За своєю проблематикою наша робота належить до кола робіт, спрямованих на виявлення способів подання знань в лексичній системі мови [8; 26; 55; 89; 71; 75 та інші] і належать до досліджень в галузі когнітивної лінгвістики, центральним об'єктом якої є мова як когнітивний механізм. Дослідження концептів, включаючи концепти емоцій, є одним з найактуальніших напрямків сучасної когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології, що зумовило наше звернення до розгляду саме КПЕ.

Саме в когнітивній лінгвістиці головним завданням є системний опис і пояснення механізмів людського засвоєння мови і принципи структуризації цих механізмів.

У нашому дослідженні ми звернулися до лінгвокультурології, в якій розглядаються явища, що пов'язані з мовною ментальністю. Вона є сукупністю знань про національно-культурну специфіку, організацію змісту мовного спілкування. Лінгвокультурологія описує співвідношення між мовою та культурою, мовою та етносом, мовою та народним менталітетом.

Наше звернення до лінгвокультурології обумовлене тим, що, по-перше, лінгвокультурологічне дослідження відповідає загальній тенденції сучасної лінгвістики - переходу від лінгвістики «внутрішньої», структурної, до лінгвістики «зовнішньої», антропологічної, що розглядає явища мови в тісному зв'язку з людиною, її мисленням, духовно-практичною діяльністю, а значить, і її емоціями; по-друге, лише в межах лінгвокультурології в структурі концепту виділяється досліджувана нами образна складова КПЕ; по-третє, предмет лінгвокультурології - національні форми буття суспільства, відтворені в системі мовної комунікації і засновані на його культурних цінностях, все, що складає мовну картину світу.

У нашій роботі ми розглядаємо концепт з погляду лінгвокультурології, тобто як інтегративний функціонально-системний багатовимірний конструкт, поняттєва основа якого є закріпленою в значенні якогось знака, та якій притаманна дискретна цілісність змісту. Концепт функціонує у певному лінгвокультурному просторі і тому має схильність до культурної трансляції із однієї предметної галузі в іншу [72]. По-друге, головною характеристикою концепту, яка є специфічною саме для його лінгвістичного розуміння, є притаманна йому сукупність засобів мовної реалізації.

У сучасній антропоцентричній функціонально-когнітивній парадигмі центр уваги дослідників все більше зміщується у напрямі міждисциплінарного синтезу. Потреба інтеграції лінгвістичного, когнітивного і психологічного у лінгвістичних дослідженнях висуває на перший план вивчення свідомості, мислення людини, її емоцій, матеріалізованих у мові.

З огляду на це, під ЕК ми, услід за С.Г. Воркачевим та М.О. Красавським [20; 35], розуміємо етнічно і культурно зумовлений, вербалізований конструкт, що має багатошарову структуру, яка включає, крім образу, поняття і культурну цінність, ґрунтується на поняттях та викликає упереджене відношення людини до предметів світу. У цьому зв'язку (аспект специфіки саме КПЕ) треба зазначити, що він є парасольковим концептом, тобто охоплює всебічне знання мовцем емоційного смислу, репрезентованого низкою мовних реалізацій, експлікуючи культурні цінності представників конкретної лінгвокультури.

Категорія емоцій віддзеркалюється в мовній картині світу у вигляді концептуального поля, в якому емоційна референція постає в системі «гіперконцепт - концепт - гіпоконцепт». Гіперконцепти відображають нижчий від категорії, але вищий від концепту ступінь абстракції та становлять собою один із способів дискретноо членування об'єктивного світу людиною відносно самої себе як відправної точки буття. Гіперконцепт ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ відбиває асоціативне, чуттєво-образне сприйняття у життєвому світі людини на підставі емпіричного досвіду і охоплює концепт ПЕРЕЖИВАННЯ (ENJOYMENT, ELATION, ECSTASY), концепт ПОЧУТТЯ\ВІДЧУТТЯ (CONTENTMENT, GLADNESS, PLEASURE, SATISFACTION, KINDNESS, LOVE) та концепт ЕМОЦІЙНИЙ СТАН (HAPPINESS, BRIGHTNESS, JOLLITY, CHEERFULNESS, WELL-BEING, EXCITEMENT, GOODNESS, FEELING GOOD, SMILE, HOPE) [65:21].

Інструментом дослідження мовної об'єктивації образної складової КПЕ у нашій роботі обрано метафору, тому що саме у змісті метафор органічно сполучається інформація про царину мети, що характеризує досліджувану сутність, у нашому КПЕ, і царину джерела, яка містить інформацію про об'єкт, що залучається для її визначення. Причиною звернення до такого методологічного інструментарію є ще й те, що концептуальна метафора є основним засобом дослідження емоційного концепту [53]. Концептуальна метафора - це перенесення інформації із однієї галузі знання (галузі-джерела, що містить інформацію про об'єкт, який застосовується для позначення іншого об'єкта) в іншу галузь знання (галузь-мету, що містить інформацію про сутність, що позначається). Нижче будуть розглянуті наступні типи базових концептуальних метафор: а) онтологічні концептуальні метафори, що метафоризують абстрактну сутність шляхом окреслювання їх меж в просторі; б) концептуальна метафора «контейнер», що представляє сенси як «наповнення контейнерів» - конкретних мовних одиниць; в) орієнтаційні концептуальні метафори, що пов'язані з орієнтацією в просторі, із протиставленнями типа «вгору-вниз», «всередині-зовні», та ін., структуруючі декілька областей і задаючі загальну для них систему концеп-туалізації; г) структурні концептуальні метафори, що метафоризують окремі області шляхом перенесення на них метафор іншої області. Теорія концептуальної метафори дозволяє розмежувати мовні засоби вербалізації та когнітивний процес, на якому вони базуються - репрезентація одного явища в термінах іншого. Складовими цього процесу є концептуальний референт, концептуальний корелят та зона перехрещення. Метафора - один із засобів створення мовної картини світу яка в свою чергу служить цілям вираження ККС.

Наш динамічний час неможливо навіть уявити без реклами як невід'ємного атрибуту нашого життя. Множинність визначень реклами свідчить про те, що реклама має характер багатоликого суспільного явища, якому властиві специфіка зв'язків з реальним світом, з людиною, з її мовною свідомістю. Це дає підставу визначити рекламу як феномен XX - початку XXI ст. Реклама - це частина культури. Сьогодні реклама - один із найпривабливіших предметів вивчення для економістів, соціологів, психологів, дизайнерів, діячів кінематографу, мовознавців. Це свідчить, у першу чергу, про складність і різноплановість реклами як феномену, що знаходиться не перетині багатьох наук. Тому не існує єдиного визначення реклами, оскільки кожна галузь обирає своє, найбільш зручне визначення цього поняття [27: 18]. Реклама - значущий і специфічний феномен сучасності, що має у своїй основі першочергове і конкретне завдання - спонукати людину до діяльності. Для досягнення цієї мети реклама черпає мовні засоби з життєвих ситуацій, відповідно до образів з існуючих, звичних для повсякденного життя стандартів поведінки і соціально-психологічних установок [41].

