Співвідносні з назвами професій

Размещено на http://www.allbest.ru/

СПІВВІДНОСНІ З НАЗВАМИ ПРОФЕСІЙ

Українські прізвища, як і інші слов'янські, утворилися на базі онімної та апелятивної лексики і пройшли складний шлях формування та становлення. Як слова лексичної системи мови прізвища мають свою семантичну, фонемну, морфемну, морфологічну та словотвірну структуру. „Фонемна та морфемна структури прізвищ практично не відрізняються від тих онімних та апелятивних лексем, на базі яких вони утворилися” [1, с. 36], проте цінною є інформація про навантаженість окремих основ в антропоніміконі жителів певного регіону.

Так, словники прізвищ жителів будь-якого ареалу можна розглядати з погляду функціональної активності окремих власних назв чи апелятивів, які беруть участь в утворенні прізвища. Зокрема, Словник прізвищ жителів Луганщини, укладений К. Глуховцевою, І. Глуховцевою і В. Лєсновою (Луганськ, 2010) [2], засвідчує, що найбільше відіменних прізвищ утворено від основи Андрій (74): корінь Іван чи корені варіантів цього імені в прізвищевих назвах луганців виявлено понад 65 разів, з іменем Василь пов'язано 47 прізвищ, Денис - 20, Дмитро - 15, Кирило - 35, Клим - 23, Кіндрат - 25, Кузьма - 16, Борис - 16, Михайло - 40, Панас (Опанас) - 10, Степан - 34, Петро - 62, Григорій (Грицько, Стецько) - 48, Гринь - 18, Федір - 42, Пилип - 7, Матвій - 13, Мартин - 17, Микита (Нікіта) - 11, Микола - 9, Мойсей - 10. Поширені й прізвища, утворені від жіночих імен. Так, з іменем Маруся пов'язано 7 прізвищ, Мотря - 2, Марфа - 3.

Відомо, що в національному складі населення Луганської області переважають українці - 1472,4 тис. осіб, або 58% від загальної кількості жителів. Росіяни становлять 39% складу населення, білоруси - 0,8%, татари, вірмени - по 0,3%, молдавани, азербайджанці, євреї, цигани, поляки, грузини, болгари, німці - по 0,1%. Отже, найбільше в Словнику прізвищ, які мають ознаки українських антропонімів, значну частку складають російські за походженням прізвища, є й такі, що позначені ознаками польської, білоруської, болгарської та інших мов.

Прізвища луганців нерідко вказують на індивідуальні ознаки носія. Так, у Словнику виявлено 14 прізвищ з коренем прикметника куций, 22 - старий, 4 - великий, 45 - малий, 4 - молодий, 8 - милий,5 - бистрий. Велику групу становлять прізвища, в основу яких по-кладено назви свійських тварин: загалом у складі прізвищ виявлено корінь слова козел 13 разів, коза - 40, баран - 26, кінь - 5 (разом з тим зафіксовано чимало прізвищ, що є складними словами, у цих антропонімах слово кінь уживане близько 20 разів: Білокінь, Білоконєв, Білоконний, Білоконов та ін.), кобила - 14, корова - 6, вівця - 9, кабан - 9, бик - 21, жеребець - 5, биря - 8. Є похідні від слів кіт (27 прізвищ), курка (9), комар (15).

Окрему групу складають прізвищеві назви, які за походженням пов'язані з колоративами: корінь слова білий знаходимо в основах 123 прізвищ, синій - 43, зелений - 23, жовтий - 9, червоний - 4, чорний - 87.

Серед прізвищ, утворених від назв осіб, перше місце посідають похідні від слова баба, їх в антропоніміконі луганців нараховуємо 79. З коренем дід знаходимо 29 прізвищ, той самий корінь, що й слова мати та батько, мають відповідно 4 і 8 прізвищ, дядько - 14.

Активно вживаною в складі прізвищ є твірна основа Бог, засвідчена в 130 прізвищах.

Завдання статті вбачаємо в тому, щоб проаналізувати прізвища луганців, мотивовані назвами професій.

Назви людини за професією, родом діяльності чи занять нерідко ставали базою для утворення прізвищ. Вони належать до різних тематичних підгруп. Це, зокрема, назви ремісників; назви людей, професійно пов'язаних з торгово-грошовими операціями; назви людей, основне заняття яких було пов'язане з сільським господарством; назви людей, професійно зайнятих морською справою; назви людей, основне заняття яких пов'язане з мистецтвом та інтелектуальною працею тощо.

