Семантичні та прагматичні властивості аргументативних висловлювань у політичному дискурсі

Аналіз структури і особливостей аргументування, його визначення у логіці і риториці. Риторична структура політичних промов та семантико-прагматичні властивості аргументативних висловлювань у політичному дискурсі на прикладі виступів політиків Німеччини.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.09.2012
Размер файла 125,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

- як спеціальне використання мови для актуалізації певної ментальності або для реалізації особливостей ідеології, що передбачає дію граматики, лексикону, правил функціонування слів і синтаксису, а також особливу прагматику;

- як форми соціальної дії, що знаходиться під впливом владних структур та історичних процесів;

- модулятора інтересів суспільства.

Отже, політичний дискурс розуміється як мовленнєві утворення (усні або письмові), що стосуються сфери політики, реалізуються вербально та екстравербально, актуалізуються у певному ситуативному контексті і спрямовані на здійснення конкретної прагматичної семантики.

Політичний виступ - це завершений інформативно-перзуазивний текст з особливими типологічними якостями, основною інваріантною характеристикою якого є експліцитно реалізована директивна функція, що виявляється в категоріях модальності і прагматичної спрямованості і підтримується інформативно-аргументативними мовними діями.

Основними різновидами політичного виступу як типу тексту є парламентський, партійний, передвиборний, привітальний і святковий виступи.

Ампліфікація інваріантної моделі політичного виступу у кожному різновиді має свої специфічні особливості, обумовлені прагматикою і комунікативною ситуацією. Композиційно-мовна структура політичного виступу може бути прикладом залежності мовного оформлення тексту від умов його функціонування в системі комунікації.

Представлений спочатку як усний тип безпосередньої комунікації, політичний виступ виходить за рамки малої групи, орієнтується на велику аудиторію, що охоплюється за допомогою технічних засобів і є частиною складного мультимедіального процесу. Кількість учасників комунікації не має верхньої кількісної межи. Політичний виступ являє собою гібридний вид комунікації, тому що усна презентація є проміжною ланкою між письмово підготовленим манускриптом промови і її письмовим відображенням у пресі.

Особливою рисою політичного виступу є його колективний характер. ПВ відбиває інтереси не одного політика, а цілої партії і створюється за участю інших авторів (референтів, спічрайтерів).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение. - М.: Изд-во МГУ, 2001. - 150 с.

2. Алтунян А.Г. Анализ политических текстов: Учеб. пособие. - М.: Логос, 2006. - 383 с.

3. Андреев В.И. Деловая риторика: Практ. курс делового общения и ораторского мастерства. - М.: Нар. образование, 1999. - 206 с.

4. Анисимова Т.В. Современная деловая риторика: Учеб. пособие. -Волгоград: Изд-во Волгогр. юрид. ин-та МВД России, 1998. - 256 с.

5. Анисимова Т.В. Типология жанров деловой речи (риторический аспект): Автореф. дис. … д-ра филол. наук/ Кубан. гос. ун-т. - Краснодар, 2000. - 47 с.

6. Апресян Г.З. Ораторское искусство. - М.: МГУ, 1998. - 280 с.

7. Арутюнова Т.В. Человеческий фактор в языке: Коммуникация, модальность, дейксис. - М.: Наука, 1999. - 281 с.

8. Бадмаев Б.Ц. Психология обучения речевому мастерству. - М.: ВЛАДОС, 1999. - 224 с.

9. Баева О.А. Ораторское искусство и деловое общение: Учеб. пособие. - Минск: ООО «Новое знание», 2000. - 328 с.

10. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику. - М.: Эдиториал, 2001. - 358 с.

11. Баранов А.Н. Лингвистическая теория аргументации (когнитивный подход): Автореф. дис.… д-ра филол. наук. - М., 2000. - 48 с.

12. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підруч. - К.: Академія, 2004. - 344 с.

13. Безменова Н.А. Очерки по теории и истории риторики. - М.: Наука, 2001. - 215 с.

14. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. - К.: КНУ, 2003. - 300 с.

15. Белова Е.Н. Структура и семантика аргументативного дискурса: Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04/ Рос. гос. пед. ун-т им. А.И. Герцена. - СПб., 2004. - 18 с.

16. Борухович В. Історія красномовства. - К.: Знання, 2000. - 259 с.

17. Брутян Г.А. Очерк теории аргументации. - М: Наука, 2002. - 299 с.

