Способи передачі іншомовних лексем засобами рідної мови у творах В. Аксьонова

Размещено на http://www.allbest.ru/

Способи передачі іншомовних лексем засобами рідної мови у творах В. Аксьонова

Творча спадщина видатного російського письменника В. Аксьонова становить інтерес не тільки для літературознавців, але й для лінгвістів. Оскільки в текстах письменника продуктивно використовуються іншомовні слова переважно англійського походження, його твори є невичерпним матеріалом для вивчення запозичень як засобів виразності, що розкривають особливості індивідуального авторського стилю. Системний характер використання іншомовних елементів у текстах письменника зумовив наш інтерес до даного аспекту його творчості. Об'єктом нашого вивчення є запозичення (іншомовні елементи) в романній творчості В. Аксьонова періоду еміграції, які викликають інтерес у зв'язку з функціонуванням у текстах письменника з точки зору художнього призначення.

У творах В. Аксьонова відзначається переважання іншомовних вкраплень, причому зазвичай вони надають тексту гумористичний, іронічний або сатиричний відтінок. Однією з особливостей іншомовних вкраплень є їх участь у формуванні національно-культурного змісту тексту. Іншомовні вкраплення, введені автором у російський текст, спрямовані на позначення предметів і явищ іншої культури або комунікативних ситуацій, учасниками яких можуть бути носії іноземної мови. Вживання іншомовних вкраплень в таких випадках надає тексту національно-культурної специфіки. В. Аксьонов часто використовує в текстах своїх творів численні запозичені слова і словосполучення, які забезпечують передачу предметно - логічного змісту й експресивної інформації. У художньому тексті іншомовні елементи взаємодіють з іншими текстовими одиницями і використовуються автором з найрізноманітнішими цілями: вони збагачують мову письменника, встановлюють смислові й асоціативні зв'язки між словами, що виражають авторське ставлення до дійсності, що описується. Однією з функцій запозичень у художньому тексті є функція мовної гри, реалізованої, як правило, для створення комічного ефекту, надання виразності висловленню. Ця функція реалізується через прийоми самої мовної гри, в яких запозичення несуть в собі жарт, іронію, сарказм. Креативна лінгвістична діяльність, вільне ставлення до форми слова в цілому характерні для творчості В. Аксьонова. У його текстах іншомовні слова в багатьох випадках стають предметом обігравання і переосмислення. Гра автора зі словом виявляється і в невибагливих жартах, і в більш-менш вдалій гостроті, і в каламбурі, і в різних тропах. Авторські експерименти зі словом, пошук незвичайних форм вираження індивідуальної свідомості створюють специфіку ідейного стилю В. Аксьонова. Запозичення як частина експериментів автора зі словом є одним із засобів характеристики персонажів, створення комічного або іронічного ефекту, встановлюють смислові й асоціативні зв'язки між словами, передають емоційне ставлення автора до зображуваної дійсності.

