Адвербіальне функціонування прийменникових форм давального відмінка в сучасній українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адвербіальне функціонування прийменникових форм давального відмінка в сучасній українській мові

семантичний синтаксичний прийменник давальний

Семантико-синтаксичні функції безприйменникового давального відмінка стосуються передусім власне-відмінкового використання, передаючи зумовлені семантико - синтаксичною валентністю предиката різновиди значення субстанціальності (предметності).

Прийменникові форми давального відмінка вживаються найчастіше як обставинні (у синтаксичному плані прислівникові) компоненти речення, відтворюючи тим самим транспонування до синтаксичної сфери іншої частини мови.

Прийменникова адвербіальна сфера давального відмінка не була предметом окремого монографічного дослідження, тому вона потребує, з огляду на сучасний стан наукової думки щодо функціонування прийменників, поглибленого вивчення, певного переосмислення і постає актуальною на сьогодні. Мета статті - дослідити прийменникові конструкції давального відмінка адвербіальної семантики у парадигматичному та синтагматичному вимірах.

Сфера адвербіального функціонування давального відмінка формується, в основному, прийменниками семантикою способу дії, локативності та допустовості.

З адвербіальною семантикою способу дії вживаються однокомпонентні амбівалентні прийменники аналогічно, напереріз, пропорційно.

Прийменник аналогічно в «Словнику української мови» (СУМ) та у «Великому тлумачному словнику української мови» (ВТСУМ) подається як прислівник, хоча наведений приклад (за СУМ) свідчить про прийменникове використання слова: Цілком аналогічно функціям двох змінних визначаються будь-які числа незалежних змінних (Курс мат. аналізу). Синонімами до цього прийменника, переважно вживаному в науковому стилі, виступають прийменники аналогічно до, відповідно до, за аналогією до, подібно до у сполуці з родовим відмінком, або аналогічно з, відповідно з у сполуці з орудним відмінком: Будемо виробляти свою стратегію розвитку відповідно до сьогоднішніх реалій.

Сферою використання вторинного прийменника пропорційно є, в основному, науковий та офіційно-діловий стилі: Агрегати можуть частково руйнуватися під час пружних зіткнень один з одним, пропорційно їх кількості та ефективному перетину розсіювання (В.П. Берест).

Прийменники напереріз, навстріч подаються у «Словнику українських прийменників» під ред. А.П. Загнітка з семантикою способу дії. На нашу думку, у цих конструкціях проступає ще і значення локативності. Характерним для цих сполук є їхня сполучуваність з дієсловами руху, що притаманне сполукам давального відмінка з цими прийменниками у власне-локативному значенні. Уживані іменники позначають істоти (головно особи), рідше - неживі предмети, напр.: Червоноармійці побачили, як напереріз утікачам кинувся Ковецький (І. Ле). Василик біг якраз навстріч Орлюкові (О. Довженко).

Значеннєвий синкретизм (семантика способу дії та локативності) відтворює сполука назустріч + Д. в. Зауважимо, що ця конструкція вживається при дієсловах руху: Назустріч

Федору Несторовичу вибрела якась постать (Г. Тютюнник). Поїзд йде по паралелях із заходу на схід, назустріч сонцю (І. Багряний). У варіантних відношеннях до конструкції назустріч + Д. в. перебуває сполука навстріч + Д. в., у синонімічних - навпаки, навпроти, навпаки, напроти, насупроти, проти, прямо проти, супроти + Р. в. Пор.: Вона вхопила обома руками ратище і… поставила його на супроти медведиці (І. Франко). Христя стояла напроти дверей (П. Мирний). Нейтралізація основної семантичної функції може викликатися позиційним розташуванням прийменникової конструкції. Так, у реченнях Шестикласники припали до металевої загорожі навпроти будинку учителів (Ю. Збанацький). Спав він на лаві проти вікна (А. Головко) опорними словами до аналізованих сполук виступають іменники, і тому вони чітко репрезентують означальні відношення.

Семантику локативності відтворюють сполуки давального відмінка з прийменниками навздогін, навперейми, навстріч, напереріз, услід тощо.

Слово навздогін (за СУМ та ВТСУМ) кваліфікується прислівником, проте один з прикладів (СУМ) фіксує прийменникове використання його: Вже третій день, не сходячи з машини, а ворогам ми мчали навздогін (Л. Первомайський). Звертаємо увагу на постпозиційне використання прийменника у цій конструкції. Як правило, конструкція навздогін + Д. в. вживається у художньому стилі при дієсловах, що пов'язані з семантикою руху: Торд пустив навздогін оленеві ще одну стрілу, але той і далі летів, неторканий і нестримний, гордо й зневажливо (П. Загребельний).

Аналізована конструкція перебуває у варіантних відношеннях зі сполуками навздогінці, наздогін, наздогінці + Д. в., у синонімічних - зі сполуками вслід за, навздогін за, навздогінці за + О. в. Напр.: Собаки знов загавкали, побігли навздогінці за кіньми (І. Нечуй-Левицький). Вона вскочила в човен і попливла навздогін за лебедем (О. Донченко).

Прийменникове і прислівникове використання слова навперейми фіксує СУМ, прислівникове (у прикладі прийменникове) подає СГ, лише прийменникове - ВТСУМ.

