Размещено на http://www.allbest.ru/

НЕВИЗНАЧЕНО-КІЛЬКІСНА АКТУАЛІЗАЦІЯ НЕВЕРБАЛЬНОЇ АУДІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

О. І. Єгорова

У статті йдеться про реалізацію концепту-категорії невизначеної кількості у домені невербальної комунікації. Фокусується увага на особливостях омовлення аудіальної поведінки крізь призму її невизначено-кількісних проявів у тексті та контексті на матеріалі англомовного дискурсу.

Ключові слова: невизначена кількість, невербальні засоби комунікації, комунікативна поведінка, аудіальна система, дискурс.

У світлі факту, що сучасна парадигма лінгвістичних досліджень маркована зміщенням з проблем виключно лінгвістичного опису висловлювання до проблем опису та інтерпретації процесу мовленнєвої комунікації в цілому [1, с. 5], важливим етапом аналізу засобів об'єктивації тих чи інших когнітивних феноменів у лінгвальній площині стає урахування не тільки їх комплексної вербальної, а й невербальної репрезентації. Об'єктом статті виступають вербальні репрезентації невербальних дій у сфері аудіальної поведінки, предметом - ідентифікація реалізованих ними невизначено-кількісних смислів у англомовному дискурсі.

При вивченні концептів у синхронії лінгвокультури, безумовно, ефективними виявляються також і традиційні психолінгвістичні методики, що дозволяють "зрізати" той чи інший фрагмент мовної свідомості сучасних носіїв мови. Використання таких методів допомагає встановити "приховані" ознаки концепту - його асоціації [2, с. 44].

Людські уявлення про кількісні характеристики буття акумульовані у ментальному просторі людини у формі відповідних концептів та категорій. Концепт "кількість" - це умоглядно сформована концептуальна структура: перцепційний досвід дає знання про невизначену, "розмиту" кількість, аналітичний - доповнює інформацією про квантитативну точність та приблизність.

Мовне позначення кількості - це лінгвістична техніка, що має ментальну основу. Багатоаспектність кількісної реалізації обумовлює характер пізнавального процесу і мовного позначення [3, c. 6].

Концепт "indefinite quantity" та відповідна йому категорія невизначеної кількості займають провідне місце у структурі англійської концептуальної картини світу, концентрують інформацію про квантитативну "розмитість" об'єктів навколишнього середовища, шляхи та засоби її вербальної та невербальної репрезентації, а також уможливлюють розуміння організації інших (дотичних) рубрик когнітивного досвіду. Мапування та деталізація структурованого ними семантичного фрагменту сучасної англійської мови зумовлює експансію пізнання загальних принципів та механізмів вербальної та невербальної реалізації квантитативних смислів, дозволяє розкрити системні закономірності мовно-комунікативних одиниць, що різною мірою семантизують невизначену кількість, а також сугестують розширення меж наукового знання про англомовну картину світу в цілому.

Під невизначеною кількістю розуміємо кількість, що не підлягає числовому визначенню (підрахунку або вимірюванню) та реалізується як атрибут предметів (субстанційних та нематеріалізованих), дій, подій, ознак предметів та дій у ряді базових характерологічних іпостасей: "множинність", "параметричність", "темпоральність", "локативність", "інтенсивність", "градуальність", "ступінь (міра)", "оцінка".

Дослідження індефінітних квантитативних мовних одиниць англійської мови має свою історію висвітлення у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Питанням поліаспектності кількісної вербалізації присвячені праці О. Єсперсена 1958, Quirk et al. 1985, С. О. Швачко 1981, 2008, К. М. Сімонової 2003, С. М. Степаненко 2008 та ін., які довели полірівневий характер репрезентації кількісних відношень мовними одиницями різних частин мов. англійський вербалізація індефінітний мовний

Головним чином, роботи у даному домені зосереджують увагу на певному стратумі мовної стуктури: різним аспектам лексико-граматичних засобів присвячені праці Н. М. Бочкарьової 1974, М. Д. Рахімова 1978, Т. О. Спірідонової 1990, І. В. Бєляєвої 2005, М. І Карамаєвої 2006, А. О. Черкашиної 2006, А. В. Степанової 2007 та ін., лексико-фразеологічні засоби у своїх працях досліджували В. М. Вовк 1976, Н. Л. Клименко 1982, А. А. Ірісбекова 1991, В. В. Шевченко 2001, О. А. Самочорнова 2007 та ін. Проте питанням реалізації невизначено-кількісної семантики у домені невербальної комунікації, наскільки нам відомо, окремої уваги досі не було приділено, чим зумовлюється актуальність поданого дослідження.

