А.В. Гавриленко, І.К. Кобяков

Переклад - це розумова діяльність, процес передачі змісту, висловленого однією мовою засобами іншої мови, результат цього процесу. Так само доцільно трактувати переклад як специфічну усну або письмову діяльність, спрямовану на перетворення зі збереженням якості оригіналу [1, с. 9]. Переклад є культурним явищем, оскільки він є частиною духовної культури кожного народу та є її джерелом. Водночас він є естетичним явищем, оскільки у перекладі слова однієї мови не буквально заміняються семантичним еквівалентом іншої, а перевиражаються за допомогою релевантних образно-мовних засобів [2, с. 16]. Практики перекладу й теоретики звертають увагу на неможливість зберегти оригінал для іншомовного читача [3, с. 118-120]. Виникає проблема перекладання та питання стосовно того, що переклад не може подолати етнічний бар'єр [4, с. 32].

Існує хибна думка, що майже всі мовні одиниці є перекладними, тобто, що для усіх змістових одиниць мови оригіналу є відповідні. Слова, словосполучення, які не мають відповідників у словнику іншої мови, утворюють безеквівалентну лексику, реалії [5, с. 217].

У працях перекладознавства лексема “реалія” як термін з'явилася у 40-х роках XX cт. Його уперше вжив А. Федоров у праці “Про художній переклад” (1941), але для того, щоб позначити не лексему, а національно-специфічний об'єкт. Характеризуючи працю перекладача, автор зазначає: “Але водночас - це діяльність, що вимагає певних знань, не тільки практично-мовних, а й літературознавчих і історико-лінгвістичних, не кажучи вже про необхідність широкого культурного світогляду, що дозволяє усвідомити історичні і географічні реалії і т. ін., одним словом, уміти орієнтуватися в будь-якому тексті”. У подальших працях дослідник, що зробив чимало для вивчення реалій, для обґрунтування їхньої класифікації та способів відтворення їх функцій у перекладі, залишився вірний такому розумінню терміна “реалія”. На думку вченого, можна встановити різні групи та підгрупи реалій за ознакою належності їх до тієї чи іншої сфери матеріального побуту, духовного життя людини, суспільної діяльності, до світу природи тощо. Для А. Федорова реалія - завжди явище позалінгвальне, лише предмет матеріального світу, а не слово, що його позначає.

Слова-реалії - словникові одиниці, які означають предмети, поняття та ситуації, що не існують у практиці іншомовного соціального колективу. До цієї групи входять слова, які означають різного роду предмети побуту, матеріальної та духовної культури, властивої лише даному народові. Вони виникають у мові кожного народу мимоволі й часто завдають великих труднощів перекладачам. Переклад реалій - частина значущої проблеми передачі національної та історичної своєрідності [6, с. 14].

За історико-семантичними критеріями виділяють: 1) власне реалії: укр. коломийка, трембітяр, постоли, яворівка, коливо, китайка, перебудова, гласність; англ. a baby-sitter, Boxing Day, Poppy Day, Halloween, Harley Street doctor;

2) історичні реалії - вони вміщують фонові знання культурної спадщини. Крім національного, для них характерний хронологічний колорит: укр. щезник, смерд, копний майдан, свячений, згінні дні.

У структурному плані виділяють: 1) реалії-одночлени: укр. вечорниці, крини чар, денцівка, кобзарювати, валило; англ. a sheriff, a threepence, та ін.; 2) реалії- полічлени номінативного характеру: укр. курна хата, разовий хліб, троїста музика, братська могила; англ. a banana split, St. Valentine's Day, a Sussex pudding, a ticket day, a toffee apple, a soup-opera, garden seats, a means test man та ін.; 3) реалії- фразеологізми: укр. лоби забрити, дбати про скриню, стати під вінок; англ. to reach the woolsack, to enter at the Stationer's hall та ін.

Серед сучасних реалій виокремлюють:

-- побутові: житло (фазенда - маєток у Бразилії), одяг (чирипа - шматок тканини, яким обгортаються замість коротких штанів), їжа, напої (локро - тушковане м'ясо з овочами), види занять (сафра - масовий збір урожаю), грошові одиниці (крузейро - грошова одиниця Бразилії), музичні інструменти (фатуто - дерев'яний ріг індійців), народні свята, ігри (діабільйо - дитяча гра), звертання (нінья

– господиня);

— етнографічні та міфологічні реалії: етнічні общини (лонга - молода індіанка), божества, казкові істоти (рок - казкова пташка);

— реалії світу природи : тварини (кайман - різновид крокодилів), рослини

(кебрачо, паха брава), ландшафт, пейзаж (сельва - тропічний ліс);

— реалії суспільно-адміністративного устрою: адміністративні одиниці (інститута - середня школа), суспільні організації (греміо), промислові підприємства (гранха), основні військові підрозділи (кабо), посади (пуестеро);

— асоціативні реалії: вегетативні символи (яхе - отруйна рослина), символіка кольорів (зелений - колір надії) та ін. [7, с. 104].