Власне-локативний дистантний прийменник навперейми вживається при позначенні напрямку, що перетинає що-небудь, чийсь шлях: Грицько присів, знайшов крижину й кинувся зразу навперейми собаці (С. Васильченко). Кармелюк схопив дерев'яні відра і пішов навперейми Діброві (В. Кучер). - Тікай, не підходь до нього! - гукали сіячі, поспішаючи навперейми й навздогін бомбометателю (О. Довженко). Синонімом до прийменника навперейми виступає прийменник напереріз з власне-локативним значенням: Хлопець непостережно ні для кого метнувся напереріз верхівцеві, з нещадною силою рвонув коня за вудила, підняв його диби, і рудий Джурило з найбільшого маху обемберився на землю (П. Загребельний). Машина помчала напереріз німецькій колоні, одна - проти цілої колони (Ю. Бедзик). Іменники в аналізованих локативних прийменникових конструкціях указують на назви осіб, значно рідше предметів, що перебувають у русі чи потенційно можуть здійснювати рух у просторі, і шлях, який вони долають, намагається пересікти суб'єкт дії. Опорні дієслова передають також динаміку руху, отже спостерігаємо значеннєву відповідність прийменникових конструкцій і опорних дієслів.

Прийменник навстріч у «Словнику українських прийменників» подається також як власне-локативний: Ярослав сам щодень перелічував нові судна, знав-бо гаразд: іти на Київ, проти могутнього князя Володимира, треба з силою великою, а як зуміє своє військо посадити на корабельці, то вийде навстріч великому князеві неждано й негадано (П. Загребельний). Іду шляхом, - боюсь так, що й сказати не можна! Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовчок).

Носієм семантики локативності виступає вторинний прийменник услід: А Ситник, переконавшись, що не зрушать його дурні з місця, поки триматимуть Сивоока, вихопив з піхов меча, вдарив художника зразу по шиї, коли той дивився услід Ярославові, гукнув відчаєно своїм: - Рубайте! (П. Загребельний). Услід їй підіймалася хмара пилу (І. Багряний).

СУМ та ВТСУМ фіксують прийменникове використання слова услід, СГ - прислівникове вживання, хоча в останньому лексикографічному джерелі наведений приклад ілюструє прийменникове функціонування його. Загальне локативне значення конструкції услід + Д. в. СУМ конкретизує як напрям віддалення від кого-, чого-небудь: З тугою, острахом і надією в очах дивилась вона [дівчина] вслід відступаючій частині… (В. Козаченко). Панна Хорунжівна їй [Явдосі] услід кричить: - І хустку, і весільну шишку тобі дам… (Г. Квітка-Основ'яненко).

Локативна семантика відтворюється у синонімічних до прийменника вслід (услід) формах за, після, слідом за, удогін, удогін за, удогонь, удогонь за, прерогативою вживання яких є художній стиль.

Треба зазначити, що всі форми, які утворюють синонімічний ряд, окрім просторового значення, вміщують ще і чітко окреслене об'єктне значення, пор.: Удогін товаришам Василь поїхав на будівництво. З грив на гриви стрибає вогонь - Сто пожеж чвалом скаче. Піщаницею їм удогонь, Понад степом хтось плаче (І. Виговський). Тихо, поважно чвалають і чумаки за своїми волами (М. Коцюбинський). Служниця, лізе вгору і присвічує ліхтарем в'язневі, що лізе слідом за нею (Л. Українка).

Цей синонімічний ряд, вважаємо, можна ще доповнити прийменниками позаду, позад, оскільки вони також передають локалізацію динамічної дії позаду рухомого предмета, акцентуючи увагу і на цьому предметі (об'єкті). Напр.: - Дивись, як тут глухо та страшно! - сказав він [Івась], ідучи позаду Карпа (П. Мирний). Їхав [Шрам] позад усіх, не хотів ні з ким розмовляти (П. Куліш).

Семантику допустовості реалізують форми давального відмінка у сполученні з прийменниками наперекір, противно, домінувальною сферою вживання яких є художній стиль мовлення. Ці прийменники уживаються при назвах осіб, предметів, явищ, процесів, усупереч яким що-небудь здійснюється, відбувається: Наперекір суховіям та чорним бурям повсюди йде вона [біла акація] за людиною, заходячи аж сюди, до самого мертвого моря, де, крім солі, вже ніщо не росте… (О. Гончар). Я тільки твердо вирішила наперекір цим багатіям і собі бути щасливою (І. Вільде). Якщо були б ви письменні й знали закони, ніякі равники й радці не могли б вас покарати без права і противно праву (З. Тулуб).

У синонімічних відношеннях до цих конструкцій виступають форми типу всупереч, навкір, навкірки, навпак, навпаки, навспак, укір, уживані з давальним відмінком, насупротив, проти, против, супроти, попри, що вживаються з родовим відмінком (останній може вживатися зі знахідним відмінком), напр.: Контральто Антоніни Павлівни і слабенький, але в саму душу проникаючий Костів тенор - сплелися в чудному, може, й навпаки всяким музичним законам дуеті, де партію козака вела контральто, а дівчини - тенор (Дн. Чайка). Всупереч зовнішньої легковажності, Люба напрочуд чесно вміла зберігати таємниці (О. Гончар). Попри всі злигодні і турботи переднього краю, Хома навіть погладшав, щоки мав, як налиті (О. Гончар). Хоч деякі буржуазні писаки заперечували його існування, попри їх волі, український пролетар жив (І. Цюпа).

Отже, адвербіальне вживання давального відмінка пов'язане з використанням амбівалентних вторинних (переважно прислівникового походження) прийменників, що репрезентують досить розгалужені парадигматичні (у межах синонімічних та варіантних відношень) і синтагматичні (у межах лексичної наповнюваності і сполучувальних можливостей) зв'язки, які потребують подальшого дослідження на ширшому фактичному матеріалі.

Размещено на Allbest.ru