18. Васильев Л.Г. Прагматика аргумента: коммуникативный подход. - Тверь: Тверской лингвистический меридиан, 1999. - 350 с.

19. Введенская Л.А. Культура и искусство речи/ Л.А. Введенская, Л.Г. Павлова. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. - 576 с.

20. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. - М.: Наука, 2002. - 380 с.

21. Водак Р. Язык. Дискурс. Политика. - Волгоград: Перемена, 1997. - 139 с.

22. Герасимов В.И. Политический дискурс-анализ. - М.: Наука, 2002. - 184 с.

23. Гетманова А.Д. Учебник по логике. - М.: Владос, 2004. - 358 с.

24. Гончаров А.Ю. “Мовна картина світу” і конфліктна модель аргументації// Вісник Київського університету. Філософія. Політологія. - 1999. - №30. - С. 7-10.

25. Гончаров А.Ю. Неформальна логіка як галузь сучасного логічного знання// Мультіверсум. - 2002. - Вип. 30. - С. 169-177.

26. Гончаров А.Ю. Прагма-діалектичний підхід до аргументативних структур складного типу// Вісник Київського університету. Філософія. Політологія. - 2001. - №36. - С. 46-47.

27. Гончаров А.Ю. Традиційна логіка і теорія аргументації// Вісник Київського університету. Філософія. Політологія. - 2000. - № 32. - С. 51.

28. Гончаров А.Ю. Формальна та неформальна парадигми в теорії аргументації// Вісник Київського університету. Філософія. Політологія. - 1999. - №29. - С. 14-18.

29. Демянков В.З. Политический дискурс как предмет политологической филологии// Политическая наука. Политический дискурс: История и современные исследования. - 2002. - № 3. - С. 32-43.

30. Диденко М.А. История исследования политического дискурса в Германии и проблемы терминологии// Записки з романо-германської філології: Збірник наукових праць факультету романо-германської філології ОДУ. - Вип. 7. - Одеса: Латстар, 2000. - С. 47-55.

31. Диденко М.А. Проблемы классификации политических текстов (на примере политического выступления). Тези// Матеріали звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету РГФ, присвяченої 135-річчю ОДУ. - Одеса: Латстар, 2000. - С. 57-58.

32. Діденко М.О. Особливості вживання політичної мови в тоталітарному суспільстві на прикладі Німеччини// Записки з романо-германської філології: Збірник наукових праць факультету романо-германської філології ОДУ. - Вип. 5. - Одеса: Латстар, 1999. - С. 63-70.

33. Діденко М.О. Політичний виступ як тип тексту (на матеріалі виступів німецьких політичних діячів кінця 20 століття): Дис.... канд. філол. наук. - Одеса, 2001. - 214 с.

34. Зарецкая Е.Н. Логика речи для менеджера. - М.: Финпресс, 1999. - 352 с.

35. Зарецкая Е.Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации. - М.: Дело, 1999. - 480 с.

36. Ивин А.А. Теория аргументации: Учеб. пособие. - М.: Гардарики, 2000. - 416 с.

37. Казакевич Е.Г. Парламентские дебаты: традиции и новации. - М.: Знание, 1999. - 64 с.

38. Карнегі Д. Учись виступати публічно і впливати на широке коло людей. - К.: Знання, 2000. - 358 с.

39. Кириллов В.И. Логика: Учебн. для юрид. фак. и ин-тов. - М.: Юристъ, 2005. - 256 с.

40. Клюев Е.В. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция): Учеб. пособие. - М.: Приор, 1999. - 272 с.

41. Кондратенко Н.В. Український політичний дискурс: Монография. - Одеса: Чорномор'я, 2007. - С. 150-155.

42. Конецкая В.П. Социология коммуникации: Учебн. - М.: Изд-во МУБиУ, 1997. - 304 с.

43. Корнилова Е.Н. Риторика - искусство убеждать. Своеобразие публицистической античной эпохи: Учеб. пособие. - М.: Изд-во УРАО, 1998. - 208 с.

44. Кривий А. Дискурсний аналіз і сучасне мовознавство. - Л.: Видавництво Львівського Національного університету імені Івана Франка, 2001. - С. 158-162.

45. Курбатов В.И. Стратегия делового успеха: Учеб. пособие. - Ростов н/Д: Феникс, 1999. - 416 с.

46. Кусько К.Я. Дискурс іноземномоної комунікації: концептуальні питання теорії і практики. - Л.: Видавництво Львівського Національного університету імені Івана Франка, 2001. - С. 25-49.