Відтворення семантико-стилістичних функцій реалій у перекладі - нагальне питання перекладознавства. На основі зіставлення англомовних перекладів

української прози з їх оригіналами можна визначити такі способи трансляційного перейменування реалії: транскрипцію, гіперонімічне перейменування, дескриптивну перифразу, комбіновану реномінацію, калькування, міжмовну транспозицію на конотативному рівні, уподібнення, контекстуальне розтлумачення реалій. Терміном

“транскрипція” позначають віднайдення якомога точнішого відповідника через запис

звучання слів мови-джерела графемами мови-переймача. Транскрипція пов'язана з точною (наскільки це можливо) передачею звучання іноземного слова.

Транскрипція і транслітерація - найлаконічніші способи. Завдяки їм створюється певний експресивний потенціал: у контексті слів рідної мови транскрибоване слово виділяється як чуже, надає предмету, який воно позначає, конотацій небуденності, оригінальності. Der Bundestag - бундестаг. Основною перевагою транскрипції як прийому є максимальна стислість. Слід зазначити, що транскрипцію, як і будь-який інший прийом, необхідно використовувати з обережністю, оскільки в деяких випадках передача колориту, який не є основною ціллю, може відтіснити на другий план передачу смислового змісту реалії, не виконавши тим самим комунікативну задачу перекладу. Дійсно, транскрипція сприяє перенесенню читача в атмосферу чужої мови, а не перекладові з однієї мови на іншу. Інколи завдяки транскрипції у читача створюється фальшиве уявлення про реалію. Насправді ж тут відіграла визначальну роль безпорадність перекладача, його небажання чи невміння віднайти потрібний (описовий) відповідник.

Велика кількість транскрибованих слів може призвести до перенасичення тексту реаліями. Застосування транслітерації при перекладі реалій дуже обмежене, про це можна говорити при перекладі понять, які стосуються в основному суспільно- політичного життя та власних імен: Berlin - Берлін;

Коли йдеться про нефонетичні (щодо правопису) мови, зокрема, таку, як англійська, то транскрипція доречніша, ніж транслітерація, що не відтворює справжнього звучання слів вихідної мови, а часто навіть спотворює його. При перекладі реалій існують такі труднощі: 1) відсутність у перекладацькій мові відповідника (еквівалента, аналога); 2) необхідність передати не лише предметне значення реалії, а також і її колорит (конотацію). Завданням перекладача є перекласти текст із МО на МП таким чином, щоб забезпечити чіткість інформації та легкість читання для реципієнта [8, с. 9]. Приблизний переклад реалій застосовується частіше, ніж будь-який інший спосіб. Застосовуючи цей спосіб, стає можливим, хоча й не досить точно, передати предметний зміст реалій, але колорит часто є утраченим, тому що відбувається заміна очікуваного конотативного еквівалента на нейтральний за стилем, тобто на слово або словосполучення з нульовою конотацією. Перекладачі намагаються передати когнітивні елементи при перекладі мовних реалій. Вони розширюють горизонти сприйняття реципієнта завдяки зовнішнім та внутрішнім коментарям [9, с. 175]. Існують такі засади перекладу реалій:

а) заміна виду на рід, що дозволяє передати зміст реалії одиницею із більшим обсягом, вживаючи родове поняття замість видового. Фактично, замінюючи вид родом, більш часткове більш загальним, перекладач застосовує відомий у теорії перекладу прийом генералізації: (cottage - будинок);

б) функціональний аналог. Цей шлях перекладу реалій дозволяє, наприклад, одну гру, невідому читачеві перекладу, замінити іншою, відомою, або замінити один музичний інструмент іншим, нейтральним, не забарвленим у національні барви перекладацької мови, одну судину іншою, лише б аналог дійсно зображав функціональну заміну реалії, яка перекладається:

baseball - лапт; cricket - лапта.

Часто функціональний аналог є зручним для передачі реалій-мір, зокрема, коли вони призначені для створення у читача яких-небудь якісних уявлень:

сто пудів - дуже важкий; пара фунтів - небагато;

в) опис, пояснення, тлумачення як спосіб приблизного перекладу; застосовується у тих випадках, коли немає іншого шляху: поняття, яке не може бути передане транскрипцією, доводиться просто пояснювати:

the boys were playing fly up - хлопці грали у м'яча; армяк - одежа із грубої тканини;

puff - гра в кості.