Уводячи в російський текст велику кількість іншомовних лексем, В. Аксьонов використовує різні засоби осмислення їх значень, які можуть варіювати в залежності від його намірів. По-перше, «іншомовне слово може бути розшифровано через коментар у тексті» [4, с. 168]: «Ну конечно, даже и в этому отеле существовала процедура, своей неумолимостью напоминавшая мрачные времена инквизиции, - мы имеем в виду процедуру окончательного расчета, так называемый checking out, - однако, согласитесь, господа, даже эта процедура напоминала времена насилия на личностью лишь отдаленно…» [1, с. 345]. Коментування може відбуватися за рахунок вживання синонімів, родових понять, парафрази. Іншомовні елементи вводяться також як посторінкові посилання: «В Америке они стали American Jewish, мой друг - характерный представитель этой нехудшей породы» [1, с. 44]. В даному випадку посилання дає переклад - «американскими евреями». В інших випадках це може бути дефініція певної іншомовної лексеми, необхідна для адекватного сприйняття тексту. Слід зауважити, що іншомовні елементи можуть зустрічатися в російських текстах В. Аксьонова або виключно в графічній формі мови-оригіналу без перекладу (»… то, что брокеры в этой стране называют Midas Touch» [1, с. 126]), або в графічній або фонетичній формі російської мови в супроводі перекладу (»… только и оставалось, что собирать жутковатые по размерам роялтис» (от англ.royalties - отчисления, гонорар) [1, с. 127],); в графіці і фонетиці російської мови без коментарів і перекладу, покладаючись на те, що контекст без яких-небудь додаткових пояснень дозволить розкрити семантику іноземного слова; при цьому автор посилається на свій культурно - мовний досвід і змістовний простір тексту: «Что бы ни показывала твоя факинг штука, я никогда не предам Стенли!» [2, с. 519]. Автор також іноді навмисно спотворює іншомовну лексему (»… на неумеренной скорости эбьюзает дорогие машины» [1, с. 171]), вживаючи її в російській мові у формі відповідної частини мови, при цьому даючи посилання: від англ. abuse - зловживати, ображати. Тим самим автор намагається донести до читача максимум інформації шляхом актуалізації етимології іншомовного висловлювання та його асоціативних зв'язків. Подібне явище можна спостерігати і в назві останнього роману письменника «Ленд-лизовские. Lend-leasing», де запозичена лексична одиниця передана графічними засобами російської мови, але при цьому форма прикметника «лендлизовские» уже визначає зміст роману. Різноманітність графічно-орфографічних засобів у передачі іноземної лексики пояснюється впливом іншомовного середовища, а також прагненням автора зробити свою мову «європейською» і за змістом, і за формою.

Запозичення у творах В. Аксьонова виконують різні функції: називають реалії, відсутні в російській дійсності, допомагають надати описам національний колорит, документують оповідання, беруть участь у формуванні нової картини світу у читача. Введення іншомовних лексем у російський текст письменника зазвичай супроводжується глосою або авторським коментарем. Відсутність перекладу пов'язана з рядом причин: тривалим перебуванням письменника в іншомовному середовищі, а значить асиміляцією його і його героя в іншомовну культуру; з тим, що твори В. Аксьонова адресовані по-європейськи освіченому читачеві. Вибір прийому, коментування й осмислення запозичення обумовлений його місцем у тексті, змістом твору і намірами автора. Важливу роль при цьому відіграє значення лексичної одиниці і її контекст. Використання авторських коментарів і їх структурно-семантична організація залежать від прагматичної спрямованості; цілі коментарів визначаються інтенціями адресанта і призначені для тлумачення або оцінки тексту.

Література

1. Аксенов В. Кесарево свечение: [Текст] / В. Аксенов - М.: «ИзографЪ», Эксмо, 2005. - 640 с.

2. Аксенов В. Новый сладостный стиль: [Текст] / В. Аксенов. - М.: ИзографЪ, Эксмо, 2005. - 624 с.

3. Балеевских К.В. Язык как экспликация культурного опыта писателя-билингва (А. Макина): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. фил. наук: спец. 10.02.19 / К.В. Балеевских. - Ярославль, 2002. - 23 с.

4. Колесова Н.В. Способы введения иноязычных элементов в художественный текст: (на материале романов В. Аксенова): [Текст] / Н.В. Колесова // Лингвистический ежегодник Сибири. - Красноярск, 2006. - №8. - С. 168-172.

5. Лекант П.А. Современный русский язык: [Текст] / П.А. Лекант. - М.: Дрофа, 2007. - 557 с.

6. Ярцева В.Н. Межъязыковые контакты и стилистическая система языка: [Текст] / В.Н. Ярцева / Проблемы общего и германского языкознания. - М., 1978. - С. 14-25.

аксьонов письменник іншомовний лексема

Размещено на Allbest.ru