Особливості французького елементу в словнику сучасної англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості французького елементу в словнику сучасної англійської мови

Актуальність теми

Наявність в сучасній англійській мові значної кількості французьких запозичень пояснює ту велику роль, яку вони відіграли у збагаченні словникового складу і в становленні лексичних норм англійської мови, оскільки запозичення дозволяють мові економити свої власні можливості номінації, і сприяють подальшому розвитку словотворення. Ґрунтовне ж вивчення історії мови, її витоків та особливостей становлення озброюють мовознавця вартим поваги багажем знань, розумінням мислення народу, мова якого вивчається, та відчуттям мови вже зовсім на іншому рівні.

Аналіз досліджень

Взаємозв'язок між англійською та французькою мовами становить одне з важливих питань історії англійської мови. Костюченко Ю.П. у своїй роботі зазначала: „Вплив однієї мови на іншу може відчуватися перш за все в запозиченнях іншомовних слів, що дійсно мало місце в історії англійської мови.” А також протікала думка, що „для більшості мов період утворення загальнонаціональної мови збігається із переходом від старого стану мови до нового; мова нового періоду, звичайно, не відрізняється або мало відрізняється від сучасної щодо граматичної будови” [1, с.190-191]. Так, знання історії англійського народу та місце Франції в цій історії перетікають у дослідження сучасного стану англійського словника та мови.

Расторгуєва Т.А. у своїй роботі „История языка” досліджувала вплив французької мови на англійський словник часів Середньовіччя, підкреслюючи саме цей час як період найбільшого впливу на мову з боку Франції. Дослідник дійшла висновків, що повна кількість французьких запозичень в англійську мову в рази перевищує число запозичень з будь-якої іншої мови. Крім цього, її дослідження асиміляції французької мови англійською привнесло значний вклад у розкритті обраної теми нашого дослідження [3, c.301-302; 306].

Робота ж Раєвської Н.Н. узагальнила знання фонетичних та граматичних особливостей, що ідентифікуються як конкретні запозичення з французької мови [2].

Постановка мети дослідження

Незважаючи на різнопланові та широкі дослідження в галузі обраної теми, масштаби інформації вражають своєю широтою. Тож, в процесі їх вивчення з'являються різні теорії та ставлення до місця французького елементу в англійській мові, виявлення позитивного чи негативного впливу на формування англійської мови як самодостатньої одиниці тощо. Отримані знання потребують узагальнень та доведень, статистичних підтверджень та опертя на історичні події. І лише комплексний розгляд інформації слугуватиме показником володіння системи знань, умінь та навичок мовознавців на шляху до розуміння і відчуття мови.

У нашому науково-педагогічному дослідженні ми намагатимемось охарактеризувати основні періоди змін в англійському словнику, їх причини та наслідки; навести статистичні дані, що дадуть змогу у достатній мірі ознайомитись із запозиченнями, що призвели до збагачення словникового складу англійської мови; дослідити процес асиміляції французького елементу в англійській мові.

Виклад основного матеріалу

асиміляція англійський словниковий французький

Найбільшого впливу на англійську мову справило норманське завоювання, яке, як відомо, розпочалося в 1066 році.

Запозичені слова, які увійшли до мови в часи завоювання Англії французькими норманцями і подальші відносини між двома країнами, що продовжувалися протягом усього Середньовіччя є, безперечно, найважливішими іноземними надбаннями в англійському словнику.

Нормано-французькі запозичення потрапляли до англійської мови за різних часів. Битва при Гастінгсі, що і відбулася 1066 року, закінчилася поразкою англо-саксонської армії. Це, безперечно, є однією з найважливіших дат в історії Англії. Норманське завоювання 1066 року залишило Англію як тримовну країну, хоча більшість людей говорило тільки однією або двома з домінуючих мов. Латинська була мовою для записів і зберігання, навчання і церкви. Французька мова була мовою норманської аристократії і тому також була мовою престижу, уряду і ввічливого соціального спілкування. Англійська мова була мовою простого народу і слуг.

Коли норманці почали керувати Англією, вони змінили мову уряду і суду майже за 1 ніч, ігноруючи існуючі установи. Замість цього, вони прийняли нові установи, що походили з Франції, у тому числі феодальну систему, яка гарантувала сильний контроль короля.

Виділяють три періоди французьких запозичень. Перший, з близько 1066 до 1250 представляє силу норманської влади. Мова, розмовна серед норманців, була відома як норманська французька (відмінна від центральної або паризької французької) і була мовою королівського суду, замків аристократії і судів загального права. Тому норманська французька була мовою честі, галантності і правосуддя. Дійсно, Метью з Вестмінстера сказав: "Хто не був в змозі говорити по-французьки вважався підлою і ганебною особою, простолюддям" (1263).

Другий період, десь з 1250 до 1400 представляє собою період англійсько-французької двомовності в індивідуальному порядку (не лише в країні). В цей час число французьких запозичень значно збільшується. Чому так?