Історично реклама починалась як різновид тексту, що не супроводжувався ані зображенням, ані звуковим обрамленням. Усі функції, властиві рекламі, - привернути увагу, викликати інтерес, проінформувати споживача та вплинути на нього - містились у самому тексті. Дослідники стверджують, що і сьогодні текст (його вербальна частина) в сучасному рекламному повідомленні є найбільш значущим елементом та суттєвим комунікативним ходом усієї реклами [27: 58-59].

Рекламний текст містить у собі інформацію, що, зважаючи на економію коштів та рекламного простору, подана у стислій та водночас художньо та емоційно забарвленій формі. Тому реклама завжди зупиняє на собі увагу, що зумовлює необхідність нестандартного, емоційного, експресивного представлення матеріалу. Реклама за допомогою слова оперує закладеними у ній змістом та образністю. Для досягнення поставленої мети потрібно створити певні образи, що нерозривно пов'язані з поняттям концепту взагалі і концептуальною метафорою - зокрема. Встановлено, що одним зі способів актуалізації лексичних одиниць є феномен метафоризації значення сліві [48].

Вслід за В.В. Зіркою, ми визначаємо рекламний текст як закінчений мовленнєвий твір з визначеною формальною і змістовою структурою, який виступає як комунікативне повідомлення, що має прагматичну настанову передати адекватний задум автора, інформацію про предмет реклами з кінцевою метою спонукати адресата до активної дії - придбати цей товар. Рекламний текст, як засіб масового впливу, функціонує у сфері масової комунікації, поєднує лінгвальні й екстралінгвальні засоби і має основні ознаки тексту, серед яких позитивна прагматична спрямованість відграє провідну роль.

Наше звернення до дослідження метафор позитивних емоцій на матеріалі англомовної Інтернет-реклами, у свою чергу, зумовлено наступними загальними тенденціями розвитку сучасного мовознавства. Інтернет-реклама належить до феноменів, що обов'язково знайомі представникам того чи іншого національно-лінгво-культурного суспільства.

Зрозуміло, ознаки, відокремлені від інтерпретаційного поля, утворюють його поверхневі шари, що швидко змінюються з часом і зміною обставин, але без них зміст концепту, що вивчається, залишається недостатньо повним.

Перспективою даного дослідження є контрастивний аналіз засобів різних мов. Отримані набори семантичних ознак концепту однієї мови можна порівняти із набором семантичних ознак еквівалентного концепту іншої мови. Таке порівняння передусім виявляє національну специфіку складу та значущості семантичних ознак еквівалентних концептів різних мов. Але буває і так, що в дзеркалі іншої мови дослідник помічає і такі ознаки рідного концепту, які раніше вислизали від його уваги. Річ в тому, що багато семантичних ознак концепту носію мови здаються самоочевидними, органічними, такими, без яких концепту просто не існує. Але при зіставленні з семантичними ознаками аналогічного концепту іншої мови нерідко з'ясовується, що дана ознака є яскравою, оригінальною, до того ж суто національною. Зважаючи на те, що у нашому дослідженні виявляється, крім усього іншого, національну специфіка образної складової КПЕ, це може стати початком контрастивного аналізу, виявлення великої схожості концептуально-семантичного змісту концептів у різних лінгвокультурах.

Спрямованість нашої роботи на дослідження мовної об'єктивації саме образної складової КПЕ на матеріалі англійськомовної Інтернет-реклами пояснюється тим, що саме наявність образної складової (за ствердженням С.Г. Воркачева та М.О. Красавського) відрізняє концепт від поняття, позбавленого наочності.

2.1.1 Структура концепту ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ як лінгвокультурного.

Концепт є нежорстко структурованим утворенням. Під час мовної або розумової діяльності концепт певного об'єкта або явища активізується в нашій свідомості, але ми не виділяємо в ньому складові елементи. Ми замислюємося про складові елементи його структури, коли розглядаємо концепт як одиницю знання, що виявляє цілий ряд компонентів і починаємо виявляти його конкретні характеристики.

Семантичний опис імен емоцій, в нашому випадку це позитивна емоція, пов'язаний з різними труднощами, через те, що денотат не доступний для прямого спостереження, тому слід застосовувати непрямі прийоми тлумачення, основним з яких є метафоричний. Саме метафора відражає чуттєво несприйняті сутності емоційного концепту. Значущісна складова культурного концепту робить його об'єктом лінгвістичного дослідження.

Образна складова культурного концепту пов'язана із способом пізнання дійсності, що історично випереджає поннятєву складову. Результатом образного пізнання є наочне чуттєве уявлення, що не завжди повністю відображується. В образну складову концепту входять всі наївні уявлення, закріплені в мові, внутрішні форми слів, що служать виразу даного концепту, стійкі мисленнєві картинки [20]. Варто зазначити, що образ відображує не тільки одиничне, а й загальне. Образ категорізує дійсність і служить цілям узагальнення, як і поняття.

Слід сказати, що не кожне явище дійсності є базою для формування концепту. на концепт перетворюється те, що стає об'єктом оцінки людини. При використанні оціночних предикатів до будь-яких елементів дійсності можна говорити про концепт, заснований на елементі дійсності (до розгляду яких відносимо й КПЕ), що відображується в певній культурі.

Цінності тісно пов'язані із здібністю людини до створення глобальних суспільних ідеалів. Цінності, а, отже, і концепти, до яких вони належать, є, по суті, відображенням окремих аспектів таких ідеалів. Ідеали ці можуть рефлектуватися широкими масами носіїв даної культури, але можуть і не піддаватися рефлексії. Існують зв'язки між всіма експліцитно або імпліцитно, офіційно або неофіційно функціонуючими в даній культурі ідеалами, між виражаючими їх лінгвокультурними концептами, у нашому випадку це - КПЕ.

Одним з елементів, що входить до структури культурного концепту, є поняттєва складова. На відміну від інших елементів концепту, понятійна складова завжди рефлектується носієм культури. Поняттєвий компонент утворюється на основі емпіричної інформації про певний об'єкт, що служить основою для формування концепту. Поняття - є відображення думок про відмінні ознаки окремого предмету або явища.