Усі люди, що вступають один з іншим у соціальні відносини, знаходяться у єдиному лінгвокультурному континуумі мови вербальної та невербальної, через який у них виникають варіативні враження та уявлення про той чи інший предмет комунікації. Важливу роль у мовленнєвій комунікації відіграють апріорні соціальні стосунки комунікантів, семантика слів, синтаксична та стилістична організація висловлювання, проте не можна не погодитися, що вимовна (фонаційна) сторона реалізації мовленнєвого висловлювання в акті комунікації відіграє одну з головних ролей.

Увага до фонаційної організації живого мовлення з метою виявлення певних звукових засобів мовленнєвого впливу спостерігається у вченнях багатьох античних діячів та науковців, зокрема у сфері риторики. О. Єсперсен свого часу зазначав, що неможливо зрозуміти, що таке мова і як вона розвивається, якщо не виходити постійно й перед усім з процесів говоріння та слухання [4, с. 15].

Аудіальні маркери невизначеної кількості підлягають ідентифікації у тексті з огляду на особливості звукового кодування повідомлень у комунікативній площині мовцем та їх відповідним декодуванням реципієнтом. Принципово важливою передумовою такої ідентифікації є визнання того, що звукові коди, які беруть участь у оформленні мовлення, часом здатні передавати змістову інформацію. До таких звукових кодів відносимо голос, голосові якості (вокалізм), просодичні елементи та елементи комунікативно-значущого мовчання і паузації

Вокальні атрибути голосу традиційно включають висоту, гучність, частоту (інтенсивність), темп, ритм, довготу (складів та пауз), артикуляцію тощо [5, c. 4; 6, с. 13; 7, с. 29; 8, с. 60].

Першорядне значення у процесі комунікації мають висота, гучність та інтенсивність голосу, що визначаються за кількісними параметрами. Кількісні параметри піддаються числовому уточненню у рамках наукової картини світу (висота звуку вимірюється у герцах, рівень гучності у децибелах, інтенсивність - у ватах на квадратний метр). Проте у межах наївної повсякденно-побутової картини світу судження про голосові та тональні характеристики має суб'єктивний кількісно- оцінний характер та слугує засобом передачі не тільки власних думок і асоціацій, а й емоційного фону учасника комунікації.

Невербальні вокалічні комунікативні маркери завжди реалізуються лише у сукупності з вербальним кодом [9, с. 19] та демонструють тенденції до двох основних форм виявлення в англомовному дискурсі: фонаційної та вербалізованої.

Фонаційна форма екстеріоризації зустрічається безпосередньо у дискурсі живого спілкування, в якому кількісні градації звукових характеристик мовленнєвого оформлення декодуються безпосередніми учасниками комунікативного акту.

Вербалізована форма зустрічається у рамках писемного дискурсу, переважно художнього, де головним чином реалізується через дієслова (to say, to ask, to reply, to sound, etc) та іменники (voice, tone, intonation), що позначають процес мовлення в його різновидах [9, с. 21].

Квантитативна параметризація вокальних атрибутів голосу проявляється у загальній тенденції до кількісно-якісного варіювання, що маркує потенційну скалярність за напрямками "збільшення" та "зменшення": " … All this is a digression," he added in a different tone [13, p. 897]. "No" exclaimed O'Brien. His voice had changed extraordinarily, and his face had suddenly become both stern and animated [13, p. 889].

Одним із векторів реалізації Н-К семантики у сфері аудіальної поведінки виступає динаміка змін параметра гучності, що є важливим акустичним засобом невербального кодування інформації, експлікованим у вербальному просторі різнорівневими одиницями: The girl went over to him and sat by his side. He whispered something to her, and she started violently. For a few minutes they talked in hurried undertones, and then they stood up [14, p. 74]. "Really," I said feebly [14, p. 584]. Because it was a public room he spoke in a low voice [14, p. 604]. His voice faded to a pleasant, soothing element of the ambient noise [15, p. 112]."Like a Persian cat," said Miss Waterford. "But like a very well-trained, well-bred, and well-mannered Persian cat," answered Mrs Forrester severely, thus putting Miss Waterford in her place [14, p. 349]. Bronson? He was a great big fellow, very hearty, with a loud voice and a bellowing laugh, beefy, you know, and a fine athlete [14, p. 644]. … and why on earth should the chief of police send to him to find out if his beauty sleep had been disturbed by vociferous gamblers? [14, p. 416]. The voice from the telescreen paused and added in a different and much graver tone … [13, p. 911].

