Літературна мова та її стилі

Офіційно-діловий стиль - це мова ділових паперів, розпоряджень, постанов, програм, заяв, автобіографій, резолюцій, протоколів, законів, актів, наказів, анкет, розписок тощо.

Науковий стиль - різновид літературної мови, що використовується в науці, освіті й виконує пізнавально-інформативну функцію. Проблемою наукового стилю на сучасному етапі розвитку - ускладненість, вживання іншомовних термінів. В наш час наука повинна тяжіти до спрощення і доступності, а також використовувати власне українські терміни (за умови їх наявності), а не замінювати їх іншомовними без вагомої причини.

Розмовний стиль застосовують в побутовому мовленні та повсякденному спілкуванні. Для нього характерні непідготовленість, автоматизм, участь мовців; емоційність, експресивність, конкретне мислення, оцінний характер повідомлення, міміка, жести. Існує два різновиди стилю літературне і побутове мовлення. Перше додержує норм літературної мови, друге має діалектні особливості, позамовні елементи, жаргонну лексику.

Публіцистичний стиль - функціональний стиль літературної мови, що використовується у сфері масової інформації (мова преси; мова радіо і телебачення)

Політичні, культурно-духовні процеси, розвиток засобів масової інформації зумовили виникнення думки серед лінгвістів про існування інформаційного стилю мовлення та спричинили дискусії між прибічниками різних поглядів на класифікацію функціональних стилів та різновидів їх. На нашу думку, новий стиль мовлення з різновидами публіцистичного стилю має більше спільного, ніж відмінного. Відповідно до принципів традиційної класифікації в мовознавстві структура цього стилю не є достатньою для виділення його в окремий функціональний різновид, Тому його потрібно розглядати як підвид публіцистичного стилю - інформаційно-публіцистичний.

Особливим у лінгвостилістиці є художній стиль мовлення. Він використовує елементи всіх стилів, проте вони виконують естетичну функцію. Основна його комунікативна функція - естетично-інформативна. Інформація передається тут не через повідомлення фактів, авторську оцінку, а через образи. Незважаючи на твердження деяких дослідників про недостатність аргументів, що дозволяють виділити художній стиль як повноцінний функціональний різновид, ми схиляємось до думки, що тексти художнього стилю неможливо навіть приблизно розподілити між іншими стилями мови, тому виділення його окремо є доцільним.

Відродження церкви зумовило широкий потік богословської літератури. Мовознавці схиляються до думки про виділення в сучасній лінгвістиці ще одного функціонального різновиду мови - конфесійного.

На нашу думку, є достатньо підстав виокремити конфесійний стиль як один з повноправних функціональних стилів української мови. Конфесійний стиль має свої функції, зокрема, він уможливлює спілкування представників певної конфесії між собою, парафіян і священнослужителів, а також кожного мовця з Богом. Отже, визначальними функціями цього стилю є комунікативна (її особливість в тому, що ми маємо специфічний тип адресатів) і функція впливу

Тексти цього стилю в основному мають специфічну організацію на лексичному рівні: значна кількість маркованих релігійних слів, численні лексичні запозичення, широке використання синонімів, антонімів, тропів. Частотне вживання складних номінацій, які посилюють урочистість конфесійного мовлення. Усе це свідчить про багатство й своєрідність лексичної системи конфесійного стилю. Для синтаксису характерний інверсійний порядок слів, який підкреслює урочисту піднесеність мови. Поширені повтори слів, словосполучень і речень, за допомогою яких наголошується певна думка. Конфесійний стиль вирізняється символічними назвами.

Крім того можна виділити специфічні жанри конфесійного стилю: молитва, послання, проповіді, акафіст. Усе це дає підстави говорити про окремий стиль української мови - конфесійний.

В сучасному мовознавстві ведеться дискусія про визнання окремішності епістолярного стилю. Деякі вчені (К. Ленець, Л. Мацько, С.Єрмоленко, М. Пилинський, В. Передрієнко), зазначають наявність особливої сфери використання епістолярних текстів, визначають жанрами епістолярного стилю листи, щоденники, мемуари, дорожні нотатки.

Проте, на нашу думку, недостатньо підстав для визначення епістолярного стилю як окремого функціонального стилю. Доцільнішою є твердження, що залежно від змістового наповнення і структурно-семантичних одиниць тексти вищеназваних творів розподіляються між різними функціональними стилями.

Отже, на нашу думку в сучасному мовознавстві слід виділити шість функціональних стилів: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний, конфесійний. Тексти інформаційного віднести до інформаційно-публіцистичного підстилю публіцистичного стилю, а епістолярій залежно від змістового наповнення і структурно-семантичних одиниць розподілити між різними функціональними стилями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арешенко Ю. Класифікація функціональних стилів і вивчення стилістики у вищій та середній школі // Українська мова та література в школі. - 1993. - №1. - С.43-44.

2. Бабич Н. «Місцеві мови» у сучасному релігійному стилі // Християнство й українська мова. - Львів, 2000. - С.20-26.

3. Баранник Д.Х. Актуальні проблеми дослідження мови масової інформації // Мовознавство. - 1983. - №6. - С.13-17.

4. Баранник Д.Х. До питання про «інформаційний стиль» мови // Сучасна українська літературна мова: Стилістика / за заг. ред. І.К.Білодіда. - К., 1983. - С.3-10.

5. Баранник Д.Х. Мовна структура публіцистичного стилю (До питання про майстерність публічного виступу) // Українська мова та література в школі. - 1978. - №6. - С.27-34.

6. Булах О.Н. Епістолярний стиль чи епістолярний жанр // Мовознавство. - 1982. - №6. - С.16-19.

7. Дзюбишина-Мельник Н. Ще один стиль української літературної мови // Культура слова. - К., 1994. - Вип. 45. - С.14-20.

8. Єрмоленко С.Я. Стилістика. Категорії стилістики // Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності та культури мови. - К., 1999. - С.260-342.

9. Зелінська Н.В. «Який він, науковий стиль?» // Культура слова. - К., 1988. - Вип. 29. - С.13-17.

10. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. - К., 1992. - 217 с.

11. Куньч З. Церковна проповідь і проблеми культури мови стилі // Християнство й українська мова. - Львів, 2000. - С.436-443.

12. Ленець К.В. Епістолярний стиль // Стиль і час: Хрестоматія. - К., 1983. - С.160-198.

13. Майданович Т. Собор української мови (Формування духовного стиль) // Християнство й українська мова. - Львів, 2000. - С.335-342.

14. Мамчур І. Функціональні стилі мовлення а аспекті сучасного мовознавства інформації // Дивослово. - 2001. - №9. - С.13-17.

15. Мацько Л.І. Стиль як основне поняття стилістики // Українське мовознавство. - К., 1993. - Вип. 17. - С.29-35.

16. Непийвода Ф. Стилі мови і їх ознаки // Українська мова та література в школі. - 1979. - №8. - С.30-38.

17. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / за заг. ред. І.К. Білодіда. - К., 1983.

18. Чередниченко І. Нариси із загальної стилістики сучасної української мови. - К., 1962. - 495 с.

ДОДАТОК 1

Таблиця - Стилі і жанри мовлення

Размещено на Allbest.ru