До сфери поняттєвого елементу концепту слід віднести, за Ю.С. Степано-вим [62: 41-42], шари концепту, що виділяються. Дослідник пропонує розрізняти три шари або компонентів, що є у кожного концепту: 1) основна актуальна ознака, відома кожному носію культури і значуща для нього; 2) додатковий, або декілька додаткових пасивних ознак, актуальних для окремих груп носіїв культури; 3) внутрішня форма концепту, що не усвідомлюється в повсякденному житті, відома лише фахівцям, але що визначає зовнішню, знакову форму виразу концептів.

Ми вважаємо, що концептуальна структура складається з поняттєвої, значущісної та ціннісної складових. Спрямованість нашої роботи на дослідження мовної об'єктивації образної складової КПЕ пояснюється тим, що саме вона відрізняє концепт від поняття, що позбавлене наочності, маркованості та культурних особливостей.

2.1.2 Концептуальна метафора як інструмент дослідження концепту

Наприкінці минулого століття у фокусі дослідження когнітологів стала метафорична репрезентація концепту, як елемент методу концептуального аналізу. Розвиток теорії концептуальної метафори є одним з найперспективніших напрямів у сучасній когнітології. Цей прийом був уперше застосований у 70-х роках ХХ століття одразу декількома дослідниками, а саме Н.Д. Арутюновою (1976), В.А. Успенським (1979), а також Дж. Лакоффом та М. Джонсоном (1980) [60]. Мовна картина світу почала досліджуватися через концептуальні метафори як один із способів її утворення. Важлим є той факт, що мовна картина світу пов'язана з концептуальною картиною світу і служить для її виразу. Оскільки форма та зміст невід'ємно пов'язані, то мовна картина світу впливає на змістовий аспект відображення дійсності. Як відзначає В.І. Постовалова, «картина світу не є дзеркальним відображенням світу, і не є відкритим «вікном» в світ, а саме картиною, тобто інтерпретацією, актом світобачення.» [57:75].

Теорія концептуальної метафори дозволяє розмежувати мовні засоби виразу і когнітивний процес, що лежить в їх основі - розуміння одного явища в термінах іншого. Процеси метафоризації - це специфічні операції зі знаннями, що, як правило, мають наслідком зміну онтологічного статусу знання, коли невідоме стає відомим, а відоме постає зовсім новим.

Головна проблема теорії метафори пов'язана з аспектом з'ясування механізму її утворення. Сучасна когнітивна лінгвістика припускає, що метафора виникає на рівні глибинних структур людського мозку. Згідно з Дж. Лакоффом та М. Джонсоном, за своєю сутністю наша буденна понятійна система метафорична, метафори закладені вже в понятійній системі людського мислення, це своєрідні схеми, згідно з якими людина мислить та діє [81]. Не мова породжує метафоричні вирази, а свідомість. Таким самим за своєю сутністю є сприйняття людиною різного роду інформації, формування реакції на почуте та побачене, що завжди супроводжується великою кількістю мисленнєвих, у тому числі й метафорчних, процесів, свідомо контролювати які людський мозок не здатен, тому своєрідні схеми дії та мислення людиною не усвідомлюються. За визначенням А. Ченкі, метафора - це своєрідне «перенесення» з однієї області знань (царини-джерела, що містить інформацію про об'єкт, що привертається для позначення іншого об'єкту) в іншу область знань (царини-цілі, що інформує про сутність, що позначається) [5: 351]. Область-джерело - це завжди щось зрозуміле, те, за допомогою чого людина розмірковує над недосяжною буденному розумінню абстрактоною сутністю - цариною-ціллю. Таке трактування механізму метафоризації має назву інтеракціоністська метафора. За цією концепцією метафоризація - процес, в якому взаємодіють два об'єкти, або дві сутності і дві операції, за допомогою яких здійснюється взаємодія [53]. Одна з цих сутностей - це той об'єкт, що співвідношується з областю-метою, який позначається метафорично. Друга сутність - допоміжний об'єкт, який ми зіставляємо з тим, що позначається вже в готовій мові, тобто з областю-джерелом.

Концептуальна метафора звичайно відноситься не до ізольованих об'єктів, а до складних розумових просторів [53] (царин чуттєвого або соціального досвіду), яким і є досліджуваний КПЕ. При цьому один і той же розумовий простір може бути представлений за допомогою однієї або декількох концептуальних метафор.

Таким чином, у когнітивній лінгвістиці метафора розглядається як головний засіб нашої концептуальної системи, за своїм походженням концептуальна метафора відповідає здатності людини уловлювати і створювати схожість між різними індивідами і класами об'єктів. Метафора є незамінним елементом у створенні МКС, яка є частиною ККС. У нашій роботі КПЕ головним чином виражений через концептуальну метафору. МКС і ККС тісно пов'язані з ЕКС, основним засобом репрезентації якої служить емоційний концепт. Лінгвокультурне моделювання емоцій дозволяє розв'язати протиріччя між недискретністю ментальної та емоційної царин та певною дискретністю способів їх вербалізації. Закріплення за концептом певних способів мовної експлікації є його головною лінгвістичною ознакою. Сутність і зміст концепту найширше відображені в образній складовій (ОС) концепту, тому що ОС знаходиться на межі перетину з іншими концептами людської когніції і надає нам найглибше віддзеркалення абстрактної природи концепту та дозволяє нам провести найповніший аналіз базових способів його вербальної об'єктивації.

2.1.3 Рекламний дискурс як царина емотіологічної актуалізації концепту ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ

Дискурс як термін активно функціонує в науковому ужитку багатьох дисциплін. Нас же цікавить лінгвістика. Але лінгвістичні розуміння дискурсу досить численні, а за деякими з них стоять складні, добре засвоєні науковою думкою концепції (Ф.Соссюр, Бенвенист, Бюиссанс, французька школа аналізу дискурса (Пеше). Однак в різних науках і в різних парадигмах самої лінгвістики в термін дискурс вкладаються різні значення, що ускладнює спілкування між науковцями. У сфері соціальних наук, включаючи лінгвістику, інтерес до дискурсу пов'язаний з інтересом до проблем особистості, що теоретично оформився в соціальному конструктивізмі, який розглядає комунікацію як соціальний процес побудови світу. [67: 21].

П. Серіо називає 8 значень слова «дискурс», з яких цікаві наступні: 1) «мовлення» у соссюровськом смислі, тобто будь-яке конкретне висловлення; 3) у рамках теорії висловлення або прагматики - вплив висловлення на одержувача і його внесення в «висловлювану» ситуацію (що має на увазі суб'єкта висловлення, адресата, момент і певне місце висловлення) [29:278].