Н-К маркери фонаційного оформлення мовлення мають крос-культурний, проте індивідуальний (егоцентричний) характер. Так, людині може здатися (або бути насправді), що опонент розмовляє з нею "на підвищених тонах": He spoke with precision in a high-pitched voice and in an accent that Ashenden recognized as that of New England [14, p. 502], або, навпаки, ледь чутно: "Is there anyone else she wants to see?" asked Dirk, in a voice so low it was almost a whisper." [16, p. 103].

У всіх поданих уривках з художнього англомовного дискурсу простежується комунікативна інтенційність у формі фонаційного обрамлення вербальних блоків: змінюючи гучність звуків мовлення у комунікативному процесі, його учасники вдаються до "голосової гри", намагаючись максимально передати свій емоційний стан та тією чи іншою мірою вплинути на реципієнтів.

Діапазон тональних варіацій (висоти голосу), які нерідко виступають об'єктами зіставлення, також реферує до кількісних параметрів "багато" і "мало": In his measured high-pitched voice, without emphasis or expression, he read page after page [14,

p. 505]. "Bother her?" My voice shot up the scale [15, p. 68]. She gave a groan of horror and then burst into low, hoarse shrieks which sounded hardly human, and she beat her head passionately on the ground [14, p. 33]."You bet your life she does," boomed Frank in her deep voice [14, p. 130]. The man had laughed with a deep bass voice, but his cries were-shrill, like a pig having his throat cut [14, p. 210]. Dr Audlin's voice was low and grave [14, p. 530].

Емоційна акцентуація фрагментів мовленнєвого потоку може інтерпретуватися як невербальний прояв категорії інтенсивності. Базовими формами вираження емоційної акцентуації є фонаційна та графічна, що відповідно реалізуються в усному та писемному мовленні.

До графічних засобів інтенсифікації в англійській мові І. І. Туранський відносить розтягування слова, членування на морфеми, написання слова великими літерами, виділення слова або його частини курсивом, скандування з його графічною репрезентацією та комбіновані засоби [10, с. 60].

Розтягування слова реферує, як правило, до континуальних проявів тієї чи іншої дії. Так, у дискурсивних фрагментах What the doctor says (and what he really means): Hmmmmmmmm. Since he hasn' t the faintest idea of what to do, he is trying to appear thoughtful while hoping the nurse will interrupt [17, с. 239] та Wellllll, what have we here? ... Since he hasn' t the foggiest notion of what it is, the Doctor is hoping you will give him a clue [17, с. 239] невербальний графічний маркер розтягування покликаний виконувати комунікативну функцію паузального субститута та семантизує невпевненість мовця у своїх знаннях, континуальність вагання та роздумів.

Довгота та інтенсивність виступають базовими параметрами реалізації Н-К семантики. Один з пунктів етикету подачі сигналів на дорогах говорить: Keep in mind that there is a big difference between giving a quick "beep" and laying on your horn with an obnoxious "BEEEEEEEEEEP" [18]. Відповідно континуальне гудіння автомобілів у пробці сигналізує про агресивність водія або загальну зростаючу стресову ситуацію на дорозі (актуалізація емоційного підйому), у той час як поодинокий короткий сигнал апелює до пильності учасників дорожнього руху.

Графічне розтягування слова може також співвідноситися з квантитативним параметром "множинність". Прикладом такої текстової семантизації може служити назва статті WHY I THINK ATTACKING IRAQ IS A BAAAAD IDEA [19], у якій графічне розтягування прикметника bad інтенційно покликане підготувати читача до великої кількості аргументів проти війни в Іраку, які автор і наводить у своїй статті.

