Методи прикладної лінгвістики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методи прикладної лінгвістики

мовознавство інтроспекція лінгвістика моделювання

Мовознавство використовує всі загальнонаукові та конкретнонаукові методи дослідження:

а) загальнонаукові методи:

- аналіз;

- синтез;

- індукція,

- дедукція;

- аналогія;

- моделювання;

- абстрагування;

б) конкретнонаукові методи - теоретичні;

- формалізація;

- гіпотетичний;

- історичний

- логічний;

в) конкретнонаукові методи - емпіричні:

- спостереження;

- порівняння;

- підрахунок;

- вимірювання;

- експеримент.

Інтроспекція - різновид спостереження, самоспостереження на основі інтуїції.

Індукція - метод узагальнення результатів окремих конкретних спостережень й експериментів (шлях від конкретного до загального).

Дедукція - метод переходу від загальних тверджень до конкретного умовиводу. Метод гіпотез - полягає в побудові припущення щодо їхніх ознак, чинників, закономірностей, способів існування тощо.

Аналіз і синтез - перший передбачає розділення цілого на частини й опис кожної з частин і зв'язків між ними, другий - поєднання частин у цілісну систему.

Порівняння використовується з метою вияву спільних і специфічних ознак двох явищ, розбіжностей між ними за певними параметрами.

Формалізація як загальнонауковий метод ґрунтується на встановленні відповідності досліджуваних об'єктів, їхніх ознак і відношень до сталих, добре доступних для огляду й можливих для ототожнення матеріальних конструкцій, які дають змогу виявити й фіксувати сутнісні особливості предмета вивчення.

Ідеалізація - процес творення ідеалізованих об'єктів на підставі припущення про їхню тотожность.

Експеримент передбачає емпіричну перевірку гіпотези на практиці, розв'язання проблеми досвідним шляхом на підставі анкетування, опитування, вимірювання, статистичного аналізу й обробки отриманих результатів (широко застосовується асоціативний експеримент).

Фальсифікація полягає в навмисному висуненні хибної гіпотези задля встановлення об'єктивних закономірностей або взагалі в доведенні хибності гіпотези шляхом її емпіричної перевірки.

Моделювання є сукупністю способів ідеалізації й абстрагування, аналізу й синтезу з метою мисленнєвого й формалізованого (спрощеного) представлення об'єктів (оригіналів) дослідження.

Методи лінгвістики

Розроблення системи методів лінгвістики має два етапи: перший характеризується становленням власне лінгвістичних методів, другий - використанням методів інших наук щодо аналізу мови й її продуктів.

Серед найбільш загальних методів лінгвістики є порівняльно-історичний, типологічний, зіставний, структурний, функціональний і конструктивний методи.

Порівняльно-історичний метод - це сукупність процедур реконструкції походження мов від прамов, установлення еволюційних змін і закономірностей розвитку споріднених мов шляхом їхнього порівняння на різних етапах формування.

Метою типологічного методу є диференціація мов світу залежно від їхніх структурних, граматичних і функціональних рис безвідносно до генетичної спорідненості.

Зіставний метод - головний метод контрастивної лінгвістики, спрямований на вияв спільних і специфічних рис зіставлюваних мов на всіх рівнях і в мовленні, тексті.

Структурний метод як головний спосіб аналізу мови у структурній парадигмі представлений різноманітними методиками синхронного аналізу мовних явищ як варіантів відносно складників цілісної систем и мови - інваріантів, які перебувають у жорстко детермінованій внутрішній ієрархії відношень.

Функційний метод, розроблений у межах прагматичної парадигми, передбачає дослідження мови в дії, у процесі функціювання з огляду на цілеспрямовану природу мовних одиниць і явищ.

Конструктивний метод також є загальним методом лінгвістики, що передбачає побудову й конструювання об'єкта дослідження у вигляді спрощеної, гіпотетичної абстрактної схеми.

Важливу роль у сучасному мовознавстві відіграють і лінгвостатистичні методи, що встановлюють частотність звуків, букв, їхніх сполук, слів із метою укладання частотних словників різних мов.

Перед описовою лінгвістикою стоїть завдання описати факти мови різних рівнів, тобто метод класифікування - виявлення сітки параметрів, які дають змогу охопити всі релевантні (в теорії) властивості мовних структур. Теоретична лінгвістика формує власне уявлення про релевантність в концептуальних моделях мови. Концептуальні моделі не просто описують, а пояснюють спостережувані факти, передбачаючи, наприклад, умови їхньої появи.

Поняття «лінгвістичної моделі» виникло в математичній лінгвістиці, оскільки формалізований запис. який дає змогу отримувати правильні тексти, і є модель якоїсь мови. Будь-яка формальна модель - це наявність однозначно заданих обєктів, відношень, які повязують ці обєкти і правил поводження з ними.

Метод моделювання мови і мовних теоретичній лінгвістиці загалом відповідає ідеї моделюванню у природничій сфері. Метод моделювання використовують тоді, коли безпосередньо вивчити об'єкт моделювання із тієї чи іншої причини важко чи неможливо. Типовим прикладом є мислення людини і мова в усіх виявах.

У теоретичній лінгвістиці часто використовують такі типи моделей:

ь компонентні моделі чи моделі структури (з чого зроблено Х);

ь передбачувальні моделі (передбачити поведінку Х за тих чи інших обставин);

ь імітувальні моделі (зовнішньо поводити себе як Х);

ь діахронійні моделі (як і чому змінюється Х з плином часу).

Існують й інші підстави класифікування лінгвальних моделей, виокремлюють аналізувальні й синтезувальні лінгвальні моделі.

Найважливішою властивістю методів прикладної лінгвістики є оптимізація. Під оптимізацією розуміють такий опис (модель) проблемної ділянки, за якого ця ділянка зберігає ті суттєві властивості, необхідні для цієї практичної задачі. Якщо для теоретичного дослідження передбачено повний опис проблемної ділянки з усіма складностями, то прикладний оптимізований опис має бути задовільним тільки для цієї конкретної задачі..

Існують два типи моделей опису мовленнєвої діяльності -- описові і відтворюючі.

Моделі описового (пояснювального) типу принципово можна застосовувати, не очікуючи від них певних результатів щодо породження мовленнєвого продукту, близького до того, який створила б людина. Моделі відтворювального типу набувають цінності тоді, коли справлений ними результат подібний до того, який був би отриманий внаслідок діяльності людини.

У мовознавстві праці, присвячені питанню моделювання мовленнєвої дійсності, одержали назву «теорія моделей спілкування

Мовленнєва комунікація починається з мотивації мовця => комунікативний намір => втілення цього наміру => досягнення комунікативної мети.

Основна одиниця мовленнєвого спілкування - це мовленнєвий комунікативний акт, що як закінчена частина мовленнєвої дії має межі.

Размещено на Allbest.ru