Реалізація позитивної оцінки в англійському та американському сленгу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація позитивної оцінки в англійському та американському сленгу

Однією з головних функцій мови є інформативна. Вона робить можливим передачу знань від одного учасника комунікаційного процесу до іншого за допомогою мови. У наш час цінність інформації виросла до високого рівня, і має значення швидкість та зрозумілість повідомлення. Однак, не втрачає свою вагу емоційна забарвленість повідомлення, його здатність виразити, підкреслити приналежність комуніканта до певної соціальної групи, його ставлення до певних явищ оточуючої дійсності.

Американський та англійський сленги є одними з найбільш поширених та відомих у світі соціальних діалектів. За рахунок своєї представленості у кіно та музиці, продуктах масової культури, ці національні соціолекти відомі у всьому світі.

Об'єктом дослідження є сучасний американський сленг, предметом є засоби та шляхи реалізації позитивної оцінки.

Оцінка - це універсальна категорія, що виражає позитивне чи негативне ставлення мовця до змісту мовлення й реалізується в частинах слова, вигуках, модальних частках, повнозначних лексемах, словосполученнях, фразах, у мовленнєвих актах й аксіологічних категоріях [12, c. 55].

Перша найповніша класифікація оцінок була запропонована фінським ученим фон Врігтом у книзі «Різновиди добра». Вчений класифікував оцінку за типами об'єктів. Ця класифікація лягла в основу досліджень мовознавців Н. Арутюнової, О. Вольф, О. Івіна.

Взаємодія суб'єкта оцінки з її об'єктом лежить в основі класифікації частково оцінних значень у Н. Арутюнової. Дослідниця виділяє три групи частково оцінних значень:

1. сенсорні;

2. сублімовані;

3. раціоналістичні оцінки [1, c. 75], які у свою чергу поділяються на категорії, виражені в мові найчастіше прикметниковими формами.

Спираючись на класифікацію Н. Арутюнової, дослідниця Т. Вендіна [4, c. 41-48] виділила наступні різновиди оцінок:

- оцінки - афективи, що відображають безпосереднє чуттєве сприйняття зовнішнього світу;

- оцінки - когнітиви: раціоналістичні, психологічні (емоційні та інтелектуальні) оцінки;

- оцінки - сублімати: естетичні та етичні оцінки.

Мовознавець О. Бєссонова наводить іншу модель оцінного тезауруса (сукупності лексичних одиниць, що віддзеркалює той фрагмент усвідомлюваної позамовної дійсності, який пов'язаний із уявленням про цінності), яку складають чотири аксіологічні рівні: 1. Сенсорні; 2. Життєві; 3. Духовні; 4. Абсолютні [2, c. 241].

Філолог О. Федотова подає вужчу класифікацію, поділяючи оцінки за їх підґрунтям на емпіричні (сприймаються органами чуття) і мотивовані (формуються в процесі пізнання) [17,c. 196].

У О. Івіна є аналогічний розподіл оцінок залежно від критеріїв оцінювання на внутрішні (чуттєві) та зовнішні, або утилітарні оцінки [8, c. 31].

Таким чином, виділені Н. Арутюновою оцінні категорії мовознавці по - різному поєднують у групи й подають власні номінації цих груп.

Оцінка є складовою частиною семантичної структури слова як одиниці мови, що вказує на певну цінність предметів та явищ з погляду відповідності чи невідповідності вимогам, інтересам, смакам, уподобанням мовця.

Неоднорідність оцінного компонента зумовлює його різну взаємодію з іншими компонентами в семантичній структурі мовного знака. Оцінний компонент може бути виділений як у денотативній, так і в конотативній частині семантики. Це зумовлено існуванням інтелектуально-логічної (раціональної) та емоційної оцінок.

Інтелектуально-логічна оцінка пов'язується з понятійним ядром, із предметно-логічною частиною лексичної семантики слова і входить, таким чином, у денотативний аспект значення. Емоційна оцінка відбиває емоційне ставлення суб'єкта до об'єкта, і, відповідно, міститься в конотативному аспекті значення.