Виділення курсивом служить засобом відокремлення значущих у комунікативному фрагменті лексем, яким би у "живому" мовленні відповідала акустична акцентуація відповідних фрагментів вербального блоку. Розглянемо фрагмент комунікативної ситуації: "To get rid of me, answer my question," persevered Mr. Linton. "You must answer it; and that violence does not alarm me. I have found that you can be as stoical as anyone, when you please. Will you give up Heathcliff hereafter, or will you give up me? It is impossible for you to be my friend and his at the same time; and I absolutely require to know which you choose" [20, p. 110].

У оригінальному фрагменті писемного дискурсу виділені слова представлені курсивом, що свідчить про велику значущість поставленого мовцем питання: графічні маркери індикують максимальну серйозність ситуації та неминучий вибір, перед яким поставлений реципієнт у комунікативній ситуації.

Графічна презентація висловлювання "Pull your right - you, you idiot! back with your left. No, not you - the other one - leave the lines alone, can't you - now, both together. NOT that way. Oh, you -- !" [21, p. 197] здійснена у текстовому оригіналі комбінаторним шляхом: поєднання курсиву (поданого тут напівжирним шрифтом), капіталізація та рубаний характер оформлення фраз сугестують великий ступінь психологічної напруженості ситуації, велике бажання мовця досягти успіху у справі і водночас велике розчарування у невдачі. Крім того, висловлювання оформлене графічними знаками семантизованого тире, чия довжина, за зауваженням Т. О. Анохіної, визначає тривалість мовчання, а також створює анаколуфний ефект.

Вельми важливим просодичним елементом невербальної аудіальної системи виступає темп мовленнєвої реалізації фраз. У наступних прикладах і повільний, і швидкий темп, що актуалізують значення "багато" та "мало" у домені швидкості, несуть смислове навантаження Н-К континуальності або неодноразової повторюваності дії: Locky talked on, in his drawling, slangy way, about the excellence of the company's special silver-stone filter … [15, p. 111]. She talked in a steady monotone, and it was no use to interrupt her because then she started again from the beginning [14, p. 829]. Shut up in her room she could be heard chattering away hour after hour…[14, p. 314]. When public trials were happening she had taken her place in the detachments from the Youth League who surrounded the courts from morning to night, chanting at intervals "Death to the traitors!" [13, p. 834]. Такий синкретизм демонструє необхідність залучення одразу декількох квантитативних смислів, що кодуються у невербальних компонентах комунікації.

Окрім суджень про кількісну градацію манери спілкування, аудіальні практики дають інформацію про кількісний об'єм висловлюваного з боку мовця, що трактується як атрибут портрета особистості. Наступні приклади демонструють проінтерпретоване сприйняття "комунікативних звичок" з квантитативних сторін "багатослівність" / "малослівність": For Mr Harrington was a talker. He talked as though it were a natural function of the human being, automatically, as men breathe or digest their food; he talked not because he had something to say, but because he could not help himself, in a high-pitched, nasal voice, without inflexion, at one dead level of tone. He talked with precision, using a copious vocabulary and forming his sentences with deliberation; he never used a short word when a longer one would do; he never paused. He went on and on. It was not a torrent, for there was nothing impetuous about it, it was like a stream of lava pouring irresistibly down the side of a volcano. It flowed with a quiet and steady force that overwhelmed everything that was in its path [14, p. 503]. Saffary began to speak, in a low voice, sulkily, as though he were ashamed, and he spoke with the awkwardness of a man unused to words [14, p. 719].

Квантитативні характеристики аудіальної поведінки можуть набувати культурно- історичної та етноцентричної валюативності. Прикладами того є визнання швидкого темпу мовлення ньюйоркців, більш повільного темпу з розтягуванням голосних, характерного для жителів півдня США, а також метафоричне іменування Рональда Рейгана Великим комунікатором (Great Communicator) за те, що він міг знайти спільну мову з мільйонами виборців [12, с. 200-201]. Дані реалії американського життя є значущими лише з боку їх Н-К асоціативної представленості: темп мовлення здатний до градацій у бік збільшення або зменшення, а бути "Великим комунікатором" означає не просто багато говорити, а знаходити розуміння та підтримку у великої кількості електорату.

Елементи підсистем невербальної семіотики, як і інші комунікативно значущі одиниці, не функціонують у мовленнєвому потоці поодиноко, а часом доповнюють один одного або "перекривають": He talked very quickly, with broad gestures, and his voice for the most part was clear and strong; but now and then it seemed suddenly to fade away so that it sounded as though he spoke from the grave [14,. p. 706]. She opened her mouth and called `Boy, boy,' but with a quick gesture he put his hand over it [14, p. 866].