За визначенням Н.Д Аратюнової., дискурс-- це мовлення, «занурене в життя». Тому термін «дискурс», на відміну від терміна «текст», не застосовується до древніх і інших текстів, зв'язки яких з живим життям не відновлюються безпосередньо [29:278].

У фокусі нашого дослідження знаходиться рекламний дискурс. Під рекламним дискурсом розуміємо завершене повідомлення, що має строго орієнтовану прагматичну установку (залучення уваги до предмета реклами), що сполучає дистинктивні ознаки усного мовлення й письмового тексту з комплексом семіотичних (пара- і экстралінгвістичних) засобів.[6].

Після переходу від комуністичного до капіталістичного політичного та соціального устрою, на пострадянському просторі спостерігається розвиток рекламних технологій і реклами, як запоруки успішного продажу товарів. Збільшився інтерес до реклами не тільки виробників, а й фахівців різних галузей знання - зокрема, соціологів, економістів, психологів, лінгвістів. Вони досліджують економічні, мовні, психологічні аспекти рекламної діяльності з певною орієнтацією на проблему специфіки мови в рекламі, а також механізм впливу реклами, що має велике значення для вирішення завдань, які стоять перед рекламою і рекламістами, ? представлені спроби системно підійти до вивчення реклами у засобах масової комунікації та її ролі в соціальному просторі; описуються різні методики складання рекламних текстів (В.В. Зірка, Ю.С Бернадская, Дж. Витале та ін.). У цілому можна констатувати, що автори, які досліджують лінгвістику рекламного тексту, єдині у своїй думці про те, що мова реклами специфічна, викликає інтерес, привертає увагу й орієнтує на її всебічне вивчення. Особливу увагу слід звернути на те, яким чином за допомогою мови реклама впливає на (під)свідомість людини, яким чином отримана із рекламного оголошення інформація віддзеркалюється в людському мозку, які процеси при цьому відбуваються, які емоції формуються і завдяки чому рекламодавцю вдається досягти своєї бажаної мети - викликати у споживача імпульсивне бажання діяти певним чином.

Реклама - це частина нашого суспільства, соціальне явище, яке здійснює вплив на стиль нашого життя. Реклама й суспільство - це два взаємопов'язаних і взаємообумовлених явища, а культурна значущість реклами беззаперечна.

Реклама є унікальним соціокультурним явищем: її формування обумовлене соціальними, психологічними, лінгвістичними факторами, особливостями «эстетичної свідомості» соціуму і його культурних традицій.

Вплив реклами на одержувача покликаний створювати в нього соціально- психологічну установку (аттитюд). Установка - це внутрішня психологічна готовність людини до яких-небудь дій [6].

Основною метою реклами є всіма способами впливати на прагматичну сферу споживачів реклами. Для цього використовуються різноманітні стилістичні прийоми, метою яких є активізація інтересу адресата й створення сприятливих умов для закріплення рекламного дискурса у свідомості реципієнта. Безумовною і необхідною ознакою рекламного повідомлення зокрема і рекламного дискурсу - є його крайня антропоцентричність [27: 63].

За допомогою комп'ютера у віртуальному просторі створюється особливий тип дискурсу, який матеріалізується в електронному, часто мультисеметичному тексті, ґрунтуючись на підході Харківської лінгвістичної школи, визначаємо Інтернет-Дискурс як поліфонічну комп'ютерно-опосередковану мовленнєво-комунікативну діяльність, що протікає в широкому соціокультурному контексті та матеріалізується в гіпертексті [24]. Аналізуючи дискурс як феномен не лише лінгвістичний, алі й соціальний, не можна не вказати на ту величезну роль, яку відiграє в ньому мовна особистість з її ментальними сутностями та настановами. Під час аналізу рекламного дискурсу, зважаючи на його певну універсальність, «вселюдність», жодним чином не можна оминути ментальну складову цього явища, адже реклама сьогодні - це феномен і ментальності, і людської психіки, а його центр складають як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні компоненти [17].

Інтернет-реклама дає досліднику інформацію, перш за все, про зміст інтерпретаційного поля концепту, яке ми співвідносимо з його образною складовою. Інтерпретаційне поле концепту складають його численні оцінки і трактування, стереотипні думки і думки, що вибудовуються на базі концепту. У інтерпретаційному полі містяться найрізноманітніші думки і оцінки, часто суперечливі, але вони представляють ознаки концепту в повному об'ємі. Аналіз інтерпретаційного поля показує, як йшов розвиток ознак концепту по мірі його осмислення у різний час, в різних обставинах, як відносилися або відносяться до того або іншого концепту різні групи людей і окремі люди. Один і той же концепт як би повертається різними сторонами до різних людей, і завдяки цьому стає очевидною багатошаровість і багатовимірність кожного концепту.

Підсумовуючи вищенаписане, варто зазначти, що термін «дискурс» використовується в багатьох наукових дисциплінах. На сьогодняшній час не існує універсального його визначення. В нашій роботі ми розглядаємо рекламний дискурс на базі англомовної інтернет-реклами.

Основною метою цього виду дискурсу є формування певних емоцій у споживача для збільшення об'ємів продажу товару. Нашим завданням є визначити як концептуальна метафора допомогає рекламодавцю досягти своєї бажаної мети - викликати у споживача імпульсивне бажання діяти певним чином.

2.2. Концептуально-метафорична реалізація способів мовної експлікації образної складової концепту ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ на матеріалі англомовної Інтернет-реклами

2.2.1 Онтологічна метафоризація образної складової концепту ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ

Розуміння нашого досвіду в термінах об'єктів і речовин дозволяє нам вичленяти частини досвіду й користуватися ними, як з однаковими дискретними сутностями або речовинами. Досвід звернення до матеріальних об'єктів створює основу для винятково широкої розмаїтності онтологічних метафор, тобто способів сприйняття подій, діяльності, емоцій, ідей тощо, як матеріальних сутностей і речовин.