Оцінний компонент не виступає постійним для певної мовної одиниці. Він проявляється на конкретному історичному етапі розвитку мови і, залежно від контекстуальної реалізації значення слова, зазнає змін відповідно до рівня матеріальної та духовної культури суспільства та кожного індивіда зокрема [13, c. 5-6].

Найпоширенішою класифікацією за оцінною шкалою є виокремлення позитивної (мейоративної, меліоративної), нейтральної, негативної (пейоративної, інвективної) оцінки [9, c. 86]. Саме ця класифікація оцінки застосовується в цій роботі. На рівні мовлення можливі трансформації названих типів оцінок:

а) в умовах контексту нейтральні лексеми набувають позитивного або негативного забарвлення;

б) позитивне переходить у негативне, а негативне - у позитивне.

Поділ мовних оцінок на позитивну, нейтральну, негативну випливає із розуміння оцінки як відношення суб'єкта до пізнаваного об'єкта та визнання оцінки обов'язковим компонентом структури мовного значення [10, c. 47].

Залежно від контекстуальної видозміни оцінної конотації лексеми мають пряме номінативно-оцінне значення й переносне номінативно-оцінне значення. Такий лінгвістичний аналіз оцінки відбився в поділі оцінних найменувань на власне оцінні (з первинним оцінним значенням) та контекстуально оцінні (з первинним нейтральним значенням, що набувають оцінних конотацій у контексті) [12].

Оцінка залежить від відповідності нормам, принципам, які діють у певній мовній спільноті. У повсякденній свідомості універсальність категорії оцінки невід'ємна від національної специфіки сприйняття світу.

Соціально-культурні, етнографічні правила підкреслюють специфічність кожного суспільства. Наприклад, соціальні традиції певної лінгвокультурної спільноти, правила та норми етикету, ситуація, в якій відбувається спілкування, інтенції мовця, його сподівання та мета спілкування позначаються на вираженні оцінки. Мовна поведінка певною мірою залежить від основних культурних цінностей суспільства [20, c. 225]. Тому те, що в одній культурі розглядається як грубе і неприпустиме, може позитивно оцінюватися в іншій [20, c. 6].

Нас цікавить саме позитивна або, як її ще називають, меліоративна оцінка. Частіше за все меліоративні одиниці застосовуються в міжособовій комунікації при співчутті та схваленні, похвалі [9, c. 87].

Враховуючи співвідношення емоційних та оцінкових сем у структурі меліоративів (одиниць, що виражають позитивну оцінку), їх можна поділити на три основні групи:

- лаудативи, які виражають позитивні раціональні оцінки (англ. intelligent, brick);

- афекціонати, семантика яких орієнтована на передачу емоцій любові і ніжності (англ. angelet, lovey);

- респективи, у яких позитивна емоція і оцінка більш-менш збалансовані (англ. promising, decent).

Критеріями виділення меліоративних мовних одиниць слід вважати наявність у структурі десигната сем позитивної емоційної оцінки, виявлених методом аналізу словникових позначок і дефініцій; присутність зменшувально-пестливих суфіксів та/або образного характеру номінації.

Емоційно-оцінні семи займають нестале положення в семантичній структурі меліоративів. Вони можуть:

- складати семантичне ядро, заповнюючи собою змістову структуру слова (англ. sweetheart, brilliant);

- займати периферійне положення денотативної частини значення (англ. mousey, cutie);

- відноситися до конотації, виражаючи додаткову інформацію (англ. daddy, wifie);

- мати статус потенціалу.

Лексикографічний опис семантики слів не відображає в повній мірі їх емоційно-оцінну значущість. В рамках широкого підходу до дослідження семантики, згідно з яким емотивне та оцінне забарвлення віртуально присутнє у багатьох мовних одиниць, можна говорити про те, що носії мови в залежності від інтенцій у відповідному контексті можуть використовувати для вираження меліоративності майже будь-які одиниці лексичного рівня [9, c. 88].