Доведено, що інформація, яку несуть прізвища з основами на позначення ремісників, підкріплена свідченнями історичних досліджень, у яких знаходимо, що в період активного формування прізвищевої системи, тобто під час перетворення індивідуальних прізвиськ у спадкові офіційні найменування прізвищевого типу, успішно розвивалися численні ремесла: виробництво продуктів харчування, обробка металів, будівництво, виготовлення тканин та виробів з них, гончарна справа, обробка шкіри та інше [3, с. 59]. Тому вважаємо цілком закономірним той факт, що прізвища, які виникли на базі назв професій, становлять важливу підгрупу прізвищ серед тих, що містять у своїх основах апелятивну лексику. В аналізованому Словнику вони складають приблизно один відсоток усіх зафіксованих прізвищ.

Наведемо основні підгрупи назв ремісників, закладених в антропооснови прізвищ жителів Луганщини. Це, зокрема, назви ремісників, що були зайняті обробкою металів та виготовленням з них знарядь праці, зброї: залізняк (`ливарник; торговець залізними виробами' [ВТССУМ, с. 402]) у прізвищах Железнєв, Железников, Железняк, Железняков, Железовський; коваль (`майстер, що куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети' [ВТССУМ, с. 550]) у прізвищах Коваль, Ковальков, Ковальов, Ковальський, Ковальчук, Коваленко; слюсар (`робітник, який обробляє метали ручним або механізованим інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми' [ВТССУМ, с. 1347]) у прізвищах Слюсар, Слісаренко, Слюсарев, Слюсаренко; токар (`робітник, фахівець з механічної обробки металу, дерева та інших матеріалів способом обточування на верстаті' [ВТССУМ, с. 1459]) у прізвищі Токар, Токарев, Токаренко.

Назви робітників, які виготовляли продукти харчування: брагиля (`спеціаліст по виготовленню браги') у прізвищі Брагилєв (частина прізвищ пов'язана з назвою продукту, який виготовляли ці робітники: Брага, Брагинцев, Брагін, Брагінець, Браговський, Брагунець, Брагунцов); квасник (`той, хто варить, готує або продає квас' [ВТССУМ, с. 533]) у прізвищах Квасниченко, Квасников (з найменуваннями квас, кваша співвідносні власні назви Кваснюк, Квасов, Кваша, Квашенко, Квашин, Квашнин); кухар (`робітник, що готує їжу' [ВТССУМ, с. 600]) у прізвищах Кухар, Кухарев, Кухаренко, Кухарин, Кухарський, Кухарук; мельник (`власник млина або той, хто працює в млині; мірошник' [ВТССУМ, с. 658]) у прізвищах Мельник, Мельников, Мельникович, Мельниченко, Мельничук; мірошник (`власник млина; той, хто працює в млині; мельник' [ВТССУМ, с. 678]) у прізвищах Мірошиченко, Мірошко, Мірошник, Мірошников, Мірошниченко, Мірошнюк; пивовар (`той, хто варить пиво' [ВТССУМ, с. 942]) у прізвищах Пивовар, Пивоваров, Пивоварів.

Назви ремісників, які займалися обробкою дерева та виготовленням виробів з нього: бондар (`майстер, ремісник, що виробляє діжки, бодні, дерев'яні відра' [ВТССУМ, с. 92]) у прізвищах Бондар, Бондарев, Бондаревський, Бондаренко, Бондарець, Бондариков, Бондарів, Бондарук, Бондарчик, Бондарчук, Бондарьов; дудар (`майстер, що робить дудки' [ВТСУМ, с. 331]) у прізвищах Дудар, Дударев, Дударенко; колісник (`колісний майстер' [ВТССУМ, с. 555]) у прізвищі Колісник, Колісників, Колісниченко; тесля (`робітник, що займається грубою обробкою деревини, спорудженням дерев'яних будов, виготовленням простих дерев'яних меблів і т. ін.' [ВТССУМ, с. 1446]) у прізвищах Тесленко, Теслер, Теслин, Теслицький, Теслович, Теслюк, Тесля, Теслярів. Розмовне плотник стало ґрунтом для прізвищ Плотников, Плотницький.

Назва решітник (`той, хто виготовляє решета' [ВТССУМ, с. 1219]), а також слово решето стали базою для прізвищ Решетило, Решетилов, Решетко, Решетнєв, Решетник, Решетников, Решетняк, Решетов, Решетуха, Решетько, Решитько. Лексема столяр (`робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів з нього' [ВТССУМ, с. 1396]) мотивує прізвища Столяр, Столяренко, Столярів, Столяров, Столярський, Столярчук.