Серед онтологічних метафор ПОЗИТИВНОЇ ЕМОЦІЇ зустрічаємо наступні:

POSITIVE EMOTION is OBJECT, HIDDEN OBJECT

1. Coca-Cola. Carry a smile back to work!

2. Little Debbie. Unwrap a smile

POSITIVE EMOTION is LIGHT

3. Adlema Mineral Water. Clearly Canadian Sparkling Mineral Water

4. Halo Shampoo. Try Halo, let yourself glow

5. National Airlines. Watch us Shine

POSITIVE EMOTION is SUN

6. National Airlines. We're National, the Sunshine Airline

7. Coca-Cola. Ice-cold sunshine

POSITIVE EMOTION is FOOD

8. Doral Cigarettes. Taste Me! Taste Me! Come on and Taste Me!

POSITIVE EMOTION is WEALTH/CHEAPNESS

9. Wal-Mart. Always low price. Always

10. Peace and Prosperity (1956 U.S. Presidential campaign slogan of D.D. Eisenhower)

POSITIVE EMOTION is SOMETHING NEW, SURPRISING

11. Morning again in America (presidential slogan of Ronald Reagan)

POSITIVE EMOTION is UNIVERSAL POWER

12. Adidas. Impossible is nothing

13. Duracell. Power beyond the ordinary

POSITIVE EMOTION is ROAD

14. Road starts here. It never Ends. Harley Davidson

POSITIVE EMOTION is HOME

15. Stouffer's. Nothing comes closer to home

POSITIVE EMOTION is PROPERTY

16. Coca-Cola. Have a Coke and a smile

POSITIVE EMOTION is SOMETHING DIFFERENT

17. Something special in the air. American Airlines

POSITIVE EMOTION is SOMETHING BIG

18. Double you pleasure. Double your fun. Doublemint gum

POSITIVE EMOTION is GEOGRAPHICAL SPOT

19. Peter Stuyvesant. The international passport to smoking pleasure

POSITIVE EMOTION is LUXURY

20. A chic, luxurious, sexy fragrance for women. Life Dynamics

21. Bus to Woodbury common low fare deluxe bus route from NYC Woodbury Common Outlets

POSITIVE EMOTION is LOCATION

22. A child needs room to grow. CKM

POSITIVE EMOTION is SUCCESS

23. You Can Become Successful. Indigo Co

POSITIVE EMOTION is HEALING DEVICE

24. The vegetable proteins penetrate the cortex to help moisturize and strengthen the hair

25. Н&S helps strengthen weak or damaged hair

POSITIVE EMOTION is EASINESS

26. "25 Pounds in 2 Weeks". Fast Easy Weight-Loss Breakthrough. As Seen on

CNN - Try it Here!

POSITIVE EMOTION is SIMPLICITY

27. Genetic Programming Tool. "An outstanding product!" Easy to use, powerful data mining.

POSITIVE EMOTION is PORTAL

28. Your browser is your doorway to the internet. GChrome

Повний перелік досліджених способів онтологічної метафоризації КПЕ в англомовній Інтернет-рекламі міститься у ДОДАТКУ А.

У відсотковому відношенні онтологічні метафори складають 56,25% від загального масиву метафор. Серед них були виділені такі типи концептуальних корелятів референту POSITIVE EMOTION як: OBJECT (0,25%), LIGHT (2,75%), SUN (1,25%), FOOD (1%), WEALTH/CHEAPNESS (30,5%), SOMETHING NEW (0,25%), UNIVERSAL POWER (0,5%), ROAD (0,25%), HOME (0,25%), PROPERTY (0,5%), SOMETHING DIFFERENT (0,5%), SOMETHING BIG (0,25%), GEOGRAPHICAL SPOT (0,25%), LUXURY (5,5%), LOCATION (2,5%), SUCCESS (4%), HEАLING DEVICE (0,5%), EASINESS (1,5%), SAFETY (0,5%), SIMPLICITY (1,75%), PORTAL (0,5%), це свідчить про те, що найбільша кількість метафор належить саме до онтологічних. Безумовним лідером серед метафор цього типу є POSITIVE EMOTION is WEALTH/CHEAPNESS.

2.2.2 Структурна метафоризація образної складової концепту ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ

Структурні метафори - це такі метафори, де один концепт метафорично формується в термінах іншого. Серед них були виділені такі типи концептуальних корелятів концептуальних референтів POSITIVE EMOTION як:

POSITIVE EMOTION is LIFE

Target. Don't stop living in the red

Chevrolet. The Heartbeat of America

POSITIVE EMOTION is HUMAN BEING

31. We bring good things to life. General Electric

32. Coca-Cola. A package that gets a welcome at home

POSITIVE EMOTION is ANIMAL/BIRD

33. Catch that Pepsi Spirit!

POSITIVE EMOTION is CELEBRATION/CHRISTMAS/PARTY

34. Celebrate the Moments of Your Life (General Food International Coffees)

35. Time to celebrate. RaymondWeil Swiss watches

POSITIVE EMOTION is ACTION (MOVING, TRAVELLING, WAR/WINNING)

36. TVS Victor. More smiles per hour

37. Energizer. It keeps going, and going, and going

38. Winners choose Longines

39. Wheaties Cereal. Breakfast of Champions

POSITIVE EMOTION is LOVE

40. Ralston Purina. All you add is love

POSITIVE EMOTION is PLANT

41. Armani Basi: Lovely Blossom

POSITIVE EMOTION is BEING DIFFERENT

42. Voltime. You will never be the same

POSITIVE EMOTION is REST

43. Bisquik. A great weekend in every box

POSITIVE EMOTION is ART

44. Seventeen. Art of beauty

POSITIVE EMOTION is HEALTH

45. Pepsi-Cola. Be Young, Have Fun, Drink Pepsi

POSITIVE EMOTION is SPEED

46. Instantly Recover Deleted Files. For Windows

47. Win money in fast, fun, exciting & 100% free auctionі

POSITIVE EMOTION is PRESENT MOMENT

48. A fresh look at applications security. Visit today!

49. Experience a luxurious stay at Mandalay Bay Hotel. Book now

POSITIVE EMOTION is BUSINESS GROWTH

50. Earn Money With Leaders. Become financially independent Change your think and Preparation

Повний перелік досліджених способів структурної метафоризації КПЕ в англомовній Інтернет-рекламі міститься у ДОДАТКУ Б.

У відсотковому відношенні структурні метафори складають 40% від загального масиву метафор. Серед них були виділені такі типи концептуальних корелятів КПЕ як: LIFE (0,75%), HUMAN BEING (1%), ANIMAL/BIRD (0,25%), СELEBRATION (1%), BUSINESS GROWTH (1,25), PERSONAL GROWTH (0,75), ACTION (1,75%), LOVE (0,75%), PLANT (0,25%), BEING DIFFERENT (0,25%), REST (0,25%), ART (0,75%), HEALTH (1%), MOVING/TRAVELING (1,25%), WAR/WINNING (0,75%), SPEED (6,75%), PRESENT MOMENT (21,25%). Таким чином, питома вага базових концептуальних метафор кожного окремого типу в англомовних Інтернет-оголошеннях доводить, що структурні метафори посідають друге місце. Так в англомовній рекламі структурні та онтологічні метафори позитивної емоції використовуються з майже однаковою частотою (40% і 56,25% відповідно)

2.2.3 Орієнтаційна метафоризація образної складової концепту ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ

Ориєнтаційні метафори - це такі метафори, які формують декілька галузей i задають загальну для них систему концептуалізації; вони головним чином пов'язані з орієнтацією у просторі. Для емоційного концепту ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ найбільш характерним є вербальна репрезентація через рух ВГОРУ.