В основі меліоративної оцінки лежить симпатія - природна властивість людини, яка не регулюється ні суб'єктом симпатії, ні її об'єктом.

Сленг нерідко розглядається в психологічному аспекті, як продукт “духовної” творчості (у тому числі й індивідуальної) представників окремих соціальних і професійних угруповань, вираження певного “духу” або “свідомості” людей, що належать до того або іншого суспільного середовища.

Велику роль у поширенні цієї концепції сленгу зіграло відоме положення В. Гумбольдта про те, що “сприйняття світу”, використання й інтерпретація (самооцінка) мови в представників окремих соціально-професійних груп не збігається цілком зі “сприйняттям світу” і володінням мовою на рівні всього мовного колективу.

Прихильники так званого “нового вчення про мову” Н. Я. Марра намагалися навіть “пояснити” всі закономірності й особливості соціальних діалектів аналогією з “примітивним мисленням” первісних народів, у зв'язку з чим широко використовувалися роботи Б. Маліновського, Л. Леві-Брюля та ін. [11, c. 26].

Оксфордський словник англійської мови дає визначення такого виду сленгу як кант (англ. cant): мова, притаманна окремій групі людей чи професії; характеризується своєю зниженістю [32]. Зазвичай, йдеться про мову злочинців. Дослідник сленгу Ерік Партридж теж вважав кант мовою представників кримінального світу [18, c. 66].

Науковець Н. Б. Вахтін у своїй книзі «Социолингвистика и социология языка» пише про так звану контактну мову, піджин. Його теж можна віднести до одного з видів сленгу. Це контактна мова, яка виникає в екстремальній ситуації мовних контактів в умовах загального гострого дефіциту засобу мовного спілкування для всіх учасників спілкування.

Як приклад піджину автор наводить мову рабів на рабовласницьких плантаціях Тихого, Атлантичного та Індійського океанів, де мови метрополії (англійська, французька, іспанська тощо) слугували суперстратом, тобто давали матеріал, на базі якого будувалася лексична система. Субстратом слугувала мова рабів, яка ніби змішувалася з мовою плантаторів, утворюючи специфічну мову для спілкування. Цей варіант мови не є рідним для будь-якого учасника спілкування [3, c. 136-139].

Позитивна оцінка може передаватися на рівні морфем за допомогою певних суфіксів, які подані нижче.

Суфікс -ie використовується для передачі двох концептуальних значень. Перший “прихильник, або ентузіаст чого-небудь“ - “skootchie” - курець марихуани, “hoodie” - хуліган, шукач пригод, “twinkie” - азіат, прихильник кавказької культури. Омонімічний суфікс -ie(y) додається до акронімів, що позначають певні соціальні групи або категорії людей, тобто у даному випадку мова йде про реалізацію концептуального значення “представник групи”: “townie” - учен місцевої школи, “xippie” - хіпі генерації Х, “ veggie ”- вегетаріанець .

Суфікс -er є також досить продуктивним в слензі. Він реалізує концептуальне значення «діяч, об'єкт характеристики» та служить для ідентифікації людини за професією або діяльністю, за соціальним статусом або рисами характеру, поведінкою або зовнішністю. Як і в більшості інших випадків, при формуванні студентських сленгізмів за допомогою цього суфіксу ономасіологічною базою для створення нового найменування можуть слугувати як літературні основи, так і субстандартні, як прості за будовою, так і похідні.

Прикладами сленгізмів, створених від літературних основ є: “crusader”- фундаменталіст, “crusher” - супротивник алкоголю, “tree-hugger” - захисник навколишнього середовища.

Приклади сленгізмів, створених від основ нелітературних підсистем можуть слугувати: “doper” - торговець марихуаною, “bummer” - ледар, “hoofer” - танцівниця, співачка (21).

Крім того, в студентському слензі функціонує значна кількість півафіксів з концептуальним значенням “прихильник, охочий до чогось”:

-dog: ”brary dog” - людина, що займається у бібліотеці; “shroom dog” - людина, що вживає галюциногени.