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що квантитативні параметри звукового оформлення мовлення у їх нечисловій представленості екстеріоризуються невербальними одиницями різних форм вираженості в усному та писемному дискурсі з семантикою "багато" і "мало", що доводить їх когнітивний статус актуалізаторів невизначеної кількості. Перспективним вважаємо дослідження текстової реалізації концепту-категорії невизначеної кількості в інших підсистемах невербальної поведінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Потапова Р. К. Коннотативная паралингвистика / Р. К. Потапова. - М.: Триада, 1998. - 69 с.

2. Красавский Н. А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах /

Н. А. Красавский. - Волгоград : Перемена, 2001. - 495 с.

3. Швачко С. О. Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти: посібник / С. О. Швачко. - Вінниця: Нова книга, 2008. - 128 с.

4. Есперсен О. Философия грамматики / О. Есперсен; пер. с англ. В. В. Пассека и С. П. Сафроновой. - М.: Изд-во иностр. лит., 1958. - 404 с.

5. Trager G. L. Paralanguage : A First Approximation / G. L. Trager // Studies in Linguistics. - 1958. - N 13. -

P. 1-12.

6. Leathers D. Successful Nonverbal Communication: Principles and Applications / Dale Leathers. - Boston : Allyn & Bacon, 1997. - 436 p.

7. Крейдлин Г. Е. Невербальная семиотика: Язык тела и естественный язык / Г. Е. Крейдлин. - М.: Новое литературное обозрение, 2002. - 592 с.

8. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник / Ф. С. Бацевич. - К.: Видавничий центр

"Академія", 2004. - 344 с.

9. Солощук Л. В. Взаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації у сучасному англомовному дискурсі: автореф. дис... доктора філол. наук: 10.02.04 / Солощук Людмила Василівна. - К., 2009. - 37 с.

10. Туранский И. И. Семантическая категория интенсивности в английском языке / И. И. Туранский. - М.: Высшая школа, 1990. - 172 с.

11. Анохіна Т.О. Інтеграція невербальних та вербальних маркерів силенціального ефекту (на матеріалі англомовного художнього дискурсу) / Т.О. Анохіна // Філологічні трактати. - 2009. - Т. 1, № 2. - С.

43-50.

12. Американское коммуникативное поведение: научное издание / под ред. И. А. Стернина и М. А. Стерниной. - Воронеж: ВГУ - МИОН, 2001. - 224 с.

13. Orwell G. Animal Farm, Burmese Days, A Clergyman's Daughter, Coming Up for Air, Keep the Aspidistra Flying, Nineteen Eighty-Four : Complete & Unabridged / George Orwell. - London: Secker and Warburg: Octopus Books. - 1976. - 925p.

14. Maugham W. S. Sixty-Five Short Stories / Maugham W. Somerset. - London: Heinemann / Octopus: 1976, reprint 1988. - 937p.

15. Garner H. The Spare Room / Helen Garner. - Edinburgh, London, New York, Melbourne: Canongate, 2008.

- 195 p.

16. Maugham W. S. The Moon and Sixpence / W. S. Maugham. Rockville, MD: Serenity Publishers, Llc, 2008. - 180 p.

17. An Encyclopedia of Humor / [compiled and written by] Lowell D. Streiker. - Peabody, Massachusetts:

Hendrickson Publishers, 1998. - 416 p.

18. Horn Honking Etiquette [Електронний ресурс] // Driver's Ed Guru. The Free Online Guide to Learning to Drive. - Режим доступу до ресурсу : http://www.driversedguru.com/driving-articles/drivers-ed-extras/horn- etiquette/

19. Blatner A. Why I Think Attacking Iraq Is s Baaad Idea [Електронний ресурс] / Adam Blatner // Adam Blatner's Web Site. - 2002, Sep. 24. - Режим доступу до статті : http://www.blatner.com/adam/psyntbk/iraq902.htm

20. Brontё E. Wuthering Heights / E. Brontё. - Penguin Books Ltd, 1994. - 279 p.

21. Джером К. Джером. Трое в лодке: [роман на англ. яз.] / Джером К. Джером; комм. М. В. Дьячкова. - М.: Издательство "Менеджер", 2005. - 288

Размещено на Allbest.ru