У 1204 році Нормандію (північ Франції, звідки прийшли норманці) придбав французький король. Окрім інших речей, це означало, що норманська аристократія в Англії не могла подорожувати туди і назад між їх землями в Англії і Франції. Їм довелося вибирати: чи вони залишаються в Англії, чи у Франції. Ті, хто залишився в Англії, почав сприймати Англію як свій дім. Це призводило до визнання англійської мови як мови місцевості. Інші причини для підтвердження англійської мови були такі:

Норманці в Англії належали до Капетської династії французьких норманців; це стало непрестижним у Франції, оскільки більшість, що розмовляла мовою династії Ангевіан у Франції, паризькою французькою, стала престижною більшістю; оскільки норманська французька бачилась як соціально підлегла, менш важко було відмовитись від неї на користь англійської мови; згодом Англія стала у стані війни з Францією у Столітній війні (1337-1453).

Навіть, коли англійська мова була на шляху до свого становлення, пропущені місця в англійському словнику повинні були бути заповненими запозиченими словами з французької мови. Вони включають слова, що мають відношення до нового досвіду і шляхи виконання речей, представлених норманцями. Так, поки англійська мова вже мала kings, queens та earls, терміни, узяті з французької мови, включають count, countess, sire, madam, duke, marquis, dauphin, viscount, baron, chevalier, servant та master.

Третій період французьких запозичень припадає на час від близько 1400 року і далі. Запозичення перших двох періодів тяжіють до більш витончених і складених, але ще не таких далеких від ядра слова і тому декілька стали достатньо близькими і рідними (dance, April, native, fine, line, punish, finish). Ці пізніші запозичення були більш віддаленими від ядра, з наголосом бути максимально наближеними до їх складної, вишуканої, навіть мистецької французької текстури: звертаємо увагу на написання і вимову деяких з цих слів: ballet, tableau, statuesque, clichй, motif, format, trousseau, lingerie, souffle, hors d'oeuvre, rouge, etiquette [8].

Статистичні підрахунки запозичених французьких слів в англійську мову свідчать про те, що 42 % з них було запозичено в XIV ст., тобто в період формування англійської буржуазії як класу.

Наведена нижче статистика дає уявлення про кількість запозичених французьких слів відповідно до певних періодів.

до 1050 р. - 2 слова

1051 - 1100 - 0

1101 - 1150 - 2

1151 - 1200 - 7

1201 - 1250 - 35

1251 - 1300 - 99

1301 - 1350 - 108

1351 - 1400 - 198

1401 - 1450 - 74

1451 - 1500 - 90

1501 - 1550 - 62

1551 - 1600 - 95

1601 - 1650 - 61

1651 - 1700 - 37

1701 - 1750 - 33

1751 - 1800 - 26

За своїм характером запозичені слова належать до різноманітних галузей суспільної діяльності: а) державні та адміністративні терміни: administer, assembly, authority, alliance, crown, court, council, exile, empire, government, govern, prerogative, parliament, reign, revenue, realm, royal, record, repeal, sovereign, statute, subsidy, subject, oppress, tax; chancellor, castellan, constable, marshal, governer, minister, mayor, noble, peer, prince, duke, duchess, count і т. д.; б) судові та юридичні терміни: accuse, attorney, award, advocate, bail, court of law, crime, condemn, convict, decree, depose, evidence, felony, heritage, judge, jury, larceny, legacy, punishment, proof, prison, petition, sentence, summons, slander, ransom, verdict і т. д.; в) церковні та релігійні терміни: abbey, adore, clergy, chapter, confession, dean, homily, legate, prelate, prayer, priory, preach, salvation, saint, sexton, virtue і т. д.; г) військово - морські терміни: army, array, archer, battle, banner, barbican, combat, chieftain, dart, defense, harness, garrison, guard, enemy, lance, navy, soldier, spy, retreat, vanquish, vessel і т. д.; д) мистецтво, наука, література: art, beauty, colour, figure, image, music, painting, tone, sculpture, base, column, cellar, garret, pillar, turret, wicket і т. д.; apothecary, anatomy, compile, chronicle, geometry, grammar, logic, prologue, preface, paper, pen, pulse, poison, title, volume, vellum, study і т. д.; е) побут, одяг, розваги, мода тощо: button, dress, cap, cloak, collar, gown, satin, fur, sable, blue, brown, jewel, topaz, diamond, coral і т. д.; dinner, supper, appetite, taste, salmon, sardine, oyster, sausage; arras, curtain, chair, lamp, blanket, towel, wardrobe; recreation, jollity, dance, melody, chess, conversation, park, forest, pavilion і т. д. [1, c.191-194].