- freak: “popcorn freak” - охочий до попкорну, “party-freak” - охочий до вечірок.

- dweller “step dweller” - той, хто полюбляє сидіти на східцях,

- animal “study animal” - прихильник інтенсивного навчання, “smoking-animal” - любитель куріння.

Треба зазначити, що лексична сполучуваність сленгових лексем передбачає мінімальний контекст словосполучення, у якому та чи інша лексема реалізує своє значення у поєднанні з визначеними словами. У сполученні мовних одиниць, актуалізуються лише деякі властивості одного знаку задля того, щоб створити новий зміст (значення). Зокрема, та ж сленгова лексема animal може вживатися як самостійно у значенні "спортсмен-культурист", так і у складі стійких словосполучень. Сполучаючись з іменниками 'party', 'study' іменник animal вживається лише в одному із своїх значень ("божевільна людина") і саме це значення є основою для створення нових значень словосполучення [7, c. 9].

- queen “datequeen” -дівчина, що часто ходить на побачення, “dancing queen” - дівчина, яка полюбляє танцювати.

Значна кількість суфіксів (-age, -fest та полуафікс -city) приймає участь у номінативному процесі у якості ономасіологічної ознаки, що модифікує основу, додаючи до концептуального значення похідного слова ідею “великої кількості, численності” того, що зазначено основою. Таким чином, формується значна кількість загальних імен, наприклад: foodage, fundage, studyage, rainage, neckage; beerfest, pizzafest, sleepfest; Cram-city; Jewelry-city; Tan-city.

Широко розповсюдженими у студентському слензі є суфікси -(о)rama та -omatic, які реалізують концептуальне значення повторюваності та інтенсивності: funorama - постійні веселощі, cramomatic - інтенсивне навчання на передодні іспиту.

Популярним є також напівафікс -dog, який бере участь у формуванні назв предметів, пов'язаних з використанням наркотиків (hooch dog, jimmy dog - сигарета с марихуаною) або спиртних напоїв (brew dog, chilly dog - пиво).

Серед суфіксів, що в ономасіологічній структурі дериваційного словотвору виконують роль ономасіологічної ознаки для формування прикметників, слід виділити суфікси -ous та -ish з концептуальним значенням “той, що має ознаку, вказану основою”: swankalishious- гарна, приваблива (про жінку), невдале; fantabulous - фантастичний; vicious -класний; schmeish - розкішний.

Ще одним суфіксом прикметників є суфікс -ed, реалізуючий концептуальне значення “схильний до, підвладний”: golfed, ramped - сп'янілий, throwed - п'яний в доску.

Таким чином, коли мова йде про іменникові суфіксальні деривати американського та британського сленгу, можна зробити висновок, що формуюча основа майже завжди має категоріальне значення “людина” або “предмет”, в той час як ознакова - конкретизує характер або якість концепту, визначеного основою [14, c. 45-46].

Суфікси, що формують іменники з референтом людина”, мають три основних концептуальних значення: “прихильник, ентузіаст”, “діяч, представник певної групи” та “той, хто відрізняється неадекватною поведінкою”.

Концептуальне значення суфіксів, що формують іменники з референтом “предмет” зводиться до понять

“інтенсивність прояву того, що описано основою”.

На лексичному рівні ми розглянемо однослівні ідіоми, притаманні як загальному, так і спеціальному сленгу, жаргону та ін., наприклад:

1) арго: clay - гашиш високої якості (Ask Bruno where you can dig up some clay); kingpin - велике цабе, головна фігура (The drug kingpins are well protected) (23);

2) професіональний жаргон (наприклад, медичний): gasser/gass-passer - анестезіолог; slasher - хірург);

knuckledragger - ортопед; shotgunning - використання великої кількості медичних тестів з надією, що хоча б один з них допоможе визначити хворобу; bounceback пацієнт, що повертається до лікарні після попереднього лікування та виписки з такими ж скаргами); bagging (процес підтримки дихання пацієнта за допомогою повітряної подушки, що під'єднується до маски) (23);

3) корпоративний (наприклад, молодіжний) сленг: folks - батьки, “старі” (I'll have to ask my folks if I can go); cool - гарний, чудовий, класний (This is a really cool setup); doll - гарна дівчина/жінка, “лялечка”, “краля” (Who's the doll I saw you with last night); chill - заспокоїтися, охолонути (All right now, people, chill…chill) (22).