Назви ремісників, які займалися виробництвом тканин та пошиттям одягу: кравець (`фахівець із пошиття одягу' [ВТССУМ, с. 581]) у прізвищах Кравець, Кравицький, Кравсун, Кравців, Кравцов, Кравчевський, Кравченко, Кравчук; ткач (`робітник, майстер, який виготовляє тканини на ткацькому верстаті' [ВТССУМ, с. 1456]) у прізвищі Ткач, Ткачев, Ткачевал, Ткаченко, Ткачов, Ткачук; шаповал (`майстер, який виготовляє з вовни шапки та інші вироби способом валяння' [ВТССУМ, с. 1613]) у прізвищах Шаповал, Шаповаленко, Шаповалів, Шаповалов (низка прізвищ пов'язана зі словом шапка: Шапоренко, Шапочкін, Шапошкін, Шапошник, Шапошников).

Назви ремісників, зайнятих обробкою шкіри та виготовленням виробів з неї: кушнір (`фахівець, що вичиняє хутро із шкіри та шиє хутряні вироби' [ВТССУМ, с. 600]) у прізвищах Кушніренко, Кушнарьов, Кушнір, Кушнірський, Кушнірук; швець (`майстер, що шиє і лагодить взуття' [ВТССУМ, с. 1616]) у прізвищах Шевцов, Шевченко, Шевчик, Шевчук; чоботар (`майстер, що шиє і лагодить взуття' [ВТССУМ, с. 1604]) у прізвищах Чоботар, Чоботарів.

Прізвище Бригаденко мотивоване лексемою бригадир, що відома зі значеннями: `керівник виробничої бригади'; `у Росії 18 ст. - військовий чин, середній між полковником і генералом' [ВТСУМ, с. 96]; Будник, Будникевич, Будников - словом будник `сторож, будочник'; `робітник на поташному заводі, на буді' [ВТССУМ, с. 100].

Лексема гірник (`робітник гірничої промисловості'; `гірничий інженер або слухач гірничого навчального закладу' [ВТССУМ, с. 243]) стала основою для прізвищ Гірник, Гірниченко, Гірняк, Горняк; кочегар (`робітник, що обслуговує печі парових котлів' [ВТСУМ, с. 581]) - Кочегаров. Назвою професії золотар (`те саме, що ювелір', `той, хто покриває позолотою, золотить що-небудь [ВТССУМ, с. 475]) позначені прізвища Золотарев, Золотаревський, Золотаренко, Золотарьов. В антропоніміконі луганців виявлено назви й таких професій: скляр (`майстер, який склить вікна, вставляє скло у вікна'; `робітник скляної промисловості; склороб' [ВТССУМ, с. 1333]) у прізвищах Скляревський, Скляренко, Склярів, Скляров, Склярук. Найбільшу активність при утворенні прізвищ луганців мають такі назви професій: бондар - це найменування стало основою для 11 прізвищ, коваль - мотивує 5 антропонімів, кушнір - 4; мельник - 5; мірошник - 6; скляр - 6; столяр - 6; тесля - 8; ткач - 5.

Отже, прізвища - це скарбниця духовного надбання народу. У них відображено різноманітні події та явища громадського життя, працю, мудрість і кмітливість багатьох поколінь, зв'язок жителів з певними місцевостями тощо. Прізвища - своєрідний код для розкриття значної інформації про заняття, культуру, побут, міграції наших предків. Генетично пов'язані з українською лексикою, прізвища допомагають дослідити формування словникового фонду мови та розширити уявлення про її лексичне багатство.

ЛІТЕРАТУРА

прізвище професія

1. Бучко Г. Семантична та словотвірна структура сучасних прізвищ Бойківщини / Ганна Бучко // Слов'янська ономастика : зб. наук. пр. на честь 70-річчя д-ра філол. наук, проф. П. П. Чучки. - Ужгород : Госпрозрахунковий вид. від. комітету інформації, 1998. - С. 36 - 45.

2. Глуховцева К. Д. Словник прізвищ жителів Луганщини : у 2 т. / К. Д. Глуховцева, І. Я. Глуховцева, В. В. Лєснова ; за ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2010. - Т. 1 - 2.

3. Добровольська О. Я. Назви ремісників за даними англійської та української антропонімії / О. Я. Добровольська // Магічне світло імені / упоряд. і відп. ред. С. М. Медвідь-Пахомова. - Ужгород, 2003. - С. 58 - 59.

ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ

1. ВТССУМ - Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К. : Ірпінь: ВТФ „Перун”,

2005. - 1728 с.

Размещено на Allbest.ru