Серед метафор локалізації концептуальних корелятів концептуальних референтів POSITIVE EMOTION можна навести наступні приклади:

POSITIVE EMOTION is a PLACE

51. Rochas. The perfect moment between past and future

POSITIVE EMOTION is “UP”

52. Jazz it up! Zattaran's rice products

53. Dr. Pepper. The Friendly Pepper Upper

54. Pepsi-Cola Peps You Up!

POSITIVE EMOTION is FUTURE ORIENTATION

55. University of Phoenix. Thinking ahead

POSITIVE EMOTION is WIDTH

56. Sargento. Just say cheese

Повний перелік метафор локалізації концептуальних корелятів концептуальних референтів POSITIVE EMOTION в англомовній Інтернет-рекламі міститься у ДОДАТКУ В.

У відсотковому відношенні метафори локалізації складають 3,75% від загального масиву метафор. Серед них були виділені такі типи концептуальних корелятів референту POSITIVE EMOTION як: PLACE (0,25%), `UP' DIRECTION (3%), FUTURE ORIENTATION (0,25%), WIDTH (0,25%). Від загальної кількості концептуальних метафор метафори локалізації займають треттє місце. POSITIVE EMOTION is “UP” посідає центральне місце серед метафор данного типу.

2.3 Ціннісний аспект образної складової концепту ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ у західній рекламній лінгвокультурі

Проведене нами дослідження дозволило виявити особливості у способах актуалізації ОС КПЕ у західній рекламній лінгвокультурі.

За результатами нашого дослідження в англомовних Інтернет-оголошеннях вагоме місце займає POSITIVE EMOTION is PRESENT MOМENT (ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ - ЦЕ ТЕПЕРІШНІЙ МОМЕНТ). Це пояснюється тим, що люди західної ментальності живуть сьогоднішним днем, тому темпоральність відображена у більшості Інтернет-оголошень.

Важливе місце в західній лінгвокультурі посідає структурна метафора POSITIVE EMOTION is LOVE (ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ - ЦЕ КОХАННЯ, ЛЮБОВ). Усе, що викликає любов, приготовлено, зроблено, тим чи іншим чином пов'язано з любов'ю, неодмінно викликає в людини позитивні емоції, адже торкається найтонших струн її душі.

Суттєвою рисою західної рекламної лінгвокультури є використання метафоричного репрезентанту «BEING DIFFERENT» (ВІДРІЗНЯТИСЯ ВІД ІНШИХ) і, відповідно, онтологічний репрезентант - SOMETHING DIFFERENT (ЩОСЬ ВІДМІННЕ). Як відомо, ця риса найяскравіше проявляється саме в американській культурі. Це, безумовно, знаходить свій прояв і у рекламному Інтернет-дискурсі.

Властивими є також концептуальні метафори POSITIVE EMOTION is CELEBRATION, адже кожне свято обов'язково супроводжується позитивними емоціями. В американській культурі особлива роль належить Різдву і саме воно овіяне особливим духом, теплом та всеохоплюючим відчуттям радості.

За позитивними емоціями можна простежити застосування універсальних метафор «світла», «сонця», які знаходять лексикографічну фіксацію в англійській мові: POSITIVE EMOTION is LIGHT, POSITIVE EMOTION is SUN.

Вагоме місце серед онтологічних метафоричних репрезентантів позитивної емоції належить кореляту FOOD (ЇЖА). Він відображує бажання людини їсти найкраще та досхочу.

Особливе місце у західній лінгвокультурі посідає концептуальна метафора POSITIVE EMOTION is WEALTH/ CHEAPNESS (ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ - ЗАМОЖНІСТЬ/ ТЕ, ЩО ДЕШЕВЕ). Вона займає центральне місце, адже поряд з індивідуалізмом завжди стояла матеріальна забеспеченнічть, що є жаданою для досягнення протягом всього життя.

У західній лінгвокультурі можна зустріти вираження КПЕ за допомогою концептів ДОРОГА, ГЕОГРАФІЧНЕ МІСЦЕ: POSITIVE EMOTION is ROAD, POSITIVE EMOTION is GEOGRAPHICAL SPOT. Американці часто переїжджають з міста на місто для свого подольшого розвитку.

Серед орієнтаційних метафоричних корелятів ПОЗИТИВНОЇ ЕМОЦІЇ частіше зустрічаються кореляти, пов'язані з напрямком UP (ВГОРУ). Позитивна емоція постає як щось підвищене, розташоване «над» людиною, над її буденним життям. Значно рідше зустрічаються метафори локалізації POSITIVE EMOTION is PLACE (ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ - МІСЦЕ), POSITIVE EMOTION is FUTURE ORIENTATION (ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ - СПРЯМОВАНІСТЬ У МАЙБУТНЄ).

Отримані результати аналізу відібраних матеріалів англомовної Інтернет-реклами відображені у таблиці 2.1.

Табл. 2.1. Відсоткове співвідношення базових концептуальних метафор і концептуальних корелятів концептуального референту ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ в англомовних рекламних текстах в мережі Інтернет

Тип базової концептуальної метафори	Концептуальний корелят	Кількість	Значущість	Відсоткове відношення типу базових метафор до загального концептуального масиву
1. Структурні	PRESENT MOMENT	86	21,25 %	40 %
	SPEED	27	6,75 %
	ACTION	7	1,75%
	MOVING, TRAVELING	5	1,25 %
	BUSINESS GROWTH	5	1,25%
	CELEBRATION	4	1%
	HEALTH	4	1%
	HUMAN BEING	4	1%
	PERSONAL GROWTH	3	0,75%
	LOVE	3	0,75%
	ART	3	0,75 %
	LIFE	3	0,75%
	WAR/WINNING	3	0,75 %
	ANIMAL/BIRD	1	0,25%
	PLANT	1	0,25 %
	BEING DIFFERENT	1	0,25 %
	REST	1	0,25 %
2. Онтологічні	WEALTH/CHEAPNESS	124	30,5 %	56,25 %
	LUXURY	22	5,5 %
	SUCCESS	16	4 %
	LIGHT	11	2,75 %
	LOCATION	10	2,5 %
	SIMPLICITY	7	1,75 %
	EASINESS	6	1,5 %
	SUN	5	1,25 %
	FOOD	4	1 %
	OBJECT	3	0,75 %
	PROPERTY	2	0,5 %
	SOMETHING DIFFERENT	2	0,5 %
	SAFETY	2	0,5 %
	HEALING DEVICE	2	0,5 %
	LIQUID	2	0,5 %
	UNIVERSAL POWER	2	0,5 %
	PORTAL	2	0,5 %
	SOMETHING NEW	1	0,25 %
	ROAD	1	0,25 %
	HOME	1	0,25 %
	SOMETHING BIG	1	0,25 %
	GEOGRAPHICAL SPOT	1	0,25 %
3. Метафори локалізації	UP	12	3 %	3,75 %
	PLACE	1	0,25 %
	FUTURE ORIENTATION	1	0,25 %
	WIDTH	1	0,25 %
Усього	403	100 %	100 %