Аналіз лексикографічних та наукових джерел, а також соціальних Інтернет мереж показав, що позитивна оцінка реалізується у різних концептах, цікавих для користувачів соціолектів. Ось деякі з цих концептів:

Людина: adonis, badass, boss, Chester Molester, DILF, frat fag, hoss, mazeh, G.Q. - «мачо» (22).

Жінка: Основою утворення великої частини фразеологізмів, що позначають концепт “жінка”, є співвіднесення жінки з тваринним світом. Сексуально приваблива жінка позначається як fox, canary, chick, hot baby, pussy cat, hot pepper, hot tongue, babe, betty, cougar, cherry, fifi, chick, birdie, filet, cutie, rosebud, hottie, peach (19).

Культурно-національна конотація додає таким прикладам статус культурних знаків, які сигналізують про те, що для англійського чоловічого менталітету характерним є погляд на жінку як на щось чисто фізично звабливе.

Однак, слід зазначити, що культурно-національні установки в сприйнятті жінки можуть знаходити особистісний, а не традиційний для групової самосвідомості, зміст [11, c. 26].

Краса, красивий: bodacious, bomb, bomb diggity, crescent fresh, cherry, swass, - «красивий, вражаючий, класний» (37).

Засоби вираження емоційного стану:

Подив: bonk!, Chyaa!, Eesh!, Flip mode!. Oh my goshness!, Shnikies - отакої!, маєш!, тю!; Згода: bet!, Dude!, Shoots for real !, Ah ... ja! - полюбе, в будь-якому випадку; Схвалення: dig that!, cool!, score!, damm right! - клас!, супер!, фонтан!;

Вираження радості: woopty-woo! - кул!, ляля!; Способи привертання уваги: yo! hey! - гей!, йо!

Алкоголь: brew, chilly dog, brewdog, Heine, brewhaha, brewsky, sixer, twack, wouded soldier - пиво, booze, doctor, nectar, precious juice - алкоголь взагалі.

Наркотики: hooch, tree, buddak, cripps, doobie, hronik, smokey treat - марихуана, бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, трава; get one's johny, blaze, burn, pull tubes, play monopoly - палити марихуану - димити, дути, свистіти, читати, шифрувати.

Дозвілля: chill - розслабитися, релаксувати; have arms, chizzil - влаштувати вечірку, влаштувати паті [23, с.82].

Інтимні стосунки: be laying pipe, boink, bump, do the deed, jump in the flesh, juice, knock boots, blowjob [11, с.180].

Цікавим є те, що відношення до жінки лише як до об'єкта статевого акту, як і спотворені форми цього акту засуджуються суспільством та нормами моралі. Проте, у сленгу ці поняття, виражені словами та ідіомами набувають позитивної оцінки. Те саме стосується і таких концептів як алкоголь та наркотики - суспільство засуджує пияцтво та наркоманію, а у деяких соціальних групах це схвалюється і вважається нормою. Це свідчить про пряму залежність значення мовних одиниць та їх оцінки від суспільства, яке їх використовує.

Також, цікавим для розгляду є негритянський сленг, який узяв щось від майже кожного виду сленгу.