47. Кусько К.Я. Проблеми дискурсної лінгвістики// Іноземна філологія. Укр.наук.зб. - Л.: ЛНУ, 2001. - 158 c.

48. Лук'янець В. Філософія дискурсу// Вісник НАН УКР. - 2002. - №12. - C. 22-28.

49. Мандрица В.М. Искусство делового общения. - М.: Наука, 2003. - 127 с.

50. Молдован В.В. Риторика: загальна та судова: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 320 с.

51. Мухарямов Н.М. Политическая лингвистика как научная дисциплина// Политическая наука. Политический дискурс: История и современные исследования: Сб. науч. тр. - М., 2002. - С. 32-34.

52. Нагорна Л.Б. Політична мова і мовна політика: діапазон можливостей політичної лінгвістики/ НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. - К.: Світогляд, 2005. - 316 с.

53. Никитина И.Н. Система языковых средств выражения утвердительного умозаключения: Автореф. дис. … канд. филол. наук. - М., 2004. - 21 с.

54. Опарина Е.О. Метафора в политическом дискурсе// Политическая наука. Политический дискурс: История и современные исследования: Сб. науч. тр. - М.: РАН ИНИОН, 2002. - 184 с.

55. Панфилова А.П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности: Учеб. пособие. - СПб.: Изд-во СПбИВЭСЭП, 1999. - 496 с.

56. Петренко В.В. Політична мова як засіб маніпулятивного впливу: Автореф. дис.... канд. політ, наук: 23.00.02/ Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2003. - 17 с.

57. Політологічний енциклопедичний словник. - К.: Генеза, 1997. - 400 с.

58. Прокуровская Н.А. Как подготовить ритора: Учеб.-практ. руководство. - М.: Наука, 2004. - 183 с.

59. Рождественский Ю.В. Теория риторики. - М.: Добросвет, 1999. - 488 с.

60. Рузавин Г.И. Методологические проблемы аргументации. - М.: Изд-во Ин-та философии Рос. акад. наук, 1999. - 202 с.

61. Рыцарева А.Э. Интернациональная лексика: сущность и сферы функционирования// Вопросы филологии и лингводидактики: Сб.науч.ст. - Волгоград: Издательство Волгоградского государственного университета, 2001. - C. 84-86.

62. Рябцева Н.К. Ментальные перформативы в научном дискурсе// Вопросы языкознания. - 2002. - №4. - С. 14-15.

63. Сагач Г. Риторика. - К: Ін Юре, 2000. - 321 с.

64. Соловей Л.В. Основи ораторського мистецтва. - К.: Знання, 2002. - 354 с.

65. Суздалев Е.Н. Теория аргументации: перспективы анализа правовых контекстов. - СПб.: Питер, 1999. - 246 с.

66. Томан Іржі. Мистецтво говорити. - К.: Знання, 1998. - 257 с.

67. Фанян Н.Ю. Аргументация как лингвопрагматическая структура: Автореф. дис. … д-ра филол. наук/ Кубан. гос. ун-т. - Краснодар, 2000. - 49 с.

68. Фоменко О.С. Лінгвістичний аналіз сучасного політичного дискурсу США (90-ті роки XX століття): Дис.... канд. філол. наук. - К., 1998. - 195 с.

69. Фоменко О.С. Політичний дискурс демокритчного суспільства// Вісник Київського університету. - 1998. - Вип. 27. - C. 10-12.

70. Цеплитис Л.К. Теория публичной речи. - М: Наука, 2001. - 119 с.

71. Черская И.Н. Установка и убеждение как доминирующий признак политического дискурса// Весник Харьковского университета. - 2001. - № 52. - C. 57-60.

72. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса. - М.: Перемена, 2000. - 367 с.

73. Шестакова Л.Л. Политическая культура и язык политики. - К.: Редакция журнала "Collegium", 2003. - 263 с.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

74. Spiegel, 03.02.06. № 18

75. Spiegel, 04.08.08. № 16

76. Spiegel, 5.04.09. № 21

77. Spiegel, 06.05.09. № 23

78. Spiegel, 24.07. 09. № 19

79. Spiegel, 11.08.09. № 16

80. Spiegel, 11.09.09. № 24

81. Die Welt,12.12.90. № 26

82. Welt, 23.08.05. № 27

83. Welt, 17.12.06. № 27

84. Zeit, 15.09.05. № 17

85. Zeit, 21.07.05. № 16

86. Zeit, 23.03.05. № 29

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.