Таким чином, КПЕ надзвичайно широко представлений у рекламних текстах. Безумовно, важливу роль у підборі вірного репрезентанту позитивної емоції для певного рекламного тексту відіграє об'єкт реклами та, відповідно, потенційний споживач цієї реклами. Так, в англомовній рекламі, розрахованій на жіночу аудиторію, частіше зустрічаються такі метафоричні кореляти як SUN, LIGHT, PLANT, HOME тощо, тоді як у рекламі чоловічої спрямованості ці репрезентанти емоційного концепту ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ зазвичай відсутні, натомість більше використовуються кореляти АСTION, ROAD, LIFE, WEALTH, PROPERTY та ін. Це, звичайно, пояснюється гендерними особливостями концептуальних та мовних картин світу чоловіків та жінок. Аналогічні відмінності відслідковуються також щодо окремих вікових та соціальних груп.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

ЕК, в нашому випадку КПЕ - це етнокультурно детерміноване вербалізоване утворення, структура якого включає чотири складові: а) поняттєву складову (що відображує ознакову і дефініційну структуру концепту); б) значущісну складову, що визначається місцем, яке посідає ім'я концепту в мовній системі; в) образну складову (що фіксує концептульні метафори, підтримуючі концепт в мовній свідомості) г) ціннісну складову (що служить базою для утворення концепту характеризує поняття та формує його суттєві ознаки). В нашій роботі, виконаній в руслі когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології, розглядається образна складова КПЕ, тому що вона відрізняє концепт від поняття, позбавленого наочності. Інструментом розгляду мовної об'єктивації образної складової КПЕ слугує метафора - особливе, унікальне явище, яке дозволяє, використовуючи глибинні особливості людського мислення, викликати в людини позитивні емоції і тим самим психологічно спонукати її до бажаної поведінки. Це надзвичайно важливо, оскільки власне реклама, як жанр, виключає можливість будь-якого відкритого нав'язування, а засоби переконання тут повинні бути надзвичайно вишукані та гнучкі. Аналіз англомовних рекламних текстів свідчить про те, що використання мовних засобів (в особливості метафоризації) грає провідну роль у створенні засобів впливу на людську свідомість та передачі етнокультурних характеристик західної мовної картини світу. Теорія концептуальної метафори дозволяє розмежувати мовні засоби вираження та когнітивний процес, який лежить в їх основі - розуміння одного явища в термінах іншого. Компонентами процесу при цьому є: концептуальний референт, цільовий концепт, що ідентифікується за допомогою метафори, концептуальний корелят - концепт або концептуальний комплекс, що залучається для порівняння та зона перехрещення - параметр для порівняння, спільний для референта і корелята. Таким чином забезпечується системність осмислення ЕК КПЕ. Дослідження КПЕ - це крок до підвищення ефективності рекламного тексту

Аналіз фактичного матеріалу на предмет репрезентованості у його концептуальному підґрунті наступних типів концептуальних метафор: онтологічної, структурної та орієнтаційної метафори. Дослідження показало, що частіше всього КПЕ концептуалізується як WEALTH/CHEAPNESS 30,5%, PRESENT MOMENT 21,25%, SPEED 6,75%.

Онтологічні метафори складають 56,25% від загальної кількості концептуальних корелятів, структурні - 40%, орієнтацийні метафори - 3,75%.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Закріплення антропоцентричної когнітивно-функціональної парадигми у сучасних гуманітарних та лінгвістичних науках обумовлює зростаючу актуальність та важливість вивчення питання концептуалізації емоцій як втілення емоційного досвіду та традицій у мовних стереотипах етносів та культур.

В цій роботі досліджується ОС КПЕ та базові способи його мовної об'єктивації на матеріалі англомовної Інтернет-реклами. Спрямованість нашої роботи на дослідження мовної об'єктивації, а саме образної складової концепту ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ, пояснюється тим, що саме вона відрізняє концепт від поняття, позбавленного наочності .

У нашій роботі ми виходимо з того, що, по-перше, концепт слідом за С.Г. Воркачовим та М.О. Красавським ми визначаємо як інтегративний функціонально-системний багатовимірний конструкт, поняттєва основа якого є закріпленою в значенні якогось знака, та якій притаманна дискретна цілісність змісту. Концепт функціонує у певному лінгвокультурному просторі і тому має схильність до культурної трансляції із однієї предметної галузі в іншу. Тобто, концепт (у нашому випадку емоційний концепт) - це одиниця колективного знання/свідомості, що має мовне вираження та етнокультурну специфіку. По-друге, головною характеристикою концепту, яка є специфічною саме для його лінгвістичного розуміння, є притаманна йому сукупність засобів мовної реалізації. Концепт (у нашій роботі концепт ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ) включає поняттєву, значущісну, образну та ціннісну складові. По-третє, інструментом дослідження мовної об'єктивації образної складової концепту ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ у нашій роботі обрано метафору, тому що саме у змісті метафор органічно сполучається інформація про царину мети, що характеризує досліджувану сутність, у нашому випадку ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ, і царину джерела, яка містить інформацію про об'єкт, що залучається для її визначення.

Робота являє собою вагомий внесок у розвиток досліджень явища мовної об'єктивації емоційного концепту з послідовним вирішенням ряду дослідницьких задач: 1) узагальнення точок зору на емоційні концепти, а саме КПЕ, у руслі когнітивної лінгвістики та ряді інших лінгвістичних наук, дозволяє нам прийти до дефініції КПЕ як одиниці емоційного колективного досвіду, свідомості, що має мовне відображення та складну когнітивну структуру та характеризується етнокультурною специфікою, що дістає найширше відображення на периферії, - образній складовій КПЕ. 2) розгляд структури емоційних концептів та аналіз образної складової КПЕ у англомовних, україно- та російськомовних рекламних текстах засвідчив, що вербалізація КПЕ дістає найширше відображення через непряме мовне відображення - метафоризацію. 3) лінгвокультурний аналіз образної складової КПЕ у рекламному дискурсі та обробка отриманих даних дозволили нам виявити переважні способи концептуалізації КПЕ у мовній свідомості представників західної (ангійської, американської) лінгвокультури: а) структурно-концептуальна метафора ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ - теперешній момент; б) онтологічна метафора ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ - матеріальний об'єкт, субстанція; в) концептуальна метафора локалізації ПОЗИТИВНА ЕМОЦІЯ - емоція, яку пов'язують із напрямком «up» (вгору), глибиною тощо.