Проте найбільш неформальний, ненормативний словниковий шар дав негритянській англійській мові злочинний світ. Саме із кримінального світу гетто тягнуться, наприклад, довжелезні синонімічні ряди для позначення кожного з наркотиків - більшість із цих слів, доречі, вжилися в загальний американський сленг. У гетто спеціально працювали над мовою, щоб вона була нікому не зрозуміла. Рабам треба було тримати дещо в секреті від власників, навіть тоді, коли вони розмовляють на одній мові. Сказати так, щоб зрозумів тільки той, кому треба. Типовий спосіб - взяти слово й вжити його в протилежному значенні: stupid (тупий) ? "гарний", образливе nigga ("негр") у спілкуванні між своїми набуває значення "товариш, брат, свій". Fat (жирний) ? правда, його навіть пишуть як phat - крутий. You be phat! Ти крутий! Dope (наркотик) теж набуває значення "відмінний", а death (смерть) у написанні й вимові def означає те ж саме, що й cool [22].

Міжкультурна комунікація, спілкування представників різних культур - це питання безпеки. І національної, і міжнародної. Від нерозуміння відбулося чимало голосних і тихих конфліктів ? і міжособистісних, і міжнародних, і від нерозуміння негритянської англійської ? у тому числі. От, наприклад, слово bad (поганий) афроамериканці переосмислили у своєму дусі: у них це позитивне визначення, воно означає гордість, непокору, гідність. Одного разу під час холодної війни Мухаммед Алі сказав, звертаючись до народу Танзанії: There are two bad white men in the history of the world, the Russian white man and the American white man. They are the two baddest men in the history of the world. Тобто дві найгірших білих людини у світі - це росіянин і американець. Звичайно, Алі мав на увазі "самих великих, могутніх, безстрашних", але його не зрозуміли, і ледь не розгорівся великий міжнародний дипломатичний скандал.

Отже, з цього можна зробити висновок, що в деяких соціолектах мовні засоби можуть змінювати своє оцінне навантаження на протилежне, що може призвести до певних непорозумінь при спілкуванні з членами інших соціальних угруповань.

На рівні словосполучень мовні одиниці, які передають позитивну оцінку, можуть впливати на інших членів словосполучення, надаючи навіть грубим словам позитивної оцінки. Наприклад:

“I don't have any more holidays left.”

“You're a lucky bitch going to the States”, I said (23).

Дві близькі подруги. Джулія та Ізобел обговорюють подорож однієї з них до нареченого до США. Можливо, Ізобел і трохи заздрить подрузі, але вона, безумовно, дуже рада за неї. Таким чином, пейоратив bitch, в семантиці якого абсолютно відсутні ознаки меліоративності, у сполученні з прикметником lucky отримує меліоративне переосмислення [14, с. 8].

“I am happy to go dating with my stinking awesome boyfriend tonight” (23).

Тут ми бачимо подібну ситуацію. Дівчина вживає прикметник stinking, який має негативну оцінку та доповнює його прикметником awesome з позитивною оцінкою. Таким чином, позитивна оцінка останнього посилюється першим.

Мовна оцінка характеризується особливою структурою - модальною рамкою, яка нашаровується на висловлювання і не збігається ні з його логіко-семантичною, ні з синтаксичною побудовою, - головними елементами якої є суб'єкт (соціум, частина соціуму, індивід), об'єкт оцінки (особа, предмет чи явище об'єктивної дійсності), оцінний предикат (власне оцінка), другорядними - підґрунтя оцінки (критерій, еквівалент, мотив оцінки), оцінна шкала (градуйоване порівняння зі стандартом), оцінний стереотип (еталон, зразок норми). Складна багатокомпонентна структура оцінки має засадничий характер, бо від неї безпосередньо залежить потенціал засобів реалізації оцінного значення.

Смисл оцінки в тексті залежить не лише від значення її мовних реалізаторів, важливими постають контекстуально-ситуативні умови її вираження, а також соціокультурні чинники. Необхідно також враховувати подвійну природу оцінки, що поєднує суб'єктивний і об'єктивний аспекти.

Отже, позитивна оцінка у сленгу може виражатись на різних рівнях мови. У багатьох випадках значення тої чи іншої морфеми, слова чи фрази переосмислюється згідно зі світоглядом і оцінною шкалою членів соціальної чи професійної групи, яка використовує той чи інший соціолект.