Значущим питанням у теорії перекладу є здатність вирізняти слова-реалії з-поміж інших слів, зокрема термінів. Усі терміни мають ряд певних характерних ознак:

а) системність (зв'язок з іншими термінами сфери); б) наявність дефініції в більшості термінів;

в) однозначність в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або

сфери професійної діяльності;

г) стилістична нейтральність;

д) відсутність експресії, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.

Реалії виникають переважно у народі, а терміни створюють учені та спеціалісти- практики. Терміни та реалії по-різному стають широковідомими: терміни як назви

певних предметів починають часто вживатися з поширенням цих предметів. У науці це пов'язано з процесом обміну науковою інформацією. Реалії можуть проникати в інші мови завдяки художньому перекладу та засобам масової комунікації. Головна розбіжність між реаліями та термінами - сфера їхнього вжитку, функціонально- стилістичний критерій: терміни найширше вживаються у науці (ануїтет (annuity) - І) договір страхування пенсій або ренти, згідно з яким страховик в обмін на сплату, як правило одноразову, страхової премії зобов'язується виплачувати застрахованому визначену річну суму доходу протягом його життя; 2) сучасна ймовірна вартість ренти; диспашер (джастер) (average, adjuster) - фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат за загальною аварією між судном, вантажем і фрахтом). Реалії переважають у художніх текстах й усному мовленні.

До реалій українського походження можна віднести слова:

- холодець, яке англійською мовою перекладається jellied minced meat;

- вишиванка - vyshyvanka, embroidered shirt (blouse);

- писанка - pysanka, painted Easter egg.

Методика вибору при перекладі реалій потребує аналізу кількох факторів. Зокрема, шлях перекладу залежить від: 1) характеру тексту; 2) значущості реалії у контексті; 3) власне характеру реалії та ін.

Висновки

Таким чином, реалії - слова або назви предметів у духовній та матеріальній культурі, що притаманні певному народу. Вони можуть характеризувати поняття, типічні особливості географічного місця, матеріального життя, нації, країни, племені. Такі слова не мають точних відповідників в інших мовах.

Перекладачеві необхідно бути уважним, щоб відрізняти реалії від термінів. Терміни - слова або словосполучення, які точно й однозначно визначають спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя.

Слова-реалії досить поширені. Існують такі основні труднощі при перекладі реалій: відсутність в мові перекладу відповідників (еквівалентів, аналогів) через відсутність у носіїв даної мови позначеного реалією об'єкта (референта) та необхідність, поряд з предметним значенням, передати й колорит (конотацію) - національне та історичне забарвлення. Вибір необхідного способу для перекладу реалій залежить від того, яке завдання поставить перед собою перекладач: зберегти колорит мовної одиниці з певними втратами для семантики чи передати значення реалії, при цьому втративши колорит. Значну роль відіграють загальні знання перекладача, його тезаурус. Чим вони повніші, тим простіше й точніше він донесе значення до реципієнта [10, с. 52]. Для збагачення свого тезаурусу перекладачам слід більше цікавитися культурою, традиціями та звичаями інших країн, читати книжки, журнали. У такому випадку вони зможуть виконати основне завдання при перекладі реалій - якнайповніше передати національну своєрідність.

Список використаних джерел

переклад реалія мовна

1. Некряч Т.Є. Через терни до зірок: труднощі перекладу художніх творів. Для студентів перекладацьких факультетів вищих навчальних закладів: навчальний посібник / Т.Є. Некряч, Ю.П. Чала. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2008. ? 200 с.

2. Мамрак А.В. Вступ до теорії перекладу: навчальний посібник / А.В. Мамрак. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 304 с.

3. S. Науменко А.Н. Філософсько-культурологічні засади сучасного перекладу / А.Н. Науменко, І.К. Кобякова // Вісник СумДУ. - 2009. - №2. - С. 118-120.

4. Комиссаров В.Н. Текст и перевод/ В.Н. Комиссаров, Л.А. Черняховская, Л.К. Латышев. - М.: Наука, 1988. - 165 с.

5. Корунець І.В. Вступ до перекладознавства: підручник / І.В. Корунець. - Вінниця: Нова книга, 2008.- 512 с.

6. Влахов С. Непереводимое в переводе: моногр. / С. Влахов, С. Флорин. - 2-е издание испр. и доп. -М.: Высш. шк., 1986. - 416 с.

7. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы) / В.С. Виноградов. - М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. - 224 с.

8. Sydoruk G.I. Translation Theory Foundations: Course Book. - К.: Кондор, 2009. ? 284 с.

9. Алексеева И.С. Введение в переводоведение: учеб. пособие для студ. филол. и лингв. фак. высш. учеб. заведений / И.С. Алексеева. - СПб.: Филологический факультет СПбГУ; М.: Издательский центр “Академия”, 2004. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru