенні його цілісності. На рівні мовної системи ця тенденція проявляється в економії мовних засобів, розширенні варіативности англійського фонду, переструктуруванні елементів семантичної структури лексичних одиниць, перерозподілі культурних смислів.

Друга тенденція, пізніша, полягає у збереженні окремих елементів автохтонного світу, проникненні реалій архаїчної культурної системи в англосаксонський культурний комплекс і адаптації в ньому. Трансформуючись, автохтони зберігають відносну стабільність і цілісність. При цьому система транспортованої англійської мови прагне до акумулювання іншомовного компоненту, розширення засобів за рахунок запозичень-аборигенізмів.

Першу тенденцію можна охарактеризувати як прагнення до універсалізації базового культурного компоненту - культурних смислів, спадку й творчості. Другу - як спрямованість на його специфікацію й диференціацію.

Рівновага обох тенденцій-антиномій отримується дією базової культурної опозиції “ототожнення vs протиставлення”, що реалізується в мові. Напрямок і потужність дії цієї базової антиномії не однакові у різні періоди етнічного розвитку, що визначає динаміку надходження автохтонного компонента до системи англійської мови. В цьому процесі простежується нерівномірність. Етнічне несхвалення на початкових етапах колонізації в лінгвальному плані проявляється в активізації негативного модуса конотативного аспекту семантичної структури досліджуваних одиниць. У дальшому динаміка лінгвокультурного міжетнічного контактування на території Австралії призводить до етнічного зближення: контамінації етнокультурних та мовних реальностей і утворення англо-австралійського (Euroaustralian) культурного ареалу.

Вироблений нами підхід до вивчення лексики з автохтонним компонентом може бути екстрапольований на матеріал інших територіальних варіантів англійської мови, що в перспективі відкриває можливість напрацювання загальної теорії лінгво-культурогенезу, а також практичної реалізації проекту міжваріантного лінгвокультурологічного словника.

ЛІТЕРАТУРА

Перелік праць, опублікованих за темою дисертації:

1. Деякі особливості запозичень з автохтонних мов (на матеріалі канадського варіанта англійської мови)// Вісник Запорізького держуніверситету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗДУ, 1998. - № 1. - С. 73 - 75.

2. Межэтнические контакты как фактор генезиса языка. Придніпровський науковий вісник. Філологія. - Запоріжжя: Вид-во “Наука і освіта”, 1998. - № 51 (118). - С. 16 - 20.

3. Религия и мифология как факторы модификации лексико-семантической системы в условиях культурно-языковых контактов (на материале австралийского варианта английского языка)// Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія “Філолгія”. - К.: Видавничий центр КДЛУ, 1999. - Т.2. - № 2. - С. 137 - 144.

4. Слово в системі етнокультури: функціональний аспект вивчення// Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогичного університету ім. М.П.Драгоманова. - К.: Логос, 1999. - Ч. IV. - С. 74-84.

5. Культурно-языковые контакты и эволюция английского лексикона на территории Австралии// Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки.- Запоріжжя: ЗДУ, 1999. - № 2- С. 65 - 68.

6. Межэтнические контакты как фактор развития семантики лексических единиц (на материале вариантов английского языка)// Язык и культура: Национальные языки и культуры в их специфике и взаимодействии. Серия “Фило-логия”/ Ин-т Межд. отношений Киевского госуд. ун-та им. Т.Г.Шевченко, Ин-т языкознания; Общ. ред. С.Б.Бураго. - Киев: Изд. Дом Дмитрия Бураго, 2000. - Т.3.- Вып.1.- С. 148-154.

7. Лингвистические особенности контактной ситуации на территории австралийского континента// Язык и культура. Язык и художественное творчество/ Ин-т Международных отношений Киевского госуд. ун-та им. Т.Г.Шевченко, Ин-т языкознания; Общ. ред. С.Б.Бураго. - Киев: Изд. Дом Дмитрия Бураго, 2000. - Т.3.- Вып.2.- С. 206-212.

8. Внешние факторы эволюции лексикона в условиях этно-культурных контактов (на материале английского языка в Австралии)// Лингвистические исследования иностранных языков: Сборник научных трудов/ Запорожский ин-т госуд. и муниципальн. права; Отв. ред. В.П.Прохоров. - Запорожье: “Видавець”, 1999. - С. 50 - 63.

9. Культурно-исторический фон в этносемантике// Семантика языковых единиц: Доклады VI Международной конференции/ Министерство общего и спец. образования Российской Федерации; МГОПУ. - М.: Изд-во “СпортАкадем Пресс”, 1998. - Т.1. - С.148-151.

10. К вопросу языковой вариативности: некоторые проблемы перевода и лексикографии// Мова і мовлення: єдність системного і функціонального аналізу мовних одиниць. Матеріали IV Міжнародної конференції “Франція та Україна: Науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”. - Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997. - Т. I, ч. 1. - С. 64-66 .

11. Язык как средство и отражение этногенеза. Функциональная лингвистика: язык в современном обществе. Материалы V Междунар. конференции по функциональной лингвистике/ Ин-т языковедения им. А.А.Потебни, Отд. языка и лит-ры РАН, Таврический Нац. ун-т им. В.И.Вернадского. - Ялта, Симферополь: CLC, 1998. - C. 69 - 70.

12. Interethnic Communication as a Factor of Word-Stock Evolution// Cognitive/ Communicative Aspects of English: International Conference and Summer School/ USSE - Cherkasy: Cherkasy State University, 1999. - P.94.

13. Язык и культура - феномены социальной истории// Функциональная лингвистика. Язык. Культура. Общество. Материалы VI Междунар. конференции по функциональной лингвистике/ Ин-т языковедения им. А.А.Потебни, Отд. языка и лит-ры РАН, Таврический Нац. ун-т им. В.И. Вернадского. - Ялта, Симферополь :CLC, 1999. - C. 75 - 77.

14. Формирование лексикона и динамика культурных концептов// Іноземна філологія на межі тисячоліть. Тези доповідей Міжнарод. наукової конференції, присвяченій 70-річчю факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Каразіна. - Харків: Константа, 2000. - С. 122 - 124.

Размещено на Allbest.ru