Прийнятий у роботі підхід до дослідження образної складової КПЕ, об'єктивованого в рекламному дискурсі англійській мові сприяє подальшому розвитку лінгвоконцептології та поглибленню розуміння природи емоційного концепту у рамках цілого ряду лінгвістичних наук. Перспективу дослідження складає звернення до асоціативного експерименту та між дискурсивних студій для уточнення змісту не тільки образної складової емоційного концепту, що досліджується, але й інших його компонентiв, а також семантично-дублетних репрезентантів концепту у різних мовах в руслі лінгвокогнітології та лінгвокультурології.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арутюнова Н.Д. Введение. Наивные размышления о наивной картине языка // Язык о языке. Сб. науч. тр. - М.: Языки русской культуры, 2000. - С. 7-19.

2. Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология- М., 1997. - С. 276-379.

3. Атарщикова Е.Н. О единстве языкового, психического и социального в формировании речи // Язык. Текст. Дискурс. - Ставрополь: Изд-во ПГЛУ, 2007. - Вып. 5. - С. 99-105.

4. Балакина З.Ю. Национально-культурная специфика лексикографического описания эмоциональных концептов: (на материале английского и русского языков): Автореф. дис. … канд. филол. Наук: 10.06.20 / Волгогр. гос. пед. ун-т. - Волгоград, 2006. - 19с.

5. Бейлин Дж. Генеративная грамматика // Современная американская лингвистика: Фундаментальные направления. -2-е изд. - М., 2002 - 480 с.

6. Бернадская Ю.С. Текст в рекламе. - М.: Юнити-Дана, 2008. - 288 c.

7. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. - Тамбов, 2002. - С. 18-49.

8. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. - Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. - 123 с.

9. Бондаренко Е.В. Дискурс и «холодная» и «теплая» картины мира // Дискурс как когнитивно-коммуникативный феномен - Харьков: Константа, 2005. - С. 26-44.

10. Борисов А.А. Языковые средства выражения эмоционального концепта страх: лингвокогнитивный аспект (на материале современной англоязычной художественной прозы): Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.19 / ДонНУ. - Донецк, 2005. - 20 с.

11. Бородачев В.П. О стиле рекламного дискурса (на материале англоязычной рекламы). http://zheltydom.narod.ru/literature/txt/discours

12. Будаев Э.В. Метафорическое моделирование постсоветской действительности в российской и британской прессе: Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.20 / Урал. гос. Ун-т- Екатеринбург, 2006. - 20 с.

13. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов- М.: Языки славянской культуры, 2001. - 288 с.

14. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. - М., 1997. - С. 26.

15. Верещагин Е.М. Давиде, что ти клятся Бог? // Сокровенные смыслы: Слово. Текст. Культура. - М., 2004. - С. 548 - 555.

16. Винарская Е.Н. К проблеме базовых эмоциональных концептов // Вестник ВГУ, Серия лингвистика и межкультурная коммуникация. - В., 2001. - №2. - С. 12-16.

17. Витале Дж. Гипнотические рекламные тексты. Как искушать и убеждать клиентов одними словами. - М.: Эксмо, 2009. - 272 с.

18. Воркачёв, С.Г. Вариативные и ассоциативные свойства телеономных лингвоконцептов - Волгоград: Парадигма, 2005. - 214 с.

19. Воркачёв С.Г. Концепт счастья в русском языковом сознании: опыт лингвокультурологического анализа. - Краснодар: Техн. ун-т Кубан. гос. технол. ун-та, 2002. - 142 с.

20. Воркачёв С.Г. Любовь как лингвокультурный концепт. - М., 2007. - 288с.

21. Воркачёв С.Г. Постулаты лингвоконцептологии // Антология концептов - Волгоград: Парадигма, 2005. - Т. 1.- С. 10-15.

22. Воркачёв С.Г. Сопоставительная этносемантика телеономных концептов «любовь» и «счастье» (русско-английские параллели). - Волгоград: Перемена, 2003. - 164 с.

23. Воркачёв С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. - М.: Гнозис, 2004. - 236 с.

24. Дудоладова О.В. Інтернет-дискурс як особливий тип дискурсу // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна, Серія: Романо-Германська філологія. Методика викладання іноземних мов. - Харьков, 2009. - № 837 - С. 74-78.

25. Евтушенко О.А. Институциональный концепт «порицание» в английской и русской лингвокультурах: Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.20 / Волгогр. гос. пед. ун-т. - Волгоград, 2006. - 19 с.

26. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ языка: фреймовые сети // Мова. - Одеса: Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, 2007. - С. 28.

27. Зирка В.В. Манипулятивные игры в рекламе: лингвистический аспект. - Днепропетровск: ДНУ, 2004. - 292 с

28. Карасик В.И. Этноспецифические концепты // Введение в когнитивную лингвистику. - Кемерово, 2005. - 219 с.

29. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. - Волгоград: Перемена, 2002. - 477 с.

30. Карасик В.И. Языковые ключи. - Волгоград: Парадигма, 2007. - 520 с.

31. Карасик В.И., Слышкин Г. Г. Лингвокультурный концепт как единица исследования // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Сб. науч. тр. - Воронеж: ВГУ, 2001. - С. 75-80.

32. Корнилов О.А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов. - 2-е изд. - М., 2003. - 349 с.

33. Красавский Н.А. Лингвокультурный концепт «тоска» // Vita in lingua. - Краснодар: Атриум, 2007. - С. 117.

34. Красавский Н.А. Концепт “ZORN” в пословично-поговорочном фонде немецкого языка. // Теоретическая и прикладная лингвистика: язык и социальная среда. - Воронеж: ВГУ, 2000. - Вып. 2. - С. 78-89.

35. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах. - Гнозис, 2008. - 376с.

36. Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г. Краткий словарь когнитивных терминов. М., 1996. - С. 90.

37. Кубрякова Е.С. Новые единицы номинации в перекраивании картины мира как транснациональные проблемы // Языки и транснациональные проблемы: Мат-лы I междунар. науч. конф. 22-24 апреля 2004 года. - Тамбов: Изд-во ТГУ им Г.Р. Державина, 2004. - С. 9-18.

38. Кубрякова Е.С. О современном понимании термина «концепт» в лингвистике и культурологии // Реальность, язык и сознание: Международный межвузовский сборник научных трудов. - Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2002. - Вып. 2. - С. 5-15.