Вплив французької мови на англійську призвів до різного роду відмінностей в словнику останньої. По-перше, з'явилося багато інновацій, таких як імена нових предметів та концепцій, які поширили словник шляхом включення нових пунктів. По-друге, з'явилося багато замін корінних слів французькими еквівалентами: запозичені слова very, river, peace, easy замінили корінні англійські swipe, ea, frip, eape. Проте запозичення синонімічних слів до рідних не завжди вело до заміни їх. Більш часто спостерігалось паралельне використання рідних слів та їх іноземних синонімів в їх диференціації, залежно від стилю, діалекту, форм значень чи комбінування. Цей третій вид впливу збагатив англійський словник ще більшою мірою, ніж внесення абсолютно нових інновацій.

Зазначимо, що в багатьох випадках запозичені французькі слова мають в англійському словнику більше похідних, ніж їх було у самій французькій мові. Наприклад, mutin має лише 2 похідних слова у французькій мові (mutiner, mutinerie), у той час, як в англійській мові широковживаються вже 4 похідних: mutineer, mutinous, mutinously, mutinousness та 2 похідних, які вже вийшли із вжитку: mutine (Shakespeare) i mutinize [2, c.244].

Словник також збагатився афіксами французької мови. Самі по собі афікси не могли потрапити до англійської мови, вони потрапили до мови завдяки запозиченим словам і були підсвідомо чи свідомо замінені теперішніми носіями мови і використовувались за потребою. Продукцією вони могли стати лише тоді, коли б запозичені слова з цими афіксами були повністю асимільовані в мові.

Асиміляція французьких слів у англійську викликала більше труднощів, ніж процес асиміляції скандинавських слів. Це пояснюється тим, що французька мова належала до відмінної лінгвістичної групи і мала дуже мало спільного з англійською.

Найбільш важливий аспект асиміляції - участь запозичених французьких слів і їх компонентів в словосполученнях. З часів Середньовіччя деякі французькі корені комбінувалися з англійськими афіксами і коренями: verrai-ly, un-fruit-ful, gentil-man, gentil-woman (і відповідні їм аналоги в сучасній англійській: very, unfruitful, gentleman, gentlewoman). Ці слова є гібридами, оскільки їх складові частини прийшли з різних мов [3, c.304-306].

Підсумовуючи, виділимо такі фонетичні особливості, що ідентифікуються як запозичення з Франції:

· залишення акценту на останньому складі: cravat, finance, finesse, supreme тощо;

· сh вимовляється як [?]: avalanche, chandelier, chaperon, chaise, charade, chauffeur, charlatan, chic, douche, machine тощо;

· g перед e та і вимовляється як [?]: beige, blindage, bourgeois, camouflage, massage, prestige, regime, rouge тощо;

· ou вимовляється як [u]: coup, rouge, sou;

· eau - [оu]: chateau;

· останні приголосні p,s,t, не вимовляються, як в: coup, debris, ragout, trait, ballet, debut.

Істотна кількість французьких запозичень настільки коливаються, що не має певного стандарту у їх вимові [2, c.244-245], наприклад: garage - [gж 'rб:?, 'gжrId?, 'gжrб:?] naпve - [nб: 'i:v, neIv] naive - [neIv] naпvetй - [nбI 'i:v 'teI] naпvety - [nбI 'i:vtI] naiveti - ['neIvtI] vase - [vб:z, veIs, veiz] restaurant - ['rest?r?nt, 'rest?r?:?]

Висновок

Хоча кількість французьких запозичень в сучасному словнику англійської мови є не таким вираженим у порівнянні з середньовічною англійською, цей вклад залишається не менш важливим. І нехай раніше виникали спірні думки, з якою метою - задля збагачення чи пригнічення - французький елемент прийшов до англійської мови, сьогодні не має сумнівів, що французькі запозичення зробили не що інше, як збагатили англійську мову, внесли ковток витонченості та краси [9].

Розуміння ж витоків мови, що підлягає вивченню, забезпечує більш ґрунтовне орієнтування в матеріалі та формує міцніші навички і уміння. Тож з цією метою ми вбачаємо перспективи подальших пошуків у пропонованому напрямку - задля збагачення знань та майстерності відповідних навичок і умінь.

Список використаних джерел

1. Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. - СПб.: Лань, 1999. - 347 с.

2. Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. Практикум по истории английского языка. - СПб.: Лань, 1999. - 124 с.

3. Ильиш Б.А. История английского языка. - М.: Просвещение, 1972. - 352 с.

4. Ильиш Б. А. Современный английский язык. - М.: Высшая школа, 1948. - 405 с.

5. Костюченко Ю.П. Історія ангійської мови. - К.: Радянська школа, 1963. - т.2. 427 с.

6. Раевская Н.Н. Курс лексикологии английского языка (на англ. языке).- Київ: Видавництво „Вища школа”, 1971. - 336 с.

7. Расторгуева Т.А. История английского языка: учебник/ Т.А. Расторгуева. - 2-е изд., стер. - М.: ООО „Изд-во Астрель”: ООО „Изд-во АСТ”, 2002.- 352 с. - На англ. языке.

8. http://courses.nus.edu.sg/course/elltankw/history/Vocab/D.htm

9. http://revolution.allbest.ru/languages/00100136_0.html

Размещено на Allbest.ru