Роль сенсоризмів у створенні художньої образності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль сенсоризмів у створенні художньої образності

Сенсорна лексика є одним з основних засобів репрезентації авторської мовної картини світу. Найвищу частотність уживання сенсоризми мають у структурі поетичних творів, оскільки краса поетичного слова розкривається у високій концентрації сенсорних образів.

Прикметник сенсорний пов'язаний із чуттям, з органами чуття, базується на дії біоелектричного імпульсу, що утворюється від дотику людини. Під поняттям сенсорний розуміють «той, що відчуває, чутливий». Звідси й походить термін сенсорика - поняття, що узагальнює відчуття, чуттєве пізнання об'єктивної дійсності за допомогою відчуттів і сприймань [1, с. 114].

Актуальність теми визначається сучасними вимогами до передачі не лише змісту й ідей художнього твору, а й оптимального відтворення його стилістичних якостей, кожного мікрообразу. Адже, як зазначає науковець Зорівчак Р.П., принцип цілісного сприйняття художнього твору не виключає потреби звертати якнайприскіпливішу увагу на його окремі складові частини [3].

Традиційними характеристиками художнього образу (художньої образності) вважається наочність, а також його предметно-чуттєва форма, дана нам у відчуттях, змістовність (здатність передавати в конкретно-дієвій формі складові змісту, що не збігаються із зовнішнім значенням образу), інтуїтивність, емоційна насиченість [2, с. 61]. За кожним словом стоїть певний образ, і тільки комунікативний аспект відрізняє художній образ від образів нижчих рівнів [2, с. 50].

Отже, за кожною одиницею сенсорної лексики стоїть чуттєвий образ нижчого рівня, але лише в художньому тексті ця мовна одиниця стане засобом відтворення художньої образності.

Одним з аспектів функціонування сенсорної лексики є її здатність слугувати засобом створення художньої образності. Образність пов'язана з оцінністю, якісністю, і сенсорна лексика може бути об'єднана в окреме лексико-семантичне поле чуттєво сприйманої дійсності, де узагальнений зміст - «чуттєво сприймана ознака», яка вилучена з прямих первинних значень одиниць сенсорної лексики, складає його семантичну поняттєву основу, а складовими для них слугують прикметники, іменники та дієслова.

До ядра поля належать одиниці, що позначають сенсорну ознаку, безпосередньо сприйману органами чуття, а до периферії - одиниці, у яких чуттєво сприймана ознака виражена опосередковано через носія ознаки, асоціації, порівняння з відчуттями, які викликані предметами тощо. Межа між ядром і периферією рухома; немає чіткої межі і між полем чуттєво сприйманої якісності та іншими лексико-семантичними полями, вони можуть перетинатися.

Оскільки образність пов'язана з оцінністю, то зауважимо, що емоційно-оцінний компонент у семантичній структурі сенсорної одиниці має першочергове значення для реалізації її стилістичного потенціалу.

Інгерентна оцінність найбільш характерна для одоризмів, порівняно високий ступінь узуальної оцінності також у корпусі звукономінуючої лексики. Разом із тим, тільки деякі одиниці тактильної лексики володіють позитивною або негативною інгерентною оцінністю. Вона менш характерна і для світло - та кольоропозначень.

Усі одиниці сенсорної лексики набувають у художньому тексті стилістичної значимості. Вона створюється особливою організацією мовних засобів у канві художнього твору. Головними умовами підвищення стилістичної ваги одиниць сенсорної лексики є висока частотність її використання в тексті і семантична взаємодія з іншими елементами тексту (контексту), унаслідок чого, поряд із характеристикою специфічного відчуття, слово набуває додаткового до денотативного приросту суті емоційно-експресивного, оцінного, соціального та інших видів контекстуальної конотації. Сенсорний образ нижчого рівня стає художнім образом.

Кількісні параметри використання сенсорної лексики суттєво відрізняються в творах, які належать до різних естетичних систем, як за посторінковою насиченістю тексту, так і за окремими мікрополями.

Художній текст містить у собі безліч смислів та прочитань, та все ж таки інтерпретація мовних засобів у тексті не може бути повністю довільним процесом. Мовленнєва практика мовців виробила для інгерентно оцінно-нейтральної сенсорної лексики більше «силове поле» - цілий арсенал потенційних нашарувань смислу, «прихованих» сем, свого роду традиційну символіку, які реалізуються в семантичній взаємодії з іншими елементами контексту. Так, деякі слова набувають різноманітних контекстуальних доповнень смислу відповідно до традиційної символіки, коли світло асоціюється з добром, а темрява - зі злом. Згідно з традиційною символікою слово, що позначає чорний колір, може набувати обертонів зла, скорботи, передчуття біди, жалоби; фіолетовий - заможності, пишності, розкоші тощо; окремі тактильні лексеми найчастіше набувають негативної конотації. Свідомо чи несвідомо автори дотримуються цих традицій, і все-таки особливості естетичної системи жанру й індивідуально-авторський стиль, пов'язаний із ним вибір ідей, тем допускають своєрідність використання сенсорної лексики для створення художньої образності.

Отже, сенсорна лексика має великі експресивні можливості: в унісон з авторською інтенцією і пов'язаною з нею особливою організацією тексту вона регулярно набуває різноманітних контекстуальних доповнень смислу, завдяки чому збільшується її роль у формуванні змістовно-концептуальної та підтекстової інформації, що робить її важливим мовним засобом створення художньої образності. Сенсорна лексика виконує різноманітні стилістичні функції - описово-характерологічну, розкриття ідей та тем художнього твору, передачі ставлення автора до персонажів, дій, вчинків; сенсорні образи можуть виступати як елементи композиції літературного твору, входити до складу лейтмотивів усього художнього твору тощо.

Література

лексика мовний сенсорика художній

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - К., 2001. - С. 114.

2. Волошина О.В. Роль сенсорної лексики у створенні художньої образності (на матеріалі англійської прози): Автореф. дис. канд. філол. наук / О.В. Волошина - К., 1994. - 23 с.

3. Зорівчак Р.П. Словесний образ у художньому перекладі / Р.П. Зорівчак // «Хай слово мовлене інакше…» - К., 1982. - 175 с.

Размещено на Allbest.ru