Основним результатом дослідження є висновок про те, що мовне вираження позитивної оцінки у сленгу може відрізнятися від реалізації позитивної оцінки в літературній мові Це залежить від типу соціолекту, яким користується та чи інша група, бо різні соціолекти мають різні функції: одні мають на меті полегшення спілкування та емоційне вираження думок, інші націлені на збереження значень своїх повідомлень у таємниці. Тому оцінне значення деяких сленгових одиниць може бути неочікуваним, і майже протилежним до значення схожих одиниць в літературній мові.

позитивний оцінка сленг британський

Список використаних джерел

1. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. - М.: Наука, 1988. - 336 с

2. Бєссонова О. Концептуальна організація оцінного тезауруса англійської мови // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр.- Донецьк: ДонДУ, 2005. - Вип 13. - С. 241-245.

3. Вахтин Н.Б. Социолингвистика и социология языка: учебное пособие / Н. Б. Вахтин, Е. В. Головко. - СПб.: ИЦ «Гуманитарная Академия»; Изд-во Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2004. - 336 с.

4. Вендина Т. И. Семантика оценки и ее манифестация средствами словообразования / Т. И. Вендина // Славяноведение. - 1997. - № 4. - С. 41-48.

5. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. - М.: Наука, 1985. - 232 с.

6. Дорда В. О. Мовна картина світу американських студентів / В. О. Дорда // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки.- 2010. - №7. - С. 178- 182.

7. Дорда В.О. Системна організація лексико-семантичних одиниць американського студентського сленгу / В.О. Дорда // Філологічні трактати. - 2010. - №1. - С. 5 - 11.

8. Ивин А. А. Основание логики оценок / А. А. Ивин. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1970. - 230 с.

9. Коротун О. О. Семантика оцінки в номінаціях особи / О. О. Коротун // Ономастика і апелятиви: зб. наук. пр- Д.: ДНУ, 2001. . - Вип. 14. - С. 86-92.

10. Крисанова Т.О. Співвідношення емотивного та оцінного компонентів висловлювань, що передають негативну оцінку адресата / Т. О. Крисанова // Філологічні студії. - Луцьк: Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. Волинський Академічний Дім, 2001. - № 2. - С. 70-73.

11. Літвінов О.І. Табуїзовані та евфемістичні фразеологізми як частина англійського сленгу / О. І. Літвінов, М. М. Літвінова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка . - 2010. -№ 3(190). - С. 24 - 31.

12. Нагель В. В. Різновиди оцінки як лінгвістичної категорії

13. Онищенко І.В. Категорія оцінки та засоби її вираження в публіцистичних та інформаційних текстах: автореф. дис…. канд. филол. наук: 10.02.01. - Дніпропетровськ, 2004. - 22 с.

14. Рубцов І.В. Когнітивно - ономасіологічний підхід до формування суфіксальних дериватів у студентському слензі США / І. В. Рубцов // Вісник ХНУ Когнітивна лінгвістика. - 2010 - № 930. - С. 43-47.

15. Сахнюк О.В. Феномен негритянського сленгу в сучасній англійській мові / О.В. Сахнюк, А.В. Ступак.

16. Секрет І. Семантичні аспекти американського студентського сленгу / І. Секрет // Наукові записки. - 2009. - № 89 (3). - С. 80 - 85.

17. Федотова Е. И. Семантическая структура оценки / Е. И. Федотова // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі: Зб. наук. та наук.-метод. пр.- Горлівка: ГДІІМ, 1996. - Вип. 2, Том 2. - С. 195-201.

18. Partridge E. Slang Today and Yesterday. - New York: The Macmillan, 1934. - 476 p.

19. The Online Slang Dictionary (American, English, and Urban slang) [Елетронний ресурс]. - Режим доступу: http://onlineslangdictionary.com/

20. Williamson Smith. Interpersonal Communication: Roles, Rules, Strategies, and Games. - Dubuque, Iowa: Guilford, 1979. - 362 p.

Размещено на Allbest.ru